Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекция №3
Тема: «Вантажні перевезення та їх планування»
План
1. Роль вантажних перевезень у національній економіці та основні вантажні показники
2. Основні показники вантажних перевезень.
3. Структура перевезень вантажів
3. Вантажні вагони та їхнє призначення
4. Планування та прогнозування вантажних перевезень
5. Транспортний маркетинг та його значення
1. Роль вантажних перевезень у національній економіці та їх характеристика
Залізниці країни працюють досить стабільно і в цілому мають достатні пропускні та перевізні спроможності. Характерними рисами діяльності сталевих магістралей є: надійність, масивність, універсальність, регулярність, відносно невелика вартість перевезень, екологічність тощо.
За їх участю здійснюється зростання практично всіх експортних і погашення імпортних вантажних потоків, а також транспортне забезпечення основних транзитних обсягів як у прямому, так і у змішаному сполученнях за участю морського і річкового транспорту.
Вантажні перевезення на залізничному транспорті характеризуються декількома показниками, основні з яких – вантажообіг, обсяг перевезень (кількість перевезених тонн вантажів), діяльність перевезень та інші.
Вантажообігом називають роботу з переміщення вантажу, котрий визначається як добуток маси вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях - тонно-кілометрах.
В загальному обсязі вантажообігу за всіма видами транспорту (крім трубопровідного) частка перевезень залізничним транспортом складає 77,5% і у порівнянні з 1990 роком зросла на 20,5%, хоча вантажообіг в абсолютному вимірі за 2012 рік порівняно з 1990 роком знизився майже у 2,5 раза (табл.1).
Таблиця 1
Вантажообіг за видами транспорту, млрд. ткм
|
Найменування транспорту |
Роки |
||||||||
|
1990 |
1995 |
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Транспорт, всього, в т.ч: |
1039,3 |
544,0 |
394,1 |
473,6 |
494,6 |
510,2 |
507,7 |
395,7 |
418,7 |
|
Наземний |
761,7 |
415,2 |
379,6 |
457,4 |
475,9 |
491,2 |
491,5 |
387,3 |
409,3 |
|
Залізничний |
474,0 |
195,8 |
172,8 |
224,0 |
240,8 |
262,5 |
257,0 |
196,2 |
218,1 |
|
Автомобільний |
79,7 |
34,5 |
19,3 |
35,3 |
40,6 |
46,6 |
54,9 |
49,2 |
53,9 |
|
Трубопровідний |
208,0 |
184,9 |
187,5 |
198,1 |
194,5 |
182,1 |
179,6 |
141,9 |
137,3 |
|
Водний |
277,5 |
128,8 |
14,5 |
15,9 |
18,4 |
18,6 |
15,8 |
8,0 |
9,0 |
|
Морський |
265,6 |
123,1 |
8,6 |
9,6 |
12,1 |
12,9 |
11,3 |
5,2 |
5,2 |
|
Річковий |
11,9 |
5,7 |
5,9 |
6,3 |
6,3 |
5,7 |
4,5 |
2,8 |
3,8 |
|
Авіаційний |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
|
Частка залізничного транспорту, % |
45,6 |
36,0 |
43,9 |
47,3 |
48,9 |
51,4 |
50,6 |
49,6 |
52,1 |
Серед шести залізниць найбільший вантажообіг припадає на Одеську (24,8%) та Придніпровську (20,8%) (табл. 2).
Таблиця 2
Вантажообіг залізниць України
|
Найменування залізниці |
Роки |
|||||||||
|
1995 |
2000 |
2005 |
2009 |
2010 |
||||||
|
млрд. ткм |
% |
млрд. ткм |
% |
млрд. ткм |
% |
млрд. ткм |
% |
млрд. ткм |
% |
|
|
Донецька |
30,0 |
15,3 |
33,7 |
19,5 |
36,8 |
16,4 |
32,1 |
16,4 |
37,3 |
17,1 |
|
Придніпровська |
38,3 |
19,6 |
39,8 |
23,0 |
48,1 |
21,4 |
41,1 |
20,1 |
45,4 |
20,8 |
|
Південна |
18,7 |
9,6 |
13,1 |
7,6 |
22,5 |
10,1 |
19,3 |
9,3 |
20,3 |
9,3 |
|
Південно-Західна |
46,1 |
23,6 |
30,8 |
17,8 |
42,3 |
18,9 |
37,8 |
19,3 |
42,4 |
19,4 |
|
Одеська |
38,6 |
19,7 |
35,7 |
20,7 |
51,6 |
23,1 |
51,3 |
26,1 |
54,1 |
24,8 |
|
Львівська |
24,1 |
12,2 |
19,7 |
11,4 |
22,6 |
10,1 |
15,6 |
8,0 |
18,6 |
8,6 |
|
Усього на залізницях |
195,8 |
100 |
172,8 |
100 |
223,9 |
100 |
196,2 |
100 |
218,1 |
100 |
Розрізняють вантажообіг нетто та вантажообіг брутто.
