Історія української культури для всіх напрямів підготовки освітньокваліфікаційного рівня бакала.

Работа добавлена на сайт samzan.net:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

“Затверджую”

Перший проректор

_________ Ю.І. Якименко

(підпис) (ініціали, прізвище)

“ ” 20__ р.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«Історія української культури»

для всіх напрямів підготовки

освітньо-кваліфікаційного рівня

«бакалавр»

Ухвалено методичною радою НТУУ «КПІ»

Протокол № 6 від 18. 02. 2010 р.

Заступник голови методичної ради

_________ І.О. Мікульонок

(підпис) (ініціали, прізвище)

Програму рекомендовано кафедрою філософії

Протокол № 5 від 13.01.2010 р.

Завідувач кафедри

___________ Б.В. Новіков

(підпис) (ініціали, прізвище)

Київ – 2012

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс “Історія української культури” є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки й вивчається протягом одного семестру першого курсу; 2 кредити/72 год. – за переліком дисциплін програми підготовки.

Основною метою курсу є розкриття специфіки української культури через логіку її історичного становлення та в контексті європейського та світового культурного простору. Дисципліна «Історія української культури» репрезентує вітчизняну культуру як інтегруючу систему національних цінностей і знань про досвід існування людини в суспільстві. Предметне поле «Історії української культури» складається з основних теоретичних проблем культурології, концептуальних засад щодо розуміння витоків і цивілізаційних віх української культури, а також ідентифікації національно самобутнього та загальноєвропейського векторів становлення вітчизняної традиції і сучасного змісту української культури.

Мета досягається у процесі вивчення дисципліни «Історії української культури» завдяки формуванню у студентів наступних компетенцій:

готовність сприйняти життєво-необхідне, аксіологічне значення національної ідеї, зокрема в сучасний умовах глобалізації світу та процесу євроінтеграції;

здатність на основі отриманих знань реалізуватися в соціальній, професійній, особистісній сферах, як патріотично-сформована інтелектуально-зріла особистість;

спроможність за певними методиками екстраполювати зовнішні соціокультурні явища на знаковий рівень інформаційної фіксації.

Завдання навчальної дисципліни полягають у формування системи знань та вмінь, які набуває студент в результаті її вивчення.

Знати:

закономірності розвитку історії української культури, як логіки культурно-історичного процесу;
основні стадії світогляду людства, сформовані на різних етапах його історії, особливості протікання культурогенезу як етногенезу та набуття національного змісту «культурної картини світу» на території України;
періоди розквіту української культури, – з огляду на те, що саме на цих етапах закладаються світоглядні характеристики ментальності, які у подальших періодах розвитку культури знаходять відображення в формуванні цілісної системи: екосфери і аксіосфери культурного буття;
усвідомити те, що наука, техніка, технології, мистецтво, релігія, тощо є органічними й суттєвими складовими культури, і тому знання специфіки їх культурного функціонування постають необхідною умовою отримання якісної професійно-технічної освіти.

Уміти:

діагностувати соціокультурний стан сучасного українського суспільства, визначити головні його проблеми й пріоритетні потреби;
показати, що історія української культури, зокрема її культурологічне осмислення, є науковою рефлексією уявлень про сутність культури й соціально-культурні процеси, звернена до світоглядних потреб сучасної людини;
інтегрувати власну діяльність у культурне середовище з урахуванням визначеного місця окремих соціокультурних елементів у культурному контексті;
усвідомити те, що історія своєї – української культури допомагає формуванню власної життєвої позиції і надає можливість стратегічного осмислення професійного становлення;
при здійсненні виробничої або соціальної діяльності мислити творчо, відчувати відповідальність за наслідки своєї діяльності та знайти гідне місце у колективі – бути водночас толерантним та цілеспрямованим.

Форма навчання	Семестри	Всього Кредитів/годин	Розподіл навчального часу за видами занять	СРС	Семестрова атестація
			Лекції	Практичні (семінарські) заняття	Лабораторні (комп'ютер. практикум)
Денна	5	2/72	18	18	—	36	екзамен
Заочна	5	2/72	6	2	—	64	екзамен

ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Тема 1. Історія української культури як навчальна дисципліна

Предмет і завдання курсу “Історія української культури”. Абрис української культури у культуротворчому процесі європейської цивілізації. Феномен української ментальності: світоглядні універсалії української нації. Культура як світ етнонаціонального буття. Полісемантична природа поняття «культура». Багатоаспектність спроб визначення культури. Культура та природа: екосфера самозбереження нації. Культура та історія: аксіосфера української духовності. Функції культури. Культурологія як наука про культуру.

Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції. Екзистенціально-антропологічні начала осягнення культури у “філософії серця” Г.Сковороди. Національна концепція культурно-історичного розвитку (М.Костомаров, В.Бєлозерський, П.Куліш). Тарас Шевченко – визначальна постать українського культуротворення. Розвиток історико-культурологічного напряму (М.Драгоманов, В.Липинський, М.Грушевський, Д.Яворницький). Культурологічна палітра творчості І.Франка. Концепції української культури вчених-емігрантів (І.Крип’якевича, І. Огієнка, Д.Антоновича). Українська культура в рецепціях сучасних дослідників. Проблема соціокультурної ідентичності в мультикультурному суспільстві. Українська культура джерело генерування та вкорінення консолідуючої національної ідеї.

Тема 2. Генеза української культури – процес етногенезу на теренах України

Концепції походження української культури. Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Загальна схема етногенезу українців. Місце України в етногенетичних дослідженнях.

Теорії культурно-історичного процесу. Лінійні, циклічні та циклічно-лінійні концепції культурогенезу. Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійської зони).

Первісна культура - археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України. Кам’яна Могила – одне з найдавніших сакральних місць Європи. Семантика первісного мистецтва як джерело інформації про світоглядні уявлення протоукраїнців. Фігурні, знакові й орнаментальні (меандр та «ялинка») типи зображень і їх

семантика. Ранні форми релігії (тотемізм, фетишизм, магія, хтонічний демонізм, анімізм). Ідея синкретичного (нерозчленованого) Всесвіту.

