Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
215
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Пояснювальна записка
Заняття з образотворчого мистецтва в загальноосвітній спеціальній (корекційній) школі – невід’ємна складова частина всебічного розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями.
Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, виконує значні пізнавально-виховні функції, розширює можливості корекції емоційної сфери та інтелектуальної діяльності школярів, сприяє формуванню у них соціально позитивних ціннісних орієнтацій. Це зумовлено як самою природою сприймання мистецтва, так і тим, що образотворча діяльність є однією з найдоступніших для учнів з інтелектуальними порушеннями форм творчості. Заняття з образотворчого мистецтва дають можливість ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння адекватно розуміти і оцінювати твори мистецтва, красу і багатство рідної природи.
Головна мета шкільного курсу “Образотворче мистецтво” полягає в художньо-естетичному розвитку учнів на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетичних знань та оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвиткової (сенсорний, інтелектуальний, емоційний розвиток) цілей.
Відповідно до вимог Державного стандарту спеціальної освіти предмет “Образотворче мистецтво” реалізує змістові лінії візуального мистецтва: основи образотворчого мистецтва, образотворча діяльність, сприймання візуального мистецтва та навколишньої дійсності. Програмою передбачається також залучення й інших видів мистецької діяльності, таких як художнє слово, музика, частково – екранні види мистецтва, елементи театрального дійства та ін.
Змістові лінії освітньої галузі “Образотворче мистецтво” реалізуються у процесі опанування художньо-естетичних знань, сприймання, розуміння і репродукування художніх образів та оволодіння графічно-практичними уміннями й навичками. Так, змістова лінія “Основи образотворчого мистецтва” передбачає ознайомлення молодших школярів із понятійним апаратом образотворчого мистецтва та вироблення на цій основі елементарних образотворчих умінь і навичок. Слід зауважити, що програмою не планується окремих годин на опрацювання цього матеріалу і його вивчення має вестися принагідно, у вигляді бесід та окремих завдань, під час вивчення інших програмових тем.
Змістова лінія “Образотворча діяльність” полягає в опануванні практичних дій під час відтворення учнями художніх образів шляхом запровадження у практику навчання таких різновидів занять: декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність, малювання з натури, тематичне малювання, ліплення.
Змістова лінія “Сприймання візуального мистецтва та навколишньої дійсності” передбачає ознайомлення учнів з особливостями різних видів і жанрів візуального мистецтва та його значенням в житті суспільства, сприймання навколишньої дійсності та мистецтва за художньо-естетичними законами, аналіз та оцінювання творів візуального мистецтва і художньо-тематичного матеріалу. У підготовчому та 1-х – 3-х класах ця змістова лінія реалізується принагідно, а з 4-го класу – як на окремих заняттях (уроки-бесіди з образотворчого мистецтва), так і під час вивчення інших розділів програми.
В основу програми покладено такі принципи: від простого до складного (від елементарної вправи до тематичної композиції); від дійсності через мистецтво до життя; єдність пізнавально-репродуктивної та творчої діяльності; систематичний розвиток здібностей емоційного сприймання художнього образу в мистецтві та житті і посильного відтворення його у самостійних роботах з урахуванням вікових та психофізичних особливостей розвитку і практичного досвіду учнів. Обов’язковою є корекційна спрямованість навчального процесу.
Шкільний курс з образотворчого мистецтва в початкових класах передбачає вирішення таких основних завдань:
Для вирішення завдань курсу у початковій ланці слід використовувати такі різновиди занять:
Запровадженню цих видів занять у практику навчання має передувати пропедевтична робота, що проводиться у підготовчому та першому класах на початку першого півріччя.
Пропедевтичний період. Основними завданнями підготовчих занять є вивчення характерних особливостей учнів, ознайомлення їх з основами образотворчої грамоти. З цією метою у пропедевтичний період вчитель має проводити роботу, спрямовану на розвиток в учнів уваги, сприймання, уявлень про форму, колір предметів, розмір, будову складових частин, їх просторові відношення; відпрацювання вмінь слухати вчителя, організувати своє робоче місце, користуватися основними матеріально-технічними засобами (олівцем, гумкою, зошитом для малювання та ін.), проводити від руки прості лінії, різноманітні геометричні фігури, нескладні малюнки; корекцію й розвиток моторно-рухової сфери; формування технічних вмінь; удосконалювання диференційованих рухів пальців і кисті руки.
Залежно від дидактичної мети вправи, що проводяться у підготовчий період, можна поділити на такі групи:
вправи, спрямовані на формування уявлень про просторові ознаки та відношення;
вправи на розпізнавання та називання кольорів;
вправи на розпізнавання та називання предметів за розміром;
вправи на розпізнавання та називання предметів за формою;
гімнастичні вправи для розвитку рухів руки;
графічні вправи.
Значне місце на пропедевтичних уроках має бути відведене зоровим диктантам, роботі з мозаїкою, трафаретами, шаблонами.
Необхідним напрямком роботи у підготовчий період є розвиток в учнів уміння малювати від руки різноманітні види і типи ліній. Слід прагнути, щоб учні усвідомлено виконували графічні дії за допомогою олівця у заданому напрямку, змінювали напрям руху, припиняли ці дії в потрібній точці. Інтерес до роботи в учнів значно підвищується, якщо ці лінії мають певне прикладне значення (діти малюють “доріжки”, “мотузочки ”, “нитки” і т. ін.).
Першорядного значення на пропедевтичних уроках набуває ігровий характер проведення вправ із обов’язковим застосуванням різноманітних дидактичних іграшок (будівельні конструктори, пірамідки, кульки й ін.), пласких та об’ємних геометричних фігур і тіл різного розміру, смужок з кольорового картону різної довжини і ширини, таблиць зі зразками малюнків, простих варіантів кольорових мозаїк, наборів дрібних предметів.
Декоративне малювання. Декоративне малювання є найбільш доступним і зрозумілим для учнів з вадами розумового розвитку. Воно має значну цінність як для розв’язання навчальних, корекційно-розвиткових цілей, так і для естетичного виховання дітей, розвитку елементів творчості в самостійній практичній роботі.
Змістом уроків декоративного малювання є складання різних візерунків у смузі, квадраті, колі, призначених для прикрашання предметів побуту, а також оформлення святкових листівок, плакатів, запрошень і т.ін. Учні опановують вміння гармонійно поєднувати кольори, ритмічно повторювати або чергувати елементи орнаменту.
Паралельно з практичною роботою на уроках декоративного малювання слід ознайомлювати учнів з кращими зразками декоративно-прикладного мистецтва, адже демонстрація творів народних майстрів дозволяє дітям зрозуміти красу виробів, доцільність використання їх у побуті. Під час занять школярі одержують відомості про застосування візерунків на іграшках, одязі, тканині, посуді тощо, знайомляться з художнім різьбленням по дереву і кістці, виробами із скла, керамікою й іншими творами декоративно-прикладного мистецтва.
Завдання з декоративного малювання повинні мати певну послідовність: малювання орнаментів за готовими зразками, за заданою схемою, з поданих елементів, самостійне малювання. При цьому в початкових класах необхідно систематично використовувати повний показ і розгорнуте пояснення вчителем послідовності виконання орнаменту. Частину завдань у початкових класах доцільно пропонувати учням виконувати слідом за діями вчителя.
Учні малюють спочатку орнаменти з геометричних елементів, чергуючи їх за формою, кольором, розміром, а потім переходять до малювання візерунків на основі декоративної переробки природних форм. Під час малювання візерунків у смузі з рослинних або геометричних елементів потрібно розподілити смуги на рівні частини. У 1-х – 2-х класах такий розподіл можна виконувати за допомогою прямокутника-мірки з картону. В отриманих прямокутниках або квадратах учні малюють візерунки.
Значну роль на уроках декоративного малювання має підготовча робота, під час якої учні порівнюють та диференціюють форму, колір, розмір, пропорції геометричних та рослинних елементів, що допомагає їм усвідомити побудову орнаменту.
Уроки декоративного малювання, як правило, передують урокам малювання з натури, оскільки тут формуються основні технічні й образотворчі уміння учні.
Малювання з натури. Змістом уроків малювання з натури є зображення різноманітних предметів, підібраних з урахуванням графічних можливостей учнів.
Об’єкти зображення повинні бути, як правило, пласкої форми, незначної товщини і розташовуватися декілька нижче рівня зору у фронтальному положенні, щоб їх малювання не потребувало передачі явищ лінійної перспективи. Після всебічного аналізу предмета учнів слід зорієнтувати на малювання його в такому вигляді, як вони бачать зі свого місця. Для цієї роботи вчитель має передбачити до 3-х однотипних підставок, що розташовуються перед кожним рядом учнів і містять однакові предмети, що надасть можливість ретельного аналізу об’єкта всіма учнями. Якщо моделі для малювання невеликого розміру, то їх слід роздати кожному школяру на робоче місце.
Головна мета уроків малювання з натури – навчити дітей відтворювати в малюнку конструкцію предметів, співвідношення ширини і висоти, частин і цілого.
Малюванню з натури на уроці обов’язково передують обстеження об’єкта зображення, визначення його форми, будови, забарвлення, розмірів та пропорцій окремих частин, просторових відношень.
Реалізація художньо-образотворчих завдань потребує від учнів виконання низки розумових дій, насамперед усвідомлення мети та кінцевого результату роботи, розуміння інструкцій вчителя, усвідомлення особливостей наочно сприйнятого об’єкта зображення, планування образотворчої діяльності, здійснення контролю за своєю роботою, самооцінки результатів.
Для того, щоб учні дотримувалися певної послідовності у процесі малювання з натури, вчителю необхідно на кожному уроці пояснювати і показувати закономірності побудови реальної форми предмета, визначати всі етапи його відтворення, а після пояснення крейдовий малюнок слід стирати з дошки і спрямувати учнів на малювання натурних об’єктів з дотриманням потрібної послідовності.
Крім того, дуже важливо навчити школярів постійно порівнювати свій малюнок із натурою та зіставляти окремі деталі малюнка між собою. Слід розвивати в учнів уміння застосовувати середню (осьову) лінію, а також користуватися найпростішими допоміжними лініями.
Особливе значення для вироблення навичок аналізу і відтворення конструкції та форми предметів мають добір моделей, їхня художня цінність та доступність (з урахуванням вікових й образотворчих можливостей учнів).
