Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 1. ldquo;Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізуrdquo; За змістом показники

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

PAGE   \* MERGEFORMAT50

Тестові завдання 

для  студентів IV курсу заочного факультету

з дисципліни «Організація та методика економічного аналізу»

Тема 1. “Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу”

  1.  За змістом показники класифікуються, як:

а)  натуральні, часткові;

б)  абсолютні, вартісні;

в)  кількісні, якісні;

ґ) кількісні, відносні.

  1.  Оберіть правильне визначення кількісних показників діяльності підприємства:

а)  кількісні показники показують, наскільки ефективно використовуються залучені у виробничий процес, ресурси (ресурси згідно із засобів праці, предметів праці та праці);

б)  кількісні показники показують, яка кількість ресурсів (згідно із засобів праці, предметів праці та праці) залучена управлінським персоналом підприємства для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції;

в)  кількісні показники використовуються для більш повної характеристики того або іншого обєкта аналізу – наприклад, кількості робочого часу, який витрачено на одиницю виконаних робіт;

ґ)  кількісні показники показують ступінь впливу зовнішнього середовища фукнціонування підприємства на ефективність його виробничо-фінансової діяльності.

  1.  Оберіть правильне визначення для якісних показників діяльності підприємства:

а)  ці показники показують, яка кількість ресурсів (згідно із засобами праці, предметами праці та працею) залужена управлінським персоналом підприємства для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції;

б)  ці показники показують, наскільки ефективно використовуються на підприємстві залучені ресурси;

в)  ці показники використовуються для більш повної характеристики того або іншого обєкта аналізу;

ґ)  ці показники відображають екстенсивний розвиток виробничо-фінансової діяльності підприємства.

  1.   Визначити, який з наведених показників відноситься до якісних показників розвитку підприємства:

а)  середньорічна вартість основних засобів;

б)  середньоспискова чисельність робітників;

в)  сума оборотних активів підприємства на кінец звітного періоду;

ґ)  годинна продуктивність праці одного робітника (годинний виробіток одного робітника).

  1.   Визначити, який з наведених показників відноситься до абсолютних:

а) фондовіддача;

б) матеріальні витрати;

в) матеріаловіддача;

ґ) оборотність оборотних коштів.

  1.   Визначити, який з наведених показників відноситься до загальних:

а) енергоємність продукції;

б) урожайність;

в) трудомісткість робіт з видобутку вугілля;

ґ) вартість виробленої продукції.

  1.   Визначити, який з наведених показників відноситься до часткових:

а) вартість основних засобів;

б) вартість виробленої продукції;

в) вміст корисних речовин у сировині;

ґ) прибуток.

  1.   Визначити, який з наведених показників не належить до якісних:

а) витрати на 1 грн. товарної продукції;

б) фондовіддача;

в) годинна продуктивність праці одного працюючого;

ґ) середньорічна вартість основних засобів.

 

  1.   Чинники – це:

а)  активно діючі сили, що викликають негативні зміни в стані об’єкта, який розглядається під час аналізу господарської діяльності підприємств різних форм власності;

б)  активно діючі сили, що викликають тільки негативні, або тільки позитивні зміни в стані об’єкта та в показниках, що його відображають;

в) активно діючі сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані  обєкта, який аналізується, та в показниках, що його відображають;

ґ)  сили, що викликають зміну показника.

 

  1.   За можливістю виміру чинники  класифікують,  як:

а)  загальні, тимчасові;

б)  які піддаються та не піддаються виміру;

в)  складні, прості;

ґ)  об’єктивні, зовнішні.

  1.   За ступенем спільності для різноманітних підприємств чинники класифікують, як:

а)  загальні, специфічні;

б)  внутрішні, зовнішні;

в)  обєктивні, субєктивні;

ґ)  об’єктивні, зовнішні.

  1.   За ознакою моментів процесу праці чинники класифікують, як:

а)  складні, прості;

б)  засоби праці, предмети праці, праця;

в)  основні, допоміжні;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

  1.   За характером впливу на результати господарської діяльності чинники класифікують, як:

 

а)  роздільні, повязані;

б)  основні, допоміжні;

в)  постійні, тимчасові;

ґ)  об’єктивні, зовнішні.

  1.   За характером впливу на розвиток виробництва чинники класифікують, як:

а)  екстенсивні, інтенсивні;

б)  внутрішні, зовнішні;

в)  прості, складні;

ґ)  об’єктивні, зовнішні.

  1.   За складністю відображаючих причин чинники класифікують, як:

а)  складні, прості;

б)  роздільні, пов’язані;

в)  внутрішні, зовнішні;

ґ)  об’єктивні, зовнішні.

  1.   За часом дії  чинники класифікують, як:

а)  постійні, тимчасові;

б)  основні, загальні;

в)  специфічні, прості;

ґ)  роздільні, пов’язані.

  1.    За характером причин чинники класифікують, як:

а)  постійні, тимчасові;

б)  об’єктивні, суб’єктивні;

в)  складні, прості;

ґ)  роздільні, пов’язані.

  1.   За характером дії чинники класифікують, як:

а) обєктивні, субєктивні;

б) постійні, тимчасові;

в)  внутрішні, зовнішні;

ґ)  специфічні, прості.

  1.   Резерви – це:

а) невикористані можливості підприємства по збільшенню й удосконаленню виробництва, які реалізуються за рахунок ліквідації непродуктивних витрат і втрат та впровадження світового досвіду;

б) невикористані та перспективні можливості збільшення й удосконалювання виробництва, які реалізуються за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ліквідації непродуктивних витрат і втрат, широкого поширення передового досвіду підвищення ефективності виробництва;

в)   невикористані та перспективні можливості підприємтва з збільшення виробництва та реалізації продукції, зменшення собівартості, підвищення прибутку за рахунок широкого поширення передового досвіду, підвищення ефективності виробництва та ліквідації непродуктивних витрат і втрат;

ґ)  можливості підприємства в подальшій роботі.

  1.   За місцем утворення резерви класифікують, як:

а) внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, міжгалузеві, народногос-подарські;

б)  явні, сховані;

в)  поточні, перспективні;

ґ) галузеві, поточні.

  1.   За часом мобілізації  резерви класифікують, як:

а)  поточні, перспективні;

б)  галузеві, явні;

в)  сховані, поточні;

ґ)  галузеві, поточні.

  1.   За засобами виявлення резерви класифікують, як:

а)  поточні, перспективні;

б)  явні, сховані;

в)  галузеві, регіональні;

ґ)  галузеві, поточні.

  1.   За простими моментами процесу праці резерви класифікують, як:

а)  за засобами праці, предметами праці та самою працею;

б) внутрішньовиробничі за працею, засобами праці, постачанням та реалізацією;  

в) явні та сховані за засобами праці, предметами праці, працею, постачанням, реалізацією;

ґ)  внутрішні, зовнішні.

  1.   Під виробничими резервами розуміють:

а) виробничі запаси підприємства;

б) резервні запаси;

в) золотовалютні резерви держави;

ґ) потенційні можливості підвищення ефективності виробництва.

  1.   За строками використання розрізняють резерви:

а) явні і приховані;

б) внутрішньогосподарські та галузеві;

в) екстенсивної та інтенсивної дії;

ґ) поточні і перспективні.

  1.   Вкажіть, яким чином визначають невикористані резерви зростання обсягів виробництва і реалізації продукції:

а) ці резерви визначаються кількісно за позитивним впливом факторів на узагальнюючий показник;

б) ці резерви визначаються кількісно за негативним впливом факторів на узагальнюючий показник;

в) ці резерви визначаються як різниця між максимальним та комплектним резервом зростання виробництва і реалізації продукції;

ґ) ці резерви визначаються за максимальним значенням резервів з засобів праці, предметів праці та працею.

  1.   Вкажіть, яким чином відбувається побудова моделей за умови наявності функціонального звязку між факторами та результативним показником:

а) з початку ставлять кількісні факторні показники, а потім якісні факторні показники;

б) з початку ставлять якісні факторі показники, а потім кількісні факторні показники;

в) з початку ставлять відносні факторні показни, а потім абсолютні;

г) з початку ставлять натуральні показники, а потом вартістні.

28. За формою відносні величини поділяються на:

а) абсолютні;

б) кількісні;

в) якісні;

ґ) індекси, відсотки, коефіцієнти.

29. Відносна величина виконання плану – це:

а) відносна частка (питома вага) частини в цілому;

б) співвідношення між фактичним і плановим рівнями показників;

в) співвідношення ефекту з ресурсами або витратами;

ґ) співвідношення ефекту з ресурсами.

