Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Найдавніше населення території України.
Перші антропоїдні предки людини З'явилися на Землі приблизно 3- 4 мільйони років тому. З прабатьківщини людства - Кенії, Передньої та Південно-Східної Азії, Танзанії, Ефіопії - первісні люди (архантропи) почали мігрувати до Європи.
Палеоліт ~ 1 млн. р. на Україні 900 - 12 тис років тому. (давньокам'яна доба) Ранній, середній, пізній палеоліт.
Постійні міграції людей і звірів, за стадом 1500 голів худоби рухалось не більше 3 «сімей» первісних людей. Значні людські маси збиралися лише на церемонії особливо релігійні, вони закінчувалися оргіями, споживанням наркотичних речовин. Територія Лівобережної України та Криму, заселялась через Кавказ і Центральну Європу, то степова частина Південно-Східної України заселялась людьми з південного Середземномор'я.
Перший льодовик (600 - 500 тис. р) не дійшов до території України. (зупинився Естонія).
Другий льодовиковий період (470 - 430 тис. р.) досяг Луцька. почалось потепління на 200 тис р. субтропіки.
Третій льодовиковий період (230 -180 тис. р.) простягся до Самбору, Кременчука, Бєлгорода. Потім потепління 180 -110 тис. р. «Великий потоп»
Четвертий льодовиковий період (ПО -12 тис. р.) лише торкнувся північних кордонів України.
Ранній палеоліт.
Найбільш давні стоянки знайдені на Закарпатті біля села Корольова, Житомирщині, в Донбасі та Криму.
Середній палеоліт (150 тис. р. тому)
Люди проживали в басейні Десни, північному Донбасі, але найбільш залюднений тоді був Кримський півострів, всього понад 200 поселень. Люди - палеоантропи або неандертальці. Вони вміли робити з кременю вістря для списів, ножі, будували примітивне житло, користувалися вогнем, зароджувалась мова, вперше виготовлюється одяг зі шкір, родинні зв'язки простежуються тільки по материнської лінії; мали міцну будову тіла, зріст 173-180 см. В Криму знайдені поховання, ховали у Скорченому положенні (лежачи на боці) у спеціально викопаній ямі. У Чернівецької обл. біля с. Молодово знайдено перші в Європі тривалі наземні житла віком 44 тис. р. Споруджувались з кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались шкірами, обігрівались й освітлювались вогнищами.
Пізній палеоліт ( 40 -12 тис. р.)
Степ та лісотундра; на Україні 800 пам'яток, неоантропи (кроманьйонець), що належав до типу homo sapiens. Навчилися робити 80 знарядь праці. В поселення проживало від 25 до 70 чоловік, середня тривалість життя не перевищувала 23 - 26 р. На всій території України проживало 25 тис. людей. Матріархат. Печерні розписи, різьблені фігурки жінок(Франція).
Мезоліт (9 -6 тис. р. до н.е) середньокам'яна доба.
Природні умови нагадували наші часи. Відбувається подальша еволюція
Неоліт (6-3 тис. до н.е.) новий кам'яний вік.
Перехід до відтворювальних видів діяльності тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Це спричинило соціальні зміни - здобуте продовольство тепер належало окремим групам чи особам, а не спільне. Поява лишків продовольства стимулювало виникнення військової касти, адміністративного персоналу, служителів культу та інших, що безпосередньо не здобували продовольство.
Соціально структуроване суспільство виникало там, де знаходились центри розподілу продукції.
На півночі і північному сході України жили племена, які займалися полюванням та рибальством, а на південному заході землеробство і скотарство. Орнаментація гончарних виробів, форма і спосіб виготовлення відрізнялось у кожному племені. Чітко виражених етнічних особливостей не спостерігалось. Тривалість життя для жінок 32,5 р. для чоловіків 35,6 р.
Сіяли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес за допомогою цалиць и мотик, жали крем'яними серпами, зерно розтирали в кам'яних зернотерках. Житло великі наземні споруди, напівземлянки та землянки. Посуд спочатку з загостреним або округлим дном, тому що його встромляли в грунт біля вогнища, або ставили поміж каміння. Залишалися відбитки на виробах по ним визначили що робили жінки. Пізніше з'являється посуд з плескатим дном, це свідчить про наявність житла з долівкою та столу. Орнаментація один з найважливіших видів прикладного мистецтва.