На уроках малювання з натури у підготовчому та 1-х – 2-х класах школярі малюють олівцями, при цьому учні підготовчого та 1-го класу користуються кольоровими наборами з 6-ти олівців, а починаючи з 2-го класу, – застосовують набори з 12-ти олівців, що дає дітям більшу можливість вибору. Учні 3-х – 4-х класів поряд із кольоровими олівцями використовують гуаш, акварельні фарби (перевага надається гуаші). Фломастерами та кульковими ручками пропонується користуватися лише як графічним (а не малярським) матеріалом.
Малювання за темою. Змістом уроків тематичного малювання є зображення явищ навколишнього середовища й ілюстрування уривків із літературних творів.
Основним завданням тематичного малювання в підготовчому та 1-х – 2-х класах повинно бути зображення окремих предметів і об’єктів простих за формою і кольором.
В 3-х – 4-х класах перед учнями ставляться більш складні образотворчі завдання: правильне відтворення зорового співвідношення розмірів предметів, використання доперспективних засобів зображення та явищ лінійної перспективи на елементарному рівні. Необхідно систематично і цілеспрямовано формувати в учнів композиційні навички – вміння планувати (що, як і в якій послідовності буде відтворено в майбутній композиції), вміння визначати виражальні засоби композиції залежно від теми і задуму сюжету (композиційний центр, перший та другий плани ін.).
Ставлячи перед школярами завдання створення будь-якого художнього образу у власних роботах, вчитель повинен зосередити свої зусилля на активізації зорових уявлень, формуванні в учнів задуму. Після пояснення та показу прийомів роботи вчитель має запропонувати учням визначити сюжет, назвати об'єкти зображення, які вони будуть малювати, де, як і в якій послідовності.
Уроки тематичного малювання сприяють розвитку мовленнєвої активності школярів. Для цього вчитель має використовувати різноманітні методичні прийоми: словесний опис (характеристика) об'єктів, які включено до малюнку; визначення послідовності роботи над малюнком; називання графічних дій в процесі репродукування художніх образів; розв’язання завдань композиційного характеру; порівняння малюнка з об'єктом зображення і частин малюнка між собою; розповідь про виконану роботу; оцінка своєї роботи та робіт однокласників.
Для збагачення зорових уявлень школярів можна використовувати книжкові ілюстрації, таблиці з зображенням людей і тварин, різноманітні репродукції, плакати, листівки, фотографії, іграшки, моделі, муляжі, т.ін.
У малюнках на теми доцільно поряд із кольоровими олівцями використовувати гуаш.
Бесіди про образотворче мистецтво. Бесіди про мистецтво – важливий засіб художньо-естетичного виховання школярів. Застосування творів образотворчого мистецтва значною мірою сприяє розвитку розумової та емоційної сфери учнів, формуванню їхніх моральних позицій, розширенню соціального й естетичного досвіду.
У підготовчому та 1-х – 3-х класах окремі уроки для такої роботи не виділяються, відводиться лише 10-15 хвилин на початку або наприкінці уроку. Протягом однієї бесіди, як правило, розглядається 1-2 картини чи 3-4 художні ілюстрації. Під керівництвом учителя учні ознайомлюються з репродукціями творів візуального мистецтва або ілюстраціями з дитячих книжок та аналізують їх.
Починаючи з 4-го класу для бесід відводяться спеціальні уроки. На одному уроці доцільно демонструвати не більш 3-х творів живопису, підібраних за одним жанром, або 5-6-ти предметів декоративно-прикладного мистецтва.
У підготовчому та 1-х – 2-х класах під час проведення бесіди вчитель працює над тим, щоб учні змогли впізнати і правильно назвати зображені предмети та об’єкти. З 3-го класу вчитель повинен приділяти увагу формуванню в школярів уміння аналізувати твори образотворчого мистецтва на елементарному рівні (зміст, головна думка, окремі основні засоби художньої виразності), порівнювати зображені об'єкти, предмети за подібністю і відмінністю, виділяти та узагальнювати істотні ознаки художнього образу, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, асоціювати художній матеріал з життєвими явищами, висловлювати адекватне емоційно-естетичне ставлення.
Розповіді вчителя про мистецтво повинні бути яскравими, емоційними, виразними. Для посилення емоційного впливу художнього образу доцільно використовувати твори художньої літератури (рядки віршів, уривки з казок, оповідань), музичні твори. Рекомендується також використовувати кінофільми, діафільми, діапозитиви. Там, де це можливо, необхідно проводити екскурсії до музеїв, картинних галерей, художніх майстерень, місць народних художніх промислів.
У тих випадках, коли в школі відсутні репродукції картин, зазначені у програмі, їх можна замінити іншими, але тільки такими, що відповідають меті уроку й доступні за змістом розумінню учнів.
Планування уроків образотворчого мистецтва має відповідати основним дидактичним вимогам із врахуванням художньо-естетичної специфіки предмета та психофізичних недоліків учнів. Заняття з образотворчого мистецтва передбачають активізацію пізнавальної активності, розвиток емоційної сфери школярів та створення на уроці особливої атмосфери творчості, що зобов’язує вчителя обирати найбільш оптимальні шляхи подання навчального матеріалу та структурування уроку. Зважаючи на це, наводимо орієнтовну структуру уроку образотворчого мистецтва, що включає декілька етапів.
I. Підготовча частина.
Організаційний етап (загальна організація дітей, підготовка необхідних матеріально-технічних засобів).
Вступна бесіда (мобілізація уваги, створення емоційної зацікавленості, підвищення мотивації образотворчої діяльності школярів).
Встановлення зв'язку між новим і попереднім матеріалом (проведення вправ, закріплення або повторення пройденого).
II. Основна частина.
Аналіз об'єкта зображення (натури або зразка), його форми, розміру, побудови, забарвлення, положення в просторі або виявлення сюжету малюнка (у тематичному малюванні).
Визначення послідовності виконання малюнка (планування діяльності).
Вказівки до початку роботи (рекомендації щодо композиції і техніки виконання малюнка, попередження можливих помилок).
Робота учнів над малюнком і керівництво процесом образотворчої діяльності (здійснення фронтального, диференційованого й індивідуального керівництва; повторне звернення уваги дітей до об'єкта зображення; активізація і стимуляція діяльності учнів; додатковий показ технічних прийомів малювання і т.ін.).
III. Заключна частина.
Підведення підсумків уроку (розгорнутий аналіз результатів роботи учнів; фіксування уваги дітей на навчальних досягненнях та окремих недоліках; оцінка результатів роботи).
Організація закінчення уроку.
Плануючи урок образотворчого мистецтва, вчитель повинен передбачати єдність таких компонентів: навчально-виховні та корекційно-розвиткові завдання; тема або об’єкт роботи; вид роботи (декоративне малювання, малювання з натури, тематичне малювання, бесіди з образотворчого мистецтва); матеріально-технічні засоби; основні поняття, які учні повинні засвоїти на певному уроці.
Складаючи календарний план на рік, учитель має творчо підходити до розподілу тем, зважаючи на поступове ускладнення завдань, місцеві кліматичні умови, традиційні для певної місцевості види декоративно-прикладного мистецтва. Кількість вказаних в програмі завдань перевищує кількість навчальних годин, тобто вчителю надається можливість вибрати найкращий варіант завдання або замінити його за своїм бажанням, але з урахуванням навчально-виховних та корекційно-розвиткових цілей, зазначених у програмі.
Уроки образотворчого мистецтва бажано проводити у спеціальних кабінетах (кабінетах образотворчого мистецтва або естетичного виховання), обладнаних необхідними навчальними посібниками, наочними засобами, технічною апаратурою.
Система оцінювання навчальних досягнень школярів ґрунтується винятково на позитивному ставленні до кожного учня, незалежно від його природних здібностей до образотворчої діяльності. Оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень учня у порівнянні з його попередніми досягненнями.
Основними видами оцінювання є тематичне (відповідно до розділів навчальної програми, за якою працює вчитель) та підсумкове (наприкінці семестру і навчального року). Поточне оцінювання є не обов’язковим, а доцільним, заохочувальним.
Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Принцип тематичності забезпечує систематичність оцінювання навчальних досягнень. Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми малювання з натури, тематичного малювання, декоративного малювання, бесіди про образотворче мистецтво (4-й клас).
Кожну оцінку вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою), виділяючи при цьому стимулюючі фактори успіхів і шляхи подолання окремих недоліків. Бажано якомога раніше залучати до оцінювання і самих учнів.
Якщо знання та вміння учня повністю відповідають певному рівню (початковому, середньому, достатньому, високому), ставиться найвищий бал даного рівня, у разі наявності окремих недоліків – оцінка знижується відповідно до їх кількості на 1-2 бали.
Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, слід розглядати як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи учня впродовж семестру (навчального року), а не середньо-арифметичний бал, виведений суто механічно.
Підготовчий клас
35 годин (1 година на тиждень)
|
Пор. № |
К-сть год. |
Зміст навчального матеріалу |
Навчальні досягнення учнів |
Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати |
|
1. |
- |
Основи образотворчого мистецтва |
||
|
- |
Колір. Форма. Простір. Композиція. Матеріально-технічні засоби. Художні та образотворчі засоби. Загальні положення образотворчої грамоти. (протягом року) |
Учень: за допомогою вчителя розрізняє основні геометричні фігури, види і типи ліній; визначає різницю за розміром між предметами однакової форми; розрізняє предмети за формою та кольором; розпізнає кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, чорний, білий; дотримується елементарних правил користування м’яким олівцем, гумкою, зошитом для малювання, пензлем, гуашшю; правил організації робочого місця; визначає послідовність виконання художньо-образотворчих завдань за допомогою вчителя; виконуючи малюнки, використовує аркуш паперу тільки з одного боку; орієнтується на площині аркуша паперу, в готовій геометричній формі (смузі, квадраті, колі) за допомогою вчителя; проводить від руки лінії різного виду; розфарбовує зображення, додержуючи контурів; на елементарному рівні відображає в малюнках основну форму предметів, просторові відношення (над, під, вгорі, внизу, поруч, біля, зліва, справа) під керівництвом вчителя; порівнює свої роботи з натурою або зразком. |
Розвиток зорового, тактильного сприймання на основі формування дій обстеження предметів та об’єктів навколишньої дійсності. Формування цілісності та осмисленості сприймання. Розвиток диференційованих рухів кисті і пальців руки. Розвиток емоційно-образної пам’яті на основі запам’ятовування образів конкретних предметів, явищ. Формування уявлень про форму, забарвлення предметів, розмір, будову складових частин, їхні просторові відношення, про правила організації робочого місця та правила користування основними художніми та матеріально-технічними засобами. Розвиток просторового орієнтування на площині аркуша паперу, в готовій геометричній формі (смузі, квадраті, колі). Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу істотних ознак предметів та явищ за формою, розміром, кольором, порівняння власних малюнків з натурою або зразком. Формування вміння діяти за показом вчителя. Формування елементів самостійності в діяльності. Розвиток вміння відображати в зображеннях суттєві ознаки об’єктів. Розвиток мовлення на основі формування умінь описувати предмет, передавати основний зміст зображення. Розвиток інтересу до образотворчого мистецтва. |
|
|
2. |
35 |
Образотворча діяльність |
||
|
10 |
Пропедевтичний період Орієнтовна тематика Ігрові графічні вправи з малювання різних видів і типів ліній: прямі вертикальні лінії: “високі стовпи”, “паркан”, “ниточки до повітряних кульок”; прямі горизонтальні лінії: “доріжки”, “кольорові мотузочки”; похилі лінії: “йде косий дощ”, “зубці пилки”, “високі гори”. хвилясті лінії: “дим йде”, “хвиля”, “звивисті струмки”; замкнуті кругові лінії: “ми клубочки намотаємо”, “повітряні кульки”, “різнобарвне колесо”, “кольорові м'ячі”. Вправи на розрізнення предметів за формою і кольором. Малювання квадрата і кола за допомогою шаблонів (трафаретів), їх розфарбовування із дотриманням контуру (штрихи в одному напрямку). Малювання за допомогою шаблонів (трафаретів) прямокутника і трикутника, їх розфарбовування із дотриманням контуру. Вправи на розрізнення предметів за формою, розміром і кольором. Ігрові графічні вправи: “різнобарвні кульки – великі і маленькі”, “різнобарвні м'ячі – великі і маленькі”, “ялинки – високі і низькі”. Ігрові графічні вправи, що включають зображення предметів круглої, квадратної й овальної форми: “м'яч”, “яблуко”, “сонце”, “апельсин”, “гарбуз”, “колесо”; “рамка”, “віконце”, “коробка”, “телевізор”; “огірок”, “слива”, “картоплина”. Ігрові графічні вправи, що включають зображення предметів прямокутної і трикутної форми: “портфель”, “альбом”, “лінійка”; “дах будинку”, “висока гора”, “туристична палатка”, “морква”, “полуниця”. Малювання за опорними точками знайомих предметів: “будинок”, “кораблик”, “східці”. Малювання за допомогою шаблону кола (діаметр кола не менш 6 см). Розподіл кола на чотири рівні частини, побудова усередині нього квадрата, розфарбовування елементів із дотриманням контуру. Аналіз найпростіших зображень предметів, порівняння їх за формою, кольором й розміром, малювання цих предметів. |
Учень за допомогою вчителя впізнає і показує основні геометричні фігури (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник), види і типи ліній (вертикальна, горизонтальна, пряма, похила, кругова, хвиляста, довга, коротка), основні художні матеріали, інструменти; розпізнає кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, чорний, білий; за допомогою вчителя визначає між двома предметами різницю за формою, розміром, забарвленням; за допомогою вчителя знаходить середину, верхній, нижній, правий і лівий краї на площині аркуша; використовує трафарети, шаблони, опорні точки під час малювання; проводить від руки прямі вертикальні, горизонтальні, похилі, замкнуті лінії; зображує предмети різноманітної (прямокутної, круглої, трикутної) форми. |
Формування організаційних умінь в навчально-практичній діяльності. Розвиток зорового, слухового, тактильного сприймання. Розвиток орієнтування на площині аркуша паперу. Формування уявлень про основні геометричні фігури, види ліній, основні художні матеріали, інструменти. Формування уявлень про будову, форму, забарвлення, розмір об’єкта. Розвиток диференційованих рухів пальців і кисті руки, графічних дій. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі умінь аналізувати, порівнювати об’єкти та їх частини за кольором, формою, розміром. Збагачення словникового запасу відповідною лексикою (назви кольорів, геометричних фігур, ліній, матеріально-технічних засобів). Формування охайності, дисциплінованості у навчально-практичній діяльності. |
|
|
9 |
Декоративне малювання Орієнтовна тематика Малювання геометричного орнаменту зі зразка за допомогою опорних точок. Малювання візерунка у колі (коло – готова форма). Малювання візерунка із геометричних елементів в смузі “Прикрашаємо рушник”. Малювання в смузі візерунка з рослинних елементів, які повторюються (“гілочки ялинки”). Малювання візерунка для листівки до Дня 8 Березня. Малювання в смузі візерунка з рослинних елементів. Малювання декоративної композиції “Різнокольорові стрічки”. |
Учень: за допомогою вчителя визначає структуру візерунка (повторення, чергування елементів); користується трафаретами-мірками; розташовує за зразком елементи декоративного оформлення на аркуші паперу чи в готовій геометричній формі; під час розфарбовування елементів орнаменту використовує два кольори. |
Розвиток зорового сприймання, дрібної моторики. Формування уявлень про призначення орнаменту, його структурні особливості. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу структури візерунка, порівняння зображення зі зразком. Формування графічних навичок декоративного малювання. Розвиток акуратності у навчально-практичній діяльності. Формування адекватного емоційного ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва. |
|
|
11 |
Малювання з натури Орієнтовна тематика Малювання з натури м’яча. Малювання з натури повітряних кульок. Малювання з натури зимових речей (шарф і в’язана шапочка). Малювання з натури світлофора. Малювання з натури прикрас для ялинки. Малювання з натури башточки з елементів будівельного конструктора. Малювання з натури гілочки з бруньками. Малювання з натури прапорця. Малювання з натури кульбаби. Малювання з натури одягу для ляльок. Малювання з натури різноманітних іграшок нескладних за формою. |
Учень: визначає за допомогою вчителя основні особливості наочно сприйнятого матеріалу: форму, розмір, забарвлення; порівнює форму предмета з еталонною формою; під керівництвом вчителя дотримується певної послідовності під час відтворення матеріалу; на елементарному рівні передає в малюнку основні характерні риси предмету. |
Розвиток зорового, тактильного сприймання. Розвиток цілісності та осмисленості сприймання. Розвиток диференційованих рухів кисті і пальців руки, уміння володіти рукою і підкоряти рух руки контролю ока. Формування уявлень про послідовність роботи в процесі малювання з натури. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу сприйнятого матеріалу, порівняння об’єктів, предметів та їх складових частин за подібністю і відмінністю. Розвиток спостережливості, уважності. |
|
|
5 |
Тематичне малювання Орієнтовна тематика Малювання за темою “Небо і земля” (“Хмари і дощик” , “Дощ і калюжі”). Малювання за темою “Зустріч сніговика у лісі”. Ілюстрація до казки “Рукавичка” (різнокольорова рукавичка). Малювання тематичної композиції “Світить сонечко” (“Сонечко ласкаве землю зігріває”). Тематичне малювання “В небі над полями райдуга-дуга”. |
Учень: називає предмети та об’єкти зображення; під керівництвом вчителя дотримується певної послідовності під час відтворення тематичного матеріалу; за допомогою вчителя розташовує зображення нескладних предметів та об’єктів на аркуші, передаючи елементи просторових відношень (вгорі, внизу, поруч, біля); визначає й посильно відтворює розмір, форму і забарвлення знайомих предметів. |
Розвиток зорового сприймання, уяви. Розвиток просторового орієнтування. Уточнення уявлень і понять про форму, розмір, забарвлення, просторові відношення зображуваних об’єктів. Формування уявлень про послідовність роботи в процесі тематичного малювання. Формування графічних навичок і вмінь користування матеріально-технічними засобами. |
|
|
3. |
- |
Сприймання візуального мистецтва і навколишньої дійсності |
||
|
- |
Бесіди з образотворчого мистецтва (протягом ІІ півріччя) Орієнтовна тематика Аналіз творів і виробів візуального мистецтва до навчальних тем. Бесіда “Багатство барв у навколишній дійсності та в мистецтві”. Бесіда ”Мистецькі вироби, що є вдома і в школі” (іграшки, одяг, тканини, посуд тощо). |
Учень: розпізнає і називає в художніх творах (або репродукціях) зображення знайомих предметів, об’єктів, явищ, тварин, рослин; визначає в зображеннях колір, форму, розмір (великий, маленький); проявляє позитивний інтерес до творів і виробів візуального мистецтва. |
Розвиток зорового відчуття та сприймання. Розвиток цілісності, вибірковості, осмисленості, узагальненості сприймання. Формування емоційно-образної пам’яті на основі відтворення образів конкретних предметів та явищ. Формування наочно-образного мислення на основі аналізу, порівняння об’єктів та явищ, встановлення логічних зв’язків. Сприяння виникненню інтересу, адекватного емоційно-особистісного ставлення до візуального мистецтва. Розвиток зв’язного усного мовлення на основі формування умінь описувати зображені об'єкти й предмети. Розвиток позитивного інтересу до творів і виробів мистецтва. |
1 клас
35 годин (1 година на тиждень)
|
1. |
- |
Основи образотворчого мистецтва |
||
|
- |
Колір. Форма. Простір. Композиція. Матеріально-технічні засоби. Художні та образотворчі засоби. Загальні положення образотворчої грамоти. (протягом року) |
