Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
14
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОЗДОБУДЬКО ЕЛЛА ВІКТОРІВНА
УДК 504.06:628.5.003
ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ВІД ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОСТІ
Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони
навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ –6
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Дніпродзержинському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
заслужений працівник промисловості України
Ткаченко Володимир Андрійович,
Дніпропетровський університет економіки та права,
головний науковий співробітник НДІ
розвитку економіки та суспільства.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
старший науковий співробітник,
Хлобистов Євген Володимирович,
Рада по вивченню продуктивних сил України,
Національна академія наук України (м. Київ),
завідувач відділу сталого розвитку та
екологічної безпеки;
кандидат економічних наук, доцент
Жулавський Аркадій Юрійович,
Сумський державний університет,
професор кафедри управління.
Провідна установа –Інститут проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України, відділ економічного
регулювання природокористування, м. Одеса.
Захист відбудеться 16 червня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19, ауд.10/410.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19.
Автореферат розісланий 12 травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, В.М. Дереза
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Зростання української економіки характеризується збільшенням антропогенного і техногенного навантаження на довкілля та низькою часткою екологічно чистих сучасних технологій, що не сприяє переходу до екологічно збалансованого сталого розвитку. Багато в чому таке становище є наслідком недосконалості діючих економіко-екологічних механізмів природокористування і охорони навколишнього середовища. Тому особливу актуальність сьогодні набувають наукові дослідження, спрямовані на удосконалення існуючої системи управління процесами економічного регулювання захистом навколишнього середовища в Україні. Вони відкривають перспективу розвитку та впровадження ринково орієнтованих економіко-екологічних механізмів, головною метою яких є досягнення якості атмосферного повітря, формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі маловідходних технологій, використання нових та модернізації існуючих природоохоронних засобів.
Теоретична і практична розробка питань, що пов’язані з економікою природокористування і охорони навколишнього середовища, виконана багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. До них належать О.І. Амоша, M. Aманн, О.Ф. Балацький, О.О. Веклич, В.І. Вовк, Т.П. Галушкіна, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, Г. Дейлі, С.І. Дорогунцов, А.Ю. Жулавський, Г.М. Інглунд, О.Л. Кашенко, Р. Конрад, Р. Коуз, Г. Kлаассен, С. Kройтваген, C. Калверт, Л.Г. Мельник, В.С. Міщенко, А. Пігу, Д. Пірс, Н.Ф. Реймерс, І.М. Синякевич, Ю. І. Стадницький, В.А. Ткаченко, О.М. Теліженко, С.К. Харічков, Є. В. Хлобистов, А. Ендерс, В.О. Юнь, Р. Цербе, Д. Вестел та інші.
Деякі аспекти цієї багатогранної проблеми залишилися поза увагою фахівців, або не знайшли оптимального розв'язання, а діючі економіко-екологічні механізми регулювання, оцінки і фінансування природоохоронних заходів та торгівлі квотами на викиди ще недостатньо враховують специфіку розвитку промисловості регіонів. Це обумовлює необхідність наукового обґрунтування доцільності використання ринкових економіко-екологічних механізмів підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів, що спричиняються об’єктами промисловості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає напрямкам державних, галузевих і регіональних програм і тем: програмі Наукової ради НАН України „Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”; „Основних напрямків державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і ядерної безпеки”, тематиці науково-дослідних робіт Дніпропетровського університету економіки і права. Зокрема результати дисертаційного дослідження були використані у темі: „Організаційно-економічні чинники розвитку технологічного та методологічного забезпечення систем управління промисловими підприємствами в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0100U000948), де авторкою були розроблені теоретичні положення щодо удосконалення ринкових економіко-екологічних механізмів захисту навколишнього середовища.
У центрі наукових досліджень та консультування Дніпродзержинського державного технічного університету авторка, як виконавець науково-дослідної роботи брала участь у вдосконаленні принципів та методів встановлення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел та мінімізації витрат на їх досягнення для комунального підприємства –„Аульська хлоропереливна станція” - договір №3/98 Екол., від 05.11.1998 р., державний реєстраційний номер 124611 у державному управлінні екологічної безпеки Дніпропетровської області.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних засад формування науково обґрунтованого, ринково орієнтованого економіко-екологічного механізму та його впровадження для ефективного захисту навколишнього середовища з мінімізацією витрат на досягнення гранично допустимих викидів.
Досягнення цієї мети обумовило необхідність вирішення в дисертаційній роботі наступних основних завдань:
- провести вибір та надати оцінку сучасним економіко-екологічним механізмам та еколого-математичним моделям захисту навколишнього середовища;
- здійснити наукове обґрунтування економічної переваги концепції „осередку” і ринкового механізму керованого перерозподілу ліцензій на право викиду забруднюючих речовин для підвищення ефективності захисту навколишнього середовища промислового міста;
- визначити залежності витрат на уловлення шкідливих викидів від ефективності роботи пилогазоочисних установок підприємств міста і на цій основі розробити економіко-математичну модель керованого перерозподілу ліцензій;
- встановити необхідні та достатні умови використання ринково орієнтованого економіко-екологічного механізму захисту навколишнього середовища промислового міста;
- провести експериментальну перевірку і впровадження одержаних наукових результатів в практику діяльності управління охорони навколишнього природного середовища міських рад, державних, контролюючих органів і підприємств для підвищення ефективності захисту навколишнього середовища з отриманням економічного і соціального ефекту.
Об'єктом дослідження є економіко-екологічний механізм регулювання захисту навколишнього середовища в умовах ринкових відносин в Україні.
Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні засади формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об’єктів промисловості.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної науки, розроблені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених.
Для вирішення поставлених завдань у дисертаційної роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: теоретичного обґрунтування і узагальнення –з метою вивчення тенденцій ринково орієнтованого підходу, раціонального використання концепції „осередку” та керованого перерозподілу ліцензій на право емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря і регулювання захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу промислових підприємств різних секторів економіки; наукового обґрунтування –для з’ясування сутності і виявлення дії економіко-екологічного механізму перерозподілу ліцензій згідно з концепцією „осередку” та підвищення ефективності заходів захисту атмосферного повітря і зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу об’єктами промисловості; системного аналізу - дослідження взаємозв’язку між елементами економіко-екологічного механізму зменшення викидів забруднюючих речовин та економічною діяльністю підприємств; класифікації - вивчення і узагальнення різних стратегій дії економіко-екологічного механізму захисту навколишнього середовища при роботі підприємств різних галузей в умовах ринкової економіки; статистичного аналізу - для дослідження динаміки економічної діяльності підприємств в регіоні з точки зору захисту навколишнього середовища; економіко-математичного моделювання –з метою створення економіко-математичної моделі керованого перерозподілу ліцензій на право емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря між підприємствами, а також вдосконалення аналітично-інформаційної системи управління промисловими викидами в місті, з метою захисту навколишнього середовища.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти екологічного права України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України та діяльності підприємств Придніпровського промислового регіону і м. Дніпродзержинська.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та розвитку основних положень ринково орієнтованого економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів, що спричиняються об’єктами промисловості, з мінімізацією витрат підприємств на досягнення встановлених гранично допустимих викидів.
В процесі дослідження отримані результати, які містять наукову новизну і виносяться на захист дисертаційної роботи:
вперше:
- розроблені науково-методичні засади перерозподілу ліцензій на право здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на основі встановлених залежностей між капітальними витратами та ступенем уловлення шкідливих викидів промислових підприємств. Науково обґрунтовані умови формування торгівлі ліцензіями на право викиду шкідливих речовин, як основи отримання економічних вигод від їх реалізації.
удосконалено:
- науково-методичні підходи до формування ринково орієнтованого економіко-екологічного механізму керованого перерозподілу ліцензій, в якому на відміну від існуючих підходів, передбачається об’єднання підприємств-забруднювачів промислового міста в єдине джерело, згідно з концепцією „осередку” і урахуванням інтегральної оцінки частки підприємств, що дозволяє забезпечити економію природоохоронних витрат на території промислового міста;
- механізм функціонування аналітично-інформаційної системи на основі розробленої економіко-математичної моделі для забезпечення ринкового механізму перерозподілу прав на шкідливі викиди між підприємствами та запропоновані рекомендації, які на відміну від відомих, дозволяють здійснювати оперативне керування екологічним станом міста з мінімізацією капітальних витрат на підвищення ефективності роботи пилогазоочисних установок;
- методи визначення ціни ліцензій на право викиду шкідливих речовин, які на відміну від існуючих, враховують граничні витрати на знешкодження викидів у підприємств та територіальні і соціально-екологічні особливості міста, що дозволяє оптимізувати ринкові відносини між суб’єктами купівлі-продажу цих ліцензій;
- науково-методичні підходи до моделювання системи керованого перерозподілу ліцензій на право викиду шкідливих речовин як складової частини ринково орієнтованого механізму підвищення ефективності захисту навколишнього середовища, яка базується на виявлених залежностях капітальних та поточних витрат від ступеня уловлення забруднюючих речовин.
набули подальшого розвитку:
- методи та етапи реалізації механізму керованого перерозподілу ліцензій на право викиду шкідливих речовин, які на відміну від існуючих, базуються на векторі торгівлі ліцензіями, що дозволяє підвищити ефективність управління атмосфероохоронною діяльністю на регіональному рівні.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена економіко-математична модель перерозподілу прав на шкідливі викиди між підприємствами призначена для широкого використання на регіональному або міському рівнях в системі управління охорони навколишнього природного середовища міської ради, державній регіональній екологічній інспекції, підприємствах і інших організаціях для оперативної обробки інформації щодо еколого-економічної ситуації в місті та прийняття конкретних заходів по її поліпшенню. Розроблені практичні рекомендації з реалізації економіко-екологічного механізму перерозподілу ліцензій на право емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою підвищення захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об’єктів промисловості в м. Дніпродзержинську.
Наукові положення, висновки і рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, знайшли впровадження: в Управлінні охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради (довідка № 308/2 від 05.07.2005 р.); в Дніпродзержинській регіональній державній екологічній інспекції (довідка № 959/15 від 09.08.2005 р.); на комунальному підприємстві „Аульська хлоропереливна станція” (довідка № 343 від 06.05.2005 р.); в ТОВ науково-виробниче підприємство „Екологія-Дніпро 2000” (довідка № 134 від 05.09.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до формування економіко-екологічного механізму захисту навколишнього середовища з урахуванням ринкового підходу, заснованого на концепції „осередку” та впровадження керованої торгівлі ліцензіями на право емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи здобуті автором особисто. Внесок автора в опубліковані колективні праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: науково-технічній конференції „Екологічність технологічних процесів і охорона навколишнього середовища” (м. Одеса, 1997 р.); міжвузівській науково-практичній конференції „Проблеми побудови і функціонування операційних систем в умовах невизначеності і динамічності зовнішнього середовища” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми природокористування, сталого розвитку і техногенної безпеки регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта, 2005 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 12 наукових роботах (зокрема 8 статей у наукових фахових виданнях, 3 тези доповідей на конференціях, 1 стаття в інших наукових виданнях) загальним обсягом 3.9 друк. арк., з яких особисто автору належить 3.4 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 181 найменувань і додатків. Повний обсяг дисертації –82 сторінки комп’ютерного тексту, що містить 28 рисунків і 23 таблиці.
У першому розділі „Теоретико-методологічні засади підвищення ефективності захисту навколишнього середовища” розглянуті особливості концепцій сталого розвитку і еко-ефективності, які є головною часткою сучасної економіко-екологічної доктрини розвитку світу і бізнес-стратегії переходу до сталого розвитку.
Аналіз сучасного становища показує, що, незважаючи на особливу гостроту існуючої проблеми для України, економіко-екологічна доктрина та ідеологія сталого розвитку не набули в країні достатнього поширення і не знайшли належного відображення в державній політиці і господарській діяльності. На сучасному етапі для вирішення екологічної проблеми світовий розвиток економіки потребує вдосконалення існуючих економіко-екологічних механізмів, які використовуються для захисту навколишнього середовища. Для цього потрібно мати науково-обґрунтований, сприйнятий українським суспільством перспективний напрямок дій на засадах сталого розвитку. У зв’язку з цим проведений аналіз літературних джерел дозволив вибрати та надати оцінку сучасним економіко-екологічним механізмам захисту навколишнього середовища та еколого-математичним моделям, які формують перехід до екологічно збалансованого сталого розвитку. У роботі економіко-екологічний механізм підвищення ефективності захисту навколишнього середовища розглядається, як сукупність економічних та організаційних заходів, які дозволяють в визначених межах отримати економіко-соціальний ефект у вигляді зниження негативного впливу на навколишнє середовище і здоров’я населення.
