Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики України
Лубенський фінансово-економічний коледж
Полтавської державної аграрної академії
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
З ДИСЦИПЛІНИ „ІНФОРМАТИКА І КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА” ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ
Тема 18 - 19. Табличний процесор MS Excel
Спеціальності: 5.03050801 “Фінанси і кредит”
5.03050401 “Економіка підприємства”
Розглянуто і схвалено на засіданні
циклової комісії бухгалтерсько-економічних дисциплін
Протокол № ___ від _____________________
Голова циклової комісії _________________В.І.Грабова
Питання для самостійної підготовки
Поняття та терміни, які необхідно знати:
ВИКОРИСТАННЯ ВБУДОВАНИХ ФУНКЦІЙ
Excel містить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція має ім'я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, клітини, діапазони клітин.
Деякі функції доступні лише тоді, коли відкрита відповідна настройка.
Для відкриття настройки слід виконати команду Сервис/Настройки і у діалоговому вікні Настройки вказати настройки, які треба відкрити. Програма Excel містить математичні, статистичні, тригонометричні та інші функції. З допомогою функцій можна також здійснювати фінансові розрахунки, обчислення з використанням дат і часу, сортування даних, логічні операції. Використовуючи функції, можна працювати з текстом і посилатися на визначені комірки та їхні інтервали.
Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції управління базами даних і списками, функції дати і часу, інженерні функції, фінансові, логічні, функції перегляду і посилань. Крім того, присутні наступні категорії функцій: статистичні, текстові і математичні.
За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст, а саме: вибирати символи, знаходити потрібні, записувати символи в строго визначене місце тексту тощо.
За допомогою функцій дати і часу можна розв’язувати практично будь-які задачі, пов'язані з урахуванням календарних дат або часу (наприклад, визначити вік працівника, обчислити стаж його роботи або визначити число робочих днів за будь-який проміжок часу).
Логічні функції використовуються при створенні складних формул, що у залежності від виконання тих або інших умов будуть виконувати різні види обробки даних.
В Excel широко представлені математичні функції. Зокрема, крім дій з числами можна виконувати різні операції з матрицями, а саме: додавати, множити, транспонувати, а також знаходити матрицю, обернену вихідній.
У розпорядженні користувача також знаходиться бібліотека статистичних функцій, за допомогою якої можна здійснювати статистичне моделювання. Крім того, науковці можуть використовувати у своїх дослідженнях елементи факторного і регресійного аналізу.
Ввести функції у формулу можна вручну або з використанням майстра функцій.
Для роботи з майстром функцій слід натиснути кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду Вставка/Функции. При цьому відкривається діалогове вікно Мастер функций — шаг 1 из 2, у якому можна вибрати категорію функцій.
При виборі категорії в полі Функции виводиться список функцій даної категорії. У цьому списку можна вибрати потрібну функцію. У рядку стану виводиться короткий опис функції.
Після вибору функції слід натиснути кнопку Далее, у результаті чого відкриється вікно діалогу Мастер функций — шаг 2 из 2, у якому можна вказати аргументи функції. У полі Значение виводиться значення функції при вказаних аргументах.
Після натискування кнопки Готово формула вставляється в активну клітину.
Задання функцій
Аргументи функції вказуються після її назви в круглих дужках. Дужки вводяться з клавіатури. Адреси діапазону клітин, вміст яких повинен використовуватися як аргументи функції, вставляються в результаті виділення діапазону за допомогою миші.
На формули з функціями не накладаються обмеження, як на інші формули, їх можна копіювати звичайним чином, з огляду на тип посилання (відносне чи абсолютне). Допускається використання посилань на діапазони з інших аркушів і книг, як аргументи.
Аргументами функції можуть бути адреси як суміжних, так і несуміжних діапазонів. Адреса суміжного діапазону складається з адреси першої й останньої клітин, розділених двокрапкою. Адреси несуміжних клітин розділяються крапкою з комою. Обидва символи поділу вставляються у формулу автоматично при вказуванні діапазону клітин за допомогою миші.
Функція може служити аргументом іншої функції. Такі функції називаються вкладеними.
У процесі роботи з функціями варто використовувати рядок формул. У цьому випадку аргументи встановлюються в діалоговому вікні, що виключає появу помилок, імовірність виникнення яких має місце при уведенні функції з клавіатури. У випадку помилкового введення функції з клавіатури (наприклад, користувач забув вказати обов'язковий аргумент, кількість закритих дужок не відповідає кількості відкритих і т.д.) з'являється повідомлення про помилку.
Рядок формул уперше з'явилася в Excel 97. Він призначений для спрощення роботи з функціями.
Для вибору функцій призначений список у лівій частині рядка формул. Цей список містить імена десяти функцій, які використовувалися останніми. Якщо потрібної функції немає в списку, потрібно вибрати елемент Другие функции, внаслідок чого відкриється вікно Мастер функций. Це вікно відкривається також у результаті виклику команди Функция меню Вставка чи натискання кнопки Вставка функции стандартної панелі інструментів.
Логічні функції
Логічні функції значно розширюють можливості Excel:
СТВОРЕННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ГРАФІКІВ
ПОБУДОВА ДІАГРАМ
Діаграми служать для відображення рядів числових даних у графічному форматі, зручному для осягнення великих обсягів даних і співвідношень між різними рядами даних.
Excel дає можливість будувати діаграми 14 різних типів.
При виборі типу діаграми необхідно враховувати особливості даних, які мають бути відображені за допомогою діаграми:
Діаграма завжди будується для якогось діапазону клітинок на активному листі або новому. Для цього потрібно скористатись майстром діаграм (Вставка – Діаграма).
На першому кроці майстра потрібно вибрати тип і вид діаграми. Діалогове вікно, що виводиться на екран на цьому етапі, має дві вкладки: Стандартні та Нестандартні типи діаграм.
Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач може переглянути її зразок та оцінити його. Для цього потрібно ініціювати параметр «Просмотр результата».
Для переходу до наступного кроку натискають кнопку Далее.
При цьому відкривається діалогове вікно «Исходные данные» із двома вкладками «Диапазон данных» і «Ряд».
За замовчуванням на вкладці Диапазон данных відображається виділений блок і прийнятне за змістом, з точки зору Excel, розташування даних.
Вкладка Диапазон данных забезпечує:
Якщо діалогове вікно закриває таблицю, то його потрібно стиснути до розмірів поля Диапазон, клацнувши лівою кнопкою миші на кнопці мінімалізації з червоною стрілкою.
Вкладка Ряд реалізує формування рядів діаграми. У полях цієї вкладки задаються:
За замовчуванням кожному ряду спочатку присвоюється системне ім’я Ряд 1, Ряд 2, Ряд 3, і т.д. Якщо ряди значень розташовані по рядках, то перша комірка рядка сприймається як ім’я ряду, а інші – як значення. Для підписів по осі Х (категорій) за замовчуванням вибирається перший рядок виділеного блоку. Адреси всіх комірок і діапазонів – абсолютні. Розміри вікна можна звести до розмірів будь-якого з діапазонів за допомогою кнопок мінімалізації. Імена всіх змінних діаграми відображається в її легенді.
У цьому ж вікні виводиться зразок створюваної діаграми, щоб можна було спостерігати, як зміна параметрів у вікні майстра відобразиться на готовій діаграмі.
Будуючи діаграму, поверніться на вкладку Диапазон данных і спробуйте змінити варіант розташування рядів, спостерігаючи при цьому зміни на зразку діаграми. Виберіть оптимальний варіант і натисніть кнопку Далее, щоб перейти до наступного кроку роботи Майстра діаграм.
Третє діалогове вікно містить 6 вкладок.
Вкладка «Заголовки» забезпечує введення вручну заголовків діаграми, заголовків осі Х (категорій) та осі Y (значень).
Вкладка «Оси» призначена для візуалізації або приховання (шляхом увімкнення/вимкнення) значень та надписів головних осей діаграми.
За допомогою вкладки «Линии сетки» вмикаються/вимикаються основні та проміжні лінії Х, для кожної осі у рамках можна вказати на необхідність візуалізації на діаграмі основних та проміжних ліній сітки.
Вкладка «Легенда» дає змогу вмикати (вимикати) відображення легенди. Для цього потрібно позначити (зняти) опцію Добавить легенду. У рамці Размещение можна змінити місцезнаходження легенди на робочому полі діаграми.
Вкладка «Підписи данных» підвищує наочність діаграми, її параметри дозволяють (забороняють) відображення ключів легенди і значень змінних або категорій діаграми над її стовпцями.
Вкладка «Таблицы данных» містить 2 перемикачі: «Таблица данных» та «Ключ легенды». Перший дозволяє (забороняє) відображення таблиці виділеного діапазону даних знизу діаграми, а другий – відображення ключів легенди, тобто маркерів змінних у цій таблиці.
По закінченню оформлення діаграми переходимо до останнього кроку – четвертого. Тут необхідно вказати місце розміщення створеної діаграми. Діаграму можна розміщувати на одному з листів робочої книги. Щоб розмістити діаграму на окремому робочому листі, досить увімкнути відповідний перемикач, а потім, за бажанням, змінити його системне ім’я «Диаграмма 1». Для розміщення діаграми як вбудованого графічного об’єкта в одному з листів робочої книги потрібно ввімкнути однойменний перемикач, а потім вибрати ім’я цього листа із списку, що розкривається.
Останнє діалогове вікно закривається натисненням Enter або клацанням лівою клавішею миші на кнопці Готово.
Зміну розмірів будь-якої діаграми проводять перетягуванням її маркерів у відповідних напрямках.
Використовуючи інструментальні засоби табличного процесора Excel, можна поліпшити зовнішній вигляд діаграми, зробити її більш наочною і ефективною.
Діаграма складається з основних елементів.
Деякі з цих елементів відображаються за замовчуванням, інші можна додавати в разі необхідності. Вигляд елементів діаграми можна змінювати, переміщаючи їх на інше місце на діаграмі, змінюючи розмір або формат. Також можна видаляти непотрібні елементи з діаграми.
Розрізняють два великих об’єкти діаграми: область діаграми і область її побудови. Будь-яка область активізується подвійним клацанням лівою клавішею миші на будь-якій точці. Великі можливості редагування діаграм надають користувачеві контекстне меню виділеного елемента діаграми та інструментальна панель «Диаграмма».
До меню області діаграми входить команда Формат области диаграммы і 4 команди, які реалізують функції Мастера диаграмм. Наприклад, за командою Тип диаграммы на екран викликається однойменне вікно, аналогічне вікну майстра. Змінюючи тип діаграми, можна досягти найефективнішого зображення на екрані.
Рекомендована література: