Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Національна Академія наук України
Рада по вивченню продуктивних сил України
Бутрим Оксана Володимирівна
На правах рукопису
УДК 338.978
РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЦТВ У МІСТАХ УКРАЇНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Спеціальність 08.10.01 –розміщення продуктивних
сил і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.
Науковий керівник: доктор географічних наук, професор
Степаненко Анатолій Васильович,
Рада по виченню продуктивних сил
України НАН України, головний
науковий співробітник.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Стеченко Дмитро Миколайович,
професор кафедри іноваційного менеджменту та підприємництва Національного університету імені Тараса Шевченка;
кандидат економічних наук Коржунова Наталія Володимирівна, старший науковий співробітник Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Провідна організація: Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, відділ методології і методів комплексного розвитку регіонів.
Захист дисертації відбудеться "_4_"_березня_" 1999 р. о _14_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м.Київ –, бульвар Тараса Шевченка, 60, третій поверх.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м.Київ –, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий "_3_"_лютого_" 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради доктор географічних наук П.С.Коваленко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На території України створено потужну техносферу, навантаження якої на навколишнє природне середовище в 4-5 разів перевищує аналогічні показники у розвинутих країнах світу. Ситуація обтяжується підвищенням частки застарілих технологій і обладнання, зниженням рівня модернізації та оновлення виробництва, кризою в економіці. У середньому рівень зносу промислово-виробничих основних фондів (ПВОФ) України, які старіють як морально, так і фізично, виробляючи нормативний, резервний, а потім і фізичний ресурс, перевищує 48%, а машин і обладнання 60%. У структурі техносфери велика роль належить потенційно небезпечним підприємствам, на які по країні припадає більше 33% обсягу виробництва і 21% працюючих. Це є одним із чинників більш потужних і все більш небезпечних аварій і катастроф, що несуть загрозу для населення, економіки і довкілля. В зонах можливого ураження потенційно небезпечними об’єктами проживає більше 20 млн. чол. населення. Зростання кількості та масштабів одиничних потужностей промислових об’єктів не супроводжувалось створенням адекватної потребам суспільства системи забезпечення техногенно-екологічної безпеки населення і економіки. Така система повинна базуватися на відповідних соціально-економічних і організаційно-правових заходах, необхідних технічних засобах щодо захисту людей. Перехід до економіки змішаного типу, демонополізація виробництва ускладнюють розвиток потенційно небезпечних підприємств. Кожний підприємець вирішує питання безпеки, виходячи з власного уявлення про неї.
Запобігання техногенним аваріям і зменшення їх впливу на економіку, природу і населення набуває загальнодержавної ваги. Тому необхідні ефективні механізми забезпечення безпеки на випадок надзвичайних ситуацій з працездатними зв’язками на національному й локальному рівнях, що спрямовані на збереження нормальних умов життєдіяльності на територіях функціонування потенційно небезпечних виробництв.
Проблеми техногенних аварій і катастроф досліджувались в працях О.М.Алимова, С.І.Дорогунцова, В.А.Заславського, Р.Кіні, Ю.М.Манцевича, А.В.Степаненка, А.М.Федорищевої. Питанням забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища присвячені роботи П.П.Борщевського, Б.В.Буркинського, В.М.Геєца, А.Гора, Б.М.Данилишина, М.І.Долишнього, С.Дилена, Б.Комонера, І.І.Лукінова, В.Маршала, В.О.Паламарчука, М.М.Паламарчука, Д.М.Стеченка, Г.Уайта, А.Хейберга, Н.М.Чумаченка та інших. Економічні аспекти техногенно-екологічної безпеки висвітлювались у доробках М.І.Бордукова, В.М.Буркова, М.М.Брушпінського, А.М.Владимирова, Г.К.Гофмана, В.І.Ізмалкова, К.Б.Кокошкіна, В.В.Кондрат’єва, В.І.Пили, А.І.Потапова та інших.
