РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук ДОНЕЦ
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ імені МИХАЙЛА
ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
МОМОТ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
УДК 658.562.6.012
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.00.04 –Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
ДОНЕЦЬК –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий консультант –доктор економічних наук, професор
Шубін Олександр Олександрович,
Донецький національний університет
економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського, ректор.
Офіційні опоненти: академік НАН України,
доктор економічних наук, професор
Буркинський Борис Володимирович,
Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН У (м. Одеса),
директор;
доктор економічних наук, професор
Яковлєв Анатолій Іванович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
завідувач кафедри економіки і маркетингу;
доктор економічних наук, професор
Момот Володимир Євгенійович,
Дніпропетровський університет економіки
та права, проректор з наукової роботи.
Захист відбудеться “22” квітня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, Донецьк, вул. Щорса, 31.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, Донецьк, б. Шевченка, 30.
Автореферат розісланий “21” березня 2008 р.
В. о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради О.Б.Чернега
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Початок ХХ ст. характеризується новими всеосяжними глобальними процесами в техніці, технології й економіці. Виходячи з того, що для досягнення основної мети будь-якого виробництва –отримання максимуму прибутку –визначальну роль відіграють, насамперед, якість і ціна виготовленого товару, адаптація й глобалізація національної економіки в ці процеси, виникає об'єктивна необхідність підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств й їхньої продукції до рівня світових стандартів. Як свідчать узагальнення теоретичних положень і результати зарубіжного досвіду, зазначене може бути досягнуте за допомогою загального управління якістю виробничої діяльності підприємств, починаючи від проекту господарюючого суб'єкта до випуску й реалізації продукції на основі використання механізму управління якістю. (Тут і надалі поняття “механізм управління якістю” використовується як тотожне поняттю “механізм управління якістю виробничої діяльності господарюючого суб'єкта”, під якою розуміються сукупні результати функціонування підприємства (на етапах маркетингу, проектування, матеріально-технічного постачання, підготовки до виробництва, виробництва, контролю, упакування й зберігання, реалізації, монтажу, технічного обслуговування й утилізації), що забезпечують отримання очікуваного прибутку). Особливо це актуально для підприємств харчової промисловості й сфери послуг.
Сформовані економічні умови, обумовлені процесами глобалізації й становленням ринкових відносин, докорінно змінюють ставлення підприємців, керівників і фахівців підприємств України до якості продукції, що випускається. До цих змін, насамперед, належать: формування різних форм власності, свобода будь-якого виду господарювання, зростання конкуренції, необхідність урахування запитів споживача й визначення відповідної ціни, дотримання екологічних умов. Трансформація економічних умов виробництва, що відбувається, з настійливою необхідністю вимагає створення принципово нових шляхів, форм, методів і підходів до управління якістю продукції на кожному підприємстві та об'єднанні. Сьогодні у ряді розвинених країн в управлінні якістю використовуються апробовані ними положення й рекомендації з метрології, стандартизації й сертифікації.
Дослідженням питань удосконалення механізму управління якістю приділено увагу в роботах зарубіжних учених Д.Вальдена, А.Грехема, Е.Демінга, Дж.Джурана, К.Ісікави, Т.Конті, Ф.Кросбі, Х.Куме, Г.Тагуті, А.Фейгенбаума, Ш.Шиба, В.Шухарта. Із сучасних російських фахівців проблеми управління якістю освітлювали Ю.П.Адлер, В.Г.Версан, О.В. Гличев, О.П.Глудкін, О.О.Горленко, В.А.Лапідус, В.Ю. Огвоздін, І.І.Чайка, В.Л.Шпер. В Україні ці питання розглядаються в працях Л.В.Балабанової, Б.В.Буркинського, О.В.Виноградової, Л.М.Віткіна, А.С.Зенкіна, П.Я.Калити, В.К.Мамутова, В.Є. Момота, Л.О.Омельянович, Ф.Ю.Поклонського, А.А.Садєкова, С.К.Фомичева, В.М.Хобти, О.Б.Чернеги, М.Г.Чумаченка, І.Б.Швець, О.О.Шубіна, А.І.Яковлєва, В.В.Якубовського.
У той же час проблема вдосконалення економічного механізму управління якістю потребує подальшого розвитку. Це обумовлено найважливішими світовими тенденціями: укрупненням і розширенням нових глобальних споживчих ринків, на яких компанія повинна бути конкурентноздатною; появою й освоєнням нових технологій, які визначають успіх на цьому ринку; величезним тиском на компанії нових економічних сил; істотними постійними змінами в моделях управління, їхнім пристосуванням до нового, швидко мінливого конкурентного середовища. Недостатнє дослідження даної проблеми в умовах трансформації економіки, необхідність наукового обґрунтування методології й практики вдосконалення економічного механізму управління якістю обумовили вибір теми, визначили мету, завдання й зміст дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота базується на результатах досліджень, проведених на кафедрі “Управління якістю” Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України в 2005-2007 рр. відповідно до теми “Удосконалення економічного механізму управління якістю” (номер державної реєстрації 0105U002361), у межах якої підготовлені пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю на підприємствах регіону; в 2000-2004 рр. відповідно до теми “Аналіз і використання стандартів ДСТУ ISO серії 9000 при розробці систем управління якістю на підприємствах Донецького регіону”, у межах якої автором проведено аналіз особливостей формування системи менеджменту якості на підприємствах Донецької області та розроблені напрямки їхнього вдосконалення; за 2006-2007 р. відповідно до теми “Удосконалення системи менеджменту якості вищого навчального закладу”, у межах якої зроблено аналіз особливостей формування системи менеджменту якості у сфері освітніх послуг і підготовлені пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю у вищих навчальних закладах регіону.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи –розробка методології, методів і методичних підходів з вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі теоретичні, методичні й практичні завдання:
систематизація й узагальнення сутності понять “якість продукції” й “якість виробничої діяльності підприємств”;
аналіз закономірностей еволюції механізму управління якістю продукції;
обґрунтування концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств;
виявлення особливостей систем управління якістю в промислово розвинених і постсоціалістичних країнах;
аналіз особливостей інтеграції підприємств України в систему міжнародного розподілу праці та визначення основних проблеми в проходженні адаптаційних процесів;
обґрунтування своєрідності формування і розвитку системи загального управління якістю (Total Quality Management –TQM) в Україні, формування принципів поліпшення управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;
обґрунтування доцільності використання корпоративних систем управління якістю виробничої діяльності підприємств;
визначення особливостей методології ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;
обґрунтування напрямків розвитку існуючих систем менеджменту і можливостей їхнього ефективного використання на вітчизняних підприємствах;
розробка науково-методичного підходу до оцінки ефективності системи менеджменту якості.
Об'єкт дослідження –процеси управління якістю виробничої діяльності підприємств.
Предмет дослідження –теоретичні, методологічні й практичні положення щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг в умовах трансформації економіки України.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження стали положення сучасної економічної теорії, економічні закони, закономірності сучасного розвитку виробництва, роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області управління якістю, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.
Практичною базою дослідження стали законодавчі акти, дані Державного комітету статистики України, звітні дані про результати діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг, дані опитування керівників і фахівців, дані анкетування, матеріали періодичних видань.
Методологічним апаратом є комплексний і системний підходи, на основі яких розглядаються питання вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств у діалектичній єдності з державною економічною політикою.
У процесі формування методологічних основ оцінки системи управління якістю на підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин використалися методи економічного аналізу й синтезу, вибіркового обстеження, експертної оцінки; при розгляді концептуальних основ державної політики в сфері управління якістю –методи статистичного аналізу економічних показників і графічного моделювання; при розробці концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю –методи аналогів, сценаріїв, експертної оцінки, інтерв'ювання, вибіркового обстеження; при розгляді проблем реформування організаційних структур управління підприємствами –методи екстраполяції, процесного аналізу, організаційного й інформаційного моделювання; при дослідженні напрямків удосконалення системи управління якістю продукції –економіко-математичні й програмно-цільові методи.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методології, методів і методичних підходів до розвитку управління якістю виробничої діяльності вітчизняних підприємств за допомогою вдосконалення їхніх економічних механізмів, які ґрунтуються на результатах узагальнення сучасних теоретичних положень з якості, урахування світових тенденцій управління якістю й особливостей умов економіки України.
Отримані результати дослідження в сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему –розвиток ефективного управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформаційних процесів в Україні. Розв’язання зазначеної проблеми забезпечило отримання нових положень і розробок.
Уперше:
обґрунтовано закономірності еволюції механізму управління якістю продукції на основі виділених семи періодів: механічного контролю виконавця (до 1880 р.); 2) контролю майстра (1880-1920 рр.); 3) інспекційного контролю з якості (1920-1940 рр.); 4) статистичного контролю з якості (1940-1960 рр.); 5) забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції (1960-1980 рр.); 6) загального управління якістю (1980-2000 рр.); 7) забезпечення якості життя людини (з 2000 р. і по теперішній час), що є складовими частинами принципів формування концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств;
обґрунтовано необхідність трансформації української методології управління якістю виробничої діяльності підприємств шляхом переходу її зі стану низької організаційної структури, недостатньої загальної нормативної культури, застарілих стилів і методів менеджменту, його професіоналізму й недооцінки важливості підвищення якості продукції у стан розробки й реалізації національної ідеї, заснованої на пріоритеті якості, яка б об'єднала населення країни, сприяла підвищенню якості й конкурентоспроможності продукції, стала рушійною силою поступового просування України до благополуччя й процвітання, у якій удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності є її першоосновою;
доведено, що своєрідність формування, розвитку й ефективності системи загального управління якістю в Україні, проявляється в реалізації обґрунтованих дванадцяти принципів поліпшення якості (забезпеченні “лідерства” керівництва; залученні до процесу поліпшення якості всього персоналу підприємства; орієнтації на задоволення вимог споживача; впровадженні нової філософії якості; формуванні потреби в якісній роботі; визначенні вартості витрат на усунення невідповідностей і доведенні цієї інформації до персоналу; стимулюванні персоналу повідомляти про проблеми, що не дозволяють працювати без браку; встановленні цілей для постійного вдосконалення; стимулюванні прагнення до освіти; забезпеченні безперервного поліпшення процесів; впровадженні корпоративної культури; створенні постійно діючих команд з поліпшення якості й удосконалення діяльності підприємства) за допомогою вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;
обґрунтовано методологія ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності підприємств на засадах комплексного підходу за критеріями: рівня виробничого потенціалу, ступеня готовності персоналу та поставленої мети.
