Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Глава I. Проблеми смислового сприйняття промови
Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених показали, що сприйняття промови людиною процес складніший, ніж нам начебто.
У сучасному психолінгвістику ще немає прийнятої усіма вченими моделі смислового сприйняття висловлювання. І те, що моє розуміння промови відбувається одночасно багатьма каналами, можна стверджувати з достатньої часткою впевненості. Розуміння промови – це пасивне механічне рух від значення до змісту, а складний цілісний психологічний процес, який з пошуку спільної думки висловлювання, у якому важливого значення мають передбачення і установка, що у мовному свідомості слухача (читача). З перших хвилин спілкування сприймає демонструє зустрічну мислительну активність. Величезне значення має тут сув'язь попередніх знань про автора промови, про те відносинах, що існували між співрозмовниками на початок спілкування, про об'єкт розмови тощо. (>Жинкин 1982,1998;Лурия 1979; Новиков 1983; Горєлов, Сєдов 2005 та інших.)
Але як свідчать дослідження психологів і лінгвістів, з випереджувальним моделюванням задуму у свідомості говорить йде роботу з елементами тексту, робота здекодированию його інформативного змісту. Змістові сприйняття починається з виділення в дискурсі слів - значимих одиниць мови. Така ідентифікація по-смисловому несучих елементів спирається на фонематичний слух, дозволяє реципієнту виділяти іатрибутировать звуки з їхньої відношення дофонемам. Подальше розуміння лексичних значень спирається на ситуацію і мовної контекст. Поруч із лексикою у процесі розуміння дискурсу певну роль відіграє й граматика.
Тут важливою умовою виступає то, наскільки поверхнева структура висловлювання відповідає його глибинним структурам.
Розуміння пропозицій полегшується у разі, коли реципієнт оперує ядерними синтаксичними структурами. У разі, ми під час сприйняття промови зіткнулися з різноманітних порушенням звичайного порядку слів у пропозиції – формальними чи значеннєвими – для адекватного розуміння фрази потрібно приведення висловлювання до вихідному ядерного типу(Лурия 1979: 217-234; Горєлов, Сєдов 2005).
Попри всю важливість дешифрування мовних знаків, знання мови недостатньо для адекватного розуміння змісту тексту. Вирішальну роль у цьому відіграє адекватна референція, співвіднесення висловлювання з реальністю, яка змальовується в дискурсі. Розуміти не треба мова, а дійсність (Жинкин 1982: 92). Успіх комунікації залежить тільки від мовної компетенції співрозмовників, а й від соціального кругозору, від цього, що у повсякденному спілкуванні називається – життєвим досвідом. Незнання фактів дійсності, що стоїть за дискурсом, веде до комунікативним непорозумінь і невдач.
Розуміння реального дискурсу за мету має дешифрування мовних знань, не співвіднесення мовних знаків з реальністю, ця дія спрямована на розуміння спрямованостімишления(интенции) говорить, ми розуміємо не мова, а людини, який звертає своє мовлення до нас. Це завдання ускладнюється наявністю у реальному мовному творі безлічі різноманітних інтенцій,предопределяемих масою суперечливих мотивів і комунікативних намірів, іноді недостатньо зрозумілих самомуговорящему.Обиденное спілкування наповнений різноманітними відтінками неявно вираженого сенсу ( натяки, іронія й т.д.). Отже розуміння промови вимагає інтенсивної роботи мозку адресата комунікації. Ця робота йде одночасно через канали. Від першого слова нашу свідомість починає розшифровку мовних
знаківобращенного до нас дискурсу, але від першого ж слова ми намагаємося передбачити інтенцію співрозмовника, моделюючи цілісний задум його мови. Змістові сприйняття тексту – це багатограннийречемислительний процес, що передбачає складні операції зсвертиванию іразвертиванию вихідного задуму, поперекодированию чужої мови на код індивідуальних смислів тощо.
Розуміння цілісного мовного твори є реконструкція сенсу, переклад його зауниверсально-предметний код внутрішньому мовленні сприймає суб'єкта. Процес смислового сприйняття дискурсупрестает маємо як інтерпретація чужого тексту, виявлення у ньому ядерних смислів, прихованих інтонацій тощо., тобто. створення основі вихідного дискурсу свою власну варіанта тексту, котрий за своєї формі не тотожний тексту чужому. Навіть точне відтворення чужого висловлювання це не факт розуміння. Про це справедливо писавН.И.Жинкин: «Якщо наш партнервоспроизведет буквально прийняту послідовність пропозицій, не будемо знати, зрозумів він сказане. Механічне відтворення промови перестав бути осмисленим» (>Жинкин 1982: 79-80).
>Порождение й розуміння тексту широко використовують механізми розгортання і згортання. Розуміння тексту – цесвертивание мовного твори до початкової мовної схемою, утворений у внутрішній промови (Новиков 1983:36).Свертивание тексту, переробка, трансформація його вихідної структури – латентні процеси, що характеризують дискурсивне мислення. Вони стають найважливішим етапом під час розуміння тексту, після якої перекодування, переклад висловлювання з мови словесного на універсальнийпредметно-схемний код інтелекту.
Розуміння – це складний розумовий процес, проходить ряд етапів, у результаті відбувається активне перетворення словесної форми тексту, що було багаторазове перекодування.Областью кодових переходів є внутрішня мова, де відбувається перехід від зовнішніх кодів мови внутрішньому коду інтелекту, з урахуванням якого формується зміст тексту як наслідок розуміння (Новиков 1983:46).
Глава II. Становлення механізму смислового сприйняття промови
Еволюція мовного мислення виходить з формуванні прихованого механізму внутрішньому мовленні. Які ж протікає становлення механізму смислового сприйняття промови? Відповіддю цього питання можуть бути результати експериментів, проведених доктором філологічних наукСедовим К.Ф. Мета цього експерименту полягало у виявленні особливостей формування прихованих механізмів внутрішньому мовленні. До експерименту була серія завдань на породження реконструкцію чи перекодування вихідної інформації.
Переказ тексту.
Піддослідним пропонувалися мовні твори, після що вони мали без попереднього обмірковування дати їх переказ. Підбиралися найпростіші завдання розуміння тексту. Вони перевіряють обсяг вербальної пам'яті дитини і можливість під час відтворення до елементарнимперекодировкам лише на рівні утримання або форми.
Виявлення ядерного сенсу.
Під час експерименту використовувалися два не великих за обсягом тексту. Дітям пропонувалося без попереднього обмірковування передати зміст тексту одним пропозицією. Зведення змісту цілого тексту до ядерної формулі перевіряє спроможність докомперсии, згортання інформації в внутрішньому мовленні за збереження цілісного сенсу мовного твори.
Виділення ключових слів тексту.
Піддослідним пропонувалося в максимально стислий час виділити найбільш інформативні слова, передають основний зміст текстів. Виконання даного завдання передбачає створення замість цілісного тексту йогоредуцированного варіанта, що містить лише важливі з погляду передачі слова.
Характер виконання завдання дозволить судити про рівень сформованості в дитини механізму внутрішнього планування промови, який працює як під час породження , і у процесі розуміння дискурсу.
Переказискаженних текстів.
За наявними тестами у двох місцях свідомо змінюються місцями абзаци в такий спосіб, що порушується логіка розвитку основного сюжету. Текст дитині читається одного разу. Ніякого попереднього коментарю про «>неправильностях», які у тексті, не повідомлялося. Переказ відбувався відразу, без попереднього обмірковування. Дане завдання спрямоване на виявлення здібності мовної особистості до найскладніших несвідомимперекодировкам у внутрішній промови при сприйнятті текстів і породженні цілісного дискурсу. По висунутої гіпотезі, під час спонтанної реконструкції тексту розвинена мовна особистість повинна непросто відтворювати одержану інформацію в початковому вигляді, але переробивши її, виділити у ній ядерний зміст і розгорнути їх у новий цілісний дискурс.
Переказ тексту, позбавленого кінцівки – дітям пропонувалися тексти позбавлені заключної частини; переказ тексту, позбавленого початку – пропонувалися тексти позбавлені ввідна частини; переказ тексту, позбавленого початку будівництва і кінцівки. Дані завдання допомагають виявити ступінь сформованості у мовної особистості поглядів на композиційною завершеності мовного твори. Розмовляючий, який сягнув високого рівня розвитку внутрішньому мовленні, повинен інтуїтивно відчути дефектність запропонованого йому для переказу тексту й у спонтанному відтворенні несвідомо реконструювати що цей фрагмент.
Здатність до подібного роду реконструкції (як і здатність)-психолингвистический критерій, дозволяє судити про рівеньвнутриречевих операцій.
Розуміння тексту зинформативно-смисловой лакуною.
Учасникам експерименту пропонувався текст, зміст якого становила неповне (з перепусткою одного фрагмента) розповідь якесь подію. Завдання полягала у відповідь питанням «Про що розповідь?». Кількість слів у відповідь не обмежувалося.Приведенное завдання чи цікава як виявлення здібності дітей до сприйняття цілісного сенсу мовного твори. На виконання даного завдання дитина повинна в мінімально стиснений тимчасової термін лише на рівні латентнихречемислительних операцій відновити що цей фрагмент, що можливо лише при сформованості у мовної особистості ставлення до цілісності тексту.
Виявлення прихованого сенсу.
Дітям пропонувалося без попереднього обмірковування коротко передати основний сенс тексту. Виконання цієї завдання дозволяє перевірити здатність мовної особистості до виявлення етичного підтексту, який закладений уразвернутом дискурсі.
Переказ тексту з неявно вираженим змістом.
Піддослідним для спонтанного переказу пропонувався текст, у якому авторську іронію стосовно зображуваним у своєму оповіданні вчинкам і ситуацій. Характер зроблених переказів має дати уявлення про спроможність розмовляючих до розуміння мовної іронії й уміння відтворення її мовними коштами свого виступу.
Вивчивши дані експериментів можна дійти невтішного висновку, що молодшої з залучуваних вікових груп у хід виконання завдань показали такі результати.
При переказі сприйнятих на слух оповідань діти ми змогли відтворити свої мовні твори на вигляді цілісних текстів. У виконанні завдань на виявлення ядерного смислу і ключових слів тексту – діти відтворюють перше зайшле напам'ять пропозиції чи випадкова збірка слів із перших фраз даного мовного твори. Досвід на реконструкцію перекручених дискурсів – мовні твори дітей менше за обсягом, менш зв'язкові між собою пропозиції. Спроби 6-7 літніх дітей зрозуміти текст з перепусткоюинформативно-смислового ланки не мали успіху. У завданні розуміння етичного підтексту, а як і, розуміння і відтворення в переказі іроніїмладшеклассники продемонстрували невміння виділити прихований сенс.
У переказі даного для прослуховування тексту випробовувані діти середнього шкільного віку продемонстрували хорошу спроможність до запам'ятовування та відтворення отриманої інформації. Досліди на згортання цієї інформації до ядерного рішенню та ключовим словами , підлітки загалом не впоралися із завданням. Результати виконання завдань відтворенняискаженного тексту: підлітки передавали зміст оповідання, оскільки почули. Відтворюючи текст позбавлений кінцівки, вони просто не намагалися заповнить частину. У переказі тексту позбавленого початку можна знайти спроби реконструювати частину. У тексті позбавленого початку будівництва і кінцівки, діти відновлювали початок, залишаючи фінал відкритим.
Досвід на значеннєве сприйняття текстів, показав, що молодші підлітки ще в змозі у межах спонтанного спілкування заповнити відсутнє з тексту ланка. Експеримент розуміння неявно вираженої інформації показав, що школярі здатні зрозуміти етичний підтекст твори, але передати його вигляді вузьке формули немогут,так вони ще мають умінням відтворювати інтонаційні тонкощі авторської іронії.
Тексти, створені старшокласниками, непросто відтворюють даний їм розповідь, а представляють сприйняту і засвоєну інформацію. Досліди на згортання тексту до ядерної формулі присутній велика проти промовою молодших підлітків ступінь узагальненості формулювань. Переказуючи спотворений текст, без попереднього обмірковування здебільшого старшокласники несвідомоперекодировали інформації і створювали її основі зв'язний, цілісний розповідь. У експериментах відтворенняусеченних текстів старші підлітки прагнули відновити як початкову, а й до фінальної частини мовного твори. Практично всі випробовувані цього віку виявилися здатними до розуміння текстів зинформативно-смисловой лакуною: перша реакція – сміх, далі старшокласники давали опис зображених з тексту подій, відновлюючи що цей фрагмент. Помітне відмінність простежувалося й у завданні розуміння неявно вираженого сенсу, передаючи основний зміст, школярі чітко й стисло формулювалиподтекстовий сенс мовного твори. У переказі тексту що містить іронію старшокласники прагнули використовувати фрази, побудовані з урахуванням іронії.
Укладання
Змістові сприйняття промови - складний розумовий процес.Свертивание тексту, переробка його вихідної структури – не видимі процеси, які характеризують дискурсивне мислення. Вони стають найважливішим етапом під час розуміння тексту, після якого йде переклад висловлювання з мови словесного на універсальнийпредметно-схемний код інтелекту, з урахуванням якого формується зміст тексту як наслідок розуміння.
Вивчивши експериментальне дослідженняК.Ф.Седова можна дійти невтішного висновку, що молодших школярів розуміння висловлювання, не доступні складні за будовою тексти. Школярі 10-11 років у породження дискурсу який завжди осмислено. Йдеться і мислення у процесі побудови тексту осмислено з'єднуються, нормального розвитку мовної особистості, лише у закінчення шкільного дитинства. Саме у цьому віці школяр отримує можливість побудувати складних операцій у внутрішній промови.
Шлях розвитку мовного мислення
людини, можна уявити, як процес, супроводжуючийсоциально-интеллектуальное становлення особистості.
Література.
1. Горєлов І.Н., Сєдов К.Ф. Основи психолінгвістики М., 2005.
2.Психолингвистика / Під ред.Т.Н.Ушаковой. М., 2006.
3. Сєдов К.Ф.Нейропсихолингвистика. М., 2007.
4. Сєдов К.Ф.Онтопсихолингвистика. М., 2008.
5. Вікова психолінгвістика: Хрестоматія. М., 2004.
6. Цейтлін С. Йдеться: джерела та принципи розвитку. М., 2004.
7. Дитяча мова: лінгвістичний аспект. СПб, 1992.