  1.   Якщо взаємозвязок між результативним показником і факторами, що його визначають, має функціональний характер в аналітичній практиці використовують:

а) прийом порівняння;

б) кореляційно-регресійний прийом;

в) прийом елімінування;

в) ряди динаміки.

31. Найбільш спрощеним засобом при розрахунку впливу окремих факторів на зміну економічного явища є:

а)  спосіб абсолютних різниць;

б) прийом різниць у рівнях показників (спосіб відносних різниць);

в) повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб ланцюгових підстановок);

ґ) прийом перерахунку показників.

  1.   Скорочений прийом ланцюгових підстановок (спосіб абсолютних різниць) ґрунтується на:

а) визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємозвязанного з ним часткового показника;

б) коригуванні планового показника на процент виконання плану з випуску продукції й порівнянні одержаної величини з фактичним показником;

в) порівнянні співмірних показників;

ґ) коригуванні співмірних показників на темп росту з випуску продукції.

  1.    Якщо різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок (способу абсолюних різниць) визначимо...

а) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

б) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни загального показника на відхилення за кількісним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

  1.   Якщо різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок (способу абсолюних різниць) визначимо...

а) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником;

б) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

  1.    При розрахунку впливу факторів засобів праці на зміну обсягу виробництва доцільно використовувати такий прийом аналізу, як:

а) прийом порівняння;

б) скорочений прийом ланцюгових підстановок (спосіб абсолютних різниць);

в) балансовий прийом;

ґ) прийом дольової участі.

  1.   Для перевірки  правильності результатів розрахунків впливу факторів на результативний показник використовується такий прийом, як:

а)  прийом перерахунку показників;

б)  балансовий прийом (баланс факторів);

в)  прийом порівняння;

ґ)  скорочений прийом ланцюгових підстановок.

  1.   Прийоми елімінування використовуються у випадках . . .

а) при розвязанні задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів, незалежно від характеру звязків, що існують між ними;

б) при розвязанні  задач, у яких не існує функціональних звязків між факторами та результатом дії цих факторів;

в) при розвязанні  задач, у яких існують вірогідні звязки між факторами та результатом дії цих факторів;

ґ) при розвязанні  задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів за наявності функціональних звязків між факторами та результатом дії цих факторів.

  1.   Група прийомів елімінування – це:

а) прийом порівняння, балансовий прийом, сальдовий прийом;

б) прийом перерахунку, повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб ланцюгових підстановок),  прийом різниць у рівнях показників (спосбі відносних різниць);

в) прийом розрахунку індексів, прийом групування, прийом будування динамічних рядів;

ґ) повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб лагцюгових підстановок), прийом абсолютних різниць, прийом різниць у рівнях показників (спосіб відносних різниць).

  1.   Різниця у рівнях показників  знаходиться шляхом . . .

а) порівняння фактичного рівня кожного фактичного показника зі 100 відсотками;

б) порівняння фактичного рівня незалежного факторного показника зі 100 відсотками, а кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

в) порівняння кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

ґ) порівняння темпів зростання кожного із показників зі 100 відсотками.

  1.   Вплив різниць у рівнях показників на обсяг виробленої продукції знаходиться . . .

а)  шляхом множення їх на фактичний обсяг виробленої продукції;

б) шляхом множення їх на базисний обсяг виробленої продукції;

в) шляхом множення їх на абсолютне відхилення звітного обсягу виробленої продукції від базисного;

ґ) шляхом множення їх на відносне відхилення звітного обсягу виробленої продукції від скоригованого.

  1.   Назви показників і факторів в аналітичних таблицях, які використовують для оформлення розрахунків прийомом різниць у рівнях показників (способом відносних різниць) . . .

а) співпадають у всіх випадках;

б) не співпадають у всіх випадках;

в) співпадають лише за першим показником таблиці;

ґ) співпадають за першим та останнім показником таблиці.

  1.   Факторний показник – це:

а) назва економічного фактора в економічному аналізі;

б) назва показника, у якому відображається дія відповідного фактора;

в) це будь-який показник аналітичної таблиці;

ґ)  це один із показників аналітичної таблиці.

  1.   Результативний показник у факторному аналізі – це:

а) підсумковий показник аналітичної таблиці;

б) показник економічного ефекту;

в) показник сукупного впливу окремих факторів;

ґ) це один із показників аналітичної таблиці.

  1.   Висновок за результатами проведених розрахунків впливу окремих факторів на результативний показник доцільно складати у наступній послідовності:

а)   у послідовності отриманих результатів аналітичних розрахунків;

б) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів;

в) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням величини результатів;

ґ) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням їх величини та

виявленням резервів щодо підвищення ефективності роботи підприємства і формулюванні рекомендацій щодо підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності досліджуваного підприємства.

Тема 2. “Організація та методика аналізу виробництва та реалізації”

  1.   Загальне оцінювання динаміки виробництва й продажу продукції надається за допомогою показників:

а) чистий дохід, чистий прибуток, реалізація продукції на експорт;

б) чиста виручка від реалізації, обсяг виробництва;

в) чистий дохід, обсяг виробництва, виробництво продукції на експорт, виконання зобовязань по поставкам, додана вартість;

ґ) чистий дохід, чистий прибуток, податок на прибуток.

  1.   Показники, що характеризують динаміку виробництва та реалізацію продукції :

а) обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у порівняльних цінах, виробництво окремих видів продукції у фізичних одиницях;

б) обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у діючих цінах, виручка від реалізації продукції, продуктивність праці;

в) виручка від реалізації без податку на додану вартість, акцизного збору (чистий дохід), додана вартість;

ґ) обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у діючих цінах, чиста виручка від реалізації продукції.

  1.   Реалізацію продукції сучасного підприємства точніше характеризує такий показник, як:

а) дохід підприємства;

б) чистий дохід підприємства;

в) товарна продукція;

ґ) прибуток.

  1.   Зміну обсягу реалізації продукції  обумовлюють наступні чинники:

 

а) зміна обсягу виробництва продукції та залишків нереалізованої продукції;

б) залишки готової продукції на складі  на початок періоду та зміна товарного випуску продукції;

в) зміна товарного випуску продукції, залишків товарів, відвантажених, не сплачених у строк;

г) виконання договорів на  поставку продукції;

  1.   Коефіцієнт асортиментності – це . . .

а) відношення фактичного випуску продукції до планового;

б) відношення планового випуску продукції до фактичного;

в) відношення фактичного випуску у межах плану до планового;

ґ) відношення планового випуску до фактичного у межах плану.

  1.   Виконання завдання з асортименту продукції визначають наступним  чином:

а) порівнянням фактичного обсягу продукції з даними за минулий період;

б) порівнянням фактичного обсягу окремих видів продукції в межах  завдання з обсягом окремих видів продукції по завданню;

в) порівнянням фактичного обсягу з базовим;

ґ) порівнянням базового обсягу виробництва з фактичним.

  1.   Середній коефіцієнт виконання завдання з асортименту розраховується,  як:

а) відношення собівартості продукції до її вартості;

б) відношення  фактичного випуску продукції, але не більше плану, зарахованого до асортименту за його окремими позиціями, до його обсягу за планом;

в) відношення вартості продукції, зарахованої до асортименту, до її фактичного обсягу;

ґ) відношення вартості продукції до її собівартості.

  1.   Вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва визначається:

а) множенням різниці між темпами зростання обсягу виробництва в порівняльних цінах і нормованої заробітної плати на обсяг виробництва за планом;

б) множенням різниці між темпами зростання обсягу виробництва в порівняльних цінах і нормованої заробітної плати на фактичний обсяг виробництва;

в) різниця між темпами зростання обсягу виробництва в порівняльних та діючих цінах;

ґ) різниця між темпами зростання нормованої заробітної плати та обсягу виробництва.

  1.   Коефіцієнт ритмічності розраховується як відношення:

а) фактичного обсягу виробництва продукції  до  планового;

б) фактичного обсягу продукції за окреми відрізки часу у межах плану до  фактичного обсягу виробництва продукції;

в) фактичного обсягу продукції за окреми відрізки часу у межах плану до   планового обсягу виробництва продукції;

г) фактичного обсягу продукції за окремі відрізки часу у межах плану до  фактичного обсягу виробництва продукції;

  1.  Внесок підприємства в економіку народного господарства точніше характеризує такий показник, як:

а)  чистий дохід підприємства;

б) додана вартість;

в) виручка від реалізації продукції;

ґ) обсяг виробництва продукції.