Удосконалено:
визначення сутності основних функцій економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств як взаємообумовлюючої та взаємодоповнюючої системи нормативно-правових, виробничо-технологічних, організаційних, фінансових і метрологічних ланок та елементів господарюючих суб'єктів;
метод оцінки ефективності системи менеджменту якості, в основу якого покладені принципи: ключових процесів; визначення показників кожного із ключових процесів; аналізу динаміки зміни кількісних характеристик показників, що дозволяє підвищити якість оцінки;
засоби активізації урахування впливу на ефективність економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств таких чинників, як конкурентоспроможність господарюючих суб'єктів і управління витратами на якість за допомогою використання бенчмаркінгу внутрішнього й зовнішнього середовища, системи управління якістю, що працює за принципом попередження, а не виявлення дефектів, і інтегрованих систем менеджменту.
Дістало подальший розвиток:
обґрунтування загального визначення “якість продукції” як предмета споживання, що характеризується сукупністю властивостей, які забезпечують придатність його застосування, задоволення потреби споживача й відсутність невідповідностей (дефектів), і як результату якості діяльності підприємства;
визначення сутності поняття “якість виробничої діяльності підприємств”, під якою розуміється сукупність властивостей (характеристик) основних складових цієї діяльності, здатних задовольняти вимоги, і яка включає, по-перше, постійне зростання якості роботи, продукції, послуги, технології, інформації, процесів, підрозділів підприємств, працівників, у тому числі робітників, інженерів, менеджерів і керівництва, системи, цілей тощо; по-друге, попереджуване поліпшення сукупності характеристик продукції і послуги, що стосуються маркетингу, розробки, виробництва й технічного обслуговування, за допомогою яких продукція й послуги при своєму використанні можуть задовольняти очікування споживачів; і, по-третє, врахування динамічності вимог покупців для задоволення їхнього попиту;
науково-методичний підхід до становлення раціонального управління якістю виробничої діяльності підприємств України на основі урахування системно виявлених особливостей методів управління якістю японських підприємств (основний предмет управління –трудові ресурси), європейських та американських (отримання найбільшої вигоди з найменшими зусиллями, тобто максималізацією прибутку) при загальному обов'язковому чинникові –творчому потенціалі власних працівників, як одного з головних ланок економічного механізму управління цим процесом;
теоретичні засади формування системи інформаційного забезпечення управління якістю, а саме, запропоновано поетапний процес створення функціональної системи обліку і підсистеми витрат на якість, що дозволяє реалізувати принцип постійного поліпшення якості.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методології з удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг. Рекомендації щодо здійснення перебудови організаційної структури управління якістю виробничої діяльності підприємства і створення сучасної системи управління конкурентоспроможністю продукції сприяють росту ефективності діяльності вітчизняних товаровиробників.
Практичні рекомендації з удосконалення економічного механізму управління підприємством в умовах трансформації економіки України були використані ВАТ “Донецький булочно-кондитерський комбінат “ДБКК” (лист від 11.07.2007 р. № 877), ТОВ “Донецький лікеро-горілчаний завод “Лик” (лист від 15.11.2007 р. № 1503), виконавчим комітетом Ленінської районної в м. Донецьку ради (лист від 09.11.2007 р. № 01/24-3217), Державним підприємством “Донецький регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації “Донецькстандартметрологія” (лист від 17.10.2007 р. № 13163/ 25-5), Державним підприємством “Закарпатський регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації “Закарпаттястандартметрологія” (лист від 02.11.2007 р. № 2824), ЗАТ “Донецько-Кураховський машинобудівний завод “Д-КМЗ” (лист від 19.09.2007 р. № 05).
Результати досліджень теоретичного й прикладного характеру активно використовуються в навчальному процесі Донецького національного технічного університету при викладанні дисциплін “Менеджмент якості та елементи системи якості”, “Системи менеджменту якості”, “Економіка і бізнес”, “Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація”, “Основи стандартизації”, “Основи сертифікації продукції”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання науково-прикладної проблеми підвищення ефективності економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформації економіки України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані результати досліджень обговорювалися на регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область –)” (м. Донецьк, 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Якість інженерної освіти” (м. Брянськ, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції з нагоди всесвітнього дня стандартів “Навколишнє середовище й стандарти: разом до загальної мети” (м. Київ, 2001 р.); Другому міжнародному науково-практичному семінарі “Практика й перспективи розвитку інституційного партнерства” (м. Донецьк, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Машинобудування і техносфера на рубежі ХХ століття” (м. Севастополь, 2001 р.); Третьому міжнародному науково-практичному семінарі “Практика і перспективи розвитку інституційного партнерства” (м. Таганрог, 2002 р.); міжнародному симпозіумі “Якість і навколишнє середовище –” (м. Київ, 2003 р.); міжнародному симпозіумі “Якість і навколишнє середовище –” (м. Київ, 2004 р.); Шостому міжнародному науково-практичному семінарі “Практика і перспективи розвитку партнерства в сфері вищої школи” (м. Донецьк, 2005 р.); Сьомому міжнародному науково-практичному семінарі “Практика й перспективи розвитку партнерства в сфері вищої школи” (м. Таганрог, 2006 р.).
Публікації. За результатами зроблених досліджень опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 68,47 д.а. (особисто авторові належить –,74 д.а.), у тому числі одна індивідуальна монографія (24,0 д.а.), 21 стаття в провідних професійних виданнях (8,27 д.а., у тому числі особисто авторові належить –,49 д.а.), 16 тез доповідей (5,6 д.а., у тому числі особисто авторові належить –,1 д.а.).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів і висновків, викладених на 365 сторінках, списку використаної літератури, що містить 335 найменувань на 28 сторінках, 25 рисунків й 18 таблиць на 34 сторінках, 10 додатків на 30 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У дисертаційній роботі обґрунтовано нову цілісну концепцію удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформації економіки України.
У вступі визначено актуальність теми дослідження та розкрито її зв’язок з науковими темами; сформульовано мету дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об’єкт, наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію, публікації, структуру й обсяги роботи.
У першому розділі “Теоретичні основи й закономірності формування системного підходу до управління якістю виробничої діяльності підприємств” обґрунтовано поняття “якість продукції”, виявлено особливості категорії “якість виробничої діяльності підприємств” та визначено основні складові принципів формування концепції удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб’єктів.
Результатами дослідження доведено, що поняття “якість продукції” і “якість виробничої діяльності підприємств” за своєю сутністю відрізняються. Досліджено теоретичні положення сутності поняття категорії “якість”. Поняття “якість” на сьогодні зазнало значних змін, що пояснюється, насамперед, трансформацією сформованих об'єктивних умов у світі. Підходи до визначення поняття “якість” змінюються протягом часу. Виконана в роботі періодизація відбиває особливості головних історичних етапів еволюційного розвитку систем менеджменту якості. Зокрема, виділено сім періодів: 1) механічний контроль виконавця (до 1880 р.); 2) контроль майстра (1880-1920 рр.); 3) інспекційний контроль з якості (1920-1940 рр.); 4) статистичний контроль з якості (1940-1960 рр.); 5) забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції (1960-1980 рр.); 6) загальне управління якістю (1980-2000 рр.); 7) забезпечення якості життя людини (з 2000 р. і по теперішній час).
У зв'язку з об'єктивними умовами, що змінилися, були внесені відповідні зміни й у визначення терміна “якість”. Якість тепер визначається чотирма найважливішими світовими тенденціями: 1) новим глобальним ринком покупців, на якому компанія повинна бути конкурентоспроможною; 2) появою й освоєнням нових технологій, які визначають успіх на цьому ринку; 3) величезним тиском на компанії нових економічних сил; 4) істотними постійними змінами в моделях управління, їхнім пристосуванням до нового, швидко мінливого конкурентного середовища.
Термін “якість” стане набагато зрозумілішим рядовому споживачеві, якщо в ньому будуть відбиті умови, близькі для споживача. Тому із цього погляду поняття “якість” можна охарактеризувати як сукупність характеристик (властивостей) продукції, що забезпечує: придатність до застосування; задоволення потреби споживача; відсутність невідповідностей (дефектів).
Еволюційний розвиток систем управління якістю обумовив і наявність певного економічного механізму, що відповідає кожному етапу. Аналіз еволюційного розвитку систем управління якістю дозволив виявити закономірності становлення механізму управління якістю, що є складовими частинами принципів формування концепції його вдосконалення. Сутність концепції полягає в системній орієнтації всіх підрозділів підприємства на якість із кінцевою метою виправдань очікування покупців й, як наслідок, отримання максимально можливого прибутку. Економічний механізм управління якістю являє собою взаємообумовлюючу і взаємодоповнюючу систему нормативно-правових, виробничо-технологічних, організаційних, фінансових і метрологічних ланок та елементів господарюючого суб'єкта. Розгляд ланок та елементів механізму як його функцій дозволили виявити методи їхнього визначення. Механізм перебуває під впливом чинникiв, які тією чи іншою мірою, залежно від конкретної ситуації, рівня розвитку, стану й безлічі інших причин, визначають його ефективність і відповідність мети кінцевому результату (рис. 1).
У загальній системі економічного механізму управління якістю різні ланки впливають на ефективність функціонування всього механізму, що й визначило розходження методичних підходів до визначення напрямків удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності. Обґрунтовані методичні підходи розглядаються одночасно в декількох розділах, тому що всі вони тісно переплітаються між собою і самі являють собою взаємопов'язану систему, що може максимально ефективно впливає на економічний механізм управління якістю тільки в комплексі.
В основі всіх розглянутих ланок економічного механізму управління якістю червоною ниткою проходить людський чинник. Однак в умовах недостатньої мотивації персоналу, обумовленою низькою купівельною спроможністю оплати праці більшості працівників, величезний потенціал людського чинника використовується далеко не повною мірою.
Виконане дослідження показало, що для того щоб впроваджувати на підприємствах сучасні міжнародні стандарти на системи управління, потрібно проводити більшу підготовчу роботу серед населення. Це стосується, насамперед, термінології в області управління якістю, стандартизації й сертифікації. Поняття, використовувані в стандартах, незрозумілі більшості працівників. Тому навчання можна проводити безпосередньо на підприємствах силами самих працівників у спеціальних групах (наприклад, гуртках якості, групах з удосконалення діяльності підрозділів та ін.). Процес постійного навчання повинен стати принципом роботи організації.
У другому розділі “Особливості систем управління якістю в зарубіжних країнах” проаналізовано особливості систем управління якістю в зарубіжних країнах, досліджено практичний досвід використання економічних механізмів управління та узагальнено принципові підходи до менеджменту підприємств.
Практика впровадження та функціонування систем управління якістю набула широкого поширення як у розвинених капіталістичних країнах, так і в тих, що розвиваються. Однак застосування зарубіжних методичних підходів до підвищення рівня управління якістю у вітчизняних умовах вимагає урахування сформованих особливостей трансформації економіки України, адаптації їх до внутрішнього і зовнішнього середовища господарюючих суб'єктів, розробки теоретичних і методичних положень з удосконалення механізму управління якістю.
До теперішнього часу в міжнародних стандартах накопичений і закріплений великий практичний досвід, що дозволяє організувати на підприємствах ефективну роботу в галузі управління якістю. Економічний механізм управління якістю в зарубіжних країнах створювався протягом усього минулого століття. Відсутність такого механізму стала однією з основних причин поразки американських компаній у конкурентній боротьбі із провідними фірмами Японії, у яких вся виробнича, організаційна й господарська діяльність була спрямована на постійне вдосконалення. Аналогічне становище склалося і в Україні. Відсутність ефективного економічного механізму управління якістю, постійного його поліпшення ще довго може негативно впливати і на створення конкурентоспроможної української економіки.
Методи управління в Японії виявилися докорінно відмінними від європейських та американських. Основні принципи японського, американського і європейського менеджменту лежать у різних площинах, маючи дуже небагато точок перетинання (табл. 1). Однак у результаті повселюдного поширення принципів TQM, міжнародних стандартів ISO серій 9000, 14000, 18000, 22000, новітніх технологій менеджменту, а також поширення нової філософії якості, у всіх школах менеджменту починає домінувати орієнтація на управління якістю.
Аналіз еволюції систем управління якістю, а також інших прогресивних технологій управління підприємством у зарубіжних країнах показав, що всі економічно розвинені держави з метою створення конкурентоспроможної економіки як основну продуктивну силу використали творчий потенціал персоналу. Це було невід'ємною й обов'язковою умовою прогресивного розвитку успішних компаній. Отже, українські підприємства, орієнтовані на успіх, також не можуть не враховувати можливості людського потенціалу власних працівників. На основі вищевикладених матеріалів варто зробити висновок про те, що зарубіжний і вітчизняний досвід розробки й функціонування систем управління якістю може стати основною базою для подальшого вдосконалення теоретичних і практичних основ систем менеджменту якості в Україні за урахування економічних умов, що склалися в трансформаційній економіці.
У значній частині українських підприємств пошук резервів зниження собівартості за рахунок скорочення браку не є пріоритетною метою для керівництва підприємства. Це пояснюється насамперед сформованим механізмом покриття витрат на брак, відповідно до якого витрати на усунення невідповідностей значною мірою покриваються економією при формуванні заробітної платні, наслідком якої є збереження традиційно низького рівня оплати праці середнього і нижчого персоналу. Сюди варто віднести недостатню увагу до якості: практично на багатьох підприємствах фіксуються далеко не всі випадки виявлення браку; не ведеться ретельний аналіз причин його появи, у найкращому разі аналізується брак, про який стало відомо на основі отриманих рекламацій від споживача. Далеко не на всіх підприємствах, особливо малих і середніх, ведеться облік навіть рекламацій. Багато в чому це зумовлено організаційною структурою підприємств, відсутністю злагодженої роботи підрозділів і практики реєстрації рекламацій та іншої подібної документації.
У третьому розділі “Еволюція міжнародної стандартизації систем менеджменту якості” проаналізовано міжнародні стандарти ISO, виявлено їх позитивні й негативні сторони, обґрунтовано рекомендації використання та необхідність трансформації української методології управління якістю виробничої діяльності підприємств.
Одним із чинників, що впливають на економічний механізм управління якістю, є стандартизація. У міру розвитку суспільства, еволюціонування самої стандартизації, її роль підсилюється й стає багато в чому визначальною. Зростає роль стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). Їхня дія поширюється на всі види управлінської діяльності, у тому числі менеджмент якості, управління безпекою харчових продуктів, екологічний менеджмент, менеджмент професійної безпеки й здоров'я, системи соціальної відповідальності, менеджмент інформаційної безпеки тощо, які стають частиною загальної системи менеджменту підприємства. До цього часу роботи з поширення стандартів ISO на системи менеджменту проходили повільно. Лише останнім часом, напередодні вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), діяльність підприємств в цьому напрямку активізувалася.
Із загальної кількості сертифікованих в світі підприємств на долю компаній харчової промисловості доводиться близько 3%. В Україні цей показник на 1.01.2008 р. склав 1,2 %. В той же час за 2007 р. відбулося різке збільшення кількості підприємств, що сертифікували системи менеджменту на відповідність міжнародному стандарту ДСТУ ISO 22000:2007 “Системи управління безпечністю харчових продуктів” (з 3-х підприємств в 2006 р. до 32-х на початок 2008 р.).
У процесі дослідження були вивчені всі наявні на даний момент міжнародні стандарти ISO на системи менеджменту, їх позитивні й негативні сторони. Обґрунтовано рекомендації з їхнього використання в умовах трансформації української економіки. У глобальному змісті розробка стандартів ДСТУ ISO була обумовлена зростаючою конкуренцією у світі, і у зв'язку із цим –необхідністю підвищення конкурентоспроможності підприємств за рахунок поліпшення якості продукції. Крім того, еволюційний розвиток суспільного виробництва, об'єктивна необхідність задоволення зростаючих потреб населення неухильно висувало на перше місце мету –підвищення якості життя. Нижче приведена динаміка зміни кількості сертифікатів в Україні (рис. 2).
Для підприємств і організацій розробка та впровадження стандартів ДСТУ ISO 9001 як системи менеджменту якості були зумовлені кількома чинниками. На основі наявних точок зору узагальнені й сформульовані наступні основні причини: 1) розробка і використання стандартів як засобів підвищення ефективності діяльності підприємства, а потім, у міру необхідності, проведення сертифікації системи якості на відповідність їхнім вимогам; 2) впровадження стандартів тільки з метою сертифікації системи якості, як правило, перед початком довгострокових ділових стосунків; 3) обов'язкова сертифікація в деяких галузях; 4) більша привабливість для інвесторів; 5) невловимі активи (імідж, торгівельна марка); 6) вимоги партнерів з експорту.
У першому випадку стандарти застосовуються саме з метою дійсного поліпшення діяльності підприємства в результаті перегляду й удосконалення процесів, залучення персоналу в процеси виробництва тощо. І тільки потім уже впроваджена й перевірена система якості сертифікується на відповідність до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001. У другому випадку стандарти впроваджуються тільки з метою сертифікації. Система якості розробляється формально, практично без реалізації принципу “залучення працівників” у роботу з поліпшення діяльності підприємства.
Дослідження, проведені в Західній Європі, про причини популярності сертифікатів, дозволили виявити наступне: 1) сертифікат, як конкурентну перевагу, визнали 76 % компаній; 2) вимоги партнерів з бізнесу –%; 3) сертифікат, як рекламну перевагу (PR) –%; 4) поліпшення якості продукції –%. Таким чином, більше половини опитаних визнали те, що впровадження систем менеджменту якості (СМЯ) виявилось одним із чинників, що забезпечують підвищення якості продукції. Однак дана статистика характерна скоріше для економічно розвинених країн.
На підприємствах країн СНД спостерігається дещо інша тенденція. Сертифікація на відповідність стандартам ISO потрібна, коли партнери вимагають підтвердження гарантованої постійної якості, як правило, перед початком серйозних довгострокових ділових відносин. Результати проведених досліджень на підприємствах Донецького регіону свідчать про те, що значна частина персоналу слабко уявляла цілі сертифікації, а система якості була впроваджена лише формально. За підсумками опитування фахівців і керівників організацій до 80% підприємств, що сертифікували системи якості за вимогами міжнародних стандартів ISO, не отримали очікуваного ефекту. Таким чином, для підприємства був важливий сам сертифікат, а не наявність системи, що забезпечує випуск продукції стабільної, гарантованої якості.
У процесі дослідження були виявлені причини подібного становища. Багато в чому це пов'язане з відсутністю реального процесу навчання персоналу, із встановленням недостатніх строків планування розробки СМЯ (прискорених, що не відображають реальні умови підприємства, у тому числі чисельність, ступінь підготовленості персоналу та ін.). Формально при її розробці на підприємстві повін-не проводитися навчання працівників. Однак на практиці це навчання, якщо й проводиться, то не з усіма співробітниками, а лише з тими, хто так чи інакше буде пов'язаний із системою менеджменту якості (начальники підрозділів середнього рівня, інженери й інші працівники відділів якості, стандартизації, технічного контролю).
