Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
- 6 -
ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ
СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ.
Мета заняття:
Вивчити основи та особливості організації медичної допомоги сільському населенню, засвоїти зміст дій органів і закладів охорони здоровя щодо оптимізації лікувально-профілактичної допомоги.
Обгрунтування мети: принципи організації лікувально-профілактичної допомоги міському та сільському населенню єдині. Проте типи розселення сільського населення, характер сільськогосподарського виробництва, стан шляхів сполучення та зв’язку, забезпеченість транспортом і інші чинники обумовлюють ряд особливостей організації медичної допомоги сільському населенню.
Знання особливостей та завдань організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню дає можливість правильно оцінити її стан і розробити заходи стосовно покращання медичного забезпечення відповідного контингенту на конкретній території.
Навчально-цільові задачі:
Студенти повинні:
1.1. організаційні особливості надання лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню; завдання та структуру провідних лікувально-профілактичних закладів;
1.2. задачі охорони здоров’я сільського населення на перспективу та шляхи їх вирішення.
2. вміти:
2.1.оцінювати стан медичної допомоги сільському населенню у взаємозвязку з основними показниками здоровя цього контингенту;
2.2.розробляти управлінські рішення стосовно покращання лікувально-профілактичної допомоги.
Питання для передаудиторної підготовки:
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1
При проведенні заняття на базах сільських дільничних лікарень (амбулаторій) чи ЦРЛ ознайомитись зі змістом та організацією роботи цих закладів, із основними обліковими документами.
Завдання 2
При проведенні занять на кафедрі за даними ситуаційних задач (пп. 2.1.-2.15.):
Примітка:
2.2. ЦРЛ району В. потужністю 280 ліжок знаходиться на відстані 46 км від обласного центру, а ЦРЛ району Т. потужністю 330 ліжок - на відстані 80 км . Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічних відділеннях цих ЦРЛ становила 318 і 338 днів при середній тривалості перебування в стаціонарі відповідно 12,2 та 14,8 днів. Співвідношення хворих, госпіталізованих у плановому та екстреному порядку приблизно однакове. Склад хворих за видами операцій був таким (у %):
|
Види операцій |
ЦРЛ району В. |
ЦРЛ району Т. |
|
Операції на судинах |
1,4 |
4,0 |
|
Апендектомія |
33,0 |
28,0 |
|
Холецистектомія |
2,1 |
4,6 |
|
Операції на кістково-м´язовій системі |
5,5 |
12,0 |
|
Операції на шкірі та підшкірній клітковині |
22,2 |
17,4 |
|
Інші |
35,8 |
34,0 |
|
Разом |
100,0 |
100,0 |
2.3.Забезпеченість лікарями в районах І. і Р. досягає 21,0 і 26,4 , забезпеченість ліжками – 81,4 та 84,0 на 10 тисяч населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані на 58% і 76%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сільських поселень дорівнює 3,8 і 5,6 . Поширеність всіх захворювань становить відповідно 810%о та 1020%о, первинна захворюваність 680%о і 810,5%о. Рівень загальної смертності населення району Р. на 25% вищий, ніж у районі І., частота інвалідизації при всіх захворюваннях відповідно вища на 15%. Район Р. знаходиться в зоні посиленого радіометричного контролю.
2.4.На території сільської лікарської дільниці мешкає 4600 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2300 жителів. У сільській амбулаторії працюють терапевт (на 1,5 ставки) та стоматолог. На дільниці діють два фельдшерсько-акушерських пункти (ФАПи), в т.ч. в селі Д., де кількість жителів становить 1080 чоловік, відстань до пунктового села дорівнює 6 км . ФАП діє також у селі К., яке знаходиться на відстані 7,2 км і в якому мешкають 310 жителів. У інших трьох селах проживає 283, 330 і 297 жителів. Ці села знаходяться на відстані 8 км, 3 км і 3,5 км від пунктового села. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці дорівнює 4,1 км .
2.5.Забезпеченість населення сільського району лікарями становить 28,0 на 10 тисяч населення, забезпеченість ліжками – 84,0 на 10 тисяч населення. Середнє число днів зайнятості ліжка в центральній районній лікарні в цілому становить 330 днів, у т.ч. в терапевтичному відділенні 323 дні, а в неврологічному – 350 днів.
