Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
Філософія освіти – це сфера філософського знання, предметом якого є освіта. В якості окремої дисципліни філософія освіти існує з початку ХХ століття. Засновником філософії освіти вважається англо - американський філософ Джон Д’юї (1859 – 1952 роки), що обґрунтував існування і предмет філософії освіти як детермінованої природою самої філософії. У творі “Вступ до філософії освіти” він зазначав, що якщо філософія байдуже відноситься до виховання, то вона – не філософія, і що філософію можна визначити як загальну теорію виховання.
У світі і до сьогодні обговорюється специфіка предмета й межі сфери філософії освіти. Так, на думку одного з провідних філософів освіти Великобританії У. Карра, предметне поле філософії освіти виникло в результаті виділення додаткових предметних сфер, що розпочалось у ХХ ст. разом з філософією свідомості, філософією мови, філософією діяльності як приклад поєднання чистої (теоретичної) і практичної філософії.
Сучасні філософи освіти підкреслюють значення філософії освіти, зокрема, для педагогіки, визначаючи її специфіку як те, що повинно вирішити сумніви педагогів у цінності освітніх зусиль, і, що у підсумку, має привести педагогів до розуміння вищої мети власної освітньої діяльності.
Разом з тим, філософія освіти в Україні знаходиться у процесі формування, з певними утрудненнями визначаючи свої межі і специфіку у контексті інституціалізованої в радянський період і вбудованої в український соціум і культуру педагогіки. В руслі такого процесу формування виникають спроби організації філософсько-освітніх дискусій для знаходження відповідей з боку філософського дискурсу відносно проблем освіти в цілому, і, зокрема, проблем сучасної освіти у її зв’язку з цивілізаційними перетвореннями.
Освіта відноситься до діяльності, пов’язаної із набуттям та передачею знань, із формуванням умінь і навичок, із розвитком інтересів і здатностей самої людини. Але оскільки людина протягом свого життя знаходиться в ситуації становлення, то її освіту необхідно розуміти не стільки у зв’язку із трансляцією певного об’єму знань, скільки в логіці процесу становлення самої людини. Тільки при такому підході, що виводить освіту за межі традиційних інституціональних обмежень (у вигляді програм, методик, термінів навчання), вдасться виявити її справжню сутність і створити передумови реалізації її важливих соціальних і культурних функцій.
Традиційна філософія освіти – це, так би мовити, філософія “вишколу”, формування особистості за нав’язаними із зовні зразками і стандартами, що програмує людину на певний конформізм. Подібна теорія формування знань порушує демократичну місію освіти. За цією теорією вихованці - це об’єкти, в які вихователь вкладає заздалегідь визначені знання, що вимагають механічного запам’ятовування. Онтологічна ж місія людини - бути Суб’єктом, який діє і перетворює свій власний світ. По суті, освіта є людською діяльністю втручання у світ, де під втручанням розуміється прагнення суспільних, а, отже, і особистих змін. Але світ, в якому живе людина, не є статичним і замкненим, реальністю, яку людина мусить прийняти і до якої повинна пристосовуватись. Це, радше, проблема, над якою треба працювати і яку слід вирішувати. А раз так, то нова філософія освіти має бути орієнтованою на вирішення проблем. При цьому роль проблемно - орієнтовного наставника полягає у створенні умов, де знання на рівні доктрини замінюється знанням на рівні логосу, розуму, інтелекту.
Крім усього іншого, освіта має бути стрижнем самопізнання, в процесі якого людина через інтелектуальні й емоційні акти намагається розкрити власну індивідуальність. І тоді вона стає рушійною силою.
Нині усе більшого визнання набуває ідея, згідно якій освіта може виступати і в ролі ефективного засобу моделювання майбутнього.
Нова філософія освіти, яка, на наш погляд, полягає в реальному індивідуальному підході до кожної особистості, у партнерстві вихователів і вихованців, у принципово інших методах та іншій етиці навчання, являється, одночасно, і певною інновацією.
Розвинена нація, якою українці намагаються стати, - це і здатність високоосвіченої, критично мислячої людини своєчасно виявляти і вирішувати суспільні проблеми, не породжуючи при цьому інших, більш жахливих.
При цьому “вчити” - це не завжди передавати знання, а, радше, створювати можливості для його побудови. Однак найважливішим, на думку німецького філософа Карла Ясперса, залишається постановка питань і осягнення проблем.
З часів Просвітництва слово “освіта” означало віру в силу людського розуму. Тому в добу раціоналізму освіту було зведено до пошуку істини, до навчання цьому пошукові (“навчання” істині), що мало усунути не лише хибне мислення, але й деякі “другорядні” речі, що спираються лише на ймовірність, тобто сукупність ідей та вірувань, які лежать в основі етичного та політичного життя.
Одним із головних завдань сучасної освіти, на наш погляд, є не пошук істини, а підготовка людини до того, щоб вона вміла давати собі раду з етичними та політичними проблемами. Тому сучасна освіта неможлива без орієнтації на гуманітарне ядро античної освіти, яка з набагато більшим успіхом виховувала громадян, що поводили себе у своєму житті з достатньою мудрістю та обачністю.
Девальвація академічних, і не тільки, цінностей на тлі жорсткого прагматичного підходу до освіти і науки спонукає нас звернутись до ознайомлення із західною освітньою традицією, тому що сучасна освіта неможлива також і без орієнтації на кращі зразки західної університетської освіти, яка закликала не тільки до пошуку істини, розвитку у студентів критичного мислення, особистої ініціативи і прагнення до самоосвіти, але й до формування людини як істоти духовної. Університет не тільки навчав, але й виховував. Протягом восьми сторіч свого існування він робив те, що ще дві з половиною тисяч років тому назад започаткував Сократ - формував душу людини. Дві автономні сили - розум і духовність, це ті сили, на яких має базуватись сучасна освіта.
Метою курсу “Філософія освіти” є ознайомлення студентів з панорамою філософських концепцій освіти, починаючи з доби Античності і закінчуючи добою Постмодерну. Автор намагається показати, що філософія освіти – це наукова дисципліна, що розглядає освіту в її історичному становленні. При цьому, автор звертає увагу на те, що освіта в усіх її аспектах та функціях завжди була об’єктом інтелектуального аналізу мислителів, філософів, педагогів та культурних діячів. Усе це створило особливе творче поле для народження та інституційного оформлення філософії освіти як особливої дослідницької галузі, що об’єднує зусилля філософів та освітян з їх дослідницькими проектами, програмами та уподобаннями.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
Після вивчення курсу студенти повинні знати:
- зміст усіх розділів програми;
- основні ідеї із запропонованих програмою переліку першоджерел;
- опанувати комплексом проблем курсу;
- сутність того, що відбувається в державі, суспільстві та освіті;
- що освіта – одночасно і мета й умова розвитку суспільства;
- про соціальну відповідальність освіти та її інститутів; про те,
- що освітні інститути не тільки дають знання, але й виховують;
- що освіта забезпечує основи існування суспільства і виступає як засіб моделювання майбутнього;
- що ознаки нової освіти – орієнтація на ще не існуюче, на те, що має бути, і виведення із бажаного
майбутніх завдань освіти;
На основі цих знань повинні бути сформовані уміння:
Структурно курс складається з трьох змістовних модулів.
Перший розкриває пошук філософських засад сучасного освітнього дискурсу.
Другий змістовий модуль розкриває освіту доби Античності та Середньовіччя.
Третій змістовий модуль – філософію освіти доби Нового часу та епохи Постмодерну.
Програма підготовлена як базова для студентів усіх спеціальностей.
ІІ. НАВЧАЛЬНО - ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
№ п/п |
Назва модулів та тем |
Кредити ЕCTS |
Кількість годин |
||||
|
Всього |
Самостійна робота |
Аудиторна робота |
|||||
|
Лекції |
Семінарські |
Індивідуальна робота |
|||||
|
Модуль І. У пошуках філософських засад сучасного освітнього дискурсу. |
|||||||
|
1. |
Криза класичної парадигми освіти та філософські основи становлення нової філософії освіти. |
10 |
4 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Модуль ІІ. Філософія освіти Античності та Середньовіччя |
|||||||
|
2. |
Освіта та виховання в Античності. |
1 |
13 |
5 |
2 |
4 |
2 |
|
3. |
Освіта в добу Середньовіччя |
11 |
5 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Модуль ІІІ. Філософія освіти ХVIІ - ХХ ст. |
|||||||
|
4. |
Філософія освіти ХVII - ХІХ ст. |
1 |
11 |
5 |
2 |
2 |
2 |
|
5. |
Філософія освіти ХХ ст. |
16 |
8 |
2 |
4 |
2 |
|
|
6. |
Філософія освіти епохи Постмодерну |
11 |
5 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Загальна кількість кредитів / годин |
2 |
72 |
32 |
12 |
16 |
12 |
III. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Модуль І. У пошуках філософських засад сучасного освітнього дискурсу.
Тема 1. Криза класичної парадигми освіти та філософські основи становлення нової філософії освіти.
- Освіта і суспільство. Інформаційне суспільство та університети. Освіта як соціальний інститут. Криза раціоналістичного світогляду. Освіта і глобалізація, освіта і проблема відчуження.
- Модернізація системи освіти як перехід до нової освітньої парадигми. Поняття парадигми. Освітня парадигма. Класична парадигма освіти та її криза.
- Філософія освіти як нова галузь знання та її формування. Основні напрямки філософії освіти у західній філософії освіти. Становлення вітчизняної філософії освіти.
- Філософські засади філософії освіти. Основні підходи до визначення філософії освіти. Предмет, завдання та функції філософії освіти.
- Проблема модернізації змісту освіти та нові завдання освіти. Масовізація освіти та проблеми якості освіти. Освіта, інформаційна цивілізація та інформаційна культура. Освіта та формування культури демократичних відносин. Демократизація управління в освіті.
- Основні етапи становлення та розвитку філософії освіти. Предмет, завдання та функції філософії освіти.
- Філософія освіти в Україні, сучасний стан та перспективи розвитку.
План семінарського заняття
1. Соціокультурні та антропологічні передумови становлення нової парадигми освіти.
2. Криза класичної парадигми освіти та філософські основи становлення нової філософії освіти.
3. Філософія освіти як дослідницька царина.
4. Проблемне поле філософії освіти та її проблематика.
5. Проблеми філософії освіти в сучасному українському соціумі.
Теми доповідей і рефератів
1. Філософія як загальнометодологічна основа вирішення освітніх проблем.
2. Філософія освіти як практична філософія .
3. Освіта як людиноформуюча діяльність і як спосіб буття людини в культурі.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Основні етапи становлення та розвитку філософії освіти.
2. Філософія освіти в Україні: сучасний стан та перспективи.
3. Предмет, завдання та функції філософії освіти.
Рекомендована література: 4, 5, 6, 7,13, 35, 40, 47, 48, 50, 51, 54, 55, 56, 57, 68, 87, 88, 95, 96, 104, 110, 116, 118, 121, 134.
Модуль ІІ. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ АНТИЧНОСТІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Тема 2. Освіта і виховання в Античності
- Філософія софістів як основа їх просвітницької діяльності. Релятивізм Протагора та його принцип людини - міри. Горгій і аналіз ситуацій. Освітня проблематика софістів. Софісти і освіта державних мужів. Оцінка просвітницької діяльності софістів. Софісти як грецькі просвітники.
- Філософія Сократа як мистецтво жити, як виховання себе. Сократ і проблеми оздоровлення людини і суспільства. Майєвтика Сократа. Освіта і виховання, доброчесність і знання. Значення Сократа - вихователя.
- Філософія Платона як підґрунтя його освітніх поглядів. Освіта і істина у Платона. Платон і система освіти в ідеальній державі. Мета освіти – пізнання Блага. Академія Платона як філософська і політична школа. Філософська освіта Платона і виховання правителів-політиків. Актуальність платонівського методу освіти і виховання.
- Філософські основи діяльності Ісократа. Освіта і слово (логос). Риторична школа Ісократа і підготовка політичних діячів. Гуманізм Ісократа. Ісократ як вихователь елліністично - римського світу.
- Філософія освіти Аристотеля як практична філософія. Гімн розуму і розумному знанню. Практична спрямованість Лікея Аристотеля. Виховання людини доброчесної і мудрої, мудрість як наука. Дозвілля як мета виховання. Вище щастя - життя присвячене спогляданню. Аристотель і виховання людини політичної. Значення освітніх та виховних ідей Аристотеля.
- Криза античного полісу і проблеми освіти і виховання. Еллінізм і особистість. Індивідуальна культура як вище благо. Філософія як турбота про себе, як керівництво собою. Давній Рим і система освіти Цицерона.
Сенека і проблеми освіти та виховання.
Основні поняття: поліс, логос, логіка, етос, етика, благо, доброчесність, майєвтика, діалектика, софіст, софістика, риторика, еристика, релятивізм, індукція, дедукція, демократія, істина, апатія, атараксія, елінство, еллінізм.
План семінарського заняття
1. Просвітницька діяльність софістів.
2. Сократ і проблеми оздоровлення людини і суспільства.
3. Система освіти в ідеальній державі Платона.
4. Ісократ і риторичний ідеал освіти. Риторична школа Ісократа.
5. Етична та політична освіта Аристотеля.
6. Криза античного полісу та проблеми освіти і виховання.
7. Освіта і виховання в елліністичну добу.
8. Філософська освіта як мистецтво жити в епоху еллінізму.
9. Цицерон і система освіти у Давньому Римі.
10. Філософія освіти Сенеки: криза цицеронівського ідеалу.
Теми доповідей і рефератів
1. Сократ: проблеми освіти і виховання і формування людини.
2. Філософія освіти Аристотеля як практична філософія.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Платон та Ісократ: два ідеали античної освіти.
2. Академія Платона як філософська та політична школа.
3. Лікей Аристотеля та його практична спрямованість.
Рекомендована література: 2, 3, 8, 10, 11, 12, 15, 37. 40, 41, 46, 64, 65, 66, 81, 82, 83, 84, 91, 92, 100, 105, 107, 108, 109, 117, 123, 124, 127, 128.
Тема 3. Освіта в добу Середньовіччя
- Університет – інститут європейської середньовічної культури. Виникнення та призначення університету, причини виникнення. Середньовічний університет як автономія розуму і як третя влада.
- Джерела середньовічної освіти. Інтелектуальні центри раннього Середньовіччя: Візантія, латинські монастирі та арабська культура.
- Мислителі - посередники між Античністю і Середньовіччям : Марціан Капелла, Северин Боецій, Флавій Кассіодор, Ісидор Севільський, Беда Вельмишановний. Завдання раннього Середньовіччя. Тривіум і квадривіум. Ренесанс освіти в добу Карла Великого. Алкуїн з Йорку та Палатинська школа – академія.
- Шартська та Паризька середньовічні школи: представники, проблематика, особливості.
- ХIII століття і новий період у розвитку Середньовіччя. Організаційне налагодження освіти і науки та відкриття античної спадщини. Відкриття Аристотеля.
- Джерела середньовічної освіти. Тривіум і квадривіум. Перші європейські університети та їх особливості. Академічна свобода.
- Факультетська система, навчання та викладання в середньовічних університетах. Лекції та практичні заняття у середньовічному університеті.
- Ступені та звання, фінансовий стан середньовічних університетів, середньовічний студент.
- Значення середньовічного університету.
Основні поняття: релігія, християнство, католицизм, православ’я, протестантизм, іслам, теологія ,богослов’я ,монотеїзм, одкровення, церква, екзегетика, неоплатонізм, арістотелізм, апологетика, патристика, схоластика, раціоналізм, ірраціоналізм, універсалії, номіналізм, реалізм, августиніанство, томізм, медресе, коледж, університет, вільні мистецтва, невільні мистецтва, знання і віра, докази буття Бога.
План семінарського заняття
1. Університет як інститут європейської середньовічної культури:
а) виникнення та призначення середньовічного університету, причини виникнення;
б) інтелектуальні центри раннього Середньовіччя: Візантія, латинські монастирі та арабська культура;
в) мислителі – посередники між Античністю і Середньовіччям. Тривіум і квадривіум.
г) перші європейські університети та їх особливості;
д) факультетська система середньовічного університету – принцип поділу на факультети;
є) організація навчання та викладання у середньовічному університеті;
2. Значення середньовічного університету.
Теми доповідей і рефератів
1. Середньовічний університет : факультет вільних мистецтв.
2. Середньовічний університет : богословський факультет.
3. Середньовічний університет : факультет права.
4. Середньовічний університет : факультет медицини.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Середньовічна освіта та її джерела.
2. Середньовічний університет як автономія розуму і як третя влада.
3. Ступені та звання, фінансовий стан середньовічних університетів, середньовічний студент.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 8, 9, 16, 18, 40, 41, 62, 69, 86, 92, 102, 103, 107, 117, 120, 125, 126.
Модуль ІІІ. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХVII - ХХ СТ.
Тема 4. Філософія освіти ХVII - ХІХ ст.
- Філософія І.Канта як основа його освітніх та виховних ідей. І.Кант і формування моралі. Категоричний імператив І.Канта. Просвітництво як вихід людини зі стану незрілості, як здатність людини послуговуватись власним розумом.
- Програма нового виховання Й.Г.Фіхте як прикладна філософія. Й.Г.Фіхте про національне відродження. Любов до національного та національне виховання віри і волі. Нація і Вітчизна як духовні категорії. Мова народу. Вітчизна і держава. Держава - керівник національного виховання.
- Ф. Д. Шляєрмахер та ідея автономії освіти. Місце філософського факультету в університетській освіті. Зв'язок освіти і виховання з етикою і політикою. Виховання як зв'язок між поколіннями. Релігійне виховання.
- Г.В.Ф. Гегель про сутність освіти. Освіта як сходження до всезагального. Гегель про практичну і теоретичну освіту. Виховання як боротьба з самим собою.
- Вільгельм фон Гумбольдт як ідеолог освітніх реформ. В. Гумбольдт про єдність освіти і науки, свободу навчання та викладання. Сутність університету В. Гумбольдта.
- Д. Локк про мету та завдання виховання. Розум і моральне виховання. Виховання джентльмена.
- Ліберальна освіта Д. Ньюмена. Університет як школа універсального навчання. Призначення університету та його завдання. Місто як університет. Сутність ліберального університету Д.Ньюмена.
- Жан-Жак Руссо та ідея вільного та природовідповідного виховання. Три види виховання та три типи вчителя. Мета виховання та роль вихователя. Завдання виховання. Моральне виховання та його завдання.
Основні поняття: ідеалізм , суб’єктивний ідеалізм, об’єктивний ідеалізм, абсолютний ідеалізм, агностицизм, категоричний імператив, іманентне, трансцендентне, трансцендентальне, знання апріорне і апостеріорне, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, розум практичний, розсудок і розум, німецький романтизм, істина, свобода, антропологія.
План семінарського заняття
1. Проблеми освіти та виховання у філософії німецького Просвітництва:
а) філософсько-освітні погляди І. Канта, Й. Г.Фіхте , Ф. Д. Шляєрмахера, Г.В.Ф. Гегеля;
б) філософія освіти Вільгельма фон Гумбольдта . Дослідницький університет
В. Гумбольдта.
2. Освіта і виховання у філософії англійського Просвітництва:
а) Джон Локк як теоретик нової науки про виховання;
б) філософія освіти Джона Генрі Ньюмена. Ліберальний університет Д. Ньюмена.
3. Проблеми освіти і виховання у французькому Просвітництві.
а/ Жан - Жак Руссо та ідея вільного і природовідповідного виховання.
Теми доповідей і рефератів
1.“Розум” у культурі доби Просвітництва.
2. Проблеми освіти і виховання у французькому Просвітництві.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Філософія освіти Й.Г.Фіхте як похідна його філософських поглядів.
2. Ф. Шляєрмахер про сутність релігії та релігійне виховання .
Рекомендована література: 18, 22, 24, 25, 26, 31, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 57, 63, 71, 72, 80, 86, 92, 97, 98, 117, 119, 131.
Тема 5. Філософія освіти ХХ ст.
- Хосе Ортега-і-Гассет про вищу освіту. Принцип освіти. Складові університетської освіти. Культурна місія університету. Освіта, культура, наука.
- Карл Ясперс і завдання університетської освіти. Дослідження, навчання і фах. Освіта і виховання. Спілкування як основа духовного життя. Форми спілкування. Університетська освіта як сократична по своїй природі. Університет як єдність наук. Університетське самоврядування. Духовно – аристократичний принцип університетської освіти. Університет як інституція.
- Ганс - Георг Гадамер і проблеми університетської освіти. Сучасний масовий університет. Проблема відчуження. Університет як простір свободи.
- Юрген Габермас і реформи німецького університету. Проблеми німецького університету. Масовий характер освіти. Місце філософії в оновленні ідеї Університету.
- Модель університетської освіти Роберта Хатчінса. Програма “Великих книг” Західної цивілізації як втілення ліберальної моделі освіти.
- Кларк Керр і реформування університетської освіти. Основні функції сучасного американського університету.
- Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “підприємницького університету”. Модель “академічного університету”. Модель “корпоративного університету”. Модель “регіонального університетського комплексу”. Модель “відкритого університету”.
.
Основні поняття: культура, масова культура, гуманізм, дегуманізація , наука, політика, діалог, герменевтика, екзистенція, екзистенціалізм, диспут, дискусія, духовність, духовна аристократія, інтерсуб’єктивність, комунікація, свобода.
План семінарського заняття
1. Місія Університету Хосе Ортеги - і - Гассета.
2. Ідея Університету Карла Ясперса:
а) завдання університетської освіти;
б) “сократичність” університетської освіти;
в) університетське самоврядування;
г) університет як інституція.
3. Ганс – Георг Гадамер : становище Університету в сучасному суспільстві.
4. Ідея Університету у філософії освіти Юргена Габермаса.
5. Модель університету у філософії освіти Роберта Хатчінса.
6. Модель університетської освіти Кларка Керра.
Теми доповідей і рефератів
1. Гуманітарна філософія освіти: “від наук про дух” до герменевтики.
2. Педагогічна антропологія – один із напрямків філософії освіти другої пол. ХХ ст.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях:
а) модель “підприємницького університету”;
б) модель “академічного університету”;
в) модель “корпоративного університету”;
г) модель “регіонального університетського комплексу”;
є) модель “відкритого університету”.
Рекомендована література: 4, 14. 17, 21, 22, 28, 40, 41, 60, 70, 71, 72, 77, 78, 79, 80, 86, 89, 91, 92, 97, 117, 122, 125, 133, 134.
Тема 6. Філософія освіти епохи Постмодерну
- Ідейні джерела та особливості філософії постмодерну. Постмодернізм і нові цінності. Критика гуманізму, критика науки.
- Критика існуючої системи освіти Айваном Іллічом. Проект реорганізації освіти. Від критики освіти до критики суспільства.
- Пауло Фрейре: від педагогіки “гноблення” до педагогіки “звільнення”. Діалог як постановка і вирішення освітніх проблем.
- Гранична педагогіка Генрі Жиру. Освіта і радикальне демократичне суспільство.
- Мішель Фуко: турбота про себе і проблема філософської освіти.
- Жиль Делез і процес суб’єктивації. Критика сучасної освіти. Нова освітня політика.
- Постнекласика і фемінізм. Феміністична критика раціонального знання. Гендер, педагогіка, освіта. Гендерні студії. Гендерна педагогіка. Принципи гендерної педагогіки.
- Управління освітою. Особистісно орієнтована парадигма управління освітою. Стратегія управління освітою в умовах інформаційного суспільства. Управління якістю освіти. Нетрадиційне управління якістю освіти.
Основні поняття: модернізм, постмодернізм, гуманітарна освіта, гуманізація освіти, демократизація освіти, гуманітарна педагогіка, антипедагогіка, емпірична педагогіка, педагогіка, педагогіка співробітництва, порівняльна педагогіка, прагматична педагогіка, соціалізація, цінності моральні, духовність, емпатія, індивідуальність, мотив, мотивація, методологія, національне виховання, особистісний підхід, критичний раціоналізм, нові ліві, конформізм, нонконформізм, молодіжне бунтарство, неомарксизм, Франкфуртська школа, негативна діалектика, контркультура, цивілізація, неоруссоїзм, інтроспекція, аномія, теологія звільнення, теологія надії, педагогіка звільнення, педагогіка свободи, “культура мовчання”, критична свідомість, маніпуляція, культурна емансипація, гранична педагогіка, дискурс, влада і знання, ідеологія .
План семінарського заняття
1. А. Ілліч і програма освіти сучасного суспільства.
2. П. Фрейре: освіта як практика звільнення.
3. Г. Жиру: освіта і боротьба за радикальне демократичне суспільство.
4. Філософія освіти М. Фуко.
5. Ж. Делез і нова освітня політика.
Теми доповідей і рефератів.
1. Філософія постмодерну як методологічна основа сучасної філософії освіти.
2. Автономія – основоположний принцип діяльності європейських університетів.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
1. Фемініська освіта в контексті сучасної філософії освіти.
2. Освітня політика та проблеми управління освітою в Україні.
Рекомендована література: 4, 27, 36, 67, 71, 72, 76, 85, 112, 113, 114, 118, 124, 133.
ІV. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
|
№ п/п |
Вид діяльності |
Коефіцієнт (вартість) виду |
Кількість робіт |
Результат |
|
1 |
Семінарські заняття |
13 |
3 |
39 |
|
2 |
Схеми-конспекти до тем семінарів |
4 |
3 |
12 |
|
3 |
Доповідь за темою реферату |
9 |
1 |
9 |
|
4 |
Контрольна робота |
4 |
2 |
8 |
|
5 |
Конспект першоджерел |
4 |
1 |
4 |
|
6 |
Відвідування лекцій та семінарських занять |
1 |
9 |
9 |
|
7 |
Конспект лекцій та його зміст |
5 |
1 |
5 |
|
8 |
Словникова робота |
4 |
1 |
4 |
|
9 |
Моніторинг тем |
10 |
1 |
10 |
|
Підсумковий рейтинговий бал |
100 |
Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки ЕСТS
|
За шкалою ЕСТS |
За шкалою університету |
За національною шкалою |
|
|
екзамен |
залік |
||
|
А |
90-100 відмінно |
5 (відмінно) |
зараховано |
|
В |
80-89 дуже добре |
4 (добре) |
|
|
С |
70-79 добре |
||
|
D |
65-69 задовільно |
3 (задовільно) |
|
|
Е |
60-64 достатньо |
||
|
FХ |
35-59 незадовільно з можливістю повторного складання |
2 (незадовільно) |
не зараховано |
|
F |
1-34 незадовільно з обов'язковим повторним курсом |
V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
1. Абеляр П. Історія моїх страждань. - Львів, 2004.
2. Августин А. Сповідь .- К.,1997.
3. Адо П. Что такое античная философия ? - М.,1999 .
4. Андрущенко В.П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу .- К., 2005 .
5. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту : Статті. Нариси. Інтерв’ю. - К., 2005.
6. Андрущенко В. Філософія освіти ХХI століття: пошук пріоритетів // Філософія освіти. – 2005. - №1.- С. 5 -18.
7. Андрущенко В. Вища освіта у пост-Болонському просторі: спроба прогностичного аналізу // Філософія освіти. - 2005.- С.6 -19.
8. Античная философия: Энциклопедический словарь. – М., 2008.
9. Антология средневековой мысли: теология и философия европейского средневековья: В 2 т.- СПб., 2002.
10. Аристотель. Політика. - К., 2005 .
11. Аристотель. Сочинения в четырех томах. - М.,1976 -1983 .
12. Асмус В.Ф. Античная философия : Учеб. пос. – М.,1976.
13. Бергсон А. Здравый смысл и классическое образование // Вопросы философии. – 1990. - № 1.
14. Бим - Бад Б.М. Педагогические течения в начале двадцатого века: Лекции по педагогической антропологии и философии образования. - М.,1998.
15. Богомолов А.С. Античная философия .- М.,1985 .
16. Боецій С. Розрада від філософії. – К., 2002.
17. Вебер М. Избранные произведения. - М.,1990.
18. Вейль Г. Университеты и наука в Германии // Математическое мышление. – М.,1989.
19. Верже Ж. Прототипы // Вестник высшей школы.-1992.- № 1.С. 98 -106.
20. Вища освіта України на рубежі тисячоліть: Проблеми глобалізації та інтернаціоналізації. – К., 1998.
21. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века. - М.,1999 .
22. Гадамер Х.- Г. Истина и метод: основи философской герменевтики. - М.,1988.
23. Гайденко В.П., Смирнов Г.А. Западноевропейская наука в Средние века. - М.,1989 .
24. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. - СПб.,1993.
25. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право и державознавство. - К., 2000.
26. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа . - СПб.,1991 .
27. Гендерна педагогіка : Хрестоматія .- Суми .- 2006.
28. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХI века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). – М.,1998.
29. Гессен С.И. Основы педагогики . Введение в прикладную философию. – М., 1995.
30. Глузман А.В. Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования .- К.,1997 .
31. Гусинский Э.Н. Введение в философию образования. - М., 2000.
31. Гюнтер Карл-Хейнц. Портрет педагога. Вильгельм фон Гумбольдт // Перспективы.-1988.- №1.- С.132-144.
33. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире: Учеб. пособие. – М., 1999.
34. Дьяченко В.Л. Основные направления развития образования в современном мире. - М., 2005 .
35. Д’юї, Джон. Демократія і освіта / Пер з англ. – Львів, 2003.
36. Енциклопедія постмодернізму / Пер. з англ. - К., 2003.
37. Жмудь Л.Я. Пифагор и его школа. - Л.,1990 .
37. Запесоцкий А.С. Образование: философия, культурология, политика. - М., 2002 .
39. Захаров И., Ляхович Е. Джон Ньюмен и его модель идеального университета // Alma Mater.-1993.- №11.- С.36-44.
40. Ідея Університету: Антологія. – Львів, 2002.
41. История философии : Запад - Россия - Восток. В 4-х кн. - М.,1995 -1999.
42. Кант И. Сочинения. В 8-ми томах. - М.,1994 .
43. Кант, Імануель. Критика практичного розуму / Пер. з нім. – К., 2004.
44. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. - СПб.,1997.
45. Касьян А.А. Контекст образования : наука и мировоззрение.- Нижний Новгород, 1996 .
46. Кессиди Ф.Х. Сократ. - М.,1976 .
47. Кізіма В. Ідея та принципи постнекласичної освіти // Вища освіта в Україні. - 2003.- №2 – С. 20 - 29.
48. Клепко С.Ф. Есе з філософії освіти. – Луганськ, 1998.
49. Клепко С.Ф.Інтегративна освіта і поліморфізм знання. - К.; Полтава,1998 .
50. Клепко С.Ф. Українська царина філософії освіти // Практична філософія. - 2001.-№1(2).- С.197-211.
51. Конох М.С.Формування нової філософії освіти в Україні: Соц. - філ. аналіз .- К., 2001 .
52. Корженко В.В. Філософія виховання : зміна орієнтацій .- К.,1998 .
53. Климова Г.П. Образование в контексте цивилизационного развития. - Х., 2007 .
54. Корсак К.В. В ХХІ век – с новой парадигмой национального образования // Персонал .- 2000 .- №1.
55. Корсак К.В. Світова освіта: тенденції змін та зовнішні фактори // Постметодика. – 2000. - № 1(27). – С.2-14.
56. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). – К., 2003.
57. Култаева М. Д. Категория “Bildung” в немецкой философской традиции, или размышление о смысле и предназначении образования // Постметодика.-1999.- №1.
58. Култаева М.Д. Философско-педагогические тенденции в современном идеализме. – Х.,1988.
59. Култаєва М. Футурологічні розвідки сучасної філософії освіти: теоретичні побудови та проблеми їх здійснення // Філософська думка. – 2002. - № 4,5.
60. Кун Т. Структура научных революций . - М.,1976 .
61. Культура, философия, образование в стратегиях ХХІ в. - Х., 2006.
62. Лефф Г. Средневековый университет: факультет свободных искусств // Alma Mater.-1997.- №9.С.34-38.
63. Локк Джон. Педагогические сочинения. – М., 1985.
64. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. - М.,1975 .
65. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. - Х.; М., 2000.
66. Лосев А.Ф., Тахо - Годи А.А. Платон. Аристотель. - М.,1993 .
67. Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн: навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін .- К.,1998 .
68. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. – К., 1996.
69. Мишед Я. Идея университета // Alma Mater.-1991.- № 9.С.85-90.
70. Нейматов Я.М. Образование в ХХІ в.: тенденции и прогнозы. - М., 2002 .
71. Новая философская энциклопедия: В 4 томах. – М., 2010.
72. Педагогический энциклопедический словарь . - М., 2008 .
73. Общеевропейский процесс и гуманитарная Европа. Роль университетов. – М.,1995.
74. Образование, общество, культура. - Х., 2006 .
75. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. - К., 2003 .
76. Огурцов А.П., Платонов В.В. Образы образования. Западная философия образования. ХХ век. – СПб., 2004.
77. Ортега -и- Гассет Х. “Дегуманизация искусства” и другие работы. Эссе о литературе и искусстве . Сборник / Пер. с исп. - М.,1991 .
78. Ортега -и- Гассет Х. Эстетика. Философия культури. - М.,1991.
79. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Пер. з іспан. – К., 1994.
80. Пелікан Ярослав. Ідея Університету / Пер. з англ. - К., 2008.
81. Платон. Держава . - К., 2000 .
82. Платон. Діалоги. - К.,1999.
83. Платон. Диалоги.- М.,1986.
84. Платон. Собрание сочинений в 4 т.- М.,1990 -1994.
85. Покликання університету : Зб. наукових праць .- К., 2005 .
86. Поляков М.В., Савчук В.С. Класичний університет: еволюція, сучасний стан, перспективи. – К., 2004.
87. Пономарьов О.С. Сутність і предмет філософії освіти // Науковий вісник . Серія «Філософія». Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди .- Х., 2007 .- Вип.25.
88. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.
89. Пригожин И., Стенгерс А. От события к становлению. - М.,1995.
90. Радіонова І.О. Сучасна американська філософія освіти та виховання : тематичні та парадигмально концептуальні побудови. - Х., 2000 .
91. Рассел, Б. Історія західної філософії. - К.,1995.
92. Реале Дж ., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - В 4-х т.- СПб.1994-1997.
93. Розовски, Генри. Университет: руководство для владельцев. - М.,1995.
94. Романенко М.І. Освіта як об’єкт соціально-філософського аналізу: Монографія. – Дніпропетровськ.,1998.
95. Романенко М. Становлення філософії освіти : на перетині філософії та педагогіки // Персонал. – 2004.- № 6.- С. 50-53.
96. Романенко М.І. Філософія освіти : історія і сучасність. Дніпропетровськ, 2001.
97. Российская педагогическая энциклопедия. В 2-х т.- М.,1993.
98. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. М., 1969.
99. Садовничий В.А., Белокуров В.В., Сушко В.Г., Шишкин Е.В. Университетское образование: приглашение к размышлению. – М., 1995.
100. Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. - К.,1995.
101. Словник педагогічних термінів. – К., 2008.
102. Соколов В.В. Средневековая философия: Учеб. пособие для философских факультетов .- М.,1979 .
103. Средневековая Европа глазами современников и историков: книга для чтения. - М.,1994 .
104. Стол, Луїза. Нова парадигма навчання. - Х., 2005.
105. Столяров А.А. Стоя и стоїцизм. - М.,1991.
106. Таранова Т.Н. Культура. Образование. Культурация. М. - 2003 .
107. Татаркевич, В. Історія філософії. В 3-х т.- Львів,1997-1999 .
108. Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья.- М.,1989.
109. Утченко Г.Л. Цицерон и его время. - М.,1972 .
110.Федотова Н.Н. Глобализация и образование // Философские науки. – 2003. - №4. – С. 5 -24.
111. Франкл В. Человек в поисках смысла.- М.,1992.
112. Фрейре, Пауло. Листи до тих, хто насмілився вчити: Вчителі як працівники культури. - Х., 2003 .
113. Фрейре, Пауло. Педагогіка свободи : етика, демократія і громадянська мужність. - К., 2004 .
114. Фрейре П. Педагогіка пригноблених. - К., 2003 .
115. Фрейре, Пауло. Формування критичної свідомості. - К., 2003 .
116. Философия образования: круглый стол // Педагогика .-1995 .- №4.- С. 8-25
117. Філософський енциклопедичний словник. - К., 2002.
118. Філософські абриси сучасної освіти: Монографія. - Суми. - 2006 .
119. Фихте Ф.В.Й. Сочинения в 2-х томах. - СПб.,1993.
120. Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая. - Долгопрудный . - 2000 .
121. Формирование общества, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы. - М., 2003 .
122. Фромм Э. Иметь или быть? - М.,1990 .
123. Фуко М. Герменевтика субъекта // Социо-Логос. – М.,1991. – С. 284 - 311.
124.Фуко М.Герменевтика субъекта / Пер. с франц. – СПб., 2007.
125. Хабермас Ю. Идея университета. Процесс обучения // Alma mater .-1994, №4.- С. 9 -17.
126. Хюсен Т. Идея университета: Эволюция, функции, проблемы // Перспективы.,1992 .- №3 .- С. 23-40.
127. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления.- М.,1993.
128. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пос. для вузов .- М., 1991 .
130. Шевченко В. Філософія освіти: проблеми самовизначення // Філософія освіти . - 2005 .- №1.- С.18-29.
131. Шлейермахер Фридрих. Речи о религии. Монологи. - М.; К.,1994.
132. Шубелка Н.В. До питання про освітню парадигму // Педагогіка і психологія .- 2000, №3.- С.43-50.
133. Ясперс, К. Смысл и назначение истории. - М.,1991.
134. Ясперс, К.Тезисы к вопросу об обновлении вышей школы // Историко-философский ежегодник ‘ 94. М.,1995
VI. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ (ЗАЛІКОВИХ) ПИТАНЬ
1. Соціокультурні та антропологічні передумови становлення нової парадигми освіти.
2. Криза класичної парадигми освіти.
3. Філософія освіти як дослідницька царина.
4. Проблемне поле філософії освіти та її проблематика.
5. Філософські основи нової парадигми освіти.
6. Проблеми філософії освіти в сучасному українському соціумі.
7. Просвітницька діяльність софістів.
8. Сократ і проблеми оздоровлення людини і суспільства.
9. Платон і система освіти в ідеальній державі. Академія Платона як філософська та політична школа.
10. Ісократ і риторичний ідеал освіти. Риторична школа Ісократа.
11. Платон та Ісократ : два ідеали античної освіти і виховання .
12. Філософія освіти Аристотеля як практична філософія. Етична освіта Аристотеля.
13. Філософія освіти Аристотеля як практична філософія. Політична освіта Аристотеля.
14. Криза античного полісу та проблеми освіти і виховання.
15. Освіта і виховання в елліністичну добу .
16. Філософська освіта як мистецтво жити в епоху еллінізму.
17. Цицерон і філософія освіти у Давньому Римі.
18. Філософія освіти Сенеки: криза цицеронівського ідеалу.
19. Середньовічна освіта та її джерела.
20. Мислителі-посередники між Античністю і Середньовіччям. Тривіум і квадривіум.
21. Середньовічний університет : виникнення та призначення. Причини виникнення.
22. Інтелектуальні центри раннього Середньовіччя: Візантія, арабська культура, латинські монастирі.
23. Шартрська та Паризька середньовічні школи: представники, проблематика, особливості.
24. Середньовічний університет як автономія розуму і як третя влада, його взаємовідносини з владою.
25. Болонський середньовічний університет та його особливості.
26. Паризький середньовічний університет та його особливості.
27. Англійські середньовічні університети та їх особливості.
28. Організація навчального процесу та процесу викладання в середньовічних університетах.
29. Система наукових ступенів та фінансовий стан середньовічних університетів.
30. Середньовічний студент – система навчання та проживання.
31. Факультетська система середньовічного університету – принцип поділу на факультети.
32. Значення середньовічного університету.
33. Філософія освіти Вільгельма фон Гумбольдта.
34. Дослідницький університет Вільгельма фон Гумбольдта.
35. Філософія освіти Джона Ньюмена.
36. Ліберальний університет Джона Ньюмена.
37. Модель “ідеального університету” у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
38. Місія університету у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
39. Завдання університету у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
40. Місце культури у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
41. Ідея Університету у філософії освіти Карла Ясперса.
42. Завдання університету у філософії освіти Карла Ясперса.
43. Навчання і дослідження у філософії освіти Карла Ясперса.
44. Освіта і виховання у філософії освіти Карла Ясперса.
45. Карл Ясперс: університетська освіта як сократична по своїй природі.
46. Місце спілкування у філософії освіти Карла Ясперса. Диспут і дискусія як основні форми спілкування.
47. Університет як космос (єдність) наук у філософії освіти Карла Ясперса.
48. Проблеми університетського самоврядування у філософії освіти Карла Ясперса. Викладач як носій самостійності університету.
49. Університет як інституція у філософії освіти Карла Ясперса.
50. Духовно-аристократичний принцип університетської освіти у філософії освіти Карла Ясперса.
51. Ганс - Георг Гадамер: становище Університету в сучасному суспільстві.
52. Ідея Університету у філософії освіти Юргена Габермаса.
53. Модель університету у філософії освіти Роберта Хатчінса.
54. Модель університетської освіти Кларка Керра.
55. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “підприємницького університету”.
56. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “академічного університету”.
57. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “корпоративного університету”.
58. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “регіонального університетського комплексу”.
59. Втілення “ідеї університету” в сучасних моделях. Модель “відкритого університету”.
60. Модель національного університету України та його провідні принципи.
61. Філософія освіти в епоху Постмодерну.
62. Айван Ілліч і програма освіти сучасного суспільства.
63. Пауло Фрейре: освіта як практика звільнення.
64. Генрі Жиру: освіта і боротьба за радикальне демократичне суспільство.
65. Філософія освіти Мішеля Фуко.
66. Жиль Делез і нова освітня політика.
VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.
А/ ВАРІАНТИ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
ВАРІАНТ № 1
1.Соціокультурні та антропологічні передумови становлення нової парадигми освіти.
2. Філософія освіти Вільгельма фон Гумбольдта.
ВАРІАНТ № 2
1.Криза класичної парадигми освіти.
2. Дослідницький університет Вільгельма фон Гумбольдта.
ВАРІАНТ № 3
1. Філософія освіти як дослідницька царина.
2. Філософія освіти Джона Ньюмена.
ВАРІАНТ № 4
1. Проблемне поле філософії освіти та її проблематика.
2. Ліберальний університет Джона Ньюмена.
ВАРІАНТ № 5
1.Філософські основи нової парадигми освіти.
2. Модель “ідеального” університету у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
ВАРІАНТ № 6
1. Проблеми філософії освіти в сучасному українському соціумі.
2. Місія університету у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
ВАРІАНТ № 7
1. Просвітницька діяльність софістів.
2. Завдання університету у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
ВАРІАНТ № 8
1. Сократ і проблеми оздоровлення людини і суспільства.
2. Місце культури у філософії освіти Хосе Ортеги-і-Гассета.
ВАРІАНТ № 9
1. Платон і система освіти в ідеальній державі. Академія Платона як філософська та політична школа.
2. Ідея Університету у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 10
1. Ісократ і риторичний ідеал освіти. Риторична школа Ісократа.
2. Завдання університету у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 11
1. Платон та Ісократ : два ідеали античної освіти і виховання.
2. Навчання і дослідження у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 12
1. Філософія освіти Аристотеля як практична філософія. Етична освіта Аристотеля.
2. Освіта і виховання у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 13
1. Філософія освіти Аристотеля як практична філософія. Політична освіта Аристотеля.
2. Карл Ясперс: університетська освіта як сократична по своїй природі.
ВАРІАНТ № 14
1. Криза античного полісу та проблеми освіти і виховання.
2. Місце спілкування у філософії освіти Карла Ясперса. Диспут і дискусія як основні форми спілкування.
ВАРІАНТ № 15
1. Освіта і виховання в елліністичну добу .
2. Університет як космос (єдність) наук у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 16
1. Філософська освіта як мистецтво жити в епоху еллінізму.
2. Проблеми університетського самоврядування у філософії освіти Карла Ясперса. Викладач як носій самостійності університету.
ВАРІАНТ № 17
1. Цицерон і філософія освіти у Давньому Римі.
2. Університет як інституція у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 18
1. Філософія освіти Сенеки: криза цицеронівського ідеалу.
2. Духовно-аристократичний принцип університетської освіти у філософії освіти Карла Ясперса.
ВАРІАНТ № 19
1. Середньовічна освіта та її джерела.
2. Ганс-Георг Гадамер: становище Університету в сучасному суспільстві.
ВАРІАНТ № 20
1. Мислителі-посередники між Античністю і Середньовіччям. Тривіум і квадривіум.
2. Ідея Університету у філософії освіти Юргена Габермаса.
ВАРІАНТ № 21
1. Середньовічний університет: виникнення та призначення. Причини виникнення.
2. Модель університету у філософії освіти Роберта Хатчінса.
ВАРІАНТ № 22
1. Інтелектуальні центри раннього Середньовіччя: Візантія, арабська культура, латинські монастирі.
2. Модель університетської освіти Кларка Керра.
ВАРІАНТ № 23
1. Шартрська та Паризька середньовічні школи: представники, проблематика, особливості.
2. Втілення ідеї університету в сучасних моделях. Модель “підприємницького університету”.
ВАРІАНТ № 24
1. Середньовічний університет як автономія розуму і як третя влада.
2. Втілення ідеї університету в сучасних моделях. Модель “академічного університету”.
ВАРІАНТ № 25
1.Болонський середньовічний університет та його особливості.
2. Втілення ідеї університету в сучасних моделях. Модель “корпоративного університету”.
ВАРІАНТ № 26
1. Паризький середньовічний університет та його особливості.
2. Втілення ідеї університету в сучасних моделях. Модель “регіонального університетського комплексу”.
ВАРІАНТ № 27
1. Англійські середньовічні університети та їх особливості.
2. Втілення ідеї університету в сучасних моделях. Модель “відкритого університету”.
ВАРІАНТ № 28
1. Навчання та викладання в середньовічних університетах.
2. Модель національного університету України та його провідні принципи.
ВАРІАНТ № 29
1. Ступені та звання, фінансовий стан середньовічних університетів.
2. Філософія освіти в епоху “постмодерну”.
ВАРІАНТ № 30
1. Середньовічний студент.
2. Айван Ілліч і програма освіти сучасного суспільства.
ВАРІАНТ № 31
1. Факультетська система середньовічного університету.
2. Пауло Фрейре: освіта як практика звільнення.
ВАРІАНТ № 32
1. Значення середньовічного університету.
2. Генрі Жиру: освіта і боротьба за радикальне демократичне суспільство.
Б/ ПРИКЛАД ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ МОДУЛІВ 2-3
ВАРІАНТ №1
Університет – це дитя:
а/ Північної Америки;
б/ Південної Америки;
в/ Європи;
г/ Азії.
ВАРІАНТ №2
Університет виник:
а/ за наказом папи;
б/ за наказом короля;
в/ за наказом ректора;
г/ в силу обставин, що склалися.
ВАРІАНТ №3
Завдання університету:
а/ підвищення якості навчання;
б/ посилення своєї автономії;
в/ посилення наукової роботи;
г/ введення жорстких термінів складання і перескладання іспитів.
ВАРІАНТ №4
Університет очолює:
а/ ректор;
б/ канцлер;
в/ президент;
г/ директор.
ВАРІАНТ №5
Проблемою розвитку університетської освіти є:
а/ масовізація освіти;
б/ удосконалення управління освітою;
в/ соціальна відповідальність університетів;
г/ фінансова криза університетів.
ВАРІАНТ №6
Сутністю моделі університетської освіти В. Гумбольдта є:
а/ розвиток науки;
б/ незалежність від держави і суспільства;
в/ поєднання викладання та наукового дослідження;
г/ свобода викладання та навчання.
ВАРІАНТ №7
Згідно Д. Ньюмену, університет – це установа, діяльність якої спрямована на:
а/ пошук істини;
б/ розвиток мислення;
в/ надання освіти;
г/ виховання.
ВАРІАНТ №8
Згідно поглядам Хосе Ортеги-і-Гассета, первинна й основна функція університету:
а/ освітня;
б/ наукова;
в/ культурна;
г/ фахова.
ВАРІАНТ №9
Згідно поглядам Карла Ясперса, завдання університету полягає у:
а/ наукових дослідженнях;
б/ освіті;
в/ вихованні;
г/ опануванні професією.