Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗБОРОВСЬКА ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА
УДК 330.341.1
Управління оборотним капіталом промислових підприємств
Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Маріуполь - 2006
Дисертацією є рукопис.
_Роботу виконано в Гуманітарному університеті "Запорізький інститут державного та муніципального управління".
Науковий керівник -
доктор наук з державного управління, професор
Дацій надія Василівна,
Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", завідувач кафедри "Облік і аудит"
Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор
Нусінов Володимир Якович,
Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України; завідувач кафедри
кандидат економічних наук, доцент
Нестеренко Жанна Кирилівна,
Запорізький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри
.Провідна установа Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем економічної стратегії прогнозування та регулювання економіки, м. Київ.
Захист відбудеться "27" вересня 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 7.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 7.
Автореферат розісланий "25" серпня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки в Україні відбуваються істотні зміни в механізмі функціонування промислових підприємств, зумовлені економічними реформами, що проводяться в країні. У промисловому секторі економіки функціонує основна маса підприємств, управління діяльністю яких охоплює широкий спектр питань організаційного, економічного і фінансового характеру, якість вирішення котрих багато в чому визначається станом оборотного капіталу. Його наявність, достатність, міра завантаження в обороті, забезпеченість джерелами фінансування зумовлюють рівень ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості підприємств. Раціональна й ефективна система управління оборотним капіталом є чинником поліпшення фінансового й організаційного стану промислових підприємств.
Суть і роль оборотного капіталу, ефективність його формування та використання висвітлені у працях провідних українських економістів, таких як І.А. Бланк, А.Д. Василік, М.В. Володькіна, К.В. Ізмайлова, Г.Г. Кірейцев, М.Я. Коробов, Л.А. Лігоненко, А.М. Поддєрьогін, Р.А. Слав’юк та ін. Різним аспектам управління оборотним капіталом присвячені праці таких зарубіжних учених-економістів, як Е.Р. Брігхем, І.В. Зелгавілс, В.В. Ковальов, Б. Коллас, М.Н. Крейніна, Т. Манесс, Л.Н. Павлова, В.Л. Перламутров, І.В. Пещанська, Е.С. Стоянова, Дж. Хорн, Р.Н. Холт, Л. Шелл.
Вивчення опублікованих праць і практики господарської діяльності показало, що достатнього висвітлення не дістали принципово важливі питання, пов’язані з формуванням ефективної політики управління оборотним капіталом промислових підприємств. Особливості формування оборотного капіталу в промисловості з використанням математичних методів не знайшли достатнього висвітлення в економічній літературі, а обґрунтування оптимальної системи управління оборотним капіталом промислових підприємств у сучасних умовах адаптації до світових вимог не привернуло достатньої уваги науковців. Сьогодні актуальними є розробка й обґрунтування науково-методичного підходу до формування та вдосконалення механізму використання оборотного капіталу промислового підприємства за рахунок розробки економіко-математичних моделей, програми подальшого розвитку підприємства.
Актуальність вищевикладених аспектів формування ефективної політики управління оборотним капіталом промислового підприємства, недостатній їх теоретичний розгляд і практичне застосування зумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання і напрями дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”.
У межах теми особисто здобувачем як співвиконавцем було внесено пропозиції з питань управління оборотним капіталом промислового підприємства, запропоновано математичну модель оптимізації джерел фінансування оборотного капіталу підприємства.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення засад ефективного використання оборотного капіталу на промислових підприємствах України та розробка методичних підходів щодо формування системи управління оборотним капіталом в умовах ринкової економіки, реалізація яких буде сприяти забезпеченню конкурентоспроможності суб’єктів господарювання.
Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:
проведено теоретичне дослідження сутності та змісту управління оборотним капіталом, системи фінансово-економічного управління та розглянуто особливості функціонування системи управління оборотним капіталом на промислових підприємствах;
удосконалено класифікацію оборотного капіталу для цілей управління;
обґрунтовано механізм впливу керуючої системи підприємства на величину та структуру оборотного капіталу;
здійснено аналіз чинників, що впливають на формування оборотного капіталу промислових підприємств;
проаналізовано та доповнено методику оцінювання функціонування оборотного капіталу промислових підприємств з метою визначення параметрів критичного рівня власного оборотного капіталу підприємства;
проведено комплексний аналіз ефективності використання оборотного капіталу і джерел його фінансування на промислових підприємствах;
розроблено методичний підхід щодо формування величини оборотного капіталу на основі використання результатів економіко-математичного моделювання;
розроблено і програмно реалізовано методику прогнозування та планування оптимальної величини оборотного капіталу підприємства, заснований на використанні економіко-математичної моделі із застосуванням методу групового обліку аргументів.
Об'єктом дослідження є процес управління оборотним капіталом промислових підприємств.
Предметом дослідження є теоретичне і методичне забезпечення оцінки ефективності функціонування системи управління оборотним капіталом на промисловому підприємстві.
Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа дисертації базується на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів формування і використання оборотного капіталу промислових підприємств в умовах ринкової економіки, які висвітлені в працях зарубіжних і вітчизняних учених.
У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистичного, економічного та фінансового аналізу (проведення оцінки ефективності формування і використання оборотного капіталу промислових підприємств), монографічний (обґрунтування системи управління оборотним капіталом промислових підприємств), економіко-математичного моделювання (моделювання залежності величини оборотного капіталу від мікроекономічних чинників) та інші.
Інформаційну базу досліджень становлять чинні законодавчі й нормативні документи; галузеві методики, які регулюють процеси функціонування інформаційних систем на підприємствах металургійного та машинобудівного комплексу; офіційні статистичні матеріали; дані обліку і звітності ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод”, ЗАТ “Чернівецький машинобудівний завод”, ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ЗАТ “Київський завод світлочутливих матеріалів “Фотон”, ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”; матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна проведеного дисертаційного дослідження полягає у наступному:
вперше:
запропоновано метод формування системи економічного управління оборотним капіталом промислового підприємства на основі комплексного застосування методів аналізу, оцінки, прогнозування та планування, що створює засади її ефективного використання у процесі розробки та прийняття управлінських рішень;
обґрунтовано механізм впливу керуючої системи підприємства на величину та структуру оборотного капіталу, який засновано на виробничих, маркетингових, фінансових і макроекономічних факторах, що дозволяє ефективно управляти якісними характеристиками та функціонуванням оборотного капіталу;
запропоновано і програмно реалізовано методику прогнозування та планування оптимальної величини оборотного капіталу підприємства з урахуванням особливостей його фінансово-господарської діяльності, який засновано на використанні економіко-математичної моделі із застосуванням методу групового обліку аргументів;
удосконалено:
класифікацію оборотного капіталу підприємства за наступними ознаками: форма функціонування; місце використання; рівень ризику вкладення капіталу. Це дозволило поліпшити систематизацію елементів оборотного капіталу для підвищення обґрунтованості і ефективності управління результативністю фінансово-економічної діяльності підприємства;
метод оцінки ефективності використання оборотного капіталу промислового підприємства застосуванням показників іммобілізації власного оборотного капіталу, відносного рівня кредиторської заборгованості підприємства, що дозволило визначити параметри критичного рівня власного оборотного капіталу підприємства;
методичний підхід щодо формування величини оборотного капіталу на основі використання результатів економіко-математичного моделювання, що дозволяє виявляти зовнішні і внутрішні резерви збільшення оборотного капіталу;
дістало подальшого розвитку:
поняття “оборотний капітал”як ресурси підприємства, що авансовані на формування оборотних фондів і фондів обігу, які перетворено на грошові кошти протягом одного року або одного виробничого циклу, з метою забезпечення безперервності процесу їх обігу і відтворення;
поняття “управління оборотним капіталом промислового підприємства”, як методи дії на обсяг і структуру оборотного капіталу, а також джерела його формування з метою підвищення ефективності його використання;
принципи управління оборотним капіталом підприємства, застосування яких дозволить реалізовувати тактичні й стратегічні плани розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що застосування обґрунтованих методичних підходів і напрямків удосконалення механізму управління оборотним капіталом забезпечує підвищення ефективності функціонування системи управління оборотним капіталом та оптимізацію структури і джерел формування оборотного капіталу промислового підприємства.
Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування в діяльності підприємств ВАТ „Донецький металургійний завод (довідка № 308 від 20.02.2006 р.), ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” (довідка № 102 від 15.01.2006 р.), ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” (довідка № 535 від 15.02.2006 р.), ВАТ „Харцизький трубопрокатний завод” (довідка № 1.7-45/2726 від 17.01.2006 р.).
