Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

І.Г. Купновицька доценти В

Работа добавлена на сайт samzan.net:


МОЗ України

ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”

Каферда клінічної фармакології та фармакотерапії

Методичні вказівки для проходження навчальної практики з клінічної фармації                                   студентами V курсу фармацевтичного факультету

Автори: проф. І.Г. Купновицька,

доценти В. Клименко, І.Кутинська,

С. Калугіна, А. Сапатий, Н. Губіна

ас.Р.І. Белегай

Івано-Франківськ

2013

Обговорено на засіданні кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії протокол №5 від 04.11.2013р.

Затверджено методичною комісією                                                           Протокол № 3  від      «28»    листопада 2013 року                                                                        фармацевтичного факультету  

Голова методичної комісії                                                                               проф. М.І. Мойсеєнко                                                                                      

Відповідальна за випуск:                                                                                     зав. кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії                          професор І.Г. Купновицька

Рецензент:                                                                                                               зав.кафедри організації та економіки фармації й технології ліків                                           професор Д.В.Семенів;                                                                                                           зав.кафедри пропедевтики внутрішніх хворіб                                                                                               професор В.Є.Нейко


Шановний колего!

Ви держите в руках методичні вказівки до проходження навчальної практики з клінічної фармації, де ви ще раз маєте можливість підбити підсумок для себе: - що ще ви не вмієте, не знаєте, не можете?                                                   - що треба ще зробити за період проходження практики і останній семестр, щоб стати кваліфікованим спеціалістом?

У вказівках є перелік головних завдань проходження практики, основних знань і умінь, перелік обов’язкових практичних навичок, щоденний план проходження практики, перелік тем для бесіди з відвідувачами аптеки, перелік теоретичних питань для підсумкового контролю з практики. Тут же вам подана правильна структура інформаційного повідомлення про новий лікарський препарат, яке вам треба навчитися складати, алгоритми формування аптечок невідкладної допомоги у різних випадках і алгоритми надання долікарської допомоги при невідкладних станах і гостро виниклих ситуаціях.

Крім того, у даних вказівках ви знайдете методику визначення артеріального тиску, характеристику пульсу, накладання джгута, проведення ін’єкцій.

Користуйтеся, учіться і станете добрими спеціалістами.

Колектив авторів.


Методичні вказівки для проходження навчальної практики з клінічної фармації

Мета навчальної практики з клінічної фармації: закріплення теоретичних знань з клінічної фармації та придбання практичних навичок їх використання в процесі здійснення фармацевтичної опіки в умовах ЛПЗ.

Для здійснення цієї мети студентам пропонується робота в аптеках ЛПЗ протягом одного тижня.

Головними завданнями навчальної практики з клінічної фармації є:

- придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних препаратів;

- визначення умов раціонального застосування рецептурних препаратів;

- здійснення консультацій з питань сумісності з продуктами харчування,    алкоголем, іншими лікарськими засобами, режиму дозування, правил застосування конкретної лікарської форми;

- придбання навичок індивідуального підходу до кожного хворого з урахуванням вікового критерію і важкості захворювання на основі принципів медичної етики і деонтології.

Основні знання та вмінння. 

За підсумками проходження практики студент повинен

знати:

  1.  основні діючі накази та іншу нормативну документацію МОЗ України щодо прийому рецептів і відпуску лікарських препаратів з аптеки;
  2.  сучасний асортимент і класифікацію лікарських засобів;
  3.  перелік безрецептурних препаратів, дозволених до застосування в Україні, номенклатуру ОТС-препаратів;
  4.  правила безрецептурного відпуску лікарських препаратів;
  5.  особливості брендових і генеричних препаратів, поняття про генеричну і терапевтичну заміну препарату;
  6.  характерні клінічні симптоми найбільш розповсюджених захворювань, що вимагають обов'язкової консультації лікаря;
  7.  перелік захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування;
  8.  характерні клінічні симптоми найбільш розповсюджених захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування за допомогою безрецептурних препаратів;
  9.  основні принципи симптоматичної лікарської терапії захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування;
  10.  принципи збору анамнезу хвороби, анамнезу життя, лікарського анамнезу;
  11.  алгоритм вибору оптимального безрецептурного препарату для лікування захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування;
  12.  принципи фармацевтичної опіки відвідувачів аптеки при відпуску безрецептурних препаратів;
  13.  категорії відвідувачів аптеки, що вимагають особливо пильної фармацевтичної опіки (групи ризику);
  14.  організацію інформаційної і консультативної роботи в аптеці;
  15.  правила охорони праці і техніки безпеки.

вміти:

  1.  користатися нормативною і довідковою літературою по лікарських препаратах;
  2.  орієнтуватися в номенклатурі вітчизняних і закордонних лікарських препаратів;
  3.  визначати серед відвідувачів аптеки категорію пацієнтів, яка вимагає обов'язкової консультації лікаря;
  4.  визначати серед відвідувачів аптеки категорію пацієнтів, у якої можливе проведення самолікування;
  5.  відносити лікарські препарати в категорію “рецептурних” і “безрецептурних”;
  6.  консультувати відвідувачів аптеки з усіх питань, які стосуються лікарської терапії (як рецептурними, так і безрецептурними засобами);
  7.  збирати анамнез (хвороби, життя, лікарський анамнез);
  8.  вибирати оптимальний безрецептурний препарат для конкретного відвідувача аптеки;
  9.  здійснювати фармацевтичну опіку відвідувачів аптеки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів;
  10.  виконувати правила охорони праці і техніки безпеки.

Перелік обов’язкових практичних навичок  

1.  Уміння користуватися нормативною і довідковою літературою по лікарських препаратах;

2. Орієнтування в номенклатурі вітчизняних і закордонних лікарських препаратів;

3. Уміння визначати серед відвідувачів аптеки категорію пацієнтів, яка вимагає обов'язкової консультації лікаря;

4. Уміння визначати серед відвідувачів аптеки категорію пацієнтів, у якої можливе проведення самолікування;

5. Уміння відносити лікарські препарати в категорію “рецептурних” і “безрецептурних”;

6. Консультування відвідувачів аптеки з усіх питань, які стосуються лікарської терапії (як рецептурними, так і безрецептурними засобами);

7.   Збирання анамнезу (хвороби, життя, лікарський анамнез);

8. Вибір оптимального безрецептурного препарату для конкретного відвідувача аптеки;

9. Уміння здійснювати фармацевтичну опіку відвідувачів аптеки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів;

10.  Дотримання правил охорони праці і техніки безпеки.

Щоденний план проходження практики

1 день  Ознайомлення зі структурою та принципами роботи аптеки, організацією роботи провізора в установі. Здійснення на практиці основних принципів медичної деонтології, етичних норм поведінки провізора, взаємин провізора та пацієнта, медичного персоналу аптеки. Ознайомлення з організацією консультативно-інформаційної роботи в аптеці. Складання інформаційних листів для лікарів і пацієнтів про новий лікарський препарат (згідно заданого варіанту).

2 день Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань системи травлення: печія, закреп, діарея, метеоризм, нудота (складання алгоритму проведення фармацевтичної опіки при даних симптомах, згідно заданого варіанту). Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін.  Бесіди з відвідувачами аптеки по веденню здорового способу життя (реферативна робота згідно переліку тем рефератів для медичних бесід).

3 день Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування уражень шкірних покровів: герпес губ, мікротравми (порізи, садни, подряпини), термічні і хімічні ушкодження поверхневих шарів шкіри (опіки, відмороження), акне (вугрова сип) та вітамінної недостатності (складання алгоритму проведення фармацевтичної опіки при даних симптомах, згідно заданого варіанту). Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін.

4 день Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань нервової системи (тривожні стани, астенія, безсоння), місцевих розладів кровообігу: варикозне розширення вен нижніх кінцівок, геморой (складання алгоритму проведення фармацевтичної опіки при даних симптомах, згідно заданого варіанту). Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін.

5 день Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування застуди (кашель, риніт, біль в горлі, лихоманка та ін.), суглобового, м’язового та головного болю (складання алгоритму проведення фармацевтичної опіки при даних симптомах, згідно заданого варіанту). Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін. Підсумковий контроль, засвоєння залікового модуля 1.

Перелік тем рефератів для медичних бесід:

  1.  Основні питання клінічної фармакогенетики. Фармакокінетичні та фармакодинамічні генетичні дефекти. Мутагенна дія ліків.
  2.  Хронофармакологія. Основні напрямки хронобіології, хрономедицини та хронофармакології. Біоритми. Хронотерапія.
  3.  Фармацевтична опіка при появі побічних ефектів.
  4.  Клініко-фармацевтичні аспекти використання вітамінів та ферментів і їх інгібіторів.
  5.  Шкірні хвороби і захворювання, що передаються статевим шляхом. Фармацевтична опіка при оніхомікозах, дерматомікозах, корості, вошивості, опрілості, опіках, обмороженнях, мікротравмах.
  6.  Інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дизентерія, епідемічний паротит), їх профілактика.
  7.  Вплив лікарських засобів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб.
  8.  Роль провізора в проведенні доклінічних і клінічних випробовуваннь нових лікарських препаратів.
  9.  Фармацевтична опіка при простуді.
  10.   Фармацевтична опіка при головних болях, болях у м'язах і суглобах.
  11.  Фармацевтична опіка при симптомах у гастроентерології, що можуть лікуватися безрецептурними засобами.
  12.  Фармацевтична опіка при призначенні протизапальних та антибактеріальних засобів.
  13.  Пропаганда здорового способу життя.
  14.  Рекомендації пацієнтам з ІХС. Особливості вторинної профілактики ІХС.
  15.  Рекомендації пацієнтам з ГХ. Профілактика ускладнень.
  16.  Рекомендації пацієнтам з ожирінням.
  17.  Корекція факторів ризику серцево-судинної патології.
  18.  Рекомендації пацієнтам з патологією ШКТ.
  19.  Профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом.
  20.  Рекомендації пацієнтам з патологією опорно-рухового апарату, суглобів. Профілактика гастропатій.
  21.  Рекомендації хворим щодо користування кишеньковим дозованим інгалятором, використання топічних (сублінгвальних, ректальних, трансдермальних, у вигляді спрею) форм лікарських препаратів, закапування крапель у вуха, ніс, очі.

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Протягом щоденного (5 днів) перебування студентів в аптеках, вони ведуть щоденник практики, де вписують свою роботу, описують клієнтів аптеки – хворих та їх родичів, яким здійснили фармацевтичну опіку, виписують рецепти призначених лікарських препаратів, на підставі яких в кінці складають підсумковий цифровий звіт.

Студенти захищають результати практики під час підсумкового контролю в останній день практики. Кожний студент за підсумками індивідуальної роботи повинен представити керівнику матеріали практики - щоденник навчальної практики і звіт навчальної практики. Для покращення успішності студент може збільшити свій підсумковий бал при усній співбесіді, відповідаючи на теоретичні питання для заліку.

Успішність кожного студента оцінюється за рейтинговою 200-бальною шкалою. Підсумковий модуль оцінюється від 80 до 40 балів, за кожен день практики студент може одержати від 24 до 12 балів. В цілому за практику максимальний бал складає 200, мінімальний – 100 балів.  