Протонеоліт України. “Неолітична революція” як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації (перехід від привласнюючого до відтворюючого способу виробництва, демографічний вибух, поява патріархальної сім’ї, інтенсифікація мовного розвитку – поява мов європейського типу, союз племен як перші політичні організації). Кардинальні зміни в системі світоглядних уявлень.

Тема 3-4. Становлення архетипів української свідомості. Міфологічний світ слов’ян-язичників

Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу. Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві-Брюль). Архетипи міфологічної свідомості. Розвиток уявлень про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою. Початкова символіка чисел. Змій як символ хаосу, руйнування. Реконструкція міфу про світове яйце. Комплекс уявлень про потойбічний світ, про мандрування до «іншого світу». Два світи померлих. Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світотворчої сили в міфологічній свідомості (українська традиція). Культи найголовніших божеств язичницького пантеону. Ідея «священного шлюбу». Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева. Числові характеристики Світового Дерева. Поняття «мікрокосму» та «макрокосму», їх поєднання в моделі Світового Дерева. Образ Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове Дерево: семантичні паралелі.

Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (колово-радіальний принцип забудови). Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки: ідея «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи, космічна символіка форми та орнаменту посуду, символіка орнаменту як прояв культу загальної родючості тощо. Нові риси в культурі епохи бронзи: поховальний обряд як свідчення утвердження сталої державності, обожнення персони вождя (царя) або жерця, відображення космологічних уявлень у структурі курганів. Кургани як семантичні аналоги єгипетських пірамід. Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. «Осьовий час» та «осьові культури» (К.Ясперс). Слов’янська культурна доба (ранні слов’яни: епоха раннього залізного віку; формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів “сонця”, “дороги” тощо). Скіфи, їх культура та світогляд. Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світовпорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева. Пантеон слов’ян-язичників. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола. Ідейний пафос «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».

Тема 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір’я

Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства. Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейським (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією.

Запровадждення християнства Володимиром Святославовичем (988 р.). Значення цієї події для еволюції культури.Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

Специфіка засвоєння візантійської спадщини – творення нового образу християнської культури на слов'янському грунті. Київської Русі як культури, що виникла на грунті народної культури східних слов’ян, але разом із тим була культурою нової формації – середньовічного феодального суспільства, яка формувалась відповідно до політичних, релігійних, художніх і правових поглядів і потреб соціальної верхівки. Причини високого злету культури Київської Русі (розвиток феодальних відносин, становлення давньоруської державності, відокремлення ремесла від сільського господарства, виникнення міст, пожвавлення торгівлі, активізація міжнародних контактів, запровадження християнства тощо).

Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі: запозичення та творче переосмислення візантійських традицій і канонів; створення місцевої самобутньої культури за умов існування на Русі дохристиянського культурного середовища й наявності домінуючого впливу християнської релігії на розвиток культури; форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ (розвиток писемної культури; підвищення загального рівня грамотності населення, створення диференційованої системи різноманітних типів навчальних закладів; заснування при храмах, монастирях та князівських дворах бібліотек, книгописних майстерень; становлення та розвиток оригінальної літератури; поява писаного кодифікованого права; поширення монументальної культової архітектури й формування вітчизняних архітектурних шкіл; заснування місцевих традицій іконописання й формування самобутніх іконописних шкіл; динамічне зростання кількості давньоруських міст, котрі виконували роль не лише політичних та економічних осередків, а й набули статусу своєрідних «лабораторій», де з місцевих традицій і досягнень світового досвіду синтезувалася самобутня давньоруська культура).

Проблема вибору віри: утвердження православного художнього канону, який дозволяв реалізовувати ідею двовір’я в архітектоніці храмів (досягнення «компромісу» релігійних систем за рахунок хрестово-купольної конструкції храму, яка природним чином дозволяла вписувати у її графічну схему символічні конструкти язичницького світосприйняття). Особливості храмової архітектури на Русі. Символіка зовнішніх контурів та внутрішнього простору давньоруських храмів. Філософія світла й кольору. Фрески та мозаїка. Світська тематика в церковному мистецтві.

Виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Утвердження кириличної системи письма.Особливості літературного процесу доби Київської Русі. Перекладна література. Оригінальна література. Житійна література. Літописи. Усна народна творчість. Казки, легенди, героїчний епос (билини, перекази). Музична культура. Героїчні пісні. Скомороство як феномен давньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність.

Тема 6. Барокова картина світу в українській культурі ХVІ –ХVІІІ століть

Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Ідентифікація української культури в умовах новоєвропейської ментальності. Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні: розвиток мови, поширення книгодрукування, набуття мистецьких та наукових зв’язків з повідними діячами європейських культур, виникнення культурно-освітніх центрів, закладання традиції меценецтва в українській культурі.

Трансцендентно-містична світоглядна парадигма бароко. Бароко як загальноєвропейська культурна доба, стиль та напрям мистецтва й основа формування новоєвропейської ментальності. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури. Національна самобутність культурної картини світу доби бароко.

Братський рух кінця ХVІ - початку ХVІІ століть та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури. Києво-Могилянська колегія і її роль в українській гуманітарній думці. Реформаторська діяльність київського митрополита Петра Могили. Видатні діячі української культури Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Стефан Яворський. Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва: кам’яниця; ансамблева та оборонна архітектура; релігійна та шкільна драма, партесний спів і народні ікони.

Козацтво як культуротворча сила української ідентифікації. Функціонування культури в умовах української козацької державності. Роль загальноєвропейських соціокультурних змін в появі нової аристократії. Наукові і освітні центри на Правобережній та Лівобережній Україні. Українська інтелігенція як замовник і творець художніх цінностей. Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепіанське (гетьманське) бароко. Меценатська діяльність Івана Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва: будови у Києві (Братський і Миколаївський монастирі, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської Лаври); реставровані храми (Собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий собор, Свято-Успенський собор і Троїцька церква над Святою брамою в Лаврі); будівництво церков у Переяславі, Чернігові, Глухові, Батурині, Межигір’ї, тощо. Український бароковий церковний розпис та іконографія.

Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С.Ковнір, Ф.Старченко. І.Григорович-Барський та ін). Визначні архітектурні споруди: будинки, друкарня і головна церква Києво-Печерської Лаври (1722-1729), брама Заборовського, митрополичий дім тощо. Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектура Г.Шеделя, Б.Маретина, В. Растреллі. Дзвінниці Михайлівського монастиря, собору Св.Софії, Покровська церква на Подолі (1722), дзвінниця Києво-Печерської Лаври (1731-45) архітектора Г.Шеделя. Львівське рококо Б.Маретина періоду 1720-80 рр.: Домініканський костьол (1749-64), Собор св.Юра (1744-64) у Львові, ратуша в Бучачі (1730), головна церква в Почаєві (177-91). Андріївська церква (1747-53), Марийський палац (1752-55) за проектами В.Растреллі. Архітектурні памятки української культури XVIII ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров'я.

Просвітництвоцтво, його загальноєвропейський контекст. Вплив освіченого абсолютизму на різні сфери культурного життя українського простору. Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя, філософа. Ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культуротворче значення.

Тема 7. Національне самовизначення як тенденція української культури ХІХ століття

Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської і Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року П.І.Пестель, А.П.Юшневський, Н.М. Муравйов, М.П.Бестужев-Рюмін, С.І.Муравйов-Апостол) та Кирило-Мифодієвське братство (ідеї діячів Київського і Харківського університетів: Н.І.Костомарова, П.А.Куліш, А.Навроцкій, В.Белозерський, Н.І.Гулак та ін., щодо необхідності формування української державності).

Національно-визвольна тенденційність українського народу. Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Творчість та доля Тараса Шевченка як інтегральний зміст самоусвідомлення національно самобутнього контексту і світової ролі українства у вимірах ХІХ століття. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.

ХІХ століття – строката палітра культурних напрямів, форм і стилів. Соціокультурна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості.

Діячі науки і мистецтва, їх персональний внесок у розвиток української культури: П.П.Чубинський, М.П.Драгоманов, Марко Вовчок, Л.Глібов, С.Руданський, Ф.Федькович, П.Мирний, І.Нечуй-Левицький. Кваліфікована культура як умова життєдіяльності нації. Розвиток рідної мови – Х.Алчевська, Б.Грінченко, С.Васильченко. Г.Нарбут – створення української абетки.

Національна модель романтизму в українській культурі як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен. Культурно-мистецьке наповнення європейського романтизму. Утвердження реалістичної художньої системи: українська традиція. Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму. Антропологічні наративи української культури в образах художнього світу Гоголя. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури ХІХ століття: символізм поетичної і драматичної творчості Лесі Українки, імпресіоністичне бачення світу М.Коцюбинського.

Б.Лепкий, П.Карманський, В.Пачовський – представники «Молодої України».

М.Лисенко – засновник класичної української музики. Ф.Холодний (Гриценко) – видатний кобзар долі українського народу. Вокальна природа і європейські рівень розвитку української музичної культури. Західноєвропейська стилістика міської культури «бідермайєр» і творчість композитора М.Вербицького. Видатні представники професійного музичного мистецтва України С.Леонтович, С.Людкевич та ін.

Фундаментально-концептуальні праці «Історія запорізьких козаків» Д.Яворницького, «Історія України-Русі» М.Грушевського в осмисленні української культури. 1892 рік – західноукраїнський центр розвитку культури – Львів: заснування наукового товариства ім.. Тараса Шевченка.

Мистецька діяльність мандрівних театральних труп М.Кропивницького, П.Саксаганського, І.Карпенко-Карого. Заснування стаціонарного українського театру М.Садовського. Видатні українські актори: В.Юрчак, А.Нижаківський, К.Ручак.

Творчість І.Я.Франка як особливий «косм життя людини». Історико-культурна роль соціально-психологічної драми «Украдене щастя». Мистецький і науковий внесок І.Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуротворче значення доробку І.Франка.

Жіноча тема в українському образотворчому та театральному мистецтві: М.Синякова, Л.Левітон та М.Заньковецька.

Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. Духовна і матеріальна підтримка меценатів освітніх та мистецьких процесів в українському культурному просторі. Роль М.А.Терещенка в заснуванні одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського політехнічного інституту.

Тема 8. Динаміка розвитку української культури в першій половині - 80-х роках ХХ ст.

Характеристика історико-культурного процесу в Україні першії половини ХХ ст. Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури. Проголошення Української Народної Республіки (1918 р.) як досвід формування незалежної національної держави. Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності. Соціокультурні чинники формування українського модернізму. Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст. Художні інновації українського футуризму: творчість М. Семенка, Д. Бурлюка, концепція кубофутуризму О. Богомазова, О. Екстер. Вплив традицій національної народної творчості на художньо-естетичні особливості українського футуризму й кубізму, супрематизму К. Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. Формування концептуальних засад “новітньої” національної художньої культури у творчої діяльності художників Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Кричевського, в літературі В. Винниченка, М. Хвильового, М. Рильского, у театральному мистецтві Л. Курбаса, у музиці М. Леонтовича, Л. Ревуцького та ін. Специфіка культоротворчих процесів у період існування радянської України. Реалізм як провідний художній метод, що пов’язує культурні традиції та ідеологічні інтенції українсько-радянської культури. Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва. Значення кіномистецтва О. Довженка, С. Параджанова у розвитку української культури. Поетична творчість В. Стуса як репрезентація національної самосвідомості. Розвиток української освіти і науки. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В. Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін.

Тема 9. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ -

початку ХХ ст.

Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. Культурна самоідентичність України у контексті процесів глобалізації. Феномен мультикультурності українського суспільства та проблема національної ідентичності. Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору. Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Поліжанровість українського мистецтва. Перформативність (ігрова специфіка) постмодерністської культури. Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації. Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Глобальний комунікативний простір як “криза ідентичності”. Роль медісередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості. Інтерактивна специфіка технологій мультимедіа. Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування.

Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.

ІІІ. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Основними цілями семінарських занять є поглиблення знань, що отримані на лекціях, сприяння та розвинення у студентів навичок щодо самостійної роботи і вміння вести дискусію за темою семінару.