Дослідження, проведені в Донецькому регіоні, дозволили виявити також і такий чинник, як слабка зацікавленість акціонерів і вищого керівництва підприємств у залученні персоналу до процесів управління якістю. Декларативно проголошений принцип загального управління якістю –“залучення персоналу в процеси управління” реально обертається забуттям після отримання сертифіката до проведення (через рік) чергового наглядового аудиту. Рішення питань якості буде залежати не тільки від того, як розроблена система менеджменту якості, але й від того, як вона функціонує, тобто, як виконуються на практиці ухвалені рішення, функції й завдання всіма її учасниками.
Розгляд і вивчення питань з розробки, впровадження й забезпечення функціонування ефективних систем менеджменту якості дозволили обґрунтувати необхідність трансформації української методології управління якістю виробничої діяльності підприємств.
У четвертому розділі “Система загального управління якістю в умовах трансформації економіки України” були вивчені принципі поліпшення якості продукції відомих зарубіжних фахівців у галузі якості, обґрунтовано рекомендації з адаптації їх до економічних умов України.
Ефективність економічного механізму управління якістю багато в чому залежить від систем менеджменту, з якими він взаємодіє. Однією з таких є система загального управління якістю (TQM –“Total Quality Management”), що виникла в результаті постійного вдосконалення підходів до управління якістю. Вона увібрала в себе все найпрогресивніше, що було характерно для попередніх концепцій управління.
Система загального управління якістю –це комплексна система, що відображає основні тенденції сучасного стилю менеджменту, орієнтована на безперервне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат, поставку точно у зазначений термін, залучення в діяльність підприємства з постійного поліпшення якості всього персоналу. Це новий підхід до управління організацією, що поєднує основні існуючі методи управління й технічні кошти в науково обґрунтовану систему. У сучасному розумінні ТQМ –це насамперед новий філософський підхід до навколишньої дійсності, до взаємин між людьми, до роботи, до суспільства тощо. Можна дати наступне визначення цьому підходу: загальне управління якістю –це філософія підприємства та кожного його члена, що заснована на прагненні до якості й практики управління, що призводить до загальної якості та, врешті, –до якості життя. Принципи цієї системи були покладені в основу стандартів ISO 9000 версії 2000 р.
Система загального управління якістю повністю орієнтується на критерії глобального ринку. Ця система спрямована на безперервне поліпшення діяльності підприємства. Її головною метою є досягнення довгострокового успіху в результаті найбільш повного задоволення запитів споживачів, співробітників і суспільства в цілому. Однією з ключових особливостей системи стало використання колективних форм і методів пошуку, аналізу й рішення поставлених питань, постійна участь у поліпшенні якості всього персоналу фірми, у тому числі й у такій організаційній форми, як гуртки якості або групи з удосконалення діяльності підрозділів. Базовою концепцією підприємств, що працюють у системі загального управління якістю, є вплив не на результат процесу, а на сам процес. Концентрація уваги на процес означає, що головним чинником є попереджуючі дії, а не виправлення допущеного браку. Найбільший внесок у розвиток теорії TQM внесли Е.Демінг, Дж.Джуран і Ф.Кросбі, які підкреслювали необхідність підходу до якості на рівні організації –підприємства.
У процесі дослідження були вивчені принципи всіх відомих фахівців в галузі якості. Визначено можливість їхнього використання в умовах української економіки. Обґрунтовано рекомендації з їхнього ефективного застосування на підприємствах. На основі проведеного дослідження обґрунтовані 12 принципів поліпшення якості, які прийнятні для українських підприємств (табл. 2). Аналіз можливості використання в українській дійсності перерахованих вище принципів показав, що значна кількість підприємств реально поки не готова до впровадження навіть частини з них. У той же час варто враховувати, що принцип формування усвідомленої потреби в якісній роботі в Україні вже прищепився на окремих підприємствах. Опитування, проведені в ряді компаній, підтвердили цей факт.
Особливий інтерес являє впровадження принципів загального управління якістю в органи державної влади й місцевого самоврядування. Саме їм доводиться оперативно й енергійно реагувати на виникаючі проблеми, з огляду на складність соціально-економічної й політичної ситуації. У роботі обґрунтована можливість застосування цих принципів і заснованих на них міжнародних стандартів у діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування.
В теперішній час зміни світового ринку, що відбулися, здійснення науково-технічної революції й переосмислення ролі людини змусили роботодавців розглядати працівників підприємства не тільки як виконавців, але і як партнерів. Завдання, які традиційно вважалися інженерно-технічними, стали соціотехнічними. А це радикально міняє підхід до їхнього рішення. Тому для ділового світу стало вигідно розглядати співробітників не як об'єкт експлуатації, а як рівноправних партнерів з бізнесу, зацікавлених у кінцевому результаті діяльності організації. Однак дані зміни практично не торкнулися українських підприємств.
В Україні проблема активізації людського чинника має потребу в подальшій теоретичній розробці в умовах становлення ринкової економіки, впровадження принципів загального управління якістю з метою обґрунтування заходів щодо матеріального й морального стимулювання працівників підприємств і організацій. Для цієї мети проведено вивчення й використання зарубіжного досвіду, удосконаленого й адаптованого до національних особливостей, менталітету і умов виробництва українських підприємств. І якщо в радянські часи формалізм, адміністративний тиск і насадження зверху гуртків якості лише скомпрометували їхнє призначення, то в умовах розвитку й удосконалення ринкових відносин такі групи здобувають новий потенціал, дають поштовх активізації творчих можливостей працівників.
У процесі дослідження були виявлені причини, які стримують застосування групового підходу. Вони полягають у наступному: 1) відсутність реальної підтримки з боку керівництва; 2) відсутність (або наявність слабкої) упевненості в працівників у тому, що вони можуть довіряти своєму керівництву; 3) відсутність атмосфери довіри в підрозділі; 4) відсутність почуття “єднання” у колективі; 5) відсутність атмосфери щиросердної комфортності в працівників; 6) незначна матеріальна зацікавленість працівника в такому рівні заробітної плати, і як наслідок, необхідність підробітку на стороні; 7) відсутність моральних стимулів для прояву своєї активності в підрозділі; 8) відсутність практики заохочення ініціативи працівників з боку безпосереднього керівництва.
Проводжувана більше дев'яти років на підприємствах харчової промисловості й сфери послуг Донецького регіону робота з організації та функціонування груп з удосконалення діяльності підрозділу привела до конкретних висновків. Основний з них полягає в тому, що в Україні варто диференційовано підходити до вибору форм колективних методів управління підприємством.
Таким чином, за результатами узагальнення теоретичних положень і практики використання основних складових систем загального управління якістю доведено, що своєрідність формування, розвитку й ефективності її в Україні, проявляється в реалізації зазначених вище дванадцяти принципів поліпшення якості за допомогою вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів.
У п’ятому розділі “Методологія ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю” проаналізовано методологію використання корпоративних технологій управління якістю, обґрунтовано необхідність повселюдного її застосування та виявлено особливості ефективної реалізації.
В умовах здійснення в теперішній час нової науково-технічної революції особливого значення набуває використання новітніх технологій управління. Важливість їхнього застосування визначається зміною й удосконаленням потреб суспільства. Вони украй істотно впливають на вдосконалення економічного механізму управління якістю. Нова глобальна науково-технічна революція розгортається одночасно в багатьох напрямках, у тому числі: 1) у процесах виробництва; 2) у взаєминах між людьми в процесі виробництва; 3) в організаційних структурах; 4) у взаєминах між організаціями й навколишнім середовищем.
На зміну масовому виробництву приходить новий тип виробництва “lean production” (“ощадливе” виробництво). Цей новий тип виробництва принципово міняє саму мету виробничого процесу. Традиційне завдання виготовлення великої кількості однотипних виробів, що задовольняють вимоги технічної документації, з яких споживач повинен вибрати найбільш підходящі для нього, замінюється завданням виготовлення саме такого виробу, який потрібне кожному даному споживачеві, і саме в тій кількості, яка потрібна і саме тоді, коли треба. Перед вищим керівництвом будь-якого підприємства або організації стоїть завдання зі створення ефективної системи менеджменту, орієнтованої на досягнення стратегічних цілей. Кожна організація визначає, які інструменти вдосконалення їй більше підходять. Фактично в кожній галузі є своя специфіка, і діють свої стандарти й правила, засновані на вимогах стандартів ДСТУ ISO 9000.
Із цією метою можуть застосовуватися різноманітні корпоративні технології управління, у тому числі: система “ощадливе” виробництво (Lean production), реінжиніринг, система “загальне продуктивне обслуговування устаткування” (ТРМ), система “упорядкування” (5 S), підхід “шість сигм”, збалансована система оціночних показників (BSC), системи постійного поліпшення (KAIZEN) і кардинального поліпшення якості (KAIRIO), метод самооцінки). Сюди ж належать системи управління якістю (ДСТУ ISO серії 9000), системи управління безпекою харчових продуктів (ДСТУ ISO серії 22000 (HACCP), системи екологічного менеджменту (ДСТУ ISO серії 14000), системи управління безпекою і гігієною праці (ДСТУ OHSAS 18000) та інші. Ці технології тією чи іншою мірою успішно застосовуються на багатьох зарубіжних підприємствах. Результати проведених досліджень свідчать про те, що при впровадженні й удосконалюванні системи менеджменту якості виникає ефект зниження сумарних витрат на якість за рахунок їхнього перерозподілу, тобто інвестицій у запобігання дефектів.
Одним з основних результатів ефективного використання корпоративних систем є підвищення продуктивності праці, а також річний оборот підприємства на одного працівника. На передових підприємствах економічно розвинених країн значення цього показника в останні роки перевищує 200 тис. дол. на працівника в рік. Для Росії цей показник коливається від 99,8 тис. руб. (4,0 тис.дол.) до 1134 тис. руб. (44,0 тис.дол.). В Україні на одного зайнятого в промисловості працівника доводиться в середньому 22,7 тис.грн. (4,5 тис.дол.), у тому числі в Донецькому регіоні –,3 тис.грн. (9,2 тис.дол.).
Аналіз показав, що: 1) технічний, технологічний, а також і управлінський рівні переважної частини українських підприємств значно відстають від відповідного рівня аналогічних підприємств на світовому ринку; 2) відставання за рівнем управління значно більше, ніж за технічним й технологічним; 3) невідповідність рівня управління технічному й технологічному приводить до відсутності гармонійності розвитку підприємства, що, відповідно, значно знижує ефективність його роботи; 4) на більшості українських підприємств основні зусилля необхідно спрямувати на впровадження сучасних передових управлінських технологій, що спираються на відповідні програмні продукти.
У результаті дослідження зроблений висновок про те, що для усунення такого стану пропонується концепція впровадження корпоративних систем на українських підприємствах, що припускає як основну умову впровадження комплексу технологій управління, підкріпленого відповідними інструментами. Умовою успішного впровадження сучасних корпоративних систем як пріоритетного першочергового завдання є впровадження на підприємстві системи менеджменту якості відповідно до стандартів ДСТУ ISO серії 9000.
Деякі з перераховані вище технологій, хоча й належать до новітніх, відомі вже багато років. Однак поширення вони отримали, як правило, за кордоном в економічно розвинених країнах (наприклад, TPM –у Японії). У вітчизняній практиці вони маловідомі. Недостатня вивченість таких методів пояснюється більшою мірою загальними причинами, характерними для української економіки ринкового типу. До них належать такі:
. Сформована в теперішній час система державного управління, яка багато в чому зберегла риси партійно-державно-господарської системи управління часів СРСР. Звідси нездатність і небажання створювати умови для появи дійсно ринкових відносин, створення умов для появи внутрішньої конкуренції серед вітчизняних підприємств. Цим пояснюються й недостатньо високі темпи зростання малого бізнесу, слаборозвинене стимулювання впровадження нових технологій, а також вкладення коштів у виробництво.
. Як наслідок першої причини в Україні практично відсутня конкуренція серед однотипних підприємств. Хоча впровадження нових технологій виробництва й управління викликане, як правило, необхідністю пошуку шляхів саме для підвищення конкурентоспроможності продукції, у тому числі за рахунок зниження собівартості продукції. Саме цей напрямок дозволив японським автомобільним компаніям завоювати американський і європейські ринки. Японські менеджери виходили з того, що багатіє не той, хто багато заробляє, а той, хто мало витрачає. Японці витрачали не тільки мало, вони витрачали з “розумною достатністю”.
. Наявність нечітко вираженого зв'язку між якістю праці й матеріальним стимулюванням. На багатьох підприємствах, хоча й проголошується принцип відшкодування витрат на брак за рахунок винуватця, на практиці ці витрати часто покриваються за рахунок цеху.
. Рівень заробітної платні на основній роботі залишається низьким, що не стимулює працівників підприємств відчути “смак грошей”, щоб прагнути заробляти їх більше. Недоотримані суми грошей на основному робочому місці змушують людей шукати роботу на стороні. Тому багато працівників і члени їхніх родин працюють одночасно на декількох роботах або займаються дрібним бізнесом.
. Питома вага невеликої заробітної плати в загальних витратах підприємства, що зберігається з радянських часів. Як правило, на українських підприємствах вона становить 3-10%, у той час як в аналогічних витратах західних компаній досягає 30-50%, що дозволяє акціонерам підприємства “крізь пальці” дивитися й на систематичну появу браку, і на інші недоліки в роботі персоналу.
. Недостатня або дуже слабка активність із боку як працівників, так і керівництва більшості підприємств відносно залучення в процеси управління якістю всього персоналу. Низька зацікавленість або взагалі її відсутність у створенні колективних робочих груп ентузіастів –“гуртків якості”. Це пов'язано також з тим, що: а) у керівництва відсутня необхідність пошуку шляхів поліпшення діяльності на рівні низових виконавців (що знову пов'язане з відсутністю конкуренції і пошуку будь-яких шляхів, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємства); б) у виконавців найнижчої ланки відсутня віра у своє керівництво (акціонерів), у те, що воно дійсно зацікавлене й має потребу в залученні працівників і що така діяльність працівника може дійсно бути оцінена й заохочена керівництвом (акціонерами).
За результатами аналізу використовуваних технологій обґрунтована необхідність повселюдного використання корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів й особливості методології ефективного їхнього впровадження.
У шостому розділі “Напрямки й ефективність удосконалення економічного механізму управління якістю” проведено аналіз діючих методів витрат на якість, створено функціональну систему урахування й підсистеми обліку витрат на якість та удосконалено метод оцінки ефективності системи менеджменту якості підприємства.
Удосконалення економічного механізму управління якістю може здійснюватися, як було розглянуто в попередніх розділах, у різних напрямках. У цьому розділі досліджується вплив на економічний механізм управління якістю таких чинників, як конкурентоспроможність підприємства й управління витратами на якість. Підвищення якості значною мірою визначає ступінь життєздатності й рівень конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин. Варто враховувати, що існуюча в розвиненому постіндустріальному суспільстві тенденція –орієнтація на якість –в останні роки стала відчуватися значно менше. Але це відбулося не тому, що якість перестала бути потрібною, а просто необхідність орієнтації на якість стала очевидною для всіх. Однак таке становище жодною мірою не може стосуватися України, де питання підвищення якості продукції, повселюдного впровадження сучасних технологій менеджменту, удосконалення економічного механізму управління якістю усе ще залишаються на початковій стадії розвитку.
У дисертації проведений аналіз використовуваних методів витрат на якість. Питання, пов'язані із забезпеченням якості, не можуть розглядатися у відриві від економічної діяльності підприємства. Відповідно до визначення поняття “якість”, понесені на нього витрати повинні реально забезпечувати виконання очікувань споживача. Управління витратами на якість здійснювалося на основі PAF-класифікації, запропонованої А.Фейгенбаумом, відповідно до якої витрати на якість підрозділяються на наступні групи: 1) попереджувальні заходи (Prevention costs); 2) оцінка (Appraisal costs); 3) витрати внаслідок невідповідностей (Failure costs), які включають внутрішній і зовнішній брак. Головне значення аналізу витрат на якість полягає в тому, що відносно невеликі інвестиції в попереджувальні заходи приводять до значних скорочень втрат від випуску внутрішнього й зовнішнього браку. Витрати на інспекцію також значно скорочуються в міру того, як витрати на якість поліпшують споживчі властивості продукції.
Аналіз підтвердив припущення про те, що використання стандартів ДСТУ ISO 9000 дозволяє знизити сумарні витрати на якість. Відбувається не тільки зниження загальних витрат, але й перерозподіл їх на користь попереджувальних витрат. Реструктуризація економіки, зміна форм власності підприємств, перехід до роботи в умовах ринкових відносин привела до зміни структури, форм звітності тощо, тобто зруйнувала стабільні системи, що постійно перевірялися вищестоящими організаціями, у тому числі й системи контролю браку.
Аналіз діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг, а також інших промислових комплексів Донецького регіону дозволив виявити недоліки у веденні обліку невідповідної продукції. На ряді підприємств практично відсутній облік забракованої продукції, а там, де він ведеться, не проводиться накопичувальна статистика й аналіз причин його появи. Відсутня система первинної реєстрації браку. Багато в чому це пояснюється проблемами з кадрами середнього й нижчого рівня.
Удосконалення економічного механізму управління якістю ставить підприємства, що вступили на шлях постійного поліпшення, перед необхідністю вдосконалення інформаційної бази –облікової системи, що, з одного боку, буде основою для нового стилю управління, з іншого боку –інформаційною основою функціонування системи менеджменту якості. В українському законодавстві в цей час назріли об'єктивні передумови для становлення й розвитку управлінського обліку на підприємствах на основі раніше накопиченого досвіду й традицій. Облік витрат на якість може здійснюватися двома основними напрямками: витрати на забезпечення якості й втрати.
Поетапний процес створення функціональної системи обліку й підсистеми обліку витрат на якість включає: 1) виділення бізнес-процесів підприємства, у тому числі процесів системи менеджменту якості, за якими буде збиратися інформація про витрати; 2) розподіл витрат за бізнес-процесами, у тому числі за процесами СМЯ; 3) вибір чинника витрат для кожного бізнес-процесу, у тому числі для процесів управління якістю, при використанні якого непрямі витрати розподіляють за об'єктами калькулювання –за видами продукції; 4) створення бази даних за витратами на якість.
Для розрахунку ефективності СМЯ розроблено метод, який було апробовано на підприємствах бізнес-напрямку лікеро-горілчаних виробів (БН ЛВІ) групи компаній “Олімп”. В основу його покладено ряд принципів, у тому числі:
. Принцип ключових процесів. Відповідно до даного принципу були визначені ключові процеси, значущі для підприємства й які найбільшою мірою впливають на ефективність всієї системи менеджменту якості (табл.3).
2. Принцип визначення показників кожного із ключових процесів. Кожний із ключових процесів оцінюється на основі ряду показників, що характеризують процес із погляду кількості, часу, витрат і якості. Для будь-якої організації набір цих показників може бути обраний залежно від пріоритетів, які ставить перед собою організація, залежно від ситуації на ринку продукції, що випускається, або надаваних послуг.
3. Принцип аналізу динаміки зміни кількісних характеристик показників. Для оцінки зміни кількісних характеристик показників і можливості аналізу впливу кожного з них на ефективність заходів, здійснюваних у процесі роботи СМЯ, проводиться побудова графіків щомісячних змін величини з кожного показника.
Вищенаведені ключові процеси, як і показники, визначені для кожного підприємства й узяті за основу при отриманні кількісної оцінки ефективності всієї системи менеджменту якості. Для проведення оцінки системи в інших організаціях можуть бути використані інші ключові процеси й показники, важливі для конкретного підприємства.
Для розрахунку ефективності СМЯ (Кеф.смя) можуть використовуватися наступні формули:
|
, |
(1) |
де Кз –коефіцієнт заходів;
Квідх –коефіцієнт відхилень.
Формула (1) містить два коефіцієнти, перший з яких (Кз) характеризує всі ті зусилля з боку працівників служби якості підприємства, які у вигляді різних заходів спрямовані на підтримку працездатності СМЯ, а другий (Квідх.) характеризує всі недоліки в продукції, виявлені сторонніми організаціями за звітний період.
Коефіцієнт Кз розраховується за наступною формулою
|
, |
(2) |
де Кв–коефіцієнт виконання корегувальних дій;
Ка –коефіцієнт виконання плану аудитів;
Как –коефіцієнт аналізу системи керівником;
Т –ступінь дотримання графіку досягнення цілей в області якості;
Кефм –коефіцієнт ефективності досягнення мети.
Кожний з вищезгаданих коефіцієнтів розраховується за своїми формулами, у які входять й інші показники, не зазначені в таблиці.
Коефіцієнт Квідх. розраховується за наступною формулою
|
, |
(3) |
де Ф –значимість виявленого відхилення (оцінюється за умовною шкалою);
n –кількість відхилень, виявлених за звітний період.
Формули розрахунку коефіцієнтів, що входять у коефіцієнт заходів, виводяться дослідним шляхом, індивідуально для кожного підприємства або організації.
Використання пропонованого методу в практиці діяльності підприємств групи компаній “Олімп” в 2005-2006 рр. за рахунок підвищення рівня планування якості (ефективності досягнутих цілей), удосконалення управління невідповідною продукцією (зниження обсягу невідповідної продукції й витрат на її переробку), активізації роботи з відхиленнями (зниження кількості виявлених відхилень і часу на розробку й впровадження коригувальних дій) і проведення внутрішніх аудитів (виконання плану аудитів, скорочення часу на підготовку й проведення аудита й виконання всіх рекомендацій аудиту), забезпечило підвищення ступеня використання вихідної продукції: збільшення обсягу першосортної продукції з 97,5 % до 98,7 % і зниження питомої ваги браку з 0,05 % до 0,03 %.
В теперішній час одним з найбільш ефективних шляхів удосконалення економічного механізму управління якістю підприємства є впровадження інтегрованих систем менеджменту, створених відповідно до вимог міжнародних стандартів: ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 22000, ДСТУ ISO 14001, ДСТУ OHSAS 18001 і деяких інших (табл. 4). Створені на базі світового управлінського досвіду, ці стандарти є керуваннями з удосконалення управлінською діяльністю підприємств. Визначено загальні принципи, що лежать в основі стандартів, які становлять інтегровану систему менеджменту.
Організаційно-методичною базою для побудови інтегрованих систем залишаються стандарти ДСТУ ISO серії 9000. Це пов'язане з тим, що основні поняття й принципи, сформульовані в них, найбільшою мірою відповідають поняттям і принципам загального менеджменту. Інтегровані системи менеджменту будуються на основі застосування системного і процесного підходів до управління підприємством, які дозволяють зв'язати в єдине ціле різні процеси і види діяльності підприємства. Діяльність будь-якої організації пов'язана з ризиками, які визначають основні втрати.
Метою створення інтегрованої системи менеджменту є спільне оптимальне управління ризиками, що дозволяє скоротити потрібні підприємству матеріальні й організаційні ресурси. Обґрунтовано й сформульовано підходи до створення інтегрованих систем менеджменту. При цьому використовуються різні методи: збалансована система показників, “шість сигм”, TPM, реінжиніринг, самооцінка та ін. При розробці такої інтегрованої системи робиться всебічний аналіз на якість продукції і задоволеність споживача, навколишнє середовище, здоров'я, безпеку і задоволеність працівників, фінансові результати, етику тощо. Однак в умовах українських ринкових відносин ще існує значна кількість чинників, що негативно впливають на впровадження інтегрованих систем менеджменту. Серед основних варто назвати наступні: 1) недооцінка вищим керівництвом і недостатньо висока мотивація середнього й нижчого персоналу; 2) психологічна складність переходу на методи попередження від традиційних методів контролю; 3) недостатнє розуміння важливості процесного підходу і низький рівень його реалізації; 4) недостатнє планування вдосконалення систем менеджменту; 5) недостатній, а часом формальний рівень аналізу з боку керівництва і слабкий контроль за функціонуванням й удосконаленням інтегрованої системи.
Зазначене вище вимагає вдосконалення методів активізації урахування впливу на ефективність економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств таких чинників, як конкурентоспроможність господарюючих суб'єктів й управління витратами на якість за допомогою використання бенчмаркінгу внутрішнього і зовнішнього середовища, системи управління якістю, що працює за принципом попередження, а не виявлення дефектів, і інтегрованих систем менеджменту.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і розв’язання комплексної науково-прикладної проблеми розвитку ефективності управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі результатів узагальнення сучасних теоретичних положень з якості, врахування світових тенденцій управління якістю й особливостей умов економіки України, реалізація якої створює передумови для підвищення ефективності та високоякісної діяльності господарюючих суб'єктів.
Основні наукові й прикладні результати дослідження полягають у наступному:
. Обґрунтовано загальне визначення поняття “якість продукції” на основі результатів застосування комплексного підходу до розгляду його сутності як предмету споживання, що характеризується сукупністю властивостей, які забезпечують: придатність його до застосування; задоволення потреби споживача; відсутність невідповідностей (дефектів).
. Доведено, що поняття “якість виробничої діяльності підприємств” є всеосяжною економічною категорією, під якою розуміється сукупність властивостей (характеристик) основних складових цієї діяльності, здатних задовольняти вимоги, і яка містить у собі, по-перше, постійне зростання якості, роботи, продукції або послуги, інформації, процесу, підрозділів підприємства, працівників, у тому числі робітників, інженерів, менеджерів і керівництва, системи, цілей тощо; по-друге, що попереджає поліпшення сукупності характеристик продукції або послуги, що належать до маркетингу, розробок, виробництва й технічного обслуговування, за допомогою яких продукція й послуга при своєму використанні задовольняють очікування споживача; і, по-третє, урахування динамічності вимог покупців для задоволення їхнього попиту, результати раціонального управління якої забезпечують стабільність, ефективну й високо конкурентну діяльність господарюючих суб'єктів.
. Визначено основні складові принципів формування концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі результатів аналізу закономірностей еволюції механізму управління якістю продукції у світовій практиці.
4. Сформульовано концепцію вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі узагальнення світового досвіду, сутність якої полягає у системній орієнтації всіх підрозділів господарюючого суб'єкта на якість із кінцевою метою виправдання очікувань покупців і, як наслідок, отримання максимального прибутку.
5. Вдосконалено економічний механізм управління якістю виробничої діяльності підприємств, що являє собою систему взаємопов'язаних і взаємозумовлених шляхів, форм, методів і підходів господарюючого суб'єкта до досягнення очікуваного споживачем рівня якості продукції на основі економічних методів, що стимулюють як споживача, так і виробника.
. Розроблено методи визначення шляхів становлення раціонального управління якістю виробничої діяльності вітчизняних підприємств на основі урахування особливостей методів управління якістю японських, європейських та американських господарюючих суб'єктів і використання обов'язкового чинника –творчого потенціалу власних працівників підприємств як визначальної ланки економічного механізму управління цим процесом.
. Виявлено складові української методології управління якістю виробничої діяльності підприємств, заснованої на пріоритеті якості, що поєднує населення країни, сприяє підвищенню якості й конкурентоспроможності продукції й виступає як національна ідея, стає рушійною силою поступового входження України до благополуччя і процвітання, усуваючи нинішній стан: низьку організаційну структуру, недостатню загальну нормативну структуру, застаріли стилі й методи менеджменту і недооцінку важливості підвищення якості продукції. Доведено, що першоосновою реалізації цієї методології є вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності, що включає в себе такі визначальні ланки, як стандартизація, сертифікація й система сучасного менеджменту якості.
8. З метою забезпечення якості й активізації діяльності підприємств рекомендується використовувати в економічному механізмі управління якістю господарюючих суб’єктів дванадцять обґрунтованих принципів поліпшення якості, розроблених в дисертації.
. Виявлено можливості використання корпоративних систем управління якістю виробничої діяльності підприємств України, для чого обґрунтована методологія, сутність якої полягає в необхідності застосування розробленого методичного підходу до вибору раціонального з них або їхньої сукупності залежно від рівня виробничого потенціалу господарюючих суб'єктів, поставленої мети з якості і термінів їхньої реалізації.
10. Удосконалено метод оцінки функціонування системи менеджменту якості на основі узагальнення діючих методів, що дозволяє ураховувати рівень планування якості, випуск невідповідної продукції та витрат на її переробку і обґрунтувати заходи по підвищенню якості випускаємої продукції.
. Запропоновано новий підхід до формування інформаційної бази з удосконалення економічного механізму управління якістю, який включає до себе такі етапи як виділення бізнес-процесів підприємства, розподіл витрат за бізнес-процесом, вибір чинника витрат для кожного бізнес-процесу та створення бази даних за витратами на якість, що є основою для нового стилю управління і повного забезпечення функціонування системи менеджменту якості.
. За допомогою аналізу умов формування напрямків та ефективності вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств встановлено наступне: визначально впливає на ефективність його використання урахування, насамперед, таких чинників, як конкурентоспроможність господарюючого суб'єкта й управління витратами на якість; інструментами досягнення поставленої мети –стабільності діяльності та отримання високоякісної продукції –є бенчмаркінг внутрішнього й зовнішнього середовища, системи управління якістю, що працюють за принципом попередження, а не виявлення дефектів, та інтегровані системи менеджменту. Інтегровані системи менеджменту забезпечують погодженість дій усередині підприємства, мінімізують витрати на якість, залучають весь персонал у поліпшення діяльності господарюючого суб'єкта, враховують інтереси зовнішньої й внутрішньої сторін підприємства, створюють передумови для отримання синергетичного ефекту.
. Розроблено методологію, методи й методичні підходи до вдосконалення ланок та елементів економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі врахування світового досвіду підвищення рівня управління якістю, результатів аналізу становлення й розвитку метрології, стандартизації та сертифікації, аргументованих методів їхнього використання на вітчизняних господарюючих суб'єктах, що створює умови для підвищення їхньої конкурентоспроможності та якості продукції до рівня світових стандартів, дозволяє теоретично обґрунтувати можливості радикального підвищення якості вітчизняної продукції й практично сприяти підвищенню ефективної діяльності підприємств.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Монографія
1. Момот А.И. Экономический механизм управления качеством / Министерство образования и науки Украины. ДонНТУ. –Донецк: Норд-Пресс, 2005. –с.
Статті у наукових фахових виданнях
2. Василенко Т.Е., Момот А.И. О целесообразности применения систем управления качеством на пассажирском автотранспорте // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. Випуск 191: В 4 т. Том 1. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. –С. 60-68.
Особистий внесок: обґрунтування доцільності застосування системи управління якістю послуги. –,25 д.а.
. Момот А.И. Возможности создания, внедрения и сертификации систем управления качеством на предприятиях // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 91. –Донецьк, ДонНТУ, 2005. –С. 201-206.
4. Момот А.И. Активизация человеческого фактора в системе управления качеством // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 100-1. –Донецьк, ДонНТУ, 2005. –С. 30-37.
5. Момот А.И., Бычкова Н.В. Совершенствование практики проведения учета и анализа затрат на обеспечение качества // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 100-2. –Донецьк, ДонНТУ, 2005. –С. 173-178.
Особистий внесок: розробка методики удосконалення урахування витрат на забезпечення якості. –,15 д.а.
6. Момот А.И., Горчакова Е.Н Cовершенствование элементов информационного обеспечения технического контроля на примере компонента “фиксация” // Економіка промисловості. –. –№3 (34). –С. 105-112.
Особистий внесок: розробка диференційованого підходу до збору інформації для забезпечення функціонування системи менеджменту якості. –,20 д.а.
7. Момот А.И., Волоконский А.В. Возможности повышения эффективности элементов экономического механизма управления качеством продукции // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 30 (114). –Донецьк, ДонНТУ, 2006. –С. 109-118.
Особистий внесок: розробка шляхів удосконалювання процесу управління продукцією, що не відповідає вимогам нормативної документації. –,30 д.а.
8. Момот О.І., Волоконський А.В. Особливості створення, упровадження та вдосконалення процесів, що забезпечують життєздатність системи менеджменту якості // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. Вип. 22. –Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. –С. 377-385.
Особистий внесок: розробка шляхів рішення проблем, які виникають у процесі створення, впровадження й удосконалювання процесів. – 0,25 д.а.
9. Момот А.И., Масюк Л.Н., Мирошниченко Е.В.Возможности создания системы управления качеством в сфере услуг// Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Випуск 2, Том 1. –Донецьк: ДУ, 2006. –С. 243-249.
Особистий внесок: розробка підходів до створення й забезпечення функціонування системи менеджменту якості в організації. –,13 д.а.
10. Момот О., Волоконський А. Особливості розрахунку ефективності системи менеджменту якості на прикладі бізнес напряму ЛГВ групи компаній “Олімп” // Вісник Львівського державного аграрного університету. Серія: Економіка АПК. –. –№ 13. –С. 722-726.
Особистий внесок: розробка шляхів удосконалювання розрахунку ефективності системи менеджменту якості. –,15 д.а.
. Момот А.И., Егоренко Т.В. Опыт внедрения системы управления качеством в органах государственной власти и самоуправления// Менеджмент. –. –№ 4 (38). –С. 33-37.
Особистий внесок: обґрунтування можливості розробки системи управління якістю муніципальної послуги. –,15 д.а.
12. Момот А.И., Горчакова Е.Н. Совершенствование процесса управления путем разработки требований к информационному обеспечению на основе принципов TQM // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб.науч.тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. –Донецк, 2006. –С. 129-136.
Особистий внесок: розробка вимог до інформаційного забезпечення на основі принципів TQM. –,20 д.а.
13. Момот О.І. Дослідження поняття “якість” і його особливостей в Україні // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - Випуск 17.–Черкаси: ЧДТУ, 2007. –С. 236-240.
. Момот О.І., Кивалин Ю.О. Кадрова політика підприємства в контексті комплексного (загального) управління якістю (TQM) // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. –. –№2. –С. 163-168.
Особистий внесок: розробка методів відбору працівників на основі принципів комплексного управління якістю. –,15 д.а.
15. Момот О.І. Використання міжнародних “соціальних” стандартів в умовах трансформації економіки України // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Зб. наук. праць. –. –№ 1 (33). –С.142-147.
16. Момот А.И., Горчакова Е.Н. Эффективно ли внедрять и сертифицировать систему менеджмента качества?// Економіка промисловості. –. –№1 (36). –С. 133-139.
Особистий внесок: розробка шляхів підвищення ефективності системи менеджменту якості на підприємстві. –,20 д.а.
17. Момот А.И., Левицкий А.П., Горчакова Е.Н. Оценка результативности систем менеджмента качества // Металлургическая и горнорудная промышленность. –. –№1. –С. 92-95.
Особистий внесок: обґрунтування тісноти зв'язків між виконанням установлених показників і функціонуванням системи менеджменту якості. –,13 д.а.
18. Момот А.И., Волоконский А.В., Кашура А.Л. Сертификация систем менеджмента качества: преимущества и недостатки // Вісник Східноукраїнського нацiонального університету iменi Володимира Даля. –. –№ 1 (107). –С. 299-304.
Особистий внесок: розробка шляхів підвищення ефективності сертифікації систем менеджменту якості. –,13 д.а.
19. Момот О.І. Реалізація принципу “залучення персоналу” в умовах становлення ринкової економіки в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. –Випуск 223: В 3 т. Том Ш. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. –С. 871-878.
20. Момот О.І. Можливості використання міжнародних стандартів для побудови інтегрованих систем менеджменту // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Зб. наук. праць. –. –№ 5 (37). –С. 130-135.
21. Момот О.І., Волоконський А.В. Шляхи підвищення ефективності проведення комплексної оцінки якості продукції і ступеня задоволення споживача // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 232: В 5 т. –Том I. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. –С. 24-30.
Особистий внесок: розробка шляхів підвищення ефективності проведення комплексної оцінки якості продукції та ступеня задоволення споживача.–,20 д.а.
22. Момот О.І. Застосування RAF-моделі для аналізу витрат на забезпечення якості // Економічний вісник Донбасу. –. –№ 4 (10). –С. 141-146.
Матеріали наукових конференцій
23. Момот А.И., Поляков М.Я. Стратегия развития –качество // Материалы региональной научно-практической конференции “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года”. –Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. –С. 29-35.
Особистий внесок: обґрунтовані перспективи систем управління якістю в Україні. –,20 д.а.
24. Момот О.І. Деякі проблеми сертифікації систем якості в Україні // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи (до 115 річниці Харківського державного політехнічного університету)” (28-30 березня 2000 р.). –С. 112-115.
. Момот А.И. Проблемы сертификации систем качества в мире и в Украине // Межд.сб.науч.тр. “Прогрессивные технологии и системы машиностроения”. –Донецк: ДонГТУ, 2000. Вып. 10. –С. 170-178.
26. Момот А.И. Разработка систем качества выпускниками ДонГТУ // Сб.тр. межд.научно-практ.конф. “Качество инженерного образования” (6-7 апреля 2000 г.). –Брянск: БГТУ, 2000. –С.45-48.
27. Момот А.И., Егоренко Т.В. Совершенствование работы муниципального учреждения на основе использования МС ИСО 9000 // Сб.тр. межд.научно-практ.конф.в г. Севастополе “Машиностроение и техносфера на рубеже ХХI века”(10 –сентября 2001 г.). В 3-х т. –Донецк: ДонГТУ, 2001. Т.3. –С.45-48.
Особистий внесок: обґрунтовано можливість використання систем менеджменту якості, що відповідають міжнародним стандартам ISO 9000 в організації. –,10 д.а.
28. Момот А.И., Егоренко Т.В. Направления совершенствования работы муниципального учреждения // Вісник ТРТУ –ДонДТУ. Матеріали Другого міжнародного семінару “Практика і перспективи розвитку інституційного партнерства”. –Донецьк, ДонДТУ, 2001. –С. 222-231.
Особистий внесок: обґрунтовані шляхи вдосконалювання муніципальної послуги. –,30 д.а.
29. Момот О.І. Проблеми організації нової спеціальності “Якість, стандартизація, сертифікація”// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. з нагоди всесвітнього дня стандартів “Навколишнє середовище та стандарти: разом до спільної мети” (16 жовтня 2001 р.). –Київ. –С. 23-26.
30. Поляков М.Я., Момот А.И. Основные направления повышения качества ДОЗ “Эталон” // Известия ТРТУ – ДонНТУ. Материалы Третьего международного научно-практического семинара “Практика и перспективы развития институционного партнерства”. В 2-х кн. Таганрог. Изд-во ТРТУ. Кн.2. – 2002. –№ 2. –С. 121-127.
Особистий внесок: розробка шляхів підвищення ефективності системи управління якістю на підприємстві. –,20 д.а.
31. Момот А.И. Некоторые проблемы перехода украинских предприятий на принципы TQM // Матеріали міжнародного симпозіуму “Якість та Довкілля –” (17-18 квітня 2003 р.). –Київ: Бюро Веритас, 2003. –С. 51-54.
. Момот А.И., Василенко Т.Е. Пути повышения качества транспортной услуги // Матеріали Четвертого міжнародного семінару “Практика і перспективи розвитку інституційного партнерства”. –Донецьк: ДонНТУ, 2003. –№1. –С. 200-210.
Особистий внесок: доведено доцільність розробки й сертифікації системи менеджменту якості на підприємстві, що виконує послуги. –,30 д.а.
33. Момот О.І. Особливості розробки СМЯ в органах державної влади // Матеріали міжнародного симпозіуму “Якість та Довкілля –” (27-28 травня 2004 р.) –Київ: Бюро Веритас, 2004. –С. 54-59.
34. Момот А.И., Масюк Л.Н., Масюк А.Л. Применение новых информационных технологий в преподавании дисциплин метрологии, стандартизации, сертификации и менеджмента качества // Известия ТРТУ –ДонНТУ. Материалы Пятого международного научно - практического семинара “Практика и перспективы развития партнерства в сфере высшей школы”. В 2-х кн.- Таганрог. Изд-во ТРТУ. Кн.2. –. –№ 4. –С. 180-185.
Особистий внесок: обґрунтовано необхідність застосування нових інформаційних технологій. –,1 д.а.
35. Момот А.И. Человеческий фактор –как один из принципов TQM // Материалы Шестого международного научно-практического семинара “Практика и перспективы развития партнерства в сфере высшей школы” (27-29 апреля 2005 г.). –Донецк: ДонДТУ, 2005. –С. 591-600.
36. Бычкова Н.В., Момот А.И. Совершенствование системы учета затрат на качество // Материалы Седьмого международного научно-практического семинара “Практика и перспективы развития партнерства в сфере высшей школы”. В 3-х кн. –Таганрог. Изд-во ТРТУ. Кн.3. –. –№ 6. –С.53-59.
Особистий внесок: розробка підходів до вдосконалювання обліку витрат із забезпечення якості продукції. –,20 д.а.
Інше
37. Момот О.І. Менеджмент якості та елементи системи якості: Підручник. –К.: Центр учбової літератури, 2007. –с.
38. Момот А.И. Менеджмент качества: Учебное пособие для вузов. –Донецк, ДонГТУ, 2000. –с.
. Матлак Е.С., Аверин Г.В., Момот А.И., Беляева Е.Л., Чумак А.В. О доочистке украинской водопроводной воды // Проблемы экологии. –. –№ 1. –С. 36-43.
Особистий внесок: розробка шляхів підвищення якості питної води. –,1 д.а.
40. Момот А.И., Левицкий А.П. Использование системы TQM –важный фак-тор успеха и повышения конкурентоспособности любого предприятия // Металл и литье Украины. –.–№ 5-6.–С. 43-45.
Особистий внесок: обґрунтовано підхід до підвищення конкурентноздатності підприємства. –,05 д.а.
АНОТАЦІЯ
Момот О.І. Економічний механізм управління якістю виробничої діяльності підприємств. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 –Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). –Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.
У дисертаційній роботі обґрунтовано нову цілісну концепцію удосконалення економічного механізму управління якістю в умовах трансформації економіки України. Досліджено і розроблено теоретичні і методичні підходи щодо удосконалення механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств. Розкрито своєрідність формування і розвитку систем управління якістю в Україні. Проведено аналіз вітчизняної практики використання міжнародних стандартів в умовах трансформації економіки України, виявлено основні проблеми в проходженні адаптаційних процесів. Запропоновано конкретні напрями формування економічного механізму управління якістю, націлено на задоволення перспективних запитів споживачів, обумовлених досягненнями науково-технічного прогресу. Обґрунтовано пропозиції з підвищення ефективності підготовки персоналу промислових підприємств до сертифікації на відповідність міжнародним стандартам, а також практичні рекомендації на етапі після проведення сертифікації. Розроблено методичні рекомендації з удосконалення системи контролю, виявлення й ідентифікації невідповідної продукції, а також системи управління витратами на виробництво продукції, обґрунтовано рекомендації з використання сучасних технологій управління.
Ключові слова: управління якістю, економічний механізм, система управління якістю, виробнича діяльність, якість виробничої діяльності, міжнародні стандарти, технології управління, сертифікація.
АННОТАЦИЯ
Момот А.И. Экономический механизм управления качеством производственной деятельности предприятий. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 –Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). –Донецкий национальный университет экономики и торговли имени МихаилаТуган-Барановского Министерства образования и науки, Донецк, 2008.
В диссертационной работе обоснована новая целостная концепция усовершенствования экономического механизма управления качеством в условиях трансформации экономики Украины. Исследованы и разработаны теоретические и методические подходы относительно совершенствования механизма управления качеством производственной деятельности предприятий.
В диссертации уточнено определение “качество продукции” и обосновано понятие “качество производственной деятельности предприятий”, выявлено их общее и особенное. Определены основные составляющие принципов формирования концепции совершенствования экономического механизма управления качеством производственной деятельности предприятий. Разработаны методические подходы к определению направлений совершенствования звеньев и элементов механизма управления качеством производственной деятельности предприятий. Выявлены составляющие украинской методологии управления качеством производственной деятельности предприятий.
Доказано, что своеобразие формирования и развития системы всеобщего управления качеством в Украине проявляется посредством реализации в экономическом механизме управления качеством производственной деятельности хозяйствующих субъектов таких принципов как: 1) обеспечение “лидерства” руководства и его приверженности идее постоянного улучшения качества и повышения производительности труда; 2) вовлечение в процесс улучшения качества всего персонала предприятия; 3) ориентация на удовлетворение требований потребителя; 4) внедрение новой философии качества; 5) формирование у работников осознанной потребности в качественной работе; 6) регулярное проведение анализа причин и определение стоимости затрат на устранение несоответствий, доведение этой информации до персонала; 7) стимулирование персонала сообщать о проблемах, не позволяющих работать без брака; 8) установление целей для постоянного совершенствования и обеспечение стимулирования работников, добивающихся выполнения целей; 9) обеспечение постоянного повышения квалификации и поощрение стремления к образованию; 10) проведение непрерывного улучшения процессов; 11) внедрение корпоративной культуры, обеспечивающей работникам возможность гордиться своим предприятием и своим трудом; 12) создание постоянно действующих команд (советов, групп по качеству и совершенствованию деятельности подразделений) по улучшению качества и совершенствованию деятельности предприятия), что обеспечивает высокоэффективное их функционирование.
Выявлены возможности использования корпоративных систем управления качеством производственной деятельности предприятий Украины. Доказано, что инструментами достижения поставленной цели –стабильности деятельности и получения высококачественной продукции являются такие элементы экономического механизма управления качеством производственной деятельности предприятий как бенчмаркинг внутренней и внешней среды, системы управления качеством, работающие по принципу предупреждения, а не обнаружения дефектов, и интегрированные системы менеджмента.
Раскрыто своеобразие формирования и развития систем управления качеством в Украине. Проведен анализ отечественной практики использования международных стандартов в условиях трансформации экономики Украины, выявлены основные проблемы в прохождении адаптационных процессов. Предложены конкретные направления формирования экономического механизма управления качеством, нацеленные на удовлетворение перспективных запросов потребителей, обусловленных достижениями научно-технического прогресса. Обоснованы предложения по повышению эффективности подготовки персонала промышленных предприятий к сертификации на соответствие международным стандартам, а также практические рекомендации на этапе после проведения сертификации. Разработаны методические рекомендации по усовершенствованию системы контроля, выявления и идентификации несоответствующей продукции, а также системы управления расходами на производство продукции. Обоснованы рекомендации по использованию современных технологий управления.
Ключевые слова: управление качеством, экономический механизм, система управления качеством, производственная деятельность, качество производственной деятельности, международные стандарты, технологии управления, сертификация.
SUMMARY
Момот О.І. Quality management economic mechanism of enterprise production activity. –Manuscript.
Thesis for the degree of Doctor in economics on specialty 08.00.04 –Economics and Management of Enterprises. – Donetsk National University of Economics and Trade named after Michael Tugan-Baranovsky of Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Donetsk, 2008.
In dissertation work grounded new integral conception of quality management economic mechanism improvement in the conditions of economy transformation in Ukraine. Probed and developed theoretical and methodical approaches in relation to the enterprises production activity quality management mechanism improvement. Exposed originality of quality management system development and forming in Ukraine. Conducted the analysis of international standards use domestic practice in the conditions of economy transformation of Ukraine, found out basic problems in adaptation processes passing. Offered concrete directions of quality management economic mechanism forming, aimed at consumer demand perspective satisfaction, connected with the scientific and technical progress achievements. Grounded suggestions linked with increase industrial enterprise personnel preparation efficiency to the certification in accordance with the international standards, and given practical recommendations on the stage after certification conducting. Developed methodical recommendations about defective products system checking, reveal and identification and system control expenses of production, grounded recommendations about modern technologies of management usage.
Keywords: quality management, economic mechanism, quality management system, production activity, quality of production activity, international standards, technologies management, certification.
2. Институт президентства в современном мире1
3. Художественные особенности героической былины Добрыня и Змей
4. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
5. Управление предприятием на основе системного подхода4 1.html
6. Б класса Кецлах Л
7. Ограниченность ресурсов и проблемы их использования
8. Контрольная работа по дисциплине Русский язык и культура речи Вопрос 1
9. правовых формах юридических лиц
10. Полис Павел Цыганков МИРОВАЯ ПОЛИТИКА И ЕЕ СОДЕРЖАНИЕ
11. Реферат- Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность
12. Своем издательстве нужно Подготовить текст
13. ЛЕКЦИЯ ГЕНЕЗИС ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ ИСТОРИЯ ЭКОНОМ
14. Влияние ассортимента ткани на показатели работы прядильного и ткацкого производств
15. ГеодезияПредметзадачи
16. Уральский государственный педагогический университет Факультет туризма и гостиничного сервиса Кафед
17. Белый Циррус не металлик Цвет салона- 361 Ткань - искусственная кожа RTICO чёрная Год выпуска- 2013
18. Topicliztion of theoreticl knowledge Originlity of solution of given typicl prgmticprofessionl tsks Correctness of usge of terminology nd lnguge Thesis of the lecture- ll the Germnic.
19. Контрольная работа- Перспективы развития генетики
20. Тема 23 Военно~патриотическое воспитание молодежи 1