Учень: розрізняє основні геометричні фігури і тіла, види і типи ліній; розрізняє предмети за формою, розміром, забарвленням; розпізнає кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, жовтогарячий, фіолетовий, чорний, білий; дотримується правил користування основними художніми та матеріально-технічними засобами (м’яким олівцем, гумкою, гуашшю, фломастером та ін.); правил організації робочого місця; за допомогою вчителя визначає послідовність виконання художньо-образотворчих завдань; проводить від руки лінії різного виду і типу; проводячи лінії, довільно регулює силу натискування, темп прямування (його уповільнення і прискорення), припинення прямування в потрібній точці; дотримується напрямку штрихів під час фарбування малюнку (поверх униз, зліва праворуч, навскіс), не залишає прогалин, не виходить за межі контуру окремих елементів; за допомогою вчителя підбирає кольори залежно від змісту зображення; орієнтується на площині аркуша паперу; за допомогою ліній зображує предмети різноманітної (квадратної, прямокутної, круглої, трикутної) форми; на елементарному рівні оцінює свої роботи шляхом порівняння з натурою або зразком. |
Розвиток аналітичного сприймання на основі визначення суттєвих ознак предметів та об’єктів. Формування цілісності, вибірковості, осмисленості та узагальненості сприймання. Розвиток диференційованих рухів кисті і пальців руки. Розвиток просторового орієнтування на площині аркуша паперу. Розвиток стійкості уваги. Розвиток емоційно-образної пам’яті на основі запам’ятовування образів конкретних предметів, явищ, їх властивостей та відношень. Формування узагальненості уявлень про правила організації робочого місця та правила користування основними художніми та матеріально-технічними засобами, передбаченими програмою. Формування уявлень про образотворчу діяльність як цілеспрямований процес поетапного виконання художньо-образотворчих завдань. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу, синтезу, порівняння, виділення та узагальнення істотних ознак об’єкта, встановлення логічних зв'язків, порівняння власних малюнків з натурою або зразком. Формування самостійності в навчально-практичній діяльності. Розвиток мовлення на основі розширення словникового запасу, використання нових слів у словесному описі об’єкта зображення. Розвиток супроводжуючої (про послідовність дій, що виконуються) та регулюючої функції мовлення (розуміння інструкцій, виконання словесних вказівок, прийняття вербальної допомоги). Розвиток зацікавленого ставлення образотворчого мистецтва. |
|
|
2. |
35 |
Образотворча діяльність |
||
|
8 |
Пропедевтичний період Орієнтовна тематика Ігрові графічні вправи з малювання різних видів і типів ліній (прямі вертикальні, прямі горизонтальні, похилі, хвилясті, дугоподібні, замкнуті кругові лінії). Вправи на розрізнення предметів за формою і кольором. Малювання від руки декількох предметів квадратної й округлої форми, їх розфарбовування із дотриманням контуру (штрихи в одному напрямку). Вправи на розрізнення предметів за формою, розміром і кольором. Малювання від руки декількох предметів квадратної, прямокутної, трикутної, круглої, овальної форми (на окремому листі папери), їх розфарбовування із дотриманням контуру (штрихи в одному напрямку). Малювання за опорними точками знайомих предметів: “дерево”, “квітка”, “гриб”. Малювання нескладних візерунків у смузі (за опорними точками). Малювання нескладних за формою предметів, що складаються з декількох частин (“китиця винограду”, “намисто”, “ялинка”). Малювання за пам’яттю (після показу) нескладних за формою іграшок. |
Учень: розпізнає і показує основні геометричні фігури і тіла (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, куля, куб); види і типи ліній (вертикальна, горизонтальна, пряма, похила, замкнута, кругова, хвиляста, довга, коротка тощо), основні художні матеріали, інструменти; розрізняє коло й овал; коло й кулю; квадрат і куб); розрізняє і називає кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, жовтогарячий, фіолетовий, чорний, білий; визначає між двома-трьома предметами різницю за формою, розміром, забарвленням; на площині аркуша паперу знаходить середину, верхній, нижній, правий і лівий краї; свідомо використовує трафарети, шаблони, опорні точки під час малювання; проводить вільно, від руки прямі вертикальні, горизонтальні, похилі, замкнуті лінії; за допомогою ліній зображує предмети різноманітної (квадратної, прямокутної, круглої, трикутної) форми. |
Розвиток зорового, тактильного сприймання на основі формування дій обстеження предметів та об’єктів навколишньої дійсності. Розвиток орієнтування на площині аркуша паперу. Збагачення уявлень про основні геометричні фігури, види і типи ліній, основні художні матеріали, інструменти. Розвиток уявлень про будову, форму, забарвлення, розмір об’єкта. Розвиток диференційованих рухів пальців і кисті руки, графічних дій. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі умінь аналізувати, порівнювати об’єкти та їх частини за кольором, формою, розміром. Збагачення словникового запасу відповідною лексикою (назви кольорів, геометричних фігур і тіл, видів і типів ліній, матеріально-технічних засобів). Формування цілеспрямованості, організованості, самостійності у навчально-практичній діяльності. |
|
|
10 |
Декоративне малювання Орієнтовна тематика Малювання геометричного орнаменту зі зразка за допомогою опорних точок (прямокутник поділяють навпіл і в отриманих квадратах проводять діагоналі; трикутники зафарбовують у контрастні кольори). Малювання візерунка у колі (коло – готова форма). Малювання в смузі візерунка для закладки. Малювання витинанки нескладної форми “Сніжна зіронька”. Малювання візерунка із геометричних елементів. Малювання візерунка з рослинних елементів за зразком. Малювання в смузі орнаменту для казкового килимка. Малювання візерунка для кухлика. Малювання декоративної композиції “Подарунок до Дня 8 Березня” Малювання декоративної композиції “Серветка”. |