Застосування інформаційно-семіотичного підходу в культурологічних дослідженнях (на матеріалі аналізу українських чарівних народних казок).
Господарська система, соціальні відносини та духовна культура стародавнього населення України в палеоліті – мезоліті.
Протонеоліт та неоліт України. Трипільська цивілізація – «золотий вік» стародавньої культури на теренах України.
Космологічний зміст прадавніх українських колядок, щедрівок та витинанок.
Структура і символіка православних храмів Київської Русі.
«Високе» та «низьке» бароко в українській культурі (творчість І.Котляревського, Г.Сковороди).
Проблема національного самоствердження в творчості Т.Шевченка, І.Франка та Лесі Українки.
Модернізм в українській культурі ХХ ст.
Постмодерністські тенденції в сучасній українській художній культурі.
Специфіка становлення і розвитку медіакультури інформаційного суспільства.

ІV. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Засвоєння матеріалу дисципліни «Історія української культури» не передбачає проведення лабораторних робіт.

V. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕСТРОВІ ЗАВДАННЯ

Цей учбово-інформаційний блок дозволяє оптимізувати процес вивчення та засвоєння студентами навчального матеріалу. Теми рефератів, сформульовані в даному блоці, виконують функцію певних орієнтирів, допомагають студентам здійснювати самоконтроль під час вивчення матеріалу, зосередитися на головних ідеях кожної теми, розкрити свої творчі здібності у спосіб самостійного ґрунтовного опрацювання однієї із запропонованих тем. Також виконання індивідуальних семестрових завдань дозволяють сформувати у студентів здатність адекватного оцінювання ступеню власної підготовки.

Тематика рефератів:

Культура як антропологічний феномен.
1. Архетипи, прасимволи та прафеномени культури.
2. Культура й цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізації.
3. Взаємодія національного й загальнолюдського в українській культурі.
4. Ранні форми релігії.
5. Антропоморфні наскельні зображення Кам’яної Могили.
6. Чуринги Кам’яної Могили: семантика, символіка та функції.
7. Значення «неолітичної революції» для становлення стародавніх цивілізацій.
8. Символіка, атрибутика та зміст звичаю ініціації (за матеріалами українських та російських народних чарівних казок).
9. Символіка та функції казкового образу Баби-Яги.
10. Реконструкція міфу про світове яйце (давньоукраїнська традиція).
11. Міфопоетичний образ Світового Дерева та його символіка в первісній культурі (українська традиція).
12. Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світотворчої сили в українських колядках.
13. Ідея універсального космічного закону (українська традиція).
14. Тема тотожності макро- та мікрокосму в українських колядках.
15. Ідея астрономічної прецесії в міфологічній свідомості: українська традиція та її світовий контекст.
16. Трипільська цивілізація – «золотий вік» прадавньої української культури.
17. Орнамент у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика.
18. Араттський пласт слов’янської культури.
19. Кургани на території України: символіка та призначення.
20. Міфологічні мотиви у творчості Марії Приймаченко.
21. Ритуал та його функції в доісторичному суспільстві. Обряд як «начало» культури.
22. Міфологія як найдавніша форма світогляду.
23. Семантика антропоморфних трипільських статуеток.
24. Міфологічні уявлення східних слов’ян.
25. Арійські традиції у слов’янській культурі.
26. Православний художній канон.
27. Вплив Візантійської культури на культуру Київської Русі.
28. Особливості давньоруського світогляду: система двовір’я.
29. Філософія світла та кольору у храмовому мистецтві Київської Русі.
30. Функціональне призначення фресок у храмових спорудах Київської Русі.
31. Мозаїка та фрески Софії Київської.
32. Протиборство й конвергенція язичництва та християнства як основна домінанта давньоруської культури.
33. Іконопис на Україні епохи Київської Русі.
34. В пошуках смислу та логіки історії: компаративний аналіз історико-філософських концепцій К.Ясперса та М.Чмихова.
35. Літописи Давньої Русі.
36. Храмові споруди Київської Русі.
37. Софія Київська в контексті світоглядних явлень русичів.
38. Структура та символіка храмової архітектури Київської Русі.
39. Проблематика та ідейний пафос найвизначніших творів давньоруської літератури.
40. «Слово о полку Ігоревім» – шедевр індивідуальної авторської творчості доби Київської Русі.
41. «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело.
42. Символіка зовнішніх контурів та внутрішнього простору храмових споруд Київської Русі.
43. Природно-наукові уявлення Давньої Русі.
44. Система освіти та типи шкіл у добу Київської Русі.
45. Художня система бароко.
46. Ідея реваншу в «Енеїді» І.П.Коляревського.
47. Чому Т.Г.Шевченко – «наш перший історик».
48. Метафізичний гріх України як центральна проблема «Кобзаря» Т.Г.Шевченка.
49. Творчість Т.Г.Шевченка: Україна як міфологічний концепт.
50. Архетип могили в творчості Т.Г.Шевченка.
51. Творчість Т.Г.Шевченка: архетип «кобзаря».
52. Ідейна спрямованість та символіка образів містерії Т.Г.Шевченка «Великий льох».
53. «Великий льох» Т.Г.Шевченка та «Велесова книга»: семантичні та ідеологічні паралелі.
54. Філософія української ідеї у творчості І.Я.Франка.
55. Філософія національної ідеї в європейській духовній культурі ХІХ ст.
56. «Мойсей» І.Я.Франка: ідея пасіонарної жертви.
57. «Похорон» І.Я.Франка: проблема національного обов’язку та зради.
58. Шедеври інтимної лірики І.Я.Франка: новації форми та змісту.
59. Проблема національного героя і маси в творчості І.Я.Франка.
60. Лицарський міф Лесі Українки.
61. Легенда про Грааль у творчості Лесі Українки.
62. «Релігія любови» у творчості Л.Українки.
63. Чому «Лісова пісня» – серце творчості Лесі Українки.
64. Філософія української історії у творчості Лесі Українки.

VІ. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Цілями контрольних робіт є перевірка якості засвоєння інформації, отриманої в навчальному процесі, та розвинення аналітичних здібностей студентів. Контроль знань здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Час, який відводиться на проведення такої роботи, рівномірно (по 0,25 год.) розподіляється між чотирма блоками тем дисципліни «Історія української культури»: перший блок – концептуальні засади та наукові стратегії дослідження української культури; другий – дохристиянський період української культури; третій – історія української християнської культури доби Середньовіччя і Нового часу; четвертий – новітня історія української культури.

Проведення контрольних робіт передбачає також перевірку якості засвоєння матеріалу дисципліни «Історія української культури» у формі завдань для самостійної роботи студентів. Їх виконання дозволять реалізувати наукові уподобання щодо вибору теми індивідуального завдання, актуалізувати творчий потенціал у процесі самостійної роботи студентів. Ці завдання є необхідною складовою як денної, так і заочної форми навчання.

Контрольні питання та завдання для самостійної роботи студентів

У сучасній науці багато різних визначень культури. У чому причина цього різноманіття?
Яким є первинне значення латинського слова «культура»?
Хто з античних діячів вперше вводить поняття «культура» до наукового вжитку?
Які три смислові складові осягнення поняття «культура» визначають його зміст?
Чому людина є суб’єктом і водночас об’єктом культури?
Які функції культури ви можете навести? Розкрийте їх соціальне значення.
Якими є основні завдання культурології?
Представникам якої культурологічної школи належить наступне визначення культури: культура – це «певний семіотичний механізм, що має за мету вироблення та збереження інформації»?
Хто є автором гіпотези про те, що «культура має будову, подібну до будови мови»?
Про які два можливі шляхи аналізу явищ культури говорить Юрій Лотман?
Хто з дослідників є родоначальником теорії знаків?
Побудуйте формулу структури Знака (за Фердінандом де Соссюром).
Хто з дослідників визначив, що символ в системі Знака організується за принципом «метонімічного зсуву»?
Хто з мислителів розглядав цивілізацію як кінцеву стадію розвитку певної культури, після якої слід чекати лише «смерті» цієї культури?
Вкажіть прізвище вченого ХХ ст., концепція якого є яскравим прикладом циклічної моделі соціокультурного розвитку людства.
Що таке «виклик-і-відповідь» в концепції А.Тойнбі?
З якої історичної епохи, за М.О.Чмиховим, прослідковується трансформація основоположної світоглядної формули П > С (де П – природні сили у світогляді, а С – соціальні) у свою абсолютну протилежність?
Які критерії лежать в основі виділених П.Сорокіним типів культури?
Хто з дослідників є автором концепції «осьового часу»?
Вкажіть хронологічні межі «осьового часу».
Які Вам відомі соціальні закони людності палеоліту – мезоліту?
Як називається соціальний закон, за яким заборонялося укладання шлюбів у межах свого рідного колективу?
Яку назву має соціальний закон, за яким рахування родичів в умовах групового шлюбу велося за лінією матері?
Які три типи зображень в мистецтві пізнього палеоліту визначає А.Д.Столяр?
Символом чого в мистецтві пізнього палеоліту виступали орнаментальні зображення (меандр та «ялинка»)?
Назвіть функції жіночого образу (жіночих знаків) в мистецтві пізнього палеоліту.
Які образи в мистецтві пізнього палеоліту є тотожними (синонімічними) за провідною своєю функцією?
Дайте визначення тотемізму.
Дайте визначення анімізму.
Що таке магія?
Що таке фетишизм?
Які території світу складають т. звану циркумпонтійську зону?
Чому Північне Причорномор’я і Близький Схід є підстави вважати гіпотетичним культурно-історичним центром Землі, який, особливо в дані епохи, визначав основні тенденції світового культурного розвитку?
В яких 3-х сферах життєдіяльності людства відбулася «неолітична революція»?
За якими законами будується логіка міфологічного мислення?
Хто є автором закону «містичної співпричетності» («містичної партиципації»)?
Який зміст вкладався в обряд ініціації (посвячення)?
Назвіть головні функції образу Баби-Яги в народних чарівних казках.
Чому образ Світового Дерева вважають символом універсальної моделі організованого Всесвіту?
Чому прадавнє українське язичницьке свято Трійці (Зелені свята) отримало саме таку назву?
Які божества й персонажі язичницької міфології наших пращурів уособлювали явище прецесії рівнодень?
Чим пояснити колово-радіальний принцип забудови трипільських поселень?
Розкрийте символіку міфологічного мотиву т. зв. «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи (за матеріалами трипільської культури).
Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду.
Розкрийте тезу: «Ідея глобального катаклізму в матеріалах трипільської культури».
Чому епоху бронзи вважають справжнім рубежем кардинальних змін у природі та культурі?
Визначте спільні риси у структурі курганів та пірамід. Про що свідчить така подібність?
Проаналізуйте символіку форми та орнаменту посуду археологічних пам’яток на території сучасної України періоду бронзового віку.
Розкрийте символічний зміст греко-скіфської пекторалі.
З’ясуйте символічне значення Збруцького ідола.
Визначте проблематику та ідейну спрямованість «Велесової книги».
Якими є джерела вивчення культури Київської Русі?
Розкрийте сутність та визначте специфіку світоглядної парадигми Київської Русі.
У чому криються причини високого злету культури Київської Русі?
Визначте характерні ознаки й особливості феномену культури Київської Русі.
Якими є культурні новації доби Київської Русі?
Яку роль у контексті загальної світоглядної парадигми Київської Русі відігравало давньоруське місто?
Чому архітектоніка давньоруських храмових споруд дозволяла реалізовувати ідею двовір’я?
Якими були причини прийняття християнства на Русі?
Які типи шкіл існували за часів Київської Русі?
Що Вам відомо про особливості протікання літературного процесу за часів Київської Русі?
Що собою являла перекладна, оригінальна та житійна література часів Київської Русі? Які давньоруські літописи Вам відомі?
Розкрийте символічне значення зовнішніх контурів давньоруських храмів.
З’ясуйте символічне значення організації внутрішнього простору давньоруських храмів.
Поясніть суть просвітницької діяльності Кирила та Мефодія.
Які артефакти давньоруської культури свідчать про реалізацію поглядів і потреб соціальної верхівки, а які – про намагання розвивати та зберігати прадавні традиції народної культури?
У який спосіб за часів Київської Русі вирішували проблему підвищення рівня грамотності населення?
Чому, на Ваш погляд, структура православного храму дозволяла реалізовувати систему двовір’я?
Поясність різницю в особливостях православного й католицького художнього канону.
Назвіть деякі з головних принципів іконографічного канону.
Погляди представників якого стилю (й напряму) в мистецтві відобразила назва «бароко»?
Розкрийте сутність культурної парадигми бароко.
В чому полягає специфіка українського бароко?
На кількох прикладах поясність різницю в особливостях архітектури класицизму та бароко.
Визначте головні стильові ознаки культури бароко.
Який стиль породжує в культурі доба абсолютизму?
В чому історичне і культуротворче значення Тараса Шевченка як камертону української культури.
Формування класичної мистецької палітри в українській творчості ХІХ століття.
Особливості містичного реалізму у творчості М.Гоголя.
Представники української науки ХІХ століття, їх творчий внесок.
Український живопис ХІХ століття.
Кого вважають засновником української класичної музики?
М.Коцюбинський – специфіка українського імпресіонізму.
Українська жінка в мистецькому житті ХІХ століття. Значення жіночої теми для сучасних філософських, літературних студій в Україні.
Світоглядне значення творчості І.Франка у формуванні української національної культури у вимірі світової цивілізації.
Розвиток українського театру на перехресті ХІХ –ХХ століть.
Специфіка взаємодії традицій народної творчості та художніх інновацій модернізму в українській культурі першої половини ХХ ст.
Провідні тенденції української літератури ХХ ст.
Концепція “неовізантизму” М. Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису ХХ ст.
Особливості розвитку української музичної культури у контексті загальноєвропейського культурного простору.
Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених ХХ ст.
Культурна самоідентичність України в умовах глобалізованого суспільства.
Постмодерністські стратегії сучасної української літератури.
Актуальне українське мистецтво та масова культура: проблема діалогу.
Вплив інформаційних технологій на формування сучасної культури.
Роль медіакультури у становленні нових форм комунікації.
Соціально-історичний контекст формування української культури в першій половині – 80-х роках ХХ ст.
Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст.
Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
Специфіка культоротворчих процесів у період існування радянської України. Реалізм як провідний художній метод української радянської культури.
Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених у контексті науково-технічних трансформацій в культурі ХХ ст.
Особливості процесів культурної трансформації в умовах незалежної української держави.
Феномен мультикультурності українського суспільства та проблема національної ідентичності. Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору.
Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі.
Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Роль медісередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.
Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування.
Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.

VІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Навчальна програма курсу “Історія української культури” є основною для розробки робочих навчальних програм усіх спеціальностей та форм навчання бакалаврської підготовки Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Навчальна програма дає простір для інших авторських інтерпретацій базових тем курсу.

VІІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Основна література:

Історія української культури: У 5 тт. - Т.І. Історія культури давнього населення України. – К.: Наукова думка, 2001. - 1136 с; Т.ІІ.
Українська культура XIII – першої половини ХVІІ ст. - К.: Наукова думка, 2001. -848 с.
Історія української культури: 3б.матеріалів і документів / Упоряд.: Б.І.Білик, Ю.А.Горбань, Я.С.Калакура та ін.; За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. - К.: Вища шк., 2000. - 607 с: іл.
Культура українського народу: Навч.посібник / В.М.Русанівський та ін. - К.: Либідь, 1994. - 272 с.
Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник/
Керівник авт. колективу Л. Т. Левчук. 3-тє вид., перероб. і доп. - К.:
Либідь, 2000. - 520 с.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч.посібник для студентів вищ. навч. закладів гуманітарних спеціальностей (за ред. Яртися А.В.). - Львів.: Світ, 1994.
Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. - К.: Либідь, 1992. - 392 с.
Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч.посіб. - 4-те вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 359 с. - (Вища освіта XXI століття).
Попович М.В. Нарис історії культури України. - К.: "АртЕк", 1999. -728 с.
Семчиииин М. Тисяча років української культури. - К.: АТ «Друга рука, МП «Фенікс», 1994.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Конспект лекцій з курсу./ Укл. Кисельов О.О. та ін. - К., 1991.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури. - К., 1993.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб./ За ред. М.М.Заковича. К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 622 с. - (Вища освіта XXI століття).
Українська культура: історія і сучасність: Навч.посіб./ За ред. Черепанової С.О.- Львів: Світ, 1994. – 456 с.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - К.: Либідь, 1993.
Українська художня культура. / За ред.І.Ф.Ляшенка. - К.: Либідь, 1996.
Андрусів С. Проблеми національної ідентичності // Слово і час. — 1997.— № 3.-С.15-27.
Культурология. Под ред. Драча Г.В. Ростов-на-Дону, 1998.
Федорова І.І. Культурологія. К., 2005
Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. СПб., 2004.
Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І.І.Тюрменко, О.Д.Горбула. К., 2004.
Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М.Заковича. К., 2004.
Історія української культури у 5 ст. – К. Наукова думка. 2001.
Історія української культури. І. Крип'якевич, 4 вид. – К. Либідь 2002. – 650 с.
Попович М.В. Нариси історії культури України.– К., «Артек». 1999 –728с.
Лотман Ю.М. Семиосфера. Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Исследования. Заметки. СПб., 2000.

Довідкова література:

Асєєв Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К.: Мистецтво, 1980.
Асєєв Ю.С. Архітектура Київської Русі. К., 1969.
Асєєв Ю.С. Мистецтво стародавнього Києва. – К., 1969.
Асєєв Ю.С. Стили в архитектуре Украины. – К.: Будивельник, 1989.
Баран В.Д. Черняхівська культура: За матеріалами Верхнього Дністра
Бєрлинскші М.Ф. Історія міста Києва. – К.: Наукова думка, 1991.
Бичко А.К, Бичко І.В. Феномен української інтелігенції. – К., 1995.
Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковськшї В.Г. Історія філософії:
Підручник. - К.: Либідь, 2001. – 408 с.
Білецький ПО. Українське мистецтво другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст. – К.: Мистецтво, 1981.
Бобошко Ю.М. Режисер Лесь Курбас. – К.. 1987.
Богомазов О. Живопис і елементи. – К., 1904. – 216 с.
Брайчевський В.Г. Утвердження християнства на Русі. - К., 1988.
Братко-Кутинський О. Феномен України. К., 1996.
Булашов Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992.
Варан В.Д. та ін. Походження слов'ян. – К..1991.
Войтович В. Генеалогія богів давньої України. Рівне, 2007.
Волинський П.К. Іван Котляревський: життя і творчість. – К.,1969.
Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на
Україні в 70-х на початку 80-х років XIX ст. – К., 1974.
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К.: Оберіг, 1993.-589 с.
Говдя II.І. Українське мистецтво другої половини XIX - початку XX ст. – К.: Мистецтво, 1989.
Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. – К.: Дніпро, 1993.-447 с.
Горбенко С.В. Києво-Могилянська Академія. - К.: Видавничий дім «КМ Асаdemia», 1995.
Гундорова Т. І. Проявлення слова. Дискурсія раннього українського модерну. Постмодерна інтерпретація. — Львів: Літопис, 1997. — 297 с.
Гундорова Т. І. Суспільно-літературний рух “Молодої України” і проблема модерної української нації // Сучасність. — 1992. — №3. .- С. 108-113.
Даниленко В.М. Кам’яна Могила. К., 1986.
Даниленко В.М., Кокін С.А., Слюсарснко А.Г., Даниленко О.В. Короткий історичний словник. - Запоріжжя: Прем'єр. 2001. – 320 с. – Укр., рос.
Даниленко В.Н. Неолит Украины. – К., 1969.
Даниленко В.Н. Энеолит Украины. – К., 1974.
Дзюба І. Україна перед сфінксом майбутнього. – К.: Вид. дім «КМ Асаdemia» 2001, 35 с.
Дзюба О., Павленко Г. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (X- сер.ХVП ст.). Посібник-довідник. – К., 1998. – 290 с.
Довідник з історії України. В 3-х т. Т.1. (А-Й). / За ред. 1.3.Підкови, Р.М.Шуста. -К.: Генеза. 1993. 203 с.
Довідник з історії України. В 3-х т. Т.2. (К-П). / За ред. 1.3.Підкови, Р.М.Шуста. - К.: Генеза, 1995. - 435 с.
Довідник з історії України. В 3-х т. Т.З. (Р-Я). / За ред. 1.3.Підкови, Р.М.Шуста. - К.: Генеза, 1999. - 688 с.
Енциклопедія українознавства: Загальна частина: У 3 т. / За ред. В.Кубійовича. - Київ, 1995. – 1230 с.
Енциклопедія українознавства: Словникова частина: В 11 т. / За ред. В.Кубійовича. - Т.1-7. – Львів:, 1993-1997.
Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч. посібник / Б. Попов (керівник авт. колективу), В. Ігнатов, М. Степико та ін. – К., 1997.
Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI - XVIII ст. – К.,1983.
Забужко О. С. Notre Dame d’Ukraine: Українка в контексті міфологій. – К.: Факт, 2007. – 640 с. - (Сер. «Висока полиця»).
Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франків. Період / О. С. Забужко. – К.: Основа, 1993. —126 с.
Забужко О. С. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. –3-є вид. – К.: Факт, 2006. – 148 с. - (Сер. «Висока полиця»).
Зайцев Ю.Д. Дисиденти: Опозиційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України: XX століття. - К.: Освіта, 1992. - С.195-235.
Зарубіжні українці / С.Ю.Лазебник (кер.авт.кол.), Л.О.Лещенко, Ю.І.Макар та ін. - К.: Україна, 1991. - 252 с.
Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. – К., 1988.
Іван Франко і світова культура // Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: У 3-х кн. - К., 1990.
Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура / НАН України, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, Міжнародна асоціація україністів. - Львів, 1996. – 335 с.
Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до XX ст.). Курс лекцій: Навч.посіб./ В.І.Яровий, П.М.Рудяков, В.П.Шумило та ін. -К.: Либідь, 2001. - 632 с.
Історія України в особах: XIX - XX ст. / І.Войцехівська (кер.авт.кол.), В.Абліцов, О.Божко та ін. - К.: Україна, 1995. – 479 с.
Ковальчук О.В. Українське народознавство. – К., 1992.
Кричевський В. Розуміння українського стиля // Хроніка - 2000. – 1994. – № 1-2. С. 161-165.
Культурне життя в Україні (західні землі) 1939-1953 / Відп. ред. Ю.Сливка. – Львів, 1995. - 749 с.
Лавриненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933: Поезія, проза, драма, есе / Ю Лавриненко. – Париж, 1959. – 980 с.
Лазарев В.Н. Мозаики Софии Кисвской. – М., Искусство, 1960.
Лозко Г.С. Велесова книга – Волховник. – Вінниця, 2007.
Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО. 1995.
Лозко Г.С. Українське народознавство. – К., 1995.
Межуев В.Н. Культура и история. – М., 1977.
Мицик В.Ф. За законом світового ладу: Трипільська цивілізація і світогляд українського народу. К., 2007.
Начала цивилизации: Даниленко В.Н. Космология первобытного общества. Шилов Ю.А. Праистория Руси. Екатерининбург. – М., 1999.
Ничкало С.А. Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник. – К.: Либідь, 1999.-208 с.
Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин та ін. - К.: Виша шк., 2000. - 663 с.
Очерки истории Києво-Печерской Лавры и заповедника / Гришин А.Д., Голобуцький П.В., Е.П.Кабанець та ін. – К., 1992. – 287 с.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. – К.: Либідь, 1999. – 447 с.
Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної колиски". К.: Видавничий центр "Академія". 2001. – І 52 с.
Поліщук Є.П. Історія культури: короткиїі довідник. – К.: Український
Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.
Проблемы философии культуры. – М., 1988.
Романенко Г. О., Шейко В. М. Еволюція художніх і літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір. – К.: Ін-т культурології Акад. Мистец. України, 2008. – 208 с.
Рубан-Кравченко В. В. Кричевський і українська художня культура ХХ століття: Трилогія. Ч.1. — К.: Криниця, 2004. – 703 с.
Рыбаков Р.А.Язычество древних славян. М., 1981.
Свідзинський А. Це складне національне питання. – К.: Видавництво ім. О.Теліги, 1994. – 67 с.
Секуляризація духовного життя на Україні в епоху Гуманізму і Реформації: наук. праць. – К., 1991.
Словник художників України. – К., 1973.
Смолій В.А., Сіпепанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.
Соболь О. Становлення медіально-иережевої парадигми // Філософська думка, 2008. – №5. – С.3-15.
Т. Шевченко і українська національна культура: Матеріали наукового симпозіуму. - Львів, 1990.
Толочко П.П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К.: АртЕк, 1996. - 216 с.
Топоров В. «Світове дерево»: універсальний образ міфопоетичної свідомості // Всесвіт, 1977. № 6.
Тоффлер О. Третья волна. – М.: 2007. – 464 с.
Україна і світ: Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства: Навч. посіб.для вузів / Під заг.ред. В.Д.Лановика. – К.: Генеза, 1994. – 368 с.
Україна крізь віки: У 15 тт. – К.: Альтернативи, 1999.
Українська література у портретах і довідках: Давня література -література XIX ст.: Довідник – К.: Либідь. 2000. – 360 с.
Феномен української культури: методологічні засади осмислення / За ред. В.Шинкарука. К., 1996.
Франко І.Я. Зібрання творів. – В 50 тт. – К., 1980-1985.
Фурдуй Р. Скільки тисячоліть Тризубу // Космос древньої України. К., 1992.
Центр духовної культури. 2000. – 196 с.
Чмихов М.О. Загальна схема етногенезу українців (гіпотеза) // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. К., 1996. Вип. І.
Чмихов М.О. Курганні пам’ятки як явище давньої культури: Навч. посіб. К., 1993.
Чмихов М.О. Найдавніша історія України (лекція) // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. К., 1996. Вип. І.
Чмихов М.О. Релігія українців (лекція) // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. К., 1996. Вип. І.
Чмихов М.О. Україна в середні віки (лекція) // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. К., 1996. Вип.І.
Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Навч. посіб. Курс лекцій. – К., 1992.
Чумарна М.І. З початку світу. Україна в символах. Львів, 1996.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.
Яценко Б.І. Слово о полку Ігоревім як історичне джерело. Таємниці давніх письмен. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2006. – 508 с.

