Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПОЛІТИЧНІ ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ
1. Сутнісна характеристика політичних ПР.
Якщо на Заході лідирують фінансові, урядові й кризові паблік рілейшнз, то на території СНД на перше місце виходять ПР політичні.
Та й увесь розвиток ПР тут бере свій початок від парламентських або президентських виборів. Ко жен такий стан включає в обіг нові інтелектуальні сили, за лучаючи нові фінансові можливості. За підрахунками екс пертів, 60% замовлень у російських ПР-фірмах становлять політичні ПР.
Виборчі ПР-технології активно використовують і в Європі, постійно розширюється сфера їх застосування, Урізноманітнюється арсенал засобів. Наприклад, французький рекламіст Жак Сегела, допомагаючи Франсуа Міттерану у боротьбі на виборах порадив йому для позитивної зміни зовнішності підпиляти два передніх зуби-різці. Тонко використовуючи можливості ПР, від допоміг підопічним кандидатам (Леху Валенсі, Вацлаву Гавелу, Желє Желеву, Олександру Кваснєвському) перемогти загалом у восьми виборчих кампаніях. Інший великий стратег Жак Пі лан своїми оригінальними рішеннями допоміг здобути президентське крісло Жаку Шираку, який на початку кампанії не був лідером в опитуваннях громадської думки. Успіх забезпечило наступальне проведення виборчої кампанії за аналогією до військової операції.
На парламентських виборах 1979 р. призначений директором з паблік рілейшнз Консервативної партії Великої Британії тележурналіст Гордон Рис порадив Маргарет Тетчер скоригувати зовнішній вигляд, поставивши коронки на зуби, змінивши зачіску, постановку голосу. Над цим працювала команда іміджмейкерів - осіб, які цілеспрямовано створюють, коригують імідж клієнта.
Багатьма цікавими рішеннями були насичені вибори президента Росії 1996 р. Під час цієї кампанії практикувалося створення образу кандидата залежно від конкретної ситуації, характеру аудиторії та інших факторів. Завдяки цьому в межах однієї кампанії Б. Єльцин реалізував кілька ПР-напрямів, кожен з яких розв'язував пенні, не завжди схожі завдання, давав змогу використовувати різні іміджі і стилі поведінки. Один із напрямів мав протидіяти давній традиції, відповідно до якої люди неохоче виступають проти влади, побоюються не тільки відкрито висловлювати своє невдоволення, але й голосувати на свій розсуд. Для використання цієї психологічної особливості електорату було репрезентовано Єльцина-президента у всій його управлінській силі.
Іншим важливим напрямом була протидія сформованому образу кандидата як кремлівського затвірника, який втратив зв'язок із народом, старого правителя, цілком залежного від оточення. Для цього було організовано велику поїздку по країні з публічними виступами, танцями на молодіжному концерті, життєвими сюжетами про президентську родину. На розв'язання цього завдання, але іншими методами, була спрямована телереклама «Вірю. Люблю. Сподіваюся». Поїздки регіонам» демонстрували готовність президента вникати в проблеми народу, телевізійні ролики доводили прихильність народу до президента. Стрижневим задумом команди р. Єльцина було нагадування негативних аспектів минулого, із яким пов'язувався образ його противника Г. Зюганова. А щоб залучити на виборчі дільниці молодь, було організовано акцію «Голосуй! Або програєш!»
Конкретними їх напрямами є:
1) участь у діяльності політичних партій. Створюють їх на добровільних засадах однодумці, виражаючи інтереси частини народу, класу, соціальної верстви і намагаючись виконувати свої програми завдяки здобуттю державної влади або участі в ній.
2) формування політичної культури суспільства. Формування політичної культури відбувається у процесі політичної практики і під впливом різноманітних комунікаційних зв'язків, серед яких важлива роль належить паблік рілейшнз;
3) консолідація суспільства. Для цілеспрямованого політичного розвитку в умовах демократії є важливою здатність громадян, або принаймні їх значної чистини, до консолідованих дій. Особливо це актуально на етапі реформування суспільства чи його окремих сфер. Як свідчить історичний досвід, консолідація можлива за умови відповідності політичних дій соціокультурному і ментальному рівню, запитам громадян країни. Якщо інноваційні перетворення не мають визнання в суспільстві, це може спричинити відчутну протидію їм.
4) розбудова громадянського суспільства — суспільства громадян із високим рівнем економічних, політичних, культурних прав і свобод, яке не залежить від держави, а взаємодіє з нею заради спільного блага. Демократичний устрій неможливий без ефективного функціонування його третього сектора — різноманітних громадських об'єднань (організацій, клубів, асоціацій), які, будучи основою громадянського суспільства, захищають економічні, політичні, соціальні, творчі та інші інтереси громадян.
5) громадський контроль за політичними і владними інститутами. Без належного громадського контролю влада з часом може перетворитися на засіб тотального придушення волі населення.
6) участь ПР у виборчих кампаніях. Участь ПР у політичному процесі найбільше помітна під час виборчих кампаній — цілеспрямованої системної роботи щодо висунення і обрання певних осіб, політичних партій і блоків до органів влади і місцевого самоврядування.
2. Використання критики в політичних ПР.
Під час передвиборчих перегонів, як свідчить досвід, найчастіше критики конкурентів зосереджують увагу громадськості на таких їх особливостях;
а) суспільна репутація (заяви політика, позиція голосування при розв'язанні важливих питань, невиконані обіцянки, неадекватна поведінка під час проведення суспільних заходів тощо);
б) неадекватні заяви (смислова невиразність, стильова незграбність висловлювань, використання ненормативної лексики, хибні прогнози, нездатність лаконічно, чітко і зрозуміло сформулювати свою позицію з тих чи інших питань);
в) передвиборні обіцянки, які неможливо виконати через відсутність ресурсів; обіцянки, які не можуть бути підтримані в суспільстві;
г) приховування джерел власних доходів (наявність дорогої нерухомості, іномарок тощо);
ґ) сумнівні джерела фінансування виборчої кампанії {використання бюджетних коштів, одержання коштів із зарубіжних джерел);
д) використання службового становища для сприяння в будь-якій спосіб фірмам (організаціям), конкретним особам за фінансову підтримку виборчої кампанії;
о) ігнорування реальних проблем населення (байдужість до вимог страйкарів, окремих верст населення);
є) вади біографії (карне минуле, розтрата коштів, ухиляння від сплати аліментів, порушення правил Дорожнього руху з важкими наслідками);
ж) звільнення зі служби (державної, в збройних силах або силових структурах) за серйозні порушення;
з) відсутність кваліфікації або досвіду роботи на державній посаді чи в політиці;
и) відмова від участі в публічних дебатах;
і) поєднання роботи на державній чи виборній посадах із заняттям бізнесом.
3. Мета політичних ПР.
У виборчих кампаніях паблік рілейшнз використовують з такою метою: 1) аналізу політичної ситуації, визначення основних ресурсів виборчого процесу, серед яких виокремлюють особистісний ресурс кандидата (особистісні якості, готовність до виборчої боротьби, імідж тощо); електоральний ресурс кандидата (готовність виборців голосувати за пропонованого кандидата); елітний ресурс (готовність еліт округу підтримати кандидата); інформаційний ресурс (можливість доступу до ЗМІ); партійний ресурс (підтримка партії); фінансовий ресурс (наявність необхідних для фінансування кампанії коштів, можливість залучення додаткових ресурсів); організаційний ресурс (наявність, розвинутість структур для; роботи серед виборців); технологічний ресурс (уміння, використовувати виборчі технології); часовий ресурс (час, необхідний для реалізації виборчих заходів); адміністративний ресурс (можливість кандидата залучити на свій бік органи влади);
2) створення плану виборчої кампанії з урахуванням особливостей виборів, стратегії і ресурсів кандидата;
3) формування бюджету виборчої кампанії. Цей фінансовий документ має відповідати плану, ресурсним можливостям кандидата, передбачати витрати на всі заплановані акції і дії, виготовлення різноманітних матеріалів, зарплату персоналу виборчого штабу, залучених аналітиків, агітаторів, технічних виконавців тощо. Бюджет виборчих кампаній законодавчо регламентується, та, як правило, реальні їх витрати перевищують дозволені суми;
4) підготовки інформаційних матеріалів. За планом кампанії розробляють тексти й ескізи листівок, плакатів, оригінал-макети друкованої продукції, тексти виступів, сценарії радіо- і телевізійних роликів тощо, а також замовляють друковану продукцію і щитову рекламу, фільми і ролики;
5) реалізації плану виборчої кампанії. Всі дії, акції мають відповідати методиці здійснення ПР-кампанії ідеям, принципам,за якими розроблено план. Попри намагання забезпечити їх відповідність плану, потрібно творчо підходити до всіх його аспектів і позицій, вносити потрібні корективи з урахуванням зміни обстаговки Цей елемент кампанії є найвідповідальнішим, в ньому може бути чимало творчих знахідок.
У реалізації плану виборчої кампанії ПР-фахівці значну увагу приділяють організації спілкування кандидата з виборцями на зустрічах, зборах, мітинга тощо. Для цього розробляють стратегію публічної поведінки кандидата, формулюють основні ідеї, гасла; систему аргументації. Зміст, актуальність виступів залі жать від глибини аналізу ситуації у регіоні, матеріалі ЗМІ, акцій конкурентів та іншої інформації. Для ефективного впливу на аудиторію необхідно вибудовувати зміст виступу на основі її інтересів, пропонувати вирішення актуальних для неї проблем, знаходити суголосні її настроям, почуттям, сподіванням слова.
6) залучення населення до виборів. З цією метою. Розробляють і створюють спеціальні технології, спрямовані на використання психологічних механізмів, які сприяли підвищенню електоральної активності, подоланню негативних настроїв населення щодо вибори можливостей кандидата тощо.
Взяти участь у виборах може спонукати приклад авторитетних людей. З цією метою розповсюджують відомості, коли, де і за яких обставин вони голосуватимуть. Про це інколи повідомляють у теле-, радіосюжетах у день голосування гаслами, закликами, навіть технологіями сьогодні важко вже спонукати людей до певних дій, якщо при цьому ігнорувати їх особисті, колективні інтереси. Це відчутно прагматизує використання політичних технологій, у яких романтизм поступається місцем умінню оцінювати запити й очікування виборців, діяти, орієнтуючись на них.
7) формування іміджу кандидата на виборах.
Основними компонентами іміджу людини є її зовнішні і фізичні дані, етапи біографії, світоглядні й ідеологічні засади, рівень професіоналізму, ознаки публічної поведінки, комунікативні здібності і психологічні особливості. Зміст цих якостей багато в чому залежить від об'єктивних обставин (спадковість, доля, виховання тощо), проте в деяких аспектах він може бути цілеспрямовано сформований і «коригований.