1.1. Засоби проведення поточного контролю рівня знань

За кожен день практики студент може одержати від 24 до 12 балів. За всю практику відповідно студент може одержати максимально 120 і мінімально 60 балів. Критерії щоденного оцінювання результатів практики подаються у таблиці.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачених навчальною програмою, та представили матеріали практики: щоденник навчальної практики і звіт навчальної практики.

Щоденне оцінювання результатів навчальної практики з клінічної фармації

Критерії

К-сть балів

Правильне і повне виконання завдання, систематична повсякденна робота на базі практики за планом.

6

Подання матеріалів з індивідуального завдання для перевірки викладачем не пізніше вказаного терміну, правильне ведення і повноцінне оформлення щоденника.

6

Оцінка навички з складання інформаційного листа (інформаційного повідомлення) про новий лікарський препарат.

3

Уміння здійснювати відбір хворих для обов'язкового направлення до лікаря або для призначення безрецептурних ЛП в межах відповідального самолікування. Правильність вибору фармакологічної групи та оптимального безрецептурного ЛП з певної фармакологічної групи, лікарської форми та шляху введення для конкретного відвідувача. Уміння надавати альтернативні шляхи вирішення питань заміни лікарських препаратів, шляхів усунення поліпрагмазії, зниження ризику розвитку побічних реакцій. Уміння здійснювати фармацевтичну опіку окремих категорій пацієнтів (старі, діти, вагітні і т.п.).

9

ВСЬОГО

24

1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю знань і його форми

Підсумковий модульний контроль - це контроль засвоєння студентом матеріалу модулю.

До підсумкового контролю допускаються студенти, котрі виконали усі види робіт, передбачених навчальною програмою, та представили матеріали практики: щоденник навчальної практики і звіт навчальної практики.

Підсумковий модульний контроль складається з перевірки правильності заповнення щоденника (15 балів), усного опитування (20 балів – 2 питання по 10 балів), контролю засвоєння практичних навичок: тестового контролю (15 балів, по 0,5 бала за один тест); вміння вибирати оптимальний безрецептурний препарат для конкретного хворого, здійснюючи фармацевтичну опіку окремих категорій пацієнтів (старі, діти, вагітні і т.п.)  (15 балів); застосовувати алгоритм розподілу пацієнтів на "потребуючих" і "не потребуючих" лікарської консультації (15 балів).

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80, мінімальна - 50. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Перелік теоретичних питань для підсумкового контролю

  1.  Правила медичної етики та деонтології.
  2.  Алгоритм збору анамнезу хвороби, анамнезу життя, лікарського анамнезу.
  3.  Складові інформаційного листа (інформаційного повідомлення) про новий лікарський препарат (або препарат, який щойно надійшов до аптеки).
  4.  Визначення серед відвідувачів аптеки категорії пацієнтів, яка вимагає обов'язкової консультації лікаря.
  5.  Визначення серед відвідувачів аптеки категорії пацієнтів, у якої можливе проведення самолікування.
  6.  Критерії віднесення лікарського препарату в категорію “рецептурних” і “безрецептурних”.
  7.  Консультування відвідувачів аптеки з усіх питань, які стосуються лікарської терапії (як рецептурними, так і безрецептурними засобами).
  8.  Правила вибору оптимального безрецептурного препарату для конкретного відвідувача аптеки.
  9.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань системи травлення (печія, закреп, діарея, метеоризм, нудота).
  10.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування уражень шкіри: герпес губ, мікротравми (порізи, садни, подряпини), термічні і хімічні ушкодження поверхневих шарів шкіри (опіки, відмороження), акне (вугрова висипка).
  11.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування вітамінної недостатності.
  12.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань нервової системи (тривожні стани, астенія, безсоння).
  13.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування місцевих розладів кровообігу (варикозне розширення вен нижніх кінцівок, геморой).
  14.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування застуди (кашель, риніт, біль в горлі, лихоманка та ін.).
  15.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю.
  16.  Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування головного болю.
  17.  Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін.
  18.  Деонтологічні аспекти фармацевтичної опіки лікаря.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Зразок заповнення щоденника виробничої практики

і підсумкового звіту

Щоденник навчальної практики з клінічної фармації

студента V курсу_____групи фармацевтичного факультету

Івано-Франківського національного медичного університету

_____________________________________________П.І.П.

яка проходить на базі________________________________
з________200__ р. до ________ 200___р.

Керівник (від бази)__________________________________

Керівник від навчального закладу______________________

Конкретний аналіз проведеної роботи щоденно згідно програми за кожен день практики

Дата,

години роботи

Зміст виконаної роботи

Підпис керівника

1 день

2 день

3 день

4 день

5 день

.                                                                                                                                                                                       Підпис студента                                                                

Підпис викладача

Підсумковий звіт

про виконану роботу під час навчальної практики з клінічної фармації

студентом V курсу_____групи фармацевтичного факультету

Івано-Франківського державного медичного університету

__________________________________________________

яка проходить на базі________________________________
з________200__ р. до ________ 200___р.

п/п

Практичні навички

 

Виконав

1.

Здійснена фармацевтична опіка (кількість випадків)

2.

Зібрано анамнез у відвідувачів (кількість випадків)

3.

Вимірювання температури (кількість випадків)

4.

Визначення індексу маси тіла (кількість випадків)

5.

Виміряно АТ (кількість випадків)

6.

Дослідження пульсу (кількість випадків)

7.

Визначення частоти серцевих скорочень (кількість випадків)

8.

Опис зовнішнього вигляду хворого (кількість випадків)

9.

Визначення набряків (кількість випадків)

10.

Проконсультовано хворих в аптеці з метою придбання рецептурних і ОТС-препаратів

11.

Здійснено заміну безрецептурних препаратів

12.

Зроблено рекомендацій з фармопіки

13.

Проведено бесід на медичні теми

14.

Складено інформаційних листів для лікарів і пацієнтів про новий лікарський препарат.

                                                      Підпис студента

Підпис відповідального за проходження практики

Підпис завідувача аптеки

Кругла печатка

Алгоритм складання інформаційного повідомлення про новий лікарський препарат

Інформаційне повідомлення про ЛП складається відповідно до вимог Директиви 92.27. ЕЕС від 31 .03. 1992 (на даний час частина V, ст. 54-69 Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2001/83/ЄС від 6. 11.2001 „Кодекс Європейської спільноти по лікарських препаратах для людини”).

У доступній для споживача формі викладається характеристика препарата у певному порядку.

І. Дані для ідентифікації лікарського препарата.

  1.  Назва лікарського препарата і його міжнародна назва (чи назва інгредієнтів в комплексних препаратах).
  2.  Повна якісна і кількісна характеристика інгредієнтів, якісна характеристика наповнювачів.
  3.  Лікарська форма і склад за об’ємом і кількістю доз (для кожної форми).
  4.  Фармакотерапевтична група або характер дії в термінах, доступних для пацієнта.
  5.  Назва і адрес виробника і володаря торгової ліцензії.

ІІ. Відомості про фармакотерапевтичні властивості препарату:

  1.  покази;
  2.  протипокази
  3.  заходи обережності при вживанні;
  4.  взаємодія з іншими засобами;
  5.  взаємодія з їжею, алкоголем;
  6.  особливі застереження (для дітей, водіїв, годувальниць, вагітних, для осіб з супутніми захворюваннями).

ІІІ. Інформація про спосіб вживання – дозування, шлях введення, періодичність і час вживання, тривалість курсу лікування, дії у випадку передозування або коли пропущений один прийом, попередження про ефект відміни.

ІV. Інформація про термін придатності.

Вказівка при потребі на особливі умови зберігання, попередження про візуальні ознаки непридатності.

Особливої уваги провізора потребують такі категорії пацієнтів.

Люди похилого віку – основні споживачі ліків, особливо – ОТС.

Діти – їм, крім батьків, треба пояснювати як про необхідність, так і небезпеку при неправильному вживанні.

Вагітні – інформація про тератогенність не завжди є, тому єдиним гарантованим способом є невживання (попередження їх невиправданого вживання).

Годуючі матері – крім попадання в молоко і до дитини, є ліки, що впливають на продукцію молока.

Перелік рецептурних та ОТС препаратів для складання інформаційного листа (інформаційного повідомлення) про новий лікарський препарат

Варіант №

ОТС препарат

Рецептурний ЛЗ

1

Аспаркам

Дицинон

2

Аспірин-кардіо

Диклофенак натрію

3

Валеріана табл.

Преднізолон

4

Валокордин краплі

Дексаметазон

5

Глоду настойка

Ципрофлоксацин

5

Дибазол табл

Фурамаг

6

Нітрогліцерин

Лібексин

7

Краплі Зеленіна

Верошпірон

8

Ренні

Омепразол

9

Гавіскон  

Пілобакт-нео

10

Сукральфат

Кларитроміцин

11

Вісмуту субцитрат колоїдний

Метоклопрамід

12

Біфідобактерин

Доксициклін

13

Лактулоза

Імодіум

14

Регідрон

Натрію пікосульфат

15

Еспумізан

Контрикал

16

Парацетамол

Фуросенмід

17

Дротаверину гідрохлорид

Гідрохлортіазид

18

Ібупрофен

Еналаприл

19

Канефрон-Н

Лізиноприл

20

Хофітол

Бісопролол

21

Леспенефрил

Амлодипін

22

Блемарен

Метопролол

23

Амброксол

Ніфедипін

24

Проспан

Валсартан

25

Сироп подорожника

Будесонід

26

Бронхостоп

Вентолін

27

Диклак-гель

Спірива

28

Терафлекс

Кромолін

29

Хондроксид-мазь

Беродуал-Н

30

Кальцемін

Теофілін

31

Арбідол

Зовіракс

32

Амізон

Лоратадин

33

Афлубін

Триамцінолон

34

Сульфацил натрію

Мелоксикам

35

Піносол

Біцилін-5

36

Сорбіфер

Фармасулін

37

Нок-спрей

Аллопуринол

38

Гінкофарм

Мерказоліл

39

Ескузан

L-тироксин

40

Гепаринова мазь

Ферум лек

Перелік симптомів  для складання алгоритму проведення  фармацевтичної опіки

Варіант

Захворювання системи травлення:

Захворювання нервової системи, місцевих розладів кровообігу

Уражень шкірних покровів

Лікування застуди

1

печія

тривожні стани

герпес губ

головного болю

2

закреп

астенія

мікротравми (порізи, садни, подряпини)

риніт

3

діарея

безсоння

опіки

біль в горлі

4

метеоризм

варикозне розширення вен нижніх кінцівок

відмороження

лихоманка

5

нудота

геморой

акне (вугрова сип)

кашель

6

печія

астенія

опіки

м’язовий і суглобовий біль

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

  1.   Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Л.В. Деримедведь, И.М. Перцев, Е.В. Шуванова и др.; Под ред. И.М. Перцева. – Харьков: Мегаполис, 2002. – 784 с.
  2.  Державний формуляр лікарських засобів / за ред. В.Т. Чумака, В.І. Мальцева,

А.М. Морозова, В.Д. Парія, А.В. Степаненко // Київ: Моріон, 2010. - 1160 с.

  1.  Клиническая лабораторная диагностика: методы исследования: Учеб пособие для студентов спец. «Фармация», «Клиническая фармация», «Лабораторная диагностика» вузов / И.А. Зупанец, С.В. Мисюрева, В.В. Прописнова и др.; Под ред. И.А. Зупанца. – 3-е изд. перераб., доп. — Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2005. – 200 с.
  2.  Клінічна фармакологія : підручник / за ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К. : Медицина, 2010. — 774 с.
  3.  Клінічна фармація: підруч. для студ. вищ. мед. (фармац.) навч. закл. / В.П. Черних, І.А. Зупанець, І.Г.Купновицька — Х.: НФаУ : Золоті сторінки, 2013. — 690 c.
  4.  Компендиум 2012 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко – К.: МОРИОН, 2012. – 2320 с.
  5.  Купновицька І.Г. Клінічна фармація: підр. – Ів.-Франківськ, 2008.- 269 с.
  6.  Лекарственные препараты Украины /А.Н. Беловол, В.А. Георгиянц, О.М. Гладченко и др. / под ред. В.П. Черных, И.А. Зупанца. - Харьков : Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2005.-512 с.
  7.  Наказ МОЗ України №1081 від 16.12.2010 р. «Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів».
  8.  Основи клінічної медицини: симптоми та синдроми в практичній фармації : навч. посіб. / І.А. Зупанець, С.Б. Попов, Ю.С. Рудик та ін. ; за ред. В.П. Черних, І.А. Зупанця. – Х. : Золоті сторінки, 2010. – 92 с.
  9.  ОТСТМ: ответственное самолечение / Под ред. И.А. Зупанца, И.С. Чекмана. — 6-е изд., перераб. и доп. — Киев : Фармацевт Практик, 2010. — 208 с.
  10.  Фармацевтическая опека: атлас / И.А.Зупанец, В.П. Черных, С.Б. Попов и др.; под ред. И.А. Зупанца, В.П. Черныха. 2-е изд. Перераб. – Киев: Фармацевт Практик, 2007. – 146 с.
  11.  Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств /Под ред. И.М. Перцева, И.А. Зупанец. – Х.: Изд-во НФАУ, 1999. – В 2 т. – Т.1. – 464 с., Т.2. – 448 с.

1.4.2. Додаткова література

  1.  Базисная и клиническая фармакология / Под ред. Бертрама Г. Катцунга. – М. – СПб: Бином-Невский Диалект, 1998. – 670 с.
  2.  Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. – Москва: Универсум паблишинг, 1997. – 531 с.
  3.  Грэхам-Смит Д.Г., Аронсон Дж.К. Оксфордский справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии: Пер. с англ. – М.: Медицина, 2000. – 744 с.
  4.  Деримедведь Л.В., Перцев И.М., Шуванова Е.В., Зупанец И.А., Хоменко В.Н. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии.  
    Х.: Изд-во «Мегаполис», 2002.  784 с.
  5.  Клиническая фармакология: Учебник / Под ред. В.Г. Кукеса. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР, 2004. – 944 с.
  6.  Клінічна фармакологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. у 2 т. / За ред.
    І.А. Зупанця, С.В. Нальотова, О.П. Вікторова – Х.: Вид-во НФаУ:
    Золоті сторінки, 2007. – Т. 1 – 348 с., Т. 2 – 312 с.
  7.  Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, І.С. Чекмана. – К.: Медицина, 2008. – 760 с.
  8.  Основы клинической фармакологии и рациональной фармакотерапии: Рук. для практикующих врачей /Ю.Б. Белоусов, М.В. Леонова, Д.Ю. Белоусов и др.; Под общ. ред. Ю.Б. Белоусова, М.В. Леоновой. – М.: Бионика, 2002. – 368 с.
  9.  Руководство по медицине. Диагностика и терапия. В 2-х т.: Пер. с англ./ Под ред. Р.Беркоу, Э.Флетчера. – М.: Мир, 1997. – Т.1 – 1045с., Т.2 – 872с.


Додатки

І. Алгоритм формування аптечки першої допомоги для подорожей

Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої

допомоги для подорожей

  1.  Анальгетики і антипіретики

1. Парацетамол

2. Метамізол натрію

3. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

4. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн            або

5. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

6.Метамізол натрій + темпі дон

7.Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині

8. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат          

9.Кислота ацетилсаліцилова

2. Антигістамінні препарати І покоління (один з нижче перелічених) –

1.диметинден

2.лемастин

3.мебгідрoлін

4.хіфенадин

5.хлоропірамін.

3.Антигістамінні препарати ІІ покоління (один з нижче перелічених) –

1.акривастин

2.дезлоратадин

3.фексофенадин

4.ебастин

5.лоратадин

6.цетиризин.

Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

  1.  азеластин
  2.  диметинден
  3.  лоратадин

3. Антисептичні і дезинфікуючі засоби -

1. Діамантовий зелений

2. Ектерицид

3. Етанол

4. Етоній

5. Йод

6. Кислота борна

7. Мiрамiстин

8. Нітрофурал

9. Перекис водню

10. Перманганат калію

11. Повідон-йод

12. Хлоргексидин

13. Хлорофіліпт

4. Вазодилататори  -

1. Валідол

2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана  або

3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід або

4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю або олія або

5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал або

6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5. Ентеросорбенти

1. Вугілля медичне активоване

2. Діосмектит або

3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

6. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

Прості антисептичні засоби -

1. Амбазон

2. Ацетиламінонітропропоксибензен

3. Гексетидин

4. Граміцидин С

5. Декаметоксин

6. Фенол

7. Флурбіпрофен

8. Холіну саліцилат

9. Цетилпіридин

Комбіновані антисептичні засоби -

1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

3. Декваліній + дибукаїн

4. Декваліній + кислота аскорбінова

5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

6. Лізоцим + піридоксин

7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

11. Йод + калію йодид + гліцерин

12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

13. Повідон-йод + алантоїн

14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

7. Засоби, що пригнічують перистальтику -

1. Лоперамід або

2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

8. Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях -

1. Дименгідринат

9. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації -

1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

10. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

1. Фталілсульфатіазол

11. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування -

1. Актовегін

2. Солкосеріл

3. Декспантенол

12. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування -

1. Тетризолін

2. Ксилометазолін

3. Нафазолін

13. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби  - дротаверин 

Загальні рекомендації по формуванню аптечки першої допомоги для подорожей

1. Упакування для дорожньої аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і легким;

2. Не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності;

3. Оскільки подорож — це стрес, можливе загострення хронічних захворювань, тому в аптечці повинні бути препарати, які, зазвичай, застосовуються в таких випадках;

4. Для дітей переважними є лікарські форми у вигляді сиропів і супозиторіїв, для дорослих більш зручними є таблетки;

5. При болі в горлі рекомендується пити багато теплої рідини, утримуватись від вживання гострої, холодної, дуже гарячої їжі, не палити і не вдихати тютюновий дим;

6. Зазвичай, «діарея мандрівників» триває не більше 1-2 днів, тому необхідно звернутись до лікаря, якщо симптоматичне лікування не дає задовільного ефекту або стан погіршується;

7. При діареї будь-якого походження необхідно дотримуватись дієти і не вживати продуктів, що посилюють перистальтику;

8. Для попередження сонячних опіків слід дотримуватись правил загоряння на сонці і користуватись сонцезахисними засобами;

9. При сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;

10. Необхідно убезпечувати перебування на свіжому повітрі від укусів комах (носити закритий одяг, застосовувати репеленти тощо).

ІІ.Алгоритм формування аптечки першої допомоги для немовлят

Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. чи мають користувачі аптечки досвід догляду за немовлям;

3. чи необхідні додатково супутні предмети догляду за дитиною.

Будь-які відхилення в стані і поведінці малюка вимагають консультації педіатра!

 Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

1. часте і важке дихання, кашель, хрипи і свист під час дихання;

2. температура вище 38°С, дитина роздратована, плаче, її неможливо заспокоїти;

3. гіпотермія (дитина холодна);

4. сильне тремтіння або судоми;

5.блювання, пронос, наявність крові і слизу в калі або випорожнення мають практично білий колір;

6. відсутність дефекації більше 24 год.;

7. дитина відмовляється від їжі, не може пити, дуже млява і апатична;

8. дитина кричить, і її обличчя стає блідим або синім;

9. губи і язик мають синюватий колір;

10. сонливість і важке пробудження, дитина втрачає свідомість;

11. дуже сильне потовиділення (під час їжі або коли дитина плаче);

12. поява шкірних висипів, які не минають впродовж 2 днів;

13. шкіра і очі жовтіють; з’являються висипи на тілі;

14. субфебрильна температура тримається більше 1 тижня.

Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

Безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням основних напрямів догляду за новонародженим:

  1.  антисептичні і дезинфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри;
  2.  лікарські засоби для догляду за шкірою;
  3.  анальгетики і антипіретики;
  4.  лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів;
  5.  лікарські засоби при захворюваннях носа;
  6.  перев’язувальні матеріали;
  7.  вироби медичного призначення;
  8.  засоби гігієни

Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

1. Анальгетики і антипіретики

1. Парацетамол

2. Ібупрофен

2. Антисептичні і дезинфікуючі засоби

1. Діамантовий зелений

2. Калію перманганат

3. Метиленовий синій

3. Ентеросорбенти

1. Вугілля медичне активоване

2. Діосмектит

3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

4. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

1.Розчин натрію хлориду 0,6%

2. Морська вода

5. Засоби із захисною і пом’якшувальною дією

1. Вазелін

2. Декспантенол

3. Цинку оксид

6. Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах

1. Симетикон

2. Кропу ефірна олія

3. Фенхелю ефірна олія

7. Лікарські рослинні препарати для купання — трава причепи, квітки ромашки, календули

8. Симпатоміметики для місцевого застосування

Ксилометазолін

2. Оксиметазолін

3. Диметинден + фенілефрин

NB! Будь-які лікарські засоби можуть застосовуватись тільки після консультації з педіатром!

1.Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

9. Перев’язувальні матеріали і вироби медичного призначення:

1. вата хірургічна

.2. бинти стерильні

3. серветки марлеві стерильні.

4. марля медична

5. пов’язки марлеві

6. ватні палички з обмежувачем

7. лейкопластирі бактерицидні і в рулончиках

8. термометри максимальний і електронний

9. термометр водний

10. трубка газовідводна

11. піпетки

12. склянка для приймання ліків

13. спринцівка маленька

14. аспіратор для носа

15. ножиці

16. грілка маленька

17. кільце для прорізування зубів

18. мило дитяче

19. крем дитячий

Загальні рекомендації по формуванню аптечки першої допомоги для немовлят

1. Лікарські засоби для немовлят зберігати окремо від всіх інших препаратів;

2. Для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику;

3. Один раз на 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарських засобів;

4. Не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;

2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

3.з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

ІІІ.Алгоритм формування домашньої аптечки першої допомоги

У складі домашньої аптечки необхідно мати лікарські препарати, призначені для лікування основних захворювань, а вибір лікарських засобів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем.

Провести детальне опитування пацієнта:

Чи наявні у користувачів аптечки алергічні реакції на лікарські засоби? При відповіді «так» вибір лікарських засобів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем. Коли «ні», продовжити детальне опитування пацієнта.

Якщо домашня аптечка формується вперше, можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки з основних напрямків можливих нездужань:

  1.  лікарські засоби кардіологічної дії;
  2.  антигіпертензивні лікарські засоби;
  3.  анальгетичні і спазмолітичні лікарські засоби;
  4.  протиалергічні лікарські засоби;
  5.  лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів;
  6.  протизастудні лікарські засоби;
  7.  седативні засоби;
  8.  антисептичні і дезинфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри;
  9.  перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо);
  10.  вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, гірчичники, склянка для прийому ліків, грілка, ножиці, гіпотермічний пакет тощо).

Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки

 Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні домашньої аптечки першої допомоги

1. Анальгетики і антипіретики

1. Парацетамол

2. Метамізол натрію

3. Кислота ацетилсаліцилова

4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн або

5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн або

6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін або

7. Метамізол натрій + темпідон або

8. Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверинин або

9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат.

2. Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики)  

1. Лактобактерин

2. Біфідумбактерин

3. Біфі-форм

3. Антигістамінні препарати І покоління

1. Диметинден

2. Клемастин

Антигістамінні препарати ІІ покоління

1. Акривастин

2. Дезлоратадин

3. Лоратадин

4. Цетиризин

Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

1. Азеластин

2. Диметинден

3. Лоратадин

4. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

1. Діамантовий зелений

2. Йод

5. Вазодилататори

1. Валідол

2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана або

3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід або

4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія або

5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал або

6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль.

6. Дихальні аналептики

1. Аміак

7. Ентеросорбенти

1. Вугілля медичне активоване

2. Діосмектит

3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

8. Антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

1. Амбазон

2. Гексетидин

Комбіновані антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт або

2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

9.  Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

1.  Розчин натрію хлориду 0,6%

2. Морська вода

10. Засоби, що пригнічують перистальтику

1. Лоперамід або

2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

11. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза або

2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

12. Препарати ферментів

1. Солізим

2. Панкреатин

3. Ацидин + пепсин

4. Ліпаза + Трипсин + Хімотрипсин + Амілаза + Холієва кислота + Пепсин

13. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

1. Фталілсульфатіазол

14.Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

1. Актовегін

2. Солкосеріл

15. Седативні лікарські засоби рослинного походження

1. Валеріана

2. Пустирник

16. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

1. Тетризолін

2. Ксилометазолін

3. Нафазолін

17. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

1. Дротаверин

Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засоб;

2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).

Загальні рекомендації щодо формування домашньої аптечки першої допомоги

1.Упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

2. Не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

3. Лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

4. Лікарські засоби для дітей зберігати окремо від всіх інших препаратів

5. Один раз в 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби;

6. Для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику, також необхідно враховувати, що термін зберігання цих засобів після розкриття не перевищує одного місяця;

7. Не варто купляти лікарські препарати без особливої потреби і про запас;

8. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

 Контроль доступності наданої інформації:

1. З’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;

2. Попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

3. З’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

ІУ.  Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1

Чи аптечка на підприємстві формується вперше?

так

Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості споживачів аптечки і характеру потенційно небезпечних виробничих факторів з урахуванням основних напрямків можливих нездужань:

- лікарські засоби кардіологічної дії;

- антигіпертензивні лікарські засоби;

- аналгетичні і спазмолітичні лікарські засоби;

- протиалергічні лікарські засоби;

- лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів;

- протизастудні лікарські засоби;

- антисептичні і дезинфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри;

- перев'язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо);

- вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний,ножиці, гіпотермічний пакет тощо).

ні

Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки.

Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень.

1. Анальгетики і антипіретики

1.1 Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал* + кодеїн*

1.2 Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

1.3 Метамізол натрію

1.4 Кислота ацетилсаліцилова

1.5 Парацетамол

1.6 Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбі­тал* + кодеїн*

* Згідно з Наказом МОЗ України від 07.09.2012 № 708 «Про внесення змін до Наказу МОЗ Укра­їни від 14 травня 2003 року № 210» препарати, що містять кодеїн та фенобарбітал, в тому числі комбіновані, виключені з категорії безрецептурних.

Метамізол натрію + пітофенон + фенпіверин

Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

Метамізол натрію + темпідон

2. Антибактеріальні офтальмологічні лікарські засоби

2.1. Сульфацетамід

3. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

3.1 Раунатин

3.2 Резерпін + раувольфія + омела біла + глід

4. Антигістамінні препарати І покоління

4.1 Диметинден

4.2 Клемастин

4.3 Ебгідролін

4.4 Хіфенадин

4.5 Хлоропірамін

5. Антигістамінні препарати II покоління

5.1 Акривастин

5.2 Дезлоратадин

5.3 Фексофенадин

5.4 Ебастин

5.5 Лоратадин

5.6 Цетиризин

6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

6.1 Азеластин

6.2 Диметинден

6.3 Лоратадин

7. Антисептичні і дезинфікуючі засоби

7.1 Діамантовий зелений

7.2 Ектерицид

7.3 Етанол

7.4 Етоній

7.5 Йод

7.6 Кислота борна

7.7 Мірамістин

7.8 Нітрофурал

7.9 Перекис водню

7.10 Перманганат калію

7.11  Повідон-йод

7.12  Хлоргексидин

7.13  Хлорофіліпт

8. Вазодилятатори

8.1  Валідол

8.2  Ментол + красавка + конвалія + валеріана

8.3  Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

8.4  Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м'яти олія + хмелю олія

9. Дихальні аналептики
9.1. Аміак

10. Ентеросорбенти

10.1  Вугілля медичне активоване

10.2  Діосмектит

10.3  Гідрогель метилкремнієвої кислоти

11. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

11.1. Прості антисептичні засоби

Амбазон

Ацетиламінонітропропоксибензен

Гексетидин

Граміцидин С

Декаметоксин

Фенол

Флурбіпрофен

Холіну саліцилат

Цетилпіридин

11.2. Комбіновані антисептичні засоби

Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

Декваліній + дибукаїн

Декваліній + кислота аскорбінова

Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м'яти перцевої

Лізоцим + піридоксин

Хлоргексидін + кислота аскорбінова

Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

Йод + калію йодид + гліцерин

Ментол + олія рицинова + камфора + олія ев­каліптова + нітрофурал

Повідон-йод + алантоїн

Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м'яти перцевої

Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евка­ліптова

Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

Біклотимол + лізоцим + еноксолон

12. Засоби, що пригнічують перистальтику

12.1  Лоперамід

12.2  Лоперамід + дицикломін

13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

Актовегін

Солкосерил

Декспантенол

Декспантенол + хлоргексидин

Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

Обліпихова олія «

14. Седативні лікарські засоби рослинного походження

Валеріана

Пустирник

Ментол + красавка + конвалія + валеріана

Ментол + красавка + конвалія + валеріана + на­трію бромід

Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифло­ра + хміль звичайний + бузина чорна

Валеріана + меліса + м'ята перцева

Валеріана + глід + звіробій + м'ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

Пасифлора

15. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

Тетризолін

Ксилометазолін

Нафазолін

Оксиметазолін

Трамазолін

Диметинден + фенілефрин

Туаміногептан + ацетил цистеїн

Фенілефрин

16. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

16.1. Дротаверин

Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування.

1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів.

2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).

Інформація про лікарські засоби, включені до Державного формуляра

№ з/п

Розділ державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1

2

3

1

Вазодилятатори

При прийманні валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення. Валідол підсилює дію седативних засобів. Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал.

2

Дихальні аналептики:  

Для стимуляції дихального центру в якості засобу швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 с. Місцеве застосування розчину аміаку можливе лише на неушкодженій шкірі. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв. з перервою 10 хв.) або 5% розчином кислоти борної. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до повної нейтралізації вмісту шлунка.

3

Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії:

Раунатин не можна застосовувати при наявності органічної брадикардії, з обережністю — при стенокардії.

Гіпотензивний ефект раунатину підсилюється при комбінації з діуретиками. Раунатин може викликати сонливість і потенціювати пригнічувальну дію на центральну нервову систему барбітуратів та алкоголю.

4

Седативні лікарські засоби рослинного походження:

Після приймання седативних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів.

Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах. Рослинні седативні препарати посилюють

дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю. Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності. Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями.

5

Анальгетики і  антипіретики,    нестероїдні    протизапальні засоби:

Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.

Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди. При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання)  забороняється застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології.

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування груддю.

Важлива властивість препаратів, що містять па-рацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування. Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушенні функції печінки. Не можна поєднувати прийом  нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна – особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу).

При наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосування комбінованих лікарських засобів.

6

Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані:

Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватись від вживання рідини та їжі 1-2 години.

Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати. Хворим на цукровий діабет призначають спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток, які не містять цукру. Холіну саліцилат не застосовують у дітей до 12 років і в період вагітності та годування груддю. Флурбіпрофен та холіну саліцилат протипоказані пацієнтам, які мають підвищену чутливість до нестероїдних протизапальних засобів, зокрема аспіриновий тип бронхіальної астми.

7

Засоби, що пригнічують перистальтику:

Можливі втомлюваність, біль у шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння. Обережно застосовують при порушенні функції печінки. Не призначають при підвищеній температурі. Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику. Не призначають вагітним в І триместрі та в період

годування груддю, дітям до 5 років. При виникненні закрепу слід негайно зупинити приймання лікарського препарату.

8

Ентеросорбенти:

Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливе уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів. При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи. Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір.

9

Спазмолітичні   і   антихолінергічні

Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією. Препарати, що містять екстракт беладони, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років. Препарати, що містять екстракт беладони, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

10

Антигістамінні препарати:

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері.

Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо).

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах.

Антигістамінні препарати (особливо І і II покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на центральну нервову систему.

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в'язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм.

11

Симпатоміметики  для місцевого застосування:

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів. Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов'язково провести ретельний туалет носової порожнини. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому.

12

Антисептичні і дезінфікуючі засоби:

Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах. Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцево подразнюючу

дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря. Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарських засобів.

2. Інформація про лікарські засоби, що не включені до Державного формуляра

з/п

Група лікарських засобів

Інформація для пацієнтів щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1

Ранозагоювальні засоби для  топічного застосування.

Для лікування опіків переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол. Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани.

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу.

3. Загальні рекомендації по формуванню аптечки першої допо­моги для службових приміщень:

1. Упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

2. Не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

3. Лікарські засоби, перев'язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

4. Форма випуску лікарських препаратів для аптечки повинна бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання і безпеки для споживачів;

5. Один раз в 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби.

4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

з'ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;

попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

з'ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

У.   Перелік лікарських засобів, які повинні знаходитися у медичних аптечках автомобіліста.

А. Аптечка для надання першої медичної допомоги для пасажирських легкових з кількістю пасажирів до 9 осіб та вантажних транспортних засобів

1. Засоби для зупинки кровотечі, накладання пов'язок при травмах
1.1. Джгут для зупинки кровотечі 1 од.
1.2. Бинт стерильний 5 м * 10 см 1 од.
1.3. Серветки "Колетекс" з хлоргексидином 6 см * 10 см 2 од.
1.4. Серветки "Колетекс" кровозупиняючі з фурагіном 6 см * 10 см 2 од.
1.5. Пакет перев'язувальний стерильний 1 од.
1.6. Лейкопластир в рулоні 5 см х 5 м 1 од.
1.7. Пластир бактерицидний 2,3 см * 7,2 см 4 од.
1.8. Косинка медична перев'язочна 50 см * 50 см 1 од.

2. Антисептичні засоби
2.1. Розчин йоду 5%-вий - 10 мл 1 фл.
3. Знеболюючі та серцеві засоби
3.1. Бутарфанола тартрат 2%-вий 1 мл.в шприц-тюбику 2 од.
3.2. Нітрогліцерин 1%-вий в капсулах (0,0005) 20 капс.
4. Додаткові засоби
4.1. Ножиці з тупими кінцями 1 од.
4.2. Рукавички медичні № 8 з поліетилену 1 пара
4.3. Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легенів 1 од.
4.4. Сульфацил натрію 20% 1 мл.в шприц-тюбику 2 од.
4.5. Шпильки англійські 6 од.

5. Інструкція 1 од.
6. Футляр для аптечки 1 од.

Необхідно своєчасно поповнювати або замінювати лікарські засоби після їх використання чи закінчення терміну дії.

Б. Аптечках першої медичної допомоги для пасажирських транспортних засобів з кількістю пасажирів понад 9 осіб

1. Засоби для зупинки кровотечі, накладання пов'язок при травмах
1.1. Джгут для зупинки кровотечі 3 од.
1.2. Бинт стерильний 5 м * 10 см 6 од.
1.3. Серветки "Колетекс" з хлоргексидином 6 см * 10 см 9 од.
1.4. Серветки "Колетекс" кровозупиняючі з фурагіном 6 см * 10 см 9 од.
1.5. Пакет перев'язувальний стерильний 4 од.
1.6. Лейкопластир в рулоні 5 см х 5 м 3 од.
1.7. Пластир бактерицидний 2,3 см * 7,2 см 10 од.
1.8. Косинка медична перев'язочна 50 см * 50 см 3 од.
1.9. Тасьма для фіксації шин 10 м

2. Антисептичні засоби
2.1. Розчин йоду 5%-вий - 10 мл 2 фл.
3. Знеболюючі та серцеві засоби
3.1. Бутарфанола тартрат 2%-вий 1 мл.в шприц-тюбику 6 од.
3.2. Нітрогліцерин 1%-вий в капсулах (0,0005) 40 капс.
4. Додаткові засоби
4.1. Ножиці з тупими кінцями 2 од.
4.2. Рукавички медичні № 8 з поліетилену 4 пари
4.3. Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легенів 4 од.
4.4. Гіпотермічний портативний пакет-контейнер 4 од.
4.5. Сульфацил натрію 20%-вий 1 мл.в шприц-тюбику 4 од.
4.6. Шпильки англійські 12 од.
4.7. Термопокривало 4 од.
4.8. Комірці для фіксації шийного відділу хребта, комплект:
4 розміри для дорослих, 1 дитячий 1 од.
4.9. Шини еластичні SAM SPLINT:
4.9.1. Для верхніх кінцівок 4 од.
4.9.2. Для нижніх кінцівок 6 од.
4.10. Портативний апарат для штучної вентиляції легенів 1 од.
5. Інструкція 1 од.
6. Футляр для аптечки 1 од.

Алгоритми надання долікарської допомоги

1. Алгоритм надання допомоги при  переохолодженні

  1.  Запобігання подальшому охоложенню – зміна мокрого одягу, переміщення в тепле місце, закутування у ковдру.
  2.  Гаряче пиття - чай, кава (не алкоголь!)
  3.  При брадикардії атропіну сульфат 0,1% р-н по 0,5-1,0 мл внутрішньом’язово.
  4.  Дроперидол 0,25% р-н 2,0 мл внутрішньом’язово 2-3 рази на добу

2. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при непритомності

  1.  Надати положення лежачи (голова без подушки) з трохи піднятими ногами (для покращення кровопостачання мозку).
  2.  Розстібнути одежу, яка стискує шию, грудну клітку і поперек.
  3.  Збризнути обличчя холодною водою.
  4.  Розтерти тіло: руки, ноги, обличчя.
  5.  Дати вдихати пари нашатирного спирту.
  6.  Розчин кофеїну  10% (20%) 1—2 мл внутрішьом'язово (підшкірно).
  7.  Кордіамін 1—2 мл внутрішньом'язово (болюсно!).

Свідомість швидко відновлюється (через декілька секунд) при положенні лежачи і при проведенні вищеперерахованих дій.

Якщо непритомність виникає і в положенні лежачи, то варто запідозрити один із трьох видів порушень: порушення серцевого ритму; порушення мозкового кровообігу; епілепсію.

3. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при колапсі

  1.  Визначити причину (хвороба, травма, крововтрата).
  2.  Придати хворому горизонтальне положення з трохи піднятими ногами, зупинити кровотечу.
  3.  Хворого вкрити, зігріти (грілки до ніг, за винятком наявності крововтрати).
  4.  При больовому генезі — знеболювальні (анальгін, наркотичні препарати: промедол, омнопон та ін.).
  5.  При втраті крові і різкому зневодненні — гемотрансфузію, вливання ізотонічного розчину натрію хлориду, розчину глюкози, кровозамінників: поліглюкін — 250—500 мл, реополіглюкін — 250— 500 мл.

4. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при неускладненому гіпертензивному кризі

  1.  Заспокоїти хворого.
  2.  Виміряти артеріальний тиск. При  рівні артеріального тиску більше 160/100 мм рт.ст застосувати каптоприл  0.025г  1 – 1/2табл. per os (повторний прийом через 90 хвилин - максимальна доза – 50-100 мг ) або клонідин  0,001-0,002 per os кожну годину (максимальна доза – 0,6-0,7 мг) або
  3.  Лабетолол 0,01-0,04 per os кожні 2-3 год або
  4.  Фуросемід 0,04 1-2 табл per os

  1.  Алгоритм надання першої долікарської допомоги при укусах отруйними комахами
  2.  Накласти джгут вище місця укусу (при можливості), обколоти місце ужалення 0,1 % розчином адреналіну гідрохлориду в дозі 0,3—0,5 мл з 4,5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
  3.   Ввести один з антигістамінних препаратів внутрішньом'язово:
  4.  1 мл 1% розчину димедролу або

2 мл 2% розчину супрастину або

  1.  мл 2,5% розчину піпольфену.

3. Місцево кортикостероїдні мазі (целестодерм тощо), феністил-гель 2—4 рази на день.

6. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при отруєнні кислотами, основами

  1.  Негайно вивести потерпілого на свіже повітря (при вдиханні пари кислот),
  2.  При потраплянні в очі негайне протягом 15—20 хв промивання їх водою з крана, потім закрапати 1—2 краплі 2 % розчину новокаїну чи 0,5 % розчину дикаїну, а також 0,25 % розчину левоміцетину з наступним уведенням у кон'юнктивальний мішок стерильної вазелінової чи персикової олії. Темні окуляри.
  3.  Подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів усувається полосканням носа та горла водою, інгаляціями 2 % розчину гідрокарбонату натрію, а також 10 % розчину ментолу в хлороформі. Рекомендується пити багато молока з мінеральною водою; при кашлі — кодеїн (0,01 г) per os.
  4.  При опіках слизової оболонки порожнини рота та глотки змастити ці ділянки 2 % розчином дикаїну.
  5.  При потраплянні на шкіру негайно промити великою кількістю води. Застосовувати мило чи слабкий розчин основ (0,5—1 %). Для запобігання інфікуванню — вологі пов'язки з розчинами риванолу (1:1000) чи фурациліну (1:5000).

7. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при опіках

1. При опіках І ступеня — коагулювальні методи лікування — 2 % спиртовий розчин генціан-віолету чи метилового синього.

2. При опіках II ступеня шкіру обробляють спиртом, знімають пухирі, накладають пов'язку з анестезиновою маззю; якщо пухирів немає — пов'язку з перманганатом натрію.

При отруєнні кислотами через рот:

  1.  промивання шлунка із застосуванням нетовстого зонда (12— 15 л води), змащеного рослинною олією; у воду можна додати молоко чи яєчний білок;
  2.  рекомендується ковтати лід, збиті білки, крохмаль, молоко, в'яжучі відвари, оксид магнію (20 г на 200 мл води), рослинну олію;
  3.  на живіт — холод.

8. Алгоритм надання першої допомоги при отруєнні грибами:

І.Блідою поганкою, сморчками

1. Промивання шлунка через зонд та кишок (сольові проносні та сифонні клізми).

За призначенням лікаря

  1.  Гемодіаліз у першу добу отруєння.
  2.  Ліпоєва кислота 20—30 мг/кг на добу.
  3.  Пеніцилін до 10 млн ОД на добу.
  4.  Інфузійна терапія: кристалоїди, плазмозамінники, альбумін, розчини глюкози (не менше 3—5 л на добу).
  5.  Розчин холіну хлориду 20 %— 10 мл на 200 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно краплинно.
  6.  Для профілактики ураження печінки: 5 % розчин тіаміну хлориду— 2 мл; 5 % розчин піридоксину гідрохлориду — 2 мл ціанокобаламін — 500 мкг; кокарбоксилаза — 100 мл; антигістамінні препарати (блокатори Н1-рецепторів); глюкокортикоїди; есенціале — 10— 20 мл на добу.
  7.  При гіпотензії — вазотоніки (мезатон, норадреналін, дофамін).
  8.  Форсований діурез (після нормалізації гемодинаміки).
  9.   При судомах — атаральтики (сибазон, седуксен, мідазолам),
    барбітурати (тіопентал натрію, гексенал).

ІІ. Мухоморами

1. Промивання шлунка через зонд, сольові проносні.

За призначенням лікаря

2. Атропіну сульфат 0,1 % розчин — 1—2 мл внутрішньовенно до зникнення симптомів отруєння.

  1.  Інфузійна терапія для відновлення дефіциту солей і води.
  2.  При бронхоспазмі — еуфілін 6 мг/кг.
  3.  При судомах — атаральтики, барбітурати.
  4.  Профілактика серцевої і печінково-ниркової недостатності.

9. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при отруєнні карбону (II) оксидом (чадним газом)

  1.  Винести потерпілого на свіже повітря, дотримуючись правил безпеки.
  2.  Якнайшвидше розпочати оксигенотерапію.
  3.  Відновити прохідність дихальних шляхів: стежити, щоб не запав язик, положення лежаче, напівбокове, аспірація вмісту порожнини рота, уведення повітроводу.

За призначенням лікаря

Налагодження внутішньовенного доступу (пункція, катетеризація вени): унітіол 5 % розчин — 5—10 мл внутрішньовенно, тіосульфат натрію 30 % розчин — 30-60 мл внутрішньовенно, цитохром С  0,25 % розчин — 4 мл внутрішньовенно, преднізолон — 90-120 мг внутрішньовенно, еуфілін 2% розчин — 10 мл внутрішньовенно, при гіпертермії—дроперидол 0,25 % розчин — 2 мл внутрішньовенно, краніоцеребральна гіпотермія.

10.Алгоритм надання першої допомоги при отруєнні фосфорорганічними речовинами

  1.  Забезпечення та підтримка прохідності верхніх дихальних шляхів.
  2.  При потраплянні на шкіру — промити її содовим розчином.
  3.  При інгаляційному отруєнні — вивести постраждалого із зараженої атмосфери.
  4.  Промити шлунок великим об'ємом холодної води, потім дати випити ентеросорбент та сольове проносне. Шлунок та кишки промивати повторно, оскільки отрута виводиться й крізь слизову шлунково-кишкового тракту.
  5.  Антидотна терапія: застосування периферійного М-холінолітика атропіну сульфату від 2-3 мл до 30-35 мл. Контроль за ефективністю лікування: висушування шкіри, зменшення бронхореї, розширення зіниць, ЧСС 90-100 за 1 хв.
  6.  Реактиватори холінестерази: дипіроксим (1-2 мл 15 % розчину внутрішньом'язово), ізонітразин (3 мл 40 % розчину внутрішньом'язово). Реактиватори холінєстерази можна вводити тільки в першу добу!
  7.  Масивна інфузійна терапія, форсований діурез.
  8.  Детоксикаційна терапія (гемосорбція, плазмаферез, гемодіаліз у перші години після отруєння).
  9.  При неефективному зовнішньому диханні, комі — інтубація трахеї, ШВЛ.
  10.  Антибіотики.
  11.  Корекція метаболізму.

Забороняється введення серцевих глікозидів, хлористого кальцію, еуфіліну, оскільки на тлі отруєння ФОР вони сприяють токсичному ураженню серця!

11. Алгоритм надання першої допомоги при отруєнні наркотиками

  1.  Повторні промивання шлунка, незалежно від часу та шляху введення наркотиків, водною сумішшю активованого вугілля (20-30 г на 1 л води), розчином перманганату калію (1:1000), таніну (5:1000), рer os дають розчин перманганату калію (1:1000) чайними ложками через кожні 10 хв протягом 1 год.
  2.  Після промивання шлунка призначають сольові проносні (20-30 г сульфату натрію) із сумішшю активованого вугілля — per os, a також у вигляді високої сифонної клізми (50 г сульфату натрію на 4 склянки води).
  3.  При парентеральному введенні — джгут вище місця уколу.
  4.   Підшкірне, внутрішньом'язове введення антидоту — налорфіну гідро хлориду (анторфіну) по1-5 мл 0,5 % розчину.
  5.  Зігрівання тіла.
  6.  Підшкірно - атропіну сульфат 0,1 % розчину 1—2 мл.
  7.  Форсований діурез, злуження крові (до 1,5—2 л 4 % розчину гідрокарбонату натрію (під контролем рН крові).
  8.  При пригніченні дихання — ШВЛ. Аналептики застосовують обережно (ймовірність появи або посилення судом).
  9.  Тіаміну хлорид — 3 мл 5 % розчину внутрішньовенно.
  10.  Антибіотики.

12.  Алгоритм специфічної (антидотної) терапії при гострих отруєннях

Назва антидоту

Назва токсичної речовини, що спричинила отруєння

Активоване вугілля

Неспецифічний сорбент лікарських засобів (алкалоїдів, снодійних препаратів), сполук важких металів

Аскорбінова кислота

Анілін, калію перманганат

Атропіну сульфат (0,1 % розчин)

Мухомор, пілокарпін, серцеві глікозиди, ФОР

АТФ (1 % розчин)

Пахікарпін

Бемегрид (0,5 % розчин)

Барбітурати

Бікарбонат натрію (4 % )розчин)

Кислоти

Вітамін К (1 % розчин)

Антикоагулянти непрямої дії

Піридоксину гідрохлорид (5 %) розчин)

Тубазид, фтивазид

Тіаміну хлорид (5 % )розчин)

Пахікарпін

Кисень в інгаляції

Оксид вуглецю, сірководень, сірковуглець

Мекаптид (40 % розчин)

Миш'яковистий водень

Метиленовий синій (1 % )розчин)

Анілін, калію перманганат, синільна кислота

Налорфін (0,5 % розчин)

Препарати опію (морфін, промедол, кодеїн та ін.)

Натрію нітрат (1 %) розчин)

Синільна кислота

Протаміну сульфат (1 % )розчин)

Гепарин

Пілокарпін (1 % )розчин)

Атропіну сульфат

Прозерин (0,05 % розчин)

Пахікарпін

Протизміїна сироватка

Укуси змій

Реактиватори холінестерази (дипіроксим — 15 % розчин, ізонітрозин — 40 % розчин)

ФОР

Магнію сульфат (30 %) розчин)

Барій і його солі

Кальцію тетацин (10 % )розчин)

Арсен, серцеві глікозиди, сулема, дихлоретан, чотирихлористий вуглець

Натрію тіосульфат (30 % розчин)

Анілін, бензол, йод, мідь, синільна кислота, сулема, фенол, ртуть

Унітіол (5 % розчин)

Мідь та її солі, арсен, сулема, фенол, хромпик, ртуть

Натрію хлорид (2 % )розчин)

Срібла нітрат

Кальцію хлорид

Антикоагулянти, етиленгліколь, щавлева кислота

Калію хлорид (0,5 % розчин)

Серцеві глікозиди

Амонію хлорид або карбонат (3 % розчин)

Промивання шлунка при отруєнні формаліном

Етиловий спирт (30 % всередину, 5 % у вену)

Метиловий спирт, етиленгліколь

Запам'ятайте! За показаннями до застосування антидотів їхнє введення повинно бути якомога скоріше. Антидототерапія не дає підстав відмовитися від загальних детоксикаційних заходів.

На тлі алкогольного отруєння можна пропустити небезпечні для життя ушкодження, інші захворювання та комбіновані отруєння.

Непритомність або розлади свідомості алкогольної етіології повинні розглядатися не лише як алкогольне отруєння до остаточного вияснення.

У стадії збудження існує небезпека додаткових ушкоджень особи, яка зловжила алкоголем.

13. Алгоритм надання першої допомоги при нападі печінкової коліки

  1.  Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
  2.  Покладіть на праву підреберну ділянку теплу грілку.
  3.  Уведіть внутрішньом'язово спазмолітик (но-шпа).
  4.  Якщо біль минув, порекомендуйте пацієнтові звернутися до хірурга для подальшого обстеження і лікування.
  5.  Якщо біль не минув, направте пацієнта в хірургічне відділення машиною "Швидкої допомоги", вкажіть у направленні діагноз і заходи щодо надання першої медичної допомоги.

Запам'ятайте! Теплу грілку накладайте на живіт у тому випадку, коли впевнені в діагнозі.

  1.  Алгоритм надання термінової допомоги при нападі ниркової коліки
  2.  Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
  3.  Покладіть на поперекову ділянку теплу грілку.
  4.  Якщо є умови, запропонуйте пацієнтові гарячу ванну.

4. Знеболювання пацієнта (внутрішньом'язово введіть один із знеболювальних препаратів і спазмолітиків — кетанов, но-шпа).

5. Якщо біль минув, направте пацієнта в поліклініку до уролога для подальшого обстеження і лікування.

6. Якщо біль не минув, викличте  машину "Швидкої допомоги".

  1.  Алгоритм надання першої допомоги при термічних пошкодженнях
  2.  У разі потреби погасіть одяг, який горить, на потерпілому.
  3.  Проведіть психологічну підготовку потерпілого.
  4.  Надайте потерпілому зручне положення (сидячи або лежачи).
  5.  Зніміть одяг з потерпілого або, якщо він щільно прилягає до опікової поверхні, обріжте його навколо опікової поверхні.
  6.  Якщо опік на кінцівці, підставте її під холодну воду, якщо на тулубі, то полийте опікову поверхню холодною водою або антисептиком для рани.
  7.  Здійсніть гігієнічне миття рук.
  8.  Надягніть стерильні гумові рукавички.
  9.  Закрийте опікову поверхню стерильними серветками, змоченими в розчині антисептика.
  10.  Зафіксуйте серветки відповідною бинтовою пов'язкою.
  11.  Здійсніть знеболювання постраждалого.
  12.  При опіках кінцівок забезпечте їхню іммобілізацію.
  13.  Здійсніть дезинфекцію використаного оснащення.
  14.  При великій площі опіку забезпечте транспортування постраждалого в опікове відділення, при невеликій — амбулаторне лікування у хірурга.
  15.  Зробіть позначку в відповідному медичному документі.

Примітка. 

1. При наданні допомоги при термічних опіках визначте ступінь опіку (І—IV) і його площу (методом "долоні" або "дев'ятки").

2. Починаючи з II ступеня опіку, пам'ятайте про щеплення проти правця.

16. Алгоритм надання першої допомоги при хімічних  опіках

  1.  Проведіть психологічну підготовку потерпілого.
  2.  Надайте потерпілому зручне положення (сидячи або лежачи).
  3.  Промийте обпечену поверхню струменем води протягом 10— 15 хв.
  4.  Нейтралізуйте кислоту натрію гідрокарбонату 2 % розчином, а основи — 1 % розчином оцтової або лимонної кислоти.

Примітка. 1. При опіках негашеним вапном промивання водою недопустиме. Необхідно видалити вапно механічним шляхом. Для нейтралізації вапна можна прикласти примочку з 20 % розчином цукру.

2. Пам'ятайте про щеплення проти правця.

17. Алгоритм надання першої долікарської допомоги хворим  при епілептичному нападі

  1.  Надайте хворому доступ свіжого повітря, розстебніть комір, послабте пояс.
  2.  Вставте між великі кутні зуби хворого шпатель, обгорнутий бинтом, або скручену джгутом тканину.
  3.  Утримуйте голову хворого, відхиливши її в бік, або підкладіть подушку.
  4.  Підтримуйте кінцівки хворого, якщо є небезпека травматизації.
  5.  Введіть хворому при епілептичному статусі:
  6.  внутрішньом'язово 10 мл 25% розчину сірчанокислої магнезії;
  7.  внутрішньом'язово 2 мл лазиксу;
  8.  Госпіталізуйте хворого в неврологічне або психіатричне відділення.

  1.  Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації
  2.  Констатуйте стан клінічної смерті (відсутня пульсація сонної артерії, відсутня екскурсія грудної клітки, зіниці розширені, не реагують на світло).
  3.  Забезпечте пацієнтові лежаче положення на твердій основі.
  4.  Звільніть від тісного одягу
  5.  Закиньте голову пацієнта назад (якщо нема травми шийного відділу хребта).
  6.  Виведіть нижню щелепу вперед, відкрийте йому рот.
  7.  Звільніть ротову порожнину і ротову частину глотки від сторонніх тіл і рідини за наявності їх (пальцем, на який намотана марлева серветка).
  8.  Накрийте рот пацієнта марлевою серветкою.
  9.  Щільно притисніть свої губи до губ пацієнта і здійсніть форсований видих, ніздрі пацієнта при цьому затисніть пальцями.
  10.  Здійсніть два видихи і почніть зовнішній масаж серця.
  11.  Покладіть долоні на межу нижньої і середньої третини груднини, пальці підніміть вверх, лікті розігнуті.
  12.  Проведіть компресію груднини (на два вдихи — 14—15 компресій). При реанімації двома реаніматологами співвідношення вентиляції легень і масажу серця 1:5.
  13.  Під час штучної вентиляції легень перевіряйте її адекватність (наявні екскурсії грудної клітки).
  14.  Під час масажу серця перевіряйте його адекватність (при компресії на груднину відчувається пульсація сонних артерій).
  15.  Кожні 2 хв припиняйте реанімацію і перевіряйте її ефективність (ширина зіниць, наявність дихання, пульсація сонних артерій).
  16.  За неефективності реанімації протягом 40—45 хв реанімацію припиніть.
  17.  У разі бодай найменших сумнівів щодо цього реанімацію необхідно продовжувати.
  18.  Після проведення серцево-легенево-церебральної реанімації пацієнт потребує продовження лікування в реанімаційному відділенні.

  1.  Алгоритм надання термінової допомоги при отруєнні алкоголем
  2.  Забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів.
  3.  При розладах дихання здійсніть штучну вентиляцію легень.
  4.  Для зменшення вагусного рефлексу і при брадикардії введіть атропіну сульфат 1 мл 0,1% розчину підшкірно.
  5.  Промийте шлунок.
  6.  Хворого госпіталізуйте в реанімаційне відділення, де йому буде зроблено:
  7.  аскорбінова кислота 10 мл 5% розчину на 500 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно краплинно;
  8.  натрію гідрокарбонат 300 мл 4% розчину внутрішньовенно краплинно.
  9.  У разі зниження показників гемодинаміки вводять ефедрину гідрохлорид 2 мл 5% розчину.
  10.  При відсутності ефекту вводять преднізолон 150 мг на 400 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно краплинно та дофамін 5 мл 0,5% розчину на 250 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно краплинно.

 

20. Алгоритм надання термінової допомоги при отруєнні медикаментами снотворної дії

  1.  Забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів, при необхідності здійсніть ШВЛ.
  2.  Промийте шлунок.
  3.  Застосуйте один з ентеросорбентів через зонд.
  4.  Очисна клізма.
  5.  Транспортування в реанімаційне відділення, де буде здійснено форсований діурез шляхом введення натрію гідрокарбонату 500 мл 4% розчину, 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно з подальшим введенням лазиксу 2% розчин
  6.  4 мл внутрішньовенно струминно.
  7.  При зниженні гемодинамічних показників вводять ефедрину гідро хлорид 2 мл 5% розчину підшкірно.
  8.  При відсутності ефекту вводять 30 мг преднізолону на глюкозі 250 мл 5% розчину внутрішньовенно краплинно і дофаміну 5 мл 5% розчину на 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду  внутрішньовенно краплинно.
  9.  Гемосорбція.

  1.  Алгоритм обробки вогнища ураження на шкірі при грибкових
    захворюваннях

При ураженні гладкої шкіри

  1.  Накручують вату на металевий стержень, змочують у розчині йоду (5%).
  2.  Обробляють вогнище ураження від периферії до центру.
  3.  Набирають на шпатель протигрибкову призначену лікарем мазь.
  4.  Змазують цією маззю уражену ділянку шкіри.
  5.  Беруть пінцетом стерильні марлеві серветки, прикладають поверх мазі.
  6.  Зафіксовують серветки бинтом або лейкопластирем.

При ураженні стоп

  1.  Наливають в таз 2-2,5 л води (теплої).
  2.  Додають до води кілька кристалів калію перманганату (щоб утворився світло-рожевий розчин).
  3.  Просять хворого опустити ноги в таз з водою на 15-20 хв.
  4.  Підсушують рушником шкіру стоп, міжпальцевих ділянок.
  5.  Накручують на металевий стержень вату, змочену в 5% спиртовому розчині йоду.
  6.  Змазують цим розчином уражені ділянки шкіри.
  7.  Набирають на шпатель протигрибкову мазь, призначену лікарем, змазують нею вогнище ураження.

8.Прикладають поверх мазі стерильну марлеву серветку, зафіксовують бинтом.

При оніхомікозах

1. Накручують на металевий стержень вату, змочену в 5%-10% спиртовому розчині йоду.

2. Обробляють цим розчином здорову шкіру навколо нігтя і весь ніготь.

3. Прикладають стерильну серветку, зафіксовують лейкопластирем.

Алгоритми виконання маніпуляцій

Алгоритм використання трансдермальних форм

Застосування мазі

1.  За допомогою шпателя наносять мазь на стерильну марлеву серветку.

2.  Накладають на відповідну ділянку шкіри.

3. Фіксують зверху пов'язкою.

4.  Якщо потрібно, щоб мазь проникла глибше в тканини, то на серветку з маззю накладають компресний папір.

Застосування пасти

Паста — це суміш окису цинку, тальку, крохмалю з ланоліном, яка проникає крізь поверхневий роговий шар шкіри і зберігає її еластичність.

1.  З банки наберають пасту за допомогою шпателя і тонким шаром змазують ділянку шкіри.

2.  Зверху припудрюють присипкою.

3.  В інших випадках пасту накладають на складену в кілька шарів марлю і прикладають до ураженої ділянки шкіри. 

Застосування примочок

  1.  Обробляють вогнище ураження на шкірі дезинфікуючим розчином (фукорцин), що призначив лікар.
  2.  Призначений лікарем розчин наливають у лоток.
  3.  Змочують марлю, складену в 6-8 шарів, в даному розчині, злегка відтискають.
  4.  Прикладають марлю до ураженої ділянки шкіри (щоб вони торкались всіх уражених ділянок на 10-15 хв).
  5.  Знімають марлю і знову змочують у даному розчині, відтискають злегка.
  6.  Прикладають марлю знову на уражену ділянку шкіри.
  7.  Дію 5 і 6 пункту повторюють протягом 30хв-1год.


Примітка. Примочки призначають при всіх гострих запальних
захворюваннях шкіри, особливо якщо запалення проявляється
набряком, мокненням.

Застосування збовтувальних мікстур (бовтанок)

"Бовтанка" — це суміш порошків і рідин (гліцерин, спирт, олія).

  1.  Добре збовтують посудину.
  2.  Наливають бовтанку в лоток.
  3.  Пінцетом кілька марлевих серветок складають разом.
  4.  Беруть пінцетом або затискачем ці серветки.
  5.  Тримають лоток з бовтанкою близько вогнища ураження на шкірі.
  6.  Змочують марлеві серветки в бовтанці і змазують висипку (зверху вниз, в напрямку росту волосся), щораз змочуючи серветку в бовтанці.
  7.  Рекомендують  хворому через 10-15 хв (як бовтанка підсохне) одягнути білизну.

Застосування присипки

1.  У разі попрілості спочатку здійснюють туалет шкіри.

2. Обережно обробляють ділянку за допомогою стерильної серветки блідо-рожевим розчином калію перманганату.

3.  Просушують шкіру стерильною серветкою методом промокання.

4.  Присипають мінеральними порошками (тальк, окис цинку). У кришці упаковки роблять маленькі отвори, крізь які посипають шкіру, або знімають кришку, а горловину закривають марлею в 2 шари, крізь яку порошок просівають на шкіру.

5.  У разі дерматиту, початкової стадії гострої екземи для зменшення вираженості запального процесу, болю та свербіжу використовують суміш порошків за призначенням лікаря.

Застосування пластиру

1.  Ножицями відрізують шматочок пластиру за розміром трохи більшим, ніж уражена ділянка тіла.

2.  Знімають захисну плівку і накладають на очищену шкіру, розгладжуючи пальцями, щоб пластир закріпився.

3.  Через 2—4 дні пластир знімають.

Застосовують пластир для розсмоктування глибоких обмежених ущільнень шкіри.

2. Алгоритм закапування крапель у вуха

1. Ретельно вимийте руки водою з милом і висушіть рушником.

2. Перед закапуванням крапель хворий  нахиляє голову у бік здорового вуха. Якщо хворий лежить, то повертають його на бік так, щоб вухо, в яке потрібно закапати краплі, було зверху.

3.За наявності гноєтечі перед закапуванням здійснюють туалет слухового ходу за допомогою теплого 3% розчину пероксиду водню і турундочки, тому що вливання крапель у вухо, в якому є гній у слуховому ході, неефективно.

4. Лівою рукою відтягують вушну раковину хворого трохи назад і вгору для випрямлення зовнішнього слухового ходу, а правою рукою за допомогою піпетки закапують 5—8 крапель теплого розчину у вухо.

5. Пропонують хворому утримати краплі у вусі протягом 10—15 хв, потім нахилити голову в бік хворого вуха для того, щоб з нього витекли залишки ліків.

6. Здійснить туалет вушної раковини.

Запам'ятайте! Холодні краплі, уведені у вухо, подразнюють лабіринт і можуть спричинити запаморочення і навіть блювання.

Гноєтеча з вуха є протипоказанням до закапування олійних крапель.

3.Алгоритм закапування крапель у ніс

  1.  Перед процедурою в дітей прочищують носові ходи від скоринок та слизу за допомогою ватної турунди, а дорослий повинен сам прочистити ніс.
  2.  Хворого садять або кладуть на спину, голова при цьому нахилена назад і трохи повернута в бік, протилежний тому, з якого будуть вводити ліки.
  3.  За допомогою піпетки по черзі в одну й другу половину носа направляючи піпетку до перегородки носа, закапують 5—6 крапель.
  4.  Пропонують хворому І і II пальцями руки стиснути кілька разів крила носа для того, щоб ліки розподілилися по всій слизовій оболонці носа.
  5.  Так закапують краплі спочатку в одну, а потім в другу половину носа.

Запам'ятайте. Усмоктування крапель крізь слизову оболонку носа відбувається дуже енергійно.

Алгоритм закапування крапель  в очі

1. Ретельно миють руки водою з милом, висушують рушником і обробляють 70% розчином етилового спирту.

  1.  Якщо хворому потрібно закапати краплі в нижню ділянку кон'юнктиви, то просять його спрямувати погляд угору, пальцем лівої руки відтягують повіку трохи вниз і закапують 1—2 краплі.
  2.  Після закапування прикладають стерильний ватний тампон, пропонують хворому на деякий час закрити очі, надлишки ліків всмоктуються цим тампоном.
  3.  Якщо потрібно ввести краплі в ділянку верхньої зони краю рогівки, то відтягують трохи вверх верхню повіку і просять хворого спрямувати погляд униз.
  4.  Дітям і збудженим дорослим закапують краплі в око з будь-якого зручного положення в той момент, коли хоч трохи вдається відкрити очну щілину.
  5.  У випадку різкого блефароспазму хворому, котрий лежить на спині, після туалету шкіри навколо ока за допомогою стерильного ватного тампона, зволоженого розчином фурациліну (1:5000), закапують декілька крапель у шкірну ямку біля внутрішнього кута зовнішньої очної щілини, а потім розкривають пальцями повіки і забезпечують надходження крапель у кон'юнктивальний мішок.

Запам'ятайте! Кінець піпетки не повинен торкатися вій хворого. Використання окремої стерильної піпетки для кожного хворого цілком виключає інфікування введених розчинів.

Алгоритм закладання очної мазі

  1.  Ретельно миють руки й витирають рушником.
  2.  На кінець стерильної очної скляної лопаточки беруть необхідну кількість мазі.
  3.  Нижню повіку відтягують трохи вниз і, тримаючи лопаточку паралельно краю повіки, притуляють її до нижньої перехідної складки.
  4.  Хворому пропонують зімкнути повіки, а лопаточку обережно виймають горизонтальним рухом у напрямку скроні, залишаючи мазь за повікою.
  5.  Прикладають стерильний ватний тампон до ока і пропонують хворому зімкнути повіки, щоб мазь рівномірно розподілилася на поверхні очного яблука.

Закладання очної мазі можна здійснити безпосередньо з очного тюбика, рухаючи його у напрямку від внутрішнього до зовнішнього кута ока і обережно видавлюючи мазь на кон'юнктиву нижньої повіки на її межі з очним яблуком.

Засипання порошку в очі

  1.  Чисто вимитими руками беруть стерильну скляну лопаточку, набирають на неї подрібненого порошку.
  2.  Відтягують трохи нижню повіку і струшують з лопаточки порошок.
  3.  Прикладають стерильний ватний тампон до ока і просять хворого потримати його деякий час.

Алгоритм вимірювання температури тіла

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  2.  Беруть продезинфікований термометр.
  3.  Дивляться на шкалу термометра.
  4.  Струшують термометр, щоб ртуть опустилася в резервуар до поділки 35°С.
  5.  Оглядають пахвинну западину. При відсутності ознак запалення в ній витирають сухим рушником шкіру пахвинної западини. При наявності ознак запалення, вимірювання температури тіла в цій ділянці протипоказано.
  6.  Поміщають у пахвинну западину кінець термометра з резервуаром ргуті так, щоб резервуар зі всіх сторін доторкався до шкіри. Просять хворого притиснути до тіла зігнуту в ліктьовому суглобі руку.
  7.  Відмічають час вимірювання (10 хв).
  8.  Поміщають у лоток з 6% розчином перекису водню використаний термометр на 60 хв ( в "Дезоксон -1" або 1% розчин хлораміну на 15 хв).
  9.  Виймають термометр, полощуть під проточною водою, витирають насухо і поміщають в посудину, на дні якої є шар вати, або у футляр.

Дослідження пульсу на променевій артерії

  1.  Беруть годинник або секундомір.
  2.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  3.  Просять пацієнта покласти руку на стіл або ліжко.
  4.  Беруть обидві руки пацієнта і охоплюють в ділянці променево-зап'ястних суглобів так, щоб великі пальці рук були знизу на зовнішній поверхні передпліччя, а пучки других, третіх та четвертих пальців опинилися зверху на внутрішній поверхні передпліччя.
  5.  Пропальповують артерії на обох руках з помірною силою, притиснувши їх до променевих кісток і визначають синхронність пульсових хвиль.
  6.  Відпускають одну руку пацієнта, зазначають час на секундомірі та підраховують частоту пульсу протягом 1 хв.
  7.  Під час пальпації звертають увагу на ритм, наповнення і напруження пульсу.

Вимірювання артеріального тиску

Беруть тонометр, фонендоскоп

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  2.  Просять пацієнта лягти в ліжко або сісти біля стола з оголеною рукою.
  3.  Накладають на оголене плече на 2-3 см вище ліктьового згину манжетку і закріпляють її так, щоб між манжеткою і шкірою проходив тільки один палець.
  4.  З'єднують манжетку з балоном тонометра.
  5.  Пальпаторно визначають в ліктьовому згині місце пульсації артерії і накладають на це місце фонендоскоп.
  6.  Беруть в долоню балончик тонометра і закривають його вентиль за годинниковою стрілкою. Періодично стискаючи балон, нагнітають повітря в манжетку.
  7.  Зафіксовують момент, коли зникає звук пульсових ударів, після чого продовжують нагнітати на 1-2 великі поділки.
  8.  Привідкривають вентиль на балоні проти ходу годинникової стрілки і повільно випускають повітря з манжетки.
  9.  Зафіксовують на шкалі відмітку, на якій з'являється перший пульсовий удар, що характеризує величину систолічного артеріального тиску.
  10.  Продовжують випускати повітря з манжетки, слідкують за шкалою і уважно прослуховують пульсові удари.
  11.  Зазначають на шкалі момент зникнення пульсового удару, який характеризує величину діастолічного артеріального тиску.
  12.  Відкривають повністю вентиль на балоні, роз'єднують його з манжеткою і знімають її з руки хворого.

Запам'ятайте! Не можна накладати манжетку поверх одягу, а також здавлювати плече щільно закатаним рукавом, тому що може бути порушена точність вимірювання артеріального тиску.

Треба бути особливо уважними під час вимірювання артеріального тиску хворим, в яких спостерігається брадикардія або аритмія.

Алгоритм підрахунку дихальних рухів

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції, навмисно попередивши його, що будуть визначатися властивості пульсу.
  2.  Просять пацієнта зайняти зручне положення і не розмовляти.
  3.  Кладуть пальці правої руки на ділянку променево-зап'ястного суглобу пацієнта, імітуючи підрахунок частоти пульсу.
  4.  Зазначають на годиннику час або вмикають секундомір.
  5.  Підраховують частоту дихальних рухів грудної клітки за хвилину, спостерігаючи за екскурсією грудної клітки або черевної стінки.
  6.  Звертають увагу на глибину та ритмічність дихання.

Алгоритм користування кишеньковим

дозованим інгалятором

Беруть інгалятор з лікарською речовиною.

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  2.  Звіряють надпис на інгаляторі з лікарськими призначеннями та перевіряють термін придатності.
  3.  Струшують добре балончик інгалятора.
  4.  Знімають з балончика захисний ковпачок, повернувши балончик вверх дном.
  5.  Просять пацієнта тримати балончик в руці, а губами охопити мундштук балончика.
  6.  Рекомендують пацієнту натиснути на ковпачок інгалятора під час глибокого вдиху.
  7.  Просять пацієнта затримати дихання на декілька секунд.

Після інгаляції одягають на мундштук балончика ковпачок.

Алгоритм набирання ліків з ампул

  1.  Миють руки під проточною водою двічі милом, висушіть рушником.
  2.  Звіряють напис на ампулі з листком призначень та терміном придатності.
  3.  Струшують легко ампулу, щоб весь розчин перемістився у широку її частину
  4.  Обробляють руки спиртом.
  5.  Протирають шийку ампули ватною кулькою, змоченою спиртом.
  6.  Надпилюють терпугом шийку ампули і ще раз протирають спиртом.
  7.  Відламують верхівку ампули, обгорнувши кулькою, змоченою в спирті.
  8.  Беруть у ліву руку між 2 і 3 пальцями ампулу.
  9.  Тримаючи шприц у правій руці, введять голку в отвір ампули.
  10.  Перекладають шприц у ліву руку, тримаючи циліндр 1, 4, 5 пальцями лівої руки, а правою рукою повільно відтягують поршень і набирають розчин.
  11.  Викидають в лоток для сміття порожню ампулу.
  12.  Знімають руками голку, якою набирали ліки, і стерильним пінцетом насаджують голку для виконання ін'єкції.
  13.  Тримають шприц вертикально догори голкою та випускають з нього повітря до появи краплі ліків із просвіту голки.

Алгоритм проведення підшкірної ін'єкції

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  2.  Миюте руки під проточною водою двічі з милом, висушують рушником і обробляють спиртом.
  3.  Готують шприц до виконання ін'єкції.
  4.  Одягають рукавички.
  5.  Допомагають пацієнту зайняти зручне положення.
  6.  Видаляють залишки повітря із шприца.
  7.  Протирають двічі місце ін'єкції ватними кульками, змоченими спиртом.
  8.  Захоплюють вказівним та великим пальцями лівої руки шкіру з підшкірною основою у ділянці ін'єкції.
  9.  Вводять в основу утвореної складки швидким рухом під гострим кутом (30-45°С) голку на 2/3 її довжини.
  10.  Відпускають складку і повільно вводять ліки, натиснувши на поршень лівою рукою.
  11.  Прикладають лівою рукою змочену в спирті ватну кульку до місця ін'єкції.
  12.  Витягають швидким рухом голку.

Алгоритм проведення внутрішньом'язової ін'єкції

  1.  Психологічно готують пацієнта до маніпуляції.
  2.  Миють руки двічі під проточною водою з милом, висушують рушником і обробляють спиртом.
  3.  Готують шприц до виконання ін'єкції.
  4.  Одягають рукавички.
  5.  Пропонують пацієнту зайняти зручне положення, краще лежачи на животі або на боці.
  6.  Протирають почергово двома ватними кульками, змоченими в спирті, шкіру в місці ін'єкції.
  7.  У правій руці тримають шприц з голкою (2 пальцем фіксують поршень, 5 - муфту голки, а іншими підтримують циліндр шприца).
  8.  Між 1 та 2 пальцями лівої руки розтягують шкіру на місці ін'єкції.
  9.  Перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом вводять голку на 2/3 її довжини.
  10.  Відтягують поршень до себе і переконуються, що голка не потрапила в просвіт судини.
  11.  Повільно вводять ліки, натискуючи на поршень лівою рукою.
  12.  Притискають до шкіри кульку з спиртом, швидким рухом витягують голку.

Алгоритм накладання джгута

  1.  Поміщають між джгутом та шкірою тканину (бинт, косинку та інше), це попередить травмування м’яких тканин.
  2.  Накладають поверх тканини джгут та здійснюють тиск доки не зупиниться кровотеча.
  3.  Зафіксовують джгут.
  4.  Накладають пов’язку на рану.




1. Свойства и параметры качества справочно-правовых систем
2. Техническое обслуживание и ремонт автомобильного транспорта Авторсоставитель-
3. вариант рисунок хной ~ выглядит как постоянная татуировка
4. Имеди сообщила о вторжении российских войск Печать Блоггерам Добавить свой материал КОНТЕК
5. 9р Те Если товар стоит 100 юаней ~ Вам нужно будет оплатить 900р
6. на тему- Основы цифровой печати
7. загальна психологія історія психології А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ст
8. Моральный вред и его компенсация
9. Сей есть Сын мой возлюбленный и Духа Святого сходящего на Христа
10. История становления, предмет и метод политической экономии
11. реферата- Социальнофилософский исторический анализ того что в теме диссертации все равное придется делать
12. Деятельность Центрального банка России
13. Нерукотворные памятники Борису Пастернаку
14. а 3 Больная 20 лет обратилась к врачу женской консультации с жалобами на зуд жжение и боль в области нар.html
15. половое созревание организма
16. 1оборудованы вывеской; 2здания имеют круглосуточную охрану; 3вмещать не менее 6 туристов и штат обслуживания.html
17. х классов 14 декабря 2013 года Предмет Класс Груп
18. тема цінностей принципів норм які сповідує особистість людини і якими вона керується в сприйнятті й розумі1
19. Клонирование.html
20. О страховых взносах в Пенсионный фонд Российской Федерации Фонд социального страхования Российской Федера