Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
«Симптом пупка» характерний для? ☻B. Пошкодження печінки;
Абсолютним показом для термінової операції при травмі нирки є: ☻C) наростаюча припухлість в зоні попереку;
Абсцесом називають: ☻B. Гнійне запалення м’яких тканин, відмежоване від оточуючих тканин капсулою;
Аденофлегмона, це: ☻F. Гнійне запалення групи лімфатичних вузлів з підшкірною клітковиною.
Анатомічні особливості апендикса наступні: ☻В. Відросток відходить від задньо-медіального сегменту купола сліпої кишки в ділянці з’єднання 3 стрічкоподібних утворень та її повздовжніх м’язів – tenia; ☻D. Апендикс знаходиться інтраперитонеально, має свою брижу, в товщі якої розміщені кровоносні та лімфатичні судини; ☻Е. Брижейка починається біля основи відростка сліпої кишки та закінчується на його верхівці; ☻F. Дуже в рідких випадках у відростка брижа відсутня і тоді кровоносні судини проходять під підвісцеральною очеревиною, що вкриває його.
Анурія може виникати, якщо конкременти містяться в: ☻C) в обидвох сечоводах
Апендикс – це: ☻А. Дивертикул сліпої кишки, що утворюється з неї в процесі ембріогенезу;
Атипові» форми гострого апендициту у дітей наступні:А. ретроцекальне В. тазове С. під печінкове D. Лівобічне Е. ретроперитонеальне
Больові симптоми, характерні для гострого апендициту наступні: ☻А. Симптом кахлевого поштовху; ☻В. Симптом Щоткіна-Блюмберга; ☻С. Симптом Ровзінга; ☻E. Симптом Воскресенського; ☻H. Симптом Сітковського; ☻I. Симптом Кохера.
В дитини 5 років після акту дефекації виявлено свіжу кров на поверхні калових мас. Можлива причина кровотечі: ☻А. Поліп прямої кишки; ☻В. Геморой; ☻E. Анальна тріщина;
В дітей до 1 року з інвагінацією кишківника наявні наступні симптоми, крім : ☻А. Симптом піскового годинника ☻Е. Виражені ознаки інтоксикації починаючи з перших годин захворювання
В комплекс гемостатичних заходів при синдромі портальної гіпертензії входить все, крім: ☻D. Зондування шлунку ☻G. Довенне введення 0,05% прозерину; ☻H. Інфузійна терапія;
В нормі у дітей об’єм погодинного діурезу становить: ☻С. 5-20 мл;
В патогенезі перитоніту виділяють наступні синдроми, крім: ☻С) порушення білкового та ліпідного обміну;
В яких випадках показане дренування черевної порожнини при перитонітах у дітей? ☻В) при абсцесах та сумнівах щодо гемостазу;
В якому віці у дітей спостерігається швидкий ріст крижово-куприкової тератоми? ☻С) 8-12 місяців;
Виберіть опис еректильної фази травматичного шоку: ☻С. Спостерігається загальна загальмованість потерпілого. Свідомість збережена.
Виберіть черговість маніпуляцій при лікуванні 1 фази гнійних захворювань м’яких тканин: ☻C. Розкриття гнійника, санація, дренування, введення в порожнину рани багатокомпонентної мазі на водорозчинній основі, компреси із 25% розчином дімексиду, фізіопроцедури (перші 3-5 днів УВЧ, далі електрофорез із дімексидом);
Вкажіть найбільш часту локалізацію тератом у новонароджених. ☻В) крижово-куприкова ділянка;
Вкажіть особливості лікування гнійного парапроктиту: ☻C. Розкриття гнійника (у вигляді піраміди, виршина якою направлена до прямої кишки), санація розчином перекису водню, тоді рану тампонують марлевим тампоном з маззю Вишневського. Призначають антибіотики широкого спектру дії, з 2-ї доби починають фізіотерапевтичні процедури (перші 3-5 днів УВЧ, далі електрофорез із дімексидом);
Вкажіть особливості лікування гнійного процесу, визваного анаеробною інфекцією: ☻F. Навколишні тканини інфільтрують розчином новокаїну з антибіотиками широкого спектру дії. Широко розкривають рану та видаляють всі тканини, що не кровоточать, накладають контрапертури. В порожнину рани вводять багатокомпонентну мазь на водорозчинній основі. Проводять сеанси ГБО. Також показане введення протигангренозної сироватки.
Вміст гемоглобіну у новонароджених в нормі: ☻G. 180-190г/л. Найінформативніший об’єм досліджень для оцінки стану хворого з важкою травмою: ☻Е. Рентгенограма кісток тазу, визначення КЛР та електролітів у плазмі, визначення ШОЕ;
Ворітна вена формується шляхом злиття наступних вен: ☻В. Селезінкової вени; ☻С. Верхньої брижової вени; ☻D. Нижньої брижової вени;
Гемороїдальні сплетіння прямої кишки входять до басейну: ☻С. Верхнє та середнє сплетення впадає в басейн нижньої брижової вени; ☻D. Нижнє сплетення впадає в басейн нижньої порожнистої вени;
Диплококовий перитоніт найчастіше зустрічається у: ☻С) дівчаток дошкільного і молодшого шкільного віку;
Дистанційну ударно-хвилоьову літотрипсію можна можна проводити у дитини лише за умови ☻D) повної прохідності сечових шляхів;
Дитина 10 років після дорожно-транспортної пригоди скаржиться на біль в животі. На оглядовій рентгенограмі живота в прямій проекції у вертикальному положенні виявлено вільне повітря в черевній порожнині у вигляді серпа. Причиною може бути: ☻A. Пошкодження порожнистого органу; ☻B. Перфоративний перитоніт; ☻D. Розрив тонкої кишки в ділянці зв’язки Трейца; ☻E. Пошкодження термінального відділу здухвинної кишки;
Дитина 8 років доставлена до клініки через 1 годину після травми живота. Загальний стан дитини важкий. Бліда. Живіт збільшений в об’ємі. Перкуторно над животом на всьому протязі – тимпаніт, печінкова тупість не визначається. Розлита болючість по всій поверхні живота, виражений дефанс м’язів передньої черевної стінки. Який наімовірніший діагноз? ☻E. Пошкодження порожнистого органу, перитоніт;
Дитина отримала травму живота рулем, під час падіння з велосипеда. Інтраопераційно виявлено розчавлення ділянки підшлункової залози. Ваша тактика: ☻D. Встановлення наскрізного дренажу вздовж залози;
Дитину 12-ти років годину тому вдарили в живіт. Стан середньої важкості, приймає вимушене положення в ліжку. Шкірні покриви бліді, пульс 122 удари на хвилину. Навантаження на ліву реберну дугу дещо болюче. Позитивні симптоми Вейнерта та Куленкампфа. Макроскопічно сеча не змінена. Який найімовірніший діагноз? ☻D. Розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча;
Диференційний діагноз гострого апендициту в дітей ясельного віку слід проводити з наступними захворюваннями: ☻А. Плевропневмонія; ☻В. Інвагінація; ☻Е. Ентероколіт;
Диференційний діагноз інвагінації кишківника в дітей ясельного віку слід проводити з наступними захворюваннями: ☻А. Спастичний коліт; ☻В. Гострий апендицит; ☻D. Незавершений поворот кишківника; ☻Е. Ентероколіт; ☻F. Гельмінтозом
Для діагностики крижово-куприкової тератоми нема потреби проводити: ☻Е) гастрофіброскопію.
Для негайної терапії зупинки серця необхідно корегувати: ☻В. Дихальний алкалоз;
Для підтримання цілісності епітелію сечових шляхів потрібно призначити: ☻D) підвищені дози мікроелементів магнію та цинку;
Для проведення диференційної діагностики між інфільтратом та абсцесом м’яких тканин необхідно провести: ☻A. Пальпацію ураженої ділянки, для визначення флюктуації; ☻C. Ультрасонографію; ☻D. Пункцію утворення ☻E. Комп’ютерну томографію;
Для синдрому Зіверта-Картагенера не характерне: ☻E. Звичайне розташування серця;
Для тератобластоми крижово-куприкової ділянки не характерно: ☻А) кистозна консистенція;
Для якого захворювання характерна дизурія? ☻C) сечокам’яна хвороба;
Для якої пухлини характерне зміщення нирки донизу на екскреторній урограмі? ☻В) нейробластома;
До групи пограничних захворювань, при яких виникають кровотечі з ШКТ відносяться: ☻А. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; ☻D. Тромбоцитопенічна пурпура; ☻F. Коагулопатія новонароджених; ☻G. Термінальний ілеїт; ☻I. Черевний тиф.
До групи соматичних захворювань, при яких виникають кровотечі з ШКТ відносяться: ☻В. Геморагічний діатез; ☻С. Гострі лейкемічні та алейкемічні процеси; ☻D. Дизентерія; ☻Е. Гострий та підгострий гепатит; ☻F. Обмінний ретикульоз; ☻G. Сепсис.
До групи хірургічних захворювань, при яких може виникати кровотеча з ШКТ відносяться: ☻С. Інвагінація кишківника; ☻D. Езофагеальна та параезофагеальна грижі; ☻Е. Подвоєння кишки; ☻F. Синдром Пейтц-Ієгерса; ☻G. Новоутворення ШКТ; ☻I. Поліпи прямої кишки.
До динамічної кишкової непрохідності відноситься: ☻В. Спастична кишкова непрохідність; ☻E. Паралітична кишкова непрохідність; ☻I. Непрохідність, що виникла внаслідок прогресуючого перитоніту.
До механічної кишкової непрохідності відноситься: ☻А. Інвагінація кишківника; ☻С. Обтураційна кишкова непрохідність; ☻D. Странгуляційна кишкова непрохідність; ☻F. Обтурація просвіту кишки клубком аскарид; ☻G. Злукова кишкова непрохідність.
До множинних травм належить: ☻С. Пошкодження двох і більше органів в одній порожнині;
До найбільш характерних локалізацій лімфосаркоми не відноситься: ☻Е) паренхіматозні органи.
До панариція відносяться: ☻A. Шкірний панарицій; ☻B. Пароніхій ☻C. Білянігтьовий панарицій; ☻D. Піднігтьовий панарицій; ☻E. Підшкірний панарицій; ☻F. Сухожильний панарицій;
До симптомів подразнення очеревини не відноситься: ☻С) симптом Філатова;
Допустимі межі консервативної тактики при ранній злуковій післяопераційній кишковій непрохідності наступні: ☻С. 12-24 години від початку захворювання;
Екстрена допомога при наявності травматичного шоку включає: ☻С. Тимчасова зупинка кровотечі, забезпечення адекватного дихання (прийом Шоффара), знеболення, транспортна іммобілізація, зігрівання постраждалого; ☻D. При наявності зовнішньої кровотечі її зупинка, забезпечення прохідності дихальних шляхів, введення знеболюючих препаратів, імобілізація та зігрівання потерпілого.
Ендоскопічна картина опіку стравоходу наступна: ☻A. І ступінь – гіперемія та набряк слизової; ☻B. ІІ ступінь – гіперемія, набряк та окремі ділянки фібринозних нашарувань слизової; ☻F. ІІІ ступінь – набряк слизової, циркулярні фібринозні нашарування та окремі ділянки некрозу слизової стравоходу.
З яких зародкових листків розвивається тератома? ☻D) з усіх листків.
З якою пухлиною найчастіше необхідно диференціювати нефробластому? ☻D) нейробластома;
Згідно з кристалізаційною теорією формального генезу нефролітіазу утворення каменів є наслідком: ☻D) порушення відтоку сечі;
Інтоксикація зумовлена накопиченням таких груп метаболітів, як: ☻A. Бактеріальні екзо- та ендотоксини; ☻C. Токсичних органічних речовин (меркаптан, аміак, індол, скатол, псевдомідіатори та інші); ☻E. Надмірна кількість фізіологічних продуктів обміну речовин (молочна кислота, сечовина, кетокислоти); ☻F. Біологічно активні аміни та медіатори запалення (гістамін, серотонін, простогландини, лейкотрієни та інші).
Калові маси у вигляді «малинового желе» найчастіше характерні для: ☻В. Синдрому Пейтц-Ієгерса; ☻С. Інвагінації кишківника;
Клінічні ознаки гострого пневмотораксу: ☻D. Виражений больовий синдром з ознаками шоку;
Комбіноване ушкодження це: ☻В. Пошкодження двох і більше органів в одній порожнині;
Корткочасна макрогематурія після фізичного навантаження є симптомом при каменях в: ☻D) сечовому міхурі;
Кривава блювота у дитини старшої 3 років звичайно пов’язана з : ☻В. Носовою кровотечею; ☻E. Розширенням вен стравоходу;
Кровопостачання червоподібного відростка та його особливості. ☻D. Апендикулярна артерія та її гілки в 60% є кінцевими, не мають анастомозів з іншими артеріальними системами, навіть із сусідніми гілками a.ileocolica; ☻Е. В 25% людей a.appendicularis, незважаючи на її сліпе закінчення, кровопостачає не тільки апендикулярний паросток, але й ділянку купола сліпої кишки, що знаходиться біля основи відростка.
Кровотеча з дивертикула Меккеля зумовлена: ☻А. Наявністю дистопованих клітин слизової шлунка, рідше підшлункової залози та 12-палої кишки;
Лікарсі засоби, що використовуються в першій фазі запалення, при лікуванні гнійної рани: ☻D. Мазі – левосин, левоміколь; ☻E. 25% дімексиду; ☻F. Мазі – сорбілекс (сульфамеколь дебризан), 5% діоксидинова мазь.
Лікарсі засоби, що використовуються для лікування в другій фазі раневого процесу: ☻A. Мазь Вишневського, вінілін; ☻B. Іхтіолова мазь, облепіхове масло, метилурацилова мазь;
Лікувальна тактика при наявності апендикулярного інфільтрату: ☻С. Консервативне лікування, що включає в себе – антибактеріальну терапію, дезінтоксикаційну терапію, УВЧ на ділянку інфільтрату, гірудотерапію; ☻D. Проводиться консервативне лікування та планова апендектомія через 2-3 місяці;
Лімфовідтік червоподібного паростка та його особливості: ☻В. Лімфа з апендикса відтікає в лімфатичні вузли розміщені в ділянці ілеоцекального кута, а далі в лімфатичні вузли кореня брижі тонкого кишківника; ☻С. У дівчаток лімфатичні судини проходять в складці очеревини lig.appendico-ovaricum (так звана складка Кладо), що призводить до розповсюдження інфекції з запального відростка на правий ячник та маткову трубу і навпаки;
Макрогематурія характерна для: ☻С) пухлини Вільмса;
Макроскопічна характеристика апендикса може бути наступна: ☻А. Довжина від 1 до 10 см; ☻В. Іноді довжина може досягати 30 – 40 см; ☻С. Діаметр в межах 0,4 – 1 см; ☻D. В окремих випадках відросток можу бути відсутній;
Метод лікування напруженого гемопневмотораксу: ☻А. Плевральна пункція; ☻D. Дренування плевральної порожнини по Бюлау;
Метод лікування напруженого пневмотораксу: ☻С. Дренування плевральної порожнини по Бюлау; ☻Е. Дренування плевральної порожнини з пасивною аспірацією;
Метод лікування парціального пневмотораксу: ☻В. Плевральна пункція;
Метод лікування простого пневмотораксу: ☻B. Плевральна пункція; ☻D. Дренування плевральної порожнини з пасивною аспірацією; ☻F. Дренування плевральної порожнини по Бюлау.
Можливою причиною кровотечі із стравоходу може бути: ☻В. Грижа стравохідного отвору діафрагми; ☻С. Синдром Меллорі-Вейса; ☻D. Дивертикул стравоходу; ☻Е. Хімічний опік стравоходу; ☻G. Шлунково-стравохідний рефлюкс.
На відміну від неврином та кист середостіння для тератом характерно: ☻Е) горбкуватість контурів пухлини.
На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки визначається горизонтальний рівень рідини на боці колабованої легені із зміщенням середостіння в протилежний бік. Ваш діагноз: ☻D. Напружений тотальний пневмоторакс;
На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини зі зміщенням органів середостіння вліво. Ваш діагноз: ☻E. Ателектаз лівої легені;
На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини із зміщенням органів середостіння вправо. Ваш діагноз: ☻А. Напружений тотальний лівобічний гемоторакс;
На протязі якого часу лікарю необхідно визначити стан хворого та надати ефективну екстрену допомогу при важких порушеннях дихання: ☻D. 3-4 хвилини.
На якій стадії пухлини Вільмса з’ являються гематогенні метастази? ☻D) 4;
На якій стадії пухлини Вільмса з’ являються лімфогенні метастази? ☻С) 3;
Назвіть симптоми струсу головного мозку: ☻А. Короткочасна втрата свідомості, блювота в перші години після травми, ретроградна амнезія;
Назвіть найбільш імовірне ускладнення пігментного невуса у дитини. ☻А) кровотеча;
Назвіть найбільш ранні симптоми пухлини Вільмса у дітей: ☻А) наявність пухлини в черевній порожнині;
Назвіть основний чинник, який зумовлює розвиток посттравматичної нефрогенної гіпертензії: ☻A) вторинне зморщування нирки;
Назвіть ранній симптом ушкодження сечоводу: ☻D) біль у черевній порожнині;
Назвіть термін можливого консервативного розправлення інвагінату кишківника у дітей до року: ☻В. до 12-18 годин;
Назвіть характерні симптоми пухлини Вільмса при огляді дитини. ☻В) щільна, нерухома, горбиста пухлина в черевній порожнині;
Найбільш інформативний симптом перитоніту при пальпації живота: ☻D) пасивне напруження мязів черевної стінки;
Найбільш інформативними симптомами перитоніту у новонароджених є: ☻С) набряк та гіперемія а черевної стінки;
Найбільш радикальний метод лікування гемангіом: ☻А) хірургічний;
Найбільш точним методом діагностики лімфосаркоми є: ☻D) видалення конгломерату лімфовузлів з біопсією.
Найбільш точним методом діагностики перитоніту у новонародженої дитини є: ☻С) лапароцентез;
Найбільш характерним симптомом позаочеревинного розризу сечового міхура є: ☻C) нудота, блювота, гостра затримка сечі;
Найбільш характерні проблеми, які викликають гемангіоми у дітей: ☻D) косметичний дефект;
Найбільш частою причиною перитоніту у дітей є: ☻С) гострий апендицит;
Найвірогідніший метод встановленя діагнозу ушкодження сечоводу: ☻C) екскреторна урографія;
Найефективніший рентгенологічний метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса: ☻С) екскреторна урографія на фоні пневмоперитонеуму;
Найхарактернішою ознакою для травматичних ушкоджень нирок є: ☻D) гематурія, біляниркова гематома, шок;
Найчастіша локалізація лімфангіом: ☻В) щелепно-лицева ділянка;
Найчастіше гостра кишечка інвагінація зустрічається у дітей віком: ☻D. 4-10 місяців;
Найчастіше малігнізація крижово-куприкової тератоми спостерігається у віці: ☻А) 6-8 місяців;
Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей є: ☻В. Тромбоз ворітної вени і її гілок; ☻С. Вроджений стеноз ворітної вени чи її гілок;
Напишіть 6 основних положень червоподібного паростка.А. медіальне. В. латеральне С. низхідне D. висхідне
Нормальні цифри центрального венозного тиску: ☻D. 80-100 мм вод.ст.;
Оберіть найбільш раціональну тактику лікування диплококового перитоніту: ☻А) лапароскопія, санація черевної порожнини;
Ознаки первинно-злоякісної тератоми: ☻С) швидкий ріст пухлини;
Ознаки первинно-злоякісної тератоми: ☻С) швидкий ріст пухлини;
Оптимальний вік для накладання сплено-ренального анастомозу: ☻Е. Визначається не віком.
Основним методом діагностки при травмах сечового міхура у дітей є: ☻D) цистографія;
Основними методами діагностики дивертикула Меккеля у дітей є: ☻В. Радіоізотопне сканування із введенням радіоактивного технеція; ☻С. Діагностична лапароскопія; ☻E. Діагностична лапаротомія;
Основними методами діагностики інвагінації є: ☻D. Пневмоіригографія;
Основними методами діагностики поліпів прямої кишки є: ☻А. Пальцеве ректальне дослідження; ☻В. Огляд прямої кишки за допомогою ректального дзеркала; ☻С. Ректороманоскопія;
Основні методи проведення диференційної діагностики гострого апендициту та гострого дивертикуліту наступні: ☻В. Лапароскопія; ☻С. Лапаротомія;
Основні пальпаторні симптоми гострого апендициту у дітей. ☻А. Пасивне напруження м’язів передньої черевної стінки в клубовій ділянці справа; ☻Е. Відштовхування дитиною руки хірурга, що проводить пальпацію живота в правій клубовій ділянці.
Основні симптоми гострого апендициту у дітей дошкільного та шкільного віку. ☻А. Біль в животі ниючого та постійного характеру; ☻В. Виникнення болю в епігастральній ділянці, який згодом переміщується в праву клубову ділянку; ☻Е. Відсутність апетиту, нудота, одно- дворазова блювота в перші години захворювання; ☻G. Нормальна або субфібрильна температура тіла: ☻Н. Різниця ректальної та аксілярної температур ˃0,5-1ºС (симптом Ленандера); ☻К. Невідповідність між ЧСС та температурою тіла.
Основні симптоми гострого апендициту у дітей ясельного віку. ☻А. Бурхлива клінічна картина, що виникає на фоні повного здоров’я: дитина стає неспокійна, капризна, відмовляється від їди, з’являється багаторазова блювота, температура тіла може підвищуватись до 38 - 40ºС; ☻С. Діти, що раніше активно рухалися, стають в’ялі, бояться рухатися, не встають на ноги. Нерідко спостерігаються дизуричні розлади, може бути рідкий стілець, частота якого наростає. В калі можуть бути патологічні домішки (слизь, прожилки крові). Живіт відстає в акті дихання, піддутий;
Основні фізикальні симптоми гострого апендициту у дітей до 3 років. ☻А. Посилення неспокою та крику дитини при пальпації правої здухвинної ділянки, в порівнянні з пальпацією інших областей живота; ☻С. Визначення інфільтрату при проведені ректального дослідження прямої кишки; ☻D. Визначення пасивного напруження м’язів передньої черевної стінки справа при проведені пальпації живота під час фізіологічного сну.
Панарицій, це: ☻C. Збірне поняття, до якого відносяться нагнійні процеси в ділянці пальців;
Парапроктитом називають: ☻A. Неспецифічне запалення клітковини, що знаходиться навколо кінцевого відділу прямої кишки; ☻B. Криптогландулярний абсцес;
Патогномонічним рентгенологічним симптомом перфоративного перитоніту є: ☻А) симптом серпа;
Передопераційна підготовка при перитоніті не обов’язково повинна включати: ☻D) імунотерапію.
Передопераційна підготовка при розповсюдженому перитоніті проводиться: ☻D) обов’язково, в усіх випадках.
Перечисліть гістологічні варіанти запалення червоподібного паростка: А. катаральний В. флегмонозний С. гангренозний D. перфоративний
Перечисліть основні ознаки наявності гнійного запалення м’яких тканин: ☻I. Все перечислене.
