Натуральне виробництво
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Натуральне виробництво — Виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання
Натуральне виробництво — Йому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому
Просте товарне виробництво — Засноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за своїми розмірами, йому властиві пряме поєднання виробника із засобами виробництва та відсутність експлуатації людини людиною
Капіталістичне товарне виробництво — Форма господарства, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини
Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.
Пропозиція — це товари і послуги, що є на ринку чи здатні бути доставленими на нього за певною ціною
Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.
Паперові гроші (амер. англ. fiat currency, англ. paper money) — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу (fiat) використання їх в якості засобу платеж
Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).
Чек (англ. сheque) — встановленої форми грошовий (фінансовий) документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця (власника рахунку у фінансовій установі) про сплату чекотримачеві зазначеної в чеку суми.
Як правило, чек виписується проти депонованої на рахунку суми; він не може бути відкликаний і не вимагає акцепту.
- Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, головним чином нетоварного характеру.
- Грошовий чек (готівковий) — чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.
- Товарний чек — документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.
- Дорожній чек — платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб розрахунків у подорожах, здебільшого міжнародних.
- Касовий чек — талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси (банкомата, платіжного терміналу) зі свідченням, що товар оплачено. У випадку SMS-банкінгу чеком слугує SMS-повідомлення.
- Іменний чек — чек, виписаний на ім'я певної особи.
- Пред'явницький чек — чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім'я пред'явника.
- Альтернативний чек — іменний чек, який може бути сплачений будь-якому пред'явникові (в Україні не використовується).
- Фіктивний чек — чек, виписаний на неінкасовану суму.
Ліквідність — можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами). Гроші (монети та паперова готівка) є найбільш ліквідними активами. Банківськи депозити за вимогою є високоліквідними активами, оскільки можуть бути переведені у готівку за вимогою клієнта. Види грошей, що включаються в агрегат M1 — найбільш ліквідні активи в економіці.[1]
Також ліквідність, це:
- Платоспроможність постачальника та його здатність забезпечити своєчасне виконання боргових зобов'язань;
- Спроможність ринку реалізувати цінні папери без істотної зміни цін.
Абсолютна ліквідність — здатність готівки і депозитів до запитання безпосередньо виконувати роль загальновизнаного засобу платежу і інші функції грошей.
Ринок — місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Походження терміну пов'язують з німецьким словом «Ring», що означає кільце, оскільки центр середньовічного міста був площею з будинком магістрату (ратушею) в центрі та будинками довкола (кільцем). Як правило, після надання місту магдебурзького права на такій площі періодично проводились ярмарки, а згодом розміщувались крамниці та торгові ятки. Звідси перенесення назви центральної площі міста на явище, яке ще по-східному називають «базар».
Функції ринку:
- Регулююча: ринок, як регулятор виробництва, через механізм ринкових законів встановлює необхідні пропорції відтворення; завдяки цінам ринок стимулює впровадження досягнень науки та техніки у виробництво — це сприяє розширенню асортименту товарів та послуг;
- Стимулююча — ринок спонукає виробників товарів до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів;
- Розподільча — доходи споживачів і виробників у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.
- Алокаційна — ринок забезпечує виробництво оптимальної кількості товарів і послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.
- Інтеграційна — ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.
- Інформаційна: саме ринок дає об'єктивну інформацію про те, які товари мають попит; кожна фірма може регулювати власне виробництво.
- Посередницька — ринок виступає посередником між виробником і споживачем.
- Сануюча (оздоровча): ринок очищує суспільне виробництво від економічно слабких та не життєздатних господарських одиниць.
Структура ринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.
Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку:
- за об’єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;
- за суб’єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;
- за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;
- за галузями: автомобільний ринок; комп’ютерний ринок і т. д.;
- за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;
- за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;
- за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;
- за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.
Ринкова інфраструктура — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.
Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).
Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.
Фо́рвардна уго́да — угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж певної кількості певного фінансового чи матеріального активу.
Угода Форвардна (англ.- forward agreement)-валютна операція за якої сторони домовляються про купівлю-продаж обумовленної суми валюти з поставкою через певний термін після підписання угоди за курсом зафіксованим на момент її укладання.
Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.
Інвестор — людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження. На відміну від споживання чи витрати, інвестування має на меті передусім віддачу. Вважається, що якщо людина відкладає понад 30% свого доходу, її можна розглядати як потенційного інвестора. В розмовній мові інвестором як правило називають людей чи підприємства, які здійснюють значні капіталовкладення.
Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.
У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.
Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.
Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах на одиницю товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніша за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце.
Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення ціни попиту.
Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.
Нецінові фактори, які впливають на попит:
- рівень доходів у суспільстві;
- розміри ринку;
- мода, сезонність;
- наявність товарів-субститутів (замінників);
- інфляційні очікування.
Підпри́ємництво, підприє́мницька дія́льність — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Залежно від змісту і спрямованості підприємницької діяльності, об'єкта застосування капіталу та отримання конкретних результатів, зв'язку підприємницької діяльності з основними стадіями відтворювального процесу, розрізняють такі види підприємництва:
-Виробниче,
-Комерційно-торговельне,
-Фінансово-кредитне,
-Посередницьке,
-Страхове.
Фі́рма — 1. Торговельне, господарське або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари, надаються послуги або випускаються вироби.
Корпора́ція — товариство, спілка, сукупність осіб, об'єднаних на основі цехових, кастових, комерційних та інших інтересів; назва акціонерного товариства, яке об'єднує різні галузі промислового виробництва за єдиного фінансового контролю.
Також корпорації — це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Згідно з першим критерієм законодавство розрізняє акціонерні та
неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ: товариства
капіталів — акціонерні товариства, особові — інші), відповідно до
другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:
а) з обмеженою відповідальністю;
б) з додатковою відповідальністю;
в) повні;
г) командитні.
Малый бизнес - бизнес, опирающийся на предпринимательскую деятельность небольших фирм, малых предприятий, формально не входящих в объединения. У малого и среднего бизнеса есть своя организация.Доля внешнего участия в капитале не должна превышать 25 %.Ограничение по численности работников
К малому и среднему бизнесу относятся средние, малые и микропредприятия
- Число постоянных работников не должно превышать 250 человек
Средняя численность работников за предшествующий календарный год не должна превышать следующие предельные значения средней численности работников для каждой категории субъектов малого и среднего предпринимательства:
а) от ста одного до двухсот пятидесяти человек включительно для средних предприятий;
б) до ста человек включительно для малых предприятий; среди малых предприятий выделяются микропредприятия — до пятнадцати человек;[
Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
2. Нижегородский государственный педагогический университет им
3. практикум для студентов специальности 020400 Психология Автор кандидат педагогическ
4. Тема 6.БОРЬБА НАРОДОВ РУСИ ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ В XIII В
5. політичної доктрини українського консерватизму з її опорою на авторитет традиції закон релігію мораль то
6. европейской средневековой философии восходящее к воззрениям арабского философа XII в
7. Жанровое своеобразие драмы «Гроза»
8. Любисток
9. Японские технологии малоформатной печати
10. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Харк
11. Использование сказотерапии в коррекционном процессе
12. ЛЕКЦІЯ 5 Фізична культура нового часу Викладач- Гречанюк О
13. Административное право, как наука
14. Московский государственный технический университет имени Н
15. Лабораторна робота 83ВИВЧЕННЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ ЯВИЩ В НАПІВПРОВІДНИКАХ ТА ХАРАКТЕРИСТИК НАПІВПРОВІДНИКОВ
16. 25 млн лет 3 В каком регионе планеты в 1927 г
17. Ситуация коренным образом изменится если в качестве источника света использовать лазер
18. Драйвер виртуального диск
19. ' Прикладна геометрія інженерна графіка А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ст
20. Антигипоксанты и антиоксиданты в кардиологической практике