У людей ускладнюється світогляд, з'являються нові вірування та культи (культ черепів). У Микільському могильнику знайдено золоту підвіску - найдавнішу в Україні прикрасу з благородного металу. Пам'ятка Кам’яна могила - пагорб з кам'яних брил у степу поблизу м. Мелітополя. В печерах святилищах - зображення биків, коней, оленів і різьблених і мальованих на каменю.
Енеоліт (мідно-кам'яний вік) почали користуватися першим металом - міддю.
Існувала Трипільська культура 5 - поч. З тис.(період будування пірамід) від сучасної Румунії до річки Псел на Сумщині. Назва від с. Трипілля. В Україні виявлено понад 1000 пам'яток. Селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу рік, налічували до 100 жител та господарських споруд. Мали чітке планування - кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому стояли одна або декілька споруд святилищ. Від майдану радіально розходились вулиці обабіч яких розташовані садиби. Житла переважно наземні площею від 30 до 150 м кв. Вікна невеликі округлі, від 1 до 3 кімнат. Одно чи двоповерхові будівлі. Нагадували українську сільську хату минулого століття, мешкала одна сім'я. Населені пункти на Уманщині до 400 га понад 2000 жител «про міста» - Майданецьке, Тальники, Добро води, Костенівка, Веселий Кут. Але урбанізації не сталося через постійні переселення, обробка цілини та звичай переселяючись кожні 50 -100 років у зв'язку з виснаженням ґрунту спалювали свої будівлі. Культ богині плодючості - Великої Матері.
Землеробство, садівництво, виноградарство, вирощували велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, коней, полювання, рибальство. Високий художній рівень керамічного виробництва, гончарні печі, круг, займалися фахівці - якість посуду складний розпис. Жреці керували релігійним життям, лікували - «інтелігенція» стародавнього світу. Ховали тіло покладенням інгумація, рідко - кремація, «усатівські» кургани - ховали аристократію. Голови, обличчя, й тіла вояків розфарбовували червоною краскою і обгортали в полотняні савани. Лад близький до військової демократії. Спочатку матріархальні пізніше патріархальні відносини. Антропологічно трипільці були схожі на вірменоїдів, мали невисокий зріст, вузьколицість, гарний профіль і прямими предками українців не вважаються. Трипільська культура розчинилася в часі і просторі, зникла в наслідок інвазій агресивних племен, котрі прийшли з північного заходу та сходу.
У 3 тис. до н.е. племена північноєвропейського походження, войовниче населення зайняло територію Волині, Поділля, Карпати та Буковину. Прикметною ознакою був посуд кулястої форми та орнаментації - культура кулястих амфор. Водночас на сході та півдні України з'явилися численні скотарські племена, що прийшли з Поволжя та Північного Кавказу. Озброєні загони вершників (можливо це була перша кіннота в світі). Всі вони спричинили загибель трипільської протоцивілізації.
Культура шнурової кераміки (або культура бойових сокір). Здебільше скотарські племена
Доба неоліту та енеоліту ознаменована в світовій історії культурним вибухом. Людина приручила тварин, освоїла землеробство, гончарство, ткацтво, навчилась будувати міста. Розвинулась торгівля, яка об'єднувала краї і далекі культури. З'явились нові культи і вірування. На території України зародилась і розвинулась одна з найбільших землеробських культур - Трипільська. Україна була місцем формування та розвитку стародавніх індоєвропейців.
Бронзова доба. Початки праслов'янської історії.
(2 - 1 тис. до н.е.)
Бронза перший штучно створений людиною сплав.
Друга половина 2 тис, до н.е. приблизно 500 р. з 16 по 10 ст.-до н.е. це ранній період праслов'янської історії, період первісної консолідації протослов'янських, в основному індоєвропейських племен. Існували тщинецька, комарівська та білогрудівська культури.
Комарівська - на Подністров'ї та Прикарпатті, с. Комарів поблизу Галича. Тщинецька на Чернігівщині Поліссі. Схожі між собою та багато спільного з трипільцями. Наприкінці 2 тис. тщинецька-комарівська культура перероджується в кілька окремих нових культур. Однією з них була праслов'янська білогрудівська (м. Умань) В них існували виразні культи сонця і вогню.(свята у визначені дні, ритуальні вогнища, великі пагорби з попелу, жертвоприношення - тварин інколи людей).
Індоарійці жили а Причорномор'ї, в пониззі Південного Бугу і Дніпра, в Криму, Приазов'ї та на Північно-західному Кавказі. Народ вирізнявся великою рухливістю, спеціалізувались на війні. Створили нову військову тактику - бою на колісницях.
Праіранці жили в степах на схід від Дніпра. Напівосілі племена. Залишили кургани - піраміди українського степу.
Сабатинівська культура. Друга пол.. З тис. до н.е. Жили від Дніпра до Дунаю, від с. Сабатинівка на Південному Бузі. Межували з праслов'янами. Імовірно походить від нащадків трипільських племен котрі поєднались з індоіранцями та фракійцями. Добро розвинена військова справа, «квартали ремісників» - центри бронзоліварництва, гончарства, чинбарства. Потужні місцеві металургійні центри продукували величезну кількість бронзових знарядь і зброї, що розходились далеко за межі сабатинівської культури. Багата родоплемінна верхівка. Племена покидають Причорномор'я сюди приходять індоіранські племена зі сходу предки кіммерійців.
Культура Ноа. Кінець 14 ст. до н.е. Прикарпаття та західне Поділля Ранньозалізна доба Рубіж 2-1 тис. до н.е. В цей період з’являються перші письмові згадки про терени України. Геродот, Гомер, Есхіл інш. Ранньозалізну добу можна поділити на передскіфський (Лужицька (12 - 11 ст. до н.е.), голіградська, Висоцька (10 -7 ст.до н.е.) і чорноліська культури) та скіфський час.
Чорноліська культура лісостепова частина Правобережної України 10 -7 ст до н.е. . Племена були предками скіфів-орачів.
_ Кіммерійці 10 - 7 ст. до н.е. - найдавніший народ української історії, назва якого дійшла до нас. Найбільше про них розповідав Геродот. Жили від Дону до Дунаю, походження не з'ясовано. Всі згадки про них пов'язані з військовими походами, вони часто скликали зібрання воїнів, ради старійшин, союзні племінні роди. Всі ці форми суспільного управління успадкували скіфи. Постійних жител кіммерійці не мали, тимчасові табори і зимівники. Одними з перших серед степовиків навчилися плавити залізо, кувати мечі завдовжки понад метр, залізні наконечники для стріл.
На початку 7 ст. в українських степах з'явилися племена скіфів (давньоіранські племена), котрі переважали чисельністю, військовою організацією і політичною єдністю, на чолі їх стояли царі, які мали необмежену владу.
У 512 р. до н.е. перемогли перське військо на чолі з Дарієм. У 4 ст. до н.е. склалася скіфська держава - Велика Скіфія,; якою правив цар Атей.
Столиця на території сучасної Запорізької області. У 331 р. до н.е. Намісник Олександра Македонського Зопіріон напав на Скіфію і Ольвію, але скіфи перемогли. Наприкінці 3 ст. до н.е. Скіфія припинила своє існування, під натиском савроматів (сарматів) (кочового іранського народу). Скіфи відійшли на південь і створили дві Малі скіфії: в Дніпровському Пониззі та Північному Криму із столицею Неаполісом (Сімферополь) та на нижньому Дунаї в Добруджі. Воюючи з грецькими містами їх царства проіснували до 2 ст. до н.е., після чого були поглинуті новими заселеннями - сарматами, готами, аланами.
Життя скіфів проходило в постійному русі, житлом служили вози, запряжені парою волів, харч м'ясо, молоко і сир, здобутий хліб, привізне грецьке вино. Скіфи пили кров першого вбитого ними ворога, робили чаші з ворожих черепів та сагайдаки зі шкіри правих рук убитих ворогів, носили плащі зі шкіри вбитих ворогів та робили рушники. Вправні лучники, лук мав особливу конструкцію, стріла могла пролетіти понад 521м
Сармати II пол. 2 ст. до н.е. Північне Причорномор'я зайняли сармати (розподілялись на язичів, аланів, роксоланів. Сарматська кіннота вважалась не переможною, жінки і дівчата теж майстерно володіли верховою їздою, зброєю, брали участь у походах. Звідси легенда описана Геродотом про походження сарматів від шлюбів скіфів з амазонками. Кінець аланському пануванню в українських степах поклали гуни.
