Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПРОКОПОВИЧ СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 369.5
МОДЕЛЮВАННЯ ГНУЧКОЇ СТРАТЕГІЇ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УМОВАХ НЕСТАЦІОНАРНОГО СЕРЕДОВИЩА
Спеціальність 08.03.02 –
економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Клебанова Тамара Семенівна,
Харківський державний економічний університет,
завідуюча кафедрою економічної кібернетики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник
Благун Іван Семенович,
Прикарпатський університет ім. В.С. Стефаника,
завідуючий кафедрою економічної кібернетики
кандидат економічних наук, доцент
Лепа Роман Миколайович,
Донецький інститут економіки та господарського права,
доцент кафедри інформатики та інформаційних технологій
Провідна установа – Київський національний економічний університет, кафедра економіко-математичних методів,
Міністерство освіти і науки України (м. Київ).
Захист відбудеться “12” грудня 2002 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
Автореферат розісланий “11” листопада 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Красноносова О.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У зв'язку з необхідністю подолання негативних наслідків трансформаційного періоду в економіці держави і зниження соціальної напруженості в суспільстві проблема соціального захисту громадян на сучасному етапі розвитку України є однією з найбільш актуальних. Найважливішою складовою цієї проблеми є проектування системи пенсійного страхування (СПС), від якості функціонування якої, від її здатності забезпечувати високий рівень життя пенсіонерів залежить ефективність процесів відтворення трудових ресурсів, зацікавленість працівників у застосуванні своїх сил і здібностей для поліпшення і прискорення процесів виробництва матеріальних і духовних цінностей.
Проблема пенсійного забезпечення в Україні нині стоїть досить гостро. Чисельність пенсіонерів складає майже третину населення країни (28,9%), тому особливу значимість здобувають питання їхнього фінансового забезпечення. На жаль, мінімальний і середній розміри пенсії в Україні не відповідають розміру мінімального споживчого кошика, що призводить до підвищення соціальної напруженості.
Низькі темпи росту, які спостерігалися в останній час, валового внутрішнього продукту, скорочення чисельності працюючого населення, збільшення числа пенсіонерів призводять до поглиблення протиріч між зростаючими соціальними потребами населення і скороченням ресурсних можливостей економіки. У зв'язку з цим виникає необхідність в удосконалюванні управління фінансовими ресурсами діючої системи пенсійного страхування і розробці інструментарію формування стратегії, що гнучко реагує на зміни нестаціонарного зовнішнього середовища.
Базові теоретичні основи організації пенсійного забезпечення і широке коло питань, пов'язаних з удосконалюванням системи стратегічного управління, математичним моделюванням стійкого функціонування і розвитку економічних систем, прогнозуванням макроекономічного розвитку відбиті в наукових працях вітчизняних і закордонних учених таких, як Ансофф І., Благун І.С., Віннер М., Ганслі Т., Геєць В.М., Забродський В.А., Клебанова Т.С., Косова Т.Д., Ламперт Х., Левицький Е.М., Лібанова Э.М., Панасюк Б.М., Пономаренко В.С., Роїк В.Д., Чейре Э., Яременко О.О. та ін.
У той же час питання формування стратегії пенсійного страхування, що гнучко реагує на дестабілізуючі впливи зовнішнього середовища, на основі комплексу економіко-математичних моделей не знайшли достатнього відображення в наукових працях і мають потребу в подальшому розвитку.
Актуальність даної проблеми на сучасному етапі розвитку України, її теоретичне і практичне значення, необхідність розробки інструментарію для формування гнучкої стратегії пенсійного страхування обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках держбюджетної теми науково-дослідної роботи Харківського державного економічного університету “Моделі і механізми антикризового управління підприємством” (номер державної реєстрації 0100U004436). Автором розроблений механізм аналізу нестаціонарного зовнішнього середовища економічних систем різних рівнів ієрархії.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка комплексу економіко-математичних моделей формування гнучкої стратегії пенсійного страхування, яка враховує вплив факторів зовнішнього середовища і спрямована на підвищення рівня соціальної безпеки як на рівні регіону, так і на рівні України в цілому. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені і вирішені наступні задачі:
виявлені особливості функціонування діючої системи пенсійного забезпечення в Україні і проведений аналіз існуючих підходів і методів вирішення проблем пенсійного страхування;
розроблені концептуальні положення моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища;
побудований комплекс адаптивних моделей формування і використання обов'язкового пенсійного фонду;
побудований комплекс моделей системи добровільного пенсійного страхування;
розроблений механізм аналізу зовнішнього середовища системи пенсійного страхування;
розроблений механізм формування гнучкої стратегії пенсійного страхування на основі сценарного підходу.
Об'єктом дослідження є процеси формування і використання сукупного пенсійного фонду системи пенсійного страхування.
Предметом дослідження – комплекс економіко-математичних моделей формування гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основами дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у галузі соціального захисту, пенсійного забезпечення, особистого страхування, стратегічного управління, системного аналізу, економіко-математичного моделювання і прогнозування, зокрема, методів багатомірного статистичного аналізу, структурного економетричного моделювання, структурної й параметричної адаптації моделей, імітаційного моделювання.
Інформаційною основою дослідження послужили статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях, дані Міністерства статистики, що характеризують соціальне, економічне та демографічне становище окремих регіонів і України в цілому за останні 10 – 12 років.
Наукова новизна. У результаті проведеного дисертаційного дослідження були отримані наступні найбільш важливі результати, що мають наукову новизну:
вперше:
розроблено концепцію моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища, засновану на механізмах аналізу і попередження змін динамічних характеристик системи, що забезпечує підвищення рівня життя пенсіонерів і зниження соціальної напруженості в суспільстві;
запропоновано комплекс адаптивних моделей формування і розподілу обов'язкового пенсійного фонду, розроблений на основі методів факторного аналізу, структурного економетричного моделювання і стохастичної апроксимації, що дозволяють проводити імітаційні експерименти для формування гнучкої стратегії пенсійного страхування;
запропоновано комплекс моделей системи добровільного пенсійного страхування, що дозволяє на основі моделювання розподілу доходів населення і теорії вірних фінансових рент оцінювати і прогнозувати стан системи добровільного пенсійного страхування на макроекономічному і регіональному рівнях;
одержали подальший розвиток:
моделі оцінки й аналізу соціально-економічного розвитку регіонів України, засновані на застосуванні індексного методу і методів кластерного аналізу, що дозволяють визначити найбільш привабливі для впровадження системи добровільного пенсійного страхування регіони;
удосконалено:
механізм аналізу зовнішнього середовища системи пенсійного страхування, заснований на методах таксономії і теорії марковських ланцюгів, що дозволяє оцінювати і прогнозувати її найбільш імовірні стани.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонована в роботі концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування може бути використана як основа побудови системи підтримки прийняття рішень у системі пенсійного страхування. Використання розробленого комплексу економіко-математичних моделей дозволяє ефективно визначати напрямки впливу на економічні, демографічні та соціальні характеристики і тим самим підвищувати якість приймаємих рішень у системі пенсійного страхування на рівні держави і регіону.
Запропонований механізм аналізу нестаціонарного зовнішнього середовища є універсальним і може бути використаний для удосконалення керування економічними системами різного призначення і рівня ієрархії.
Основні наукові результати були впроваджені в Східно-Українському науково-інноваційному центрі залізничного транспорту (м. Харків).
Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані в співавторстві, за списком опублікованих робіт, приведеному в авторефераті:
розроблено схему взаємозв'язку моделей фінансового механізму системи пенсійного страхування і сформований комплекс гнучких стратегій пенсійного страхування [2];
розроблено моделі оцінки й аналізу рівня соціально-економічного розвитку регіонів України [6];
запропоновано моделі класифікації і прогнозування динаміки станів соціально-економічної системи [8];
запропоновано комплекс економіко-математичних моделей і механізмів формування гнучкої стратегії пенсійного страхування [11].
Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення і результати дисертаційного дослідження були представлені й обговорювалися: на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених Харківщини” (м. Харків, 2000 р.); на VI усеукраїнської науково-методичної конференції з проблем економічної кібернетики (м. Харків, 2000 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці і підприємництві” (м. Київ, 2001 р.); на ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Математичні моделі й інформаційні технології в соціально-економічних і екологічних системах” (м. Луганськ, 2001 р.); на наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Харківського державного економічного університету.
Публікації. Результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях і монографії загальним обсягом 3,14 ум.-друк. арк., з яких автору належить 2,63 ум.-друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 177 сторінок машинописного тексту. Матеріал дисертації ілюстрований 30 таблицями і 23 рисунками. Обсяг додатків складає 10 сторінок. Список використаних джерел включає 130 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його мета і задачі, а також об'єкт і предмет дослідження, розкрита наукова новизна дослідження і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – "Пенсійне страхування – найважливіший напрямок соціального захисту населення в Україні" – виявлені особливості функціонування діючої системи пенсійного страхування в Україні, проведений аналіз існуючих підходів і методів рішення проблем пенсійного страхування, сформульована концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища.
Сучасний етап розвитку України відрізняється високим ступенем нестабільності економічного, демографічного, правового і соціального станів, породжуваним різними факторами, властивими перехідній економіці. Дані особливості висувають на перший план питання соціальних гарантій і захисту населення країни. Найважливішим видом соціального захисту в Україні в даний час є пенсійне страхування.
Діюча в Україні система пенсійного страхування не відповідає світовим стандартам і не виконує своєї основної задачі – забезпечення високого рівня життя літніх і старих громадян. Необхідно провести її трансформацію з урахуванням економічних, соціальних, політичних і культурних особливостей нашої країни. Аналіз різних систем пенсійного забезпечення в різних країнах світу дозволив зробити висновок про те, що в зараз повний перехід від солідарної перерозподільної системи до системи, заснованої на капіталізації, в умовах нашої країни не доцільний. При відносній стабілізації економічного становища в Україні щонайкраще досягти мети пенсійного забезпечення може змішана трирівнева система, яка охоплює обов'язкову солідарну систему, обов'язкову накопичувальну і добровільну систему страхування додаткових пенсій.
Серед усіх розглянутих проблем, що торкаються різних систем пенсійного забезпечення, дуже значною і досить небезпечною є проблема демографічного старіння населення. Збільшення частки людей пенсійного віку має серйозні наслідки для фінансування пенсійного страхування, безпосередньо впливає на витрати в зв'язку з допомогою через хворобу і старість. Не тільки в Україні, але й в інших європейських країнах пенсійні системи зіткнулися з проблемою формування фінансових ресурсів, що в майбутньому може загостритися. Особливістю нашої економіки є недостатні темпи росту обсягів виробництва і реальних доходів громадян, збільшення чисельності безробітних і інші негативні тенденції, що призводять до протиріччя між зростаючими потребами пенсійної системи і скороченням її ресурсних можливостей.
Отже, в наш час виникає необходимость удосконалювання управління фінансовими ресурсами системи пенсійного страхування. З цією метою для забезпечення гнучкості процесів управління необхідно розробити комплекс економіко-математичних моделей системи пенсійного страхування і її зовнішнього середовища, що дозволяють враховувати впливи дестабілізуючих факторів і існування обов'язкової і добровільної форм страхування.
Від гнучкості системи стратегічного управління залежить ефективність управління всією системою пенсійного страхування, що функціонує в умовах нестаціонарного зовнішнього середовища. Одним із напрямків забезпечення такої гнучкості є формування механізмів, заснованих на комплексі адаптивних моделей. За допомогою останніх здійснюється оцінка й прогнозування економічних, демографічних і соціальних характеристик системи пенсійного страхування і визначаються найбільш ефективні напрямки впливу на ці характеристики.
Відповідно до запропонованої концепції, заснованої на ряді положень, структура системи пенсійного страхування включає дві підсистеми: обов'язкового пенсійного страхування (ОПС) і добровільного пенсійного страхування (ДПС).
На основі концептуальних положень розроблений комплекс адаптивних механізмів формування стратегії пенсійного страхування, схема взаємозв'язку яких приведена на рис. 1.
Запропонований комплекс включає:
механізм аналізу системи пенсійного страхування;
механізм аналізу зовнішнього середовища системи;
механізм формування стратегії.
Призначенням першого механізму є аналіз системи пенсійного страхування. Цей механізм включає дві комплексні моделі. Перша містить наступні підмоделі: модель визначення загального фактора фонду оплати праці, модель сукупного фонду оплати праці, модель страхових внесків, модель доходів обов'язкового пенсійного фонду, модель виплат пенсій, модель витрат обов'язкового пенсійного фонду, модель надлишку коштів обов'язкового пенсійного фонду, модель резерву коштів обов'язкового пенсійного фонду, модель середньої обов'язкової пенсії.
Друга комплексна модель включає модель розподілу доходів населення, модель доходів добровільного пенсійного фонду, модель середньої добровільної пенсії.
Схема взаємозв'язку моделей механізму аналізу системи пенсійного страхування представлена на рис. 2.
Другий механізм, приведений на рис. 1, призначений для аналізу зовнішнього середовища системи і включає наступні комплексні моделі: модель оцінки і прогнозування стану зовнішнього середовища, модель оцінки й аналізу рівня соціально-економічного розвитку регіонів.
Третій механізм дозволяє сформувати стратегію пенсійного страхування, що враховує дестабілізуючі впливи економічного й демографічного факторів зовнішнього середовища. В основі даного механізму лежить імітаційна модель.
Таким чином, на основі запропонованої концепції моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування може бути розроблений інструментарій формування і прийняття ефективних управлінських рішень, що дозволяють підвищити якість функціонування системи пенсійного страхування, тим самим сприяючи підвищенню рівня життя літніх і старих громадян.
У другому розділі – "Комплекс моделей системи пенсійного страхування" – побудована модель прогнозування фонду оплати праці, запропонована структурна економетрична модель системи обов'язкового пенсійного страхування, реалізована адаптація структурних коефіцієнтів моделі обов'язкового пенсійного страхування на основі методу стохастичної апроксимації, розроблена комплексна модель системи добровільного пенсійного страхування.
Формування сукупного пенсійного фонду в системі пенсійного страхування відбувається за рахунок обов'язкових і добровільних відрахувань фізичних і юридичних осіб. Сума обов'язкових відрахувань залежить безпосередньо від розміру заробітної плати працівника і фонду оплати праці підприємства (установи, організації). Розмір добровільних відрахувань у пенсійні фонди визначається, насамперед, розмірами доходів громадян, що, в свою чергу, залежать від сукупного фонду оплати праці. Отже, одним із ключових елементів системи пенсійного страхування є сукупний фонд оплати праці (ФОП).
Прогнозування фонду оплати праці здійснюється на основі моделі загального фактора і моделі сукупного ФОП (див. рис. 2). Перша модель дозволяє на основі методів факторного аналізу перейти від вихідного інформаційного простору ознак із множинними кореляційними залежностями в простір некорельованих факторів. При реалізації даної моделі був отриманий один загальний фактор, що пояснює понад 93% загальної мінливості вихідних ознак (показників) – таких, як реальний валовий внутрішній продукт (ВВП), реальна середня заробітна плата (СрЗП), чисельність зайнятих у всіх сферах економічної діяльності (Зан).
Результати моделювання представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Результати моделювання загального фактора ФОП
Показник Факторні навантаження Спільності Коефіцієнт детермінації Значення коефіцієнтів
ВВП 0,981 0,963 0,94 0,351
СрЗП 0,972 0,945 0,92 0,348
Зан 0,941 0,885 0,77 0,337
Друга модель на основі методів регресійного аналізу дає можливість визначити залежність розміру сукупного фонду оплати праці від виділеного загального фактора.
Аналіз значень коефіцієнтів детермінації й інших статистичних критеріїв свідчить про те, що отримані моделі адекватно відображають реальні процеси, що протікають в економіці України, і можуть бути використані в процесі прийняття стратегічних рішень у системі пенсійного страхування.
Запропонована комплексна модель формування і розподілу обов'язкового пенсійного фонду (ОПФ), що включає ряд структурних рівнянь, дозволяє відбити багатобічні одночасні зв'язки між різними економічними, соціальними і демографічними показниками.
Модель системи обовобов'язкового пенсійного страхування – система одночасних структурних рівнянь має вигляд:
ДО(t)= а10 + а11СтрВ(t)
СтрВ(t) = а20 + а21 СтС(t) + а22 ФОТ(t)
ФОТ(t) = а30 +а31 F(t)
РО (t) = а40 + а41 ВП(t)
ВП(t) = а50 + а51 СрП(t) + а52 ЧП(t)
F(t) = а61 ВВП(t)+ а62 СЗП(t)+ а63 Зан(t)
ИС(t) = ДО (t) – РО(t) + Недоїм(t) – Заборг(t),
Рез(t) =
СрП(t) > ПМ(t),
де ДО(t) – власні доходи обов'язкового пенсійного фонду (ОПФ); СтрВ(t) – страхові внески; СтС(t) – ставка збору на обов'язкове пенсійне страхування; ФОТ(t) – фонд оплати праці; F(t) – загальний фактор; РО(t) – витрати ОПФ за рахунок власних коштів; ВП(t) – виплата пенсій і матеріальної допомоги; СрП(t) – реальна середня пенсія; ЧП(t) – чисельність пенсіонерів; ВВП(t) – реальний валовий внутрішній продукт; СЗП(t) – реальна середня заробітна плата; Зан(t) – чисельність зайнятих у всіх сферах економічної діяльності; ИС(t) – надлишки коштів ОПФ; Недоїм(t) – реальний розмір недоїмки надходжень в ОПФ; Заборг(t) – реальний розмір заборгованості з виплат пенсій і матеріальної допомоги пенсіонерам; Рез(t) – резерв коштів ОПФ; ПМ(t) – прожитковий мінімум.
Запропонована модель використовується при прогнозуванні характеристик системи обов'язкового пенсійного страхування, що забезпечують формування стратегії пенсійного страхування.
Активне використання структурних коефіцієнтів моделі в якості керуючих змінних на основі адаптивного методу значно поліпшує вірогідність економетричних прогнозів.
Знайдені за допомогою методу стохастичної апроксимації значення структурних коефіцієнтів окремих рівнянь моделі системи обов'язкового пенсійного страхування представлені в табл. 2.
Таблиця 2
Адаптивні структурні коефіцієнти моделі системи обов'язкового пенсійного страхування
Рік Значения параметров
моделі доходів ОПФ ДО(t)= а10 + а11СтрВ(t) моделі страхових внесків СтрВ(t) = а20 + а21 СтС(t) + а22 ФОТ(t)
1991 ДО(t)= -0,311 + 1,2010СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,601 + 0,0984 СтС(t) + 0,1742 ФОТ(t)
1992 ДО(t)= -0,349 + 1,0479СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,294 + 0,1202 СтС(t) + 0,2127 ФОТ(t)
1993 ДО(t)= -0,352 + 1,0682СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,505 + 0,1048 СтС(t) + 0,1855 ФОТ(t)
1994 ДО(t)= -0,346 + 1,0831СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,574 + 0,1001 СтС(t) + 0,1772 ФОТ(t)
1995 ДО(t)= -0,342 + 1,0898СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,612 + 0,0976 СтС(t) + 0,1728 ФОТ(t)
1996 ДО(t)= -0,339 + 1,1081СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,553 + 0,1015 СтС(t) + 0,1797 ФОТ(t)
1997 ДО(t)= -0,335 + 1,1095СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,476 + 0,1066 СтС(t) + 0,1886 ФОТ(t)
1998 ДО(t)= -0,335 + 1,1234СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,515 + 0,1042 СтС(t) + 0,1844 ФОТ(t)
1999 ДО(t)= -0,313 + 1,2041СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,585 + 0,0995 СтС(t) + 0,1761 ФОТ(t)
2000 ДО(t)= -0,329 + 1,1407СтрВ(t) СтрВ(t) = -1,591 + 0,0990 СтС(t) + 0,1752 ФОТ(t)
Використання отриманих значень адаптивних коефіцієнтів для останнього року базового періоду як початкової структури на прогнозний період істотно поліпшує якість прогнозу характеристик системи.
Представлення структурних коефіцієнтів моделі у вигляді функцій від часу і значень екзогенних факторів дозволяє побудувати економетричні моделі на основі принципів самоорганізації. Аналіз динаміки структурних коефіцієнтів системи регресійних рівнянь моделі системи обов'язкового пенсійного страхування дає можливість виявити тенденції зміни коефіцієнтів і визначити їхню чутливість до зміни відповідних факторів. Вивчення цих залежностей дозволяє більш якісно аналізувати процес формування характеристик системи, пояснити їхню динаміку.
Аналіз тенденції зміни адаптивних коефіцієнтів і прогнозних значень екзогенних факторів дозволяє встановити закономірність зміни ендогенних змінних системи рівнянь.
Таким чином, адаптивний підхід у сполученні з імітаційним
моделюванням може служити могутнім засобом у плануванні й управліннісистемою пенсійного страхування в Україні.
Як було сказано раніше, рішення проблеми пенсійного страхування багато в чому залежить від недержавних пенсійних фондів (НПФ) і страхових компаній, що пропонують послуги щодо добровільного страхування додаткових пенсій. Таке страхування покликане доповнювати систему державного пенсійного забезпечення, якого в сучасних умовах недостатньо для того, щоб гарантувати нормальний рівень життя пенсіонерів.
Запропоновані в роботі модель формування добровільного пенсійного фонду, а також модель розподілу доходів населення за віковими групами і модель формування середньої добровільної пенсії засновані на адаптації і застосуванні мікроекономічних підходів (теорії вірних фінансових рент, моделювання доходів населення). Модель формування середньої добровільної пенсії має вигляд:
.
де – розмір добровільної пенсії, що може одержати представник j-ої вікової групи населення при існуючому розмірі середнього по групі доходу й існуючої схильності до заощадження;
nj – термін нагромадження коштів для кожної вікової групи;
тj – період розстрочки внесків для j-ої вікової групи;
g – частка коштів, що йдуть на адміністративні витрати;
at; i і aт; i – коефіцієнти приведення постійних рент постнумерандо;
v – дисконтний множник по ставці відсотка i;
– розмір щорічного внеску для кожного страхувальника в j-ій віковій групі;
aj – частка доходів j-ої вікової групи населення, використовуваних на заощадження;
Dj – середній щорічний доход j-ої вікової групи,
k – загальна кількість досліджуваних вікових груп.
Реалізація запропонованого комплексу моделей системи добровільного пенсійного страхування дозволяє здійснювати оцінку і прогноз її стану.
У третьому розділі – "Моделі формування гнучкої стратегії пенсійного страхування" – розроблений комплекс моделей оцінки і прогнозування стану зовнішнього середовища системи пенсійного страхування, запропонована комплексна модель оцінки й аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, що дозволяє приймати рішення про можливість впровадження й розвитку системи добровільного страхування в окремих регіонах, сформований комплекс стратегій пенсійного страхування, спрямованих на усунення та попередження негативних впливів зовнішніх дестабілізуючих факторів.
Одним із найважливіших етапів стратегічного управління є аналіз зовнішнього середовища системи, тому що її впливи на функціонування системи можуть носити як позитивний, так і негативний характер. Запропонована модель аналізу зміни стану зовнішнього середовища системи пенсійного страхування заснована на побудові комплексної оцінки зовнішніх факторів (економічного – dtэ і демографічного – dtд) за допомогою методів таксономії і визначенні ймовірностей різних станів зовнішнього середовища системи на основі теорії ланцюгів Маркова.
Дана модель дозволяє в узагальненому вигляді представити напрямок, момент і масштаб змін зовнішніх факторів і виділити чотири стани зовнішнього середовища:
S1 – економічна і демографічна криза (dtэ<l, dtд<l, де l – граничне значення комплексної оцінки зовнішнього фактора);
S2 – економічна криза і демографічне благополуччя (dtэ<l, dtдіl);
S3 – демографічна криза й економічне благополуччя (dtэіl, dtд<l);
S4 – економічне і демографічне благополуччя (dtэіl, dtдіl).
Динаміка зміни стану зовнішнього середовища системи пенсійного страхування приведена на рис. 3.
На основі застосування теорії марковських процесів дана модель дозволяє прогнозувати ймовірності різних станів зовнішнього середовища системи на короткострокову і довгострокову перспективу.
Призначенням моделі оцінки й аналізу соціально-економічного розвитку регіонів є виділення груп регіонів, найбільш привабливих для впровадження і розвитку системи добровільного пенсійного страхування, а також регіонів, у яких необхідно реалізувати додаткові соціальні програми. Дана модель заснована на оцінці рівня соціально-економічного розвитку кожного регіону за допомогою індексного методу, виділенні груп регіонів, однорідних за соціально-економічними характеристиками на основі методів кластерного аналізу і визначенні характерних рис виділених груп регіонів. Так, до групи регіонів з високим рівнем соціально-економічного розвитку відносяться Вінницька, Волинська, Київська, Сумська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська і Чернігівська області, а до групи регіонів з рівнем розвитку вищим за середній – Запорізька, Миколаївська, Полтавська і Харківська області. Саме в цих регіонах існують економічні, демографічні й соціальні передумови для впровадження системи добровільного пенсійного страхування.
Формування стратегії пенсійного страхування забезпечується шляхом реалізації третього механізму, приведеного на рис. 1.
Під стратегією пенсійного страхування розуміється вибір напрямків впливу на економічні, демографічні та соціальні зовнішні й внутрішні характеристики системи з метою підвищення рівня життя літніх і старих громадян. При цьому підвищення рівня життя пенсіонерів є якісним орієнтиром, метою, до якої прагне система, а установлення величини середньої пенсії стосовно середньої заробітної плати (коефіцієнт заміщення) на рівні 60 – 70% – завданням.
Організація гнучкої системи управління пенсійним страхуванням полягає в постійному аналізі зовнішнього середовища й усіх відхилень внутрішніх умов, виявленні їхнього впливу на функціонування системи пенсійного страхування, в результаті чого провадиться постійне ув'язування стратегічних цілей з цими змінами. У рамках саме таких систем здійснюється формування і вибір стратегічних напрямків впливу відповідно до поставленого орієнтира і прийнятого завдання.
Під гнучкою стратегією пенсійного страхування розуміється сукупність заходів, що забезпечують попередження відхилення вихідних характеристик системи пенсійного страхування або обмеження впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища.
У результаті проведення імітаційних експериментів, спрямованих на вивчення складних внутрішніх взаємодій у системі пенсійного страхування, виявляються ті економічні й демографічні показники, зміни яких впливають на функціонування системи.
Імітаційні експерименти відносно прогнозування розвитку системи і зовнішнього середовища ґрунтуються на сценарному підході, що включає розробку трьох видів прогнозів: оптимістичного, помірного та песимістичного. При проведенні таких імітаційних експериментів керуючими параметрами в пропонованих моделях служать не тільки екзогенні перемінні, але й структурні коефіцієнти. Це дозволяє одержувати точні прогнози не тільки для спокійних, плавних періодів економічного розвитку, але й в умовах нестаціонарного зовнішнього середовища.
За оптимістичним сценарієм розвитку коефіцієнт заміщення для середньої потенційної пенсії складе в 2005 р. 50,64% від розміру середньої заробітної плати, за помірним варіантом розвитку – 44,34%, за песимістичним – 36%. Результати імітації стратегій підвищення віку виходу на пенсію, зниження податкового тягаря для підприємців, стимулювання зайнятості показують, що за різними сценаріями розвитку коефіцієнт заміщення середньої потенційної пенсії може бути підвищений на 0,63 – 12,78%.
ВИСНОВКИ
Дисертаційні дослідження дозволили зробити наступні висновки:
1. Проблема пенсійного страхування на сучасному етапі розвитку держави у силу своєї соціальної й економічної значимості є однією з найбільш актуальних.
2. Нестабільність економічного, правового, соціального і демографічного становища в країні, породжувана особливостями трансформаційного періоду, посилення протиріч між зростаючими потребами системи пенсійного страхування і скороченням ресурсних можливостей економіки приводять до необхідності створення гнучкої системи управління процесами пенсійного страхування, що враховує нестаціонарність зовнішнього середовища.
3. Розроблена концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування дозволяє формувати стратегію, яка адекватно реагує на зміни зовнішнього середовища і спрямована на попередження дестабілізуючих впливів різної природи.
4. Реалізація запропонованого комплексу механізмів і економіко-математичних моделей аналізу системи пенсійного страхування, зовнішнього середовища і формування стратегії дає можливість розробити ефективні управлінські рішення, підвищити якість функціонування системи пенсійного страхування, забезпечивши підвищення рівня життя літніх і старих громадян.
5. Запропоновані моделі систем обов'язкового та добровільного пенсійного страхування дозволяють аналізувати й прогнозувати розвиток процесів обов'язкового страхування і добровільного страхування додаткових пенсій на макроекономічному та регіональному рівнях.
6. Побудований комплекс економіко-математичних моделей дозволяє одержати прогнозно-імітаційні розрахунки довгострокових перспектив розвитку системи пенсійного страхування за різними сценаріями розвитку СПС і її зовнішнього середовища.
7. Аналіз результатів імітаційного моделювання дає можливість визначити як стратегію пріоритетні напрямки впливу на економічні, соціальні й демографічні характеристики зовнішнього і внутрішнього середовищ системи, реалізація яких дозволить компенсувати або запобігти негативних впливів дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Куркина С.В. Некоторые направления совершенствования системы государственного пенсионного страхования // Вісник Харківського національного університету. Сер. “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Ч.1. – 2000. – №456. – С. 63–65.
2. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Куркина С.В. Модель финансового механизма пенсионного страхования // Регіональні перспективи. – Кременчук: Асоціація "Перспектива", 2000. – №4(11). – С. 58-60.
3. Прокопович С.В. Формирование комплексной модели пенсионного страхования // Вісник Харківського державного політехнічного університету “Технічний прогрес та ефективність виробництва”. Вип. 91'00. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 85–88.
4. Прокопович С.В. Методы кластерного анализа социально-экономического развития регионов Украины // Сборник научных трудов “Модели управления в рыночной экономике”. – Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып.4. – С. 81–88.
5. Прокопович С.В. Модели анализа и прогнозирования фонда оплаты труда в системе пенсионного страхования // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №2(18). – С. 59–60.
6. Прокопович С.В., Клебанова Т.С. Механизм оценки и анализа социально-экономического развития регионов Украины // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №3(19) спецвипуск. – С. 30–34.
7. Прокопович С.В. Риски в системе пенсионного страхования // Зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конф. 27–28 березня 2001 р. “Ризикологія в економіці та підприємництві”. – К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. – С. 341–342.
8. Прокопович С.В., Чернова Н.Л. Диагностика угроз региональных социально-экономических систем // Зб. матер. Другої міжнародної конференції “Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах”. – Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т, 2001. – С. 173–175.
9. Прокопович С.В. Механизм анализа изменения состояния внешней среды системы пенсионного страхования // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сер. “Економічні науки”. – 2001. - №535. – С. 298–302.
10. Прокопович С.В. Механизм формирования гибкой стратегии пенсионного страхования // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 131. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 69–75.
11. Клебанова Т.С., Прокопович С.В., Чернова Н.Л., Чуйко И.М. Принятие решений в управлении региональной деятельностью / В кн. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели / Под ред. Я.Г. Берсуцкого. – Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2002. – С. 69-88.
АНОТАЦІЯ
Прокопович С.В. Моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2002.
Дисертаційну роботу присвячено розробці комплексу економіко-математичних моделей формування гнучкої стратегії пенсійного страхування. Така стратегія повинна враховувати дестабілізуючі впливи факторів зовнішнього середовища та забезпечувати підвищення рівня життя населення похилого віку.
Запропонована в роботі концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища покладена в основу розробки комплексу механізмів, що дозволять проаналізувати та передбачити динамічні зміни зовнішніх і внутрішніх характеристик системи пенсійного страхування і, базуючись на цьому, сформувати стратегію, яка гнучко реагує й попереджає вплив дестабілізуючих чинників.
Розроблений комплекс економіко-математичних моделей системи пенсійного страхування та її зовнішнього середовища дає можливість проводити імітаційні експерименти, прогнозувати розвиток системи на основі сценарного підходу, виокремлювати найбільш суттєві й впливові чинники, формувати найбільш пріоритетні напрямки впливу на економічні, соціальні та демографічні внутрішні й зовнішні характеристики системи як складові стратегії розвитку системи пенсійного страхування.
Ключові слова: система пенсійного страхування, економіко-математична модель, гнучка стратегія, нестаціонарне середовище.
АННОТАЦИЯ
Прокопович С.В. Моделирование гибкой стратегии пенсионного страхования в условиях нестационарной среды. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2002.
В диссертации рассматривается актуальная проблема разработки комплекса экономико-математических моделей формирования гибкой стратегии пенсионного страхования, которая должна учитывать дестабилизирующие влияния факторов внешней среды и обеспечивать повышение уровня жизни населения преклонного возраста.
Проведенный анализ действующей в Украине системы пенсионного страхования, функционирующей в условиях экономической, правовой, социальной и политической нестабильности, показал необходимость совершенствования системы управления пенсионным страхованием с целью обеспечения ее гибкости. Гибкая система управления должна осуществлять постоянный анализ внешней среды, выявлять все отклонения внутренних характеристик и не только адекватно реагировать на возмущающие воздействия, но и предупреждать их негативные последствия.
Предложенная в работе концепция моделирования гибкой стратегии пенсионного страхования в условиях нестационарной среды положена в основу разработки комплекса механизмов, которые позволят проанализировать и предвидеть динамические изменения внешних и внутренних характеристик системы пенсионного страхования, сформировать стратегию, гибко реагирующую и предупреждающую влияние дестабилизирующих факторов внешней среды.
Разработаны модели оценки и анализа систем обязательного и добровольного пенсионного страхования на основе структурного эконометрического моделирования, метода стохастической аппроксимации, теории верных финансовых рент и моделирования распределения доходов населения. Модели механизма анализа внешней среды системы пенсионного страхования разработаны на основе индексного метода, методов кластерного анализа и теории марковских процессов.
Реализация комплекса экономико-математических моделей системы пенсионного страхования и ее внешней среды дает возможность на основе проведения имитационных экспериментов прогнозировать развитие системы на основе сценарного подхода, выделять факторы, оказывающие наиболее существенное влияние, формировать в качестве стратегии наиболее приоритетные направления воздействия на экономические, социальные и демографические внутренние и внешние характеристики системы.
Ключевые слова: система пенсионного страхования, экономико-математическая модель, гибкая стратегия, нестационарная среда.
SUMMARY
Prokopovich S. Modelling of flexible strategy of pension insurance under non-stationary environment. – Manuscript.
Thesis for the candidate of sciences degree in economic on a speciality 08.03.02 – Economic and Mathematical Modelling. – Kharkov State University of Economics, Kharkov, 2002.
The dissertation is devoted to development of an economic-mathematical models set for flexible strategy of pension insurance formation. This strategy should take into account unstabilising of influence of the external environment factors and provide the increasing of a standard of advanced age population living.
The concept of modelling of flexible strategy of pension insurance in conditions of non-stationary environment, offered in work, is basis of development of mechanisms set, that allow to analyse and to predict the dynamic changes of the external and internal characteristics of pension insurance system, to generate strategy reacting and warning influence unstabilising of the factors of external environment flexibly.
The developed of economic-mathematical models set of system of pension insurance and its external environment enables to spend simulating experiments, to predict development of system on a basis of the scenario approach, to allocate the factors rendering the most essential influence, to form the most priority directions of influence on the economic, social and demographic internal and external characteristics of system
Key words: pension insurance system, economic-mathematical model, flexible strategy, non-stationary environment.
Прокопович Світлана Валеріївна
МОДЕЛЮВАННЯ ГНУЧКОЇ СТРАТЕГІЇ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УМОВАХ НЕСТАЦІОНАРНОГО СЕРЕДОВИЩА
Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Полякова О.Ю.
Підписано до друку 7.11.2002 р. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.
Гарнітура Times New Roman. Друк Riso. Обл.вид. 1,0 арк.
Зам. № 689/2644. Тираж 100 прим. Безкоштовно
Видавництво ХНАДУ, 61002, м.Харків-МСП, вул. Петровського, 25