У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Методичні рекомендації з вивчення внутрішньої медицини Модуль 1 Хвороби органів травлення дихаль

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 7.3.2025

PAGE  52

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра внутрішньої медицини №2

Методичні рекомендації з вивчення внутрішньої медицини

Модуль 1

Хвороби органів травлення, дихальної системи, крові та кровотворних органів

Для викладачів та студентів 4 курсу медичного факультету (лікувальна справа, медико-профілактична справа)  

Львів – 2008


Методичні рекомендації з Модулю 1 внутрішньої медицини для викладачів та студентів 4 курсу медичного факультету підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М., проф. Дзісь Є.І., доц. Комариця О.Й., доц. Троценко О.В., ас. Сорокопуд О.А., ас. Гук-Лешневська З.О., ас. Жакун І.І.,  , ас. Філіпюк А.Л., ас. Савків А.Б.

Редакція: проф. Панчишин М.В., проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М.

Рецензенти:

завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

та сестринськоъ справи

д.мед.н. професор                                                                                   Яворський О.Г. 

завідувач кафедри поліклінічної справи

і сімейної медицини

д.мед.н. професор                                                                                   Скляров Є.Я.

Затверджено профільною методичною радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 1  від  20.05.2008 р.)


Зміст

[1]
Права і обов’язки студентів

[2] на кафедрі внутрішньої медицини №2

[3] Вихідний рівень знань з модулю 1

[4] Обов’язкові знання та вміння студента з ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

[5]
протокол огляду пацієнта

[6]
ЛЬВІВСЬКА терапевтична школа

[7] Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів травлення

[7.0.1] Тема 1. Предмет „внутрішня медицина”. Львівська терапевтична школа. Контроль вихідного рівня знань. Основні симптоми та методи дослідження  в гастроентерології

[7.0.2] Тема 2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.   Функціональна диспепсія.   Хронічні гастрити

[7.0.3] Тема 3. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки

[7.0.4] Тема 4. Хвороби тонкої кишки

[7.0.5] Тема 5. Хронічні хвороби товстої кишки

[7.0.6] Тема 6. Хронічні гепатити

[7.0.7] Тема 7. Цирози печінки

[7.0.8] Тема 8. Хвороби жовчного міхура

[7.0.9] Тема 9. Хвороби підшлункової залози

[7.0.10] Тема 10. Рак шлунка. Підсумковий контроль змістового модуля 1

[7.0.11] Індивідуальна самостійна робота

[8] Змістовий модуль 2. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання

[8.0.1] Тема 11. Основні симптоми патології органів дихання та методи дослідження

[8.0.2] Тема 12. Пневмонії

[8.0.3] Тема 13. Бронхіальна астма

[8.0.4] Тема 14. Хронічні бронхіти. Легенева недостатність.

[8.0.5] Тема 15. Хвороби плеври

[8.0.6] Тема 16. Інфекційно-деструктивні хвороби легень.    Підсумковий контроль змістового модулю 2

[8.0.7] Індивідуальна самостійна робота

[9] Змістовий модуль 3. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи крові

[9.0.1] Тема 17. Основні симптоми патології системи крові

[9.0.2] Тема 18. Анемії

[9.0.3] Тема 19. Гострі  та хронічні лейкемії

[9.0.4] Тема 19. Лімфоми та мієломна хвороба

[9.0.5] Тема 20. Хвороби гемостазу.  Підсумковий контроль змістового модуля 3

[9.0.6] Індивідуальна самостійна робота

[10]
Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури


Права і обов’язки студентів 

на кафедрі внутрішньої медицини №2 

ЗА ЧАС НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СТУДЕНТ МАЄ ПРАВО

  1.  У повному об’ємі використати потенціал кафедри для засвоєння предмету «внутрішня медицина» в межах, передбачених програмою, брати активну участь у навчальному процесі, роботі лікувальних баз кафедри, оцінці своїх знань.
  2.  Прослухати повний лекційний курс за програмою, відвідувати наукові та практичні конференції, організовані співробітниками кафедри.
  3.  На практичних заняттях оволодіти діагностикою та лікуванням хвороб внутрішніх органів.
  4.  Приймати участь у роботі студентського наукового гуртка, проводити самостійні наукові дослідження, виступати на клінічних конференціях з доповідями.

ЗА ЧАС НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СТУДЕНТ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ

1. Написати або змоделювати історію хвороби і здати її для перевірки відповідно до визначеного терміну. Під час написання історії хвороби використовувати допоміжну літературу, консультуватися з викладачем.

2. Відробити пропущене заняття в позаурочний час за попереднім записом. Пропуски більше двох занять відробляються з дозволу декана впродовж поточного місяця. До відробки студент допускається за умов наявності конспекту підготовки до практичного заняття. Інші форми відробки треба попередньо узгодити з викладачем. Оцінка за відпрацьоване заняття виставляється в зошиті конспектів черговим викладачем, а студент зобов’язаний повідомити свого викладача про відробку та оцінку.

3. Незадовільна оцінка на занятті має бути відпрацьована у викладача впродовж поточного місяця. Незадовільні оцінки на двох і більше заняттях відпрацьовуються в позаурочний час за попереднім записом.

4.Студент зобов’язаний бути  належно одягнутим, мати фонендоскоп, годинник, зошит, ручку та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Університету та базової медичної установи.

5. На практичних заняттях та лекціях забороняється користуватись мобільними телефонами.

Вихідний рівень знань з модулю 1

1. Анатомія та фізіологія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок; гістологічна будова слизової шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок. Патоморфологічні зміни, характерні для гастритів і виразки шлунка. Особливості бактерії Helicobacter pylori. Гістологічні форми раку шлунка: аденокарцинома, плоскоклітинний рак та ступені їх диференціації (високий, середній, низький). Дисплазія і метаплазія епітелію; регіонарні лімфатичні вузли шлунка. Макро- і мікроскопічна будова печінки, функції печінки та методи їх оцінки; особливості кровопостачання печінки; патоморфологічні зміни у печінці при гепатиті і цирозі. Обмін білірубіну. Будова жовчовивідних шляхів (внутрішньо- та позапечінкових жовчевих проток, жовчевого міхура). Механізм секреції жовчі. Склад жовчі здорової людини. Будова та функція підшлункової залози. Копрологічне дослідження та його значення. Методика фізикального обстеження шлунково-кишкового тракту.

Симптоми ураження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки і жовчного міхура, підшлункової залози, тонкої та товстої кишок. Методи обстеження хворих з патологією шлунково-кишкового тракту (лабораторні та інструментальні).

Механізм дії основних препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів травлення: антибактеріальні − амоксацилін, кларитроміцин, метронідазол, ампіцилін, доксациклін; препарати групи сульфосалазину; антисекреторні − блокатори протонової помпи і Н2-гістамінових рецепторів; препарати групи вісмуту; холінолітики, холеретики і холекінетики; ферментні препарати − фестал, ензимтал, панзинорм, креон; антидіарейні препарати − фталазол, левоміцетин, лоперамід; препарати, які регулюють моторику − церукал, мотиліум, препульсид.

2. Анатомія та фізіологія легень; гістологічна будова слизової оболонки бронха, фізіологічний дренаж. Плевра та її функції. Патоморфологічні зміни, характерні для пневмоній. Особливості збудників пневмонії. Патоморфологічні стадії крупозної пневмонії.

Синдроми ураження органів дихання (ущільнення, підвищеної пневматизації, наявності порожнини, плеврального випоту). Фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження дихальної системи; фізикальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму.

Бактеріологічні, вірусологічні та серологічні методи визначення збудника хвороб органів дихання. Методи дослідження функції легень (спірографія, пневмотахометрія, пікфловметрія) та основні параметри; рестриктивні та обструктивні порушення. Інструментальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму. Діагностичне значення аналізу харкотиння для діагностики хвороб дихання.

Фармакологічні особливості, дозування та механізми дії препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів дихання: антибіотиків, противірусних та протигрибкових засобів; відхаркувальних препаратів, бронхолітиків.

3.Обмін та функції заліза в орґанізмі; нормальний еритропоез; фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження кровотворної системи; фармаколоґічні особливості препаратів заліза. Клінічний аналіз крові в нормі; обмін та функція в орґанізмі фолієвої кислоти та вітаміну В12. Сучасна теорія кровотворення; види гемоглобіну; можливі механізми руйнування еритроцитів в нормі і патології; обмін білірубіну; методи обстеження хворих з гемолітичною анемією. Фактори, що пригнічують кровотворення; роль гранулоцитів у протиінфекційному захисті; тромбоцитарний гемостаз. Будова, функція та фізикальне обстеження селезінки.

Сучасні уявлення про гемостаз, плазмові чинники зсідання крові, механізм утворення тромбопластину, показники нормальної коагулоґрами, типи кровоточивості, механізм виникнення симптомів; методика обстеження суглобів. Тромбоцитоґенез, тривалість життя кров’яних пластинок, місце їх загибелі; норма, функції, роль у гемостазі; дослідження, які необхідно проводити при патолоґії тромбоцитів (визначення кількості кров’яних пластинок, часу кровотечі за Дюке та Айві, ретракції згустку крові, адгезивної та агрегаційної здатності, синдром джгута).

Обов’язкові знання та вміння студента з ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

I. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  1.  Вміти зібрати анамнез, провести його аналіз.
  2.  Вміти провести загальний огляд хворого і оцінити його результати.
  3.  Обстежити пацієнта за системами органів.
    1.  Обстеження серцево-судинної системи:
      1.  вміти визначити пульс на сонних артеріях, аa. radialis, аa. tibialis, аa. pedis dorsalis;
      2.  вміти порахувати частоту серцевих скорочень, виявити дефіцит пульсу;
      3.  виміряти АТ на руках (у лежачого та сидячого хворого), на ногах;
      4.  виявити на обличчі симптоми патології серцево-судинної системи;
      5.  виявити і оцінити ціаноз слизових, акроціаноз;
      6.  виявити та оцінити позитивну і від’ємну пульсацію шийних вен;
      7.  провести пальпацію і аускультацію сонних артерій;
      8.  оглянути серцеву ділянку;
      9.  пропальпувати верхівковий, серцевий, епігастральний, передсердний та югулярний поштовхи, систолічну та діастолічну вібрацію;
      10.  провести перкусію серця (межі відносної та абсолютної серцевої тупості та ширину судинного пучка);
      11.  провести аускультацію серця у 10 точках – верхівкова, нульова, мезокардіальна (т. Олійника), т. Naunin’a, т. Боткіна, югулярна, аорти, легеневої артерії, на мечовидному паростку і під ним (т. Левіної); оцінити серцеві тони, шуми, знати їх діагностичне значення (вади клапанів, гіпертензія великого та малого кола кровообігу);
      12.  вміти вислухати вологі хрипи у легенях для діагностики лівошлуночкової недостатності;
      13.  вміти провести аускультацію черевної аорти та ниркових артерій;
      14.  вміти виявити і оцінити серцеві (ортостатичні) набряки.
    2.  Обстеження системи органів дихання:
      1.  визначити кількість дихань на хвилину;
      2.  оцінити носове дихання, виявити herpes labialis et nasalis, ціаноз губ;
      3.  оцінити нормальну і патологічні форми грудної клітки, симетричність рухів грудної клітки, над- і підключичні ямки, міжреберні проміжки, епігастральний кут, шийні вени;
      4.  визначити тип дихання, його глибину, частоту;
      5.  виявити патологічні типи дихання;
      6.  оглянути і оцінити форму пальців та нігтів;
      7.  вміти провести пальпацію грудної клітки: болючість, резистентність, голосове тремтіння;
      8.  вміти провести порівняльну та топографічну перкусію легень;
      9.  визначити екскурсію легень;
      10.  провести аускультацію легень і протрактувати отримані результати в нормі та патології;
      11.  знати діагностичне значення кровохаркання.
    3.  Обстеження системи травлення:
      1.  оглянути шкіру і слизові: виявити жовтяницю, гемангіоми, телеангіектазії, розширені вени черевної стінки;
      2.  оглянути і оцінити слизову рота, язик, стан зубів (написати зубну формулу);
      3.  провести перкусію живота і виявити метеоризм, рідину у черевній порожнині (у лежачій, стоячій чи у коліно-ліктьовій позиції хворого), розміри печінки та селезінки;
      4.  виявити симптоми «гострого живота»;
      5.  вміти провести пальпацію живота: поверхневу, глибоку методичну за Образцовим-Старажеском, оцінити печінку, селезінку, пропальпувати підшлункову залозу, товсту кишку, визначити симптом флюктуації;
      6.  знати місця проекції органів живота на передню черевну стінку;
      7.  вміти виявити симптоми Ортнера, Мерфі (Кера), френікус-симптом;
      8.  вміти виявити метастаз Вірхова.
    4.  Обстеження системи сечовиділення:
      1.  знати визначення дизурії, полакіурії, поліурії, олігурії, ішурії, анурії, ніктурії;
      2.  оглянути шкіру і виявити сухість, геморагії, розчухи;
      3.  вміти виміряти артеріальний тиск і оцінити його; виявити сонливість і адинамію;
      4.  вміти виявити ниркові набряки;
      5.  оглянути поперекову і надлонну ділянки;
      6.  пропальпувати болючість і напруженість ромбовидного м’язу;
      7.  визначити симптоми Пастернацького;
      8.  знати проекцію нирок, сечоводів і сечового міхура на передню черевну стінку;
      9.  вміти пропальпувати нирки у положенні пацієнта лежачи і стоячи;
      10.  вміти проперкутувати сечовий міхур.
    5.  Обстеження нервової системи:
      1.  вміти виявити тремор та інші мимовільні рухи;
      2.  вміти виявити парези, паралічі;
      3.  оцінити рівень свідомості: орієнтація в особі, місці, часі, дійсності; відповідність мови (чіткість і плавність її); порушення притомності (ступор, сопор, кома);
      4.  оцінити функції черепних нервів та відповідь зіниць на світло;
      5.  виявити рогівковий рефлекс; рухи очного яблука (нерв: ІІІ – окоруховий, IV – блоковий, VI – відвідний); оцінити симетрію обличчя (лицевий нерв VII); оцінити відхилення від середньої лінії язика (під’язиковий нерв XII);
      6.  вміти оцінити рухову функцію: оцінка ходи, сили м’язів, балансу і координації рухів: стійкість у позі Ромберга, пронаторний, проба «вказівний палець до носа», проба «п’ятка до гомілки»;
      7.  оцінка чутливості (до легкого дотику, уколу шпилькою на кінцівках і тулубі, порівнюючи справа і зліва; позиційна чутливість);
      8.  вміти оцінити рефлекси: глибокий сухожильний колінний, поверхневі - верхній і нижній черевні, підошовний; патологічні - Бабінського, Росолімо, Гордона, Опенгайма, орального автоматизму, хапальний.
    6.  Обстеження ендокринної системи:
      1.  вміти визначити ріст і масу тіла;
      2.  вміти визначити індекс маси тіла (вага (кг)/ріст2(м)) і дати йому оцінку;
      3.  виявити вірилізм, гірсутизм;
      4.  вміти виявити striae distensae;
      5.  вміти виявити екзофтальм, перевірити симптоми Грефе, Мебіуса, Штельвага;
      6.  вміти пропальпувати щитовидну залозу;
      7.  оцінити тремор рук, знати його діагностичне значення;
      8.  вміти визначити основний обмін і дати йому оцінку за формулами Ріда (осн. обм. = 0,75(ЧСС+0,74пульсовий тиск) – 72; у нормі = 10.) та Джейля (осн. обм. = ЧСС + пульсовий тиск – 111; у нормі = ±10);
      9.  вміти виявити симптоми Трусо, Хвостека;
      10.  вміти оцінити пропорційність черепа, кінцівок, язика.
    7.  Обстеження м’язово-скелетної системи:
      1.  оглянути суглоби: щелепно-скроневі, грудинно-ключичні, плечові, грудинно-реберні, ліктьові, променево-зап’ясткові, кульшові, гомілково-стопні, крижово-клубові зчленування, хребет, кисті та стопи;
      2.  вміти оцінити активні і пасивні рухи у суглобах рук і ніг;
      3.  вміти оцінити форму суглобів рук і ніг; виявити деформації;
      4.  вміти оцінити шкірні покриви, виявити підшкірні вузлики, визначити тонус і силу м’язів, припухлість суглобів, стан кісткової системи біля суглоба;
      5.  виявити болючість суглобів, наявність хрусту і об’єм рухів кожного суглоба: згинання, розгинання, ротація, супінація;
      6.  оцінка ходи: кульгавість, нерівномірність довжини кроку, розгойдування з боку на бік;
      7.  вміти оцінити шию і хребет у позиції хворого стоячи рівно і з нахилом вперед;
      8.  вміти виявити кіфоз, лордоз, сколіоз, дивлячись ззаду і збоку;
      9.  вміти оцінити об’єм рухів шиї, перевірити симптом «підборіддя-грудина»;
      10.  вміти оцінити об’єм рухів хребта, оцінити симптоми: Томайєра – при нагинанні вперед дістати пальцями підлогу (коліна розігнуті) – в см; Форестьєра - притискання хворого до стіни спиною: на скільки см потилиця відходить від стіни (хвороба Бехтєрева);
      11.  вміти пропальпувати хребет: остисті паростки та бічні відділи хребта;
      12.  вміти виявити симптоми остеохондрозу: «передньої грудної стінки», Епштейна, Ласега (наявність корінцево-дискового розладу);
      13.  вміти виявити болючість крижово-клубового зчленування трьома особами за  Кушелевським: стискання гребенів клубової кістки у фронтальній площині впродовж 1 хвилини; натискання на гребені у положенні лежачи; положення п’ятка на протилежному коліні – натискання на зігнутий колінний суглоб і протилежний гребінь клубової кістки;
      14.  вміти провести глибоку пальпацію суглобів (двома пальцями) методом стискання для виявлення випоту у суглобах;
      15.  вміти  виявити симптом флюктуації, балотування наколінника;

II. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

  1.  Вміти описати та оцінити зміни загального клінічного аналізу крові (червона кров, лейкоцити, лейкоцитарна формула, тромбоцити, ШОЕ), вирахувати еритроцитарні індекси за формулами.
  2.  Вміти описати і оцінити зміни загального клінічного аналізу сечі; проб за Зимниць ким та Нечипоренком; біохімічних показників сечі (реакція, білок, кетонові тіла, жовчні пігменти, глюкоза).
  3.  Вміти описати і оцінити показники крові при:
    •  атеросклерозі (холестерин, ліпопротеїни, типи ліпопротеїнемій);
    •  гострому коронарному синдромі (тропоніни, міоглобін, КФК, МВ-КФК,ЛДГ, трансамінази);
    •  ревматизмі (титр антистрептолізину-О, С-реактивний білок, сіалові кислоти, ДФА, серомукоїд, білкові фракції, ревматоїдний фактор, імунологічні показники, Т- і В-лімфоцити, імуноглобуліни);
    •  недостатності кровообігу (електроліти сироватки крові, гематокрит);
    •  хворобах дихальної системи (рН крові, насичення крові киснем, гематокрит, гострофазові показники);
    •  хворобах печінки (білірубін, холестерин, трансамінази, гамма-глютамілтранспептидаза, лужна фосфатаза, амілаза крові, амілаза сечі, серологічні маркери хронічних вірусних гепатитів, гострофазові показники);
    •  хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки (тести на наявність Helicobacter pylori);
    •  хворобах нирок (креатинін, сечовина, холестерин, загальний білок і білкові фракції крові, гострофазові показники);
    •  хворобах крові (сироваткове залізо, залізозв’язуюча здатність сироватки крові, лужна фосфатаза).
  4.  Вміти описати дані аналізу шлункового вмісту (вільна і зв’язана соляна кислота, базальна і стимульована секреція, параметри рН-метрії).
  5.  Вміти описати результати багатомоментного дуоденального зондування.
  6.  Вміти описати показники копрограми, знати їх діагностичну ціннсть.
  7.  Вміти описати показники загального аналізу харкотиння. Знати діагностичну цінність мікроскопічного дослідження харкотиння.
  8.  Вміти розшифрувати ЕКГ в 12 стандартних відведеннях (число серцевих скорочень, електрична вісь серця, електрична позиція, порушення ритму і провідності, порушення коронарного кровообігу).
  9.  Вміти описати ЕКГ і зробити висновок при гіпертрофії передсердь і шлуночків; порушеннях ритму і провідності серця; гострій коронарній недостатності, інфаркті міокарда (велико- і дрібновогнищевому, в різні стадії його розвитку, з визначенням локалізації).
  10.  Вміти описати рентґенограму і знайти інформативні симптоми при пневмонії; емфіземі легень; ексудативному плевриті; пневмотораксі; абсцесі легень; кардіомегалії; вміти диференціювати за рентґенограмою збільшення серця (набуті вади серця, дифузні хвороби міокарда, перикардит); виявити і описати прямі та побічні ознаки виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; виявити і описати ознаки пухлин стравоходу, шлунка і товстої кишки.
  11.  Вміти оцінити результати ЕхоКГ.
  12.  Вміти оцінити результати УЗД органів черевної порожнини.
  13.  Вміти розшифрувати спірограму і знайти в ній обструктивну форму дихальної недостатності (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма) та рестриктивну форму.

III. ВМІТИ ФОРМУЛЮВАТИ ПОПЕРЕДНІЙ ТА КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ І ПРИЗНАЧАТИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ОСНОВНИХ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ

IV. ВМІТИ ДІАГНОСТУВАТИ І НАДАВАТИ ДОПОМОГУ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ

  1.  Напад бронхіальної астми
  2.  Астматичний стан
  3.  Кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу
  4.  Кровотеча з шлунка та кишок
  5.  Жовчна колька
  6.  Кровотеча легенева
  7.  Інфекційно-токсичний шок
  8.  Постгеморагічна анемія
  9.  Кровотеча при коагулопатії
  10.  Кровотеча при тромбоцитопенії і тромбоцитопатії


протокол огляду пацієнта

Хворий _______________________________

вік __________професія ______________дата обстеження ______Відділення_________

Скарги ________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Анамнез хвороби. Початок хвороби______________________________________________________ _____________________________________________________________________________________

Перебіг хвороби______________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

можливі причини загострень хвороби____________________________________________________ _____________________________________________________________________________________

причина останнього загострення хвороби_________________________________________________ _____________________________________________________________________________________

Анамнез життя

Перенесені хвороби, операції___________________________________________________________

туберкульоз, венеричні хвороби, вірусний гепатит

шкідливі звички ___________________________________

спадковість:

гінекологічний анамнез (у жінок)

алергічний анамнез

парентеральні втручання за останні 6 місяців

Об’єктивне обстеження. Загальний стан

Температура Свідомість

Положення хворого

Будова тіла       Конституція  Зріст

Шкіра , видимі слизові

Периферійні лімфовузли  

Щитоподібна залоза набряки__

Суглоби

Об'єм рухів м'язи  

Органи дихання. Частота дихання за 1 хв. Форма грудної клітки

Пальпація

Перкуторний звук над легенями

Границі легень______________________________________________________________________

Екскурсія легень ______________________________

Аускультація:

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Органи кровообігу .

Пальпація серця : верхівковий поштовх

____________________________________________________________________________________

Границі відносної серцевої тупості: ліва

права верхня

Аускультація:_______________________________________________________________________

ЧСС за 1 хв. Дефіцит пульсу за 1 хв.

Характеристика пульсу ______________ за хв., наповнення ___________, напруження

Артеріальний тиск: ліва рука __________ мм. рт. ст., права рука ________      мм.рт.ст., на ногах _____________ мм.рт.ст.

Судини ___________________________________________________________________

Органи травлення

Язик Зуби

Живіт ,участь в диханні

Пальпація

_____________________________________________________________________________________

Печінка: розміри за Курловим Селезінка

Органи сечовиділення.

Симптом Пастернацького ____________________________________________________________

Дизуричні прояви

Добовий діурез

Нервово-психічна система .

Емоційний стан         _

Орієнтація Координація рухів

Сон тремор пальців рук Дермографізм

В положенні Ромберга

Попередній діагноз та його обгрунтування

____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

План обстеження та його обґрунтування ___________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

План лікування та його обгрунтування :

1.        Режим ___________2. Дієта____________3. ЛФК

4.

5. ____________________________________________

6. ________________________________________________________________________________________

7. ___________________________________________________________________________________

8. __________________________________________________________________________________________________

9.

10._________________________________________________________________________________

11. _________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент:


ЛЬВІВСЬКА терапевтична школа

У 1897 р. на медичному факультеті Львівського університету була відкрита перша кафедра (клініка) терапії. Організатором клініки став професор А.Глюзінські (1856-1929), який закінчив медичний факультет Ягелонського університету. Він цікавився питаннями патогенезу та терапії хвороб шлунково-кишкового тракту та інших систем організму, а сумісно з професором Райхенштейном вперше описав лейкемічний варіант плазмоцитоми. У 1920 р. терапевтичну клініку медичного факультету очолив професор Р.Ренцкі (1867-1941), під керівництвом якого вивчались хвороби крові, серця, виразка шлунка і сепсис. У 1941 році професор Р.Ренцкі разом з іншими професорами був розстріляний німцями. У 1939 р. медичний факультет Львівського університету був реорганізований у Львівський медичний інститут та було утворено три терапевтичні клініки: пропедевтичну (керівник проф. Я.Грек, 1867-1941), факультетську з курсом туберкульозу (під керівництвом проф. Р.Ренцкі) і шпитальну (керівник проф. М.Панчишин, 1882-1943). Перший керівник пропедевтичної клиники проф. Я.Грек закінчив Львівський університет і впродовж двадцяти років працював у клініці проф. А.Глюзінського, з 1923 р. почав читати самостійний курс курс лекцій з пропедевтичної терапії, а у 1928 р. став професором клініки проф. Р.Ренцкого. У 1941 році проф. Я.Грек також був розстріляний німцями.