Джерела української історіографії:

Аркас М. Історія України Русі. – К.: 1990.
Бантиш-Каменский Д.М. История Малой России. – К., 1993.
Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990.
Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. – К.: Мистецтво, 1995. - 336 с.
Возняк М.С. Історія української літератури. В 2-х кн. – Львів: Каменяр,
Геродот з Галікарнасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V століття
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Духовна Україна (Збірка творів). - К.: Либідь, 1994.
Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. - К., 1992.
Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1990.
Грушевський М.С. Історія Українн-Русп: В 11 т., 12кн.-Т. 1-І 1. - К.:
Наукова думка, 1991-2000. - (Пам'яткії іст.думки України).
Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. - К.: Україна, 1991.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України. - К.: Глобус, 1992.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. - К.: Українознавство, 1996. - 254 с.
Ефименко А.Я. История украинского народа. - К., 1990.
Історія української культури. За ред. І.Крип'якевича. - Львів, 1936.
Костомаров М.І. Дві руських народності. - К.,
Костомаров М.І. Закон Божий (Книга буття українського народу). -К.: Либідь, 1991. -40 с.
Костомаров Н.И. Мазепа. – М., 1992.
Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. - Львів, 1990.
Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. - бК., 1984.
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. - К.: Обереги, 1991.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. - К.: АТ
«Обереги», 1993.
Огієнко 1.1. Українська культура. - К.: Абріс, 1991.
Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. - К., 1918.
П. Кістяківський Б.О. Вибране. - К.: Абрис, 1996. - 512 с.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918. - Київ-Філадельфія. - 1995. - 492 с.
перед Христом. - К.: Довіра, 1992.
Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992.
Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані
праці. - К., Либідь, 1995. - 288 с. - (Пам'ятки історичної думки України).

Розробники програми: канд. філос. наук, проф. Федорова І.І., канд. філос. наук, доц. Балакірова С.Ю., канд. філос. наук, доц. Покулита І.К., викл. Ніколова Н.І.

________________/ Федорова І.І. /

(підпис)

_____________/ Бакалірова С.Ю. /

(підпис)

________________/ Покулита І.К. /

(підпис)

________________/ Ніколова Н.І. /

(підпис)

1. Информационная сфера как сфера правового регулирования
2. Тур де Франс потребляли витамин б]; и препараты содержащие железо в количествах значительно превышающих с
3. 1Технологией программирования называют совокупность методов и средств используемых в процессе разработки
4. .Общая характеристика чрезвычайных ситуаций Основные понятия определения и классификация чрезвычайных
5. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 14 ИССЛЕДОВАНИЕ СОБСТВЕННЫХ КОЛЕБАНИЙ СТРУНЫ МЕТОДОМ РЕЗОНАНСА Цель работы- и
6. Компьютерное моделирование Задачи
7. Развитие оценочной деятельности учителя и учащихся как педагогическая проблема
8. Тема 8 Финансовое планирование на предприятии Планирование входит в число общих функций управления прис
9. Теоретические модели посттравматического стрессового расстройства
10. Агроэкологическая характеристика и типизация земель Калачинского района Омской области
11. Тема- Українські землі в другій половині ХІХ століття
12. Барий
13. то количество денег которое получила семья или определенный индивид за определенный промежуток времени;
14. О БУХГАЛТЕРСКОМ УЧЕТЕ С 2013Г
15. Жанровая специфика творчества Зинаиды Николаевны Гиппиус
16. Проектирование и расчёт микронного многооборотного микроиндикатора
17. Роль высших растений в почвообразовании (шпаргалка)
18. РЕФЕРАТ по истории управленческой мысли ПРОЦЕССНЫЙ ПОДХОД Руководитель- старший преподаватель
19. Становление и развитие менеджмента качества
20. Механика, кинематика, колебания и волны

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе