Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
30. Автотрансформатор — трансформатор, дві або більше обмоток якого мають спільну частину[19]. Це є варіант виконання силового трансформатора, в якому первинна і вторинна обмотки сполучені безпосередньо, і мають за рахунок цього не тільки електромагнітний зв'язок, а й електричний. Обмотка автотрансформатора має декілька виводів (як мінімум 3), при підключенні до яких, можна отримувати різні напруги.
Трансформатор (від лат. Transformo — перетворювати) — статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму
31.
32. Розширення межі виміру амперметру. Силу струму в колі вимірюють амперметром. Обмотки приладу мають порівняно невеликий опір, тому вони включаються послідовно з струмоприймачами. Для розширення меж виміру амперметрів застосовуються шунти.
Шунт - це опір, що включається паралельно амперметру
Для розширення меж виміру амперметрів при змінному струмі застосовують вимірювальні трансформатори струму
I=K*Ia
Розширення межі виміру вольтметру. Напруга вимірюється вольтметрами, обмотки яких мають великий опір (чим більше опір вольтметра V , тим менше похибка його вимірів).
Для розширення межі виміру вольтметра послідовно йому включається додатковий опір
33-35. Електровимірювальні прилади призначені для перетворення різних електричних величин (сили струму, напруги, активних і реактивних потужностей та енергій, коефіцієнта потужності, опору, індуктивності, ємності та інших) у візуальну форму, зручну для сприйняття.
Електровимірювальний прилад складається з вимірювального механізму, який поміщений у корпус, та допоміжних частин (затиски для підключення, перемикачі меж вимірювань, блок живлення, коректор та інші). Вимірювальний механізм складається з рухомої і нерухомої частин, та має шкалу з певною кількістю поділок.
Принцип дії вимірювального механізму може бути заснований на явищі електромагнетизму, електромагнітної сили або теплової дії струму. В результаті цих явищ виникає обертаючий момент, який повертає рухому частину вимірювального механізму разом з покажчиком (стрілкою). Стрілка відхиляється на кут, прямо пропорційний значенню вимірюваної фізичної величини. В протидію обертаючому моменту (електромагнітним або механічним шляхом) створюється рівний та протидіючий момент, тому що інакше стрілка буде відхилятися до кінця шкали при будь-якому значенні вимірюваної величини (відмінної від нуля). 36. Межа вимірювання – найбільше значення фізичної величини, яке можна вимірити приладом.
37. Ціна поділки – кількість одиниць вимірюваної фізичної величини в одній поділці шкали приладу:
39. Показання приладу – значення фізичної величини, яке вимірює прилад (визначається як добуток ціни поділки приладу на кількість поділок, на яке відхилилася стрілка приладу при вимірюванні):
38. Чутливість – кількість поділок шкали, на яку відхиляється стрілка приладу при зміні вимірюваної фізичної величини на одну одиницю:
40. Абсолютна похибка – різниця між показанням приладу та дійсним значенням вимірюваної фізичної величини:
41. Відносна похибка – відношення абсолютної похибки до дійсного значення вимірюваної фізичної величини (виражене у відсотках)
7. Приведена похибка – відношення абсолютної похибки до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках):
8. Клас точності – відношення максимальної абсолютної похибки (встановлюваної при проектуванні приладу) до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках):