Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
54
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ГРЕБЕЛЬНИК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
УДК 339.922(477)
ФОРМУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Спеціальність 08.05.01 –Світове господарство
і міжнародні економічні відносини
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор
Філіпенко Антон Сергійович,
завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, академік НАН України
Пахомов Юрій Миколайович,
Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, директор
доктор економічних наук, професор
Макогон Юрій Володимирович,
Донецький національний університет,
завідувач кафедри міжнародної економіки
доктор економічних наук, професор
Кістерський Леонід Леонідович,
Інститут міжнародного ділового співробітництва (м. Київ), директор
Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту.
Захист відбудеться 05.05.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зала засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.
Автореферат розісланий 04.04.2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пузанов І.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність дослідження. Глобальна економічна інтеграція змінила характер міжнародних відносин, який виявляється насамперед у зростанні взаємодії економічних політик окремих держав та їх взаємозалежності. При формуванні ефективної економічної системи господарювання особливу роль відіграють зовнішньоекономічні відносини –вони стають одним з визначальних факторів економічного зростання. Акценти зовнішньоторговельної політики зміщуються у бік національних економік, що потребує докорінного реформування внутрішньої економіки з урахуванням тенденцій світогосподарського розвитку.
Сучасний етап ринкової трансформації економіки України передбачає, насамперед, розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати однакові умови для здійснення господарської діяльності для усіх суб’єктів підприємницької діяльності, а з іншого –слугують інструментами державного впливу на загальну ситуацію в країні з метою захисту національних інтересів.
Важливу роль у захисті, національних інтересів відіграє митно-тарифна політика, яка є невідємною складовою зовнішньоекономічної політики держави. Для України теоретичне дослідження проблем становлення митно-тарифної політики має особливу актуальність, оскільки трансформаційні процеси ускладнюються структурною незавершеністю економіки, нестабільністю законодавства, деструктивним впливом суперечливих тенденцій формування глобальної системи та макрорегіональних інтеграційних об’єднань
Практичні проблеми регулювання міжнародних економічних відносин за допомогою митно-тарифної політики знайшли відображення у світовій економічній теорії. Перші спроби осмислення та обгрунтування доцільності застосування митно-тарифних регуляторів як заходів впливу на зовнішньоекономічні зв’язки були здійснені у працях меркантилістів, засновників класичної економічної теорії А.Сміта та Д. Рікардо, представників неокласичної теорії міжнародної торгівлі Дж.Ст.Мілля, А.Маршалла, Ф.Еджворта та дослідників державної економічної політики Дж. Кейнса, В. Ойкена, Я.Тінбергена. Вагомий внесок у дослідження ролі митної системи та її використання в зовнішньоекономічній політиці держави зробили відомі вчені Е.Хекшер, Б.Олін, В.Столпер, П.Самуелсон, В.Леонтьєв, Р.Болдвін, Б.Джагдіш, П.Ліндерт, П.Кругман, М.Обстфельд, М.Корден, Дж.Вінер, А.Гамільтон,Ф.Ліст, Ф.Рут, Г.Флемм.
За умов командно-адміністративної економіки, яка базувалася на монополії держави на зовнішньоекономічні відносини, проблемі митно-тарифної політики не приділялося достатньої уваги, що було пов’язано з домінуванням політико-торговельних цілей, а не економічної доцільності функціонування зовнішньоекономічних зв’язків. Але об’єктивність даних процесів визначала необхідність теоретичного осмислення побудови ефективного механізму співробітництва насамперед у сфері економічних взаємовідносин, з суб’єктами господарювання інших держав, що знайшло віддзеркалення в працях Г.Аболіхіної, О.Баковецького, О.Богомолова, Н.Баутіної, А.Дьоміна, Б.Дякіна, Р.Євстигнєєва, І.Іванова, В.Рибалкіна, Н.Черкасова, Ю.Ширяєва, Н.Шмельова та ін.
У сучасній економічній літературі проблеми теорії та практики митно-тарифної політики висвітлюються у працях російських вчених Є.Авдокушина, Е.Бабіна, І.Балабанова, М.Богуславського, К.Борисова, Б.Габричидзе, Л.Стровського, С.Сильвестрова, І.Дюмулена, В.Драганова, А.Єршова, О.Киреєва, А.Козиріна, І.Фамінського та ін.
Окремі аспекти щодо використання інструментів митно-тарифної політики в умовах трансформування економічної системи розглядаються у наукових працях українських авторів: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Гейця, М.Дудченка, Г.Климка, О.Кириченка, С.Ківалова, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, В.Оніщенка, В.Сіденка, К.Сандровського, Ю. Пахомова, О.Поручника, А.Румянцева, В.Рокочої, О.Рогача, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Юрія та ін.
Проте в українській економічній літературі практично відсутні роботи, в яких би досліджувалися митно-тарифні відносини як інтегрована система економічного регулювання, орієнтова на загальноцивілізаційні параметри, критерії та детермінанти. Негативно впливає на функціонування митно-тарифної системи невизначеність та нечіткість окремих економічних категорій у сфері митно-тарифних відносин.
Відсутність теоретичного підгрунтя функціонування митно-тарифної політики країни зумовлює виникнення на практиці цілого ряду суперечностей, які гальмують процес реформування. Традиційний підхід до регулювання зовнішньоекономічної діяльності як до проблеми захисту власного товаровиробника вже не відповідає сучасним вимогам. Розширення масштабів господарських зв’язків, поглиблення процесів інтернаціоналізації світової економіки вимагає глобального рівня регулювання міжнародної торгівлі, що потребує розробки інструментарію державного впливу на зовнішньоторговельні процеси.
В Україні фактично завершується етап становлення митно-тарифної системи. В основному сформовано систему відповідних інститутів, проте результативність і ефективність її функціонування не задовольняє потреб економіки. Наукового переосмислення потребують як базові принципи формування митно-тарифної політики, так і її методологічне забезпечення. Одним із підходів такого переосмислення могла б стати спроба побудови теоретико-методологічної моделі митно-тарифної політики, яка б ґрунтувалася на генетичній парадигмі з урахуванням емерджентних ефектів й була позбавлена схоластичних доктрин. Тому наукове дослідження цієї проблеми має надзвичайну актуальність, оскільки відпрацювання теоретичного механізму митно-тарифного регулювання надасть можливість не тільки ефективно розв’язувати існуючі проблеми на практиці, але й запобігати їх виникненню.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри зовнішньоекономічної діяльності за темами “Порівняльна характеристика економічних та організаційних основ зовнішньоекономічної діяльності держав СНД та їх використання у зовнішній стратегії України” (реєстраційний номер 0194U001165), “Методичні основи створення спеціальних економічних зон” (реєстраційний номер 0198U003778), “Формування економічних відносин між Україною і Росією як фактор розвитку національної економіки” (реєстраційний номер №454/33) та “Розробка концептуальних засад формування зовнішньоторговельної політики України” (реєстраційний номер №479/33) Київського національного торговельно-економічного університету, а також комплексної науково-дослідної програми “Механізми взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” (реєстраційний номер №01БФ048-01), що виконується кафедрою світової економіки і міжнародних економічних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад функціонування митно-тарифної політики країни, визначення її місця та ролі в економічній стратегії держави, а також побудова на цій основі теоретичної моделі митно-тарифної політики за умов реформування економічної системи в Україні відповідно до вимог глобального рівня.
Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких задач:
на підставі дослідження класичних теорій економічного розвитку країни й критичного аналізу сучасних наукових розробок обгрунтувати об’єктивні передумови, сутність і роль митно-тарифної політики у формуванні соціально-орієнтованої економіки;
конкретизувати понятійний апарат та розробити методологічний інструментарій дослідження митно-тарифних відносин за умов формування парадигмальної домінанти трансформаційної економіки;
обгрунтувати методологічні підходи до формування засад та принципів функціонування митно-тарифної політики в глобальному ринковому середовищі;
розробити концепцію митної політики у контексті дедуктивного осмислення реальних економічних процесів, пов’язаних з глобалізацією міжнародних економічних зв’язків;
дослідити особливості й основні тенденції митно-тарифної політики, напрями та механізми її функціонування за умов транзитивної економіки;
на грунті аналізу сучасних моделей митно-тарифної політики наднаціонального рівня визначити можливості їх адаптації для використання в Україні з метою реалізації її економічних інтересів на світовому ринку;
визначити критерії й важелі підвищення ефективності функціонування системи митного оподаткування;
дослідити місце і роль митних регуляторів у розвитку глобальних інтеграційних процесів. Проаналізувати економічні наслідки інтегрування України до світового простору на глобальному рівні;
змоделювати процес тарифного реформування з урахуванням трансформаційних змін.
Об’єктом дослідження є система митно-тарифних відносин як регулятивний механізм функціонування міжнародних економічних зв’язків між країнами.
Предметом дисертаційного дослідження є митно-тарифна політика України як вагомий чинник становлення й стабілізації національного ринку, структурної перебудови економіки та макроекономічного зростання в цілому.
Методи дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні об’єктивних історичних процесів виникнення та застосування митно-тарифних регуляторів у процесі регулювання країною зовнішньоекономічних відносин. При вирішенні поставлених завдань у роботі використано ряд загальнонаукових і специфічних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: класифікаційно-аналітичний метод використано для дослідження природи митного тарифу як інструменту регулювання міжнародних економічних відносин; методи статистичного аналізу –для оцінки стану та динаміки впливу митно-тарифної політики на економічну ситуацію в Україні; економіко-математичні методи –для виявлення взаємозв’язків між рівнем митного оподаткування та становищем національного виробника, споживача, імпортера товарів на конкретному сегменті ринку, а також методи аналізу та синтезу, конкретного та абстрактного, порівняльних характеристик. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стало вивчення та творче переосмислення основних досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної науки з проблем функціонування митно-тарифної системи, механізму застосування її основних важелів у процесі формування ринкової моделі господарювання та макроекономічної стабілізації економіки України.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації митно-тарифної політики в Україні, нормативні акти Державної митної служби України, статистичні матеріали Держкомстату України, Державної податкової інспекції України, аналітичні матеріали Секретаріату Верховної Ради України. Використано інформацію, зібрану автором під час особистого вивчення практики використання важелів митно-тарифної політики в процесі регулювання національної економічної системи в Україні та в зарубіжних країнах, зокрема в Німеччині (вересень 1998 р.) та Китаї (жовтень 2001р.). При написанні дисертації проаналізовано монографії та статті зарубіжних та вітчизняних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі здійсненого комплексного аналізу сутнісних засад митно-тарифної політики за умов трансформації економічної системи розроблено механізм її реалізації, запропоновано заходи вдосконалення митної системи України, які науково обгрунтовуються теоретичними положеннями й практичними пропозиціями. Наукова новизна отриманих результатів, які виносяться на захист, полягає у такому:
обгрунтовано доцільність використання системного підходу як найдієвішого методологічного інструменту дослідження митно-тарифної політики за умов глобалізації;
виходячи з дедуктивного осмислення реальних економічних процесів, які відбуваються в Україні, сформульовано концепцію митно-тарифної політики трансформаційного дискурсу, стрижнем якої є орієнтування не на роз’єднання країн митними бар’єрами, а на їх зближення з урахуванням економічних інтересів України. Пріоритетними напрямами реалізації запропонованої концепції є вдосконалення механізму митного оподаткування й уніфікація митних процедур відповідно до норм міжнародного права;
запропоновано нове визначення категорії “митно-тарифні відносини” які з урахуванням особливостей трансформаційних процесів розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що базуються на законодавчо закріплених принципах і відбиваються у напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин;
визначено категорію “механізм митно-тарифної політики” як гармонійної сукупності принципів, форм, методів та інструментів на використанні яких базується система державного регулювання зовнішньоекономічних відносин;
обґрунтовано особливості митно-тарифної політики України в умовах формування ринкової системи господарювання, найвпливовішими з яких є: 1) демократизація суспільства і як наслідок ускладнення його політичної системи та структури видів власності, що зумовлює виникнення значної кількості соціальних груп, реалізація економічних інтересів яких може йти врозріз з державною політикою та її інтересами; 2) первинний процес формування митної системи України як активної складової зовнішньоекономічного комплексу країни; 3) інтегрування України до світової економіки, що зумовлює необхідність значного корегування зовнішньоекономічної політики загалом і митно-тарифної політики як її складника;
визначено основні критерії деталізації Товарної номенклатури. Запропоновано класифікаційну схему, що дає змогу порівнювати статистичні показники товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і здійснювати її аналіз;
доведено необхідність використання диференційованих митних ставок залежно від країни походження товару з метою структуризації товаропотоків та стимулювання економічної співпраці України з окремими державами;
визначено системні ознаки класифікації основних видів митного тарифу як основних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за якими запропоновано авторську класифікацію. Розмежовано поняття митних податків та митних зборів. Запропоновано механізм визначення й контролю митної вартості, яка відіграє ключову роль у системі митно-тарифного регулювання, що дасть змогу забезпечити повноту надходжень митних платежів до Державного бюджету й оптимально гармонізувати її з міжнародними нормами й правилами;
обгрунтовано, що залежно від цільової спрямованості застосування митного тарифу як інструменту регулювання міжнародних економічних відносин необхідно використовувати усю сукупність існуючих методів нарахування. Доведено доцільність та конкретизовано спосіб застосування при захисті національного ринку змішаного виду мита: поєднання адвалорного та специфічного механізмів нарахування митного тарифу, наслідком якого є посилення протекціоністського ефекту;
доведено необхідність застосування особливих видів мита як основних інструментів антидемпінгового механізму захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції іноземних товарів, що сприятиме входженню України до СОТ;
теоретично обгрунтовано та розроблено механізм запровадження диференційованої системи застосування податку на додану вартість, який передбачає справляння даного податку на кожному етапі виробництва товарів, що дозволить і стимулювати потік суспільно необхідних товарів, і створити суттєві вартісні перешкоди для товарів, що конкурують з національними;
доведено, що митно-тарифні регулятори є тим інструментарієм, який дозволяє збалансувати політику вільної торгівлі й політику явного протекціонізму держав за умов глобалізації інтеграційних процесів;
детально проаналізовано досвід функціонування ГАТТ/СОТ і можливості України слідувати створеній в її рамках системі правил. Обґрунтовано, що прискорення системної трансформації українського законодавства до принципів, норм і стандартів СОТ кількісно й якісно поліпшить умови для зовнішньої торгівлі України: зменшаться тарифні і нетарифні обмеження для українських товарів на світових ринках. Україна набуде можливостей введення тимчасових обмежень преюдиціального імпорту й забезпечить право на справедливий розгляд та врегулювання суперечок. З’являться можливості не лише кількісно збільшити експорт, але й змінити його якісну структуру. Проте можливі й небажані наслідки. Невизначеність параметрів трансформації, непослідовність реформування економіки може призвести до порушення балансу між політикою фритредерства і протекціонізму на користь першого, що завдасть шкоди економіці. Через неконкурентоспроможність продукції є загроза втрати національного ринку. Відповідно до правил СОТ країна-член не може підвищувати тарифи понад зв’язані рівні. У разі необхідності підвищення тарифу, країні необхідно дотримуватися чітко визначених процедур, передбачених статтею ХХVIII ГАТТ, що потребує тривалого часу і позбавляє можливості оперативного впливу на економічну ситуацію в країні, що може призвести до втрати ринків збуту;
доведено доцільність застосування максимально гнучких графіків зниження імпортного мита насамперед для галузей, які потребують тарифного захисту: сільське господарство, легка промисловість (особливо текстильна), машинобудування (автомобілебудування, авіабудування, суднобудування), деревообробна промисловість;
запропоновано модель оптимального реформування митно-тарифної системи України відповідно до міжнародної системи митного регулювання міжнародних економічних відносин, реалізація якої передбачає виконання таких програм, як диверсифікація основних напрямів інтеграції України до світової системи господарювання; уніфікація національного законодавства в контексті вимог міжнародного права; визначення механізму поступового зниження середньозваженої ставки митного тарифу в процесі підвищення рівня розвитку ринкового середовища.
Практичне значення одержаних результатів.Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати можуть бути використані в процесі формування та вдосконалення митно-тарифної політики України, при розробці конкретних програм та проектів, пов’язаних із структурною перебудовою економіки, залученням іноземних інвестицій, захистом національного ринку від недобросовісної конкуренції.
Розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України при підготовці Митного кодексу України (Довідка № 06-8/12-207 від 20.04.2000 р.), Радою національної безпеки і оборони України при підготовці проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки України, проекту Закону України “Про внесення змін до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України та підготовці Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року “Про заходи щодо детінізації економіки” № 183/201 від 20 березня 2001 року (Довідка № 6/10 ––від 29.10.2002 р.).
Висновки та окремі положення дисертаційного дослідження, зокрема, пропозиції про митні пільги з метою стимулювання інвестиційного потоку були використані Київською міською державною адміністрацією при розробці “Програми залучення іноземних інвестицій в економіку міста і заходів на 2001-2004 роки по покращанню інвестиційної активності у місті Києві” (Довідка № 010-326 від 20.02.2001 р.). Окремі рекомендації автора щодо ефективного функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин використовуються ВАТ “Кіровоградолія” (Довідка №01/276 від 22.04.2002 р.) і ВАТ “Сегмент” (Довідка № 137/06 від 12.06.2002 р.)
Окремі положення дисертації були використані в Аналітичній записці Шостої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз”, яка направлена Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, українським міністерствам і відомствам, представництвам Європейського Союзу в Україні, посольствам держав-членів Європейського Союзу в Україні, Комісії Європейського Союзу (Брюссель) для практичного використання (Довідка № 126-17/116 від 12.02.2002 року).
Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалось автором у навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Основи зовнішньоекономічної діяльності”, “Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності” –в Київському національному торговельно-економічному університеті (Довідка № 12-НМК від 20.02.2002 року), навчальнихкурсів “Світова економіка та міжнародні економічні відносини”, “Міжнародна економіка” –в Українсько-американському гуманітарному інституті “Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні” та дисциплін “Міжнародна інвестиційна діяльність”, “Митна справа” в Міжнародному центрі ринкових відносин та підприємництва –Центр “Ринок”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження митно-тарифної політики та вдосконалення механізму її реалізації в умовах трансформації економічної системи. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску у роботах, які опубліковані у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації.Основні теоретичні та методологічні положення й результати дисертаційного дослідження доповідались автором на 26 міжнародних та вітчизняних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, конгресах та семінарах, а саме: Міжнародній науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми розвитку торгівлі, готельного господарства та туризму в умовах ринкових відносин” (м. Київ, квітень, 1993); Республіканській науково-методичній конференції “Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи вищих навчальних закладів в Україні” (м. Київ, лютий, 1994); Міжнародній науковій конференції “Україна-Європейський Союз: Проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва” (м. Київ, листопад, 1995); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний менеджмент та маркетинг: теорія та практика. Проблеми підготовки фахівців” (м.Київ, квітень, 1996.); Республіканській науково-практичній конференції “Національно-державні економічні інтереси: історія, методологія і теорія дослідження, механізм реалізації” (м.Київ, жовтень, 1996); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі” (м. Кіровоград, травень, 1998); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” (м.Київ, жовтень, 1998); Міжнародному круглому столі політиків та експертів “Україна–: між парламентськими та президентськими виборами” за участю представництва в Україні Фонду ім. К.Аденаура та Фонду ім. Ф.Еберта; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Комерційна справа в Росії. Історія, сучасний стан, майбутнє” (м. Москва, лютий, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації (м. Дніпропетровськ, травень, 1999); Четвертій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти” (м. Форос, вересень, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Митна справав Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (м.Дніпропетровськ, жовтень,1999); Сьомій міжнародній науково-практичній конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклади України)”(м.Київ, листопад, 1999); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Міжнародна економіка: сучасні проблеми і перспективи розвитку” (м.Київ, листопад, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” (м. Київ, березень, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції” (м.Луцьк, травень, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Росія –Україна: проблеми і можливості наукового та економічного співробітництва”(м.Суми, червень, 2000); П’ятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: європейські студії” (м.Форос, вересень, 2000); Науково-практичній конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (м.Київ, жовтень, 2000); Науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (м.Ірпінь, грудень, 2000); Міжнародній науковій конференції “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. (м.Луцьк, вересень, 2001); Шостій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії (м.Форос,вересень, 2001); Дев’ятій міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м. Київ, жовтень, 2001); Сьомій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка –наслідки для Європи й України” (м. Форос, вересень, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (Київ, жовтень, 2002); Десятій міжнародній науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (Київ, листопад, 2002). Тези виступів та доповідей опубліковано.
Основні висновки та результати дослідження доповідалися на вченій раді Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету (з 1993 по 2002 рр.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка та на науково-теоретичному семінарі кафедри зовнішньоекономічної діяльності Київського національного торговельно-економічного університету.
Публікації.За результатами наукових досліджень автором опубліковано 47 наукових робіт, які відображають основний зміст дисертації загальним обсягом 54,44 др. арк., в тому числі одноосібна монографія “Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи” (27,11 д.а.), три навчальні посібники, 23 статті у наукових журналах та збірниках наукових праць фахових видань, затверджених переліком ВАК України, 13 тезах доповідей та виступів на міжнародних конференціях та статей в інших наукових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Відповідно до логіки дослідження, а також характеру розробки наукової проблеми, обсягу та особливостей емпіричного матеріалу, дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 349 найменувань, 18 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 424 сторінках, що містить 13 аналітичних таблиць, 15 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету та задачі дослідження, його предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено форми апробації та оприлюднення результатів.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування митно-тарифної політики за умов глобалізації світового господарства” досліджено тенденції й закономірності розвитку міжнародних економічних відносин, що зумовлені глобалізаційними процесами світового господарства, головну роль в яких відіграють конкретні учасники економічних відносин.
Аналіз теоретичних засад митно-тарифної політики засвідчив, що оптимальною моделлю взаємовідносин України зі світовим економічним простором є політика помірного протекціонізму: рух у напрямі політики фритредерства з точковим використанням інструментарію протекціонізму, зокрема митно-тарифних регуляторів, функціонування і розвиток яких пов’язані з обслуговуванням усього комплексу економічних взаємин, що складаються між окремими країнами, суб’єктами господарської діяльності та приватними особами у сфері міжнародних економічних відносин й потребують відповідного регулювання. Необхідність регулювання диктується, як правило, внутрішніми потребами кожної держави в забезпеченні національних, насамперед, економічних інтересів, й вагому роль при цьому відіграють митно-тарифні відносини.
Взаємодія усіх елементів митної системи виявляється в реалізації встановлених завдань митної політики на підгрунті відповідної міжнародної законодавчо-правової бази, на підставі якої починає діяти механізм зовнішньоторговельних відносин. Зовнішньоекономічна діяльність впливає на організаційну взаємодію всередині держави, що вимагає адекватної реакції митної політики. У результаті існування зворотного зв'язку держава корегує напрям розвитку зовнішньоекономічної політики, і, відповідно, відбуваються зміни в митній політиці країни.
Результати опрацювання спеціальної літератури з цих проблем засвідчили значні розбіжності у тлумаченні митно-тарифних відносин. Деякі визначення звужують не тільки сферу їх функціонування, але й об’єкти регулювання, обмежуючи функції митного регулювання стягненням митних податків.
У роботі доведено, що недоцільно зводити всю сукупність митно-тарифних відносин до досить вузького поняття –митного режиму, головна мета якого –встановлення сукупності правил і положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон. Віднесення митно-тарифних відносин тільки до сфери міжнародної торгівлі також значно звужує діапазон їх дії. Безперечно, міжнародні торговельні операції є одним із головних об’єктів регулювання, але рух капіталу, науково-технічний обмін, туризм та інші державні та приватні взаємовідносини потребують не меншої уваги з боку митно-тарифних відносин.
Митно-тарифні відносини є однією із основних складових міжнародних економічних відносин і як похідні від національних взаємин головний імпульс для свого розвитку вони отримують від світогосподарських зв’язків.
Матеріальним підгрунтям світогосподарських зв’язків є міжнародна торгівля –соціально-економічна категорія, що характеризує особливий вид суспільних відносин між державами щодо обміну результатами праці. Обсяги обміну, структура, регіональні напрями, динаміка розвитку тісно пов’язані із зовнішньоторговельною політикою країни, що експортує продукцію чи послуги.
Отже, зовнішньоторговельна політика є складовою міжнародної торгівлі й грунтується на теоретичних концепціях її розвитку та має на меті національні інтереси держави, тобто є каталізатором ринкових перетворень у країні, виконуючи захисну й наступальні функції держави.
У дисертаційному дослідженні грунтовно проаналізовано митно-тарифну політику за цільовою і функціональною спрямованістю у процесі її формування й реалізації. За цільовою спрямованістю митно-тарифна політика –це система політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів у сфері митно-тарифних відносин, спрямованих на реалізацію і захист як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних інтересів країни з метою здійснення динамічних соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.
За функціональною спрямованістю, митно-тарифна політика –це система заходів зовнішньоекономічної політики, що вживаються державою в митному оподаткуванні, контролі і митному оформленні. Таке визначення дає чітку градацію сфер дії держави при здійсненні митно-тарифної політики.
Формування й реалізація митно-тарифної політики країни –це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб’єкти функціонування всіх гілок державної влади: законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин –підприємства. Від гармонічного поєднання реалізації економічних інтересів усіх суб’єктів функціонування залежить ефективність проведення митної політики.
У роботі обгрунтовано доцільність фіксації визначення поняття митної політики в нормативно-правових документах, що й було враховано при розробці Митного кодексу України.
За результатами аналізу запропоновано визначення митно-тарифної політики як комплексної системи заходів, спрямованих на забезпечення економічного суверенітету країни, охорони державних кордонів, реалізації зовнішньоекономічної стратегії через сферу митних відносин.
Детально досліджено принципи функціонування митно-тарифної політики за умов глобалізації світового господарства як загальних закономірностей, у рамках яких реалізуються зв’язки між різними об'єктами і суб'єктами митної політики, що виявляються при реалізації практичних завдань функціонування митної системи.
На підставі запропонованих положень аргументовано доводиться, що однією з головних складових митної політики є тарифна політика держави. Концептуальну модель тарифної політики України як централізованого комплексу заходів, спрямованих на формування тарифної системи, вироблення ефективного механізму застосування різних видів мита та податків при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності наведено на рис. 1.
Рис. 1. Концептуальна модель тарифної політики України
Виходячи із запропонованих принципів побудови митно-тарифної політики, митно-тарифні відносини розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.
Міжнародні митні відносини трактуються як сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств при переміщенні товарів і послуг через митний кордон. Об’єктивним підгрунтям функціонування даного виду відносин є переміщення факторів виробництва за територіальні межі окремої країни. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнародних економічних відносин.
Міжнародні тарифні відносини –це сукупність економічно-суспільних відносин, які опосередковують рух товарів (предметів) у сфері міжнародних економічних відносин.
Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних економічних відносин, а митна політика є впливовим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підтримки балансу інтересів країн світової спільноти.
Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й зумовили необхідність її докорінної перебудови.
Результати дослідження й аналізу сучасного стану зовнішньоекономічних відносин України дали змогу виявити три ключові моменти, які варто вважати визначальними при формуванні концепції митно-тарифної політики. Їх сутність полягає у тому, що: митна політика України має орієнтуватися не на роз’єднання країн митними бар’єрами, а на зближення їх шляхом спрощення та уніфікації митних процедур відповідно до норм міжнародного права; основна діяльність має спрямовуватися на захист економічних інтересів України; митна система повинна бути переорієнтована на перенесення основних об’єктів контролю і митного оформлення всередину території, до місць безпосередньої концентрації вантажовідправників і вантажоотримувачів.
З метою реалізації цієї концепції пропонується взаємопов’язаний комплекс заходів:
. У сфері розвитку системи митного контролю та митного оформлення:
2. У сфері митного оподаткування :
На підгрунті наведеної системи характеристик митної політики розроблено практичні критерії та параметри, які можуть використовувати у своїй діяльності державні органи, що розробляють, визначають і реалізують митну політику та оцінюють ефективність її результатів.
У другому розділі “Механізм функціонування тарифної системи країни” грунтовно досліджується мотивація застосування державою одного з найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин –митного тарифу, який може бути як засобом економічного тиску на певні держави, так і засобом створення режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів.
Домінуючими функціями застосування митного тарифу є акумуляція доходів та захист національного ринку від іноземної конкуренції. Моделі використання митного тарифу з метою виконання фіскальної функції можуть бути найрізноманітнішими. Одна з них базується на обов’язковому впровадженні мита відносно товарів широкого вжитку. При цьому ставки мита утримуються на низькому рівні з метою максимізації митних надходжень до Державного бюджету. Низькі ставки мита стимулюють імпортерів до офіційного отримання імпортного вантажу, а не до пошуку контрабандних шляхів. Окрім того, широке охоплення імпортним митом великої кількості товарних позицій надає можливість країні мати певний рівень доходів.
Фіскальної мети може бути досягнуто через митне оподаткування тільки певної категорії товарів. З метою збереження необхідного рівня митних надходжень ставки мита мають бути значно вищі, ніж у першому варіанті. Можливе також використання варіанта впровадження єдиної низької ставки мита на всі товари, що перетинають митний кордон країни незалежно від напряму руху, –експорт, імпорт, транзит. Проте цей захід зумовить тимчасовий фіскальний ефект, оскільки реакція торговельних партнерів буде адекватною, що знизить обсяги зовнішньоекономічної діяльності.
Імпортне мито забезпечує ефект захисту, оскільки митний тариф знижує насамперед цінову конкурентоспроможність товару, відносно якого він застосовується. Зі збільшенням ставки мита зростає його протекціоністська спрямованість як інструменту зовнішньоторговельної політики, тобто мито –це вид державного непрямого податку, який справляється з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей та предметів, що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб.
Механізм застосування митного тарифу складається з декількох елементів: товарна класифікація об’єкта оподаткування, методи оцінки вартості оподатковуваних товарів, методи визначення країни походження товарів, процедура застосування митних ставок. Тому ефективне застосування митного тарифу не обмежується простою зміною рівнів митних ставок. Досягнення певних цілей: протекціоністських чи фіскальних можливе за умови використання всіх елементів митного тарифу.
За результатами дослідження визначено основні критерії, які дають змогу чітко класифікувати види митного тарифу, –мета і функціональність застосування; вплив на економіку; походження; напрям руху; спосіб нарахування; принцип обмеження; період застосування; спосіб застосування митних ставок; типи митних ставок.
За запропонованими ознаками можна класифікувати застосування будь-якого митного тарифу щодо певних товарів чи предметів, що надає можливість проаналізувати весь спектр причинно-наслідкових зв’язків при запровадженні митного тарифу.
На підставі вищенаведених критеріїв здійснено класифікацію видів мита (рис. 2.).
Рис. 2. Класифікація видів мита
Мито –це вартісна категорія. Воно є основним фактором, який підвищує ціну конкретного імпортного (експортного) товару при його надходженні на національний ринок країни і дає змогу національним виробникам підвищувати загальний рівень цін на вітчизняні товари й отримувати додатковий прибуток. Тому потрібен індивідуальний підхід до обгрунтування мита з кожного конкретного товару на основі аналізу національних та інтернаціональних витрат і цін.
Якщо мито визначається на основі різниці між світовими і національними цінами, то в даній ситуації митний тариф виконує насамперед фіскальну функцію –формування дохідної частини Державного бюджету і є стабілізуючим фактором, тобто вирівнює умови конкуренції для імпортних і національних товарів, не надаючи переваг жодному з них.
У разі встановлення мита вище різниці між національними і світовими цінами, що обмежує допуск на національний ринок імпортних товарів, митний тариф виконує протекціоністську функцію.
Якщо ж ввізне мито встановлено нижче різниці між національними і світовими цінами, то створюються сприятливі умови для іноземних товарів й виконується функція стимулювання імпорту товарів до країни.
Однакова за розміром митна ставка для різних товарів не означає, що митний тариф має однакову функціональну спрямованість. Тільки встановлення безпосередньої залежності між внутрішніми та зовнішніми цінами дає змогу визначити кінцевий ефект застосування митного тарифу. Залежність співвідношення цін засвідчує, що для одних товарних груп мито виконує захисну функцію, для інших –регулятивну, а для окремих створює конкурентні умови виробництва як національних, так й іноземних підприємств.
Оскільки величина ставки мита кількісний показник, то за його допомогою повною мірою визначати ефективність використання митного тарифу як інструменту державного регулювання економічної ситуації у сфері міжнародних економічних відносин неможливо.
З огляду на те, що тарифні ставки в усіх країнах диференційовані залежно від конкретного об’єкта оподаткування, особливого значення набуває визначення ефективного, тобто реального, а не номінального рівня захисту.
Номінальна ставка митного тарифу може бути тільки додатною, ефективна ставка може бути як додатною, так і від’ємною у разі, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевищує кінцеву продукцію.
Застосування митного тарифу як регулятивного заходу зовнішньоторговельної політики передбачає створення не тільки ефективної захисної системи національного ринку, але й визначення оптимальних напрямів стимулювання реалізації економічних інтересів через систему митно-тарифних відносин. Використовуючи ті чи інші митні пільги у тарифній системі, методи тарифної ескалації та деескалації, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва, обміну, розвитку продуктивних сил, сприяє створенню в країні оптимальної структури споживання.
Наслідки запровадження системи пільг у сфері тарифного регулювання міжнародних економічних відносин –неоднозначні. З одного боку, позитивні зміни відбуваються у структурі зовнішньоекономічних зв’язків, з іншого –має місце негативний вплив на економічну ситуацію в країні, оскільки від системи пільгового режиму сплати ввізного мита, яким користуються понад 200 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (чорнобильські організації, підприємства з іноземними інвестиціями, банківські установи, релігійні організації, установи та організації, які забезпечують діяльність вищих органів державного управління та ін.), втрачає, насамперед, Державний бюджет.
Головним недоліком системи пільг є те, що порушуються умови функціонування конкуренції як рушійної сили формування ринкової моделі господарювання. Це виявляється не тільки в тому, що збільшення кількості пільговиків переносить тягар податкового тиску на меншу кількість платників, а й у тому, що за наявності пільг велика частка високоліквідних товарів ввозиться в Україну через комерційні структури, що користуються пільгами. Основним видом діяльності окремих суб’єктів господарювання стала власне реалізація їх пільгового статусу.
Наслідки політики держави у сфері митного регулювання (обмеження чи стимулювання) імпорту у періоді, що аналізувався (1991-2003 рр.), засвідчують, що зміни у ставках мита, що здійснювалися в Україні, і зміни обсягів імпорту були неадекватними.
Обсяги імпорту переважно змінювалися не завдяки цілеспрямованим заходам держави у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а під дією певних факторів, а також власних мотивів тих чи інших суб’єктів регулювання, які здійснювали державну політику в даному періоді. Тому формування чинного на певний відрізок часу митного тарифу має провадитися, виходячи не лише з економічних інтересів окремих суб’єктів господарювання, а з урахуванням, насамперед, загальнодержавних інтересів залежно від реального стану економіки країни. Необхідно враховувати, такі фактори, як конкурентоспроможність вітчизняної продукції, можливість внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступінь дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної значущості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій. Водночас, варто зауважити, що врахування цих чинників може призвести до відхилення від наведеної вище базової схеми побудови тарифу. Періодичність корегування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу повинна визначатися на базі динаміки розвитку економіки країни.
Каталізатором глобалізаційних процесів є регіоналізація митних ставок. Застосування митних ставок прямо залежить від країни виробництва товару, і одним із головних елементів системи регулювання товаропотоків між країнами, який має істотне значення при реалізації зовнішньоекономічних торговельних операцій, є визначення країни походження товарів. Треба мати на увазі, що країною походження товарів вважається та, де товари було повністю виготовлено або піддано достатній обробці чи переробці.
За способом застосування митних ставок митний тариф поділяється на два види: простий та складний. Розвиток тарифної системи більшості країн світу відбувався шляхом збільшення кількості товарів, які обкладалися митом, і встановленням на кожний товар декількох ставок мита, тобто мало місце застосування складного митного тарифу.
Механізм дії імпортного мита в Україні, залежно від функціональної мети, передбачає використання трьох видів ставок мита: преференційні, пільгові, повні.
У третьому розділі дисертаційного дослідження “Трансформація фінансових важелів митно-тарифної політики: тенденції та закономірності” проаналізовано трансформаційні процеси у системі фінансових важелів як засобів підвищення ефективності економіки. Розкрито особливості нарахування митних платежів. Обгрунтовано, що система визначення митних платежів охоплює не тільки об’єкт оподаткування, але й суб’єкт, тобто ті органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які виконують контролюючі функції з нарахування чи сплати даного виду платежів.