Учень: визначає структуру візерунка (повторення, чергування елементів); передає в малюнку будову найпростішого орнаменту з рослинних та геометричних форм; свідомо розташовує за зразком елементи декоративного оформлення на аркуші паперу чи у готовій геометричній формі; акуратно зафарбовує елементи орнаменту, додержуючи контурів. |
Формування елементарних уявлень про повторення, чергування елементів орнаменту. Формування відчуття залежності елементів зображення, пов’язаних між собою композиційною рівновагою, формою, відповідним колірним рішенням. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу структури візерунка, порівняння зображення зі зразком. Розвиток саморегуляції, здатності працювати за наочною демонстрацією, за словесною інструкцією. Розвиток акуратності у навчально-практичній діяльності. Розвиток позитивної мотивації до декоративного малювання. Розвиток адекватного емоційного ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва. |
|
|
10 |
Малювання з натури Орієнтовна тематика Малювання з натури шкільних речей нескладної форми (папка, альбом, лінійка т.ін.) Малювання з натури овочів. Малювання з натури фруктів. Малювання цих предметів на класній дошці. Малювання з натури гілки калини (горобини). Малювання з натури іграшки-кораблика. Малювання з натури святкової ялинки. Малювання з натури іграшки-рибки. Малювання з натури весняного листячка. Малювання з натури іграшкових тварин (ведмедик, котик, півник). Малювання з натури ляльок. |
Учень: визначає та аналізує основні особливості наочно сприйнятого матеріалу: форму, будову, розмір складових частин, їх взаємне розташування, забарвлення; за допомогою мовлення описує об’єкт сприймання (“Це коло. Воно кругле. Коло зелене”); правильно визначає зображення предмету стосовно аркуша паперу; дотримується певної послідовності під час відтворення матеріалу; передає в малюнку основні характерні риси предмету чи об’єкта; акуратно зафарбовує зображення, додержуючи контурів окремих елементів. |
Розвиток зорового, тактильного сприймання на основі формування дій обстеження предметів та об’єктів. Розвиток зорово-моторної координації, уміння володіти рукою і підкоряти рух руки контролю ока. Подолання фрагментарності уявлень про послідовність роботи в процесі малювання з натури. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення на основі аналізу наочно сприйнятого матеріалу, порівняння об’єктів, предметів та їх складових частин за подібністю і відмінністю, встановлення логічних зв’язків. Розвиток спостережливості, уважності, самостійності, акуратності під час відтворення художнього матеріалу. |
|
|
7 |
Тематичне малювання Орієнтовна тематика Ілюстрація до казки “Колобок” (“Колобок лежить на віконці”, “Колобок котиться по доріжці”). Малювання за темою “Ходить гарбуз по городу” (“Фруктова лавка”). Малювання за темою “У дворі ялинка”. Малювання за темою “Дерева в зимовому вбранні”. Малювання за темою “Виглядає сонечко із-за хмари”. Малювання тематичної композиції “Чарівний букет” (“Квіти на галявині”). Виконання ілюстрацій до казок “Казкові герої”. Малювання тематичної композиції “Качечка на річці”. |
Учень: за допомогою вчителя аналізує сюжет і об’єкти зображення; вибирає предмети та об’єкти за формою і забарвленням; під керівництвом вчителя дотримується певної послідовності під час відтворення тематичного матеріалу; порівнює свій малюнок з попереднім задумом; знаходить положення аркуша залежно від форми і розмірів зображуваних об’єктів; розташовує зображення предметів та об’єктів на аркуші паперу, передаючи просторові відношення (над, під, вгорі, внизу, поруч, біля, зліва, справа тощо); визначає й відтворює розміри і забарвлення предметів та їх частин. |
Розвиток просторового орієнтування. Розвиток емоційно-образної пам’яті на основі відтворення художнього матеріалу. Збагачення уявлень і понять про форму, розмір, забарвлення, просторові відношення зображуваних об’єктів. Розвиток мовлення на основі формування вміння пояснювати попередній задум сюжету малюнку, порівнювати його з результатом зображення. Розвиток естетичних почуттів, інтересу до художньо-творчої діяльності. |
|
|
3. |
- |
Сприймання візуального мистецтва та навколишньої дійсності |
||
|
- |
Бесіди з образотворчого мистецтва (протягом року) Орієнтовна тематика Аналіз творів і виробів візуального мистецтва до навчальних тем. Бесіда “Що таке декоративно-ужиткове мистецтво?”. Бесіда “ Бесіда “Барви природи та палітра художника”. |
Учень: розпізнає і називає в художніх творах (або репродукціях) зображення знайомих предметів, об’єктів, явищ, тварин, рослин; порівнює їх за формою, забарвленням, розміром самостійно і під керівництвом вчителя; виявляє в зображеннях зміст побутових дій; емоційно відгукується на прояви прекрасного в оточуючий дійсності, предметному світі, в творах візуального мистецтва. |
Формування естетичного сприймання. Розвиток цілісності, вибірковості, осмисленості, узагальненості сприймання. Розвиток емоційно-образної пам’яті. Розвиток наочно-образного мислення на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення істотних ознак предметів та об’єктів за формою, забарвленням, розміром, встановлення логічних зв'язків. Розвиток зв’язного усного мовлення на основі збагачення словникового запасу, формування уміння описувати предмети та явища навколишньої дійсності. Формування естетичних почуттів до візуального мистецтва. |
Програму підготувала
кандидат педагогічних наук, доцент
Дмитрієва І.В.