Перший керівник шпитальної клініки проф. М.Панчишин після закінчення у 1909 р. медичного факультету Львівського університету тривалий час працював під керівництвом проф. А.Глюзінського, був одним з організаторів Українського таємного університету, деканом його медичного факультету, а далі кількарічним ректором цього університету. Саме тоді вперше в історії української медичної школи зазвучала українська мова викладання. Проф. М.Панчишин був організатором і керівником протитуберкульозного диспансеру у Львові (1934), першого українського санаторію (1935), відділу „Народної лічниці” (1938), редактором журналу „Лікарський вісник” (1919-1939), одним із засновників журналу „Народне здоров’я” (1937). У 1939 р. М.Панчишин став завідувачем Львівського обласного відділу охорони здоров’я. Професор М.Панчишин був ентузіастом кожної корисної ініціативи – національної, суспільної, лікувальної, вкладав у них усю душу, запалюючи до праці колег та студентів. У 1942 р. під час німецької окупації у Львові за його сприянням були відкриті Державні медичні і природничі фахові курси, які дали можливість вчитися українцям, зберегли безперервність медичної освіти, бо їх програма не відрізнялася від програми державних медичних факультетів у передвоєнній Німеччині. Клініку терапії на цих курсах очолював особисто М.Панчишин. Надійним помічником М.Панчишина був доктор Р.Осінчук (1902-1991), який підтримував діяльність терапевтичних клінік, турбуючись про організацію лікування, харчування хворих та викладання. Р.Осінчук був директором клінік Львівського університету/медичного інституту/медико-природничих фахових курсів у Львові (1941-1944). Основними науковими дослідженнями терапевтичної школи Львівського університету/медичного інституту/медико-природничих фахових курсів 1941-1944 рр були діагностика та лікування колагенозів, фізіотерапія та бальнеологія, електрокардіографічна діагностика хвороб серця, історія галицької медицини.

Львівський медичний інститут поновлює свою роботу у 1944 р., відновлюючи роботу за принципами пропедевтичної, факультетської та шпитальної клінік. Важко відокремити історію цих клінік, бо часто проводилась злиття, поділ чи реорганізація кафедр, а відомі клініцисти працювали у різних клініках.  

Кафедрою пропедевтичної терапії лікувального факультету з післявоєнного часу призначений завідувати доцент В.Чернов (1903-1963), який вивчав хвороби шлунка, легень та серцево-судинну недостатність. Після його смерті впродовж 26 років кафедру пропедевтичної терапії очолював проф. Ю.Децик (1920-1997). Його перші наукові дослідження стосувались вивчення ролі хімічних факторів нервового збудження в патогенезі гіперергічного запалення та анафілактичного шоку. В подальших роботах знайшли відображення питання нейрогуморальної регуляції при серцево-судинних хворобах, значення ензиматичних тестів у діагностиці інфаркту міокарда, ревматизму, хвороб печінки. Разом з професором Ю.Дециком тривалий час працював талановитий  лікар і викладач доцент А.Шуфлат (1913-1984). У 1963-1988 рр. була створена паралельно ще одна кафедра пропедевтики, підпорядкована педіатричному, стоматологічному і санітарно-гігієнічному факультетам, яку очолював проф. П.Попелюк – ініціатор створення першого у західній Україні науково-методичного центру (клініка гастроентерології, кабінет рН-метрії). Проф. П.Попелюк вивчав особливості перебігу виразки у підлітків, механізм дії мінеральних вод та роль мікроелементів у лікуванні хворих на гастрит та виразку. І дотепер у нашому університеті функціонують паралельно дві кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб. Однією кафедрою з 1988 р. керує проф. Р.Дутка. Основними напрямками наукових досліджень є механізми хронізації патологічних процесів у клініці внутрішніх хвороб. Професор О.Яворський очолює другу кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб з курсом сестринської справи з 1998 р. Він досліджує вплив фізичного навантаження на біохімічні процеси в організмі здорових осіб та їх зміни у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію.

Кафедру шпитальної терапії впродовж 7 років з 1950 р. очолював проф. Т.Глухенький, який вивчав ендемічний зоб, хронічні гастрити та виразки, пункційні методи діагностики гематологічних хвороб. У 1956 р. у співавторстві з І. Марковим написав першу в післявоєнний час монографію про Трускавець. Учнями проф. Т.Глухенького були І.Марков, С.Мартинов, П.Подорожний, В.Виговський, М.Штельмах, П.Боряк, які усі згодом стали завідувачами кафедр терапії у Львові, Харкові, Полтаві. Професор І. Марков (1911-2001) очолював кафедру шпитальної терапії у 1957-1985рр., вивчав патогенез, діагностику та лікування патології шлунка, дванадцятипалої кишки та підшлункової залози, щитоподібної залози, оздоровчі чинники курорту Трускавець. Його справу продовжив проф. В.Виговський, який впродовж 21 року очолював кафедру субординатури та інтернатури, а з 1985 р. до 1995 р. – кафедру шпитальної терапії, вивчав питання діагностики та лікування зобу та цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, алергозів. Його однодумцями і учнями були проф. Є. Заремба, проф. Б. Ковалів, проф. О.Абрагамович. Зараз кафедру шпитальної терапії ЛНМУ (з 2008 р. - внутрішньої медицини № 1) очолює проф. О.Абрагамович. Основними напрямками наукових досліджень кафедри є питання гастроентерології, ревматології, професійних хвороб, курортології.

Професор П.Подорожний був засновником і першим керівником кафедри терапії факультету удосконалення лікарів (1965-1988), створив наукову школу клінічної вітамінології. Під впливом проф. П.Подорожнього сформували свої наукові погляди проф. Я.Томашевський і проф. В. Вдовиченко. Професор Є.Заремба була ініціаторм створення і першим керівником кафедри сімейної медицини (1984), яка вивчала гормонотерапію в терапевтичній клініці, удосконалювала методи діагностики та лікування ішемічної хвороби серця, порушень серцевого ритму. З 2005 р. цю кафедру очолює проф. Ю. Кияк.

Наша кафедра внутрішньої медицини №2 веде свій початок від кафедри факультетської терапії, якою у повоєнні роки (1944-1948) завідував проф. В.Василенко (1897-1987). Проф. В.Василенко під час роботи у Львові узагальнив основні порушення метаболізму в організмі людини при серцевій недостатності, вдосконалив діагностику та лікування вад серця. Проф. В.Василенко був одним з авторів класифікації серцевої недостатності (1935). З 1948 р. академік В.Василенко завідував кафедрою пропедевтичної терапії в І Московському медичному інституті, де написав відомий підручник з пропедевтики внутрішніх хвороб.

Пізніше кафедрою факультетської терапії Львівського медичного інституту завідував професор М.Кевдін (1891-1954), який розробив показання до лікування хворих з нирковою патологією на курорті Байрам-Алі. Під час роботи у Львові він  працював над проблемами профілактики і лікування хвороб серця, крові, вивчав лікувальні можливості курортів західної України. Проф. М.Кевдін вперше описав доброякісні нейтропенії, які пізніше були описані як характерна ознака загальної неспецифічної реакції неповноцінної адаптації (проф. О.Радченко). За активної участі проф. М.Кевдіна друкується перший збірник наукових робіт співробітників Львівського медінституту. Соратником проф. Кевдіна був проф. Д.Луцик, який раніше завідував кафедрами терапії  Івано-Франківського медінституту, а потім працював у Львівському медичному інституті та Львівському інституті гематології та переливання крові над питаннями діагностики, класифікації та лікування гемобластозів, світлової та електронної мікроскопії нормальних та патологічних клітин крові.

Паралельно проводила роботу інша кафедра факультетської терапії, яка підпорядковувалась педіатричному факультету. Нею завідував відомий вчений, педагог професор С.Мартинів (1910-1996) впродовж 33 років. Основними напрямками його наукової діяльності було вивчення тромболітичної дії плазміну і урокінази, роль бета-блокаторів у профілактиці аритмій при інфаркті міокарда, мікро-циркуляційні аспекти лікування шоку. Проф. С.Мартинова по праву вважають патріархом гематологічної школи в Україні (професори  Я.Виговська,  В.Логінський, В.Монастирський.

Кафедру факультетської терапії лікувального факультету впродовж 26 років очолював яскравий і талановитий вчений професор С. Олійник (1918-1992). Його монографії «Тонзилогенные заболевания внутренних органов» (1960), «Теория сердечных шумов» (1961), «Диагностическое значение сердечных шумов» (1966), «Хрониосептические заболевания внутренних органов» (1967), «Дисбактериоз кишечника» (1977), «Биология канцеролиза» (у співав.) (1978) стали вже бібліографічною рідкістю. Основний напрямок наукової діяльності проф. С.Олійника – санологія, яка сформувалась як наука на санологічних конференціях, організованих та проведених у Львові. Проф. С.Олійник акцентував увагу лікарів на тому, що виникнення хвороби та особливості її  перебігу залежать передусім від здатності організму захищатись. В чиленних роботах проф. С.Олійник обґрунтовує доцільність ранньої фізичної активності хворих при інфаркті міокарда; етіотропної терапії хронічних тонзилітів, широкого використання природних стимуляторів; описує хроніосептичні хвороби та об’єднує їх основною симптоматикою недостатності захисту проти інфекції. Його монографія «Хрониосептические заболевания внутренних органов» залишається актуальною і дотепер служить прикладом вдумливого та глибокого спостереження лікаря. Зусиллями проф. С.Олійника в його клініці було відкрите перше інфарктне відділення, організовані спеціалізовані кардіологічні бригади швидкої допомоги у Львові, вперше в Україні та СРСР започаткована фізична реабілітація хворих на інфаркт міокарда. Через нестандартне мислення оточення часто не розуміло проф. С.Олійника.

З 1985 р. по 2008р.  кафедру факультетської терапії очолювала професор М.Панчишин. З 1966 р. Марія Володимирівна пройшла на кафедрі факультетської терапії весь науково-викладацький шлях: старший лаборант – асистент – доцент – професор – завідувач кафедри. Її наукова діяльність була багатопланова. Напрями наукових досліджень не обмежувалися лише проблемами однієї хвороби чи навіть системи. Науковий пошук включав атеросклероз та атерогенез, дисбактеріоз, ІХС та гіпертонічну хворобу, хронічні обструктивні хвороби легень та пневмонії, хронічні гепатити, гелікобактер-індуковану патологію, анемію та серцеву недостатність, проблеми оптимізації магнітотерапії та загальний адаптаційний синдром у клініці внутрішніх хвороб, вузликову еритему та вегетативну кардіорегуляцію, автоімунний тироїдит. Але провідне місце займало вивчення метаболізму холестеролу при різних клінічних станах. Професор М.Панчишин акцентувала увагу на ролі низького рівня холестеролу у виникненні та прогресуванні багатьох хвороб внутрішніх органів. Її учнями є професор О.Радченко, доценти Ю.Панчишин, О.Комариця, О.Томашевська, асистенти О.Сорокопуд, З.Гук-Лешневська, І.Жакун.  Результати досліджень, керівником яких була професор М. Панчишин, відображені в 2 докторських та 5 кандидатських дисертаціях, 2 монографіях, виступах на наукових конференціях та з’їздах. Вона сміливо відстоювала свою думку, вміла щиро радіти життю. Марія Володимирівна Панчишин була надзвичайно вимогливою людиною, причому вимогливою як до студентів, учнів, колег, так і, передовсім, до себе.

З 2008 р. кафедра факультетської терапії перейменована в кафедру внутрішньої медицини № 2 і її очолила доктор медичних наук проф. О.Радченко, яка захистила кандидатську та докторські дисертації під керівництвом проф. М.Панчишин. Сучасними напрямками наукової діяльності нашої кафедри є вивчення прогностичного значення гіпохолестеролемії, загальних неспецифічних адаптаційних реакцій, деяких біохімічних маркерів патології внутрішніх органів.  

Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів травлення

Тема 1. Предмет „внутрішня медицина”. Львівська терапевтична школа. Контроль вихідного рівня знань. Основні симптоми та методи дослідження  в гастроентерології

5 год. ауд.

Мета: Ознайомитись з програмою „внутрішня медициня”, рейтинговою методикою оцінки знань, правами та обов’язками студентів на кафедрі, медичною базою, на якій проходить навчання. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми гастроентерологічної патології, вміти обстежити пацієнта з гастроентерологічною патологією.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування

Контрольні питання

  1.  Структура клінічної та студентської історії хвороби.
  2.  Пояснити діагностичне значення визначення частоти дихання, серцевих скорочень, пульсу, артеріального тиску; навести їх нормальні величини.
  3.  Пояснити діагностичне значення загальних аналізів крові та сечі та змоделювати  загальні аналізи крові та сечі здорової людини.
  4.  Описати методику визначення меж серця та легень.
  5.  Описати сучасну схему нормального гемопоезу. Описати основні синдроми ураження кровотворної системи.
  6.  Описати функції нирок та синдроми ураження.
  7.  Описати синдроми ураження дихальної системи.
  8.  Дати характеристику абдомінального болю: причини, локалізація, характер, інтенсивність, ірадіація. Пояснити, якими методами можна віддиференціювати біль абдомінального та кардіального походження.
  9.  Дати характеристику печії при гастрентерологічній патології.
  10.  Дати характеристику диспептичного синдрому (нудота, блювота, метеоризм, проноси, закрепи).
  11.  Пояснити поняття „гепатомегалія”. Описати фізикальні ознаки.
  12.  Сформулювати клінічні ознаки шлунково-кишкової кровотечі.
  13.  Пояснити причини виникнення жовтяниці при гастроентерологічній патології.
  14.  Пояснити поняття „портальна гіпертензія”.
  15.  Назвати фізикальні ознаки рідини у черевній порожнині, навести методи її визначення.
  16.  Пояснити поняття „печінкова недостатність”, пояснити які фізикальні ознаки можуть говорити про її наявність.
  17.  Сформулювати діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії та колоноскопії. Назвати показання та протипоказання для призначення гастро- та колоноскопії.
  18.  Сформулювати доцільність проведення біопсії слизової при патології шлунка і дванадцятипалої кишки.
  19.  Описати діагностичні методи виявлення H.pylori.
  20.  Сформулювати діагностичні можливості рентгенологічного дослідження при патології  травної системи.
  21.  Пояснити діагностичну цінність інтрагастральної та інтраезофагеальної рН-метрії.
  22.  Пояснити діагностичну цінність багатомоментного дуоденального зондування.
  23.  Сформулювати мету призначення ультразвукового дослідження при патології печінки, жовчного міхура і підшлункової залози.
  24.   Сформулювати показання комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих з гастроентерологічною патологією. Оформити короткі протоколи огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати синдроми, які виявлені у цих хворих.
  3.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних хворих.
  4.  Оцінити результати лабораторного та інструментального обстеження оглянутих хворих.
  5.  Описати фіброгастроскопію пацієнта з виразкою та раком шлунка, дванадцятипалої кишки, з варикозно-розширеними венами стравоходу, колоноскопічну картину нормальної слизової товстої кишки.

Практичні навички:  стор. 5-10.

Домашня самопідготовка до заняття: чітко визначити всі синдроми, які можна виявити у пацієнта з гастроентерологічною патологією.

Тема 2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.   Функціональна диспепсія.   Хронічні гастрити

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), призначати обстеження та лікування. Навчитися діагностувати функціональну диспепсію, проводити диференційну діагностику та знати основні принципи лікування. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми хронічних гастритів, призначати необхідні обстеження, засвоїти основні принципи лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування

Контрольні питання

  1.  Дати визначення ГЕРХ з наведенням причин та факторів, які сприяють її розвитку.
  2.  Пояснити, на яких ознаках базується класифікація ГЕРХ.
  3.  Описати клінічні ознаки ГЕРХ . Описати її позастравохідні  прояви.
  4.  Описати ендоскопічну картину при ГЕРХ.
  5.  Пояснити поняття „езофагіт” та „стравохід Баррета”.
  6.  Описати хвороби, з якими треба диференціювати ГЕРХ.
  7.  Сформулювати основні принципи лікування ГЕРХ.
  8.  Описати первинну та вторинну профілактику ГЕРХ.
  9.  Дати визначення поняття „функціональна диспепсія”.
  10.  Навести класифікацію функціональної диспепсії.
  11.  Сформулювати і обґрунтувати клініко-діагностичні критерії шлункової диспепсії.
  12.  Сформулювати і обґрунтувати клініко-діагностичні критерії кишкової диспепсії.
  13.  Описати діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії для діагностики функціональної диспепсії.
  14.  Сформулювати основні принципи лікування та профілактики функціональної диспепсії.
  15.  Описати етіологію і патогенез хронічних гастритів.
  16.  Пояснити, на яких ознаках базується сучасна класифікація хронічних гастритів. Навести сучасну класифікацію.
  17.  Описати клінічні ознаки гіпо- та гіперсекреторної функції шлунка.
  18.  Описати діагностичні критерії хронічного гастриту типу А, В і С.
  19.  Описати діагностичні  можливості фіброгастроскопії та ретгеноскопії  для діагностики хронічного гастриту.
  20.  Описати діагностичну цінність біопсії слизової шлунка для діагностики хронічного гастриту.
  21.  Описати методи виявлення інфікованості Helicobacter pylori.
  22.  Сформулювати основні принципи медикаментозного та немедикаментозного лікування хронічних гастритів.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути пацієнтів з ГЕРХ та з функціональною диспепсією, хронічним гастритом, оформити протоколи огляду.
    1.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
    2.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
    3.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз  конкретних пацієнтів.
    4.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних хворих.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь): Сучасні медикаментозні засоби в лікуванні ГЕРХ”.

Змоделювати клінічну задачу за діагнозом: Хронічний автоімунний атрофічний дифузний гастрит, фаза загострення. В12-дефіцитна анемія (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, лабораторні та інструментальні обстеження, обґрунтування плану лікування з дозами необхідних медикаментів).

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь):

  •  Нові рекомендації для лікування гелікобактерної інфекції − Маастрихт 2005
  •  Сучасні препарати для замісної терапії при лікуванні атрофічного гастриту.

Домашня самопідготовка до заняття: скласти таблицю диференційної діагностики шлункової та кишкової диспепсії, виписати рецепти на мотиліум, ранітидін, альмагель. Скласти таблицю диференційної діагностики між гастритами А, В і С. Виписати рецепти на амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол, омепразол.

Тема 3. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки та її ускладнення, призначати обстеження та лікування, надавати допомогу при кровотечі з виразки.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати роль Helicobater pylori в розвитку пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
  2.  Описати інші, крім Helicobater pylori, причини виникнення виразок.
  3.  Описати особливості больового синдрому при виразці шлунка різної локалізації (кардіальний та антральний відділи, тіло шлунка).
  4.  Описати особливості больового синдрому при виразці дванадцятипалої кишки.
  5.  Охарактеризувати диспептичний синдром при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки.
  6.  Описати клінічні прояви порушення моторної функції шлунка при пептичній виразці.
  7.  Описати клінічні прояви порушення секреторної функції шлунка при пептичній виразці.
  8.  Описати фізикальні ознаки неускладненої виразки (симптом Менделя, дефанс, симптом Боаса, Опенховського).
  9.  Описати методи дослідження та нормальні показники секреторної функції шлунка.
  10.  Описати діагностичну цінність фіброгастроскопії  та рентгеноскопії для діагностики виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
  11.  Описати рентгенологічні ознаки виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
  12.  Описати клініко-діагностичні критерії кровотечі з виразки.
  13.  Описати клініко-діагностичні критерії перфоративної виразки та лікувальну тактику.
  14.  Описати клініко-діагностичні критерії пенетрації виразки в підшлункову залозу, в печінку.
  15.  Описати клініко-діагностичні критерії стенозу воротаря у стадії компенсації та декомпенсації.
  16.  Сформулювати діагностичні критерії симптоматичних виразок.
  17.  Сформулювати основні принципи лікування пептичної виразки.
  18.  Поясніть, чому дієтичні обмеження не мають значення у лікуванні хворих на виразки.
  19.  Сформулювати показання і протипоказання до призначення блокаторів протонової помпи та Н2-гістамінових рецепторів для лікування пептичної виразки. Навести препарати.
  20.  Сформулювати показання і протипоказання до призначення де-нолу та вентеру для лікування  пептичної виразки.
  21.  Сформулювати показання і протипоказання до призначення препаратів, які регулюють моторну функцію шлунка. Навести препарати.
  22.  Сформулювати показання і протипоказання до призначення препаратів, які впливають на  кислотність шлункового соку. Назвати препарати.
  23.  Описати коротко основні групи антимікробних препаратів, які використовують для лікування пептичної виразки.
  24.  Коротко описати схеми лікування гелікобактеріозу, комбінації препаратів, дози, тривалість лікування, ефективність.
  25.  Поясніть поняття „ерадикація Helicobacter pylori”. Сформулювати основні принципи профілактики  інфікування, реінфікування Helicobacter pylori.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки. Оформити короткі протоколи огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз  конкретних пацієнтів.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних хворих.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом «виразка антрального відділу шлунка, асоційована з Helicobacter pylori, ускладнена стенозом воротаря у стадії декомпенсації (скарги, анамнез хвороби, фізикальне обстеження та дані лабораторного і інструментального обстеження, тактика лікування).

На основі аналізу медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про роль Helicobacter pylori в розвитку уражень інших органів, крім шлунка та 12-палої кишки.

Домашня самопідготовка: скласти таблицю диференційної діагностики між кровотечею з виразки та варикозно-розширених вен стравоходу.

Тема 4. Хвороби тонкої кишки

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати хронічний ентерит та засвоїти основні принципи його лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5. 

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

  1.  Описати причини виникнення хронічного ентериту.
  2.  Описати клінічні синдроми та симптоми, які зустрічаються при хронічному ентериті.
  3.  Описати пальпацію живота при хронічному ентериті (симптоми Поргеса, Штернберга, Образцова).
  4.  Описати клінічні ознаки синдрому кишкової диспепсії.
  5.  Описати ознаки порушення всмоктування при хронічному ентериті.
  6.  Описати методи дослідження кишкового травлення та всмоктування.
  7.  Сформулювати мету проведення тесту з D-ксилозою.
  8.  Описати клінічні ознаки гіповітамінозу при хронічному ентериті.
  9.  Описати клінічні ознаки ендокринної недостатності при хронічному ентериті.
  10.  Описати зміни білкового спектру крові при синдромі мальабсорбції.
  11.  Пояснити механізм розвитку діареї при хронічному ентериті.
  12.  Пояснити механізм розвитку анемії при хронічному ентериті.
  13.  Описати особливості ентеритного копрологічного синдрому.
  14.  Описати результати біопсії слизової оболонки тонкого кишківника.
  15.  Описати результати рентґенологічного обстеження тонкого кишківника при хронічному ентериті.
  16.  Перелічити патології, з якими слід диференціювати хронічний ентерит.
  17.  Сформулювати основні принципи лікування хронічних ентеритів.
  18.  Описати особливості дієтичного харчування при хронічних ентеритах.
  19.  Описати механізм дії та показання до застосування препаратів-еубіотиків. Назвати препарати.
  20.  Описати показання для регідратації. Навести препарати.
  21.  Описати показання до призначення антибактеріальних засобів при хронічному ентериті. Назвати найбільш доцільні препарати.
  22.  Описати найбільш ефективні фізіотерапевтичні процедури при хронічних ентеритах.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих з хронічними ентеритами. Оформити протокол первинного огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.
  6.  Надати рекомендації пацієнтам відносно профілактики рецидивів хвороби після виписки зі стаціонару.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделюйте тактику діагностичного пошуку у пацієнта із клінічними ознаками синдрому кишкової диспепсії.
  2.  На основі даних медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про основні етіопатогенетичні механізми розвитку хронічних ентеритів та їх клінічних проявів.

Домашня самопідготовка: а) описати механізм дії, показання та протипоказання для основних груп препаратів, що призначаються у лікування хронічних ентеритів та синдрому недостатності всмоктування; виписати рецепти на креон, імодіум, біфікол; б) надати дієтичні рекомендації та скласти приблизне меню для пацієнта із вираженим синдромом порушеного всмоктування.

Тема 5. Хронічні хвороби товстої кишки

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати хвороби товстї кишки і пухлини товстого кишківника, засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

  1.  Дати визначення синдрому подразненої товстої кишки. Описати коротко причини виникнення.
  2.  Описати симптоми, характерні для синдрому подразненої товстої кишки.
  3.  Описати додаткові методи обстеження, необхідні для встановлення діагнозу синдрому подразненої товстої кишки.
  4.  Сформулювати основні принципи лікування синдрому подразненої товстої кишки.
  5.  Дати визначення хронічного коліту. Навести можливі етіологічні фактори хвороби.
  6.  Описати симптоми виразкового коліту.
  7.  Пояснити діагностичну цінність колоноскопії для діагностики неспецифічного виразкового коліту.
  8.  Описати коротко ускладнення виразкового коліту.
  9.  Описати позакишкові прояви виразкового коліту.
  10.  Сформулювати основні принципи лікування виразкового коліту. Навести основні групи препаратів.
  11.  Описати основні сиптоми раку товстої кишки.
  12.  Описати шляхи поширення метастазів при злоякісних пухлинах товстого кишківника.
  13.  Описати клінічні ознаки кишкової непрохідності.
  14.  Описати клінічні симптоми перитоніту.
  15.  Описати клінічні ознаки кишкової кровотечі.
  16.  Описати окремо особливості клінічних проявів правобічного та лівобічного раку товстої кишки.
  17.  Сформулювати  показання та протипоказання до фіброколоноскопії, іригоскопії.
  18.  Описати значення біопсії для діагностики пухлин товстого кишківника.
  19.  Пояснити діагностичне значення визначення онкомаркерів у діагностиці раку товстої кишки.
  20.  Сформулювати основні принципи лікування раку товстої кишки.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих на рак товстої кишки. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  5.  Спрогнозувати перебіг хвороби пацієнта.
  6.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.

Практичні навички. Стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну задачу за діагнозом: Низькодиференційована аденокарцинома низхідного відділу товстої кишки з метастатичним ураженням печінки (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, формулювання і обґрунтування попереднього діагнозу, лабораторні та інструментальні методи обстеження, обґрунтування клінічного діагнозу).
  2.  На основі даних медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про сучасні методи лікування пухлин товстої кишки.

Домашня самопідготовка: а) скласти таблицю диференційної діагностики раку та поліпа сигмовидної кишки; б) навести сучасну класифікацію раку товстої кишки за TNM; в) описати показання, протипоказання та побічні дії препаратів, які використовуються для хіміотерапії при раку товстої кишки.

Тема 6. Хронічні гепатити

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати вірусні, алкогольний, токсичний, автоімунний гепатити та печінкову недостатність різного ступеня, засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Навести класифікацію хронічних гепатитів, пояснити, що лежить в її основі.
  2.  Описати морфологічні зміни печінки при вірусних, алкогольному та автоімунному гепатитах.
  3.  Описати особливості патогенезу алкогольного, автоімунного, вірусного, токсичного гепатитів.
  4.  Описати клінічні та лабораторні ознаки синдрому цитолізу.
  5.  Описати клінічні та лабораторні ознаки синдрому холестазу.
  6.  Описати клінічні та лабораторні ознаки геморагічного синдрому.
  7.  Пояснити механізм розвитку геморагічного синдрому при патології печінки.
  8.  Пояснити поняття „реплікація” та „інтеграція” віруса. Навести їх лабораторні ознаки.
  9.  Описати позапечінкові прояви хронічних активних гепатитів.
  10.  Описати критерії активності хронічних гепатитів.
  11.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії функціональної недостатності печінки (легкого, середнього і важкого ступеня).
  12.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії енцефалопатії при печінковій недостатності.
  13.  Сформулювати  діагностичні критерії хронічних вірусних гепатитів.
  14.  Сформулювати діагностичні критерії алкогольного гепатиту.
  15.  Сформулювати діагностичні критерії автоімунного гепатиту.
  16.  Сформулювати діагностичні критерії токсичних гепатитів.
  17.  Сформулювати основні принципи лікування хронічних вірусних гепатитів залежно від стадії інтеграції чи реплікації віруса.
  18.  Описати критерії ефективності  інтерферонотерапії.
  19.  Описати показання до призначення преднізолону при хронічних гепатитах.
  20.  Описати основні принципи лікування алкогольного гепатиту, критерії ефективності лікування.
  21.  Описати основні принципи лікування автоімунного гепатиту, критерії ефективності лікування.
  22.  Описати показання до призначення гепатопротекторів, назвати препарати.
  23.  Описати шляхи зменшення синдрому холестазу.
  24.  Сформулювати основні принципи лікування енцефалопатії та шляхи її попередження.
  25.  Сформулювати основні принципи лікування функціональної недостатності печінки легкого, середнього та важкого ступеня.
  26.  Сформулювати мету вакцинації від гепатиту В.
  27.  Описати особливості перебігу та лікування хронічних вірусних гепатитів у вагітних.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути  хворих з хронічними гепатитами. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Оцінити активність гепатитів за даними обстежень.
  5.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  6.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.

Практичні навички. стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну задачу за діагнозом: хронічний активний вірусний  гепатит В з синдромами геморагічним і цитолізу, печінкова недостатність важкого ступеня (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, формулювання і обґрунтування попереднього діагнозу, лабораторні та інструментальні методи обстеження, обґрунтування клінічного діагнозу, лікування з дозами препаратів).
  2.  На основі даних медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про сучасні антивірусні засоби для лікування вірусних гепатитів, їх комбінації і схеми лікування.

Домашня самопідготовка: а) у вигляді таблиці подати антивірусні препарати, які застосовуються у лікуванні вірусних гепатитів (дози, тривалість курсу, показання, протипоказання, побічна дія);

б) у вигляді таблиці подати відомі гепатопротектори (дози, шлях введення, показання, протипоказання, можлива побічна дія).

Тема 7. Цирози печінки

5 год ауд.

Мета. Навчитися діагностувати різні форми цирозу печінки та печінкову недостатність легкого, середнього та важкого ступеня, засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Навести етіологічну та морфологічну класифікації цирозів печінки.
  2.  Пояснити діагностичне значения індексу Knodell для діагностики цирозу печінки.
  3.  Описати визначення класу важкості цирозу печінки за Чайлдом.
  4.  Описати механізм порушення ворітного кровообігу при цирозі печінки. Назвати продукти метаболізму азотистих сполук, які є токсичні для організму.
  5.  Описати клінічні, фізикальні та інструментальні ознаки портальної гіпертензії.
  6.  Поясніть механізм розвитку  асциту при цирозі печінки. Описати методи виявлення асциту.
  7.  Сформулювати клініко-лабораторні критерії синдрому холестазу.
  8.  Сформулювати особливості геморагічнго синдрому при патології печінки.
  9.  Описати зміни з боку  серця, шлунково-кишкового тракту, шкіри, ендокриннної, репродуктивної систем, системи крові, які можна виявити у пацієнта з цитрозом печінки.
  10.  Поясніть поняття „шунтова” кома. Описати лабораторні маркери шунтування ворітного кровообігу.
  11.  Сформулювати діагностичні критерії печінкової недостатності різних ступенів.
  12.  Описати ускладнення цирозу печінки.
  13.  Описати клініко-діагностичні критерії чотирьох стадій печінкової енцефалопатії.
  14.  Описати профілактику енцефалопатії після гастро-дуоденальної кровотечі у пацієнта з цирозом печінки.
  15.  Сформулювати основні принципи лікування цирозу печінки.
  16.  Описати основні принципи лікування асциту при цирозі печінки.
  17.  Сформулювати принципи лікування печінкової енцефалопатії.
  18.  Описати схему невідкладної допомоги при кровотечі у пацієнта з цирозом печінки.
  19.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії первинного біліарного цирозу.
  20.  Сформулювати клініко-діагностичі критерії хвороби Коновалова-Вільсона.
  21.  Сформулювати клініко-діагностичі критерії гемохроматозу.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих на цироз печінки. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних хворих.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Оцінити результати лабораторного та інструментального обстеження.
  5.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  6.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  7.  Порівняти результати обстежень у хворого на активний хронічний гепатит та у хворого на цироз печінки.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

Змоделювати клінічну задачу за діагнозом «активний вірусний цироз печінки з геморагічним синдромом, портальною гіпертензією (варикозно-розширені вени стравоходу, асцит), печінковою недостатністю легкого ступеня» (скарги, анамнез, дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, лікування з дозами препаратів).

Домашня самопідготовка:  скласти схему лікування печінкової коми.

Тема 8. Хвороби жовчного міхура

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати хвороби жовчного міхура (хронічний безка’яний та калькульозний холецистит, дискінезії жовчевого міхура), засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Коротко описати етіологію та патогенез хронічних холециститів.
  2.  Описати симптоми, характерні для хронічного холециститу (Ортнера, френікус-симптом, Мерфі, Кера, Курвуазьє).
  3.  Сформулювати діагностичні критерії хронічного безкам’яного холециститу.
  4.  Сформулювати діагностичні критерії хронічного калькульозного холециститу.
  5.  Сформулювати діагностичні критерії дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпотонічно-гіпокінетичним та гіпертонічно-гіперкінетичним типом.
  6.  Поясніть діагностичну цінність сонографії для діагностики хвороб жовчного міхура.
  7.  Поясніть діагностичне значення багатомоментного дуоденального зондування для діагностики хвороб жовчного міхура.
  8.  Поясніть діагностичну цінність холецистографії для діагностики патології жовчевого міхура.
  9.  Описати діагностичну цінність ендоскопічної ретроградної холангіопанкреа-тографії для діагностики хвороб жовчного міхура.
  10.  Описати причини виникнення механічної жовтяниці. Сформулювати діагностичні критерії механічної жовтяниці.
  11.  Сформулювати основні принципи лікування хронічного холециститу, дискінезій жовчовивідних шляхів за гіпотонічно-гіпокінетичним та гіпертонічно-гіперкінетичним типами.
  12.  Описати механізм дії холекінетиків, назвати  препарати, дози.
  13.  Описати механізм дії холеретиків, назвати препарати, дози.
  14.  Описати механізм дії спазмолітків, назвати препарати, дози.
  15.  Складіть схему надання невідкладної допомоги при печінковій кольці.
  16.  Поясніть, чому при печінковій кольці не показане введення морфіну.
  17.  Назвати фізіотерапевтичні процедури, які можна використати в лікуванні пацієнтів з безкам’яним холециститом і дискінезіями жовчного міхура.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути пацієнтів з хворобами жовчного міхура. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти і обгрнутувати план обстеження конкретних пацієнтів..
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних хворих.
  6.  Виписати рецепти на алохол, нікодин,  магнезії сульфат, оліметин, платифілін, ампіцилін, цефазолін.
  7.  Сформулювати рекомендації пацієнту на амбулаторне лікування (дієтичні та медикаментозні).

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

На основі аналізу медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про сучасні медикаментозні та немедикаментозні методи лікування пацієнтів з хворобами жовчного міхура.

Домашня самопідготовка: скласти таблицю диференційної діагностики хронічного холециститу, гіпо- та гіпертонічної дискінезій жовчевого міхура.

Тема 9. Хвороби підшлункової залози

5 год. ауд.

Мета.Навчитися діагностувати хронічний панкреатит та рак підшлункової залози, засвоїти основні принципи лікування хворих на вказану патологію

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати етіологію хронічного панкреатиту. Навести сучасну класифікацію хвороби.
  2.  Дати характеристику больового синдрому при хронічному панкреатиті та раку підшлункової залози.
  3.  Дати характеристику синдрому зовнішньо-секреторної недостатності.
  4.  Дати характеристику синдрому ендокринних порушень при хронічному панкреатиті.
  5.  Пояснити можливий механізм виникнення механічної жовтяниці при хронічному панкреатиті.
  6.  Описати лабораторні ознаки хронічного панкреатиту.
  7.  Описати діагностичні можливості ультрасонографії для діагностики хронічного панкреатиту та раку підшлункової залози.
  8.  Сформулювати показання до призначення комп’ютерної томографії підшлункової залози.
  9.  Сформулювати показання і протипоказання для проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії при патології підшлункової залози..
  10.  Описати коротко методи оцінки екзогенної функції підшлункової залози.
  11.  Описати коротко методи оцінки ендокринної функції підшлункової залози.
  12.  Пояснити діагностичне значення оглядової рентґенографії при хронічному панкреатиті.
  13.  Описати ускладнення хронічного панкреатиту.
  14.  Описати ускладнення раку підшлункової залози.
  15.  Описати шляхи метастазування раку підшлункової залози.
  16.  Сформулювати основні принципи лікування хронічного панкреатиту.
  17.  Пояснити дієтичні обмеження при загостренні хронічного панкреатиту і в стані ремісії.
  18.  Сформулювати показання до призначення антибіотиків при хронічному панкреатиті.
  19.  Сформулювати показання до призначення ферментних препаратів при хронічному панкреатиті. Назвати препарати.
  20.  Сформулювати показання до призначення контрикалу (гордоксу) при хронічному панкреатиті. Дозування.
  21.  Сформулювати показання до призначення антисекреторних препаратів (сандостатин, інгібітори протонової помпи, блокатори Н2-рецепторів).
  22.  Сформулювати основні принципи лікування раку підшлункової залози.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Обстежити хворого на хронічний панкреатит, рак підшлункової залози. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз обстежених пацієнтів.
  4.  Скласти і обгрунтвати план лікування конкретних пацієнтів.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

На основі аналізу медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про сучасні антисекреторні препарати, які використовуються в лікуванні загострення хронічного панкреатиту

Домашня самопідготовка: описати різницю в копрологічному дослідженні при хронічному панкреатиті, хворобах тонкої і товстої кишок.

Тема 10. Рак шлунка. Підсумковий контроль змістового модуля 1 

5 год. ауд.

Мета: навчитися діагностувати рак шлунка та засвоїти принципи його діагностики. Перевірити отримані знання та практичні навички з змістового модуля „Хвороби органів травлення”

І рівень. Вихідний рівень знань. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати морфологічні ознаки  раку шлунка.
  2.  Описати роль Helicobacter pylori, ахілії, анацидності, атрофії та метаплазії слизової оболонки шлунка) в розвитку раку шлунка.
  3.  Описати системи стадіювання (O-IV і TNM) при раку шлунка.
  4.  Дати визначення раннім ознакам раку шлунка. Описати клінічні симптоми раку шлунка.
  5.  Описати шляхи метастазування раку шлунка. Метастази  Вірхова (Virchow), Крукенберга (Krukenberg), в навколопупкову ділянку, простір Дугласа.
  6.  Описати діагностичні можливості фіброгастроскопії та рентгеноскопії для діагностики раку шлунка.
  7.  Сформулювати основні принципи лікування та показання до радикального хірургічного лікування.
  8.  Коротко описати паліативні методи лікування раку шлунка.
  9.  Сформулювати показання і протипоказання до призначення хіміотерапії для лікування раку шлунка.
  10.  Описати механізм розвитку анемії при раку шлунка.
  11.  Описати ускладнення раку шлунка.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути пацієнтів з раком шлунка. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретного хворого.
  4.  Проаналізувати перебіг хвороби у різних пацієнтів, зробити власні висновки.
  5.  Класифікувати рак шлунка за системами 0-IV і TNM для конкретного хворого.
  6.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз.
  7.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретного хворого.
  8.  Визначити фактори ризику, що могли призвести до раку шлунка в кожному окремому випадку.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: Низькодиференційована аденокарцинома антрального відділу шлунка, T2N1M1 (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, результати до обстеження, обґрунтування клінічного діагнозу, лікування).
  2.  На основі аналізу медичної літератури написати реферат (зробити доповідь) про MALT-ому шлунка (механізм розвитку, клініко-діагностичні критерії, методи терапії).

Домашня самопідготовка: скласти таблицю диференційної діагностики між виразкою та раком шлунка. Опрацювати матеріали лекцій, домашньої самопідготовки, підручників та допоміжної літератури, переглянути фотографії та малюнки ендоскопічних досліджень. Повторити схеми невідкладної допомоги в гастроентерології.

Індивідуальна самостійна робота

  1.  За серологічними маркерами встановити та обґрунтувати вірусологічний діагноз гепатиту.
  2.  Змоделювати зміни біохімічного аналізу крові у хворого з патологією печінки.
  3.  За наданими матеріалами (у паперовому варіанті або на електронному носії) вивчити ендоскопічну картину різних форм гастритів, пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, раку шлунка та варикозно-розширених вен стравоходу, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту.
  4.  Описати етапи багатомоментного фракційного дуоденального зондування, пояснити його діагностичну цінність.
  5.  Скласти алгоритми обстеження пацієнтів з клінічними ознаками гепатиту, цирозу печінки, хронічного панкреатиту, хвороб тонкої та товстої кишок.

Змістовий модуль 2. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання 

60 год.: ауд. – 36 год., сам. – 24 год., 2 кредити

Тема 11. Основні симптоми патології органів дихання та методи дослідження 

5 год. ауд.

Мета: Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми патології органів дихання, вміти обстежити пацієнта з вказаною патологією. Навчитися призначати додаткові методи дослідження для пацієнтів з патологією органів дихання та обґрунтовувати їх доцільність.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування

Контрольні питання

  1.  Дати визначення „пульмонологічної патології”.
  2.  Описати основні симптоми патології органів дихання: задишка, напади ядухи, кашель, біль в грудній клітці.
  3.  Описати фізикальні ознаки ураження патології органів дихання (дані перкусії, пальпації, аускультації).
  4.  Пояснити діагностичну цінність рентгенологічного дослідження легень.
  5.  Пояснити діагностичну цінність комп’ютерної томографії легень.
  6.  Пояснити діагностичну цінність бронхоскопії та бронхографії.
  7.  Сформулювати мету проведення функціональних методів дослідження зовнішнього дихання, назвати методи визначення функції дихання.
  8.  Пояснити діагностичну цінність дослідження харкотиння при пульмонологічній патології.

ІІІ-ІУ рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих з патологією органів дихання. Оформити короткі протоколи огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних хворих.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.
  5.  Скласти і обгрунтувати план лікування хворим.
  6.  Проаналізувати наявні показники спірографії, пневмотахометрії та пікфловметрії в обстежених.
  7.  Оцінити рентгенограми органів грудної клітки.

Практичні навички:  стор. 5-10.

V-рівень. Форма перевірки: реферат, доповідь.

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь): Діагностичні можливості бронхоскопічної діагностики хвороб органів дихання.

Домашня самопідготовка до заняття: чітко сформулювати синдроми, які можна виявити у пацієнта з патологією органів дихання.

Тема 12. Пневмонії 

5 год. ауд.

Мета. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми пневмоній та їх ускладнень, визначати необхідне коло додаткових обстежень, встановлювати функціональний діагноз, визначатися в лікувальній тактиці.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Сформулювати клінічні критерії пневмонії.
  2.  Описати класифікації пневмонії. Пояснити значення понять „негоспітальна та нозокоміальна пневмонія”.
  3.  Описати клінічні особливості пневмококової пневмонії.
  4.  Описати клінічні особливості стафілококової пневмонії.
  5.  Описати клінічні особливості пневмонії, викликаної клебсієлою, ешерихіями, Haemophilus influenzae.
  6.  Описати клінічні особливості постгрипозної пневмонії.
  7.  Описати клінічні особливості пневмонії, викликаної мікоплазмою.
  8.  Описати клінічні особливості пневмонії, викликаної пневмоцистою, Рseudomonas aureginosa, Legionella pneumophilla.
  9.  Описати рентґенологічну картину пневмонії залежно від стадії процесу.
  10.  Описати зміни загального аналізу крові  за умов вірусної  та бактеріальної пневмонії.
  11.  Пояснити діагностичне значення аналізу харкотиння.
  12.  Описати легеневі  та позалегеневі ускладнення пневмонії.
  13.  Сформулювати критерії гострої дихальної недостатності.
  14.  Сформулювати критерії інфекційно-токсичного шоку.
  15.  Сформулювати загальні принципи лікування пневмоній.
  16.  Описати антибактеріальну терапію пневмонії в залежності від збудника. Назвати доцільні антибіотики, дози.
  17.  Сформулювати критерії ефективності антибактеріальної терапії.
  18.  Описати невідкладну допомогу хворому з гострою дихальною недостатністю.
  19.  Описати невідкладну допомогу хворому з інфекційно-токсичним шоком.
  20.  Назвати фізіотерапевтичні процедури, які використовуються у лікуванні пневмонії.

24.  Описати механізм дії фізіотерапевтичних процедур для лікування пневмонії.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування. вирішення ситуаційних задач. 

  1.  Оглянути хворого на пневмонію. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Обґрунтувати і сформулювати попередній діагноз.
  3.  Проаналізувати і описати рентгенограми легень хворих на пневмонії.
  4.  Оцінити реактивність організму обстежених хворих за даними загального аналізу крові.
  5.  Описати особливості перебігу пневмонії у пацієнта похилого віку.
  6.  Обґрунтувати доцільність призначеного лікування і виділення критеріїв його ефективності.

Практичні навички: стор. 5-10.

V-й рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: негоспітальна пневмонія, викликана пневмококом, з локалізацією справа в нижній частці, дихальна недостатність І ст. (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).
  2.  Реферат (доповідь) про сучасні антибактеріальні препарати для лікування негоспітальної та нозокоміальної пневмонії, порівняти ефективність, тривалість та вартість різних програм антибіотикотерапії, зробити власні висновки.

Домашня підготовка до заняття: а) скласти таблицю основних клінічних симптомів пневмонії в залежності від збудника (пневмококова, стафілококова, постгрипозна, мікоплазменна); б) виписати рецепти амоксиклав, лазолван, кларитроміцин.

Тема 13. Бронхіальна астма 

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати бронхіальну астму, визначати стан функції зовнішнього дихання, призначати лікування та надавати невідкладну допомогу при приступі астми.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Пояснити поняття „гіперчутливість і гіперреактивність” бронхів.
  2.  Описати механізми бронхоспазму та назвати хвороби, які можуть супроводжуватися бронхоспазмом.
  3.  Описати причини бронхіальної астми та збудники, які частіше провокують напад бронхіальної астми.
  4.  Назвати найбільш поширені алергени, харчові барвники, які можуть бути алергенами, продукти, що містять саліцилати.
  5.  Сформулювати  діагностичні критерії емфіземи легень.
  6.  Сформулювати діагностичні критерії бронхоспазму.
  7.  Сформулювати діагностичні критерії дихальної недостатності I, II, III ступенів.
  8.  Сформулювати діагностичні критерії рестриктивного та обструктивного типів дихальної недостатності.
  9.  Сформулювати обмеження для проведення спірографії хворому на бронхіальну астму.
  10.  Дати визначення атопічної бронхіальної астми, «аспіринової» астми, астми фізичного зусилля.
  11.  Сформулювати діагностичні критерії бронхіальної астми легкого, середньо-важкого та важкого ступенів.
  12.  Сформулювати діагностичні критерії астматичного статусу.
  13.  Описати зміни газового складу крові під час астматичного стану.
  14.  Сформулювати показання до призначення мембраностабілізаторів при бронхіальній астмі. Назвати препарати, дозування.
  15.  Пояснити, чи можуть зняти приступ ядухи антигістамінні препарати, мембраностабілізатори, глюкокортикоїди.
  16.  Описати показання і протипоказання до призначення швидкодіючих адреноміметиків. Назвати препарати, дозування.
  17.  Описати показання і протипоказання до призначення бета-агоністів середньої тривалості та тривалої дії при бронхіальній астмі. Назвати препарати, дозування.
  18.  Сформулювати критерії ефективності лікування бронхіальної астми.
  19.  Описати показання, методику, способи специфічної гіпосенсибілізації у лікуванні  атопічної астми.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування. вирішення ситуаційних задач.

  1.  Обстежити хворого на бронхіальну астму; скласти короткий протокол обстеження.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз обстеженого хворого.
  3.  Проаналізувати план обстеження хворого, визначити вид бронхіальної астми, ступінь її важкості.
  4.  Скласти план обстеження для хворого з атопічною бронхіальною астмою і для хворого з ендогенною астмою. Зазначити відмінність.
  5.  Провести пікфловметрію (чи пневмотахометрію) обстеженому хворому.
  6.  Оцінити дихальну функцію обстеженого хворого, визначити тип та ступінь дихальної недостатності пацієнта.
  7.  Сформулювати клінічний діагноз обстеженого хворого.
  8.  Проаналізувати лікування пацієнта з нападом ядухи; визначити критерії його ефективності.

Практичні навички: стор. 5-10.

V-й рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

1.Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: бронхіальна астма, важка (ІV ст.), загострення, дихальна недостатність ІІІ ст. (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).

2.На основі опитування хворих вивчити частоту застосування сучасних бронхолітичних препаратів для лікування бронхіальної астми, порівняти ефективність, тривалість та вартість різних препаратів, зробити власні висновки.

Домашня підготовка до заняття: а) описати методику скарифікаційних тестів та їх діагностичне значення у хворих на бронхіальну астму; б) виписати рецепти на сальбутамол, кленбутерол, теофілін, беклометазон.

Тема 14. Хронічні бронхіти. Легенева недостатність.

5 год. ауд.

Мета. Навчитись діагностувати та лікувати хронічний бронхіт, трактувати результати лабораторних та інструментальних обстежень. Навчитись діагностувати легеневу недостатність, засвоїти основні принципи її лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати форми хронічного бронхіту та поясніть значення їх визначення.
  2.  Описати результати фізикального обстеження хворого на неускладнений бронхіт, хронічний гнійний бронхіт у фазі загострення, обструктивний хронічний бронхіт у фазі загострення.
  3.  Пояснити діагностичну цінність дослідження харкотиння. Описати зміни  в харкотинні при обструктивному та гнійному бронхітах.
  4.  Описати ускладнення хронічного бронхіту та основні методи їх діагностики.
  5.  Описати зміни прямої оглядової рентґенограми при хронічному неускладненому бронхіті; хронічному обструктивному бронхіті, ускладненому емфіземою легень; бронхіті, ускладненому хронічним легеневим серцем
  6.  Сформулювати мету бронхоскопічного дослідження. Як підготувати хворого до бронхоскопічного дослідження?
  7.  Описати бронхоскопічну картину різних форм хронічного бронхіту.
  8.  Описати методи визначення функції зовнішнього дихання.
  9.  Сформулювати мету проведення проби з бронходилятаторами. Назвати препарати для проведення функціональних проб.
  10.  Сформулювати показання до антибіотикотерапії хронічного бронхіту. Назвати групи антибактеріальних препаратів, препарати, дози.
  11.  Пояснити механізм дії муколітиків. Назвати препарати, дози.
  12.  Описати механізм дії бронхолітичних чинників та показання до їх призначення при хронічному бронхіті.
  13.  Дати визначення ендобронхіальної санації і сформулювати мету її  застосування.
  14.  Описати поняття „постуральний дренаж бронхів”.
  15.  Сформулювати мету введення препаратів ендобронхіально.
  16.  Пояснити поняття „органний електрофорез”. Сформулювати мету його призначення.
  17.  Описати механізм дії основних груп фізіотерапевтичних процедур, які використовуються у лікуванні хронічного бронхіту.
  18.  Дати визначення легеневої недостатності.
  19.  Пояснити поняття „обструктивна” та „рестриктивна” легенева недостатність. На яких ознаках базується такий поділ?
  20.  Описати клінічні ознаки легеневої недостатності.
  21.  Сформулювати діагностичну цінність спірографії. Назвати показники, які використовуються для діагностики легеневої недостатності.
  22.  Сформулювати діагностичну цінність пневмотахометрії. Назвати показники, які використовуються для діагностики легеневої недостатності.
  23.  Сформулювати діагностичну цінність пікфовметрії. Назвати показники, які використовуються для діагностики легеневої недостатності.
  24.  Пояснити поняття „гіпоксемія” та „гіперкапнія”. Пояснити діагностичне значення рН крові.
  25.  Описати основні заходи лікування легеневої недостатності.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Обстежити хворого на хронічний бронхіт. Оформити короткий протокол обстеження.
  2.  Обґрунтувати  та сформулювати  попередній діагноз конкретного пацієнта.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретного пацієнта.
  4.  Оцінити результат дослідження функції зовнішнього дихання.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретного пацієнта.

Практичні навички: стор. 5-10.

V-й рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

1. Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: хронічний обструктивний бронхіт, загострення, дихальна недостатність ІІІ ст. (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).

2.Реферат (доповідь) про сучасні муколітичні препарати, порівняти склад та вартість різних препаратів, шляхом опитування хворих визначити, які з них найчастіше використовуються, зробити власні висновки.

Домашня підготовка до заняття: а) описати ознаки гіпертрофії правих відділів серця; б) намалювати нормальну ЕКГ та ЕКГ при блокаді правої ніжки пучка Гіса, P-pulmonale. Змоделювати показники функції зовнішнього дихання при обструктивній та рестиктивній дихальній недостатності.

Тема 15. Хвороби плеври 

5 год. ауд.