Під митними платежами потрібно розуміти ті види податків та зборів, які нараховуються у встановленому порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб. Така дефініція дозволяє не тільки чітко визначити об’єкти оподаткування (товари, предмети), але й суб’єкти системи митного оподаткування, до яких належать крім держави та митних органів безпосередні платники податків та зборів: юридичні та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. При цьому слід акцентувати увагу на характерній особливості митних платежів, а саме: односторонньому русі вартості від юридичних та фізичних осіб до держави.
На етапі трансформування економічних відносин домінує фіскальна функція митних платежів, але у міру формування ринкової моделі господарювання митні платежі стають важливим фінансовим інструментом регулювання економіки. Динаміка надходження митних платежів (млн. грн) наведена на рис. 3.
Рис. 3. Динаміка митних надходжень до Державного бюджету України (млн. грн)
Основні платежі, які нараховуються митними органами, пропонується класифікувати на декілька груп: платежі, які пов’язані з нарахуванням митного тарифу; різні види митних зборів; акцизний збір; податок на додану вартість; платежі за видачу ліцензій на здійснення діяльності у сфері митно-тарифних відносин; платежі, пов’язані з проблемами порушення митного законодавства.
Крім сплати мита обов’язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Це вид митних платежів, що справляється за здійснення на користь платника певних дій з боку митних органів при митному оформленні товарів та інших предметів.
Досить часто митні збори ототожнюються зі всією сукупністю митних платежів. Проте, оскільки митні збори є одним із видів митних платежів, які нараховуються при переміщенні через митний кордон, то вони є лише їх складовою. Це плата за певні послуги митниці, які надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності при їх функціонуванні у сфері митно-тарифних відносин. Митні збори доцільно класифікувати за двома ознаками: залежно від функцій, що виконують митні органи, та від операцій, що здійснюють платники.
Êëþ÷îâó ðîëü ó ñèñòåì³ ìèòíî-òàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ â³ä³ãðຠìèòíà âàðò³ñòü. Åôåêòèâíèé ìåõàí³çì âèçíà÷åííÿ ³ êîíòðîëþ ìèòíî¿ âàðòîñò³ ñïðèÿòèìå âèð³øåííþ çàâäàíü ïîáóäîâè ðèíêîâî¿ åêîíîì³êè øëÿõîì ñòâîðåííÿ îäíàêîâèõ êîíêóðåíòíèõ óìîâ äëÿ ñóá'ºêò³â, ùî çä³éñíþþòü ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü, îñê³ëüêè óñ³ ó÷àñíèêè çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ôóíêö³îíóþòü â îäíîìó ïðàâîâîìó ïîë³ ùîäî ïðàâèë ðîçðàõóíêó âñòàíîâëåíîãî çàêîíîì ìèòà ³ ïîäàòê³â ïðè ââåçåíí³ ÷è âèâåçåíí³ òîâàð³â.
Çä³éñíåí³ äîñë³äæåííÿ çàñâ³ä÷óþòü, ùî çàëåæíî â³ä çàñòîñóâàííÿ ïåâíîãî ìåòîäó ìèòíî¿ îö³íêè òîâàð³â ö³íà íà òîâàð ìîæå áóòè çá³ëüøåíà íà 20 –%, à â îêðåìèõ âèïàäêàõ ³ âäâ³÷³. Òîìó ìåòîäè âèçíà÷åííÿ ö³íè ïðè ââåçåíí³ òîâàð³â òàê ñàìî âàæëèâ³ äëÿ ðîçðàõóíêó ñóìè ³ìïîðòíîãî ìèòà, ÿê ³ ðîçì³ð âëàñíå ìèòíî¿ ñòàâêè.
Митна вартість має визначатись як вартість товару, що використовується з метою митного обкладення, слугувати вихідною розрахунковою базою для нарахування адвалорних митних платежів.
Оскільки об’єкт митного оподаткування є вартісною категорією, то митну вартість можна трактувати як суму витрат, понесених з даного товару імпортером до обумовленого пункту на митному кордоні незалежно від того, як фактично розподіляються витрати за контрактом. Виходячи з цього, митна вартість при імпорті має розраховуватися на основі реальних сум витрат при ввезенні товару.
Законодавча база України щодо визначення митної вартості має формуватися з урахуванням досвіду міжнародної практики, яка спрямована на забезпечення справедливої, однакової і нейтральної системи оцінки товарів для митних цілей; системи, що відповідає комерційній практиці і виключає використання довільної або нереальної митної оцінки. Саме в цьому контексті й варто розглядати методи визначення митної вартості.
Відсутність методів оцінки митної вартості на ранніх етапах формування митної системи України спричинила суперечності між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними органами щодо питань митного оподаткування, що спонукало до розробки цілого ряду нормативних документів стосовно методики визначення даної економічної категорії.
Практичний досвід застосування методів визначення митної вартості підтвердив необхідність їх подальшого дослідження. Дисертантом зроблено спробу детально проаналізувати не тільки послідовність застосування кожного з методів, але й доцільність та ефективність використання певного методу в конкретній ситуації.
Корегування митної вартості шляхом адміністративного регулювання ціни при здійсненні експортно-імпортних операцій є одним із найбільш поширених способів впливу держави на зовнішньоекономічну діяльність. Поширення даний інструментарій митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності набув у країнах з перехідною економікою, що пов’язано з тим, що він є досить простим з точки зору адміністрування способом контролю за експортом чи імпортом товарів і досить ефективним, оскільки не потребує значних затрат для створення додаткових інституціональних структур.
Серед великої сукупності платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на митні органи, суттєву роль відіграють непрямі податки при переміщенні товарів чи предметів через митний кордон. Ці податки насамперед виконують фіскальну та регулятивну функцію, але з метою захисту національного ринку можуть бути використані як активні елементи протекціоністської системи відносно товарів іноземного виробника. Найбільш поширеними непрямими податками, які застосовуються відносно імпортних товарів, є акцизний збір та податок на додану вартість.
У застосуванні наведених податків в Україні виявлено певні суперечності, зумовлені невідпрацьованістю механізму податкових надходжень до Державного бюджету. Це, передовсім, стосується законодавчих актів, які регулюють механізм застосування акцизного збору, що на практиці призводить до виникнення ускладнень для суб’єктів господарювання. Неузгодженість нормативних документів зумовила виникнення суперечностей між Державною податковою інспекцією та Державною митною службою України, оскільки обидві контролюючі організації мають повноваження щодо контролю імпорту.
Податок на додану вартість є податком непрямої дії, який закладається в ціну продукту, послуги, роботи на кожній стадії руху від виробника до кінцевого споживача, і фактично у повному обсязі сплачується останнім. За такої схеми стягнення податку спостерігається “ефект нарощування”, сутність якого полягає в тому, що в процесі руху товару ціна зростає за рахунок податку на додану вартість пропорційно до кількості операцій (стадій обігу), що на тлі низької купівельної спроможності населення є досить важливим чинником, який сповільнює не тільки товарообіг імпортних товарів, але й товарообіг загалом, оскільки ціна на вітчизняні товари також підвищується, що гальмує розвиток національної економіки. За низького рівня споживання податок на споживача фактично перетворюється на податок на виробника. З метою вирішення даних суперечностей необхідно передбачати компенсаційний механізм щодо сплаченого платежу на кожному етапі.
У роботі запропоновано механізм, що передбачає диференціацію ставок податку на додану вартість залежно від об’єкта ввезення, реалізація якого сприятиме розв’язанню зазначених проблем.
Автором розроблено модель оптимізації системи тарифного оподаткування зовнішньоторговельних операцій. Для оцінки ефективності тарифного регулювання зроблено вибірку фактичних та статистичних даних й за допомогою факторного аналізу досліджено залежність доходу від розміру митної ставки.
Величина доходу держави від введення імпортного мита при оптимальних умовах реалізації економічних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розраховується за формулою ,
де Д –дохід держави; α –ставка мита; С –ціна за одиницю товару; М –кількість одиниць ввезеного товару; β –коефіцієнт чутливості реалізації товару. Зауважимо, що β –об’єктивна величина, яка не може змінюватися довільно. Її значення залежить від конкретної товарної позиції, попиту на дану групу товарів, платоспроможності населення та інших факторів. Величина доходу держави прямо пропорційна величині, за припущенням, що СМ —величина стала.
За скорельованими областями значень α {¼; ½; 1,0; 2,0}, β {½; 1,0; 2,0}, {1/8; ¼; ½; 1,0} будуємо графік (рис.4).
Рис. 4. Кореляційна залежність доходу держави від розміру ставки імпортного мита
Траекторія кривих показує, що при кожному значенні β значення величини Д має свій максимум, тобто при збільшенні коефіцієнта чутливості реалізації товару максимальний дохід досягається при запровадженні менших митних ставок. За β = 2 максимальний дохід Д досягатиметься при α = ¼ (25%), при β = 1 (менша чутливість) максимальний дохід досягатиметься при α =½ (50%), хоча в абсолютному вимірі дохід у другому випадку буде більший.
У четвертому розділі “Оптимізація застосування адміністративних інструментів митної політики” розглядаються проблеми безпеки функціонування економічної системи, захисту національних інтересів за умов поглиблення міжнародних інтеграційних процесів.
Найважливішими адміністративними інструментами захисту національних інтересів є митний контроль та митне оформлення. Митному контролю підлягають усі товари, що переміщуються через митний кордон України.
Суттєвим важелем митно-тарифної політики є процес митного оформлення. Він може стимулювати реалізацію економічних інтересів суб’єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин й гальмувати її. Ускладнення процедури митного оформлення, збільшення кількості документів при проходженні товарів через митний кордон стає значним протекціоністським бар’єром, що суперечить світовим тенденціямдо скорочення кола питань, у вирішення яких втручаються державні органи.
У даний час, відповідно до норм, митне оформлення вантажів здійснюється різними митними органами. Прискорювальним заходом може стати чітке визначення місця митного оформлення для юридичних осіб. У випадках, визначених Державною митною службою України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташована зазначена юридична особа.
Дуже важливим з точки зору митного оформлення, є правильне визначення категорій “товар” та “майно”. Згідно з п. 1.6 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, товари –це матеріальні й нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску (емісії) та погашення. Таким чином, під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об’єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.
Вимагає систематизації й документація, що супроводжує процедуру митного оформлення. Усю сукупність документів, які необхідні для проходження процедури митного оформлення, можна розділити на дві групи: обов’язкові –фінансові й банківські документи, що підтверджують проведення платежів щодо отримання або відправлення вантажу, та додаткові –документи, які підтверджують отримання певних пільг залежно від об’єкта угоди чи суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Дана систематизація дозволяє акцентувати увагу на суттєвих моментах процедури оформлення товарів на митному кордоні.
Перехід до нових принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності (тарифне регулювання, ліцензування, квотування та ін.) відповідно до світової практики вимагає змін в організації митного контролю за товарами, які перебувають у зовнішньоторговельному обороті.
Ефективне використання тарифних методів регулювання залежить не тільки від системи оподаткування товарів при переміщенні через митний кордон, але й від застосування процедур митного контролю та їх оформлення. Правильна класифікація кодування товарів є важливою складовою системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, оскільки від неї залежить встановлення їхньої вартості за об’єктивними критеріями і, відповідно, обгрунтоване нарахування і стягнення митних платежів. Крім цього, правильна класифікація товарів має велике значення й для підвищення об’єктивності митної статистики зовнішньоекономічної діяльності, оскільки остання використовується для вироблення оптимальної митної політики країни.
“Товар” є одним із ключових понять у системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тому що є основою зовнішньоторговельної операції, і вся сукупність відносин у сфері митного оподаткування реалізується через дану економічну категорію.
Отже, поглиблення диференціації товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності сприятиме економічній політиці, яка гарантуватиме тарифний захист певних видів вітчизняної продукції при загальному зниженні рівня тарифних ставок.
Закономірністю розвитку зовнішньої торгівлі є не тільки тенденція до стійкого зростання її обсягів, але й до розширення загального спектра різнобічних форм здійснення зовнішньоторговельних операцій. Нові форми (угоди на компенсаційній основі, франчайзинг, зустрічні закупівлі, угоди типу “світч“, “офсет”) притаманні розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі функціонування світової системи господарювання й вимагають диференційованого підходу до переміщення предметів через митний кордон.
З цією метою в роботі запропоновано деталізовану класифікацію видів митних режимів. Митний режим –це встановлена (залежно від характеру та мети переміщення предмета через митний кордон України) сукупність положень або митних процедур, які визначають правовий статус товару та транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави.
У п’ятому розділі “Перспективи розвитку митно-тарифної системи України” на підставі отриманих результатів здійсненого дослідження визначаються пріоритетні напрями реформування й розвитку митно-тарифної системи України у глобальному середовищі: орієнтація на приєднання до СОТ, моделювання процесу тарифного регулювання з врахуванням трансформаційних змін, вдосконалення системи митного оподаткування через застосування різних видів мита.
Доведено, що процес одержання повноправного членства в системі СОТ є невід’ємною частиною трансформації економіки України, важливим фактором прискорення процесу законодавчої (торговельної, тарифної, податкової, інвестиційної, фінансової) інфраструктури відповідно до міжнародних вимог.
Приєднання до СОТ пов’язано, передусім, з системою трансформації, модернізації і реконструкції українського законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів цієї організації. Основна проблема приєднання –це зниження тарифних і нетарифних обмежень, які захищають національний ринок.
Надмірно високі ставки мита і податків на імпорт не захищають національних товаровиробників, а навпаки, призводять до значних порушень умов конкуренції з відповідних товарів на вітчизняному ринку. Внаслідок цього процесу іноземна конкуренція тисне на національних виробників: прогресують явища застою в національному виробництві, зростають тенденції до монопольного підвищення цін на внутрішньому ринку; мито та імпортні податки не сплачуються, оскільки уникнення їх стає високорентабельним. Крім того, іноземні конкуренти змушені проводити політику демпінгу, нехтуючи якістю заради зниження цін.
На сучасному етапі розвитку митно-тарифної системи України існує певна суперечність між звуженням можливостей застосування тарифних заходів та підвищенням захисних функцій держави в умовах інтернаціоналізації господарського життя. Врегулювання даної суперечності можливе за рахунок зменшення ролі звичайних видів митного тарифу як інструментарію захисту національного ринку та значного розширення діапазону застосування особливих видів мита (як крайніх заходів): антидемпінгове, спеціальне та компенсаційне.
Відпрацювання механізму застосування наведених видів мита допоможе не тільки розв’язати окремі локальні проблеми, але й створити ефективну систему захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції як іноземних виробників, так і національних підприємств, які зацікавлені в нарощуванні монополістичних тенденцій, що суперечить загальноекономічним інтересам країни.
У дисертаційній роботі розглядається еволюція інтеграційних процесів, яка передбачає існування етапів, кожен з яких віддзеркалює певний ступінь зрілості інтеграції як закономірності розвитку світової системи господарювання. На кожному з цих етапів система митно-тарифного регулювання має свою специфіку, але загальною закономірністю є те, що митні відносини стають домінантою інтеграційних процесів. Вони є тим індикатором, який характеризує рівень реальної готовності країн до інтеграції або свідчить про декларативність заяв країн щодо інтернаціоналізації господарського життя. Особливо це відчувається на перших етапах формування інтеграційних об’єднань.
Одним із напрямів розвитку митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є координація митної політики між країнами шляхом створення митних союзів, що передбачає не тільки безмитну торгівлю між країнами-учасниками союзу, але й встановлення єдиного зовнішнього митного тарифу.
Всебічний аналіз наслідків участі країни в митному союзі охоплює не тільки сферу виробництва, але й усю сукупність економічних взаємовідносин, тобто виробництво, обмін та споживання.
З метою дослідження всієї сукупності взаємовідносин, що виникають у даному процесі, змодельовано ситуацію участі у митному союзі двох країн –України та Росії. Грунтуючись на концепції виробничого та споживчого надлишку, проаналізовано ефекти, отримані від відміни імпортного мита. Аналіз засвідчив, що у такій формі інтеграційного об’єднання насамперед зацікавлена Росія. Більш оптимальною формою інтеграційного об’єднання для України на сьогодні є її участь у зоні вільної торгівлі.
Аналіз процесу реформування імпортних тарифних ставок засвідчив, що імпортні тарифи, які вводяться з метою протекціонізму, як правило, зумовлюють виникнення ряду небажаних наслідків. По-перше, тарифи на товари, в яких зацікавлені національні виробники, зумовлюють надто високий рівень протекціонізму, внаслідок чого стрімко зростає ціна для споживача, що призводить до розширення контрабанди і корупції. По-друге, тарифи на товари, в яких зацікавлені певні впливові угруповання споживачів або потужні підприємства, низькі, що не сприяє розвитку вітчизняних галузей з виробництва даного виду продукції.
Як правило, тарифні ставки на імпортні товари зростають у міру збільшення ступеня обробки товару, що значно підвищує рівень протекціонізму на готову продукцію і одночасно знижує його рівень на первинних стадіях виробничого циклу. Значні розбіжності між тарифними ставками на товари-замінники штучно заохочують споживання товарів, стосовно яких використовуються нижчі тарифи. Крім цього, структура тарифів часто дуже ускладнюється внаслідок застосування спеціальних положень, які вводяться у відповідь на лобістський тиск. На жаль, в Україні вплив тарифної структури визначається нерідко звільненнями від сплати мита, а не нормативно закріпленими ставками.
Збільшення митних платежів можливе не тільки за рахунок підвищення ставки мита, але й завдяки вдосконаленню способів нарахування мита. Це і вибір джерела та об’єкта оподаткування, і розширення кола операцій, які підпадають під митне оподаткування, і зміна методів нарахування та ін.
Одним із напрямів вдосконалення системи митного оподаткування є застосування митного тарифу залежно від способу нарахування. За цим критерієм пропонується розрізняти такі види мита: адвалорне, специфічне, комбіноване, змішане. Механізм їх дії змодельовано графічно (рис. 5).
Рис. 5. Механізм дії митного тарифу залежно від способу нарахування
Криві S, Ss, Sa, Sk, Sz віддзеркалюють зміну пропозиції залежно від способу нарахування митного тарифу. Зміна видів мита, які застосовуються стосовно товару, що ввозиться впливає на ціну реалізації, яка на рис.5 позначена на осі ординат, а зміна кількості споживання (Q) –на осі абсцис. Пропозиція імпортного товару прямо пропорційна механізму застосування податку на зовнішню торгівлю. Зміщення кривої попиту догори засвідчує зростання ціни на ввезені товари і зменшення обсягів імпорту.
Отже, залежно від застосування того чи іншого виду мита відбувається скорочення імпорту: незначні зміни зумовлені впливом специфічного мита, досить суттєве скорочення імпорту зумовлює вплив адвалорного мита і практично блокуючі ефекти мають місце від запровадження комбінованого та змішаного видів мита. Простежується також і певна залежність між зміною способу нарахування митного тарифу та приростом продукції національного товаровиробника.
Результати аналізу засвідчують, що національний виробник має бути зацікавлений у такій послідовності використання видів мита відносно імпорту: змішане, комбіноване, адвалорне, специфічне.
ВИСНОВКИ
Здійснене системне дослідження функціонування митно-тарифної політики України за умов трансформації економічної системи на підставі детального аналізу класичного підгрунтя й сучасних наукових розробокдало змогу дійти таких висновків:
. Митно-тарифні відносини є однією із головних складових міжнародних економічних відносин і як похідні від національних відносин головний імпульс для свого розвитку отримують від світогосподарських зв’язків. Тому розглядати їх необхідно в контексті формування елементів міжнародної економіки яким притаманні суперечливі тенденції глобального синтезу.
За таких умов розробка концепції митно-тарифної політики має супроводжуватися неухильним дотриманням принципу пріоритету національних економічних інтересів та гарантування економічної безпеки країни. Основою концепції має стати формування і утвердження механізмів й інструментів митно-тарифної політики здатних забезпечити гармонійну взаємодію національної економіки із складною сукупністю світових господарських зв’язків.
2. Дослідження еволюції митно-тарифного регулювання підтвердили, що на певних етапах розвитку міжнародних економічних відносин відбувається домінування того чи іншого суб’єкта за певної взаємозалежності. Якщо суб’єкти макрорівня не стають рушійними силами в системі митно-тарифного регулювання, то активну позицію посідають суб’єкти мікро- або мезорівня. На мікрорівні це виявляється у пошуку шляхів мінімізації митних платежів безпосередньо суб’єктами господарювання, а на мезорівні відбувається пряме лобіювання економічних інтересів окремих відомств. Як правило, даний процес здійснюється всупереч загальноекономічним інтересам держави.
. Існує нагальна необхідність відпрацювання теоретичного підгрунтя функціонування митно-тарифної політики України, оскільки трансформаційні процеси спричинили невизначеність та нечіткість при формулюванні окремих економічних категорій у сфері митно-тарифних відносин, що гальмує їх розвиток. Необхідною є також розробка механізму митно-тарифного регулювання у контексті розвитку і диверсифікації світогосподарських зв’язків.
З метою ефективного розв’язання зазначених проблем й запобігання їх виникненню у майбутньому пропонується розглядати митно-тарифну політику залежно від цільової та функціональної спрямованості.
За цільовою спрямованістю митно-тарифна політика –це система політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів у сфері митно-тарифних відносин, спрямованих на реалізацію і захист як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних інтересів країни з метою здійснення динамічних соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.
За функціональною спрямованістю митно-тарифна політика –це система заходів економічної і зовнішньоекономічної політики, що вживаються державою в митному оподаткуванні, контролі і митному оформленні.
4. Основні напрями митно-тарифної політики можна диференціювати таким чином: система митного оподаткування, система митного контролю та система митного оформлення. Доведено, що система митного оподаткування –це економічні важелі регулювання, митний контроль і митне оформлення –це винятково адміністративні інструменти здійснення митної політики.
З позицій системного підходу конкретизовано визначення митно-тарифної політики країни. Пропонується розглядати її як комплексну систему заходів, спрямованих на забезпечення економічного суверенітету країни, охорони державних кордонів, реалізації зовнішньоекономічної стратегії через сферу митних відносин.
. Основними факторами, що впливають на формування митно-тарифної політики України на сучасному етапі розвитку є: наявність значної кількості соціальних груп, що мають свої політичні й економічні інтереси, які часом можуть йти врозріз з державною політикою, її інтересами; складність і громіздкість організації управління у зв’язку з виникненням нових понять й інститутів митної системи, митних територій, митних союзів, вільних економічних і митних зон; митних режимів; розвиток системи підприємницької діяльності у сфері митно-тарифних відносин; необхідність гармонізації законодавчо-правової бази, товарної номенклатури, принципів і заходів митної політики, уніфікації митного інструментарію відповідно до вимог, що висуваються процесами інтегрування України до світової економіки, глобалізацією економічних процесів.
6. Класифікація нормативно-правових актів, здійснена в дисертації, дозволяє чітко розмежувати сфери їх дії й аналізувати наслідки вжиття певних економічних заходів, що надасть можливість не тільки уникнути певної лобістської спрямованості окремих рішень, але й підвищити ефективність митно-тарифної політики.
7. З урахуванням перетворень, які відбуваються в економіці країни, концепція митної політики за умов трансформації економічної системи, має грунтуватися на взаємопов’язаному комплексі заходів, реалізація яких передбачає: раціоналізацію процесів митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, створення нових і вдосконалення існуючих технічних засобів митного контролю та модернізацію механізму митно-тарифного регулювання шляхом підвищення ефективності використання митних платежів.
8. Відповідно до запропонованої концепції уточнено поняття “митно-тарифні відносини”, які розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності що базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин за умов глобалізації міжнародних зв’язків.
Об’єктивним підгрунтям функціонування цих відносин є переміщення факторів виробництва за територіальні межі окремої країни. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнародних економічних відносин.
9. Результати дослідження основного інструмента регулювання –митного тарифу засвідчили, що він є одним із найпоширеніших регуляторів міжнародних економічних відносин, за допомогою якого більшість країн світу вирішують низку завдань, основними з яких є: захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції; забезпечення умов для ефективної інтеграції країни до світового економічного простору; підтримання раціонального співвідношення вивезення і ввезення товарів, валютних надходжень і витрат на території країни; створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів; раціоналізація товарної структури вивезення і ввезення товарів.
Виходячи з викладеного, уточнено поняття “митний тариф”. Це –вид державного непрямого податку, який справляється з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей і предметів, що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб.
10. Алгоритм механізму застосування митного тарифу являє собою складну сукупність параметрів: товарна класифікація об’єкта оподаткування, методи оцінки вартості оподатковуваних товарів, методи визначення країни походження товарів, процедура застосування митних ставок. Доведено, що ефективне застосування митного тарифу не обмежується простою зміною рівнів митних ставок. Досягнення певних цілей: протекціоністських чи фіскальних можливе за умови використання усіх елементів митного тарифу.
У роботі митний тариф систематизовано за такими критеріями, як мета і функціональність застосування; вплив на економіку; походження; напрям руху; спосіб нарахування; принцип обмеження; період застосування; спосіб застосування митних ставок; типи митних ставок.
11. При розробці ставок національних митних тарифів необхідно враховувати такі критерії визначення мита, як різниця між внутрішніми (оптовими) та світовими цінами; інтереси національних виробників та споживачів; можливість заміни імпортної продукції вітчизняною; інтереси збереження прямих зв’язків, виробничої кооперації; заохочення або стримування імпорту товарів залежно від ступеня їх обробки; сприяння виробництву товарів експортного призначення через систему пільг на імпорт сировини та компонентів; доцільність обмеження імпорту окремих товарів або підвищення прибутків Державного бюджету від оподаткування імпорту; можливість маневрування рівнем мита в перебігу міждержавних та торговельних переговорів для отримання зустрічних поступок. Періодичність корегування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу повинна визначатися на базі динаміки розвитку економіки країни.
Експортне мито повинно мати тільки тимчасовий характер, тобто використовуватись як захід оперативного регулювання конкретних ситуаційних проблем. Застосування механізму експортного мита має грунтуватися на принципі “деескалації” ставок мита, тобто ставки повинні залежати від ступеня обробки експортованого товару за принципом: чим нижча у товарі величина доданої вартості, тим нижчі митні ставки мають бути використані.
. Принципової зміни потребують підходи при встановленні преференційного оподаткування товарів, які імпортуються в Україну. Доцільно запровадити преференції відносно товарів з держав, віднесених ООН до найменш розвинутих країн світу, а також стосовно товарів із держав, що розвиваються, в яких валовий національний продукт на душу населення не перевищує даного показника в Україні. Саме такий підхід відповідає основним принципам застосування преференційного режиму у світовій торгівлі.
13. Нова методика нарахування мита має враховувати джерела та об’єкти оподаткування і базуватися на розширеному спектрі операцій, які підпадають під митне оподаткування. Доведено, що національний виробник майже завжди зацікавлений у такій послідовності використання видів мита відносно імпорту: змішане, комбіноване, адвалорне, специфічне, в той час як національний споживач —в протилежній послідовності.
14. Запропонована економетрична модель оцінки ефективності тарифного оподаткування зовнішньоторговельних операцій, що побудована з урахуванням взаємозалежності домінуючих факторів впливу розміру ставки імпортного мита та коефіцієнта чутливості реалізації товару на модельований показник —дохід держави, надала можливість визначити екстремальні показники аргументів (у даному випадку розміри ставки імпортного мита), які можуть бути використані як попереджувальні сигнали-індикатори про ймовірні негативні зміни стосовно доходу держави.
Впровадження запропонованого методу оцінки ефективності тарифного оподаткування дасть змогу об’єктивно аналізувати ефекти диференціації митних ставок і провадити зважену митно-тарифну політику країни.
. Основними критеріями визначення митних платежів повинен бути не тільки об’єкт оподаткування, але й суб’єкт, тобто ті органи системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які виконують контролюючі функції з нарахування чи сплати даного виду платежів. З огляду на це, під митними платежами потрібно розуміти ті види податків та зборів, які нараховуються у встановленому порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб. При цьому слід акцентувати увагу на характерній особливості митних платежів, а саме: односторонньому русі вартості від юридичних та фізичних осіб до держави.
16. Ó ñèñòåì³ ìèòíî-òàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ êëþ÷îâó ðîëü â³ä³ãðຠìèòíà âàðò³ñòü, ÿêà º ï³äãðóíòÿì äëÿ ðîçðàõóíêó á³ëüøîñò³ ïëàòåæ³â, ùî çä³éñíþþòüñÿ íà ìèòíèö³, –ìèòíèé òàðèô, ìèòí³ çáîðè, àêöèçíèé çá³ð òà ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü.
Митну вартість визначено як ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетинання митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його за її межі. Доведено необхідність розробки ефективного механізму визначення і контролю митної вартості, що надасть можливість правильно визначити базу оподатковування імпортних товарів і забезпечить повноту надходжень прибутків від нарахування митних платежів до Державного бюджету.
17. Порядок справляння податку на додану вартість має передбачати компенсаційний механізм щодо сплаченого платежу на кожному етапі. Існуюча схема механізму компенсації має локальний характер і застосовується лише в обмежених випадках, тоді як справляння податку на додану вартість на кожному етапі виробництва товарів має загальний характер. З метою вдосконалення функціонування механізму нарахування податку на додану вартість при імпорті товарів може бути запроваджена диференціація ставок даного податку залежно від об’єкта ввезення.
18. Результати дослідження найважливішого напряму інтегрування України до світового економічного простору –співробітництва з міжнародними організаціями у сфері митно-тарифного регулювання й перспектив розвитку митно-тарифної системи засвідчили, що членство для України у ГАТТ/СОТ матиме як переваги, так і недоліки, що обгрунтовано на прикладі окремого товарного сегмента. Основний висновок аналізу можливих наслідків для реального сектора економіки України полягає у тому, що графіки зниження імпортного мита з певних груп товарів, а також тарифів, пов’язаних зі сферою послуг, було б доцільно зробити максимально гнучкими.
19. Існує необхідність кореляції тих пунктів Концепції трансформації митного тарифу України, які передбачають зниження до 0% тарифного захисту починаючи з 2004–р.
При функціонуванні країни у певному інтеграційному об’єднанні співіснує двовекторність зовнішньоекономічної політики держави: з одного боку –це політика вільної торгівлі у відносинах з членами інтеграційного об’єднання, і політика явного протекціонізму стосовно інших країн – з іншого. Митно-тарифні регулятори і є тим інструментарієм, який дає можливість країнам розв’язувати дану суперечність у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Застосування рекомендованих у дисертації заходів сприятиме покращанню макроекономічної ситуації в країні, оптимізації зовнішньоекономічної політики, стимулюватиме не тільки інтегрування економіки України до світової системи господарювання, але й перехід до вищих стадій конкурентного розвитку та економічного зростання.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Основний зміст дисертаційного дослідження Гребельника О.П. викладено в таких публікаціях:
Монографія:
Статті у наукових фахових виданнях:
Статті в інших виданнях:
Матеріали наукових конференцій:
Навчальні посібники
АНОТАЦІЯ
Гребельник О.П. Формування митно-тарифної політики України за умов ринкової трансформації. —Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 –Світове господарство і міжнародні економічні відносини –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню митно-тарифної політики України за умов трансформації економічної системи. Обгрунтовано сутність та особливості митно-тарифної політики, обмеження та суперечності її реалізації, розглядаються проблеми пріоритетів її впливу на міжнародні економічні відносини.
Визначено, що основним напрямом підвищення ефективності реалізації митно-тарифної політики в умовах транзитивної економіки є необхідність поєднання її тактичних і стратегічниих цілей в контексті інтегрування економіки України до світової системи господарювання. Основні результати дослідження знайшли застосування в діяльності органів державної влади, законодавстві України, у навчальному процесі, у практичній діяльності суб’єктів господарювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Ключові слова: митно-тарифна політика, митно-тарифні відносини, системна трансформація, регіоналізація митних ставок, пріоритети митно-тарифної політики, глобалізаційні процеси, митний контроль, митний тариф, непрямі податки, митна вартість, митний союз.
АННОТАЦИЯ
Гребельник А.П. Формирование таможенно-тарифной политики Украины в условиях рыночной трансформации. —Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 —Мировое хозяйство и международные экономические отношения. –Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.
В диссертационной работе осуществлено комплексное исследование таможенно-тарифной политики Украины в условиях трансформации экономической системы. Обоснованы сущность и особенности таможенно-тарифной политики, селективный и функциональный подходы к ее реализации, ограничения и противоречия ее функционирования, рассматриваются проблемы приоритетов ее влияния на международные экономические отношения.
Определено, что основным направлением повышения эффективности реализации таможенно-тарифной политики в условиях транзитивной экономики является необходимость объединения ее тактических и стратегических целей в контексте интегрирования экономики Украины в мировую систему хозяйствования. В условиях трансформации экономической системы таможенно-тарифная политика Украины должна использовать в комплексе административный и экономический инструментарии, способствующие реализации экономических интересов не только государства, но и субъектов внешнеэкономической деятельности.
Таможенно-тарифная политика в трансформационной экономике наряду с выполнением традиционных функций –наполнение государственного бюджета за счет налогообложения внешнеэкономической деятельности, защита экономического суверенитета страны, регулирование экспортно-импортного товаропотока –должна быть направлена на обеспечение конкурентоспособности национальной экономики, создание благоприятных условий как для реализации экономического потенциала страны на внешнем рынке, так и для формирования рыночной среды функционирования на национальном рынке.
Рассматривается влияние таможенно-тарифной политики на процесс макроэкономической стабилизации в Украине и определяются ее приоритетные направления в условиях формирования рыночной системы хозяйствования: 1) демократизация общества и как следствие –усложнение политической системы общества и структуры видов собственности, обусловливающее возникновение значительного количества социальных групп, реализация экономических интересов которых может осуществляться вразрез с государственной политикой и ее экономическими интересами; 2) первичный процесс формирования таможенной системы Украины как активной составляющей внешнеэкономического комплекса страны; 3) интегрирование Украины в мировую экономику, обусловливающее необходимость значительной корректировки внешнеэкономической политики в целом и таможенно-тарифной политики как составляющей.
Определяются приоритетные направления реформирования и развития таможенно-тарифной системы Украины в условиях глобализации – ориентация на присоединение к ВТО. Обосновано, что ускоренная системная трансформация украинского законодательства в соответствии с принципами, нормами и стандартами ВТО количественно и качественно улучшит условия для внешней торговли Украины.
Разработаны модели и прогнозы осуществления таможенно-тарифной политики Украины, предложены конкретные пути, формы и направления дальнейшего повышения эффективности функционирования таможенно-тарифных отношений в условиях реализации внешнеэкономической стратегии страны.
Основные результаты исследования нашли применение в деятельности органов государственной власти, законодательстве Украины, в учебном процессе, в практической деятельности субъектов хозяйствования при осуществлении внешнеэкономической деятельности.
Ключевые слова: таможенно-тарифная политика, таможенно-тарифные отношения, системная трансформация, регионализация таможенных ставок, приоритеты таможенно-тарифной политики, глобализационные процессы, таможенный контроль, таможенный тариф, непрямые налоги, таможенная стоимость, таможенный союз.
ANNOTATION
Grebelnik O. P. Makingof thecustoms –tariff policy inUkraine under conditions of market transformation. –Manuscript.
The essence and features of the customs –tariff policy, as well as restriction and the contradiction of its realization have been proved. Problems of priorities of its influence on the international economic relations are under consideration..
It has been determined, that the basic direction in increasing the efficiency of realization of a customs –tariff policy under conditions of transitive economy is a complex of its tactical and strategic purposes in the integration of the economy in Ukraine into the world economic system .
The main results of the researches have found the application in the activity the state government, in the legislation of Ukraine, in educational process, in the practical activity of economic subjects when realizating of foreign economic activities.
Key words: a customs –tariff policy, customs –tariff relations, system transformation, regionalization of customs rates, priorities of a customs –tariff policy, globalization processes, the customs control, the custom duties, indirect taxes, customs cost, customs union.
ГРЕБЕЛЬНИК Олександр Петрович
ФОРМУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Підп. до друку 31.03.03. Формат 60х84/16. Папір письм.
Ризографія. Ум.-друк. арк. 2,44. Ум. фарбо-відб. 2,56.
Обл.-вид. арк. 2,00. Тираж 100 пр. Зам. 296.
Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ.
, Київ-156, вул. Кіото,19