Аналіз опублікованих робіт з проблем захисту навколишнього середовища дозволив визначити, що механізм екологічного регулювання в Україні характеризується наявністю економіко-екологічних протиріч і недосконалістю або відсутністю результативної системи забезпечення якості навколишнього середовища і раціонального природокористування, що оцінюється як втрата системної здатності контролю рівня забруднень. Визначено, що в існуючій системі економіко-екологічного регулювання фактично не функціонують механізми кредитування заходів охорони навколишнього середовища, пільгового оподаткування та цінового заохочення еколого-практичної діяльності, надання субсидій та формування екологічної інфраструктури, національного ринку екологічних послуг і, зокрема, екологічного аудиту і страхування. Виникає необхідність збереження фінансової стабільності підприємств і відшкодування завданої шкоди навколишньому середовищу за допомогою екологічного страхування для покриття ризику техногенного забруднення середовища.
Проведений аналіз дозволив виділити основні шляхи використання коштів, що надходять до бюджету України у вигляді екологічних платежів, штрафів і зборів За своєю формою і характером вони недостатньо виконують функції фінансування заходів щодо обмеження або скорочення шкідливих викидів. Можна констатувати, що збір за забруднення навколишнього середовища включений до розділу неподаткових доходів бюджету. Зроблено висновок, що у сфері економічної політики Україні слід реформувати діючу податкову систему на основі забезпечення вимог сталого розвитку і узгоджену з Європейським законодавством. Це можливо використовувати для подальшого удосконалення ринково орієнтованих економіко-екологічних механізмів захисту навколишнього середовища.
Таким чином, перехід України до суспільства сталого розвитку повинен базуватися на удосконаленні законодавчої бази, впровадженні інструментів економіко-екологічної політики, урахуванні специфіки найважливіших галузей економіки та подальшого вдосконалення економічних зв’язків між господарською діяльністю виробників і навколишнім середовищем для підтримки мотиваційної бази екологічної безпеки та створення збалансованої системи „суспільство-природне середовище” на державному і регіональному рівнях.
Другий розділ „Науково-методичні підходи до формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту довкілля від шкідливих викидів промислових об’єктів регіону” присвячений аналізу концепції „осередку” як ринково орієнтованому підходу до підвищення ефективності захисту довкілля на прикладі Придніпровського промислового регіону і м. Дніпродзержинська, що входить до складової частини „осередку”, та інтегральної оцінки підприємств у забрудненні атмосфери і заподіяного ними збитку навколишньому середовищу. За цією концепцією, підприємства –джерела емісії, локалізовані на певній території („осередку”), розглядаються як одне джерело, і тому допустима норма викиду забруднюючої речовини встановлюється у цілому для окремого підприємства чи групи підприємств.
Використання концепції „осередку” особливо потрібне в Придніпровському регіоні і м. Дніпродзержинську, де промислові об’єкти, що забруднюють атмосферу, розташовані безпосередньо в селітебній зоні. Ефективність концепції „осередку” найбільш виявляється в ареалі діаметром 20-25 км, що відповідає території промислового міста, де залишається 80% забруднюючих речовин, які викидаються дислокованими підприємствами. У межах такої виділеної території („осередку”) мінімізація природоохоронних витрат можлива на основі оптимального перерозподілу прав на шкідливі викиди між підприємствами-забруднювачами. За концепцією „осередку”, підприємства можуть не скорочувати або частково скорочувати викиди порівняно із заданим для території („осередку”) рівнем. При цьому економія природоохоронних витрат в порівнянні з іншими економіко-екологічними механізмами складає біля 25% від початкового рівня.
Одним з методів реалізації концепції „осередку” є ринкове ліцензування, за якого видані підприємствам (пропорційно до існуючого рівня їхніх викидів) ліцензії на право забруднення довкілля стають об'єктом купівлі-продажу на ринку. Підприємство продає ліцензію, коли отриманих коштів вистачить на покриття витрат протизабруднюючих заходів і купує ліцензію тоді, коли витрати на природоохоронні заходи є більшими, ніж вартість ліцензії. Ліцензії дають право на торгівлю викидами забруднюючих речовин в конкретний проміжок часу, та їх кількість повинна відповідати фактичному рівню сукупних викидів. На одну забруднюючу речовину ціна ліцензії змінюється залежно від сезону, територіальної і соціально-екологічної особливості міста.
Гострота екологічних проблем потребує використання ринково орієнтованих підходів до зменшення промислових викидів і ефективного захисту навколишнього середовища, особливо в Україні, з її потужним промисловим потенціалом. У першу чергу це відноситься до Придніпровського промислового регіону і м. Дніпродзержинська, де забруднення біосфери набуло катастрофічного характеру. Встановлено, що одночасно з існуючими ефективними важелями підвищення ефективності захисту довкілля для промислового регіону доцільно практично використовувати ринково орієнтований механізм перерозподілу ліцензій на базі концепції „осередку”, який у роботі розглядається як елемент економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об’єктів промисловості. На конкретному прикладі розкрита роль органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій в поліпшенні екологічного стану промислового м. Дніпродзержинська.
Аналіз природоохоронних заходів на підприємствах міста в 2000-2004 роках свідчить про повільне їх виконання, а будівництво важливих очисних об’єктів призупинено зовсім, що потребує ефективних напрямів і впровадження методів управління зниженням рівня забруднення навколишнього середовища які, на відміну від існуючих, використовують ринково орієнтований механізм перерозподілу ліцензій на принципі концепції „осередку”.
Інтенсивність господарчої діяльності підприємств і інтегральна оцінка забруднення атмосфери міста наведені в табл. 1. З даних табл. 1 видно, що підприємства об’єднанні у чотири групи, і основним забруднювачем атмосферного повітря є ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМКД)- 93,02% викидів, або 119.023 тис.т., ВАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) – 1.98%, ВАТ “Баглійський коксохімічний завод”(БКХЗ) – 1.54%, ВАТ ДніпроАзот - 1.05%, ДніпроЦемент –.51%, ДніпроВагонмаш –.35% і інші підприємства- 0.92%, що призводить до значного погіршення екологічного становища у місті і виникнення смогу, особливо в період несприятливих метеорологічних умов.
Таблиця 1
Інтенсивність господарської діяльності підприємств
та інтегральна оцінка забруднення атмосфери міста
|
Група |
Підприємство |
Викинуто в атмосферу, всього: |
Випуск продукції, тис. т/рік |
||
|
т/рік |
% |
інтегральна оцінка, ум. т/рік |
|||
|
1 |
ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат” |
119023.499 |
93.65 |
807655.284 |
9768.586 |
|
2 |
ВАТ “Дніпровський коксохімічний завод” |
2514.145 |
1.98 |
39704.483 |
784.000 |
|
ВАТ “Баглійський коксохімічний завод” |
1955.664 |
.54 |
.109 |
1136.000 |
|
|
ВАТ “ДніпроАзот” |
1337.595 |
1.05 |
.848 |
362.000 |
|
|
ВАТ “ДніпроЦемент” |
649.836 |
.51 |
.229 |
444.000 |
|
|
ВАТ “ДніпроВагонмаш” |
443.217 |
.35 |
1467.407 |
128.160 |
|
|
4 |
Інші підприємства |
1176.030 |
.92 |
22853.732 |
3891.906 |
|
Всього |
127100.000 |
100 |
916459.092 |
16514.492 |
Аналіз інтенсивності господарської діяльності підприємств та інтегральної оцінки забруднення атмосфери м. Дніпродзержинська дозволив визначити коефіцієнти залежності маси викидів кожним підприємством від кількості випуску продукції, рис. 1.:
1-ДМКД; 2-ДКХЗ; 3-БКХЗ; 4-ДніпроАзот;
-ДніпроЦемент; 6-ДніпроВагонмаш; 7- інші підприємства
Рис. 1 Залежність кількості викидів підприємств міста
від випуску продукції
Питомі викиди підприємств-забруднювачів на тону продукції складають: ДМКД –.68∙10-3 т/т., ДКХЗ –.64∙10-3 т/т., БКХЗ - 23.06∙10-3 т/т, ДніпроАзот –.32∙10-3 т/т., ДніпроВагонмаш –.45∙10-3 т/т; ДніпроЦемент - 11.44∙10-3 т/т і інші підприємства - 5.87∙10-3 т/т. Ці дані свідчать про вичерпання проектного ресурсу пилогазоочисних установок, яких у 2004 році налічувалось 2296 одиниць, та високий рівень їхнього зносу (60-90%), а також велике забруднення повітря автотранспортом - 11.3 тис. т викидів (65-75%). З метою виходу із екологічної кризи у м. Дніпродзержинську, де основним забруднювачем атмосферного повітря є ДМКД, на основі розроблених для нього гранично допустимих викидів, їхня кількість у 2010 році повинна становити 44635 т/рік, тобто зменшена на 65%. При цьому знижені планується довести загальні викиди шкідливих речовин до рівня гранично допустимих, з метою встановлення загального обсягу викидів у межах „осередку”.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря завдають значних економіко-екологічних збитків навколишньому середовищу. Їх відшкодування через збори з підприємств за забруднення навколишнього середовища в 2004 році складають для стаціонарних джерел - 3441709.930 грн./рік та пересувних - 116706.900 грн/рік. Економіко-екологічні збитки виникають у разі порушення підприємствами технології виробництва, зношеності основних фондів, у тому числі пилогазоочисних установок, безгосподарністю і невиконанням вимог державних стандартів України і ISO 14000.
