Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Натуральне виробництво

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024

Натуральне виробництво — Виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання

Натуральне виробництвоЙому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому

Просте товарне виробництвоЗасноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за своїми розмірами, йому властиві пряме поєднання виробника із засобами виробництва та відсутність експлуатації людини людиною

Капіталістичне товарне виробництво — Форма господарства, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Пропозиція — це товари і послуги, що є на ринку чи здатні бути доставленими на нього за певною ціною

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

Паперові гроші (амер. англ. fiat currency, англ. paper money) — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу (fiat) використання їх в якості засобу платеж

Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Чек (англ. сheque) — встановленої форми грошовий (фінансовий) документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця (власника рахунку у фінансовій установі) про сплату чекотримачеві зазначеної в чеку суми.

Як правило, чек виписується проти депонованої на рахунку суми; він не може бути відкликаний і не вимагає акцепту.

  1.  Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, головним чином нетоварного характеру.
  2.  Грошовий чек (готівковий) — чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.
  3.  Товарний чек — документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.
  4.  Дорожній чек — платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб розрахунків у подорожах, здебільшого міжнародних.
  5.  Касовий чек — талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси (банкомата, платіжного терміналу) зі свідченням, що товар оплачено. У випадку SMS-банкінгу чеком слугує SMS-повідомлення.
  6.  Іменний чек — чек, виписаний на ім'я певної особи.
  7.  Пред'явницький чек — чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім'я пред'явника.
  8.  Альтернативний чек — іменний чек, який може бути сплачений будь-якому пред'явникові (в Україні не використовується).
  9.  Фіктивний чек — чек, виписаний на неінкасовану суму.

Ліквідність — можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами). Гроші (монети та паперова готівка) є найбільш ліквідними активами. Банківськи депозити за вимогою є високоліквідними активами, оскільки можуть бути переведені у готівку за вимогою клієнта. Види грошей, що включаються в агрегат M1 — найбільш ліквідні активи в економіці.[1]

Також ліквідність, це:

  1.  Платоспроможність постачальника та його здатність забезпечити своєчасне виконання боргових зобов'язань;
  2.  Спроможність ринку реалізувати цінні папери без істотної зміни цін.

Абсолютна ліквідність — здатність готівки і депозитів до запитання безпосередньо виконувати роль загальновизнаного засобу платежу і інші функції грошей.

Ринок  — місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Походження терміну пов'язують з німецьким словом «Ring», що означає кільце, оскільки центр середньовічного міста був площею з будинком магістрату (ратушею) в центрі та будинками довкола (кільцем). Як правило, після надання місту магдебурзького права на такій площі періодично проводились ярмарки, а згодом розміщувались крамниці та торгові ятки. Звідси перенесення назви центральної площі міста на явище, яке ще по-східному називають «базар».

Функції ринку:

  1.  Регулююча: ринок, як регулятор виробництва, через механізм ринкових законів встановлює необхідні пропорції відтворення; завдяки цінам ринок стимулює впровадження досягнень науки та техніки у виробництво — це сприяє розширенню асортименту товарів та послуг;
  2.  Стимулююча — ринок спонукає виробників товарів до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів;
  3.  Розподільча — доходи споживачів і виробників у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.
  4.  Алокаційна — ринок забезпечує виробництво оптимальної кількості товарів і послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.
  5.  Інтеграційна — ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.
  6.  Інформаційна: саме ринок дає об'єктивну інформацію про те, які товари мають попит; кожна фірма може регулювати власне виробництво.
  7.  Посередницька — ринок виступає посередником між виробником і споживачем.
  8.  Сануюча (оздоровча): ринок очищує суспільне виробництво від економічно слабких та не життєздатних господарських одиниць.

Структура ринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку:

  1.  за об’єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;
  2.  за суб’єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;
  3.  за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;
  4.  за галузями: автомобільний ринок; комп’ютерний ринок і т. д.;
  5.  за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;
  6.  за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;
  7.  за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;
  8.  за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.

Ринкова інфраструктура — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

Фо́рвардна уго́да — угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж певної кількості певного фінансового чи матеріального активу.

Угода Форвардна (англ.- forward agreement)-валютна операція за якої сторони домовляються про купівлю-продаж обумовленної суми валюти з поставкою через певний термін після підписання угоди за курсом зафіксованим на момент її укладання.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Інвестор — людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження. На відміну від споживання чи витрати, інвестування має на меті передусім віддачу. Вважається, що якщо людина відкладає понад 30% свого доходу, її можна розглядати як потенційного інвестора. В розмовній мові інвестором як правило називають людей чи підприємства, які здійснюють значні капіталовкладення.

Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.

У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах на одиницю товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніша за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення ціни попиту.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

  1.  рівень доходів у суспільстві;
  2.  розміри ринку;
  3.  мода, сезонність;
  4.  наявність товарів-субститутів (замінників);
  5.  інфляційні очікування.

Підпри́ємництво, підприє́мницька дія́льність — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Залежно від змісту і спрямованості підприємницької діяльності, об'єкта застосування капіталу та отримання конкретних результатів, зв'язку підприємницької діяльності з основними стадіями відтворювального процесу, розрізняють такі види підприємництва:

-Виробниче,

-Комерційно-торговельне,

-Фінансово-кредитне,

-Посередницьке,

-Страхове.

Фі́рма — 1. Торговельне, господарське або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари, надаються послуги або випускаються вироби.

Корпора́ція  — товариство, спілка, сукупність осіб, об'єднаних на основі цехових, кастових, комерційних та інших інтересів; назва акціонерного товариства, яке об'єднує різні галузі промислового виробництва за єдиного фінансового контролю.

Також корпорації  — це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

 Згідно  з першим    критерієм   законодавство   розрізняє   акціонерні    та
неакціонерні   (інші)  товариства  (класичний  поділ:   товариства
капіталів — акціонерні товариства, особові — інші), відповідно  до
другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:
     а) з обмеженою відповідальністю;
     б) з додатковою відповідальністю;
     в) повні;
     г) командитні.

Малый бизнес - бизнес, опирающийся на предпринимательскую деятельность небольших фирм, малых предприятий, формально не входящих в объединения. У малого и среднего бизнеса есть своя организация.Доля внешнего участия в капитале не должна превышать 25 %.Ограничение по численности работников

К малому и среднему бизнесу относятся средние, малые и микропредприятия

  1.  Число постоянных работников не должно превышать 250 человек

Средняя численность работников за предшествующий календарный год не должна превышать следующие предельные значения средней численности работников для каждой категории субъектов малого и среднего предпринимательства:

а) от ста одного до двухсот пятидесяти человек включительно для средних предприятий;

б) до ста человек включительно для малых предприятий; среди малых предприятий выделяются микропредприятия — до пятнадцати человек;[

Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.




1. Роль банков в формировании финансовой инфраструктуры
2. Изучение результатов искусственного отбор
3. Методические рекомендации для выполнения самостоятельной внеаудиторной работы студентов к практичес
4. Опрте точное и приближенное число дней м-у след
5. Связи с общественностью хотели бы попросить Вас принять участие в небольшом анкетировании.
6. Том 1 Семейный роман ~ Маргарет Митчелл УНЕСЕННЫЕ ВЕТРОМ Том 1 ЧАСТЬ ПЕРВАЯ Глава 1
7. Актуальные проблемы бухгалтерского учета 5 курс 080109 Бухгалтерский учет анализ аудит Дуальные с
8. 1~ 214 грн; змінні витрати на одиницю продукціїЗ1 ~ 172
9. тема. Мовна норма
10. Основы лучевых методов исследования
11. . Телевидение как социокультурный феномен
12. Курсовая работа- Технология производства картофеля на семена в условиях Колышлейского района
13. Тема- Дослідження частотних властивостей біполярних транзисторів Виконав- ст
14. Лекции по курсу Фармакология тема- Психотропные средства доц
15. Реферат- Технологические иследования процесса массопереноса - диффузии
16. Задание на проектирование
17. . Ж~мысты~ ма~саты- магнетрон ~дісімен электронны~ меншікті зарядын аны~тау
18. Operting system is set of progrms tht control nd supervises the hrdwre of computer nd provides services to ppliction softwre progrmmers nd users of computer.
19. Экономическая эффективность затрат АТП
20. Статья из цикла Психодиагностика и коррекция в сказкотерапии Характер и успех социальной самореализации