Теоретичні результати дисертаційної роботи доповнюють сучасну концепцію управління оборотним капіталом промислового підприємства та використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні дисциплін „Економіка підприємства”, „Фінанси підприємств” (довідка № 51 від 10.02.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія і практика, проблеми підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2001 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.) та “Управління організаційно-технічними і фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах” (м. Київ, 2006 р.); на II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта, 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Математичне і програмне забезпечення інтелектуальних систем” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,82 ум.-друк. арк., у тому числі 5 праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,11 ум.-друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 149 сторінках, списку використаних джерел із 162 найменувань на 13 сторінках і 10 додатків на 53 сторінках. Загальний обсяг дисертації –сторінок, включаючи 35 таблиць на 28 сторінках і 26 рисунків на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління оборотним капіталом промислових підприємств, спрямовані на вдосконалення загальної схеми управління підприємством відповідно до стратегії його розвитку.
У першому розділі „Теоретичні і методологічні засади управління оборотним капіталом промислових підприємств” удосконалено наукове визначення економічної категорії „оборотний капітал”, досліджено основу оборотного капіталу з погляду функцій, які він виконує у виробничому процесі, наведено розгорнену класифікацію оборотного капіталу промислових підприємств, визначені чинники, що впливають на політику управління оборотним капіталом підприємств, сформовано механізм впливу керуючої системи підприємства на величину та структуру оборотного капіталу.
Дослідження теоретичних і методологічних положень з управління оборотним капіталом промислових підприємств у дисертаційній роботі ґрунтувалося на трьох аспектах: політекономічному, управлінському та фінансовому. Суть політекономічного аспекту полягає в єдиній методології визначення сутності вартісного змісту оборотного капіталу, а також дослідження функцій, які він виконує на стадіях кругообігу та у фазах виробництва. Управлінський аспект реалізується шляхом створення інформаційної системи для внутрішнього управління підприємством і планування майбутніх результатів. У цьому аспекті необхідно використовувати різні моделі управління фінансовим станом підприємства з метою здійснення перспективного аналізу оборотного капіталу. Фінансовий аспект реалізується шляхом упровадження в аналітичний процес створених моделей управління основними елементами оборотних активів. Він концентрує увагу на реєстрації та класифікації фінансових операцій та підготовці фінансових звітів та передбачає проведення ретроспективного аналізу оборотного капіталу з метою врахування результатів у майбутній роботі підприємства.
У ході дослідження політекономічного змісту оборотного капіталу пропонуються єдині підходи і принципи його класифікації. Виходячи з цього, у роботі було вдосконалено класифікацію оборотного капіталу такими ознаками:
) форма функціонування. Оборотний капітал може функціонувати як у грошовій (монетарній) формі, так і в матеріальній (немонетарній) формі;
2) місце використання. Оборотний капітал підприємства може використовуватися у внутрішньому обігу і за його межами. Так, у внутрішньому обігу використовують різні види запасів, грошові кошти, а за межами підприємства –дебіторську заборгованість, короткострокові фінансові інвестиції.
Запропоновані класифікаційні ознаки оборотного капіталу сприяють ефективному його формуванню та використанню всіма суб'єктами господарювання.
В українській економіці проблема управління оборотним капіталом існувала завжди. За часів централізованої економіки значна частина функцій управління реалізовувалася органами галузевого і міжгалузевого управління. Тому в дисертації визначено, що існуючі економічні служби підприємств, такі як відділ збуту, відділ постачання, орієнтовані на виконання завдань, що відповідають вимогам централізованої системи управління. Недоліками системи управління типового вітчизняного промислового підприємства є відсутність структурного підрозділу, відповідального за процес управління оборотним капіталом і забезпечення його взаємодії з усією рештою організаційної структури суб'єкта господарювання. Відсутні розроблені процедури прийняття управлінських рішень. Як окремий об'єкт управління він не виділяється, а отже, немає і управління оборотним капіталом, тому його динаміка залежить від зовнішніх і випадкових внутрішніх дій.
З огляду на це у роботі обґрунтовано механізм впливу керуючої системи підприємства на величину та структуру оборотного капіталу. Управлінський вплив не обмежується тільки кількісною зміною величини ресурсів, у результаті використання і споживання яких утворюється економічний результат. Він спрямований на вдосконалення процесу функціонування оборотного капіталу та поліпшення його якісних характеристик. Непрямий вплив на ефективність діяльності справляють зміни в структурі оборотного капіталу та (або) джерелах його формування, а також різні організаційно-технічні заходи. Науково-технічний рівень виробництва справляє суттєвий вплив на якісні характеристики вживаних оборотних активів, що спричиняє зміну їх величини і структури і, зрештою, позначається на ефективності функціонування. Використання різних фінансових інструментів також впливає на результативність діяльності через зміну величини і структури джерел оборотного капіталу. Управлінські рішення, що приймаються у сфері маркетингу, впливають не тільки на величину виторгу, отриману підприємством, а й на розмір таких елементів оборотного капіталу, як готова продукція та дебіторська заборгованість.
Упровадження прогресивних форм організації, планування й контролю, формування оптимальної системи взаємодії підрозділів і служб підприємства дають великі можливості підвищення ефективності використання оборотного капіталу.
За результатами теоретичного аналізу структури, завдань та елементів системи управління оборотним капіталом у дисертації пропонуються такі етапи формування завдань управління оборотним капіталом: аналіз ефективності використання оборотного капіталу підприємства в попередньому періоді; вибір однієї моделі управління оборотним капіталом з чотирьох відомих: ідеальної, агресивної, консервативної, помірної; забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю та рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотного капіталу; оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів; нормування частини оборотних активів; визначення джерел фінансування оборотного капіталу.
У другому розділі „Оцінювання ефективності формування і використання оборотного капіталу промислових підприємств” проаналізовано рівень забезпечення промислових підприємств оборотним капіталом, досліджено тенденції впливу економічних перетворень в Україні на формування оборотного капіталу промислових підприємств, удосконалено методику аналізу ефективності використання оборотного капіталу на промислових підприємствах України, проведено оцінку джерел формування оборотного капіталу підприємств.
Аналіз умов формування оборотного капіталу промислових підприємств показав, що в абсолютному значенні за розміром оборотного капіталу промисловість займає перше місце порівняно з іншими галузями економіки. Абсолютний приріст оборотного капіталу промисловості з 1996 р. до 2004 р. становив 131591 тис. грн., або 37,9%. За аналізований період на частку промисловості в 1996 р. припадає 50,7% оборотного капіталу всіх галузей економіки України, а в 2004 р. 39,3%, тобто питома вага оборотного капіталу промисловості в загальному обсязі оборотного капіталу зменшилася в 0,78 раз.
У роботі розрахована ефективність використання оборотних коштів промисловості в динаміці останніх років на основі виробничої функції Кобба-Дугласа. Для оцінки величини нагромаджень, що реалізуються в промисловості, розраховано рівняння типу:
, (1)
де S –величина оборотних коштів; R –величина основних виробничих фондів; W(R, S) –показник ефективності господарювання –прибуток підприємства; U –обсяг виробництва; V –витрати на виробництво продукції.
Застосування запропонованої функції дозволило оцінити показники ефективності використання оборотних коштів:
1) показник зміни випуску валової продукції при зростанні оборотних коштів промисловості на 1 грн. (або на 1%), який дорівнює:
, (2)
2) показник нагромаджень при зростанні оборотних коштів промисловості на 1%:
. (3)
Показники ефективності використання основних і оборотних коштів промислових підприємств України за 1996–2004 рр., розраховані за формулами (1–), подано в табл. 1. Дані цієї таблиці показують, що середньорічні темпи зростання за аналізований період становлять: обсягу виробництва –%, основних засобів –%, оборотних коштів –%. З 21% середнього щорічного приросту продукції промислових підприємств приблизно 3,52% (або 16% загального зростання) досягалося за рахунок збільшення розмірів основних фондів промисловості і близько 16,07% (або 84% загального зростання) –за рахунок зростання величини використовуваних оборотних коштів. Що стосується нагромаджень, реалізованих у промисловості, то тут спостерігається зворотна динаміка. Приріст і основних фондів, і оборотного капіталу зумовлює збільшення прибутку, проте він більш значний для основних засобів.
Таблиця 1
Показники ефективності використання основних фондів
та оборотних коштів промисловості за 1996–рр. ( %)
|
Рік |
Показник зміни випуску валової продукції при зростанні основних фондів промисловості на 1% |
Показник зміни випуску валової продукції при зростанні оборотних коштів промисловості на 1% |
Показник нагромаджень при зростанні основних фондів промисловості на 1% |
Показник нагромаджень при зростанні оборотних коштів промисловості на 1% |
|
1996 |
0,110 |
,404 |
,105 |
,386 |
|
1997 |
0,080 |
,504 |
,075 |
,474 |
|
1998 |
0,096 |
,443 |
,091 |
,421 |
|
1999 |
0,111 |
,400 |
,106 |
,383 |
|
2000 |
0,140 |
,341 |
,135 |
,329 |
|
2001 |
0,128 |
,363 |
,124 |
,351 |
|
2002 |
0,124 |
,370 |
,121 |
,359 |
|
2003 |
0,135 |
,350 |
,131 |
,341 |
|
2004 |
0,139 |
,343 |
,135 |
,335 |
Аналіз результатів розрахунків дозволив встановити наступне. Промисловість слабо забезпечена оборотним капіталом. Існує пріоритет основних фондів перед оборотними коштами. Проте вкладення грошових коштів в оборотні кошти –це таке ж капіталовкладення, як і збільшення основних виробничих фондів, тільки з набагато більшою оборотністю. Таке становище пояснюється тим, що оборотний капітал в основному формується із запозичених джерел фінансування.
У дисертації визначено, що система ефективності використання оборотного капіталу повинна узгоджуватися з такими вимогами: відповідати формам і показникам обліку та планування, що використовуються; забезпечувати єдність критерію ефективності з комплексними й окремими показниками на основі їх зіставності; сприяти виявленню резервів на всіх рівнях і забезпечувати їх якнайшвидшу мобілізацію. Для цілей управління, виходячи із загального критерію економічної ефективності, оборотний капітал розглядається як “застосовані ресурси”. Таким чином, критерій ефективності використання оборотного капіталу враховує принцип його віддачі, тобто він виступає як відношення отриманих результатів до середньорічної вартості оборотного капіталу. Але оборотний капітал не можна розглядати тільки як напрям вкладення коштів. Для підприємств велике значення має стан оборотних активів, у тому числі власного оборотного капіталу, оскільки їх наявність і структура визначають фінансовий стан суб'єкта господарювання.
Виходячи з цього в дисертаційній роботі система показників ефективності використання оборотного капіталу промислових підприємств доповнена показником іммобілізації та показником відносного рівня кредиторської заборгованості підприємства. На відміну від існуючих визначень, іммобілізація власного оборотного капіталу розглядається як відокремлення його з господарського обороту на витрати, що не передбачені планом, або розміщення в малорухомі цінності протягом тривалого періоду часу з існуванням ризику його неповернення. Тому в показнику іммобілізації власного оборотного капіталу (ВОК) виділено три рівні.
На першому рівні іммобілізація ВОК виявляється у вигляді витрат майбутніх періодів. На другому рівні –в довгостроковій дебіторській заборгованості з урахуванням простроченої. Іммобілізація оборотного капіталу перших двох рівнів характерна практично для кожного підприємства. Ця ситуація є нормальною. Критичний рівень власного оборотного капіталу виявляється за наявності іммобілізації третього рівня. Цей рівень свідчить про те, що оборотний капітал розміщений у малорухомі цінності, тобто в позаоборотні активи.
Показник відносного рівня кредиторської заборгованості підприємства у роботі пропонується розраховувати як відношення простроченої кредиторської заборгованості до обсягу випуску товарів і послуг. Застосування даного показника забезпечує ефективне використання кількісних характеристик матеріального процесу відтворення оборотного капіталу.
Для визначення ефективності оборотного капіталу промислових підприємств проаналізовано вплив інтенсивності та екстенсивності його використання. При аналізі використано коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, якій дав змогу виявити вплив інтенсивності й екстенсивності формування оборотного капіталу на ефективність його використання. Співвідношення між темпами зростання оборотного капіталу й темпами зростання обсягу реалізації визначає коефіцієнт інтенсивності (екстенсивності) використання оборотного капіталу підприємства. Коефіцієнти екстенсивного використання оборотних активів характеризуються значенням, більшим одиниці, а інтенсивності –меншим одиниці.
Для проведення комплексного аналізу ефективності системи управління використанням оборотного капіталу і джерелами його фінансування були відібрані такі промислові підприємства: ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” (ВАТ ЗСПЗ), ЗАТ “Чернівецький машинобудівний завод”(ЗАТ ЧМЗ), ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”(ВАТ “МК “Азовсталь”), ЗАТ “Київський завод світлочутливих матеріалів “Фотон”(ЗАТ “Фотон), ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”(ВАТ ДМЗ).
Розрахунки, наведені в табл. 2, показали, що екстенсивно використовують оборотний капітал ЗАТ „Фотон” і ЗАТ „Чернівецький машинобудівний завод”, оскільки не було досягнуте оптимальне співвідношення між темпами зростання оборотного капіталу й обсягами виробництва. Інші підприємства застосовують інтенсивний спосіб використання оборотного капіталу, оскільки спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності оборотного капіталу у 2004 р. порівняно з 1998 р.
Таблиця 2
Вплив інтенсивності (екстенсивності) оборотного капіталу
на ефективність його використання
|
Промислові підприємства |
Темп зростання оборотного капіталу у 2004 р. порівняно з 1998 р., % |
Темп зростання обсягу реалізації у 2004 р. порівняно з 1998 р., % |
Коефіцієнт інтенсив-ності (екстенси-вності) |
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу
|
||
|
1998 р. |
2004 р. |
Відхи-лення (+,–) |
||||
|
ЗАТ “Фотон” |
51,04 |
50,0 |
(1,04) |
1,89 |
,98 |
–0,91 |
|
ВАТ ДМЗ |
196,68 |
,0 |
0,08 |
1,6 |
,3 |
,7 |
|
ВАТ “МК “Азовсталь” „Азовсталь м„Азовсталь “Азовсталь „Азовсталь” |
21,35 |
,90 |
0,31 |
0,07 |
,1 |
,03 |
|
ЗАТ ЧМЗ |
67,6 |
,40 |
(1,07) |
0,08 |
,06 |
–0,02 |
|
ВАТ ЗСПЗ |
57,54 |
,49 |
0,19 |
3,77 |
,93 |
,16 |
Скорочення тривалості обігу оборотного капіталу під впливом інтенсивності означає підвищення ефективності його використання за рахунок прискорення оборотності, і навпаки, екстенсивність впливає на подовження тривалості обороту капіталу, а отже, є негативним чинником для ефективності використання капіталу.
Проведений аналіз ефективності використання оборотного капіталу досліджуваних підприємств засвідчив, що більше ніж половина підприємств не має системного управління оборотним капіталом, а це, як наслідок, призводить до затоварювання матеріальними цінностями, зниження рівня власного оборотного капіталу і зменшення рентабельності його використання.
З метою удосконалення ефективності використання оборотного капіталу система управління оборотним капіталом промислових підприємств повинна базуватися на багатофакторній економіко-математичній моделі, яка може враховувати як внутрішні складові діяльності підприємства, так і зовнішні.
У третьому розділі „Удосконалення системи управління оборотним капіталом промислових підприємств” удосконалено принципи управління оборотним капіталом, розроблено систему управління оборотним капіталом промислового підприємства, яка ґрунтується на застосуванні математичного моделювання і проведенні імітаційного експерименту.
Управління оборотним капіталом є складовою загальної системи управління підприємством. Разом з тим управління оборотним капіталом має свої специфічні принципи, які сформульовані у роботі: принцип однорідності прийняття управлінських рішень; принцип достовірності; принцип забезпечення взаємозв'язку з метою і завданнями фінансового управління; принцип забезпечення ефективності оборотного капіталу; принцип оптимізації структури оборотного капіталу. Дані принципи управління оборотним капіталом відповідають сучасному розвитку підприємства. Застосовуючи ці принципи, підприємства мають нагоду удосконалити систему управління оборотним капіталом підприємства, враховуючі взаємодію всіх організаційних структур і підрозділів підприємства.
При розробці структури формування системи економічного управління оборотним капіталом було поставлено таку мету –визначити функціональну залежність оборотних коштів підприємства від мікропоказників його діяльності. За допомогою розрахованої функціональної залежності можна знаходити оптимальний рівень оборотних коштів і джерел їх фінансування для підприємств з різним фінансово-господарським станом.
Аналіз фінансового стану різних підприємств на основі економіко-математичного моделювання дає можливість простежити закономірності руху оборотних коштів для підприємств різної галузевої належності і з різним рівнем забезпеченості оборотним капіталом, що, у свою чергу, забезпечує раціональне управління оборотними коштами в умовах обмеженості ресурсів.
На величину оборотного капіталу (Y) впливають такі вхідні величини, як: величина основних засобів підприємства (х); обсяг виробництва (х); витрати на виробництво реалізованого обсягу продукції (х); величина одержаного фінансового результату (х); власний капітал підприємства (х); короткострокова заборгованість підприємства (х); середньострокова та довгострокова заборгованість підприємства (х).
Спільний вплив перелічених чинників на величину оборотного капіталу підприємства досліджуємо за допомогою методу групового обліку аргументів
, (4)
де ...,,...,,...,,..., коефіцієнти моделі, які визначаються за методом найменших квадратів
Одержані результати (табл. 3) свідчать про можливість успішного застосування подібного підходу в задачах прогнозування, оскільки процедура адаптації вирішує проблему коректування параметрів моделі відповідно до даних, що надходять, і при цьому дає змогу уникнути великого обсягу обчислень, що повторюються щоразу при появі нової точки послідовності, яка перевіряє вірогідність функціональної залежності.
Таблиця 3
Результати розрахунку прогнозної величини оборотного капіталу промислових підприємств у 2004 р. (тис. грн)
|
Найменування підприємства |
Розраховане значення |
Фактичне значення |
Відхилення, % |
|
ВАТ “МК “Азовсталь” |
3693310 |
,36 |
|
|
ВАТ “ЗСПЗ” |
253974 |
3,01 |
|
|
ВАТ ДМЗ |
998714 |
,15 |
|
|
ВАТ “Фотон” |
92502 |
,98 |
|
|
ЗАТ ЧМЗ |
16918 |
,90 |
Побудована економіко-математична модель дає змогу проаналізувати вплив кожної зі складових фінансово-економічної діяльності на зміну величини оборотного капіталу. У процесі досліджень були розглянуті ситуації, коли одна з ознак залишалася незмінною, тобто дорівнювала значенню в початковий період. Наслідки зміни значень параметрів можна змінити за допомогою аналізу чутливості. Таким чином, можна визначити зміну значення величини оборотного капіталу залежно від зміни вхідних величин. Представлений у роботі аналіз дає змогу оцінити значення вхідних величин під час прийняття рішень. З даних аналізу випливають вказівки для подальшого планування і контролю за вхідними величинами, а також чинниками, які на них впливають.
Система управління оборотним капіталом повинна бути спрямованою на прийняття рішень щодо формування оптимального значення даної величини. Конкретна проблема для свого вирішення потребує цілком певної сукупності етапів, процедур і послідовності їх виконання. Пошук раціонального розв’язання проблеми у роботі пропонується проводити у вигляді сьоми етапного процесу (рис. 1).
Діагностика проблеми починається з усвідомлення і встановлення ускладнень або наявних можливостей. Прикладами ускладнень на підприємствах можуть бути: низький прибуток, надмірні витрати; зменшення обсягів виробництва; знос основних фондів і т. д. Виявлення ускладнень, з одного боку, допомагає визначити проблему в загальному вигляді, а з іншого –сприяє встановленню істинних причин низької ефективності оборотного капіталу. Для виявлення причин виникнення проблеми на підприємстві необхідно зібрати і проаналізувати внутрішню та зовнішню інформацію. Аналіз причин низької або недостатньої ефективності оборотного капіталу дає змогу зрозуміти суть проблеми і чітко її сформулювати. На наступному етапі процесу прийняття рішень необхідно розрахувати прогнозні показники оборотного капіталу на підставі планових показників розвитку підприємства.
На наступному етапі процесу прийняття рішень необхідно сформулювати обмеження. Обмеження мають різнобічний характер. Одні з них знаходяться всередині підприємства. Наприклад, обмеженість власного капіталу, погана фінансова стійкість підприємства і, як наслідок, обмежений доступ до запозичених коштів тощо. Інші містяться в зовнішньому середовищі підприємства. Наприклад, закони, що обмежують зовнішню діяльність підприємства.
VI
V
IV
III
II
I