Середня тривалість лікування в ЦРЛ становить 13,4 дня, в т.ч. в терапевтичному відділенні 15,8 дня, а в неврологічному – 14,6 дня. Питома вага мешканців райцентру серед всього населення району досягає 46%, а серед госпіталізованих до ЦРЛ на них припадає 58%, у т.ч. в терапевтичному відділенні 75%, а в неврологічному – 80%.
2.6.Сільські дільниці № 1 і № 2 району М. мають майже однакові умови розселення жителів, чисельність населення складає відповідно 3,5 тисячі та 4,6 тисяч жителів. Радіус обох дільниць не перевищує 6 км . На дільниці № 1 є сільська лікарська амбулаторія та один ФАП. У амбулаторії працює терапевт. На дільниці № 2 є два ФАПи, в амбулаторії працюють терапевт і педіатр. Рівні госпіталізації мешканців цих дільниць дорівнюють 20,0 і 19,0 на 100 жителів, кількість відвідувань до лікарів становить відповідно 3,6 і 4,6 на одного жителя.
2.7.У сільських районах М. і С. проживає 39,1 тис. та 44,5 тис. населення, потужність центральних районних лікарень (ЦРЛ) дорівнює 250 і 320 ліжок. У районі М. є три дільничні лікарні, в яких розміщено 70 ліжок, у районі С. у трьох дільничних лікарнях діє 50 ліжок. Рівень госпіталізації становить відповідно 16,0 і 18,8 на 100 жителів.
Середнє число днів зайнятості ліжка в терапевтичних відділеннях ЦРЛ районів досягає 330 і 345 днів при середній тривалості лікування в цих відділеннях 16,0 днів (район М.) і 13,3 дні (район С.). Середнє число днів зайнятості терапевтичних ліжок в дільничних лікарнях району М. коливається в межах 305-310 днів, при середній тривалості лікування в цих лікарнях 16-17,2 дня. Зайнятість ліжка в дільничних лікарнях району С. знаходиться в межах 280-290 днів при середній тривалості лікування 14-15 днів.
2.8.На території сільської лікарської дільниці мешкає 4350 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2150 жителів. Радіус дільниці не перевищує 6 км . Відстань від пунктового села до райцентру становить 30 км . У амбулаторії працюють терапевт, педіатр і стоматолог, діє денний стаціонар на 10 ліжок. За три роки кількість хворих, які проліковані на ліжку, зросла з 18 до 26 . За цей період рівень госпіталізації жителів з цієї дільниці в стаціонарі ЦРЛ зменшився на 10%. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці протягом трьох років коливається в межах 4,6-5,1.
2.9.Забезпеченість ліжками населення сільського району П. становить 81,0 на 10 тис. населення. ЦРЛ має 270 ліжок. У трьох дільничних лікарнях розміщено 15, 25 і 25 ліжок, відстань їх до райцентру становить 20 , 25 і 40 км . Дороги до пунктових сіл усіх дільниць мають тверде покриття. На трьох сільських дільницях діють самостійні лікарські амбулаторії, відстань їх до райцентру коливається в межах 18-20 км . Середнє число днів зайнятості ліжка в ЦРЛ становить 338 днів, у тому числі в терапевтичному відділенні 346 днів. Середня тривалість перебування в стаціонарі ЦРЛ становить 13,1 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 12,9 дня. Середнє число зайнятості ліжок в дільничних лікарнях становить відповідно 270, 290 і 300 днів при середній тривалості лікування 17,0 , 15,4 та 16,0 днів.
2.10.Забезпеченість лікарняними ліжками населення сільських районів О. та П. достатня, забезпеченість лікарями досягає 29,2 та 23,8 на 10 тис. населення. Штати лікарів сільських дільниць укомплектовані відповідно на 70-75% і 50-60%. Поширеність усіх захворювань становить 965%о і 734%о, у т.ч. хвороб органів травлення 96%о і 74%о. Поширеність виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки дорівнює 22,1% в 13,2%, повнота охоплення диспансерним спостереженням при цій хворобі досягає 72% і 51,5%, на 100 хворих. Протягом року було зареєстровано 3,2 та 8,3 загострень.
2.11.Забезпеченість лікарями в сільських районах І. та Р. досягає 21,0 і 26,4 на 10 тис. населення, забезпеченість ліжками становить 81,4 та 82,0 на 10 тис. населення. Поширеність ХСК у сільських районах І. та Р. становить відповідно 220,4%о і 270,2%о. Під диспансерним спостереженням знаходиться 42% та 57% хворих на ці хвороби. Рівень госпіталізації при хворобах системи кровообігу досягає 3,3 на 2,6 випадку на 100 жителів, а частота інвалідизації – 17,2 та 14,4 на 10 тис. дорослого населення.
2.12.Забезпеченість ліжками районів Б. і К., що відносяться до однієї області достатня, забезпеченість лікарями становить у районі Б. 23,0, у районі К. – 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 і 70%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця району досягає 7,4 та 9,8 . Рівні госпіталізації досягають 22,0 і 18,0 на 100 жителів. Поширеність усіх захворювань дорівнює 760,0%о і 980,3%о, первинна захворюваність становить відповідно 570,0%о і 610,7%о.
2.13.Забезпеченість лікарями населення районів З. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 65 і 51%. Умови розселення мешканців аналогічні. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 6,4 та 4,4 , на 1 мешканця райцентрів відповідно 10,0 і 8,9. Рівні поширеності всіх захворювань досягли 1060,5%о і 830,2%о , первинна захворюваність становить відповідно 670,0%о і 620,0%о.
2.14.У сільських районах Б. І К. забезпеченість ліжками достатня, забезпеченість лікарями становить 23,0 і 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 і 70%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця досягає 7,4 та 9,8 . Рівень госпіталізації в районі Б. на 22% більший, ніж у районі К., поширеність усіх захворювань у цьому районі менша на 23%. Поширеність хвороб системи кровообігу протягом трьох останніх років коливається в межах 230-240%о (район Б.) і 268-27%о (район К.).
2.15.Забезпеченість лікарями населення сільських районів З. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 85% і 61%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 9,8 та 7,4.
Повнота охоплення диспансерним спостереженням хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця, які проживають у селах, коливається в межах 51-47% і 43-35%. Забезпеченість ліжками становить відповідно 83,2 та 85,4 ліжка на 10 тис. населення. Рівні госпіталізації досягають 18,0 і 21,8 на 100 жителів, показники інвалідизації становлять 60,4 та 66 на 10 тис. населення, в тому числі при хворобах системи кровообігу відповідно 14,4 та 18,0.
Таблиця 1
Показники здоровя населення та діяльності
лікувально-профілактичних закладів регіону
|
Захворювання |
Поширеність |
Захворюваність |
|
Всього |
1080,2 |
605,4 |
|
хвороби системи кровообігу |
265,2 |
28,4 |
|
в т.ч. гіпертонічна хвороба |
114,5 |
12,4 |
|
ішемічна хвороба серця |
116,6 |
10,0 |
|
хвороби органів дихання |
280,4 |
255,6 |
|
хвороби органів травлення |
108,8 |
22,2 |
|
в т.ч. виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки |
17,6 |
1,2 |
|
Рівень інвалідизації на 10 тисяч дорослого населення |
65,3, в т.ч. від ХСК – 15,8 |
|
|
Всього |
|
|
Кількість лікарів (на 10 тисяч населення) |
26,2 |
|
Кількість ліжок (на 10 тисяч населення) |
83,5 |
|
Кількість відвідувань лікарів на одного жителя: райцентрів |
10,1 |
|
сільських поселень |
5,4 |
|
Загалом по району |
9,5 |
|
Рівень госпіталізації (на 100 жителів), |
19,6 |
|
у т.ч. при хворобах системи кровообігу |
2,9 |
|
Середня потужність ЦРЛ (ліжок) |
290 |
|
Середня потужність дільничних лікарень (ліжок) |
26 |
Показники використання ліжкового фонду
|
ЦРЛ |
Відділення) |
Дільничні лікарні |
||||
|
всього |
терапевтичне |
хірургічне |
неврологічне |
кардіологічне |
||
|
Середнє число днів зайнятості ліжка |
332 |
338 |
336 |
350 |
348 |
319 |
|
Середнє перебування хворого на ліжку |
12,8 |
14,5 |
12,6 |
15,4 |
16,7 |
16,0 |