Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Печеніги і Русь
Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» відноситься до 915. Князь Ігор уклав з печенігами договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. У 920 князь Ігорздійснив похід проти печенігів, але в 944 вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію.
Протягом першої половини 10 ст. напади печенігів суттєво не відбились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульманськими державами Каспію.
Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор'ї значно збільшилась.
У 968 відбувся їх перший напад на Київ. У 972 печеніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Печенізький хан Куря зробив чашу з черепа Святослава.
Після смерті Святослава Ігоровича, в кінці 10 — першій половині 11 ст. печеніги посилили напади на Русь. У 988–997 князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу. Літописець згадує про те, що печеніги у 993 перейшли Сулу і вступили в битву з дружиною Великого князя Київського Володимира Святославича, але зазнали поразки. На місці перемоги Володимир заложив місто Переяславець.
Напади печенігів мали місце і в 996–997, а в 1015—19 вони були викликані війнами між синами Володимира Святополком, (користувався підтримкою печенігів) і Ярославом.
Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор. Після цього печеніги майже не згадуються в літописах.
У 10—11 ст. частина печенігів визнала владу київських князів, осіла на руських землях, зокрема в басейні річки Рось. Останній раз вони згадуються в літописі під 1168 у складі чорних клобуків.
Частина печенігів, яка продовжувала кочувати в причорноморських степах, з появою половців увійшла другій половині 11 ст. до їхнього в племінного союзу.
У кінці 11 ст. печеніги почали нападати на землі Візантії. Для боротьби з ними візантійський імператор Олексій І Комнін (1081–1118) використав половців, внаслідок чого було знищено понад 30 тисяч печенігів.