Вантажообіг нетто – це корисна робота, яка означає пересування тільки вантажу, а вантажообіг брутто враховує пересування вантажу разом з масою тари рухомого складу. Вантажообіг нетто може бути тарифним та експлуатаційним.
Тарифний вантажообіг розраховується за найкоротшими відстанями у таких перевізних документах, як накладна та дорожня відомості:
де кількість тонн і-го виду вантажу;
– штрафна відстань перевезення і-го виду вантажу, км.
Експлуатаційний вантажообіг визначається за фактичним пробігом вантажу на основі маршруту машиніста.
де – густота вантажних перевезень на j-ій дільниці, т;
– протяжність j-ої дільниці, км.
Як показує досвід експлуатаційний вантажообіг у більшості випадків за своїм обсягом більший ніж тарифний.
Обсяг перевезень (кількість перевезених тонн вантажів) – це загальний обсяговий показник який характеризує діяльність залізниць через кількість тонн вантажів, що перевозяться за визначений проміжок часу.
Обсяг перевезень вантажів визначається як сума відправлення з усіх станцій залізниці і прийому вантажів з сусідніх залізниць.
або як сума прибуття в межах залізниці і здачі на інші залізниці або інші види транспорту
Розподіл обсягу перевезень за видами сполучень показано на рис. 5.1.
Транзит
Прийом Здача
Ввіз Місцеве сполучення Вивіз
Прибуття Відправлення
Рис. 1. Розподіл обсягу перевезень за видами сполучень
До місцевого сполучення відносять перевезення в межах однієї залізниці, а до прямого сполучення – перевезення на дільницях двох і більше залізниць.
У прямому сполученні виділяють:
Таким чином, обсяг перевезень за видами сполучень дорівнює:
Прийом вантажу містить такі складові, як ввіз та транзит:
а здача – вивіз і транзит:
Відправлення вантажів можна розглядати як суму вивозу і місцевого сполучення:
а прибуття – суму ввозу і місцевого сполучення:
Середня відстань перевезення – це відстань, на яку перевозиться кожна тонна вантажу в середньому, тобто протяжність залізниці від станції відправлення до станції призначення вантажу.
Середня діяльність перевезень мережею залізниць визначається як відношення вантажообігу нетто () до обсягу перевезень ():
Середня діяльність перевезень в межах окремої залізниці
Одним із вирішальних факторів, що впливають на вантажообіг, є середня діяльність перевезень, за інших однакових вимог ці перевезення знаходяться у прямопропорційній залежності.
Варто зазначити, що на скорочення динаміки середньої відстані перевезень однієї тонни вантажу впливають основні чинники, до яких можна віднести раціоналізацію економічних зв’язків, ліквідацію нерентабельних перевезень та пропорційність у розміщенні продуктивних сил.
Але з іншого боку зріст останньої середньої відстані перевезень вантажів збільшує доходи від вантажних перевезень.
Таким чином, при плануванні середньої відстані перевезень необхідно враховувати всі фактори, які впливають на неї, а саме:
Приклад 1. Визначити обсяги перевезень вантажів:
якщо відомо:
40 тис. тонн, 32 тис. тонн,
136 тис. тонн, 16 тис. тонн.
Прийом вантажів
40+136 = 176 тис. тонн.
Здача вантажів
32+136 = 168 тис. тонн.
Відправлення вантажів
32+16 = 48 тис. тонн.
Прибуття вантажів
40+16 = 56 тис. тонн.
2. Структура перевезень вантажів
Залізницями країни перевозяться практично всі види вантажів, що замовляються промисловістю і сільським господарством.
Алфавітний список вантажів «Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів» (ЄТСНВ) містить понад 5500 найменувань вантажів.
Всі вантажі поділено на 13 тарифних груп за виробничою ознакою:
1. Продукція сільського господарства.
2. Продукція лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисло во сті.
3. Руди металеві.
4. Транспортна тара, її види та призначення.
5. Продукція паливно-енергетичної промисловості.
6. Мінеральна сировина, мінерально-будівельні матеріали та вироби.
7. Продукція металургійної промисловості.
8. Продукція машинобудування, приладобудування та металообробної про мисловості.
9. Продукція хімічної промисловості.
10. Продукція харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості.
11. Продукція легкої та поліграфічної промисловості.
12. Продукція органічної хімії.
13. Інші вантажі.
Крім того, кожний вантаж віднесено до 1-го, 2-го або 3-го тарифного класу і додатково виділено позакласну групу вантажів.
Вантажі 1-го тарифного класу – найдешевші (наприклад, щебінь, торф паливний, руди металеві тощо). При їх перевезеннях з тарифу надається знижка.
Вантажі 3-го тарифного класу та позакласні – найдорожчі (готова продукція, а також різні вантажі, у т.ч. сировинні, що ввозяться в Україну). При їх переве зеннях тариф підвищується, що дозволяє частково компенсувати знижки з тарифу при перевезеннях вантажів 1-го тарифного класу.
Із даних табл. 5.4 видно, що провідну роль у залізничних перевезеннях складають масові вантажі. Майже 70% обсягу перевезень складають вантажі перших десяти найменувань.
Таблиця 4
Питома вага масових вантажів у загальному обсязі перевезень
|
Найменування вантажу |
% в обсязі перевезень |
|
1. Кам’яне вугілля 2. Руда залізна та марганцева 3. Мінбудматеріали 4. Чорні метали 5. Нафта та нафтопродукти 6. Зерно та продукти мелення. 7. Хімічні та мінеральні добрива 8. Кокс 9. Хімікати 10. Брухт чорних металів 11. Цемент 12. Руда кольорових металів 13. Лісні вантажі 14. Машини та обладнання 15. Кольорові метали і вироби 16. Інші вантажі |
27,0 18,1 15,1 9,3 6,8 2,6 2,6 2,6 2,2 2,1 1,2 1,0 0,6 0,1 0,1 8,6 |
|
Всього |
100,0 |
Залежно від способів навантаження, перевезення, зберігання, виду й стану вантажів на залізничному транспорті розрізняють транспортну класифікацію вантажів і класифікацію, що застосовується для нормування та обліку вантажно-розвантажувальних робіт.
Транспортна класифікація поділяє всі вантажі на 3 групи і 12 підгруп, залежно від особливостей вантажів, а саме:
1. Сухі вантажі (насипні, навалочні, контейнери, тарні та штучні).
2. Наливні (скраплені гази, нафта та нафтопродукти, хімічні продукти, харчові продукти).
3. Живність (тварини, птиця, риба та раки, бджоли).
Залежно від специфічних властивостей вантажів та умов їх перевезення виділяють інші 11 груп:
1. Швидкопсувні – вантажі, що потребують захисту від дії власних та низьких температур довкілля.
2. Гігроскопічні – вантажі, що поглинають вільну вологу повітря (сіль, цукор, цемент).
3. Вантажі, що легко акумулюють сторонні запахи, внаслідок чого продукти можуть зіпсуватися (чай, продукти мелення, цукор).
4. Вантажі, що мають специфічний запах, і за умов спільного зберігання чи перевезення можуть псуватися (рибопродукти, шкірсировина, нафтопродукти, тютюнові вироби).
5. Вантажі, що стабільно зберігають свої фізико-хімічні властивості під час перевезення та зберігання (мінбудматеріали, вугілля, лісоматеріали).
6. Навалочні вантажі, що втрачають при транспортуванні властивість сипкості внаслідок змерзання або спікання (гранульований шлак, колчедан, калійна сіль, кам’яне вугілля).
7. Навалочні вантажі, що злежуються при тривалому зберіганні або перевезенні (цемент, глина, торф).
8. Небезпечні вантажі – вибухові, отруйні, легкозаймисті, радіоактивні матеріали.
9. Вантажі, що здатні до значних втрат маси в процесі транспортування чи зберігання (овочі, баштанні культури, м’ясні продукти).
10. Живність.
11. Продукція машинобудування.
За умовами зберігання вантажі поділяють на інші 3 групи:
1. Вантажні, що не піддаються або слабо піддаються дії навколишнього середовища (ліс, контейнери, мінбудматеріали, кам’яне вугілля).
2. Вантажі, на які не впливають зміни температури, але впливає волога (папір, метал).
3. Вантажі, що можуть зіпсуватися від дії вологи чи температури.
Для коригування та обліку вантажно-розвантажувальних робіт вантажі поділяють на 10 груп:
1. Тарно-пакувальні та штучні.
2. М’ясні.
3. Хлібобулочні вироби.
4. Великовагові та контейнери.
5. Метали та металовибори.
6. Зернові.
7. Лісові.
8. Навалочні.
9. Вогнетривкі.
10. Овочеві.
Приклад 2. Визначити обсяги перевезень масових видів вантажів (згідно з табл. 4): кам’яного вугілля, чорних металів, коксу, лісних вантажів, якщо загальних обсяг перевезень дорівнює 100 тис. тонн.
Обсяг перевезень кам’яного вугілля
Обсяг перевезень чорних металів
Обсяг перевезень коксу
Обсяг перевезень лісних вантажів
3. Вантажні вагони та їх призначення
Вантажні вагони класифікуються за такими ознаками:
1) За приналежністю:
- вагони власності України (інших держав);
- загального парку залізниць;
- приватні;
- орендовані.
2) За сферою використання:
- звичайні вагони (криті, платформи, піввагони, цистерни для нафтопродук тів);
- спеціалізовані (думпкари, вагони-хопери, спеціальні цистерни для цеме н ту, борошна та ін., спеціальні платформи,транспортери, ізотермічні).
3) За способом завантаження:
- відкриті (піввагони, платформи, думпкари, транспортери);
- закриті (звичайні, криті, цистерни, бункерні піввагони, ізотермічні, зерновози, цементовози).
За користування вагонами інших держав Укрзалізниця сплачує тариф за кожну добу у швейцарських франках згідно з встановленими ставками і навпаки – інші держави сплачують Укрзалізниці в адекватному порядку.
Вибір роду та вісності рухомого складу для перевезення залежить від характеру та власності вантажу, його схоронності і безпеки руху, а також максимального використання вантажопідйомності вагона.
Криті вагони використовуються для перевезення тарних, штучних, насипних та інших вантажів, які потребують збереження від атмосферних опадів. Для завантаження зернових вантажів на даху вагона є завантажувальні люки. Технічний стан та внутрішнє обладнання вагонів, які надаються під завантаження, перевіряє оглядач вагона.
Платформи призначені для перевезення важковагових, довгомірних, громіздких вантажів. Для перевезення контейнерів використовуються спеціальні платформи з вузлами кріплення. Такі платформи називаються фітинговими. Для перевезення автомобілів використовуються спеціальні цільнометалеві платформи. Конструкція таких платформ передбачає завантаження автомобілів у два яруси.
Піввагони призначені для перевезення вугілля, руди, коксу, флюсів, лісоматеріалів та сипучих вантажів. Піввагон має кузов, здебільшого металевий із торцевими дверима, а також нижні розвантажувальні люки.
Ізотермічні вагони використовуються для перевезення швидкопсувних вантажів. Для перевезення великої кількості таких вантажів використовують рефрижераторні секції та атомні рефрижераторні вагони.
Цистерни призначені для перевезення рідких вантажів наливом. Це паливо, нафта та нафтопродукти, рідкі гази, кислоти тощо.
Транспортери призначені для перевезення негабаритних, важковагових та довгомірних вантажів, які неможливо перевезти у піввагонах та на платформах.
Хопер-дозатори використовують для перевезення насипних вантажів, цементу, зерна, тощо.
Думпкари призначені для перевезення будівельних матеріалів (піску, гравію, каменю тощо) та їх самовивантаження.
Нумерація вагонів дає можливість визначити їх рід, кількість вісей та інші технічні характеристики. Номер вагона складається з 8 цифр. Перша цифра характеризує рід вагона, так: «2» - критий; «4» - платформа; «6» - піввагон; «7» - цистерна; «8» - ізометричний; «9» - інші.
Друга цифра – означає вісність вагона. Інші знаки – технічні характеристики.
Приклад 3. Розшифруйте дві перших цифри номера вагона:
646 237 785
«6» - піввагон; «4» - чотиривісний вагон.