Під час операції, з приводу проникаючого поранення товстої кишки, в черевній порожнині виявлено розлитий каловий перитоніт. Ваша тактика? ☻B. Санація черевної порожнини, рану кишки виводять на передню черевну стінку у вигляді протиприродного вихідника;
Пізня післяопераційна злукова кишкова непрохідність виникає: ☻Е. Виникає після місяця, що минув після оперативного втручання
Після відновлення серцевої діяльності хворий залишається в коматозному стані. Яке лікування необхідно проводити: ☻В. Гіпотермія, кортикостероїдна терапія; ☻E. Проводиться штучна вентиляція легень, введення альбуміну та антигіпоксантів;
Пневмоурографію застосовують для діагностики у випадку: ☻D) ускладнення СКХ гідронефрозом;
Поєднаною травмою вважається: ☻Д. Пошкодження втрутрішніх органів і опорно-рухового апарату; ☻Е. Пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах.
Показання для термінової діагностичної лапароскопії: ☻Е. Все перелічене.
Показання до термінового встановлення зонда Блекмора в роздутому стані: ☻С. Падіння АТ нижче вікової норми; ☻E. Неефективність консервативної терапії.
Показання до термінового лікування тератоми: ☻В) підозра на малігнізацію;
Постійний симптом при зовнішньо-печінковій портальній гіпертензії: ☻D. Спленомегалія;
При відривах кишки від брижі тактика хірурга наступна: ☻C. Проводиться видалення зміненої ділянки кишки з накладенням анастомозу «кінець до кінця»;
При відсутності заслінки Герлаха виникає: ☻С. Поступлення в просвіт відростка кишкового вмісту; ☻D. Неможливість випорожнення відростка від попавшого в його просвіт кишкового вмісту.
При диплококовому перитоніті зустрічаються наступні симптоми, крім: ☻Е) порушення менструального циклу.
При диференційній діагностиці первинного перитоніту найбільше спільних симптомів з наступною патологією: ☻А) гострий апендицит;
При значному ушкодженні печінки необхідно: ☻F. Тампонувати рану печінки фрагментом сальника та ушивати вузловими швами.
При наявності гемотораксу пункція та дренування плевральної порожнини проводиться в: ☻Е. VI-VII міжребір’ї по задній аксілярній лінії.
При наявності пневмотораксу пункція та дренування плевральної порожнини проводиться в: ☻А. ІІ-ІІІ міжребір’ї по середньо-ключичній лінії;
При наявності рани шлунку проводиться: ☻A. Санація черевної порожнини, ушивання рани шлунка двохрядним швом;
При отриманні травми живота шляхом удару в перекладину турніка, руль велосипеда найчастіше ушкоджується: ☻F. Сечовий міхур.
При підозрі на перитоніт у дитини правильною тактикою буде: ☻D) негайна госпіталізація в дитяче хірургічне відділення.
При підозрінні на розрив позаочеревинної частини 12-палої кишки найінформативніше дослідження: ☻E. Гастродуоденоскопія;
При пошкодженні порожнистого органа в дитини будуть відмічатися наступні симптоми, крім: ☻D. На фоні задовільного стану періодично виникає біль в животі, переважно по правому фланку; ☻F. На оглядовій рентгенограмі патологічні ознаки відсутні.
При проведені апендектомії у дітей до 3 років частіше використовують: ☻А. Лігатурний метод;
При розриві стінки тонкої кишки проводиться: ☻A. Санація черевної порожнини, ушивання рани кишки двохрядним швом;
При типових формах інвагінації після дефекації найхарактернішим є наявність: ☻С. Кров’янистої желеподібної маси;
При якій локалізації конктемента виникає найбільша загроза повного блокування нирки? ☻A) камінь верхньої чашечки;
При якій локалізації спостерігається найшвидший ріст гемангіом? ☻А) на голові;
При якому захворюванні, що спричиняє гостру затримку сечі, катетеризація протипоказана: ☻A) фімоз;
Причинами перитоніту у новонароджених не можуть бути ☻Е) фетоплацентарна недостатність.
Причини виникнення лімфаденіту можуть бути наступні: ☻A. Виникає як вторинне захворювання внаслідок розповсюдження інфекції з вогнищ, що виникають в інших органах і тканинах (гнійники різної локалізації, карієс тощо); ☻B. Виникає внаслідок розвитку специфічного процесу (туберкульоз, ієрсиніоз, сифіліс тощо);
Причини надпечінкової форми портальної гіпертензії: ☻E. Захворювання серця з недостатністю його правих відділів; ☻F. Синдром Бадда-Кіарі.
Пункція перикарду проводиться: ☻D. В центрі кута між мечеподібним паростком та реберною дугою, на 2 см всередину до лівого соска молочної залози;
Пупкова вена найчастіше всього впадає в: ☻D. Основний стовбур ворітної вени;
Рання післяопераційна злукова кишкова непрохідність виникає: ☻С. Виникає на протязі місяця після оперативного втручання;
Рентгенологічна картина при пошкодженні порожнистого органу характеризується наступними ознаками: ☻C. Наявність вільного повітря між діафрагмою та печінкою;
Рентгенологічні ознаки крижово-куприкової тератоми: ☻В) наявність кісткових та вапняних включень;
Розрізняють такі анатомічні локалізації гострих парапроктитів: ☻F. Все перечислене вірно.
Розрізняють такі форми лімфаденіту, як: ☻B. Інфільтративна; ☻D. Абсцедуюча або гнійна; ☻F. Аденофлегмона.
Симптом Куленкампфа це? ☻B. Невідповідність різкої болючості в животі такому ж напруженню м’язів передньої черевної стінки; ☻C. Наявність болючості передньої стінки прямої кишки при ректальному дослідженні;
Симптомами травматичного пошкодження порожнистих органів черевної порожнини є наступні, крім: ☻D. Гострий біль в животі переймоподібного характеру, що локалізується в правій здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини відсутні; ☻G. Різко посилена перистальтика, поява патологічних шумів;
Симптоми лівобічного апендициту обумовлені наступними особливостями: ☻А. Підвищена рухомість сліпої кишки; ☻В. Загальна брижа тонкої та товстої кишки; ☻С. Зворотнім розміщенням органів;
Стан дитини дуже важкий. Виражена дихальна недостатність. Втяжіння поступливих місць грудної клітки. На рентгенограмі підвищена прозорість обох легень. Ваш діагноз: ☻D. Фіксоване стороннє тіло трахеї;
Стимуляція кишківника при післяопераційній непрохідності здійснюється за допомогою: ☻А. Довенне введення 10% розчину NaCL по 2 мл на рік життя дитини; ☻В. Підшкірне введення 0,05% розчину прозерину по 0,1 мл на рік життя; ☻D. Сифонна клізма через 30-40 хвилин після стимуляції;
Стінка апендикса складається із: ☻А. Серозного, м’язового, підслизового та слизового шарів; ☻С. За своєю будовою стінка апендикса майже відповідає будові стінки сліпої кишки, а особливістю підслизового шару апендикса є наявність в ньому великої кількості (від 200 до 600 – в залежності від віку) лімфатичних фолікулів, які можуть поєднуватись між собою, створюючи фолікулярні бляшки;
Термін «політравма» включає такі види ушкоджень: ☻В. Множинні, поєднані і комбіновані ушкодження
Терміни консервативної терапії пізньої злукової післяопераційної кишкової непрохідності:. ☻В. 3-6 годин;
У дитини 10 років на 5 добу після операції клінічна картина ранньої злукової непрохідності кишківника. Необхідно провести: ☻С. Дати випити барій, провести консервативні заходи; ☻E. Оглядову рентгенограму органів черевної порожнини.
У дитини 7 років клінічна картина пізньої злукової післяопераційної кишкової непрохідності. ЦВТ-0. Ваша тактика: ☻E. Операція після передопераційної підготовки;
У дитини в ділянці післяопераційного рубця виникло щільне утворення рожевого кольору, розмірами 2,5 см в діаметрі. Найімовірніше це: ☻С) келоїд;
У дитини віком 6 місяців раптово з’явились переймоподібні болі в животі, блювота. Відмічається затримка стільця. При ректальному дослідженні виявлено кров. Ваш діагноз: ☻E. Інвагінація кишківника.
У дитини віком 8 місяців періодичний неспокій, плач, багаторазова блювота. Per rectum – рясна кровотеча. Давність захворювання 12 годин. Діагноз: ☻С. Інвагінація кишківника;
У дитини є рухоме утворення в ділянці надбрівної дуги розміром 2 см в діаметрі, покрите незміненою шкірою. Найімовірніше це: ☻С) дермоїдна киста;
У дитини під час оперативного втручання виявлено масивний розрив селезінки з переходом в ділянку воріт та активною кровотечею. Дії хірурга включають: ☻D. Страхувальний дренаж без маніпуляцій на селезінці ☻E. Спленектомію з імплантацією пульпи селезінки;
У дитини странгуляційна непрохідність. Необхідно: ☻В. Лапароскопія після короткочасної передопераційної підготовки; ☻F. Операція після короткочасної передопераційної підготовки до 3 годин.
У хворого з важкою черепно-мозковою травмою після 3 годин спостереження зберігається підозра на внутрішньочеревну кровотечу. Ваша тактика: ☻D. Лапароцентез; ☻F. Повторне УЗД.
У хворого, неодноразово оперованого з приводу злукової непрохідності кишечника, під час операції виявлено виражений злуковий процес. Ваша тактика: ☻D. Розділення злук, шинування кишечника на зонді;
У хворої дитини важкий стан, виражені ознаки дихальної недостатності, дзвінкий голос, періодично чути симптом «оплеску». Визначіть локалізацію стороннього тіла: ☻E. Балотуюче стороннє тіло трахеї;
Улюбленою локалізацією нейробластоми є: ☻D) заочеревинний простір.
Факторами, які сприяють пошкодженню порожнистого органу при травмі є наступні: ☻A. Наповнення порожнистого органу; ☻D. Розслаблення м’язів передньої черевної стінки; ☻E. Патологічні зміни в стінці порожнистого органу;
Феномен раневої контрактації, це: ☻B. Рівномірне концентричне зменшення площі рани за рахунок зближення її країв, що відбувається в 2 фазі перебігу гнійного раневого процесу; ☻E. Розвиток сполучної тканини, нових капілярів та фібробластів паралельно з інтенсивним утворенням колагену, що відбувається в 2 фазі перебігу гнійного раневого процесу;
Флегмоною називають: ☻D. Гнійне запалення м’яких тканин, що не має чітких меж.
Характерні ознаки синдрому Пейтц-Ієгерса: ☻В. Наявність пігментних плям на обличчі, губах, слизовій рота; ☻С. Сегментарний поліпоз кишківника; ☻D. Рецидивуюча інвагінація;
Характерною ознакою розповсюдженого перитоніту при аускультації живота є: ☻С) відсутність перистальтичних шумів;
Хлопчик 8 років отримав травму живота під час падіння з дерева. При огляді виявлено шкіра бліда, екскоріації по лівому фланку живота. Дитина приймає вимушене положення на лівому боці. При спробі вивести дитину з цього положення він знову його приймає. Ваш попередній діагноз? ☻B. Розрив селезінки із внутрішньочеревною кровотечею;
Чим проводити промивання шлунку, якщо дитина випила оцтову есенцію і відразу поступила в стаціонар? ☻B. Луговим розчином; ☻F. Розчином соди.
Чим проводити промивання шлунку, якщо дитина випила ковток їдкого лугу? ☻А. Підкисленим розчином; ☻F. Амінокапроновою кислотою.
Що необхідно робити при пораненні серця? ☻С. Негайно почати загальне знеболення і операцію, не чекаючи виведення дитини з термінального стану, проводячи одночасно інфузійну патогенетичну та симптоматичну терапію;
Що слід робити при пораненні серця? ☻D. Негайно розпочати загальне знечулення і операцію, не чекаючи виведення дитини з термінального стану, проводячи одночасно інфузійну патогенетичну та симптоматичну терапію;
Яка локалізація рабдоміосаркоми у дітей характерна ☻Е) всі вищенаведені.
Яка послідовність стадій розвитку перитоніту правильна? ☻С) реактивна, токсична, термінальна;
Яке ускладнення не характерне для лімфангіом? ☻С) малігнізація;
Який з методів лікування лімфангіом найбільш ефективний? ☻D) хірургічний;
Який з нижче наведених видів перитоніту відноситься до первинного? ☻В) диплококовий;
Який метод дослідження є найбільш інформативним у діагностиці каменя сечового міхура? ☻C) пневмоцистографія;
Який метод дослідження є найінформативнішим при гострій травмі нирок? ☻C) цистоскопія;
Який метод дослідження протипоказаний при розриві сечоводу? ☻C) низхідна уретрографія;
Який метод лікування завжди ефективний при нейробластомі? ☻В) променева терапія;
Який метод хірургічного лікування пухлини Вільямса на І стадії правильний? ☻С) розширена трансперитонеальна нефректомія;
Який хірургічний доступ при розповсюдженому апендикулярному перитоніті буде адекватним? ☻D) широкий серединний
Які аускультативні дані визначаються на боці ураження при напруженому пневмотораксі? ☻Е. Дихання різко ослаблене.
Які додаткові методи дослідження необхідні в діагностиці гемангіом? ☻В) загальний аналіз крові;
Які з нижчеперечислених видів каменів не відносяться до неорганічних? ☻A) цистинові;
Які із вищевказаних фізіотерапевтичних процедур використовують для лікування раневого процесу? ☻B. УВЧ; ☻D. Електрофорез із дімексидом;
Які основні клінічні ознаки капілярної гемангіоми у дітей? ☻А) пухлина має чіткі контури, міняє забарвлення при натисканні;
Які фази виділяють в протіканні гнійного раневого процесу? ☻A. Фаза запалення, в яку входять 2 періоди – судинних змін та очищення рани; ☻C. Фаза репарації – утворення та дозрівання грануляційної тканини; ☻E. Фаза епітелізації та реорганізації рубця;
Якому методу бужування віддають перевагу при «свіжому» опіку стравоходу (5-8 днів)? ☻А. Сліпому; ☻С. Прямому через езофагоскоп;