Таври. У середині 1 тис. до н.е. Крим заселяли племена таврів, котрі жили з грабіжництва та війни. Звичаї в них були жорстокі, всіх полонених приносили в жертву богині Діві, відрубуючи їм голови, які потім застромляли на палі і виставляли навколо своїх храмів і жител. Жили в печерах. Відсталі. Щодо походження існує багато думок: найдавніше місцеве населення, прибульці з Кавказу, фракійці, пірати з островів Егейського і Середземного морів. У 1 ст. н.е. потрапили під римську владу.
Неври. Вище джерел Західного Бугу і Дністра - Невріда. За Геродотом в середині 6 ст. до н.е. через появу величезної кількості змій переселилися ближче до будинів на північ. Міфи що вони чарівники кожен на кілька днів перетворюється на вовка.
Велике переселення народів та територія України. У 1 ст. н.е. у південній Швеції жили готи. У першому ст.. прибули на Подніпров'я, у 2 ст. на Волинь. Тих хто заволодів територією між Бугом і Дунаєм назвали Вестготами, Між Дніпром та Кубанню - остготами. Останні створили державу на березі Дніпра столиця Данпрштадир. У кінці 8 ст. готів підкорили хазари, але тільки в 1475 р. турки штурмом оволоділи фортецею готів у Криму - містом Манчу. Таким чином готська держава в Приазов'ї та Криму проіснувала 1100 років. Готи залишили у спадок протослов'янським племенам тип європейської сім'ї, передову на той час металургію, елементи воєнної демократії. Торгова лексика в Україні багато термінів запозичила з готської мови: ваги, крам, торги та інші.
Анти. Припускають що існували у 4 ст. н.е. на схід від Дністра та Дунаю.
Гуни. У 4 ст. в південні степи. України з Забайкалля прибули гуни.(3 Монголії і Китаю). З 445 р. славнозвісний цар Аттіла. Каталунська битва 451р. з римлянами. 180 тис втрати обох сторін. Варвари (вояк з нетрадиційним способом бою) несли з собою не тільки руйнування і смерть, а й елементи високої агрокультури, ремесла, металургії, побутової і сімейної культури.
Грецька цивілізація в Північному Причорномор'ї. Грецькі міста виникли під час «Великої грецької колонізації» в 8 -6 ст. до н.е., коли еллінські колонії засновувались навколо всього Середземного моря.
Причини виникнення: - - перенаселення Греції
- нестача земель придатних для землеробства
- пошук джерел сировини та ринків збуту
- військові агресії лідійців та персів
- Внутрішня соціально-політична боротьба.
Колонізація відбувалася в кілька етапів:
вибір місця для колонії
набір колоністів,
призначення керівника
саме переселення
заснування поселення і розвиток нового поліса.
Найбільше переселенців було з іонійського міста Мілета, а також вихідці з інших міст: Теоса, Фокей, Колофона, Ефеса, Мітілени.
Перші грецькі поселення були засновані у 7 ст. до н.е. на о. Березань містечко Борисфеніда (Під Очаковом) та у Буго-Дністровському лимані місто Ольвія (щаслива). У пониззі Дністра виникли Тіра, Ніконій і Офіусса.
У Західному Криму - Херсонес, Керкінітіда (Феодосія), Калос Лімен. На сході Криму у 480 р. до н.е. постало Боспорське царство з містами Пантікапей, Фанагорія, Гермонаста, Тірітака, Кіммерік.
Д/3 сам. Грецька колонія складалася із центра - поліса та сільськогосподарських округів (хори) - розташованих навколо міста селищ, хуторів, окремих садиб. Місто мало чітко сплановану забудову. Існували портові, торгові, адміністративні та культові райони, що поділялися на квартали. Ремісничі квартали та житла бідаків були винесені на околицю. У центрі міста головна площа - агора. Навколо неї розташовувались адміністративні споруди, гімнасії, крамниці. До агори примикала священна ділянка - теменос, на якій були сконцентровані храми, вівтарі, росли священні гаї. Поряд з містом знаходився цвинтар - некрополь. Міста оточувались міцними оборонними стінами з баштами, мали спеціальні гідросистеми, в яких вода подавалась керамічним водопроводом, широкі вулиці завжди були чистими.