4. Планування та прогнозування вантажних перевезень
Планування вантажних перевезень, що дають понад 80% загального виторгу залізничного транспорту, має велике практичне значення і є вихідною базою всієї системи виробничо-господарського планування у галузі. Перехід до ринкових відносин призвів до істотних змін порядку планування перевезень, хоча і не знизив значимості цього процесу для залізниць. Головні зміни пов’язані з переходом від централізованої системи розробки планів і розподілу перевезень між видами транспорту до ринкових маркетингових принципів і методів формування платоспроможного попиту на перевезення вантажів та інші транспортні послуги.
У даний час практично скасовано обов’язкову систему, що існувала раніше, систему попередніх довгострокових заявок відправників вантажу, міністерств і відомств на перевезення вантажів (крім декадних). Залізниці та транспортні підприємства одержали певну господарську самостійність у формуванні попиту і плануванні продажу своєї продукції. Разом з тим, підвищено їхню економічну відповідальність за розробку ефективних планів роботи, розвиток контрактно-договірних відносин із клієнтурою і підвищення якості транспортного обслуговування користувачів транспорту.
Основні завдання планування перевезень вантажів у сучасних умовах полягають у наступному:
Основними методами планування перевезень вантажів є балансові й оптимізаційні з використанням принципу маркетингу та сучасних інформаційних технологій. Під час розробки планів перевезень широко використовуються економіко-математичні методи прогнозування показників.
У сітьових планах перевезень вантажів встановлюються такі показники:
Перший із цих показників затверджується УЗ для залізниць у якості основного планового, а інші носять розрахунковий характер.
Особливістю нового порядку планування перевезень є те, що він передбачає тісне ув’язування складання плану перевезень із плануванням фінансово-економічних показників роботи залізниць – доходів, витрат, прибутку та рентабельності. Цей порядок введений УЗ з 1998 р. відповідним Положенням про планування фінансово-економічної діяльності залізниць.
Іншими особливостями сучасної системи планування вантажних перевезень є:
На залізничному транспорті розробляють наступні види планів перевезень вантажів:
Стратегічні середньострокові і поточні плани перевезень розробляють по мережі в цілому і по залізницях, а оперативні – по залізницях та їх структурних підрозділах.
Стратегічні (довгострокові і середньострокові) плани є основою стратегії розвитку галузі і залізниці, реконструкції і розвитку матеріально-технічної бази залізничного транспорту. Ці плани розробляють за обмеженою номенклатурою вантажів.
Поточні (річні) плани прогнози перевезень більш детальні і передбачають розробку плану за вантажними масовими вантажами, що складають майже 80% всього вантажообігу залізниць.
Річний план перевезень має поквартальну розбивку обсягів перевезень і вантажообігу по залізницях мережі.
Стратегічні і поточні плани перевезень розробляють фінансово-економічне управління спільно з фінансово-економічними службами залізниць за участю відповідних структурних підрозділів.
Найбільш детальними є оперативні (квартальні і місячні) плани перевезень. При розробці оперативних планів перевезень широко використовується маркетингова інформація щодо динаміки попиту на перевезення вантажів за конкретними кореспонденціями.
5. Транспортний маркетинг та його значення
У зв’язку з розвитком ринкових відносин у нашій країні концепція маркетингу одержує усе більше поширення у здійсненні виробничо-збутової діяльності підприємств і організацій різних сфер економіки, у т.ч. і на транспорті. Посилення конкуренції між видами транспорту і деяка невизначеність (недетермінованість) динаміки скорочення матеріальних ресурсів вимагають широкого використання маркетингових принципів формування попиту на вантажні перевезення і на залізничному транспорті.
Основними принципами маркетингу з формування попиту на вантажні перевезення є:
На основі цих принципів з метою формування конкретних розмірів попиту на вантажні перевезення працівники транспорту здійснюють:
Кінцевим результатом маркетингу є розробка планів перевезень вантажів, що розрізняються за термінами (часом) дії.
Питання для самоперевірки
5. За якими ознаками класифікуються вантажні вагони?
6. Що визначає нумерація вантажних вагонів?
7. З якою метою планують показники вантажних перевезень?
8. Які основні методи планування вантажних перевезень застосовуються?
9. Показники використання для планування вантажних перевезень.
10. Що ви знаєте про особливості сучасної системи планування вантажних перевезень?