Тема 3. “Організація та методика аналізу ефективності використання трудових ресурсів та фонду оплати праці”

  1.   Відносне відхилення по забезпеченості підприємства робітниками розраховується, як:

а) порівняння фактичної чисельності робітників з чисельністю попереднього року;

б) порівняння чисельності робітників за попередній рік з  фактичною чисельністю;

в) порівняння фактичної чисельності робітників з фактичною за звітний рік в оцінці минулого року;

ґ) множенням середньоблікової чисельності робітників за звітний період на відсоток виконання завдання по виробництву продукції.

  1.   Удосконалення структури персоналу, підвищення кваліфікації кадрів – це резерв зростання випуску продукції за рахунок поліпшення використання . . .

а) засобів праці;

б) предметів праці;

в) праці;

ґ) засобів праці та праці.

  1.   Назвати фактори, які обумовлюють відносне відхилення фонду заробітньої плати робітників:

а)  чисельність робітників; кількість днів, відпрацьованих одним робітником; тривалість робочого дня;

б)  середньорічна заробітна платня; тривалість робочого дня.

в)  середньорічна виробітка; середньорічна заробітна платня;

г)  середньорічна виробітка; тривалість робочого дня.

  1.   Управління підприємством буде вважатися ефективним за таких умов:

а) коли темпи зростання середньої заробітної плати працюючих випереджають темпи зростання їхньої продуктивності праці;

б) коли темпи зростання продуктивності праці працівників випереджають темпи зростання їхньої середньої заробітної плати;

в) коли темпи зростання середньої заробітної плати працівників дорівнюють темпам зростання їхньої продуктивності праці;

г) серед наданих відповідей немає правильної.

  1.   До резервів збільшення випуску продукції за умови їх від’ємного впливу на цей показник, відносять такі фактори праці:

а) фондоозброєність одного працюючого;

б) технічна озброєність одного робітника;

в) середньоспискова чисельність робітників; кількість днів, відпрацьованих одним робітником; тривалість робочого дня; середньогодинний виробіток одного робітника;

г) кількість днів, відпрацьованих одним робітником; тривалість робочого дня; середньогодинний виробіток одного робітника;

  1.   Показник скоректована чисельність робітників має наступну економічну інтерпретацію:

а) скільки робітників потрібно було б залучити задля виробництва обсягу товарної продукції у звітному році;

б) скільки робітників потрібно було б залучити задля виробництва обсягу товарної продукції у попередньому році;

в) скільки робітників залучено задля виробництва обсягу реалізованої продукції у звітному році.

г) серед наданих відповідей немає правильної.

  1.   Продуктивність праці у вартісному виразі  обчислюється як відношення:

а) матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції;

б) обсягу виробленої продукції до матеріальних витрат;

в) обсягу виробленої продукції до середньоспискової чисельності працюючих;

ґ) обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів.

  1.   Середньорічна продуктивність праці одного робітника  розраховується: 

а) шляхом відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної заробітної плати працюючих;

б) шляхом множення середньоспискової чисельності робітників на обсяг виробленої продукції;

в) шляхом відношення обсягу виробленої продукції до середньоспискової чисельності робітників;

г)  шляхом множення чисельності робітників на середню заробітну плату;

  1.   Середньогодинна продуктивність праці  розраховується:

а) шляхом відношення середньоспискової чисельності робітників до середньомісячної заробітної плати одного робітника;

б) шляхом помноження середньоспискової чисельності робітників на обсяг наданих послуг за звітний період часу;

в) як відношення обсягу виробленої продукції за звітний період до загальної кількості людино-годин, відпрацьованих всіма робітниками;

г) як відношення загальної суми обсягу виробництва до загальної кількості працюючих;

  1.   На використання робочого часу впливають наступні чинники: 

а) зміна чисельності робітників; зміна середньорічної продуктивності праці; зміна трудомісткості;

б) зміна чисельності робітників; зміна середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником; зміна середньої тривалості робочого дня;

в) зміна чисельності робітників; зміна  середньомісячної заробітної плати; зміна середньої тривалості робочого дня;

г) зміна чисельності працюючих;

  1.   На обсяг виробництва впливають наступні чинники праці:

а)    зміна коефіцієнта плинності робочої сили; зміна середньої чисельності робітників;

б)  зміна середньоспискової чисельності робітників; зміна середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником; зміна середньої тривалості робочого дня; зміна середньогодинної продуктивності праці;

в) зміна трудомісткості; зміна середньої тривалості робочого дня; зміна середньогодинної продуктивності праці;

г)    зміна середньорічного виробітку одного працюючого;

  1.   Причиною збільшення випуску продукції за рахунок чинників праці може бути:

а)  зменшення середньооблікової чисельності робітників;

б) збільшення цілодобових та внутрішньозмінних втрат робочого часу;

в) збільшення середньогодинної продуктивності праці;

ґ) збільшення цілодобових  втрат робочого часу.

  1.   Добуток відхилення із середньої чисельності робітників та базисних даних стосовно днів роботи одного робітника, тривалості робочого дня та середньогодинного виробітку одного робітника, це розрахунок впливу чинника праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна тривалості робочого дня;

б) зміна середньооблікової чисельності робітників;

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника;

ґ) зміна днів, відпрацьованих одним робітником.

  1.   Добуток відхилення із середньогодинного виробітку робітника та звітних даних стосовно середньооблікової чисельності робітників, середньої кількості днів виходу на роботу одного робітника та тривалості робочого дня, це розрахунок впливу чинника праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна тривалості робочого дня;

б) зміна середньооблікової чисельності робітників;

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника;

ґ) зміна днів, відпрацьованих одним робітником.

  1.   Добуток відхилення із середньої кількості днів виходу на роботу одного робітника, звітних даних стосовно середньооблікової чисельності робітників та базисних даних стосовно середньої тривалості робочого дня та середньогодинного виробітку одного робітника, це розрахунок впливу  чинника праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна тривалості робочого дня;

б) зміна середньооблікової чисельності робітників;

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника;

ґ) зміна днів, відпрацьованих одним робітником.

  1.   Добуток відхилення із середньої тривалості робочого дня та звітних даних стосовно середньооблікової чисельності робітників і середньої кількості днів виходу на роботу одного робітника та базисних даних щодо середньогодинного виробітку одного робітника, це розрахунок впливу чинника праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна тривалості робочого дня;

б) зміна середньооблікової чисельності робітників;

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника;

ґ) зміна днів, відпрацьованих одним робітником.

  1.   Різниця (у відсотках) між звітним рівнем чисельності робітників та 100% базисного рівня обсягу випуску продукції відображає вплив  чинника праці на обсяг виробництва:

а) тривалість робочого дня;

б) виробіток одного робітника за одну годину робочого часу;

в) кількість днів, що відпрацював один робітник у звітному періоді;

ґ)  зміна середньооблікової чисельності робітників.

  1.   Від’ємне значення впливу фактора середньорічної виробітки при проведенні аналізу відносного відхилення фонду оплати праці робітників має таку економічну інтерпретацію: 

а) фонд заробітної плати зменшився внаслідок збільшення середньорічної виробітки;

б) фонд заробітної плати зменшився внаслідок зменшення середньорічної виробітки;

в) фонд заробітної плати збільшився внаслідок збільшення середньорічної виробітки;

г) фонд заробітної плати не змінився внаслідок збільшення середньорічної виробітки

  1.   Непродуктивні витрати по зарплатні робітників виникають за таких умов: 

а) коли відносне відхилення по фонду зарплати робітників із знаком “-” ;

б) коли відносне відхилення по фонду зарплати робітників із знаком “+” ;

в) коли абсолютне відхилення по фонду зарплати робітників із знаком “-” ;

г) коли абсолютне відхилення по фонду зарплати робітників із знаком “+”.

  1.  Розрахуйте фонд робочого часу робітників якщо:  середньоспискова чисельність робітників = 50 осіб, середньорічна кількість днів, які відпрацював один робітник = 250 днів, тривалість робочого дня = 7,8 години.

а) 12500 годин;

б) 390 годин;

в) 1950 годин;

г) 97500 годин.

  1.   Відносне відхилення по фонду заробітної плати робітників розраховується наступним чином: 

а) фонд заробітної плати робітників у звітному періоді − фонд заробітної плати робітників у попередньому році;

б) фонд заробітної плати робітників у звітному періоді − фонд заробітної плати робітників, скоректований на відсоток виконання завдання з випуску продукції;

в) фонд заробітної плати робітників, скоректований на відсоток виконання завдання з випуску продукції − фонд заробітної плати робітників у звітному періоді;

г) фонд заробітної плати робітників у звітному періоді − фонд заробітної плати персоналу основної діяльності у попередньому році.

  1.   Скоректований фонд заробітної плати робітників розраховується таким чином:

а) фонд заробітної плати робітників за попередній рік помножити на відсоток виконання завдання з обсягу реалізації продукції;

б) фонд заробітної плати робітників за звітний рік помножити на відсоток виконання завдання з обсягу реалізації продукції;

в) фонд заробітної плати робітників за попередній рік помножити на відсоток виконання завдання з обсягу виробництва продукції;

г) фонд заробітної плати робітників за попередній рік поділити на відсоток виконання завдання з обсягу виробництва продукції.

  1.   Вплив середньорічної виробітки на зміну фонду заробітної плати робітників розраховується наступним чином:

а) (чисельність робітників у звітному році – чисельність робітників у попередньому році) х середня зарплата за попередній рік;

б) (чисельність робітників у звітному році – скоригована чисельність робітників) х середня зарплата за звітний рік;

в) (чисельність робітників у звітному році – скоригована чисельність робітників) х середня зарплата за попередній рік;

г) (скоригована чисельність робітників  - чисельність робітників у звітному році) х середня зарплата за попередній рік.

  1.   Вплив середньої зарплати на зміну фонду заробітної плати робітників розраховується наступним чином:

а) (середня зарплата за звітний рік – середня зарплата за попередній рік) х чисельність робітників за попередній рік;

б) (середня зарплата за звітний рік – середня зарплата за попередній рік) х чисельність робітників за звітний рік;

в) (середня зарплата за попередній рік – середня зарплата за звітний рік) х чисельність робітників за звітний рік;

г) (середня зарплата за звітний рік – середня зарплата за попередній рік) х скоригована чисельність робітників.

  1.   Розрахуйте середньогодинну продуктивність праці одного робітника, якщо: річний фонд робочого часу робітників склав 8000 тис. годин, обсяг виробництва продукції = 120 000 тис. грн.

а) 25 грн.;

б) 15 грн.;

в) 9 грн.;

г) 0,07 грн.

  1.   До резервів збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок трудових факторів не включається негативний вплив такого фактора, як:

а) середньоспискова чисельність робітників;

б) середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік;

в) середня тривалість робочого дня;

г) годинна продуктивність праці.

Тема 4. “Організація та методика аналізу основних засобів”

  1.   Джерелом інформації для аналізу використання основних засобів є:

а) форма № 1-П-НПП; форма № 5;

б) форма № 11-ОЗ; форма № 1-П-НПП; форма № 5; форма № 1-ПВ;

в) форма № 5; форма № 1-ПВ;

ґ) форма № 1-ПВ; форма № 1-П-НПП.

  1.  Забезпеченість підприємства основними засобами характеризують такі показники:

а) вартість основних засобів на кінець звітного періоду, питома вага активної частини основних засобів основної діяльності;

б) фондоозброєність праці та вартість введених за звітний період основних засобів;

в) фондоозброєність праці, технічна оснащеність робітників, середньорічна вартість основних засобів основної діяльності та питома вага активної частини основних засобів основної діяльності;

ґ) фондовіддача, фондоозброєність.

  1.  Технічний рівень засобів праці характеризують такі показники:

а) фондовіддача, фондоозброєність;

б) коефіцієнт зносу та придатності засобів праці, середній строк експлуатації обладнання;

в) фондоємкість;

ґ) рівень використання виробничих потужностей.

84.  Аналіз зношеності засобів праці проводиться за допомогою наступних показників:

а) коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності;

б) фондовіддача;

в) фондоємкість, коефіцієнт зносу;

г)  фондоозброєнність;

85. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як:

а) відношення первісної вартості основних засобів до загальної суми необоротних активів;

б) відношення залишкової й первісної вартості основних засобів;

в) відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів;

ґ) відношення первісної вартості основних засобів до суми зносу.

86. Коефіцієнт придатності розраховується наступним чином:

а)  вартість засобів, які вибули, ділиться на первинну вартість основних засобів на початок року;

б) знос основних засобів на початок року / залишкова вартість основних засобів на початок року;

в) вартість введених нових основних засобів ділиться на первинну вартість основних виробничих засобів на кінець року;

г)  1- коефіцієнт зносу.

87. Узагальнюючу оцінку динаміки основних засобів і характеру їх зміни проводять за допомогою коефіцієнтів . . .

а) оновлення;

б) зношення;

в) фондомісткості;

ґ) фондовіддачі.

  1.   Середньорічна вартість основних засобів розраховується наступним чином:

а)  (первісна вартість основних засобів на початок року + залишкова вартість основних засобів на кінець року) / 2;

б)  первісна вартість основних засобів на початок року + первісна вартість основних засобів на кінець року;

в) (залишкова вартість основних засобів на початок року + залишкова вартість основних засобів на кінець року) / 2;

г) обсяг виробництва продукції / середньорічну вартість активної частини основних засобів.

  1.  Коефіцієнт вводу основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, що надійшли у звітному періоді, до:

а) середньої вартості основних засобів;

б) вартості основних засобів на початок звітного періоду;

в) вартості основних засобів на кінець звітного періоду;

ґ) різниці вартості введени і вибулих основних засобів.

 

  1.   Коефіцієнт вибуття основних  засобів розраховується наступним чином:

а) вартість введених нових основних засобів ділиться на первинну вартість основних виробничих фондів на кінець року;

б)  вартість засобів, які вибули, ділиться на первинну вартість основних засобів на початок року;

в)  вартість введених засобів ділиться на первинну вартість на початок року;

г) серед наданих відповідей немає правильної.

  1.  Розрахуйте фондовіддачу основних засобів за такими даними: обсяг виробництва продукції = 7800 тис. грн., середньорічна вартість основних засобів = 6000 тис. грн., а середеньорічна вартість активної частини фондів = 4500 тис. грн.

 

а) 0,77 грн.;

б) 1,3 грн.;

в) 1,73 грн.;

г) 0,58 грн.

  1.  Розрахуйте фондомісткість основних засобів за такими даними: обсяг виробництва продукції = 7800 тис. грн., середньорічна вартість основних засобів = 6000 тис. грн., а середеньорічна вартість активної частини фондів = 4500 тис. грн.

а) 0,77 грн.;

б) 0,58 грн.;

в) 0,75 грн.

г) 1,73 грн.

  1.  До резервів збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок  факторів основних засобів не включається негативний вплив такого фактора, як:

а) середньорічної вартості активної частини фондів;

б) середньорічної вартості основних засобів;

в) фондовіддачі активної частини фондів;

г) питомої ваги активної частини засобів у середньорічній вартості основних засобів.

  1.   Під активною частиною основних засобів у економічному аналізі розуміється:

а) машини та обладнання + транспортні засоби;

б) машини та обладнання – транспортні засоби;

в) машини та обладнання;

г)  нематеріальні активи.

  1.   Узагальнюючими показниками ефективності використання основних засобів є:

а) фондоозброєність, коефіцієнт зносу основних засобів;

б) фондовіддача, рівень використання виробничої потужності, співвідношення темпів зростання продуктивності праці та її фондоозброєності;

в) фондоємкість, фондоозброєність;

ґ) фондоємкість, фондоозброєність, фондовіддача.

  1.   Фондовіддача основних виробничих засобів (ОВЗ)  розраховується:

а) як відношення середньорічної вартості ОВЗ до обсягу виробництва;

б) як відношення обсягу виробництва до середньорічної вартості ОВЗ;

в) як відношення середньорічної вартості активної частини ОВЗ до загальної їх середньорічної вартості;

г) як відношення середньорічної вартості ОВЗ до обсягу реалізації;

  1.   Відношення обсягу продукції до середньорічної вартості основних засобів основної діяльності – це . . .

а) фондоозброєність;

б) фондовіддача;

в) технічна озброєність праці;

ґ) фондомісткість.

  1.   Найчастіше до факторної моделі аналізу впливу основних засобів основної діяльності на обсяг виробництва продукції включають наступні факторні показники:

а) середньорічна вартість основних засобів основної діяльності, питома вага активної частини основних засобів основної діяльності, фондовіддача активної частини основних засобів основної діяльності;

б) фондоозброєність, технічна оснащеність робітників, питома вага активної частини основних засобів основної діяльності;

в) фондовіддача, знос та вибуття основних засобів основної діяльності;

ґ) середньорічна вартість основних засобів основної діяльності, технічна оснащеність робітників, фондоозброєність.

  1.   Для визначення впливу використання основних виробничих засобів (ОВЗ) на зміну обсягу виробленої продукції використовуються такі показники:

а) фондовіддача ОВЗ;

б) фондовіддача активних засобів, питома вага активних засобів в загальній вартості ОВЗ, середньорічна вартість ОВЗ;

в) фондоозброєнність;
ґ) середньорічна вартість ОВЗ, фондоозброєнність, фондовіддача ОВЗ.

  1.   Причиною зменшення обсягу виробництва  може бути:

а) зниження питомої ваги активних засобів, та фондовіддачі активних засобів;

б) помилка в нарахуванні амортизації;

в) зростання фондоозброєнності;

г)  збільшення чисельності працівників;

  1.   На зміну обсягу виробництва прямо впливають наступні чинники засобів праці:

а) середньорічна вартість ОВЗ, питома вага активної частини ОВЗ, фондовіддача активної частини ОВЗ;

б) фондовіддача активної частини ОВЗ та ступінь зносу ОВЗ;

в) вартість ОВЗ, що надійшли та вартість ОВЗ, що вибули;

г)  фондовіддача ОВЗ;

  1.   Добуток відхилення середньої вартості основних засобів основного виду діяльності та базисних даних щодо питомої ваги  їх активної частки й фондовіддачі активної частки основних засобів основного виду діяльності підприємства, це розрахунок впливу  чинника засобів праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміна середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміна фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміна фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

  1.   Добуток відхилення питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності та фактичних даних стосовно середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства та базисних даних щодо фондовіддачі їхньої активної частини, це розрахунок впливу чинника засобів праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміна середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміна фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміна фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

  1.   Добуток відхилення з фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності та фактичних даних стосовно середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства та питомої ваги їх активної частини, це розрахунок впливу чинника засобів праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміна середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміна фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміна фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

  1.   Різниця (у відсотках) між звітним рівнем середньої вартості виробничих фондів основного виду діяльності підприємства та 100% базисного рівня обсягу виробництва продукції відображає вплив  чинника засобів праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміна середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміна фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміна фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

  1.   Різниця (у відсотках) між звітним рівнем середньої вартості активної частини основних виробничих засобів та рівнем загальної середньої вартості всіх засобів основного виду діяльності підприємства відображає вплив  чинника засобів праці на обсяг виробництва, такого, як:

а) зміна питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміна середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміна фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміна фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

  1.   Різниця (у відсотках) між звітним рівнем обсягу випуску продукції та рівнем середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства відображає вплив  чинника засобів праці, такого, як:

а) зміни питомої ваги середньої вартості активної частини основних засобів основного виду діяльності;

б) зміни середньої вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства;

в) зміни фондовіддачі активної частини основних засобів основного виду діяльності підприємства;

ґ)  зміни фондовіддачі  основних засобів основного виду діяльності підприємства.

Тема 5. “Організація та методика аналізу матеріальних ресурсів”

  1.  Аналіз матеріальних ресурсів підприємства охоплює такі напрями:

а) аналіз наявності та руху матеріальних ресурсів;

б) аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз організаційно-технічного рівня підприємства;

ґ) аналіз впливу зміни матеріаловіддачі на обсяг виробленої продукції.

  1.  До матеріальних ресурсів належать:

а) сировина;

б) сировина; основні й допоміжні матеріали;

в) паливо; сировина;

ґ) енергія; основні й допоміжні матеріали.

  1.  Джерелом інформації для аналізу використання матеріальних ресурсів є:

а) форма № 1-П-НПП; форма № 2;

б) форма № 2; форма № 5;

в) форма № 5; форма № 1-П-НПП;

ґ) форма № 1-ПВ.

  1.  Основними причинами відхилень складських запасів матеріальних ресурсів від нормативу є:

а) зміна залишків виробничих запасів;

б) зміна обсягів виробництва продукції;

в) зміна норм затрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;

г) нераціональне розміщення складів.

  1.  Аналіз використання матеріальних ресурсів здійснюється за такими узагальнюючими показниками:

а) матеріаломісткість продукції;

б) матеріаловіддача продукції; матеріаломісткість продукції;

в) рівень відходів та браку продукції;

г) енергомісткість виробництва.

  1.  До узагальнюючих показників ефективності використання матеріальних ресурсів відносять:

а) паливомісткість;

б) енергоємність;

в) металомісткість;

ґ) прибуток на 1 грн. матеріальних витрат.

  1.  Матеріаловіддача розраховується як відношення:

а) суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції;

б) вартості виробленої продукції  до суми матеріальних витрат;

в) суми матеріальних витрат на технологічні цілі до загальної суми матеріальних витрат;

ґ) загальної суми  матеріальних витрат до матеріальних витрат на технологічні цілі.

  1.  Матеріаломісткість – це відношення:

а) суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції;

б) вартості виробленої продукції  до суми матеріальних витрат;

в) вартості корисно використаних матеріалів до вартості всіх матеріалів;

ґ) вартості фактично використаних матеріалів до вартості матеріалів за планом у розрахунку на фактичний обсяг випуску продукції.

  1.  Факторна модель обсягу виробленої продукції враховує вплив таких факторів:

а) матеріаловіддача продукції;

б) рівень браку;

в) норматив виробничих запасів;

ґ) асортиментно-структурні зрушення у виробництві.

  1.   Вплив матеріаломіскості на обсяг виробленої продукції  розраховується, як:

а) шляхом відношення матеріальних затрат до обсягу виробленої продукції;

б) шляхом відношення обсягу виробленої продукції до матеріальних затрат;

в) шляхом відношення фактичних матеріальних затрат до базового рівня матеріаломісткості та порівняння фактичного обсягу виробленої продукції із полученим результатом;

ґ) шляхом відношення базового рівня матеріальних затрат до фактичної матеріаломісткості та порівняння полученого результату із базовим обсягом виробленої продукції.

  1.   До резервів збільшення обсягу виробленої продукції у зв’язку зі зниженням ефективності використання матеріальних ресурсів відносять:

а) зміну обсягу виробленої продукції із-за економії матеріальних ресурсів;

б)  зменшення продукції із-за збільшення матеріаломісткості продукції;

в)  виявлені перевитрати матеріальних витрат;

ґ)   виявлену економію матеріальних ресурсів.

  1.   Різниця (у відсотках) між звітним рівнем матеріальних витрат на виробництво продукції та 100% відбиває вплив  фактора на обсяг виробництва, такого, як:

а) вплив зміни матеріаловіддачі використаних на виробництво матеріальних ресурсів;

б) вплив зміни витрат матеріалів на виробництво продукції;

в) вплив зміни матеріалоємності продукції підприємства;

ґ) вплив зміни матеріаловіддачі та матеріалоємності продукції підприємства.

  1.  На підприємстві буде недоотримано обсяг виробництва у звітному році за таких умов:

а) якщо матеріалоємність виробленої продукції у звітному році більше за матеріалоємкість у попередньому;

б) якщо матеріалоємність виробленої продукції у звітному році менше за матеріалоємкість у попередньому;

в) якщо матеріалоємність виробленої продукції у звітному році дорівнює матеріалоємкості у попередньому;

г) якщо матеріаловіддача у звітному році дорівнює матеріалоємкості у попередньому.

                                                         

  1.  Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується:

а) визначенням норм виробничих запасів;

б) витрачанням матеріалів на виготовлення окремих виробів;

в) зростанням матеріаловіддачі;

г) збільшенням матеріаломісткості продукції.

  1.  Розрахуйте обсяг виробництва продукції, якщо матеріальні витрати складають = 7000 тис. грн., а матеріаломісткість = 0,8 грн.

а) 8750 тис. грн.;

б) 5600 тис. грн.;

в) 7800 тис. грн.

г) 9900 тис. грн.

Тема 6. “Організація та методика аналізу витрат”

123. Класифікація витрат на умовно-постійні та умовно-змінні здійснюється з метою:

а) прогнозування крапки беззбитковості діяльності підприємства;

б) виділення виробничої собівартості продукції;

в) визначення впливу обсягу виробництва на собівартість продукції;

ґ) визначення впливу обсягу реалізації на собівартість продукції.

  1.  До умовно-постійних витрат  належать:

а)  витрати, які залежать від рівня виконання виробничої програми;

б) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від зміни обсягу виконання виробничої програми;

в) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від зміни витрат на виробництво продукції;

ґ)  витрати, які не залежать від рівня виконання виробничої програми.

  1.  До умовно-змінних витрат  належать:

а) витрати, які залежать, чи майже залежать від рівня виконання виробничої програми;

б) витрати, які залежать, чи майже залежать від зміни рівня виконання кошторису підприємства;

в) витрати, які залежать, чи майже залежать від зміни витрат щодо випуску продукції;

ґ) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від рівня виконання виробничої програми

  1.  В залежності від обсягу виробництва загально виробничі витрати діляться на:

а) прості та комплексні;

б) прості та змінні;

в) комплексні та постійні;

ґ) умовно-змінні та умовно-постійні.

  1.  Аналіз витрат на 1 гривню виробленої продукції доцільно виконувати:

а) тільки в цілому за всіма витратами і за кожною статею витрат при наявності найбільшого відхилення;

б) тільки за кожною статтею витрат окремо;

в) як у цілому за всіма витратами, так і за кожною статтею окремо;

ґ) за тими статтями витрат, які мають найбільше відхилення від нормативних або планових витрат.

  1.   Рівень витрат на одиницю виробленої продукції визначається таким чином:

а) відношенням обсягу виробництва до її собівартості;

б) відношенням матеріальних витрат до обсягу виробництва у діючих цінах;

в) відношенням обсягу виробництва до матеріальних витрат;

ґ) відношенням собівартості виробленої продукції до її обсягу у діючих цінах.

 

  1.  Джерелами інформаційної бази поелементного аналізу витрат  є:

а) кошторис витрат,  форма № 2 “Звіт про фінансові результати;

б) бізнес план,  форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”;

в) планова калькуляція окремих видів продукції та журнал 5;

ґ) форма № 2-ПВ “Річний звіт з праці, форма № 11-ОЗ “Звіт про наявність і рух основних засобів”, форма № 3-МТП “Звіт про залишки і використання матеріалів”.

  1.    Згідно з чинним законодавством виділяють такі економічні елементи:

а) матеріальні витрати, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, амортизація, інші операційні витрати;

б) матеріальні витрати, енергетичні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати;

в) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати;

ґ) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, кошти, амортизація, інші операційні витрати.

  1.    При проведенні аналізу витрат за економічними елементами, розрахунок питомої ваги кожного елемента проводять як співвідношення:

а) окремого елемента витрат до загальної суми елементів витрат;

б) загальної суми елементів витрат до суми кожного елемента витрат;

в) окремого елемента витрат до суми собівартості реалізованої продукції;

ґ) окремого елемента витрат до обсягу виробництва.

  1.   До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг):

а) матеріальні витрати;

б) витрати на аудиторську перевірку;

в) витрати на службове відрядження;

ґ) витрати на опалення та водопостачання невиробничих приміщень.

  1.   До складу операційних витрат належать:

а) інші надзвичайні витрати;

б) адміністративні витрати, собівартість реалізованої продукції;

в) фінансові витрати;

ґ) витрати від участі в капіталі.

  1.   До складу операційних витрат входять:
а) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;
б) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, понаднормативні виробничі витрати;
в) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут;
ґ) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, понаднормативні виробничі витрати, інші операційні витрати.
  1.   До прямих відносяться витрати:
а) які змінюються у прямій залежності від зміни обсягу виробництва;
б) які не можуть бути розкладені на більш прості елементи;
в) які можуть бути безпосередньо віднесені до певного обєкта витрат;
ґ) на технологічні цілі.
  1.   Вплив зміни трудомісткості на собівартість виробленої продукції  розраховується:

а) шляхом множення зміни трудомісткості на фактичний обсяг виробництва продукції;

б) шляхом ділення зміни трудомісткості  на фактичний обсяг виробництва продукції;

в) шляхом множення зміни трудомісткості на обсяг виробництва продукції попереднього року;

ґ) шляхом множення трудомісткості на базовий обсяг виробництва продукції.

  1.   Адміністративні витрати відносяться до наступної групи витрат:

а) постійні;

б) змінні;

в) умовно-постійні;

ґ) постійних та змінних.

  1.   Як розраховується резерв зменшення собівартості, якщо базова матеріаломісткість складала  25 коп., фактична матеріаломісткість – 38 коп., базовий обсяг виробництва продукції – 3050 тис. грн., фактичний обсяг виробництва продукції – 3120 тис. грн.:

а) 25 – 38;       б) 3120 – 3050;      в) (38 – 25) х 3050;        ґ)  (38 – 25) х 3120.

  1.   Як розраховується резерв зменшення собівартості, якщо базова трудомісткість складала  35 коп., фактична трудомісткість – 48 коп., базовий обсяг виробленої продукції – 3150 тис. грн., фактичний обсяг виробленої продукції – 3220 тис. грн.:

а) 35 – 48;      б) 3150 – 3220;      в) (35 – 48) х 3150;         ґ)  (48 – 35) х 3220.

  1.   Щоб можна було сказати, що підприємство працює прибутково, рівень витрат у розрахунку на 1 гривню виробленої продукції повинен бути:

а) більше 1;

б) менше 1;

в) дорівнювати 1;

г) менше 2.

Тема 7. “Організація та методика аналізу фінансових результатів”

  1.   Реалізацію продукції сучасного підприємства точніше характеризує   показник:

а) дохід підприємства;

б) чистий дохід підприємства;

в) обсяг наданих послуг;

г)  обсяг виробленої продукції.

  1.  Усі складові прибутку підприємства – це:

а) прибуток від операційної та фінансової діяльності;

б) прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльності підприємства;

в) фінансові результати від основної операційної, надзвичайної діяльності та інші операційні доходи;

г) прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності.

  1.  Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – це:

а) валовий прибуток та фінансові доходи;

б) фінансовий результат від таких різних видів звичайної діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової та ін.;

в) фінансовий та інші доходи і витрати;

г) фінансовий результат від основної операційної діяльності.

  1.  Фінансові результати від основної операційної діяльності визначаються таким чином:

а) валовий прибуток - адміністративні витрати - витрати на збут;

б) валовий прибуток + інші операційні доходи - інші операційні витрати;

в) немає правильного варіанта відповіді.

г) валовий прибуток – собівартість реалізованої продукції.

  1.  Чистий прибуток підприємства  визначається наступним чином:

а) як різниця між сукупними доходами і сукупними витратами підприємства;

б) як різниця між валовим доходом і валовими витратами підприємства;

в) як сума операційного прибутку та прибутку від фінансової діяльності;

г) як різниця між чистим доходом і операційними витратами підприємства;

  1.  Різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції  це…

а) чистий прибуток;

б) операційний прибуток;

в) прибуток від звичайної діяльності;

г) валовий прибуток.

  1.   Валовий прибуток підприємства визначається наступним чином:

а) як сума операційного прибутку та прибутку від фінансової діяльності;

б) як різниця між валовим доходом і валовими витратами підприємства;

в) як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції;

г)  як різниця між чистим доходом і сукупними витратами підприємства.

  1.   Визначити характер змін  валового прибутку при зміні виробничої собівартості продажу:

а) зростання виробничої собівартості реалізації призводить до збільшення валового прибутку;

б) зростання виробничої собівартості продажу призводить до зменшення валового прибутку;

в) зростання  собівартості реалізації продукції не призводить до змін валового прибутку;

г) зростання виробничої собівартості продукції не призводить до змін валового прибутку.

  1.   На прибуток від основної операційної діяльності впливають наступні чинники:

а) зміна обсягу виробництва продукції; зміна виробничої собівартості; зміна рентабельності;

б) зміна структури реалізації продукції; зміна обсягу реалізації у натуральному виразі; зміна цін; зміна залишків готової продукції;

в) зміна структури реалізації продукції; зміна обсягу реалізації у натуральному виразі; зміна собівартості реалізованої продукції; зміна цін;

г) зміна структури реалізації продукції; зміна обсягу реалізації у натуральному виразі; зміна собівартості реалізованої продукції; зміна цін; зміна адміністративних витрат та витрат на збут.

  1.  Як розрахувати чистий прибуток, якщо прибуток від операційної діяльності – 200 тис. грн., дохід від участі в капіталі – 10 тис. грн., фінансові витрати – 7 тис. грн., податок на прибуток від звичайної діяльності – 58 тис. грн.  

 

а) 200 + 10 – 58;

б) 200 – 7 – 58;

в) 200 + 10 – 7 – 58;

г) 200 -10 -7 -58.

  1.  Указати спосіб розрахунків впливу реалізаційних цін на прибуток від основної операційної діяльності:

а) шляхом порівняння фактичного доходу з базисним;

б) шляхом порівняння фактичного чистого доходу з базисним, перерахованим на фактичний обсяг і склад продажу;

в) шляхом порівняння фактичного чистого доходу з базисним, перерахованим на фактичний обсяг продажу;

г) шляхом порівняння фактичного доходу з фактичною собівартістю реалізації.

  1.  Указати спосіб розрахунку впливу зміни собівартості реалізованої продукції на прибуток від основної операційної діяльності:

а) шляхом порівняння фактичної собівартості реалізованої продукції з базисною та зміною знака результату на протилежний;

б) шляхом порівняння фактичної собівартості реалізованої продукції з базисним її показником, перерахованим на фактичний обсяг реалізації;

в) шляхом порівняння фактичної собівартості реалізованої продукції з базисним її показником, перерахованим на фактичний обсяг реалізації та зміною знака результату на протилежний;

г) шляхом порівняння фактичного доходу з фактичною собівартістю реалізації.

  1.   Рентабельність – це . . .

а) відносний показник ефективності діяльності підприємства;

б) сума отриманого прибутку підприємством;

в) показник аналізу платоспроможності підприємства;

г) показник аналізу витрат основної операційної діяльності.

  1.   Аналіз рентабельності передбачає . . .

а) розрахунок коефіцієнтів ділової активності підприємства;

б) розрахунок коефіцієнтів прибутковості діяльності;

в) структурний аналіз прибутку;

г) структурний аналіз витрат основної операційної діяльності.

  1.  Рентабельність продажу можна розрахувати за даними . . .

а) балансу підприємства;

б) звіту про фінансові результати;

в) звіту про рух грошових коштів;

г) звіту про власний капітал.

Тема 8. “Організація та методика аналізу фінансового стану”

  1.   Прийомом вертикального аналізу встановлюється:

а) зміна показників звітного періоду порівняно з попереднім звітним періодом;

б) зміна фактичних фінансових показників порівняно з плановими;

в) зміна структури фінансових показників у відносному виразі;

г) зміна структури фінансових показників порівняно з плановими.

  1.  Прийомом горизонтального аналізу встановлюється:

а) зміна показників звітного періоду порівняно з базисним періодом у абсолютному виразі;

б) зміна даних питомої ваги фактичних фінансових показників порівняно з плановими;

в) зміна структури фінансових показників;

г) зміна даних питомої ваги та структури фактичних фінансових показників.

  1.  Основні складові частини активів підприємства:

а) необоротні активи, запаси та дебіторська заборгованість;

б) необоротні та оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття;

в) необоротні активи, запаси, кредиторська та дебіторська заборгованість;

г) необоротні активи, власний капітал, дебіторська заборгованість.

  1.  Оборотний капітал – це:

а) короткострокова кредиторська заборгованість, запаси, грошові кошти;

б) запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти;

в)  запаси, дебіторська та кредиторська заборгованість;

г)  дебіторська та кредиторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

  1.  Збільшення частки оборотного капіталу в загальній сумі активів свідчить про  . . .

а) збільшення власного капіталу;

б) формування більш мобільної структури активів;

в) звуження виробничої бази підприємства;

ґ) збільшення грошових коштів.

  1.  Найбільш ліквідні активи (абсолютно ліквідні активи):

а) грошові кошти та їх еквіваленти, короткострокові фінансові інвестиції;

б) товари та витрати майбутніх періодів;

в) одержані векселі та відстрочені податкові активи;

г)  дебіторська заборгованість.

  1.  Активи середньої ліквідності (швидкореалізовувані активи) – це:

а) дебіторська заборгованість;

б) виробничі запаси;

в) інші оборотні активи;

г) грошові кошти та їх еквіваленти.

  1.   Активи, що реалізуються повільно:

а) запаси;

б) поточні фінансові інвестиції;

в)  грошові кошти та їх еквіваленти;

г)  дебіторська заборгованість.

  1.   Вкажіть одну із наведених категорій, яка є складовою активів підприємства.

а) кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги;

б) дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги;

в) короткострокові кредити банків;

г) забезпечення майбутніх витрат і платежів.

  1.   Вкажіть одну із наведених категорій, яка є складовою пасивів підприємства.

а) виробничі запаси;

б) довгострокова дебіторська заборгованість;

в) витрати майбутніх періодів;

г) довгострокові кредити банків.

  1.   Поточна дебіторська заборгованість належить до:

а) необоротних активів;

б) оборотних активів;

в) позикових коштів;

г)  витрат майбутніх періодів.

  1.   Наявність власних оборотних коштів  розраховується:

а)  як різниця між власним капіталом підприємства та його необоротними активами;

б) як різниця між власним капіталом підприємства та його поточними зобовязаннями;

в) як різниця між короткостроковими та довгостроковим зобовязаннями підприємства;

г) як різниця між власним капіталом підприємства та поточними зобовязаннями.

  1.   Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається, як:

а) усього за розділом II активу – усього за розділом IV пасиву балансу;

б) усього за розділом I пасиву – усього за розділом I активу;

в) усього за розділом I  пасиву – усього за розділом II активу;

г)  усього за розділом II пасиву – усього за розділом I активу.

  1.   Коефіцієнт автономії  розраховуєть, як:

а) відношення власного капіталу до загальної суми джерел фінансування активів підприємства;

б) відношення власного капіталу до оборотних активів;

в) відношення власного капіталу до поточних зобовязань;

г)  відношення власного капітало до необоротних активів.

  1.   Коефіцієнт маневреності власного капіталу підприємства розраховується наступним чином:

а) як відношення  власного капіталу до валюти балансу підприємства;

б) як відношення  власного оборотного капіталу до поточних зобов’язань підприємства;

в) як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу підприємства;

г) як відношення власного оборотного капіталу до запасів підприємства.

  1.   Коефіцієнт абсолютної ліквідності  розраховується:

а) як відношення суми залишків по статтях грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до суми поточних зобов’язань підприємства;

б) суми оборотних активів на кінець року до суми поточних зобовязань на кінець року;

в) суми необоротних активів на кінець року до суми оборотних активів на кінець року;

г) як відношення суми власного капіталу до поточних зобовязань.

  1.   Коефіцієнт швидкої ліквідності  розраховується:

а)  як відношення загальної суми оборотних активів підприємства до загальної суми його поточних зобовязань;

б) як відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій та коштів у поточних розрахунках із дебіторами до загальної суми поточних зобов’язань підприємства;

в) як відношення оборотних активів до суми довгострокових зобовязань підприємства;

г) як відношення суми власного капіталу до поточних зобовязань.

  1.   Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності  розраховується:

а) як відношення загальної суми оборотних активів підприємства до загальної суми його поточних зобовязань;

б) як відношення грошових коштів та коштів у розрахунках із дебіторами до загальної суми поточних зобовязань підприємства;

в) як відношення оборотних активів до суми довгострокових зобовязань підприємства;

г) як відношення суми власного капіталу до поточних зобовязань.

  1.   Який із наведених коефіцієнтів показує, яка частина поточних зобов’язань підприємства може бути погашена негайно:

а) коефіцієнт загальної ліквідності;

б) коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності;

в) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

г) коефіцієнт робочого капіталу.

  1.   Аналіз фінансової стійкості підприємства проводять за допомогою одного з наступних коефіцієнтів:

а) коефіцієнта автономії;

б) коефіцієнта рентабельності продажів;

в) коефіцієнта загальної ліквідності;

г) коефіцієнта оборотності оборотних коштів.

  1.   Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві відображають наступні показники:

 

а) коефіцієнт оборотності та час одного обороту в днях;

б) зношення малоцінних та швидкозношуваних предметів;

в) рентабельність оборотних коштів та рентабельність власного оборотного капіталу;

г) фондоозброєність.

  1.   Тривалість одного обороту обігових коштів підприємства розраховується:

 

а) як відношення кількості днів періоду, який аналізується, до середньої за звітний період вартості обігових коштів;

б) як відношення виручки від реалізації без податків до середньої за звітний період вартості обігових коштів підприємства;

в) як відношення середньої вартості обігових коштів, помноженої на кількість днів періоду, який аналізується, до чистої виручки від реалізації продукції;

г) як відношення середньої вартості обігових коштів до днів періоду.

178. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується таким чином:

а) середньорічна вартість оборотних коштів підприємства ділиться на чисту виручку від реалізації продукції;

б) чиста виручка від реалізації продукції ділиться на середньорічну вартість оборотних коштів підприємства;

в) середньорічна вартість оборотних коштів підприємства ділиться на обсяг виробництва продукції.

г)  обсяг виробництва продукції ділиться на середньорічну вартість оборотних коштів підприємства.

179. Якому значенню буде дорівнювати коефіцієнт абсолютної ліквідності при наявності такої інформації: виробничі запаси – 6270 тис. грн., дебіторська заборгованість – 628 тис. грн., грошові кошти та їх еквіваленти – 30 тис. грн., власний капітал – 40455 тис. грн.,  поточні зобов’язання – 8609 тис. грн.

а) 0,003;              б) 0,05;               в) 1,05;               г)  1,1.

 

180. Якому значенню буде дорівнювати коефіцієнт швидкої ліквідності при наявності такої інформації: виробничі запаси – 156 тис. грн., дебіторська заборгованість – 552 тис. грн., грошові кошти та їх еквіваленти – 14 тис. грн., довгострокові зобов’язання – 150 тис. грн., поточні зобов’язання – 703 тис. грн.

а) 0,8;                 б) 1,0;                 в) 1,05;                    г)  1,1.

  1.   Якому значенню буде дорівнювати коефіцієнт автономії за наявності такої інформації: власний капітал – 40455 тис. грн., грошові кошти та їх еквіваленти – 30 тис. грн.,  поточні зобов’язання – 8609 тис. грн., загальна сума джерел формування активів – 49064 тис. грн.

а) 0,01;             б) 0,82;                   в) 1,05;                         г)  1,25.

  1.   Якому значенню буде дорівнювати коефіцієнт маневровості власного капіталу підприємства при наявності такої інформації: власний капітал – 4455 тис. грн., грошові кошти та їх еквіваленти – 25 тис. грн.,  поточні зобов’язання – 809 тис. грн., необоротні активи – 2500 тис. грн., загальна сума джерел формування активів – 49064 тис. грн.

а) 0,01;                        б) 0,44;                     в) 1,05;                     г)  1,25.  

  1.   Якому значенню буде дорівнювати тривалість обороту оборотних коштів за звітний рік при наявності такої інформації: середньорічні залишки оборотних коштів за попередній рік складали – 800 тис. грн., за звітний рік – 888 тис. грн., обсяг реалізації за звітний рік складав – 2377 тис. грн.

а) 162 дні;                  б) 134 дня;                в) 110 днів;               г) 122 дні.

  1.   Значення коефіцієнта маневреності власного капіталу, якщо воно, наприклад, дорівнює 0,4, має наступний економічний зміст:

а) наявних на підприємстві грошових коштів та їхніх еквівалентів вистачить, щоб негайно покрити 40% поточних зобов’язань  підприємства;

б) на одну гривню власного капіталу підприємства припадає 40 копійок позикових коштів;

в) 40% власного капіталу підприємства перебуває в мобільній формі, тобто направлено на фінансування потреб товариства у запасах та ін;

г) наявних на підприємстві грошових коштів та їхніх еквівалентів вистачить, щоб негайно покрити 40% зобов’язань  підприємства по оплаті праці.

  1.   Визначте, які активи  відносяться до оборотного капіталу підприємства:

а) невстановлене  устаткування;  

б) запаси;                 

в) основні  засоби;            

г) нематеріальні активи.   

  1.  Визначте, які активи  відносяться до основного капіталу підприємства:

а) дебіторська заборгованість;  

б) запаси;                 

в) нематеріальні активи;            

г) грошові кошти і їх еквіваленти.   

  1.   Величина запасів під час проведення аналізу складу та структури активів підприємства (агрегованого аналітичного балансу)  розраховується наступним чином:

а) виробничі запаси + поточні біологічні активи + незавершене виробництво  + готова продукція + товари;  

б) виробничі запаси + товари;                 

в) готова продукція + товари;            

г) грошові кошти і їх еквіваленти + незавершене виробництво.   

  1.   Оптимальним є наступне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності:

а) К  0,5;

б) K 0,1;

в) K 0,2 – 0,25;

г) К ≥ 2-2,5

  1.   Оптимальним є наступне значення коефіцієнта загальної ліквідності:

а) К  0,5;

б) K 0,1;

в) K 0,2 – 0,25;

г) К ≥ 2-2,5.

  1.   Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів (коефіцієнт фінансового ризику) розраховується наступним чином:

а) власний капітал треба поділити на валюту балансу підприємства;

б) позиковий капітал треба поділити на власний капітал підприємства;

в) оборотний капітал треба поділити на основний капітал;

г) власні оборотні кошти треба поділити на запаси підприємства.

  1.   Рекомендоване значення коефіцієнта автономії  наступне:

а) K ≥ 0,1;

б) K 0,5;

в) K ≥ 2.

г) K ≥ 2,5.

  1.   Коефіцієнт оборотності запасів (матеріальних оборотних коштів) розраховується наступним чином:

а) середньорічна вартість запасів підприємства ділиться на чисту виручку від реалізації продукції;

б) чиста виручка від реалізації продукції ділиться на середньорічну вартість запасів підприємства;

в) середньорічна вартість запасів підприємства ділиться на обсяг виробництва продукції.

г)  обсяг виробництвапродукції ділиться на середньорічну вартість запасів підприємства.

  1.   Тривалість погашення дебіторської заборгованості  за рік визначається наступним чином:

а) чиста виручка від реалізації продукції : середньорічні залишки  дебіторської заборгованості;

б) середньорічні  залишки  дебіторської  заборгованості:  чиста виручка від реалізації продукції;

в) середньорічні  залишки  дебіторської  заборгованості х 360 днів :  чиста виручка від реалізації продукції;

г) серед наданих відповідей немає правильної.

  1.    Позитивно впливає на фінансову стійкість підприємства один із наступних факторів:

а) збільшення маневреності власного капіталу;

    б) збільшення закупівельних цін на сировину та матеріали;

    в) зменшення оборотності оборотних коштів;

     г) зменшення маневреності власного капіталу.

  1.  Якому значенню буде дорівнювати коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів (коефіцієнт фінансового ризику), якщо: власний капітал = 1000 тис.грн., запаси = 800 тис. грн., довгострокові зобовязання = 200 тис. грн., поточні зобовязання = 400 тис. грн.

а) 0,6;

б) 1,67;

в) 1,2;

г) 0,4.

  1.   Негативно впливає на фінансову стійкість підприємства один із наступних факторів:

а) збільшення питомої ваги власного капіталу у складі пасивів підприємства;

    б) поступове зменшення власних оборотних коштів на підприємстві;

    в) прискорення оборотності дебіторської заборгованості на підприємстві;

    г) збільшення відпускних цін на реалізовану продукцію підприємства.

  1.   З позиції ліквідності дебіторська заборгованість відноситься…

а) до важко реалізовуваних активів (немобільне майно);

б) до повільно реалізовуваних активів;

в) до швидко реалізовуваних активів;

г) до найбільш ліквідних активів (абсолютно ліквідних активів).

  1.   З позиції ліквідності запаси відносяться…

а) до важко реалізовуваних активів (немобільне майно);

б) до повільно реалізовуваних активів;

в) до швидко реалізовуваних активів;

г) до найбільш ліквідних активів (абсолютно ліквідних активів).

  1.  З позиції ліквідності поточні фінансові інвестиції відносяться…

а) до важко реалізовуваних активів (немобільне майно);

б) до повільно реалізовуваних активів;

в) до швидко реалізовуваних активів;

г) до найбільш ліквідних активів (абсолютно ліквідних активів).

  1.   Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги враховується у балансі…

а) за первісню вартістю;

б) за чистою реалізаційною вартістю;

в) за середньорічною вартістю;

г)  за ліквідаційною вартістю.




1. Аудит и налогообложени
2. Санаторий имДимитрова 07
3. Просвещение и наука эпохи Петра 1
4. бумажное производство ЦБП; мебельное производство
5. 111~312.9~93 ББК 844Вел Д95 Разрешение на издание получено при участии Nncy Gllt Literry gency Перевод с английского Викт
6. Лекція 2- Фінансовоправові норми та фінансовоправові відносини План лекцій- Поняття і види фінан
7. Косатки
8. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА ПО ДИСЦИПЛИНЕ- ФИНАНСОВАЯ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ И ФОНДОВ Студентка 5 курса з
9. Перегрузите оператор вызова функции для вычисления скалярного произведения двух векторов
10. темах розпізнавання.
11. Реферат ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ВИБРАЦИИ И ШУМА НА ОРГанизм РАБочих Длительное возд
12. Построение национальной идеологии России
13. Биография АС Пушкина
14. холодной войны 4
15. Г ЗЕВЕЛЕВА Италия на пути глубоких перемен 1993 год был для Италии годом глубоких перемен которые должны п1
16. Эскипулас выходит за рамки центральноамериканского субрегиона
17. вариант является схема дистанции сигнализации централизации и блокировки и её техническая оснащённость ус
18. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата політичних наук Київ ~
19. Казанский национальный исследовательский технологический университет ФГБОУ ВПО КНИТУ ПРИКАЗ
20. СЕРА и ее свойства