Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Робота 30. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ, ЗВ’ЯЗАНОЇ ТА ВІЛЬНОЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ
Шлунковий сік має кислу реакцію, оскільки в ньому є вільна соляна кислота. Вміст НСl в шлунковому сокові 0,4-0,5%, вона може перебувати у вільному і зв’язаному з білками стані.
Завдання. Визначити кількісне співвідношення вільної, зв’язаної та загальної соляної кислоти шлункового соку.
Хід роботи. До 5 мл шлункового соку додати кілька крапель 0,5% -ного спиртового розчину диметилу жовтого. При наявності вільної НCl рідина стане рожево-червоною.
Титрувати з бюретки 0.1 Н NaЙO до моменту, коли забарвлення починає змінюватись на оранжеве. Вміст вільної OCl визначають за кількістю витраченого 0,1 Н NaЙO. При цьому слід помножити кількість в мілілітрах 0,1 Н NaЙO, що пішли б на титрування 100 мл шлункового соку, на 0,00365 г. Наприклад, коли на титрування 5 мл шлункового соку було витрачено 1,5 мл 0,1 Н NaЙO, то на 100 мл соку піде 30 мл 0,1 Н NaЙO; отже в 100 мл шлункового соку міститься 30 мл 0,1 Н OCl. 1 мл 0,1 Н OCl містить
0,00365 г OCl, а в 30 мл – 0,00365 30 = 0,11 г, що становить 0,11%.
Для визначення зв’язаної соляної кислоти треба продовжити титрувати порцію шлункового соку, додаючи кілька краплин фенолфталеїну. Титрувати до утворення злегка рожевого забарвлення. За кількістю мілілітрів 0,1 Н NaЙO, що пішли на титрування суміші в другому випадку, визначити зв’язану OCl шлункового соку.
Сума вільної OCl, визначеної з диметилом жовтим, та зв’язаної, визначеної з фенолфталеїном – це загальна кількість шлункового соку.
Оформлення роботи. Одержані дані занести до зошита, зробити відповідні розрахунки та висновки.
Питання для самостійної підготовки.
1. З якими клітинами слизової шлунка пов’язують утворення соляної кислоти?
2. Яка участь різних відділів шлунка в утворенні соляної кислоти?
3. Яке значення має соляна кислота для шлункового травлення?
Робота 32. ЗАПИС МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКОВО – КИШКОВОГО ТРАКТУ
У голодної собаки через кожні 1,5 – 2 год. спостерігається не пов’язана з прийомом їжі секреція в окремих травних залозах і скорочення м’язів шлунка і кишечника. Це явище носить назву періодичної діяльності. Здатність до скорочення зберігає і ізольований відрізок кишки.
Завдання.1 Записати періодику в моториці шлунка або кишки за допомогою балоно–графічного методу.
Хід роботи. В порожнину шлунка (кишки) негодованої собаки вводять через фістульну трубку гумовий балон, який сполучають з капсулою Марея за допомогою ніпельної трубки.
Через трійник вводять в систему повітря і створюють в ній певний тиск. При скороченні м’язів шлунка гумовий балон стискається. Це підвищує тиск в системі і в капсулі Марея і реєструюче перо піднімається. Опускання пера вказує на розслаблення стінок шлунка.
Запис скорочення шлунка (кишки) ведуть на стрічці електрокімографа, що рухається з постійною швидкістю.
Завдання 2.Записати скорочення ізольованої кишки жаби.
Хід роботи. Жабу знерухомити і вирізати частину кишки завдовжки 3 см. Один її кінець зафіксувати на зігнутому кінці скляної палички, другий з’єднати з важільцем. Препарат покласти в склянку з розчином Рінгера. Записати скоротливі рухи на стрічці кімографа.
Далі до розчину Рінгера додати 2 – 3 краплі ацетилхоліну (1:10000) і продовжити запис. Промити препарат розчином Рінгера без домішок ацетилхоліну.
Оформлення роботи. Замалювати схему установки для реєстрації скорочень шлунка в хронічному експерименті та відрізка кишки. Вклеїти в зошит кімограму. Визначити тривалість періодів “спокою” і “роботи” за результатами запису та типи скорочень. Зробити висновки по роботі, виконаній на ізольованому відрізку.
Питання для самостійної підготовки.
1. Що таке періодика в діяльності травної системи і в чому вона проявляється?
2. Яка тривалість періодів активної діяльності і спокою в шлунку і кишечнику?
3. Які типи скорочень характерні для шлунка і кишечника?
4. Завдяки чому ізольований відрізок кишки зберігає здатність скорочуватись?
Робота 34. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЖОВЧІ НА ЖИРИ
Жовч неперервно продукується печінкою і, потрапляючи в порожнину кишечника, бере активну участь в травленні жирів: сприяє їх емульгуванню, активує ліпазу панкреатичного і кишкового соків.
Завдання 1.Встановити здатність жовчі до емульгування жирів.
Хід роботи.На предметне скло нанести окремо краплю води і краплю жовчі. До кожної з них додати по краплі олії. Перемішати скляною паличкою і розглянути через лупу. Можна дещо видозмінити це спостереження, якщо в дві пробірки налити по 0,5 мл олії і додати в одну 5 мл жовчі, а в другу 5 мл води і добре збовтати. Порівняти і зробити висновки.
Завдання 2.Встановити, як впливає жовч і вода на фільтрацію жиру.
Хід роботи.Необхідно взяти дві пробірки і дві лійки. Встановити фільтр в одну лійку – змочений водою, в другу – жовчю, налити в них по 5 мл олії для фільтрування. Зафіксувати час фільтрації в обох пробірках. Зробити висновки.
Оформлення роботи.Замалювати в зошиті, як розподіляється жир у воді та жовчі. Записати результати фільтрації олії через обидва фільтри. Зробити загальний висновок про вплив жовчі на жири.
Питання для самостійної підготовки.
1. Який склад протокової і міхурової жовчі?
2. Яку роль відіграє жовч у травленні?
3. Які особливості жовчеутворювальної функції печінки?
4. Які механізми регуляції жовчевиділення?
5. Що таке кишково-печінковий кругообіг жовчі?
Робота 35. ДОСЛІДЖЕННЯ ВСМОКТУВАННЯ У ТОНКОМУ КИШЕЧНИКУ
Всмоктуваання – це надходження різних речовин з порожнини травного тракту у внутрішнє середовище (кров, лімфу), здійснюване за рахунок фільтрації, дифузії та активного транспорту.
Завдання. Визначити швидкість всмоктування в кишечнику розчинів різної концентрації.
Хід роботи.Наркотизованого гексеналом (40 мг в черевну порожнину) білого щура закріпити на дощечці в положенні на спині. По середній лінії зробити розріз і підтягнути петлю тонкого кишечника. Ізолювати відрізок кишки довжиною 10 см і в обидва його кінці ввести скляні канюлі і закріпити їх. Одну сполучити гумовим перехідником з мірною бюреткою, зафіксувати в штативі, а другу – з відвідною трубкою. Кишку промити, відвідну трубку затиснути. Систему заповнити ізотонічним розчином NaCl і за рівнем рідини в бюретці зафіксувати кількість розчину, що всмоктався за 10 хв. Розчин, який не всмоктався, видалити. Те ж повторити з гіпо – і гіпертонічним розчинами NaCl та 1%-ним розчином глюкози.
Оформлення роботи.Замалювати схему досліду. Внести одержані дані до зошита як протокол досліду, зазначивши їх порядковий номер, концентрацію розчину, час всмоктування в хвилинах, кількість розчину, що всмоктався. Зробити висновки.
Питання для самостійної підготовки.
1. Які морфологічні особливості тонкого кишечника сприяють всмоктуванню?
2. Яка різниця в будові слизової тонкого і товстого кишечника?
3. Які механізми всмоктування?
Робота 42. ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕМПЕРАТУРИ ОРГАНУ ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ ЙОГО КРОВОПОСТАЧАННЯ
Важливою функцією шкірного кровотоку є терморегуляція. Температура шкіри, і як наслідок, інтенсивність тепловипромінювання та теплопровідність змінюється в результаті перерозподілу крові в судинах та зміні об’єму циркулюючої крові.
Збудження від терморецепторів шкіри по спиноталамічному тракту проводиться до різних відділів ЦНС і, в першу чергу, до гіпоталамуса, а потім по еферентних волокнах вегетативної нервової системи розповсюджується до кровоносних судин шкіри і підшкірної клітковини, а також до інших органів, які беруть участь у терморегуляції. При зменшенні або припиненні кровопостачання будь-якого органу температура його знижується.
Завдання.Дослідити зміни температури пучок пальців руки при порушенні її кровопостачання.
Хід роботи.Обстежуваний кладе руку на стіл і тримає її в спокійному стані, не напружуючи м’язів. Eому на плече накладають манжетку тонометра, прохають затиснути великим і вказівним пальцями цієї руки датчик електротермометра. Через 3-5 хвилин вимірюють вихідну температуру пучок пальців. Далі накачують повітря у манжетку так, щоб тиск в ній досяг 200-220 мм рт. ст. При цьому судини плеча стискаються, кровопостачання в кінцівці зменшується. На протязі наступних 4-5 хвилин
(з інтервалом 0,5 хв.) реєструють зміни температури пучок пальців. Випускають повітря з манжетки і продовжують вимірювати температуру в тому ж режимі до моменту її відновлення. Фіксують динаміку температури пучок пальців у відновний період та час відновлення температури до вихідного рівня. Як правило, температура під час відновлення у певний момент навіть перевищує вихідний рівень, і лише потім повертається до цього. Як це пояснити?
Оформлення роботи.Отримані результати занести у протокол. Побудувати графік залежності змін температури пучок пальців від тривалості перетискання ( у хвилинах) та умов проведення експерименту.
Питання для самостійної підготовки.
1. В чому полягає роль шкіри в процесах терморегуляції?
2. Як регулюється шкірний кровоток?
3. Як можна пояснити динаміку температури пучок пальців у відновний період?
4. Що таке хімічна та фізична терморегуляція?
Робота 44. РЕЄСТРАЦІЯ РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕЧОВОГО МІХУРА ПРИ ПОДРАЗНЕННІ СИМПАТИЧНИХ НЕРВІВ
Видільні процеси являють собою кінцеві ланки обміну речовин в організмі, забезпечуючи виведення з нього продуктів розпаду. В цих процесах найбільш відповідальну роль відіграють нирки, в яких безперервно відбувається процес утворення сечі. Сеча збирається в сечовому міхурі. Сечовипускання здійснюється рефлекторно внаслідок розтягання стінок сечового міхура за рахунок скорочення його м’язів.
Завдання. Записати на кімографі скорочення сечового міхура жаби до і при подразненні симпатичних нервів.
Хід роботи. Знерухомити жабу, зафіксувати її на дошці черевом догори, розрізати ножицями черевну стінку і на рівні виходу 6-7 пари спинномозкових нервів знайти симпатичний ланцюг. Eого задній відділ взяти на лігатуру, підвести електороди. Біля зовнішнього краю прямого м’яза черевця знайти і підтягнути сечовий міхур, з’єднати його з важілем міографа за допомогою серфінки. Записати рухи сечового міхура та їх зміну в результаті подразнення симпатичних нервів.
Оформлення роботи. Вклеїти в зошит кімограму, зробити висновок про вплив симпатичної нервової системи на скорочення м’язів сечового міхура.
Питання для самостійної підготовки.
1. В якому відділі спинного мозку розташований центр сечовипускання?
2. Які особливості кровопостачання нирок?
3. Який механізм сечоутворення?
4. Як відбувається регуляція сечоутворення і сечовиділення?
5. Які нерви іннервують сечовий міхур і його сфінктер?
6. Як діє симпатичний нерв на м’язи сечового міхура і його сфінктер?
7. Який механізм сечовипускання?
Робота 45. КІЛЬКІСНА ОЦІНКА КЛУБОЧКОВОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ
З капілярів мальпігієвого клубочка плазма крові разом з розчиненим в ній речовинами (крім макромолекул) відфільтровується в початковий відділ нефрону (проксимальний каналець). Якщо кількість плазми (в мл), що відфільтровується (первинна сеча) за 1 хв. позначити через Хпл, а вміст якоїсь речовини Н в ній (в мг/мл) - Нпл, тоді кількість речовини, що від фільтрувалася за одиницю часу, буде дорівнювати Нпл Хпл.
Безпосередньо визначити величину клубочкового фільтрату неможливо ні у людини, ні у тварини. Разом з тим, визначити об’єм сечі і вміст якоїсь речовини в ній досить легко. Знаючи величину сечовиділення за 1 хв. ХСі концентрацію в сечі якоїсь речовини Н(НС), легко встановити, яка кількість цієї речовини виведеться за 1 хв.: (НС ХС. Якщо взяти речовину (позначимо її А), яка ні секретується, ні реабсорбується канальцями нефрону (такі речовини називають фільтрометричними, наприклад, інулін,
маніт, а у собак і креатинін), то справедливим буде рівняння:
Апл Хпл АС ХС, де Апл і АС– концентрація речовини А в плазмі ( чи первинній сечі) і кінцевій сечі відповідно.
Звідси знаходимо Хпл (об’єм клубочкового фільтрату):
Хпл (АС ХС) Апл, (1)
який приймають за коефіцієнт очищення плазми від якоїсь речовини. В загальному вигляді коефіцієнт очищення рівний кількості мілілітрів плазми крові, яка містить ту кількість даної речовини, що виділяється нирками за 1 хв. Якщо, наприклад, для сечовини СС = 20 мг (20 мг сечовини міститься в 1 мл сечі), то при сечовиділенні 1,2 мл за 1 хв. з організму з сечею за 1 хв. виділиться СС ХС= 20 1,2 + 24 мг сечовини.
Якщо 1 мл плазми містить 0,3 мг речовини, то 20 : 0,3 1,2 = 80 мл – це та кількість плазми, в якій міститься 24 мг сечовини, що виділяється за 1 хв.
Для вимірювання клубочкової фільтрації широко використовують ще визначення очищення від одного з ендогенних продуктів азотистого обміну, концентрація якого в крові залишається практично постійною. Так, встановлено, що у здорової людини співвідношення між концентрацією сечовини в плазмі (Спл) крові (г/л), її виділення (Д) з сечею (г/добу), масою тіла (М,кг) є величина постійна (константа Амбара, (К) і дорівнює 0,07). Вказані величини пов’язані такою формулою:
К = (Спл (Д 70 Сс / М 25), (2)
де 70 – середня маса людини; 25 – середня концентрація сечовини в сечі, г/л; СС – виміряна концентрація сечовини, г/л.
Ступінь очищення крові від сечовини залежить від швидкості діурезу. Максимальне очищення спостерігається при діурезі, більшому за 2,0 мл/хв, розраховується за формулою
Хпл Pam = (СС: Спл) ХС, (3)
і дорівнює в середньому 75 мл.
Стандартноє очищення – при діурезі 0,35-2,00 мл/хв, розраховується за формулою
ХплSt = (СС: Спл) ХС, (4)
і дорівнює в середньому 54 мл.
Мінімальне очищення – при діурезі, меншому ніж 0,35 мл/хв, розраховується за формулою
Хпл P xi = (СС : Спл) 0,35, (5)
і дорівнює в середньому 31 мл.
Завдання. Визначити концентрацію сечовини в плазмі крові в стандартних умовах при середній концентрації її в сечі 2,0% і швидкості діурезу 1 мл/хв для людини вагою 64,5 кг.
Розрахувати величину екскретованої фракції для сечовини при її концентрації в сечі 2,0% швидкості діурезу 1 мл/хв і клубочковій фільтрації 123 мл/хв. В плазмі артеріальної крові міститься 10 мг% рентгенконтрасної речовини діодрасту, а в плазмі крові після нирок його вміст дорівнює 0. Скільки пройшло через нирки плазми та крові, якщо за 1 хв. з сечею виділилось 60 мг діодрасту? Гематокрит дорівнює 56%.
Оформлення роботи. Розрахунки занести до зошита.
Питання для самостійної підготовки.
1. Чому дорівнює тиск крові в капілярах клубочків нирок?
2. Чому дорівнює фільтраційний тиск і як розрахувати його величину?
3. Чим відрізняється склад клубочкового фільтрату (первинної сечі) від складу плазми
крові?
4. Скільки клубочкового фільтрату (первинної сечі) утворюється в нирках за одну добу?
5. Які речовини реабсорбуються в нирках?
6. Які речовини секретуються в нирках?