Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Види інструктажів з охорони праці.
1. Вступний інструктаж.
2. Первинний інструктаж.
3. Повторний інструктаж.
4. Позачерговий інструктаж.
5. Цільовий інструктаж.
Вступний інструктаж.
Вступний інструктаж з безпеки праці проводять з усіма, хто приймається на роботу незалежно від їхньої освіти, стажу роботи за даною професією чи посадою, з тимчасовими рамками, відрядженими, учнями і студентами, які прибули на виробниче навчання або практику.
Вступний інструктаж на підприємстві проводить інженер з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству покладено ці обов'язки.
Вступний інструктаж проводять в кабінеті охорони праці або спеціально обладнаному приміщенні з використанням технічних засобів навчання та наочних посібників (плакатів, макетів, діафільмів, відеофільмів тощо).
Вступний інструктаж проводять за програмою, розробленою інженером з охорони праці з урахуванням вимог стандартів ССБТ, правил, норм та інструкцій з охорони праці, а також всіх особливостей виробництва, затвердженої керівником (головним інженером підприємства).
Про проведення вступного інструктажу робиться запис у журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковим підписом інструктували, а також у документі про прийом на роботу (форма Т-1) або контрольному листі.
Після проходження вступного інструктажу працівник проходить інструктаж з протипожежної безпеки. Текст інструктажу затверджується головним інженером підприємства.
Про проведення інструктажу робиться запис у журналі з обов'язковими розписами інструктує, та інструктували.
Дані про проходження вступного протипожежного інструктажу заносяться до наказу.
Первинний інструктаж.
Після проходження вступного інструктажу працівник зобов'язаний пройти Первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці.
Первинний інструктаж на робочому місці до початку виробничої діяльності проводять:
- З усіма працівниками, знову прийнятими на підприємство і перекладними з одного підрозділу в інший;
- З працівниками, виконуваними нову для них роботу, відрядженими, тимчасовими працівниками;
- З будівельниками, виконуваними будівельно-монтажні роботи на території діючого підприємства;
- Зі студентами та учнями, які прибули на виробниче навчання або практику перед виконанням нових видів робіт.
Примітка. Особи, які не пов'язані з обслуговуванням, випробуванням, налагодженням і застосуванням сировини і матеріалів, первинний інструктаж не проходять. Перелік професій і посад працівників, звільнених від первинного інструктажу на робочому місці, стверджує керівник підприємства за погодженням з профспілковим комітетом та службою охорони праці.
Первинний інструктаж на робочому місці проводять за програмами, розробленими та затвердженими керівниками виробничих і структурних підрозділів підприємства, навчального закладу для окремих професій або видів робіт з урахуванням вимог стандартів ССБТ, відповідних правил, норм та інструкцій з охорони праці, виробничих інструкцій та іншої методичної та технічної документації.
Первинний інструктаж на робочому місці проводять з кожним працівником індивідуально з практичним показом безпечних прийомів і методів праці.
Первинний інструктаж можливий з групою осіб, які обслуговують однотипне обладнання та в межах загального робочого місця.
Працівники комплексних бригад повинні проходити інструктаж з усіх видів робіт, виконуваних ними.
Проведення первинного інструктажу покладається на безпосереднього керівника робіт (керівника підрозділу, бригадира, майстра) або досвідченого фахівця.
Результати первинного інструктажу заносяться до журналу реєстрації інструктажів на робочому місці.
Усі працівники, в тому числі випускники профтехучилищ, після первинного інструктажу на робочому місці повинні протягом перших 2-14 змін (залежно від характеру роботи, кваліфікації працівника) пройти стажування на робочому місці під керівництвом осіб, призначених наказом (розпорядженням) по підприємству.
Учні і практиканти прикріплюються до кваліфікованих фахівців на весь час практики.
Примітка. Керівник цеху, дільниці за погодженням з інженером з охорони праці та профспілковим комітетом може звільняти від стажування працівника, що має стаж роботи за фахом не менше 3 років, переходить з одного цеху в інший, якщо характер його роботи та тип обладнання, на якому він працював раніше , не змінюється.
Робітники допускаються до самостійної роботи після стажування, перевірки теоретичних знань та набутих навичок безпечних методів, способів роботи їх безпосереднім керівництвом.
Список осіб, які дозволяють допускати до самостійної роботи, стверджує керівник підприємства, установи, організації.
Повторний інструктаж.
У процесі трудової діяльності працівники проходять повторний інструктаж.
Повторний інструктаж проходять всі працівники незалежно від кваліфікації, освіти, стажу, характеру виконуваних робіт, не рідше
Одного разу на квартал.
Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які обслуговують однотипне обладнання та в межах загального робочого місця за програмою первинного інструктажу на робочому місці в повному обсязі.
Проведення повторного інструктажу здійснюється оформленням в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.
Позачерговий інструктаж.
Позачерговий інструктаж проводять:
- При введенні в дію нових або стандартів, правил, інструкцій з охорони праці, а також змін до них;
- При зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, пристроїв та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на безпеку праці;
- При порушенні працюючими і учнями вимог безпеки праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії, вибуху, або пожежі, отруєння;
- На вимогу органів нагляду;
- При перервах в роботі - для робіт, до яких висувають додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці більш ніж на 30 календарних днів, а для решти робіт - 60 днів.
Позачерговий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії. Обсяг і зміст інструктажу визначають в кожному конкретному випадку залежно від причин і обставин викликали його проведення.
Позачерговий інструктаж відзначається в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці з зазначенням його проведення.
Цільовий інструктаж.
Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, не пов'язаних з обов'язками за фахом (навантаження, вивантаження, прибирання території, разові роботи за межами підприємства, цеху і т. п.); ліквідації наслідків аварії, стихійних лих, виробничих робіт, на яке оформляється наряд- допуск, дозвіл та інші документи; проведенні екскурсії на підприємстві.
Цільовий інструктаж проводиться керівниками підрозділів і фіксується в журналі інструктажів і в необхідних випадках у наряді-допуску.
Цільовий інструктаж з працівниками, які проводять роботи по наряду-допуску, дозволу і т. п., фіксується в наряді-допуску або іншої документації, що дозволяють виробництво робіт
Перед допуском до самостійної роботи працівник повинен отримати під розпис посадову інструкцію, ознайомитися з її змістом і виконувати всі вимоги викладені в ній.
Крім цього для виконання кожного виду робіт, кожного технологічного процесу на підприємстві є інструкції з охорони праці і безпечного виконання робіт. Ці інструкції узгоджуються з профспілковим комітетом, затверджуються головним інженером, розробляються керівником підрозділу та узгоджуються з відділом охорони праці. При зміні технологічних процесів, заміни обладнання і т. д. ці інструкції переробляються і заново затверджуються.
Термін дії інструкцій - 5 років.
Зміст цих інструкцій:
- Вступна (загальна частина);
- Вимоги безпеки перед роботою;
- Вимоги безпеки під час роботи;
- Вимоги безпеки в екстрених випадках;
- Вимоги безпеки після закінчення робіт.
Порушення вимог посадової інструкцій з охорони праці і безпечного виробництва робіт тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Життєдіяльність людини супроводжується постійним виділенням тепла в навколишнє середовище. Його кількість залежить від фізичного напруження (енерговитрат) в певних кліматичних умовах і становить від 50 Вт (в стані спокою) до 500 Вт (при важкій роботі).
Для нормального протікання фізіологічних процесів в організмі теплота, що виділяється організмом, повинна повністю відводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може привести до перегріву або до переохолодження організму і, як наслідок, до втрати працездатності, швидкої стомлюваності, втрати свідомості і теплової смерті.
Тепловий стан людини, а отже, її працездатність залежать від впливу ряду параметрів мікроклімату.
Які найважливіші параметри мікроклімату
• температура повітря;
• температура поверхонь;
• відносна вологість повітря;
• швидкість руху повітря;
• інтенсивність теплового опромінення.
Те, як людина переносить температуру і її теплові відчуття значною мірою залежать від вологості і швидкості навколишнього повітря. Чим більша відносна вологість, тим менше випаровується поту за одиницю часу і тим швидше починається перегрів організму.
Особливо несприятливий вплив на тепловий стан людини здійснює висока вологість у поєднанні з високою температурою (більше 30 °C), тому що при таких параметрах мікроклімату майже все тепло, що виділяється організмом, віддається в навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплями з поверхні шкірного покриву. Виникає потокова течія поту, яка виснажує організм і не забезпечує необхідної тепловіддачі.
Недостатня вологість повітря несприятлива для людини через інтенсивне випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, а потім забруднення хвороботворними мікробами. Для людини вважається допустимим зниження її маси на 2...3% шляхом випаровування вологи – зневоднення організму. Зневоднення на 6% тягне за собою порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Випаровування вологи на 15...20% призводить до смертельного результату.
Велика інтенсивність теплового опромінення (інфрачервоне випромінювання) і висока температура повітря можуть мати несприятливий вплив на організм людини. Теплове опромінення інтенсивністю до 350 Вт/м2 не викликає неприємного відчуття, при 1050 Вт/м2 вже через 3...5 хв на поверхні шкіри з’являється неприємне печіння (температура шкіри підвищується на 8...10 °С), а при 3500 Вт/м2 через кілька секунд можливі опіки. При опроміненні інтенсивністю 700...1400 Вт/м2 частота пульсу збільшується на 5...7 ударів в хвилину. Час перебування в зоні теплового опромінення лімітується в першу чергу температурою шкіри, болюче відчуття з’являється при температурі шкіри 40... 45 °С (в залежності від ділянки тіла).
Крім безпосереднього впливу на людину теплота, що випромінюється, нагріває навколишні конструкції. Ці вторинні джерела віддають теплоту до навколишнього середовища за допомогою випромінювання і конвекції, в результаті чого температура повітря в приміщенні підвищується.
Загальні вимоги та параметри мікроклімату
Оцінка мікроклімату проводиться на основі вимірів його параметрів (температура, вологість повітря, швидкість його руху, теплове випромінювання) на всіх місцях перебування людини.
Гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату робочих місць виробничих приміщень розроблені з урахуванням інтенсивності енерговитрат працівників, часу виконання роботи, періодів року.
Параметри мікроклімату повинні забезпечувати збереження теплового балансу людини з навколишнім середовищем і підтримку оптимального або допустимого теплового стану організму.
Умови праці за показниками мікроклімату поділяються
● (1 клас) - оптимальні умови
● (2 клас) - допустимі умови
Якщо параметри мікроклімату не відповідають допустимим нормам, то умови праці відносять до шкідливих. В такому випадку встановлюють ступінь шкідливості, яка характеризує рівень перегрівання або охолодження організму людини.
Методи профілактики несприятливого впливу мікроклімату
В основі захисту людини від впливу несприятливих параметрів мікроклімату покладено такі принципи:
● організаційно-профілактичні заходи;
● архітектурно-планувальні рішення.
Перша група включає в себе наступні заходи:
● установка систем загального та місцевого кондиціонування;
● повітряне душування;
● компенсація несприятливого впливу одного параметра мікроклімату зміною іншого;
● забезпечення людей засобами індивідуального захисту;
● регламентація часу роботи (перерви в роботі, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, зменшення стажу роботи і т. д.);
● видача підсоленої газованої води і спецхарчування.
Друга група включає наступні рішення:
● обладнання спеціальних теплих приміщень для відпочинку та обігрівання;
● обладнання душових кімнат;
● планування приміщень, розміщення устаткування, що забезпечує вільний доступ свіжого повітря до всіх ділянок робочого місця;
● виключення розташування гарячого обладнання поруч з ділянками, де проводяться холодні роботи;
● надійна теплоізоляція перекриття верхнього поверху від сонячної радіації;
● екранування робочих місць від джерел нагрівання;
● механізація і автоматизація технологічних процесів, введення нових технологій, заміна машин і механізмів.
Застосування цих заходів дозволить знизити вплив несприятливих параметрів мікроклімату на людину.