Можна констатувати, що економіко-екологічний механізм підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об’єктів промисловості, повинен базуватися на принципі концепції „осередку” з використанням механізму перерозподілу ліцензій на право промислових викидів в атмосферне повітря, що забезпечує екологічну безпеку при мінімізації витрат підприємств-забруднювачів.
У третьому розділі „Реалізація економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту навколишнього середовища” на підставі аналізу статистичних матеріалів про інтенсивність господарської діяльності підприємств міста розроблена економіко-математична модель керованого перерозподілу ліцензій на право викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виконане її економічне обґрунтування та запропоновані практичні рекомендації з реалізації економіко-екологічного механізму підвищення ефективності захисту довкілля від шкідливих викидів об’єктів промисловості за принципом концепції „осередку”.
Проведено обґрунтування економічної сутності ринкового економіко-екологічного механізму керованого перерозподілу ліцензій, яке показало, що оптимізацію розподілу витрат і ліцензій на територіальному рівні згідно з концепцією „осередку” доцільно виконувати з використанням розробленої економіко-математичної моделі. В цій моделі була прийнята наступна умова перерозподілу ліцензій на право викиду забруднюючих речовин - залежність природоохоронних витрат для різних джерел промислових об’єктів від ступеня уловлення шкідливих викидів в атмосферне повітря при встановленій їх сумарній кількості та запланованим їх щорічним зниженням, в координатах „ступінь уловлення –питомі витрати”.
Перерозподіл ліцензій на стадії економіко-екологічного планування потребує встановлення критерію оптимальності –мінімальні природоохоронні витрати на досягнення гранично допустимих викидів.
Використання методів апроксимації для аналізу отриманих даних дозволяє надати результати економіко-математичного моделювання перерозподілу ліцензій на право емісії забруднюючих речовин між підприємствами, при збереженні постійності сумарних викидів у вигляді регресійних рівнянь для різних шкідливих речовин. Графічне зображення залежності функції витрат Сi(х) від ступеня уловлення викидів хi для різних промислових викидів надано на рис.2., а рівняння регресії залежності функції витрат Сі(х) від ступеня уловлення викидів (х) для діоксиду сірки та оксиду азоту мають наступний вигляд:
- діоксид сірки:
1 - ДМКД С1(x) = 54.4094-189.1076x+733.5958x;
2 - ДКХЗ С2(x) = 43.0052-20.8005x+564.9606x;
3 - БКХЗ С3(x) = 35.4199+169.2913x+363.5171x;
4 - ДніпроАзот С4(x) = 50.7743+75.1351x+446.7349x;
5 - ДніпроЦемент Викиди відсутні
- ДніпроВагонмаш С6(x) = 25.21+326.3123x+15.0919x;
7 - Інші підприємства С7(x) = 32.6247+16.4042x+313.6483x;
- оксиди азоту:
1 - ДМКД С1(x) = 61.273-156.6273x+627.9528x;
2 - ДКХЗ С2(x) = 55-108.3333x+583.3333x;
3 - БКХЗ С3(x) = 49.0682-37.0735x+511.1549x;
4 - ДніпроАзот С4(x) = 70.717-156.561x+609.492x;
5 - ДніпроЦемент С5(x) = 56.8241-215.6824x+698.8189x;
6 - ДніпроВагонмаш С6(x) = 40-166.6667x+666.6667x;
7 - Інші підприємства С7(x) = 27.6247-58.5958x+563.6483x.