Незважаючи на багаточисельність досліджень, до цих пір відсутня концептуально цілісна і науково-обгрунтована політика техногенно-екологічної безпеки з питань розвитку та розміщення потенційно небезпечних виробництв. Враховуючи, що близько 90-92% виробничих потужностей промисловості, в тому числі і потенційно небезпечних виробництв, локалізується в містах, є необхідність комплексного дослідження питань їх розвитку і розміщення у міському середовищі та наукових розробок, пов’язаних з методологічним і методичним забезпеченням оцінки ризику і запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного походження. У зв’язку з цим постає потреба вивчення проблем розміщення та розвитку потенційно небезпечних виробництв у містах, упередження надзвичайних ситуацій, підвищення якості управління техногенно-екологічною безпекою міського середовища через удосконалення системи нових економічних механізмів з урахуванням особливостей економіки перехідного періоду.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, які виконуються Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темах: 4.2.1.2.54 “Прогноз (схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів”; 4.2.1.2.53 “Комплексний прогноз науково-технічного і соціально-економічного розвитку України”; "Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся", №252; 11.01.00/035-93 “Приватизація потенційно небезпечних виробництв: механізм реалізації та методологія моніторингу еколого-економічного становища”. Окремі напрямки дослідження розроблені автором по темі 4.2.1.4.56 “Наукове забезпечення регіонального регулювання техногенно-екологічної безпеки населення та стійкості економіки України при можливих техногенних аваріях, катастрофах та стихійних лихах”, а також науковими напрямками тем Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України “Державної програми соціально-економічного розвитку українського Причорномор’я”; “Наукових основ системи забезпечення ресурсно-екологічної безпеки в Одеській області”; доповідної записки “Про оцінку рівня соціально-економічного розвитку Одеської області”.
Мета і завдання роботи. Метою дослідження є обгрунтування питань розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв у містах України, оцінка ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру у міському середовищі і обгрунтування напрямків підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки. Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є комплексна система забезпечення техногенно-екологічної безпеки міського середовища з урахуванням розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв із застосуванням економічних регуляторів ринкової економіки. Об’єктом дослідження є потенційно небезпечні виробництва, розміщені у містах України.
Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасна економічна теорія, основні засади екологічної безпеки, викладені у працях вчених з питань теорії і методики, аналізу розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв, досягнень вітчизняної і світової наукової думки з проблем забезпечення прийнятного рівня техногенно-екологічної безпеки в умовах переходу до ринкових відносин. При вирішенні поставлених завдань було застосовано системний аналіз, еколого-економічне моделювання, статистичні, порівняння, економіко-математичні та інші методи.
Наукова новизна одержаних результатів. До нових наукових результатів, які одержані в роботі, належать наступні: Розроблено нові підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв у містах України
Практичне значення наукових результатів. Розроблені теоретико-методичні основи аналізу і оцінки рівня ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження в розрізі міських поселень, наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв вирішують задачі:
Результати дисертаційного дослідження, використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при підготовці ряду наукових доповідей і доповідних записок, направлені в центральні та регіональні органи управління, а також зацікавленим міністерствам і відомствам. Крім того, вони використані при виконанні планових науково-дослідних робіт, виконаних Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, Державним науковим центром радіогеохімії оточуючого середовища НАН України, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії, Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Науково-дослідним економічним інститутом Мінекономіки України, а також у Національному університеті імені Тараса Шевченка ввійшли складовою частиною курсу лекцій "Моделі та методи моделювання ризику" факультету кібернетики.
Декларація особистого внеску в отримані наукові результати.
Основні наукові положення, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно. Наукові результати дослідження отримані особисто автором, і є його внеском у розвиток і розміщення продуктивних сил України і регіональної економіки.
Апробація результатів роботи. Основні положення теорії, методології, практики виконаного дослідження доповідались в тезах: міжнародної науково-практичної конференції (“Екологія і освіта: проблеми теорії і практики”, Умань, 20-21 квітня 1994р.); другого міжнародного конгресу українських економістів (“Україна в світовому економічному просторі”, Одеса, 23-27 травня, 1994р.); міжнародної науково-практичної конференції (“Регион и география”, Пермь, 15-19 мая, 1995г.).
Публікації. Результати досліджень опубліковано у 7 наукових роботах загальним обсягом 4,15 друкованих аркуша
Структура і зміст дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 238 сторінок машинописного тексту, в тому числі: ілюстрації на 17 сторінках (7 схем і 10 рисунків), список використаних джерел на 9 сторінках (з них 7 - іноземною мовою), додаток на 62 сторінках (4 таблиці).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Перший розділ “Теоретико-методологічні питання розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв та техногенно-екологічна безпека” присвячено викладенню теоретико-методологічних аспектів процесу розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв та їх впливу на економіку техногенно-екологічної безпеки. Проаналізовано зміст поняття "потенційно небезпечне виробництво", проведено ідентифікацію основних видів техногенних небезпек, обгрунтовано найбільш важливі принципи техногенно-екологічної безпеки розвитку, життєзабезпечення міст. Розкрито сутність, наукові підходи оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру та виявлені етапи і елементи процесу його оцінювання.
Ідентифікація небезпечного виробництва –це процес визначення властивості господарського об’єкту з точки зору можливого негативного впливу на населення, оточуюче середовище і виробництво. За характером цього впливу розрізняють:
Техногенно-екологічна безпека є захищеність людини та навколишнього природного середовища від небезпечних діянь техносфери. Процес переходу ПНВ із нормального стану в аварійний називають критичним, а обстановка, що склалася в результаті аварії, є надзвичайною ситуацією. Існує багато підходів до класифікації надзвичайних ситуацій:
Досвід техногенних аварій і катастроф, а особливо Чорнобильська катастрофа, доводять хибність прийнятого раніше підгрунтя “нульового” ризику (абсолютної безпеки), який є одним із головних принципів техногенно-екологічної безпеки. Необхідно спиратися на вибір рівня ризику в межах від мінімального (зневажливо малого) до максимально припустимого. Це мінімізує збитки і з’являється можливість віднайти компроміс між необхідністю витрачати кошти на підвищення безпеки і економічними прибутками. Основними принципами техногенно-екологічної безпеки є: системності екологічної безпеки; неспівставність економічних і соціальних ефектів та безумовний пріоритет останнього; невід’ємне право людини на здорове навколишнє середовище; інтернаціоналізація екологічної безпеки; плата за ризик; свобода екологічної інформації; компроміс між поколіннями.
Імовірність реалізації потенційної небезпеки, що ініціюється промисловим підприємством, та (або) негативних наслідків цієї реалізації називається ризиком промислових підприємств. Процес оцінки ризику складається з етапів: формування бази даних по місту, яке досліджується; аналіз ризику для навколишнього природного середовища і здоров’я населення –кількісне оцінювання ризику шкідливого впливу для типових аварій; формування стратегії управління і оперативних планів дій на випадок надзвичайної ситуації. Процедура оцінки ризику формується з елементів: ідентифікації небезпеки, тобто визначення джерел, форм і об’єктів їх потенційного впливу; факторів ризику –оцінка ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій; стандарту безпеки людини і екосистеми з точки зору впливу певних дестабілізуючих факторів; комплексної характеристики ризику з використанням якісних і кількісних параметрів, що встановлені попередніми операціями.
Останнім часом у світовому науковому пошуку намічається перехід від домінуючого розгляду проблем економіки і екології одного над іншим до їх сумісного вирішення. Екологічна якість, соціальний добробут і економічне життєзабезпечення в сукупності складають динамічну систему взаємозв’язків, що забезпечують стійкий розвиток міського середовища.
Другий розділ “Аналіз та діагностика розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв і економіка техногенно-екологічної безпеки міст” характеризує сучасний стан розміщення ПНВ у міських поселеннях України. На основі розробленого механізму оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження проведена комплексна оцінка техногенно-екологічної безпеки міст та їх типологія за станом екологічної безпеки.
Обчислено імовірність безаварійної роботи на основі економічних показників, що демонструють процеси зношення технічних систем: загальний рівень старіння промислово-виробничих основних фондів, та амортизація, що є об’єктивним процесом поступового зношування ПВОФ фондів. Вони опосередковано зв’язані з рівнем аварійності. Використовуючи характеристики залежності надійності від часу роботи за допомогою експоненціальної моделі розподілення часу до поломки отримано:
Р(t) = e-t (долей одиниці), (1)
де –параметр моделі, статистичний показник інтенсивності потенційних відмов за період часу (кількість відмов за період часу);
t –(кінцевий момент часу дослідження, останній рік).
=N(t,t+t)/[100% - N(t,t+t)]t (кількість відмов за період часу), (2)
де N(t,t+t) - число зношених ПВОФ в певний інтервал часу (відсотків);
t –інтервал часу експлуатації як відношення загального рівня зносу ПВОФ до темпів його зносу (років).
Оскільки поняття ймовірності відмови є доповнюючим імовірність безвідмовної роботи до одиниці, то:
R = 1-P, (3)
де R - ризик появи аварії на об’єкті (долей одиниці);
Р - імовірність безаварійної роботи об’єкту (долей одиниці).
Далі можна визначити величину регіонального аварійного ризику по місту без врахування взаємовпливу виробничих об’єктів:
Р , (4)
де Р - імовірність безаварійної ситуації міста (долей одиниці);
- булева змінна, що характеризує стан окремого об’єкту: =1, якщо об’єкт знаходиться в робочому стані і =0, якщо в неробочому.
х=(х,х,...,хn)єХ –булевий вектор, що характеризує стан всіх виробництв міста в цілому ( множина всіх можливих станів);
–структурна функція, що задається на множині Х;
n –кількість об’єктів, що розглядається (одиниць);
–ймовірність безаварійного функціонування окремого об’єкту (долей одиниці).