Поліси мали свою демократичну раду та народне віче. Виконавча влада належала колегії архонтів на чолі з першим архонтом. Молодь перед тим як одержати громадянство складала присягу на вірність колонії та її законам.
Сам./вивч: чим займались?
Починаючи з 3 ст. до н.е. справи колоній погіршуються. Грецію у сусідні країни охоплює загальна криза. Причини якої: розклад рабовласництва постійні війни, напади скіфів з'являються нові племена: сармати, готи, галати. Змінюється політична ситуація, підноситься Македонська держава неврожайні роки.
Причорномор'я потрапляє під владу Римської імперії. Цар Мітрідат VI Евпатор об'єднавши припонтійськи держави, програє боротьбу. Кінець грецької колонізації, яка тривала 1000 років і з 3 ст. н.е. колонії фактично перестають існувати. Значні здобутки! Ранні слов'яни.
1 тис. н.е. це вже історія проукраїнських слов'янських племен. Приблизно 4 тис. років налічує історичний шлях протослов'янських і праслов'янських культур до того моменту, коли з'являється власний слов'янський етнос.
Венеди (ставини) 1 ст. н.е. великий народ між Віслою і Північними схилами Карпат і Дніпром.(Полісся, Волинь, Поділля та Середня Наддніпрянщина). На заході межували з германцями, на півдні з сарматами. У 2 -3 ст. заселяють край між Дністром та Дунаєм.
ЗА кілька століть до нової ери давні слов'яни були об'єднані у рамках двох культур: зарубинецької і частини пшеворської. У другій половині 1 ст. н.е. зарубинецькі племена потерпають від нападів сарматів в ареол пшеворської культури , сюди прийшли дакійські племена і сармати. Відбувається змішування. Утворені нові етнічні групи мабуть і були венедами.
Гето-Дакійці (раніше жили за Карпатами) оселились в верхньої Наддністрянщині. Можливо це плем'я костобоків, їх приписують до липицької культури. У 3 ст. липицька культура зникає.
Культура карпатських курганів, носії якої племена гето-фракійського походження сусіди Наддністрянських венедів. Вони заселяли Буковину, Покуття, Гуцульщину і Закарпаття. Вирощувало худобу та займалося перевезенням і продажем зерна від варварів-хліборобів. Виявлені зерносховища, ями та спеціальний посуд, а землеробських знарядь майже не знайдено. Експорт солі. Носіїв культури карпатських курганів ототожнюють з Карпами, войовничим і сильним племенем, яке панувало у Східних Карпатах у 2 -4 ст. і було відомо римським історикам.
Черняхівська культура 3 -4 ст. Від Прип'яті до Дунаю, від Вісли до Сіверського Дінця. Синкретична культура, сформувалась на основі
ранньослов'янської. гето-дакійської та скіфо-сарматської + готи. Велика частина населення була слов'янами, яких вчені ототожнюють з антами та склавинами.
Проблеми етногенезу українців.
Я. Шашкевич - 16 ст. чотири східнослов'янські спільноти: білоруська, псковсько-новгородська, російська, українська. Автохтонна теорія.
Висунули В. Хвойко, М. Грушевський, Я Пастернак. М. Грушевський (Історія України - Руси)
Але в брошурах «Хто такі українці й чого вони хочуть», «Переяславська умова з Москвою» 1917 року викладено дещо іншу версію:
Звичайно теорія 1917 р. виходила з політичного гасла УЦР про національно територіальну автономію у складі Російської республіки. Але його висновки кінця 19 ст. теж відзначалися упередженістю й ультрапатріатичністю.
В. Борисенко безперервний етнічний процес формування східних слов’ян, включаючи українців, бере початок від зарубинецького племінного об'єднання.
Л. Залізняк - корені українського народу виникли на Волині, Прикарпатті, Київському Придніпров'ї. Зважаючи на те, що в сербохорватській і лужицьких мовах є такі слова, як квочка, злочин, вабити, людство т.і. робить висновок, начебто етногенез слов'янства являв собою процес відбраковування слов'янських народів від проукраїнського етнокультурного стовбура.
Термін «Україна» вперше вжито у Григорія 11 ст., потім 1187 р. в Іпатівському літописі. Висновки:
ст. до н.е.). Вони створили перше в південних степах державне об'єднання.