Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
69.Свідомість як спосіб творення. Властивості свідомості.
Свідомість людини це якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається у формах культури, тобто у штучних, неприродних формах, витворених людством у процесі історичного розвитку. Її прийнято розглядати як певний потік переживань, процес.
Концепції свідомості, що існували в історії філософії, можна умовно розділити на два типи: індивідуалістські та колективістські.
Індивідуалістські розглядали як вихідне (абсолютне) свідомість окремого індивіда, а суспільні форми свідомості (форми культури) мораль, релігію, мистецтво, право як похідне, таке, що створене індивідуальною свідомістю.
Колективістські концепції, навпаки, вихідним вважали суспільні форми свідомості, наявну культуру, а індивідуальну свідомість розглядали як щось похідне. До індивідуалістичних концепцій схилялися філософи Нового часу (як емпірики, так і раціоналісти), а також Кант, позитивісти, представники філософії життя, феноменології. Колективістська традиція представлена у Гегеля і Маркса.
Також слід зазначити, що свідомість виявляє, репрезентує себе двома способами: зовнішньо у вчинках і словах людей та внутрішньо через безпосереднє спостереження за власними актами свідомості, у рефлексії.
Свідомість є специфічною людською формою освоєння світу, яка передбачає освоєння обєктів без фізичної дії на них. Основними властивостями свідомості є:
ІДЕАЛЬНІСТЬ. За своїм змістом свідомість це екстракт буття, яке репрезентоване в ній в ідеальних формах. Поза ідеальністю свідомості не існує. Наявність ідеального дає змогу людині стати обєктом і субєктом культури. Людина не лише пасивно засвоює культуру, а й творить її. Тому існує два носії ідеального : розум людини і обєктивовані форми культури та історії : мова, релігія, мистецтво, наука, мораль тощо.
ОПОСЕРЕДКОВАНІСТЬ МОВОЮ. Як ідеальна, свідомість існує тільки в матеріальній формі свого вираження мові. Наші знання, проекти майбутньої діяльності, різноманітна творчість неодмінно пройняті мовою. Свідомість і мова поєднані. Не існує мислення без мови і навпаки.
ІНТЕНЦІОНАЛЬНІСТЬ.(лат. прагнення). Свідомість завжди є усвідомленням чогось. Вона спрямована на певну предметність. У свідомості наявне те, що є її предметом. Тобто відображається не світ взагалі, а лише те, що є предметом конкретної діяльності чи уваги людини. Цю властивість Гуссерль назвав інтенціональністю.
ЗДАТНІСТЬ ТВОРИТИ І ВІДТВОРЮВАТИ ІДЕЇ. Буттєвість свідомості започатковується з виникненням внутрішнього світу ідей. Людина має образи речей у своїй свідомості навіть тоді, коли ці речі безпосередньо не дані у чуттєвому сприйманні. Такі образи є творчим змістом свідомості.