Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПОПОВА Людмила Миколаївна
УДК 631.5:635.262 (477.7)
ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ САДІННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ ЧАСНИКУ НЕСТРІЛКУЮ-ЧОГО ЯРОГО В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.06 - овочівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі плодоовочівництва Одеського державного сільськогосподарського інституту Міністерства АПК України
Науковий керівник: Доктор сільськогосподарських наук, професор Лихацький Віталій Іванович, Уманська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри овочівництва
Офіційні опоненти: Академік АН ВШ України, доктор сільськогоспо-дарських наук, професор Болотських Олександр Степанович, Харківський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології сільсько-господарських продуктів та плодоовочівництва
Кандидат сільськогосподарських наук, Мірошни-ченко Ганна Іванівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, вчений секретар
Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський інститут Міністерства АПК України
Захист відбудеться “ 27 ” жовтня 1999р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, нав-чальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розіслано “16 ” вересня 1999р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Часник відноситься до групи овочевих культур, які завдяки вмісту фітонцидів, високим смаковим і поживним якостям користуються належним попитом у населення.
Для повного забезпечення потреб у часнику необхідно вирощувати в Україні не менше 21-26 тис. тонн в рік. Фактично ж виробництво значно менше. В Україні часник займає близько 1% площі, відведеної під овочеві культури. Урожайність його невисока і становить в середньому від 1 до 3 т/га, в той час як біологічні можливості можуть забезпечити отримання 8 - 9 т/га. Особливо гостро стоїть питання вирощування часнику в південному Степу України: зона забезпечує свої потреби на 30% за рахунок приватного виробництва і на 70% - за рахунок постачання з інших районів та імпорту. Часник вирощується на малих ділянках (1 - 4 га), що потребує великих затрат ручної праці.
Завдання забезпечення потреб згаданої зони в часнику можна розв’язати шляхом поширення часнику нестрілкуючого ярого. Проте він має обмежене поширення. Однією з причин, що стримує вирощування часнику ярого, є його низька урожайність. Цей недолік зумовлений не лише біологічними можливостями, але й недостатнім вивченням технології його вирощування в окремих грунтово-кліматичних зонах. Тому вивчення основних технологічних прийомів вирощування часнику ярого в південному Степу України є вкрай необхідним.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Викладені в дисертаційній роботі результати безпосередніх досліджень автора з питань вивчення технологічних прийомів садіння та зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого, виконаних в 1995 - 1998рр., є розділом наукових досліджень кафедри овочівництва і фізіології рослин Одеського сільськогосподарського інституту, тема 10 Р№ 0186.0 123273, координованих ІОБ УААН.
Метою роботи є удосконалення комплексу технологічних прийомів садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику ярого, що забезпечить отримання високої сталої урожайності при високій рентабельності його вирощування в південному Степу України.
У задачі досліджень входило вивчення питань впливу площ живлення рослин, строків та глибини садіння зубків і способів зберігання посадкового матеріалу часнику ярого на ріст і розвиток рослин, фізіолого-біохімічні процеси, урожайність і якість продукції, а також економічну та біоенергетичну ефективність вирощування культури. Конкретизація і обгрунтування оптимальних параметрів технологічних прийомів садіння і зберігання посадкового матеріалу.
Наукова новизна отриманих результатів.
- Вперше в південному Степу України отримано експериментальні дані, пов’язані з формуванням урожаю цибулин часнику нестрілкуючого ярого.
- Вперше досліджено вплив основних технологічних прийомів садіння та зберігання посадкового матеріалу на динаміку росту і розвитку рослин та чисту продуктивність фотосинтезу, якість і лежкість цибулин часнику нестрілкуючого ярого.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено оптимальні параметри комплексу технологічних прийомів, зокрема площ живлення рослин в залежності від фракції зубків, строку і глибини садіння та способу зберігання посадкового матеріалу, що забезпечує отримання сталої високої урожайності (9,0 - 12,5 т/га) часнику нестрілкуючого ярого сорту Український білий гуляйпільський в південному Степу України.
Особистий внесок здобувача. Основні результати наукових досліджень, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень були винесені на конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОДСГІ за результатами наукових пошуків в 1996-1999рр., а також на регіональних нарадах з питань овочівництва півдня України та Одеської області (1997-1998рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 50 таблиць, 18 рисунків. Робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури з 164 джерел і додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Технологічні прийоми вирощування часнику
Вегетативний спосіб розмноження часнику і надзвичайна мінливість рослин в залежності від екологічних факторів пояснюють істотність змін їх ознак під впливом умов та технологічних прийомів вирощування, зокрема площі живлення, строків і глибини садіння та способу зберігання посадкового матеріалу. Вивчення змін ознак часнику під впливом конкретних умов та встановлення оптимальних параметрів прийомів в його вирощуванні має важливе значення для практичного овочівництва.
Виходячи з аналізу стану відповідних досліджень технології вирощування часнику встановлено:
- відсутність єдиної думки з окремих питань щодо технологічних прийомів вирощування часнику;
- вплив площі живлення, строку і глибини садіння та способу зберігання посадкового матеріалу на ріст, розвиток і урожайність часнику нестрілкуючого ярого проявляється в залежності від зони вирощування, сорту і якості посадкового матеріалу;
- питання розробки комплексу технологічних прийомів вирощування часнику нестрілкуючого ярого необхідно вирішувати окремо в кожній конкретній грунтово-кліматичній зоні.
Питаннями технології вирощування часнику в різних грунтово-кліматичних зонах займались М.В.Алексеєва, А.В.Андрєєва, О.Ю.Барабаш, А.К.Богатиренко, О.М.Гончаров, В.Ф.Дев’ятова, А.А.Казакова, В.А.Комісаров, А.С.Лахін, П.М.Поліщук, М.Ф.Хайсін та ін. Але наукові розробки в цьому напрямку для південного Степу України відсутні. Сучасні потреби зони в часнику, пов’язані з підвищенням урожайності та якості продукції, загострюють необхідність у розширенні площ та спеціалізації його виробництва, що вимагає удосконалення технології вирощування. Створення комплексу технологічних прийомів виробництва часнику нестрілкуючого ярого ускладнюється через відсутність відповідної теоретичної та експериментальної бази. Розробка її є головним завданням цієї роботи.
2. Методика і умови проведення досліджень
Дослідження проводились в 1995 - 1998рр. методом польових дослідів на дослідно - експериментальній базі кафедри плодоовочівництва в учгоспі "Червоний Хутір" Одеського державного сільськогосподарського інституту. Учгосп "Червоний Хутір" розташований в зоні південного Степу України, в Овідіопільському районі Одеської області. Велика кількість сонячного тепла і значна перевага ясних днів протягом року зумовлюють високі теплові ресурси зони. Середньорічна температура досягає 10,1С. Самий теплий місяць - липень (середня місячна температура - 22 - 23С), самий холодний - січень (середня температура - мінус 2 - 5С).
Поряд з високими тепловими ресурсами у зоні відчувається істотна нестача вологи. Річна сума опадів становить 399,9мм. Опади протягом року випадають нерівномірно, в літній період частіше у вигляді злив. Наслідком цього є часті посушливі періоди.
В усі роки досліджень випало опадів за рік більше в порівнянні з середніми багаторічними. Проте в 1995 та 1996рр. за вегетаційний період випало опадів менше, відповідно на 27,7 і 56,5 мм до середніх багаторічних.
Показники середньодобових температур в період вегетації за роки досліджень були близькими до середніх багаторічних, що сприятливо вплинуло на ріст рослин і достигання урожаю. Винятком була рання, холодна і затяжна весна 1997р., що позначилося певним чином на розвитку рослин.
Грунт дослідної ділянки представлений чорноземом південним важкосуглинковим. Потужність гумусового горизонту 40 - 45 см. Вміст гумусу в орному шарі - 3,11 - 2,90%, гідролізованого азоту - 6,5 - 6,3, рухомого фосфору - 17,3 - 16,2, обмінного калію - 23,6 - 23,3 мг/100 г.
Дослідження проводились з нестрілкуючим сортом часнику Український білий гуляйпільський. Повторність досліду 4-х кратна. Розміщення варіантів в повторюваностях систематичне. Розмір облікової ділянки - 10,5 м2. Садіння проводили вручну на глибину 4 - 6 см відкаліброваними зубками трьох фракцій - великі (маса більше 2,0 г), середні (маса від 1,1 до 2,0 г), дрібні (маса від 0,6 до 1,0 г). Спосіб садіння стрічковий двохрядковий за схемою 55+15 см. Попередник - горох овочевий. Агротехніка у варіантах дослідів однакова і відповідала агроправилам, прийнятим для даної зони овочівництва. Підзимнє садіння проводили за 3 тижні до сталого замерзання грунту. Весняне - з початком польових робіт. Збирання врожаю проводили вручну при масовому (75%) поляганні надземної маси рослин.
У досліді №1 "Площі живлення рослин залежно від фракції зубків" рослини вирощували з площами живлення 105, 140, 175, 210 і 245 см2 з використанням тьох фракцій зубків.
У досліді №2 "Найкращий строк садіння часнику нестрілкуючого ярого" вивчали підзимній і весняний (контроль), залежно від фракції (великі, середні (контроль) і дрібні) зубків.
У досліді №3 "Оптимальна глибина садіння зубків" вивчали глибину садіння 4, 6 (контроль), 8 і 10 см з використанням середньої фракції зубків.
У досліді №4 "Раціональний спосіб зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого" вивчали холодний, комбінований (контроль) і теплий способи. Зберігання посадкового матеріалу холодним способом проводили весь період при температурі 03С і відносній вологості повітря 75 - 80%; комбінованим - 6 місяців при температурі 18 - 20С і відносній вологості повітря 60 - 70%, 2 місяці при температурі 03С і відносній вологості 75 - 80%; теплим - весь період при температурі 18 - 20С і відносній вологості повітря 60 - 70%.
Постановку дослідів проводили відповідно загальноприйнятим методикам досліджень: "Методика Государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур" (1975), "Методика полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве" під ред. Білика В.Ф. (1979), "Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве" Мойсейченко В.Ф., "Основи наукових досліджень в агрономії" Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О (1994). Визначення інтенсивності фотосинтезу проводили за методом Сакса. Вміст сухої речовини визначали термостатно-ваговим методом, загального цукру - по Бертрану, аскорбінової кислоти по Муррі. Економічну ефективність визначали за методикою Єщенко В.О. (1997). Біоенергетичну оцінку проводили з урахуванням харчової цінності продукції за методиками Медведевського А.К. і Іваненко П.І. (1998) та Болотських О.С. і Довгаль М.М. (1998). По основних даних обліку проведено комп`ютерну обробку методом дисперсійного аналізу для одно - і двохфакторного досліду згідно з "Методикой полевого опыта" Доспехов Б.А. (1985).
3. Площі живлення рослин залежно від фракції зубків
Одним із основних факторів отримання високої урожайності часнику є правильний вибір площі живлення з метою забезпечення оптимальної густоти рослин, з урахуванням біологічних особливостей сорту, фракції посадкових зубків і грунтово-кліматичних умов зони вирощування. Спостереження за ростом і розвитком рослин часнику показали, що чим дрібніші зубки, тим раніше достигають вирощені з них рослини, що пов’язано з менш розвиненою кореневою системою і, як наслідок, гіршим забезпеченням рослин вологою. Зменшення площі живлення прискорює достигання цибулин.
У зоні південного Степу України інтенсивний ріст вегетативної маси рослин триває в середньому до другої половини червня. Маса надземної частини і рослини в цілому, поступово зростаючи, досягає свого максимуму в третій декаді червня, після чого починає зменшуватись за рахунок часткового підсихання нижніх листків і припинення формування нових. Початок утворення зубків починається в першій половині травня. Протягом другого місяця вегетаційного періоду вона росте повільно і уже на третьому місяці починається її інтенсивний ріст, маса її досягає свого максимуму в другій декаді липня.
Площа живлення істотно впливає на розвиток рослин і їх габітус. В розрізі фракцій зубків під впливом площі живлення найпомітніше змінюється висота і маса рослин з великих зубків. Збільшення площі живлення приводить до збільшення висоти рослин, кількості та площі поверхні листків. Так, при більш розріджених насадженнях площа поверхні листків рослини при садінні великими зубками (маса більше 2,0 г) зростає від 141,1 до 160,2 см2; при садінні середніми (маса від 1,1 до 2,0 г) - від 96,5 до 122,1; при садінні дрібними (маса менше 1,0 г) - від 71,9 до 89,4 см2. Визначення рівня фотосинтетичної діяльності показало, що по мірі збільшення площі живлення інтенсивність фотосинтезу зростає, що пояснюється поліпшенням умов освітленості і вологозабезпеченості у варіантах більш розріджених насаджень.
Проте збільшення площі живлення рослин від 105 до 245 см2 приводить до зменшення величини листкового індексу і площі поверхні листків 1 га насадження - від 12,9 до 6,3 тис.м2/га у варіантах з великими зубками; від 8,8 до 4,8 тис.м2/га - з середніми і від 6,5 до 3,5 тис.м2/га - з дрібними. Це свідчить про те, що вказані підвищення індивідуальної продуктивності рослин не компенсують зменшення кількості рослин на гектарі більше, ніж в два рази.
Визначення вмісту елементів хімічного складу листків і цибулин на різних фазах розвитку залежно від площ живлення показало, що площа живлення і фракції посадкових зубків не впливають на вміст вітаміну С в рослинах. У розрізі фаз розвитку найбільше (від 60 до 63 мг/100г) його містять молоді листки на початку вегетаційного періоду. Протягом вегетаційного періоду кількість вітаміну С і в листках, і в цибулинах рослин часнику ярого зменшується, що пояснюється зменшенням інтенсивності окисно-відновних реакцій в рослинах з їх старінням.
Збільшення площі живлення від 105 до 245 см2 приводить до зменшення вмісту загального цукру від 8,4 до 7,0% в листках і від 25,5 до 23,7% в цибулинах при садінні середніми зубками. Істотного впливу фракцій зубків на вміст загального цукру не виявлено. Протягом вегетаційного періоду в листках вміст цукру зменшується, а в цибулинах нагромаджується, що пояснюється відтоком цукрів з листків в цибулини по мірі їх достигання. Із зменшенням площі живлення і фракції зубків збільшується вміст сухої речовини.
Розглянута вище різниця в рості та розвитку рослин залежно від площі живлення істотно вплинула на урожайність. Збільшення площі живлення від 105 до 245 см2 приводить до підвищення середньої маси цибулин у варіантах з великими зубками від 12,1 до 20,0 г, середніми - від 11,0 до 16,8 г. У варіантах з дрібними зубками істотне зростання маси цибулин від 7,5 до 10,6 г забезпечило збільшення площі живлення від 105 до 210 см2 (табл. 1).
Таблиця 1 - Вплив площі живлення на урожайність часнику та якість продукції
|
Площа |
Урожайність товарна, т/га |
Урожай- |
Маса |
|
живлення, см2 |
1995р. |
1996р. |
1997р. |
Середнє за 1996 - 1997рр. |
ність товар-на, % (се-реднє за 1996 - 1997рр.) |
цибулини, г (середнє за 1996 - 1997рр.) |
|
Великі зубки |
||||||
|
105 |
- |
9,95 |
10,15 |
10,05 |
87,8 |
12,1 |
|
140 |
- |
10,47 |
11,18 |
11,14 |
91,5 |
16,3 |
|
175 |
- |
9,79 |
10,29 |
10,04 |
95,4 |
18,7 |
|
210 (контроль) |
- |
8,39 |
8,90 |
8,65 |
97,4 |
19,4 |
|
245 |
- |
7,44 |
7,84 |
7,64 |
98,2 |
20,0 |
|
Середні зубки |
||||||
|
105 |
9,36 |
8,33 |
10,50 |
9,42 |
87,5 |
11,0 |
|
140 |
9,10 |
7,91 |
9,22 |
8,57 |
88,7 |
13,1 |
|
175(контроль) |
7,07 |
7,29 |
8,37 |
7,83 |
92,5 |
15,2 |
|
210 |
7,03 |
6,39 |
7,42 |
6,91 |
94,5 |
15,7 |
|
245 |
6,53 |
6,19 |
6,61 |
6,40 |
95,9 |
16,8 |
|
Дрібні зубки |
||||||
|
105 |
- |
5,99 |
6,67 |
6,33 |
80,9 |
7,5 |
|
140 (контроль) |
- |
5,41 |
5,93 |
5,67 |
82,2 |
8,4 |
|
175 |
- |
4,86 |
5,17 |
5,02 |
83,8 |
9,9 |
|
210 |
- |
4,43 |
4,74 |
4,59 |
84,4 |
10,6 |
|
245 |
- |
4,05 |
4,37 |
4,21 |
84,8 |
10,8 |
|
НІР05 |
- |
0,50 |
0,50 |
- |
- |
0,4 |
Якщо із зменшенням загущеності маса цибулин підвищується, то урожайність навпаки знижується. Найвищу урожайність товарних цибулин при садінні дрібними зубками - 6,33 т/га і середніми - 9,42 т/га отримано при площі живлення 105 см2. При садінні великими зубками найвищу урожайність - 11,14 т/га забезпечує площа живлення 140 см2. Збільшення площі живлення приводить до зростання відсотку виходу стандартних цибулин.
Дослідження показали, що в кращих умовах для росту і розвитку, які забезпечуються збільшенням площі живлення, рослини часнику нестрілкуючого ярого краще галужаться. Із збільшенням площі живлення, незалежно від фракції посадкових зубків, зростає маса зубка і кількість зубків у цибулині, а також змінюється співвідношення кількості зубків за розміром і масою. При садінні великими зубками із збільшенням площі живлення від 105 до 245 см2 вихід великих зубків зростає на 25,0% і становить більше 50,0% від загальної кількості, а вихід середніх і дрібних - зменшується на 8,1 і 16,8% відповідно. При використанні середнього та дрібного посадкового матеріалу відмічається також збільшення кількості великих і середніх зубків в цибулинах, а в співвідношенні переважає кількість середніх.
4. Найкращий строк садіння часнику нестрілкуючого ярого
Оскільки в зоні досліджень часто спостерігається посуха повітряна і грунтова, яка негативно впливає на ріст та розвиток рослин, навіть при зрошуванні, то максимальне використання зимових запасів вологи має дуже важливе значення. Фенологічні спостереження показали, що незалежно від фракції зубків рослини підзимнього садіння розвивались значно швидше. Їх перевага в темпах розвитку зберігалась протягом всього вегетаційного періоду. Рання поява їх сходів привела до того, що утворення зубків у них починалось на 2 - 6 доби, а полягання надземної частини - на 3 - 5 доби раніше в порівнянні з варіантами весняного садіння.
У цілому, незалежно від строків садіння зубків, умови для розвитку рослин були сприятливими. Польова схожість зубків була високою і становила в середньому 94,7 - 98,7%. Проте, залишкова кількість рослин весняного садіння була дещо більшою і становила в середньому 91,7 - 93,1% проти 82,8 - 86,9% рослин підзимнього садіння. Це пояснюється тим, що в умовах зони часті теплі періоди взимку, сприяють початку формування сходів рослин підзимнього садіння в лютому, а наступні зниження температур приводять до їх пошкодження або ж до випадання.
Забіг в розвитку кореневої системи з осені у рослин підзимнього садіння пояснює їх інтенсивний ріст та розвиток протягом всього вегетаційного
Таблиця 2 - Розвиток рослин часнику нестрілкуючого ярого залежно від строків садіння зубків (середнє за 1995 - 1997рр.)
|
Строк садіння |
Фракція зубків |
Висота рослин, см |
Кількість листків, шт |
Площа поверхні листків, тис.м2/га |
Індекс листкової поверхні |
Інтенсив-ність фото-синтезу, мгСО2, год/дм2 |
|
Підзимній |
Велика |
69,0 |
10,7 |
11,18 |
1,12 |
17,3 |
|
Середня |
58,8 |
9,1 |
8,64 |
0,86 |
16,7 |
|
|
Дрібна |
45,0 |
8,2 |
7,32 |
0,73 |
15,7 |
|
|
Весняний |
Велика |
49,0 |
9,1 |
9,09 |
0,91 |
16,2 |
|
Середня (контроль) |
41,0 |
8,1 |
7,27 |
0,73 |
15,6 |
|
|
Дрібна |
33,1 |
6,3 |
5,09 |
0,51 |
14,5 |
періоду. Так, зубки, висаджені восени, формують значно більші і міцніші рослини, які мають більшу висоту, кількість і площу поверхні листків, що пов’язано з кращим використанням вологи рослинами в ранньовесняний період (табл. 2). Показники біохімічних аналізів свідчать про вищу інтенсивність фотосинтезу рослин підзимнього садіння, що в кінцевому рахунку визначає їх урожайність.
Вирощування часнику нестрілкуючого ярого в підзимній культурі, порівняно з весняною, приводить до підвищення вмісту сухої речовини як в цибулинах, так і в листках рослин. Особливо чітко різницю у величині цього показника видно в період достигання урожаю, коли вміст сухої речовини в цибулинах варіантів підзимнього садіння становить в середньому 38,5 - 39,2%, а в цибулинах весняного - 37,2 - 38,4%, що пов’язано з більш раннім достиганням урожаю перших.
Як в листках, так і в цибулинах рослин підзимнього садіння нагромаджується більше цукру, що в певній мірі можна пов’язати з кращим розвитком рослин. Закономірного впливу строків садіння на вміст вітаміну С в процесі досліджень не виявлено.
Строки садіння часнику нестрілкуючого ярого істотно впливають на урожайність і якість продукції. Найвищу урожайність багатозубкових цибулин забезпечують рослини з великих і середніх зубків, висаджених під зиму (табл. 3). Рослини підзимнього садіння формують більші за масою
Таблиця 3 - Вплив строків садіння і фракцій зубків на урожайність часнику і його якість
|
Строк |
Фракція зубків |
Урожайність товарна, т/га |
Урожай- |
Середня |
|||
|
садіння |
1995р |
1996р |
1997р |
Серед-нє за 3 роки |
ність стан-дартна, % |
маса цибули-ни, г |
|
|
Підзимній |
Велика |
10,90 |
13,32 |
13,50 |
12,57 |
94,1 |
20,5 |
|
Середня |
8,49 |
9,84 |
11,07 |
9,80 |
92,4 |
16,0 |
|
|
Дрібна |
7,24 |
7,60 |
7,25 |
7,36 |
87,8 |
12,9 |
|
|
Весняний |
Велика |
9,05 |
9,51 |
11,25 |
9,94 |
91,7 |
15,0 |
|
Середня (контроль) |
6,48 |
7,53 |
9,00 |
7,67 |
89,4 |
11,8 |
|
|
Дрібна |
4,58 |
4,72 |
5,29 |
4,86 |
81,5 |
8,1 |
|
|
НІР05 |
0,42 |
0,51 |
0,42 |
- |
- |
- |
цибулини з більшою кількістю і масою зубків та забезпечують більшу стандартну урожайність.
5. Оптимальна глибина садіння зубків
Для часнику нестрілкуючого ярого глибина садіння має особливо важливе значення, оскільки укорінення зубків проходить в період, коли підвищується температура і грунт швидко втрачає вологу. Фенологічні спостереження показали, що при одночасному садінні зубків порівняно ранні сходи, початок утворення зубків і достигання цибулин забезпечує мілке (4 і 6 см) садіння. Збільшення глибини садіння до 8 і 10 см уповільнює інтенсивність проходження основних фенологічних фаз на 3 - 6 діб.
Рослини з порівняно більшою активністю ростових процесів (при садінні на 4 і 6 см) мають більшу висоту і характеризуються найбільшою вирівняністю (табл. 4). Коефіцієнт варіації рослин найменший у варіантах з глибиною садіння 6 см (6,7), а найбільший - з глибиною 10 см (14, 3). При садінні на глибину 4 і 6 см рослини формують більшу кількість листків і площу їх поверхні.
Таблиця 4 - Вплив глибини садіння зубків часнику нестрілкуючого ярого на формування рослин (середнє за 1995 - 1997 рр.)
|
Глибина садіння зубків, см |
Висота росли-ни, см |
Коефі-цієнт варіа- |
Маса рос-лини, |
Кількі-сть листків |
Площа поверхні листків |
Індекс лист-кової |
Інтен-сивність фото- |
|
|
ції ви-соти росли-ни |
г |
на росли-ні, шт |
1 рос-лини, см2 |
тис.м2/га |
повер-хні |
синтезу, мгСО2, год/дм2 |
||
|
4 |
42,1 |
9,2 |
27,9 |
7,5 |
99,3 |
6,63 |
0,66 |
16,7 |
|
6(контроль) |
45,1 |
6,7 |
29,7 |
7,9 |
108,2 |
7,56 |
0,76 |
16,5 |
|
8 |
40,5 |
11,2 |
24,3 |
6,3 |
92,2 |
5,69 |
0,57 |
16,4 |
|
10 |
38,7 |
14,3 |
23,9 |
6,1 |
90,4 |
5,49 |
0,50 |
16,6 |
|
НІP05 |
- |
- |
- |
- |
- |
0,41 |
- |
- |
Результати хімічних аналізів показали, що із збільшенням глибини садіння від 4 до 10 см зменшується вміст вітаміну С в листках від 63,6 до 56,5 мг/100г в фазу росту вегетативної маси і від 18,6 до 17,0 мг/100г - в фазу визрівання урожаю і в цибулинах відповідно від 10,7 до 8,9 і від 4,4 до 3,6 мг/100г, що пояснюється швидшим затуханням ростових процесів на період визначення. Впливу глибини садіння на вміст сухої речовини і загального цукру в цибулинах не виявлено.
Таблиця 5 - Урожайність і якість часнику нестрілкуючого ярого залежно від глибини садіння
|
Глибина |
Урожайність товарна, т/га |
Середня маса |
|
садіння, см |
1995 р. |
1996 р. |
1997 р. |
середнє за 1995-1997рр. |
цибулин, г (серед-нє за 1995-1997 рр.) |
|
4 |
7,80 |
7,92 |
8,72 |
8,15 |
12,7 |
|
6 (контроль) |
8,47 |
8,63 |
9,13 |
8,74 |
13,4 |
|
8 |
6,55 |
6,24 |
7,04 |
6,61 |
10,9 |
|
10 |
6,35 |
5,71 |
7,22 |
6,42 |
10,7 |
|
НІP05 |
0,63 |
0,48 |
0,63 |
- |
- |
Кращий розвиток рослин при глибині садіння 4 і 6 см забезпечив формування більших за масою цибулин (табл. 5). Найвищу урожайність товарних цибулин отримано при садінні зубків на глибину 6 см, при масі цибулини 13,4г. У цьому ж варіанті відмічається і найвищий - 91,2% вихід стандартних цибулин.
6. Раціональний спосіб зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого
Спосіб зберігання посадкового матеріалу впливає на хід біохімічних процесів в цибулинах часнику і відіграє важливу роль в інтенсивності закладання конусу наростання листків і зародків кореневих бугорків на денці зубків. Холодний спосіб зберігання прискорює розвиток зачатку, що спостерігається при анатомічному розрізі зубків. При цьому зростає вміст вітаміну С, а після висаджування прискорюється укорінення і формування рослин.
Тепле зберігання навпаки гальмує ростові процеси в зубках, поява сходів відмічається на 6 - 12 діб, а подальший розвиток - на 30 - 35 діб пізніше. Разом з тим висаджування часнику нестрілкуючого ярого після теплого зберігання в умовах лютневих вікон змінює характер розвитку, і рослини формуються аналогічно комбінованому способу (табл. 6).
Таблиця 6 - Строки настання фенологічних фаз у рослин часнику нестрілкуючого ярого залежно від способу зберігання посадкового матеріалу
|
Спосіб |
Дата |
Поява сходів |
Початок |
Поля- |
Зби- |
Вегета- |
|
|
зберігання |
садін-ня |
пооди-ноких |
масо-вих |
утворен-ня цибулин |
гання надземної частини рослин |
рання вро-жаю |
ційний період, діб |
|
1997 рік |
|||||||
|
Холодний Комбінований (контроль) Теплий |
12.03 12.03 12.03 |
6.04 7.04 11.04 |
7.04 8.04 13.04 |
9.05 10.05 18.05 |
20.07 22.07 31.07 |
21.07 23.07 1.08 |
105 104 110 |
|
1998 рік |
|||||||
|
Холодний Комбінований (контроль) Теплий |
6.04 6.04 6.04 |
13.04 16.04 22.04 |
14.04 17.04 26.04 |
14.05 16.05 29.06 |
18.07 19.07 - |
19.07 19.07 2.10 |
96 93 159 |
Зубки теплого способу зберігання відрізняються самою високою (99,8%) польовою схожістю і густотою стояння рослин (97,6%). Відзначені відмінності щодо змін анатомічної будови зубків у період зберігання привели до того, що рослини теплого способу зберігання на початку вегетаційного періоду відставали в рості і розвитку. Вони формували нижчі рослини, мали меншу кількість листків і масу. Проте в фазу утворення і росту зубків відмічено переваги їх в розмірах у порівнянні з рослинами холодного і комбінованого способів. В фазу визрівання цибулин різниця між показниками значно зросла, що пояснюється затуханням ростових процесів у рослин холодного і комбінованого способу. У рослин теплого зберігання в цей період відмічено інтенсивний ріст рослин, що привело до недостигання цибулин цих рослин і вплинуло на урожайність. (табл. 7)
Таблиця 7 - Урожайність часнику нестрілкуючого ярого залежно від способів зберігання посадкового матеріалу
|
Урожайність |
||
|
Спосіб |
товарна, т/га |
стандартна, % |
|
зберігання |
1997р. |
1998р. |
середнє за 1997-1998рр. |
1997р. |
1998р. |
середнє за 1997-1998рр. |
|
Холодний Комбінований (контроль) Теплий НІР05 |
8,86 6,49 5,77 0,51 |
8,12 5,66 11,15 0,41 |
8,50 6,08 8,46 - |
91,0 87,0 83,1 - |
90,6 84,3 не сфор-мовано - |
90,8 85,7 - - |
Результати обліку урожаю показали, що в 1997р. при ранньому садінні зубків теплого способу зберігання зубки і проростки, потрапивши під вплив низьких температур, пройшли розвиток, як рослини комбінованого способу і формували багатозубкову цибулину. У 1998 році ці умови після садіння зубків теплого зберігання були відсутні і урожай не сформувався (табл. 8).
Таблиця 8 - Структурні елементи цибулини на період збирання урожаю у варіантах різних способів зберігання посадкового матеріалу
|
Спосіб зберігання |
Маса ци-булини, г |
Кількість зубків в |
Маса зубка, г |
% до загальної маси цибулин |
|
|
цибулині,шт. |
маси зубків |
маси лусок |
|
1997 |
1998 |
1997 |
1998 |
1997 |
1998 |
1997 |
1998 |
1997 |
1998 |
|
|
Холодний Комбінований (контроль) Теплий |
13,6 9,9 8,3 |
12,3 8,6 16,0 |
8,2 7,9 7,2 |
8,5 7,6 2,0 |
1,6 1,2 1,2 |
1,4 1,1 3,1 |
96,5 96,6 96,4 |
96,7 97,2 38,7 |
3,5 3,4 4,6 |
3,3 2,8 61,3 |
В 1998р. спостерігалась зворотня картина. Найбільшу масу цибулини і урожайність формували рослини теплого зберігання. Проте облік структурних елементів цибулин показав їх нестандартність, через недостигання і високий відсоток - 61,3% маси лусок у порівнянні з масою зубків. Спроба використання їх для тривалого зберігання привела до повного висихання соковитої частини цибулин.
7. Економічна ефективність і біоенергетична оцінка виробництва часнику нестрілкуючого ярого залежно від площ живлення та строків садіння
Науково обгрунтований підбір технологічних прийомів вирощування часнику нестрілкуючого ярого одночасно із збільшенням урожайності сприяє і підвищенню економічної та біоенергетичної ефективності. Із суми досліджених прийомів технології найбільш значний вплив на ці показники мали площі живлення рослин і строки садіння (табл. 9).
Таблиця 9 - Економічна та біоенергетична ефективність вирощування часнику нестрілкуючого ярого залежно від площ живлення рослин (середнє за 1996 - 1997рр.)
|
Площа жив-лення, см2 |
Урожа-йність, т/га |
Вар-тість про-дукції, тис. грн |
Витра-ти на вироб-ництво проду-кції, тис. грн/га |
Собі-вар-тість 1 т про-дукції, тис. грн |
Затра-ти праці, люд. год/га |
Прибу-ток з 1 га, тис. грн |
Рівень рента-бель-ності, % |
Коефі-цієнт біо-енерге-тичної ефек-тив-ності |
|
Великі зубки |
||||||||
|
105 |
10,05 |
26,27 |
12,32 |
1,23 |
1129,6 |
19,59 |
113,2 |
2,31 |
|
140 |
11,14 |
29,41 |
10,71 |
0,96 |
1034,4 |
18,70 |
174,6 |
2,56 |
|
175 |
10,04 |
26,79 |
9,29 |
0,93 |
959,3 |
17,50 |
188,4 |
3,50 |
|
210 (контроль) |
8,65 |
23,19 |
8,06 |
0,94 |
914,2 |
15,13 |
187,7 |
3,15 |
|
245 |
7,64 |
20,53 |
7,29 |
0,95 |
867,2 |
13,24 |
181,6 |
2,88 |
|
Середні зубки |
||||||||
|
105 |
9,42 |
25,97 |
10,24 |
1,09 |
983,6 |
15,73 |
153,6 |
2,44 |
|
140 |
8,57 |
22,46 |
8,46 |
0,99 |
906,6 |
13,99 |
165,4 |
2,40 |
|
175 (контроль) |
7,83 |
20,74 |
7,65 |
0,98 |
857,8 |
13,09 |
171,1 |
2,30 |
|
210 |
6,91 |
18,39 |
6,84 |
0,99 |
800,5 |
11,55 |
168,9 |
2,10 |
|
245 |
6,40 |
17,10 |
6,37 |
0,99 |
792,8 |
10,73 |
168,4 |
2,00 |
|
Дрібні зубки |
||||||||
|
105 |
6,33 |
16,74 |
7,17 |
1,13 |
805,6 |
9,08 |
126,6 |
1,95 |
|
140 (контроль) |
5,67 |
14,60 |
6,27 |
1,11 |
764,8 |
8,33 |
132,9 |
1,82 |
|
175 |
5,02 |
12,99 |
5,70 |
1,14 |
740,1 |
7,29 |
127,9 |
1,66 |
|
210 |
4,59 |
11,89 |
5,22 |
1,14 |
720,3 |
6,67 |
127,8 |
1,54 |
|
245 |
4,21 |
10,92 |
4,89 |
1,16 |
705,7 |
6,03 |
123,3 |
1,40 |
Збільшення площі живлення рослин від 105 до 245 см2 приводить до зменшення витрат на придбання, підготовку і садіння посадкового матеріалу та збирання урожаю. Кращими показниками економічної ефективності характеризуються насадження при садінні великими і середніми зубками з площею живлення 175 см2, а дрібними - 140 см2.
Собівартість однієї тонни часнику в цьому випадку була самою низькою і становила 0,93; 0,98 і 1,11 тис.грн. відповідно, а рентабельність самою високою - 188,4; 171,1 і 132,9%.
Найвищий коефіцієнт біоенергетичної ефективності з використанням великих зубків (3,50) забезпечує садіння з площею живлення 175 см2, а середніх (2,44) і дрібних (1,95) - з площею живлення 105 см2.
Зменшення собівартості продукції, зростання суми прибутку та підвищення рівня рентабельності забезпечує і підзимній строк садіння незалежно від фракції зубків (табл. 10). У розрізі величини фракцій зубків рі-
Таблиця 10 - Економічна ефективність вирощування часнику нестрілкуючого ярого залежно від строків садіння (середнє за 1995 - 1997рр.)
|
Фракція зубків |
Уро-жай-ність, т/га |
Вар-тість про-дукції, тис. грн |
Витра-ти на вироб-ницт-во проду-кції, тис. грн/га |
Собі-вар-тість 1 т про-дукції, тис. грн |
Затра-ти праці, люд. год/га |
При-буток з 1 га, тис. грн |
Рівень рента-бель-ності, % |
Коефі-цієнт біо-енерге-тичної ефек-тив-ності |
|
Підзимній строк |
||||||||
|
Велика |
12,57 |
33,42 |
11,05 |
0,88 |
1046,1 |
22,37 |
202,4 |
3,15 |
|
Середня |
9,80 |
27,94 |
8,45 |
0,86 |
988,9 |
19,49 |
230,7 |
2,69 |
|
Дрібна |
7,36 |
19,24 |
6,14 |
0,83 |
779,9 |
13,10 |
213,4 |
2,35 |
|
Весняний строк |
||||||||
|
Велика |
9,94 |
26,26 |
10,39 |
1,05 |
1023,5 |
15,87 |
152,7 |
2,51 |
|
Середня (контроль) |
7,67 |
20,14 |
8,32 |
1,08 |
898,1 |
11,82 |
142,1 |
2,16 |
|
Дрібна |
4,86 |
12,49 |
5,84 |
1,20 |
758,3 |
6,65 |
113,9 |
1,75 |
вень рентабельності був більшим порівняно з весняним строком при садінні великими зубками на 49,7, середніми - на 88,6, а дрібними - на 99,5% і становив відповідно 202,4; 230,7 і 213,4%.
Вирощування часнику нестрілкуючого ярого в підзимній культурі забезпечує нижчу енергоємкість 1 т продукції і приводить до зростання коефіцієнта біоенергетичної ефективності.
В и с н о в к и
Визначення оптимальних параметрів технологічних прийомів садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого в південному Степу України забезпечує отримання високої урожайності товарних цибулин і є економічно вигідним.
1. При вирощуванні часнику нестрілкуючого ярого площу живлення рослин необхідно диференціювати в залежності від фракції зубків. Зменшення площі живлення і величини посадкового матеріалу прискорює достигання врожаю.
2. Збільшення площі живлення рослин від 105 до 245 см2 сприяє формуванню більших за розміром і масою рослин, збільшенню площі листків, підвищенню інтенсивності фотосинтезу у рослин з великих зубків на 16,2, з середніх - на 11,3, а з дрібних - на 8,9%. Поряд з ростом індивідуальної продуктивності рослин, площа поверхні листків гектара насаджень при такому зрідженні у варіантах з великими зубками зменшується на 6,55, з середніми - на 3,88, дрібними - на 2,99 тис. м2 .
3. Із зміною площі живлення від 105 до 245 см2 підвищується маса цибулин з великих зубків від 12,1 до 20,4г; з середніх - від 11,0 до 16,8; з дрібних - від 7,5 до 10,8 г та збільшується вихід великої і середньої фракції зубків в структурі цибулин. Разом з тим, по мірі збільшення площі живлення рослин урожайність порівняно до контролю знижується на 11.7% у варіантах з великими зубками, на 11,7 і 18,3% - з середніми і на 11,5; 19,1; 25,7% - з дрібними.
4. Найбільшу урожайність стандартних цибулин забезпечує садіння великими зубками з площею живлення 140 см2, середніми і дрібними - 105 см2. Більший вплив на підвищення вмісту сухої речовини і цукру має площа живлення, аніж фракція зубків.
5. Найкращим строком садіння часнику нестрілкуючого є підзимній. При підзимньому садінні на 3-5 діб раніше наступають чергові фази розвитку і достигання урожаю. Забіг в розвитку кореневої системи підзимнього строку садіння зубків забезпечує повніше використання вологи і формування міцних рослин, площа поверхні їх листків залежно від фракції зубків більша на 32-64% у порівнянні з рослинами весняного строку садіння.
6. Рослини підзимнього строку садіння зубків забезпечують формування цибулин з більшою масою і кількістю зубків, що приводить до зростання товарної урожайності на 25-51%, а стандартної - на 2,4-6,3% порівняно з варіантами весняного строку садіння. Варіанти підзимнього строку садіння переважають за вмістом сухої речовини і цукру в листках і цибулинах.
7. Оптимальною глибиною садіння зубків часнику нестрілкуючого ярого є 6 см. Вона сприяє більш інтенсивному формуванню листків та кращій вирівняності рослин, коефіцієнт варіації висоти найменший (6, 7). Збільшення глибини садіння зубків до 8 і 10 см приводить до уповільнення ростових процесів, помітно зменшується енергія проростання зубків, знижується польова схожість та густота рослин.
8. Особливості умов росту і розвитку, які складаються при різній глибині садіння зубків, впливають на урожайність і якість продукції. Садіння зубків на глибину 6 см забезпечує найвищу товарну урожайність 8,74 т/га і вихід стандартних цибулин - 91,2%. Із збільшенням глибини садіння до 8 і 10 см урожайність зменшується на 24,4 і 26,5%, при садінні на глибину 4 см - на 6,7%. При садінні зубків на глибину 4 і 6 см маса цибулин становить 12,7 і 13,4 г, діаметр - 3,4-3,5 см, а середня маса зубка - 1,5-1,6 г.
9. Найраціональнішим способом зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого є холодний. При холодному зберіганні втрата маси цибулин порівняно з теплим менша на 10,1%, цукрів - на 4,1, а сухої речовини - на 3,7%, а порівняно з комбінованим відповідно на 5,2; 0,9 і 2,1%.
10. Зубки після теплого способу зберігання відрізняються більш високою польовою схожістю (99,8%) і збереженністю рослин (97,6%). Проте теплий спосіб зберігання уповільнює розвиток рослин, приводить до збільшення кількості листків, їх розміру і загальної маси рослин. Вегетаційний період у варіанті теплого зберігання зубків збільшується на 63 - 66 діб порівняно з холодним і комбінованим їх зберіганням.
11. Найвищу товарну (8,50 т/га) і стандартну (7,71 т/га) урожайність одержано у варіанті холодного зберігання посадкового матеріалу. Рослини у варіанті теплого зберігання, формуючи більшу вегетативну масу, не достигають і цибулини товарної якості не набувають. Урожай товарних цибулин у рослин із зубків теплого зберігання можливо отримати лише при садінні у нетрадиційно ранні строки з наступним тривалим періодом з низькими температурами, або з наступним - 1,5 - 2 місяці їх зберіганням в умовах низьких температур (комбінований спосіб).
12. Економічна і біоенергетична оцінка результатів досліджень показала, що самою низькою собівартістю і найвищим рівнем рентабельності характеризується садіння часнику нестрілкуючого ярого великими і середніми зубками з площею живлення 175 см2, а дрібними - 140 см2. Енергетично ефективним є садіння дрібними і середніми зубками з площею живлення 105 см2 (коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить відповідно 1,95 і 2,44), а великими - з площею живлення 175 см2 (коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 3,50).
13. Підзимній строк садіння часнику нестрілкуючого ярого забезпечує нижчу собівартість продукції і вищий рівень рентабельності при використанні великих зубків на 50, середніх - на 93,7, дрібних - на 118,3%. При підзимньому садінні коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 3,15 - 2,35, а при весняному - 2,51-1,57 залежно від фракції висаджених зубків.
14. Для вирощування часнику нестрілкуючого ярого на товарні цілі великі зубки потрібно висаджувати з площею живлення 140 і 175 см2, середні і дрібні - з площею живлення 105 і 140 см2 в підзимній строк. Для насінницьких насаджень використовувати велику і середню фракції зубків і висаджувати з площею живлення 175, 210 і 245 см2. При садінні слід дотримуватись оптимальної глибини садіння 6 см.
15. Для весняного строку садіння посадковий матеріал зберігати холодним способом при температурі 03С і відносній вологості повітря 75 - 80% або комбінованим - 6 місяців при температурі +18+20С і відносній вологості повітря 60 - 70%, наступні 1,5 - 2 місяці до садіння - при температурі 03С і відносній вологості повітря 75 - 80%.
Список опублікованих праць
1. Лихацький В.І., Попова Л.М. Вплив площі живлення на продуктивність нестрілкуючого часнику Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Одеського державного сільськогосподарського інституту. - Одеса, 1998. - вип. №2 - С. 59 - 63 (особистий внесок - отримання експериментальних даних і висновки).
2. Лихацький В.І., Попова Л.М. Основні технологічні елементи вирощування нестрілкуючого часнику // Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва: Зб. наук. пр. Уманської сільськогосподарської академії. - част. 2 - Умань, 1998. - С. 41 - 45 (особистий внесок - отримання експериментальних даних в умовах південного Степу України і їх обробка).
3. Попова Л.М. Залежність розвитку і продуктивності ярого нестрілкуючого часнику від глибини посадки Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Одеського державного сільськогосподарського інституту - Одеса, 1998. - вип. №2 - С. 63 - 67.
4. Попова Л.М. Фізіолого - біохімічні зміни в рослинах часнику залежно від агротехнічних заходів в умовах південного Степу України Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1998. - вип.3. - С. 53 - 57.
5. Цаудер О.П., Попова Л.М. Залежність розвитку рослин та врожайності ярого часнику від глибини сівби в умовах південного Степу України // Матер.міжвуз.наук.конф. 9 - 26 квітня "Шляхи підвищення врожайності сільськогосподарських культур в умовах півдня України." - К., - 1996р. - С. 31 (особистий внесок - отримання експериментальних даних і висновки).
6. Попова Л.М. Вплив строків садіння на ріст, розвиток та врожайність ярого часнику в зрошувальних умовах півдня степу України // Матер.міжвуз.наук.конф. 9 - 26 квітня "Шляхи підвищення врожайності сільськогосподарських культур в умовах півдня України." - К., - 1996р. - С. 32.
Попова Л.М. Технологічні прийоми садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкуючого ярого в південному Степу України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет. Київ, 1999.
У дисертації викладено результати досліджень технологічних прийомів вирощування часнику нестрілкуючого ярого в південному Степу України. Визначено оптимальні параметри строків та глибини садіння, площі живлення рослин в залежності від фракції зубків і способу зберігання посадкового матеріалу. Основні результати впроваджено у виробництво.
Ключові слова: часник нестрілкуючий ярий, площа живлення, строк садіння, глибина садіння, фракція зубків, спосіб зберігання, ріст, розвиток, урожайність, економічна і біоенергетична ефективність.
Попова Л.Н. Технологические приемы посадки и хранения посадочного материала чеснока нестрелкующегося ярового в южной Степи Украины.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. Национальный аграрный университет, Киев, 1999.
Диссертационная работа выполнена в Одесском государственном сельскохозяйственном институте в 1995 - 1998гг. В диссертации изложены результаты исследований автора по вопросам усовершенствования технологии выращивания чеснока нестрелкующегося ярового в южной Степи Украины.
Во вступлении раскрыта актуальность темы и определена цель исследований - усовершенствование комплекса технологических приемов посадки и хранения посадочного материала чеснока нестрелкующегося ярового, что обеспечит получение высокой стабильной урожайности при высокой рентабельности его выращивания в южной Степи Украины. Поставлена задача исследований - изучение влияния площади питания растений, сроков, глубины посадки зубков и способов хранения посадочного материала чеснока нестрелкующегося ярового на рост и развитие растений, физиолого-биохимические процессы, урожайность и качество продукции, а также экономическую и биоэнергетическую эффективность выращивания. Конкретизация и обоснование оптимальных параметров технологических приемов посадки и хранения посадочного материала. Показана научная новизна и практическое значение полученных результатов.
В литературном обзоре рассмотрены вопросы влияния технологических приемов на рост, развитие и урожайность чеснока, особенности технологии его производства в разных почвенно-климатических зонах и основные направления исследований по вопросам ее усовершенствования.
В разделе "Методика и условия проведения исследований" дана краткая характеристика почвенно-климатических условий южной Степи Украины, погодных условий за годы проведения исследований, почвы участка и приведена агротехника выращивания чеснока в опыте.
Дана краткая характеристика 3-х полевых опытов по изучению технологических приемов посадки чеснока в зависимости от фракции зубков и опыта по изучению способов хранения посадочного материала чеснока нестрелкующегося ярового. Указаны основные методики проведения исследований, экономической и биоэнергетической эффективности, статистической обработки полученных результатов.
В экспериментальной части диссертационной работы изложены результаты собственных исследований автора по ключевым вопросам технологических приемов выращивания чеснока нестрелкующегося ярового - влияния площади питания растений, сроков, глубины посадки и способов хранения посадочного материала на прохождение основных фенологических фаз онтогенеза, особенности роста и характер развития растений, на содержание питательных веществ в растениях, урожайность и качество урожая, экономическую и биоэнергетическую эффективность производства.
Определение оптимальных параметров технологических приемов выращивания чеснока нестрелкующегося ярового в южной Степи Украины обеспечивает получение высокой урожайности товарных луковиц и является экономически выгодным. При выращивании чеснока нестрелкующегося ярого площадь питания растений необходимо дифференцировать в зависимости от фракции зубков.
С увеличением площади питания от 105 до 245 см2 увеличивается масса луковиц из больших зубков от 12,1 до 20,4 г; из средних - от 11,0 до 16,8; из мелких - от 7,5 до 10,2 г. При этом увеличивается выход крупной и средней фракции зубков в луковицах. Наибольшую товарную урожайность обеспечивает посадка крупными зубками (9,53 т/га) с площадью питания 140 см2, средними (7,21 т/га) и мелкими (4,83 т/га) - 105 см2. Площадь питания растения влияет на содержание сухого вещества и сахара в растениях.
Наилучшим сроком посадки зубков чеснока нестрелкующегося в южной Степи Украины является подзимний. Забег в развитии корневой системы растений подзимнего срока посадки обеспечивает более полное использование влаги в ранневесенний период, интенсивный рост и развитие растений и формирование луковиц с большей массой и количеством зубков. Это приводит к увеличению товарной урожайности на 25 - 51% в зависимости от фракции посадочных зубков в сравнении с весенним сроком посадки.
Оптимальной глубиной посадки чеснока является 6 см. Она обеспечивает оптимальные почвенные условия для роста и развития растений и способствует формированию высокой товарной урожайности - 8,74 т/га с выходом стандартных луковиц 91,2%. С увеличением глубины посадки до 8 и 10 см урожайность уменьшается на 24,4 - 26,5%, а при посадке на глубину 4 см - на 6,7%.
Рациональный способ хранения посадочного материала чеснока нестрелкующегося ярового - холодный. Он ускоряет развитие зачатка, что наблюдается при анатомическом разрезе зубков. При этом увеличивается содержание витамина С, а после высаживания ускоряется укоренение и формирование растений. Этот способ хранения посадочного материала обеспечивает получение наибольшей товарной (8,50 т/га) и стандартной (7,71 т/га) урожайности. Растения после теплого хранения зубков, формируя большую вегетативную массу, не созревают и луковицы практического значения не имеют. Урожайность товарных луковиц из зубков теплого хранения можно получить только при посадке в нетрадиционно ранние сроки.
Самой низкой себестоимостью и наивысшим уровнем рентабельности характеризуется подзимняя посадка чеснока нестрелкующегося ярового крупными и средними зубками с площадью питания 175 см2, а мелкими - 140 см2.
Основные результаты работы внедрены в производство.
Ключевые слова: чеснок нестрелкующийся яровой, площадь питания, срок посадки, глубина посадки, фракция зубков, способ хранения, рост, развитие, урожайность, экономическая и биоэнергетическая эффективность.
Popova L.M. Technologies of planting and storing of garlic unshooting spring in the South of Ukraine.
The thesis for searching the scientific degree of candidate of agricultural sciences on specialty 06.01.06 - "Vegetable growing" - National agrarian university, Kiev, 1999.
The results of technological methods of garlic unshooting spring growing in the South of Ukraine are described in the thesis.
The optimum parameters of planting terms and the depth of planting, plant nutrition area, depending on clove size of garlic; the storage methods of planting material are determined.
The main result are introduced into production.
The key words: garlic unshooting spring, nutrition area, terms of planting, depth of planting, clove size of garlic, the storage methods, growth, development, crop capacity, economic and bioenergetic efficiency.