а) діоксид сірки б) оксиди азоту
хі хі
Ступінь уловлення викидів, ч.од Ступінь уловлення викидів, ч. од.
Рис. 2 Залежності функції витрат Сi від ступеня уловлення викидів хi для
різних промислових викидів
Економія сукупних капітальних витрат від перерозподілу викидів між джерелами в рамках одного “осередку”, при постійних сумарних допустимих викидах, визначається за формулою:
де –економія, яка дорівнює різниці між питомими витратами на уловлення при різних перерозподілах викидів між джерелами; В1, В2 - викиди за відсутності уловлення, т/рік, при збереженні умови; х1, х2, хо1, хо2 –ступені уловлення шкідливих викидів першого та другого джерел до та після оптимізації їх перерозподілу, ч.од.; С1(х1),С2(х2),С1(хо1), С2(хо2) - витрати на уловлення шкідливих викидів до та після оптимізації їх перерозподілу для першого та другого джерел, грн./т.
Мета ринкового економіко-екологічного механізму керованого перерозподілу ліцензій полягає в мінімізації витрат підприємств-учасників на досягнення запланованого рівня емісії забруднюючих речовин. Практична реалізація механізму можлива у тому випадку, коли витрати на уловлення викидів у продавця ліцензій будуть менші, ніж у покупця. Використання розробленої економіко-математичної моделі забезпечує автоматизований процес обробки первинної інформації з отриманням необхідних показників і подальшої їхньої передачі на сервер аналітично-інформаційної системи управління охорони навколишнього природного середовища міської ради для прийняття необхідних рішень.
Блок-схема реалізації механізму перерозподілу ліцензій на право викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена на рис. 3. Організація ринкового механізму керованого перерозподілу ліцензій складається з етапів, наведених в табл. 2.
Таблиця 2
Етапи організації ринкового механізму
керованого перерозподілу ліцензій
|
Сутність і зміст етапу |
Методичне і інформаційне забезпечення |
|
Групування джерел підприємств-забруднювачів промислового міста в єдині джерела, згідно з концепцією „осередку” |
Економіко-екологічні інструменти і методичні підходи до формування „осередку” |
|
Встановлення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин для підприємств міста |
Регіональна державна екологічна інспекція, методичні розробки проекту гранично допустимих викидів |
|
Визначення балансу викидів забруднюючих речовин міста |
Форма 2-ТП(повітря), статистичні звіти підприємств міста |
|
Інтегральна оцінка частки підприємств у забрудненні навколишнього середовища міста |
Статистичні звіти з господарчої діяльності підприємств і отримані регресійні рівняння |
|
Отримання залежностей питомих капітальних витрат від ефективності роботи пилогазоочисних установок підприємств з урахуванням мінімізації витрат |
Статистичні звіти підприємств міста про шкідливі викиди та розмір природоохоронних витрат |
|
Визначення оптимального перерозподілу шкідливих викидів між підприємствами з отриманням вектора керованої торгівлі ліцензіями на право викиду забруднюючих речовин |
Авторська економіко-математична модель перерозподілу ліцензій на право викиду шкідливих речовин |
|
Первинний розподіл ліцензій на право емісії забруднюючих речовин і встановлення їхньої вартості |
Статистичні звіти підприємств міста з атмосфероохоронної діяльності |
|
Розрахунок економічних вигод від впровадження керованої торгівлі ліцензіями |
Методичні розробки оцінки економічних вигод від керованої торгівлі ліцензіями |
|
Організація і управління ринковим механізмом керованого перерозподілу ліцензій шляхом удосконалення структури управління охорони навколишнього природного середовища міської ради з наданням йому функцій координатора та створення екологічної біржі |
Організаційний механізм функціонування структурного підрозділу з керування торгівлею ліцензіями |
|
Впровадження систем: „Вектор торгівлі –промислові викиди” і міської аналітично-інформаційної системи для управління ринковим механізмом перерозподілу прав на емісію забруднюючих речовин |
Організаційний механізм функціонування структурного підрозділу з керування торгівлею ліцензіями |
ca
c2 e4 e2
c2 e5 efe5
c2 f3
c4
ca
f4 e5