Мета. Навчитись діагностувати плеврити та засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати функції плеври. Дати коротку характеристику хвороб, які супроводжуються випотом у плевральну порожнину
  2.  Описати скарги пацієнта з сухим плевритом. На що слід звертури увагу під час опитування такого пацієнта?
  3.  Описати скарги пацієнта з випотом у плевральну порожнину.
  4.  Описати дані фізикального обстеження пацієнтів з сухим та ексудативним плевритами.
  5.  Характеристика рестриктивного порушення функції зовнішнього дихання.
  6.  Намалювати трикутники Гарлянда, Раухфуса-Грокко. Пояснити зміни перкуторного звуку.
  7.  Що таке лінія Дамуазо, де вона знаходиться? Як її визначити?
  8.  Описати та намалювати рентґенограму при плевральному випоті.
  9.  Пояснити, як відрізнити шум тертя плеври від крепітації.
  10.  Описати ускладнення ексудативного плевриту. Як є загрозливими для життя?
  11.  Пояснити діагностичне значення плевральної пункції.
  12.  Пояснити різницю між ексудатом та транссудатом. Змоделювати загальний аналіз плевральної рідини при ексудативному плевриті.
  13.  Пояснити діагностичну цінність рентґенологічного дослідження при сухому плевриті.
  14.  Провести диференційний діагноз сухого плевриту та міжреберної невралгії.
  15.  Описати диференційний діагноз плеврального випоту та ущільнення нижньої частки легень за клінічними та інструментальними ознаками.
  16.  Дати характеристику хвороб, які ускладнюються емпіємою плеври.
  17.  Провести диференційну діагностику емпієми плеври та абсцесу легень.
  18.  Назвати пухлини, які метастазують у плевру.
  19.  Описати методику проведення плевральної пункції. Сформулювати показання до плевральної пункції, навести її ускладнення.
  20.  Сформулювати основні принципи медикаментозного лікування плевритів.
  21.  Сформулювати показання до призначення протикашльових препаратів.
  22.  Пояснити, які препарати з якою метою вводяться внутрішньоплеврально.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих з плевритами чи плевральним випотом. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати поепердній діагноз обстежених пацієнтів.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.
  5.  Описати та намалювати рентґенограму у прямій проекції при правобічному ексудативному плевриті.
  6.  Описати та намалювати рентґенограму у прямій проекції при двобічному випоті, як прояві недостатності кровообігу.

Практичні навички: стор. 5-10.

V-й рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

Реферат (доповідь): Мезотеліома плеври - клініка, діагностика, диференціація з іншими хворобами, сучасні методи лікування, прогноз та виживання хворих.  

Домашня підготовка до заняття:  сформулювати основні клініко-діагностичні критерії сухого та ексудативного плевритів.

Тема 16. Інфекційно-деструктивні хвороби легень.   Підсумковий контроль змістового модулю 2

5 год. ауд.

Мета. Навчитись діагностувати інфекційно-деструктивні процеси в легенях, засвоїти основні принципи їх лікування. Перевірити знання та практичні навички із змістового модулю 2.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

  1.  Пояснити різницю між абсцесом та гангреною легень. Назвати їх основні причини.
  2.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії порожнини в легені.
  3.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії гангрени легень.
  4.  Пояснити сучасні погляди на механізми утворення бронхоектазів.
  5.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії бронхоектатичної хвороби.
  6.  Описати зміни периферійної крові при абсцесі, гангрені легень, бронхоектатичній хворобі.
  7.  Пояснити діагностичну цінність аналізу харкотиння при абсцесі, гангрені легень та бронхоектатичній хворобі.
  8.  Описати рентгенологічні ознаки абсцесу та гангрени легень.
  9.  Описати рентгенологічні ознаки бронхоектатичної хвороби.
  10.  Пояснити діагностичну цінність бронхографії для діагностики бронхоектатичної хвороби. Описати ускладнення бронхоектатичної хвороби.
  11.  Сформулювати основні принципи лікування абсцесу та гангрени легень.
  12.  Сформулювати основні принципи лікування бронхоектатичної хвороби.
  13.  Сформулювати показання до хірургічного лікування інфекційно-деструктивних процесів в легенях.
  14.  Назвати основні групи антибактеріальних препаратів, пояснити тактику їх призначення при деструктивних процесах в легенях. Дозування.
  15.  Сформулювати показання до ендобронхіального введення ліків.
  16.  Поясніити, чи показані пацієнту з інфекційно-деструктивними процесами в легенях фізіотерапевтичні процедури.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування. вирішення ситуаційних задач. 

  1.  Оглянути хворого з гнійними чи деструктивними хворобами легень. Оформити  короткий протокол обстеження.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз обстежених пацієнтів.
  3.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Оцінити результати лабораторного та інструментального обстеження оглянутих хворих.
  5.  Скласти і обгрнутувати план лікування конкретних пацієнтів.

Практичні навички: стор. 5-10.

V-й рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: негоспітальна пневмонія, викликана пневмококом, ускладнена абсцесом справа в нижній частці, дихальна недостатність ІІ ст. (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).
  2.  Зробити реферат (доповідь) «Гарячки невстановленої етіології».

Домашня підготовка до заняття: скласти таблицю «Антимікробні засоби: фармакокінетика та режими введення» (природні пеніциліни, амінопеніциліни, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, макроліди) із зазначенням механізму дії, дози, кратності, способу введення та можливих побічних реакцій. Опрацювати матеріали лекцій, домашньої самопідготовки, підручників та допоміжної літератури, переглянути рентгенограми та малюнки бронхоскопічних досліджень. Повторити схеми невідкладної допомоги в пульмонології.

Індивідуальна самостійна робота 

1.Чутливість до антибіотиків найбільш важливих збудників пневмонії

2. Обструктивна та рестриктивна дихальна недостатність: визначення функції зовнішнього дихання

3. Оцінка важкості пневмонії

Змістовий модуль 3. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи крові

Годин: 24 год. аудиторних, 16 год. самостійна работа, 1,3 кредиту

Тема 17. Основні симптоми патології системи крові

5 год. ауд.

Мета: Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми та вміти обстежити пацієнта  з гематологічною патологією. Обгрунтовувати додаткові методи дослідження для пацієнтів з гематологічною патологією та їх доцільність.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування

Контрольні питання

  1.  Дати визначення „гематологічної патології”.
  2.  Коротко описати основні скарги пацієнта з патологією системи крові.
  3.  Описати основні симптоми та синдроми, які можна виявити у пацієнта з гематологічною патологією.
  4.  Описати методи фізикального обстеження пацієнтів з патологією системи крові.
  5.  Описати методи дослідження, якими можна підтвердити патологію системи крові.
  6.  Змоделювати загальний аналіз крові здорової людини.
  7.  Назвати зміни загального аналізу крові при анеміях.
  8.  Пояснити діагностичну цінність дослідження стернального пунктату.
  9.  Описати методи визначення лімфаденопатії.

ІІІ-ІУ рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих з гематологічною патологією. Оформити короткі протоколи огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних хворих.
  4.  Проаналізувати аналізи крові та інші дані додаткового лабораторного та інструментального обстеження конкретних хворих.

Практичні навички:  стор. 5-10.

V-рівень. Форма перевірки: реферат, доповідь.

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь): «Гарячки невстановленої етіології, роль захворювань крові»

Домашня самопідготовка до заняття: чітко сформулювати основні синдроми, які можна виявити у хворого з патологією крові.

Тема 18. Анемії

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати залізодефіцитну анемію (ЗДА) та розпізнавати основні клінічні симптоми анемічного та сидеропенічного синдрому, визначати необхідні додаткові обстеження, обґрунтовувати лікувальну тактику. Засвоїти етіологію та патогенез В12- і фолієво-дефіцитної анемії. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми гемолізу, основні прояви синдрому недостатності

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати шлях поступлення, транспорту та виділення заліза в організмі людини. Пояснити біолоґічну роль заліза в організмі.
  2.  Описати основні причини зменшення поступлення заліза в орґанізм. Назвати основні види хронічних крововтрат. Втрати заліза при нормальній менструації. Критерії гіперполіменореї.
  3.  Описати основні причини збільшення потреби в залізі. Пояснити зміни  в потребі заліза під час вагітності і періоду лактації в жінки.
  4.  Сформулювати клінічні критерії анемічного синдрому.
  5.  Сформулювати клінічні критерії сидеропенічного синдрому.
  6.  Сформулювати і обґрунтувати діагностичні критерії ЗДА.
  7.  Сформулювати загальні принципи лікування залізодефіцитних анемій.
  8.  Сформулювати показання і протипоказання до застосування пероральних препаратів заліза. Лікувальна і підтримуюча доза елементарного заліза.
  9.  Сформулювати показання до застосування парентеральних препаратів заліза, побічна дія; критерії ефективності лікування.
  10.  Описати картину крові у хворих на В12 – і фолієво-дефіцитну анемію.
  11.  Описати характер змін в мієлограмі при меґалобластній анемії.
  12.  Пояснити, чи змінюється рівень заліза, феритину сироватки, залізозв’язуюча здатність крові при меґалобластній анемії.
  13.  Описати причини дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти.
  14.  Описати клініко-діагностичні критерії хвороби Аддісона-Бірмера.
  15.  Сформулювати основні принципи лікування хвороби Аддісона-Бірмера.
  16.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії фолієво-дефіцитної анемії.
  17.  Описати критерії ефективності лікування меґалобластної анемії.
  18.  Сформулювати принципи профілактики В12 - і фолієводефіцитної анемії.
  19.  Коротко описати причини виникнення гемолітичних анемій.
  20.  Описати клінічні ознаки гемолітичної анемії. Пояснити поняття „гемолітична криза”.
  21.  Сформулювати діаґностичні критерії спадкового мікросфероцитозу.
  22.  Сформулювати основні принципи лікування спадкового мікросфероцитозу.
  23.  Пояснити механізм гемолізу при дефіциті ґлюкозо-6-фосфатдегідроґенази.
  24.  Сформулювати діаґностичні критерії дефіциту ґлюкозо-6-фосфатдегідроґенази.
  25.  Сформулювати основні принципи лікування та невідкладної допомоги при кризі на фоні дефіциту ґлюкозо-6-фосфатдегідроґенази.
  26.  Пояснити механізм гемолізу при таласемії.
  27.  Сформулювати діаґностичні критерії таласемії.
  28.  Сформулювати основні принципи лікування таласемії.
  29.  Пояснити механізм гемолізу при серпоклітиноподібній анемії.
  30.  Сформулювати діаґностичні критерії серпоклітиноподібної анемії.
  31.  Навести причини автоімунних анемій.
  32.  Сформулювати клініко-діагностичні критерії автоімунних анемій.
  33.  Описати стернальний пунктат при гемолітичних анеміях.
  34.  Медикаментозне лікування автоімунних анемій.
  35.  Сформулювати показання до замісної терапії консервованими еритроцитами при гемолітичних анеміях різної етіології. Назвати показання до спленектомії при гемолітичних анеміях.
  36.  Сформулювати клінічні критерії гіпопластичних анемій.
  37.  Описати картину крові у хворих на гіпо- та апластичні анемії.
  38.  Описати сучасні підходи до лікування есенціальної апластичної анемії.
  39.  Сформулювати показання до трансплантації стовбурових клітин при апластичній анемії.
  40.  Сформулювати діагностичні критерії агранулоцитозу.
  41.  Сформулювати основні принципи лікування агранулоцитозу.
  42.  Описати коротко основні причини вторинної панцитопенії.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих на залізодефіцитну, мегалобластну, гемолітичну чи апластичну анемію. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз обстежених пацієнтів.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування конктерних пацієнтів.
  6.  Оцінити декілька аналізів периферичної крові, вибрати серед них ті, що допускають приховану кровотечу.
  7.  Оцінити клінічні аналізи крові у хворих з макроцитарною та гіперхромною анемією.
  8.  Проаналізувати основні синдроми гемолітичної анемії (гіпоксичний, кардіальний, порушення пігментного обміну) у обстежених хворих.
  9.  Проаналізувати синдром недостатності кровотворення у обстежених хворих, чітко описати його симптоми.
  10.  Оцінити декілька аналізів периферійної крові, сечі, стернального пунктату, білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази крові.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

  1.  Змоделювати клінічну історію хвороби за одним з діагнозів: а)залізодефіцитна  анеміїя, спричинена аліментарною недостатністю заліза; б)залізодефіцитна анемія, спричинена порушенням всмоктування заліза; в)залізодефіцитна анемія, спричинена підвищеною потребою в залізі; г)хронічна постгеморагічна ЗДА (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обгрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).

Домашня самопідготовка до заняття: а) схематично зобразити обмін заліза; б) виписати рецепти на сульфат заліза, лактат заліза, ферум-лек, вітамін В12 і фолієву кислоту.

Тема 19. Гострі  та хронічні лейкемії 

5 год. ауд.

Мета. Навчитися розпізнавати гостру лейкемію (ГЛ) та її варіанти, складати план обстеження хворих з підозрою на ГЛ, призначати лікування, знати критерії оцінки ефективності  лікування. Навчитися діаґностувати хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) та хронічний мієлолейкоз (ХМЛ); засвоїти принципи лікування; навчитися оцінювати ефект лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати коротко сучасні погляди на етіологію та патогенез лейкемій. Пояснити роль спадковості, вірусів та довкілля.
  2.  Описати клінічні симптоми та синдроми гострих лейкемій. Пояснити механізм їх виникнення при гострих лейкеміях.
  3.  Пояснити  зміни в загальному аналізі крові та пунктаті кісткового мозку при гострих лейкеміях.
  4.  Пояснити, якими дослідженнями необхідно виявити варіант гострої лейкемії та значення визначення такого варіанту.
  5.  Сформулювати діагностичні критерії гострої лімфобластної, мієлобластної, мієломоноцитарної, промієлоцитарної лейкемії.
  6.  Коротко описати план обстеження пацієнта з підозрою на гостру лейкемію.
  7.  Сформулювати діагностичні критерії лімфобластного варіанту ГЛ.
  8.  Сформулювати основні принципи лікування гострих лейкемій. Пояснити поняття „індукція ремісії”, „консолідація ремісії” та „підтримуюче лікування”.  
  9.  Сформулювати основні принципи лікування гострої лімфобластної та мієлобластної лейкемії.
  10.  Описати ускладнення гострої лейкемії.
  11.  Пояснити роль трансплантації кісткового мозку при ГЛ.
  12.  Описати клінічні симптоми початкової та розгорнутої стадій ХЛЛ.
  13.  Описати методи діагностики ХЛЛ. Описати зміни в аналізі периферійної крові і мієлоґрамі в початковій та розгорнутій стадіях ХЛЛ
  14.  Описати зміни лімфовузлів при ХЛЛ за даними біопсії.
  15.  Описати ураження нелімфоїдних орґанів при ХЛЛ.
  16.  Описати клінічні особливості волохатоклітинного хронічного лімфолейкозу. Охарактеризувати морфолоґічні особливості лімфоцитів при волохатоклітинному лейкозі.
  17.  Описати клінічні особливості T-клітинного ХЛЛ.
  18.  Описати коротко ускладнення ХЛЛ. Пояснити поняття „пухлинна прогресія” при ХЛЛ.
  19.  Сформулювати основні принципи лікування ХЛЛ залежно від стадії.
  20.  Сформулювати критерії ефективності лікування ХЛЛ.
  21.  Описати сучасну класифікацію хронічних мієлопроліферативних хвороб.
  22.  Описати клінічні симптоми початкової та розгорнутої стадій ХМЛ.
  23.  Описати ранні зміни аналізу крові та мієлоґрами. Описати показники периферійної крові  та мієлограми в розгорнутій стадії ХМЛ.
  24.  Пояснити діагностичне значення цитохімічних досліджень при ХМЛ.
  25.  Описати ознаки, що дають змогу передбачити наближення гострої фази ХМЛ.  Описати клінічні ознаки гострої фази ХМЛ. Описати зміни периферійної крові та мієлоґрами в термінальній стадії ХМЛ.
  26.  Описати ускладнення ХМЛ. Описати можливі трансформації ХМЛ.
  27.  Сформулювати основні принципи лікування хронічної мієлолейкемії.
  28.  Описати особливості лікування гострої стадії ХМЛ.
  29.  Сформулювати критерії ефективності лікування.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Обстежити хворих на ГЛ та хронічні лейкемії. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Cформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Скласти план лабораторно-інструментального дообстеження хворого і написати очікувані результати.
  4.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз.
  5.  Скласти і обґрунтувати план лікування оглянутих хворих.
  6.  Описати можливий проґноз щодо видужання, життя та працездатності хворого.
  7.  Оцінити декілька аналізів периферійної крові, сечі, стернального пунктату, біохімічних показників (білірубін, трансамінази, лужна фосфатаза).

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

1.Змоделювати клінічну історію хвороби за діагнозом: а) гостра лімфобластна лейкемія; б) гостра мієлобластна лейкемія; в) гостра монобластна лейкемія; г) гостра промієлоцитарна лейкемія (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обгрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).

Домашня самопідготовка: а) скласти таблицю диференціальної діаґностики лімфобластного та мієлобластного варіантів ГЛ, зазначити відмінності лікування. Виписати рецепти на вінкрістин, метотрексат, рубоміцин, цитозар. Скласти таблицю диференційної діаґностики між хронічним мієлоцитарним та хронічним лімфоцитарним лейкозом.

Тема 19. Лімфоми та мієломна хвороба

5 год. ауд.

Мета.  Навчитись діагностувати лімфогрануломатоз (ЛГМ, хвороба Годжкіна), негоджкінські лімфоми та мієломну хворобу, засвоїти основні принципи їх лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати 4 типи клітин, які виявляють у біоптаті при ЛГМ. Описати ознаки клітин Березовського-Штернберга. Назвати хвороби, при яких вони з’являються.
  2.  Описати 4 гістологічні варіанти хвороби Годжкіна.
  3.  Описати симптоми, які дозволяють запідозрити у пацієнта ЛГМ.
  4.  Пояснити поняття „B-симптоми”, які використовуються для стадіювання хвороби Годжкіна.
  5.  Написати клінічну класифікацію ЛГМ (4 стадії).
  6.  Описати додаткові методи дослідження, необхідні для визначення стадії ЛГМ.
  7.  Сформулювати основні принципи лікування ЛГМ та описати можливі ускладнення терапії.
  8.  Сформулювати критерії видужання від ЛГМ.
  9.  Написати класифікацію злоякісних (негоджкінських) лімфом.
  10.  Описати основні цитохімічні маркери негоджкінських лімфом.
  11.  Описати біохімічні діагностичні маркери злоякісних лімфом.
  12.  Пояснити причини схильності до інфекційних хвороб, кріоглобулінемії, гемолітичної анемії, тромбоцитопенії, нейтропенії при негоджкінських лімфомах.
  13.  Описати клінічні прояви інфільтрації лімфомними клітинами органів негемопоетичної системи.
  14.  Описати можливі зміни перифериїйної крові при різних лімфомах.
  15.  Назвати  лімфатичні вузли, які треба обстежити при підозрі на лімфому. Методи виявлення лімфоми в середостінні та черевній порожнині.
  16.  Описати несприятливі прогностичні ознаки при хронічних лімфопроліферативних хворобах.
  17.  Сформулювати основні принципи лікування негоджкінських лімфом.
  18.  Назвати основні цитостатичні препарати, які використовуються для лікування злоякісних лімфом, дати їх характеристику.
  19.  Дати визначення мієломної хвороби. Описати осноівний її  морфологічний субстрат.
  20.  Описати клінічні ознаки мієломи.
  21.  Поясніть механізм розвитку гіпекальціємії, патології нирок, геморагічного та анемічного синдромів при мієломній хворобі.
  22.  Описати рентгенологічні ознаки мієломи.
  23.  Описати лабораторні критерії мієломної хвороби.
  24.  Описати стадії мієломи.
  25.  Дайте визначення макроглобулінемії Вальденстрема.
  26.  Сфломулюйте основні принципи лікування мієломної хвороби.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Обстежити хворих на хворобу Годжкіна, злоякісні лімфоми та мієломну хворобу. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.
  3.  Скласти і обгрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.
  4.  Скласти і обгрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.
  5.  Оцінити декілька аналізів периферійної крові, сечі, стернального пунктату, біоптати лімфатичних вузлів, біохімічних показників (білок, білірубін, трансамінази, лужна фосфатаза).

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

1. На основі проаналізованих періодичних медичних видань або електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь) про нові медикаментозні препарати, схеми для лікування лімфом і мієломної хвороби.

2. Підготувати коротке повідомлення про MALT-лімфому шлунка.

Домашня самопідготовка: написати схему обстеження пацієнта зі збільшеними лімфовузлами.

Тема 20. Хвороби гемостазу.  Підсумковий контроль змістового модуля 3 

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діаґностувати коагулопатії; лікувати гемофілію та її ускладнення; знати підготовку хворого на гемофілію до оперативних втручань та схему допомоги при кровотечі у хворих на коагулопатію. Навчитися розпізнавати ідіопатичну тромбоцитопенію (ІТП), симптоматичні тромбоцитопенії та тромбоцитопатії; складати план дослідження, оцінювати результати і призначати лікування. Перевірити отримані знання та практичні навички з змістового модуля „Хвороби системи крові”

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень.  Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання

  1.  Описати види гемофілії. Пояснити та обґрунтувати поділ гемофілії за ступенем важкості.
  2.  Пояснити поняття „кондуктор гемофілії”. Пояснити, чи може жінка захворіти на гемофілію.
  3.  Описати тип кровоточивості, характерний для гемофілії, несприятливі локалізації гематом.
  4.  Сформулювати критерії діаґнозу гемофілії.
  5.  Описати зміни лабораторних обстежень при гемофілії.
  6.  Пояснити поняття „корекційні проби при гемофілії”.
  7.  Пояснити діагностичне значення VІІІ фактору та періоду його піврозпаду.
  8.  Описати методику введення антигемофільних препаратів, навести приклади препаратів.
  9.  Описати способи зупинки кровотечі у хворих на гемофілію А і В.
  10.  Описати методи попередження кровотеч у хворого при необхідності оперативного втручання.
  11.  Пояснити особливості вживання хворими на гемофілію аспірину, гепарину та інших антикоагулянтів.
  12.  Дати визначення та навести класифікацію тромбоцитопеній і тромбоцитопатій.
  13.  Описати  причини тромбоцитопеній.
  14.  Описати особливості кровоточивості при тромбоцитопеніях.
  15.  Описати дослідження, які треба провести  при тромбоцитопеніях та тромбоцитопатіях.
  16.  Сформулювати діагностичні критерії ІТП.
  17.  Сформулювати критерії діаґнозу симптоматичної тромбоцитопенії.
  18.  Сформулювати критерії діагнозу тромбоцитопатій.
  19.  Сформулювати основні принципи лікування гострої ІТП.
  20.  Сформулювати основні принципи лікування хронічної автоімунної тромбоцитопенії.
  21.  Сформулювати основні принципи лікування хворих на тромбоцитопатії.
  22.  Складіть план невідкладної допомоги при кровотечі у хворих на ІТП, та симптоматичну тромбоцитопенію.
  23.  Сформулювати показання і протипоказання лікування тромбоцитарними концентратами.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

  1.  Оглянути хворих на гемофілію, тромбоцитопенію, тромбоцитопатію. Оформити короткий протокол огляду.
  2.  Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.
  3.  Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз обстежених пацієнтів.
  4.  Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних пацієнтів.
  5.  Оцінити аналізи крові, виділити ті, як можуть бути у хворих з вивченими коагулопатіями

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

Змоделювати клінічну історію хвороби за одним з діагнозів: а-б-в) Гемофілія А, В, С; г) Портальний цироз печінки з печінковою недостатністю середнього ступеня, геморагічним синдромом, вторинна коагулопатія, д) ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; е) хвороба фон Віллєбранда; ж) тромбоцитопеніф,  зумовлена пригніченням утворення та надмірною активацією тромбоцитів (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обгрунтування попереднього діагнозу, результати ймовірних лабораторних та інструментальних обстежень, лікування з дозуванням).

Домашня самопідготовка: а) скласти таблицю препаратів етіотропного лікування гемофілії, описати механізм дії, дози, спосіб введення антигемофілійних препаратів, критерії ефективності терапії, б) віддиференціювати артропатію при гемофілії та ревматизмі, в) виписати рецепти на ε-амінокапронову кислоту, десмопресин, діцинон.

Індивідуальна самостійна робота

1. Інтерпретація загального аналізу крові

2. Моделювання загального аналізу крові.

3. За наданими матеріалами (на паперовому або електронному носії) вивчити картину крові при різних анеміях та лейкеміях, описати її; пояснити діагностичне значення кривої Прайс-Джонса у постановці діагнозу анемії та описати її згідно поданого рисунка.


Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури

  1.  Внутренние болезни. В 10 книгах / Под ред. Е. Браунвальда, К. Дж. Шильбахера, Р. Г. Петередорджа и др. – М.: «Медицина», 1993.
  2.  Вуд М., Банн П. Секреты гематологии и онкологии / Пер. с англ. – М.: “ Издательство Бином”, 1997 г.– 560 с.
  3.  Гайдукова С.М. та ін. Гематологія і трансфузіологія /Під ред. проф. Гайдукової С.М. – К: ВПЦ „Три крапки”, 2001. – 752 с.
  4.  Григорьев П. Я., Яковенко Э. П. Диагностика и лечение болезней органов пищеварения. – М.: «Медицина», 1996.
  5.  Дамианов И. Секреты патологии: [Пер. с англ.] – М.: ООО „Медицинскоеи нформационное агентство”, 2006. – 816 с.
  6.  Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Основи гемостазіології.–К:Гідромас,2006. –138 с.
  7.  Лікарська тактика при деяких невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб / За ред. проф. М. Панчишин. – Львів, 1996.
  8.  Панчишин Ю.М. Негоспітальні пневмонії. – Львів, – 2006. – 22 с.
  9.  Панчишин М.В., Панчишин Ю.М. Негоспітальні та госпітальні пневмонії. – Львів. – 2008. –  34 с.
  10.  Панчишин М.В., Панчишин Ю.М. Лікування хронічних гепатитів. – Львів. – 2008. – 31 с.
  11.  Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном. Перекл. з англ. / Навчальний посібник для студ. мед. вузів. У 2 т. – К.: УКСП «Кобза», 1994.
  12.  Сахарчук І.І., Ільницький Р.І., Бондаренко Ю.М. та ін. Клінічна пульмонологія /за ред. І.І. Сахарчука – Київ: Книга плюс, 2003. – 368 с.
  13.  Передерій В. Г., Ткач С. М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. У 2 т. – К., 1998.
  14.  Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практ. рук.: Пер. с англ. /под ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина.–М.:ГЭОТАР Медицина, 1999. – 864с.
  15.  Radchenko O. Internal diseases.-Львівський медичний університет,2007. – 258 с.
  16.  Медичні журнали: „Доктор”, „Мистецтво лікування”, „Медицина світу”, „Лікарська справа”, „Ліки”, „Ліки України”, „Терапевтический архив”, „Український кардіологічний журнал”, „Український терапевтичний журнал”, „Сучасна гастроентерологія”, „Український ревматологічний журнал”, „Український пульмонологічний журнал”, „Український медичний часопис”, „Acta Medica Leopolensia”, „Science”.







1. Революция 1905 года
2. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Дніп
3. Эконометрика Тексты к экзамену
4.  Характеристика здания
5. для вас Наталия рассказывает о том что составляет человеческое счастье и как научиться быть постоянно сч
6. Изготовление деталей методами пластической деформации
7. темам в экономике Предметная область- сбыт готовой продукции Задача- Оценка оплаты отгруженного то
8. Основы маркетинга ГОС 2000 Для студентов всех форм обучения специальности 08011165 Маркетинг 061500
9. Рекомбинантныехимерные ДНК
10. реферату- Господарство укр

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе