У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Варіант 1 Якій препарат відноситься до групи інгібіторів протонної помпи Домперідон Рібаверін

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 6.4.2025

Заняття № 3

Тестові запитання початкового рівня знань

Варіант 1

  1.  Якій препарат відноситься до групи інгібіторів протонної помпи?
  2.  Домперідон
  3.  Рібаверін
  4.  Ранітідін
  5.  Рабепразол
  6.  Маалокс

2. Яка найбільш часта причина виникнення хронічного неатрофічного гастриту?

  1.  Продукція аутоантитіл до парієтальних клітин шлунку
  2.  Нelicobacter pylori
  3.  Нерегулярне харчування
  4.  Прийомом нестероїдних протизапальних препаратів
  5.   Порушення моторики шлунку

3. Який метод дослідження застосовується  для діагностики хронічного гастриту?

  1.  Водневий дихальний тест з 13С - сечовиною
  2.  Водневий дихальний тест з лактулозою
  3.  Водневий дихальний тест з лактозою
  4.  Водневий дихальний тест з 13С - тригліцеридами
  5.  Водневий дихальний тест з 13С - метацетином

4. Яка схема І лінії ерадикації Нelicobacter pylori згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р)?

  1.  Амоксицилін+тетрациклін+інгібітор протонної помпи
  2.  Препарат вісмута+ інгібітор протонної помпи
  3.  Амоксицилін+ кларитроміцин + інгібітор протонної помпи
  4.  Кларитроміцин+фуразолідон+ інгібітор протонної помпи
  5.  Кларитроміцин +азитроміцин+інгібітор протоної помпи

5. Який симптом не є критерієм для функціональної диспепсії?

  1.  Відчуття тяжкості після прийому їжі
  2.  Відчуття раннього насичення
  3.  Епігастральний біль
  4.  Епігастральний біль вночі
  5.  Печіння в епігастрії

6. «Терапія порятунку» лікування  гелікобактерної інфекції:

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+левофлоксацин
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+метронідазол
  4.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін+еритроміцин
  5.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин+амоксицилін

7. Контроль ефективності ерадикації гелікобактерної інфекції необхідно проводити через:

  1.  7 днів
  2.  10 днів
  3.  14 днів
  4.  21 день
  5.  28 днів

8. Який препарат відноситься  до групи антацидів?

  1.  Маалокс
  2.  Мізопростол
  3.  Мільгама
  4.  Пантопразол
  5.  Метронідазол

9. Згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р.) розширеним показанням до ерадикації Нelicobacter pylori є:

  1.  Хронічний гастрит
  2.  Виразка шлунка
  3.  Неуточнена залізодефіцитна анемія
  4.  Дуоденальна виразка
  5.  Рак шлунка

10. Який показник не визначається при неінвазивній діагностики  «Гастропанель»?

  1.  Антитіла Ig G до Нelicobacter pylori 
  2.  Пепсиноген - І
  3.  Пепсиноген - ІІ
  4.  Гастрин -17

  Е. Гастрин -19

Заняття № 3

Тестові запитання початкового рівня знань

Варіант 2

1 .«Терапія порятунку» лікування  гелікобактерної інфекції:

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+левофлоксацин
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+метронідазол
  4.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін+еритроміцин
  5.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин+амоксицилін

2. Контроль ефективності ерадикації гелікобактерної інфекції необхідно проводити через:

  1.  7 днів
  2.  10 днів
  3.  14 днів
  4.  21 день
  5.  28 днів

3. Який препарат відноситься  до групи антацидів?

  1.  Маалокс
  2.  Мізопростол
  3.  Мільгама
  4.  Пантопразол
  5.  Метронідазол

4. Згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р.) розширеним показанням до ерадикації Нelicobacter pylori є:

  1.  Хронічний гастрит
  2.  Виразка шлунка
  3.  Неуточнена залізодефіцитна анемія
  4.  Дуоденальна виразка
  5.  Рак шлунка

5. Який показник не визначається при неінвазивній діагностики  «Гастропанель»?

  1.  Антитіла Ig G до Нelicobacter pylori 
  2.  Пепсиноген - І
  3.  Пепсиноген - ІІ
  4.  Гастрин -17
  5.  Гастрин -19

6.Якій препарат відноситься до групи інгібіторів протонної помпи?

  1.  Домперідон
  2.  Рібаверін
  3.  Ранітідін
  4.  Рабепразол
  5.  Маалокс

7. Яка найбільш часта причина виникнення хронічного неатрофічного гастриту?

  1.  Продукція аутоантитіл до парієтальних клітин шлунку
  2.  Нelicobacter pylori
  3.  Нерегулярне харчування
  4.  Прийомом нестероїдних протизапальних препаратів
  5.   Порушення моторики шлунку

8. Який метод дослідження застосовується  для діагностики хронічного гастриту?

  1.  Водневий дихальний тест з 13С - сечовиною
  2.  Водневий дихальний тест з лактулозою
  3.  Водневий дихальний тест з лактозою
  4.  Водневий дихальний тест з 13С - тригліцеридами
  5.  Водневий дихальний тест з 13С - метацетином

9. Яка схема І лінії ерадикації Нelicobacter pylori згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р)?

  1.  Амоксицилін+тетрациклін+інгібітор протонної помпи
  2.  Препарат вісмута+ інгібітор протонної помпи
  3.  Амоксицилін+ кларитроміцин + інгібітор протонної помпи
  4.  Кларитроміцин+фуразолідон+ інгібітор протонної помпи
  5.  Кларитроміцин +азитроміцин+інгібітор протоної помпи

10. Який симптом не є критерієм для функціональної диспепсії?

  1.  Відчуття тяжкості після прийому їжі
  2.  Відчуття раннього насичення
  3.  Епігастральний біль
  4.  Епігастральний біль вночі
  5.  Печіння в епігастрії

Заняття № 3

Тестові запитання початкового рівня знань

Варіант 3

1. Яка схема І лінії ерадикації Нelicobacter pylori згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р)?

  1.  Амоксицилін+тетрациклін+інгібітор протонної помпи
  2.  Препарат вісмута+ інгібітор протонної помпи
  3.  Амоксицилін+ кларитроміцин + інгібітор протонної помпи
  4.  Кларитроміцин+фуразолідон+ інгібітор протонної помпи
  5.  Кларитроміцин +азитроміцин+інгібітор протоної помпи

2. Який симптом не є критерієм для функціональної диспепсії?

  1.  Відчуття тяжкості після прийому їжі
  2.  Відчуття раннього насичення
  3.  Епігастральний біль
  4.  Епігастральний біль вночі
  5.  Печіння в епігастрії

3. «Терапія порятунку» лікування  гелікобактерної інфекції:

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+левофлоксацин
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін+метронідазол
  4.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін+еритроміцин
  5.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин+амоксицилін

4. Контроль ефективності ерадикації гелікобактерної інфекції необхідно проводити через:

  1.  7 днів
  2.  10 днів
  3.  14 днів
  4.  21 день
  5.  28 днів

5. Який препарат відноситься  до групи антацидів?

  1.  Маалокс
  2.  Мізопростол
  3.  Мільгама
  4.  Пантопразол
  5.  Метронідазол

6. Якій препарат відноситься до групи інгібіторів протонної помпи?

  1.  Домперідон
  2.  Рібаверін
  3.  Ранітідін
  4.  Рабепразол
  5.  Маалокс

7. Яка найбільш часта причина виникнення хронічного неатрофічного гастриту?

  1.  Продукція аутоантитіл до парієтальних клітин шлунку
  2.  Нelicobacter pylori
  3.  Нерегулярне харчування
  4.  Прийомом нестероїдних протизапальних препаратів
  5.   Порушення моторики шлунку

8. Згідно Маастрихтського консенсусу 3 (2005р.) розширеним показанням до ерадикації Нelicobacter pylori є:

  1.  Хронічний гастрит
  2.  Виразка шлунка
  3.  Неуточнена залізодефіцитна анемія
  4.  Дуоденальна виразка
  5.  Рак шлунка

9. Який показник не визначається при неінвазивній діагностики  «Гастропанель»?

  1.  Антитіла Ig G до Нelicobacter pylori 
  2.  Пепсиноген - І
  3.  Пепсиноген - ІІ
  4.  Гастрин -17

      Е. Гастрин -19

10. Який метод дослідження застосовується  для діагностики хронічного гастриту?

  1.  Водневий дихальний тест з 13С - сечовиною
  2.  Водневий дихальний тест з лактулозою
  3.  Водневий дихальний тест з лактозою
  4.  Водневий дихальний тест з 13С - тригліцеридами
  5.  Водневий дихальний тест з 13С - метацетином

Заняття № 3

                                                         Тестові задачі кінцевого рівня знань

Варіант 1

1.Чоловік 68 років скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості і розпирання в епігастральній ділянці після прийому їжі, відрижку повітрям та їжею з затхлим запахом, нудоту. При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. Який метод дослідження  найбільш інформативний для верифікації діагнозу?

  1.  Езофагогастродуоденоскопія з біопсією
  2.  Ректороманоскопія з біопсією
  3.  Контрастне рентгенологічне дослідження шлунка
  4.  Оглядова рентгенограма черевної порожнини
  5.  Комп'ютерне дослідження черевної порожнини

2. Хвора 62 років скаржиться на  ниючий біль в епігастральній ділянці, нудоту, печію. Стан хворої погіршився  місяць тому після лікування індометацином. Об`єктивно: живіт м'який, болючий при пальпації в епігастральній ділянці, відділи кишечнику при пальпації безболісні. Печінка, селезінка не збільшені. Виберіть тактику лікування хворої?

  1.  Призначити  рабепразол і де-нол
  2.  Провести скринінг на Helicobacter  рylori та призначити антигелікобактерну терапію
  3.  Відмінити індометацин та призначити ранітидин
  4.  Призначити антацидні засоби та мізопростол
  5.  Призначити гастроцепін та мізопростол

3. Хвора 58 років перебуває  на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту зі зниженою секрецією та В12-дефіцитною анемією. При фіброгастроскопії з біопсією визначається потоншення слизової оболонки тіла шлунка, візуалізується судинний малюнок, згладжені складочки. Який діагноз найбільш імовірний?

          А. Хронічний гелікобактерний гастрит

          В. Хронічний лімфоцитарний гастрит

          С. Хронічний еозинофільний гастрит

          D. Хронічний аутоімунний гастрит

    Е. Хронічний гіпертрофічний гастрит

4. Пацієнта 70 років на протязі 6 місяців турбують тупі болі в епігастрії, нудота, відсутність апетиту, відраза до м'яса, зниження ваги. Об`єктивно: блідий, пониженого живлення, над лівою ключицею пальпується лімфовузол. Яке захворювання необхідно діагностувати в першу чергу?

  1.  Виразкову хворобу шлунка
  2.  Лімфогранулематоз
  3.  Хронічний гастрит
  4.  Рак підшлункової залози
  5.  Рак шлунка

5. У хворого 35 років при фіброгастроскопії з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка діагностований хронічний неатрофічний гастрит. Препарати якої групи необхідно призначити хворому в першу чергу?

           A. Антигелікобактерні засоби

           B. Антациди

           C. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

           D. Репаранти 

           E. Периферичні М-холінолітики

6. Пацієнт 27 років скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, печію на протязі 2 місяців.  При проведенні фіброгастроскопії з біопсією виявлений  хронічний неатрофічний  антральний гастрит. Показники внутрішньошлункової рН-метрії: рН в ділянці тіла  - 1,3, в антрумі - 3,0. Яку схему лікування необхідно призначити хворому?

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + левофлоксацин
  4.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + тетрациклін
  5.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін + еритроміцин

7. Хворий 58 років страждає на остеохондроз, у зв`язку з чим часто приймає диклофенак. Тиждень тому з`явились інтенсивні болі в епігастральній ділянці, печія, нудота. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової антрального відділу шлунка і множинні ерозії. Уреазний тест – негативний. Який з  нестероідних протизапальних препаратів рідше інших викликає таку патологію? 

          A. Преднізолон

          B. Бутадіон

          C. Мілоксикам

          D. Індометацин

          E. Аспірин

8. Хвора 58 років, більше 20 років хворіє на хронічний гастрит.  Препарати (вікалін, ранітидин), які раніше покращували стан, останнім часом не приносять полегшення. Під час останньої фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження)  діагностований аутоімунний гастрит. При проведенні рН-метрії  рН в ділянці тіла шлунка  - 7,1. Ваші рекомендації по лікуванню?

          A. Препарати замісної терапії

          B. Жовчогінні препарати

          C. Антациди

          D. Вітамінотерапія

          E. Антиоксидантна терапія

9.  Хвора  64 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії, які виникають одразу після їжі, відчуття переповнення шлунка, відрижку, здуття живота. Об'єктивно: при пальпації живота - помірна дифузна болючість в надчеревній ділянці. В загальному аналізі крові – макроцитарна гіперхромна анемія. При дослідженні шлункової секреції - анацидність. При фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) виявлена виражена атрофія  та тонкокишкова метаплазія І типу слизової оболонки тіла шлунка. Швидкий уреазний тест - негативний. Ваш діагноз?  

    A. Аутоімунний гастрит  та залізодефіцитна анемія  

    B. Рак шлунка та залізодефіцитна анемія  

    C. Аутоімунний гастрит та гемолітична анемія  

    D. Аутоімунний гастрит та В12-дефіцитна анемія  

    E. Гастрит Менетріє та В12-дефіцитна анемія   

10. Чоловік 27 років скаржиться на ниючі болі, дискомфорт в епігастрії, що знімаються прийомом їжі. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової оболонки антрального відділу шлунка, дуоденогастральний рефлюкс з великою кількістю жовчі в порожнині шлунка. Хворому призначена антигелікобактерна терапія. Який препарат доцільно додатково призначити хворому?

           A. Мізопростол

В. Гастроцепін

     C. Урсодезоксіхолієву кислоту

     D. Смекту

     Е. Де-нол

Заняття № 3

                                                       Тестові задачі кінцевого рівня знань

Варіант 2

1.Пацієнт 27 років скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, печію на протязі 2 місяців.  При проведенні фіброгастроскопії з біопсією виявлений  хронічний неатрофічний  антральний гастрит. Показники внутрішньошлункової рН-метрії: рН в ділянці тіла  - 1,3, в антрумі - 3,0. Яку схему лікування необхідно призначити хворому?

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + левофлоксацин
  4.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + тетрациклін
  5.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін + еритроміцин

2. Хворий 58 років страждає на остеохондроз, у зв`язку з чим часто приймає диклофенак. Тиждень тому з`явились інтенсивні болі в епігастральній ділянці, печія, нудота. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової антрального відділу шлунка і множинні ерозії. Уреазний тест – негативний. Який з  нестероідних протизапальних препаратів рідше інших викликає таку патологію? 

          A. Преднізолон

          B. Бутадіон

          C. Мілоксикам

          D. Індометацин

          E. Аспірин

3. Хвора 58 років, більше 20 років хворіє на хронічний гастрит.  Препарати (вікалін, ранітидин), які раніше покращували стан, останнім часом не приносять полегшення. Під час останньої фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження)  діагностований аутоімунний гастрит. При проведенні рН-метрії  рН в ділянці тіла шлунка  - 7,1. Ваші рекомендації по лікуванню?

          A. Препарати замісної терапії

          B. Жовчогінні препарати

          C. Антациди

          D. Вітамінотерапія

          E. Антиоксидантна терапія

4.  Хвора  64 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії, які виникають одразу після їжі, відчуття переповнення шлунка, відрижку, здуття живота. Об'єктивно: при пальпації живота - помірна дифузна болючість в надчеревній ділянці. В загальному аналізі крові – макроцитарна гіперхромна анемія. При дослідженні шлункової секреції - анацидність. При фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) виявлена виражена атрофія  та тонкокишкова метаплазія І типу слизової оболонки тіла шлунка. Швидкий уреазний тест - негативний. Ваш діагноз?  

    A. Аутоімунний гастрит  та залізодефіцитна анемія  

    B. Рак шлунка та залізодефіцитна анемія  

    C. Аутоімунний гастрит та гемолітична анемія  

    D. Аутоімунний гастрит та В12-дефіцитна анемія  

    E. Гастрит Менетріє та В12-дефіцитна анемія   

5. Чоловік 27 років скаржиться на ниючі болі, дискомфорт в епігастрії, що знімаються прийомом їжі. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової оболонки антрального відділу шлунка, дуоденогастральний рефлюкс з великою кількістю жовчі в порожнині шлунка. Хворому призначена антигелікобактерна терапія. Який препарат доцільно додатково призначити хворому?

           A. Мізопростол

В. Гастроцепін

     C. Урсодезоксіхолієву кислоту

     D. Смекту

     Е. Де-нол

6.Чоловік 68 років скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості і розпирання в епігастральній ділянці після прийому їжі, відрижку повітрям та їжею з затхлим запахом, нудоту. При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. Який метод дослідження  найбільш інформативний для верифікації діагнозу?

  1.  Езофагогастродуоденоскопія з біопсією
  2.  Ректороманоскопія з біопсією
  3.  Контрастне рентгенологічне дослідження шлунка
  4.  Оглядова рентгенограма черевної порожнини
  5.  Комп'ютерне дослідження черевної порожнини

7. Хвора 62 років скаржиться на  ниючий біль в епігастральній ділянці, нудоту, печію. Стан хворої погіршився  місяць тому після лікування індометацином. Об`єктивно: живіт м'який, болючий при пальпації в епігастральній ділянці, відділи кишечнику при пальпації безболісні. Печінка, селезінка не збільшені. Виберіть тактику лікування хворої?

  1.  Призначити  рабепразол і де-нол
  2.  Провести скринінг на Helicobacter  рylori та призначити антигелікобактерну терапію
  3.  Відмінити індометацин та призначити ранітидин
  4.  Призначити антацидні засоби та мізопростол
  5.  Призначити гастроцепін та мізопростол

8. Хвора 58 років перебуває  на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту зі зниженою секрецією та В12-дефіцитною анемією. При фіброгастроскопії з біопсією визначається потоншення слизової оболонки тіла шлунка, візуалізується судинний малюнок, згладжені складочки. Який діагноз найбільш імовірний?

          А. Хронічний гелікобактерний гастрит

          В. Хронічний лімфоцитарний гастрит

          С. Хронічний еозинофільний гастрит

          D. Хронічний аутоімунний гастрит

    Е. Хронічний гіпертрофічний гастрит

9. Пацієнта 70 років на протязі 6 місяців турбують тупі болі в епігастрії, нудота, відсутність апетиту, відраза до м'яса, зниження ваги. Об`єктивно: блідий, пониженого живлення, над лівою ключицею пальпується лімфовузол. Яке захворювання необхідно діагностувати в першу чергу?

  1.  Виразкову хворобу шлунка
  2.  Лімфогранулематоз
  3.  Хронічний гастрит
  4.  Рак підшлункової залози
  5.  Рак шлунка

10. У хворого 35 років при фіброгастроскопії з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка діагностований хронічний неатрофічний гастрит. Препарати якої групи необхідно призначити хворому в першу чергу?

           A. Антигелікобактерні засоби

           B. Антациди

           C. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

           D. Репаранти 

           E. Периферичні М-холінолітики

Заняття № 3

                                                          Тестові задачі кінцевого рівня знань

Варіант 3

1. Пацієнта 70 років на протязі 6 місяців турбують тупі болі в епігастрії, нудота, відсутність апетиту, відраза до м'яса, зниження ваги. Об`єктивно: блідий, пониженого живлення, над лівою ключицею пальпується лімфовузол. Яке захворювання необхідно діагностувати в першу чергу?

  1.  Виразкову хворобу шлунка
  2.  Лімфогранулематоз
  3.  Хронічний гастрит
  4.  Рак підшлункової залози
  5.  Рак шлунка

2. У хворого 35 років при фіброгастроскопії з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка діагностований хронічний неатрофічний гастрит. Препарати якої групи необхідно призначити хворому в першу чергу?

           A. Антигелікобактерні засоби

           B. Антациди

           C. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

           D. Репаранти 

           E. Периферичні М-холінолітики

3. Пацієнт 27 років скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, печію на протязі 2 місяців.  При проведенні фіброгастроскопії з біопсією виявлений  хронічний неатрофічний  антральний гастрит. Показники внутрішньошлункової рН-метрії: рН в ділянці тіла  - 1,3, в антрумі - 3,0. Яку схему лікування необхідно призначити хворому?

  1.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін
  2.  Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін
  3.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + левофлоксацин
  4.  Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + тетрациклін
  5.  Інгібітор протонної помпи + тетрациклін + еритроміцин

4. Хворий 58 років страждає на остеохондроз, у зв`язку з чим часто приймає диклофенак. Тиждень тому з`явились інтенсивні болі в епігастральній ділянці, печія, нудота. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової антрального відділу шлунка і множинні ерозії. Уреазний тест – негативний. Який з  нестероідних протизапальних препаратів рідше інших викликає таку патологію? 

          A. Преднізолон

          B. Бутадіон

          C. Мілоксикам

          D. Індометацин

          E. Аспірин

5. Хвора 58 років, більше 20 років хворіє на хронічний гастрит.  Препарати (вікалін, ранітидин), які раніше покращували стан, останнім часом не приносять полегшення. Під час останньої фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження)  діагностований аутоімунний гастрит. При проведенні рН-метрії  рН в ділянці тіла шлунка  - 7,1. Ваші рекомендації по лікуванню?

          A. Препарати замісної терапії

          B. Жовчогінні препарати

          C. Антациди

          D. Вітамінотерапія

          E. Антиоксидантна терапія

6.Чоловік 68 років скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості і розпирання в епігастральній ділянці після прийому їжі, відрижку повітрям та їжею з затхлим запахом, нудоту. При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. Який метод дослідження  найбільш інформативний для верифікації діагнозу?

  1.  Езофагогастродуоденоскопія з біопсією
  2.  Ректороманоскопія з біопсією
  3.  Контрастне рентгенологічне дослідження шлунка
  4.  Оглядова рентгенограма черевної порожнини
  5.  Комп'ютерне дослідження черевної порожнини

7. Хвора 62 років скаржиться на  ниючий біль в епігастральній ділянці, нудоту, печію. Стан хворої погіршився  місяць тому після лікування індометацином. Об`єктивно: живіт м'який, болючий при пальпації в епігастральній ділянці, відділи кишечнику при пальпації безболісні. Печінка, селезінка не збільшені. Виберіть тактику лікування хворої?

  1.  Призначити  рабепразол і де-нол
  2.  Провести скринінг на Helicobacter  рylori та призначити антигелікобактерну терапію
  3.  Відмінити індометацин та призначити ранітидин
  4.  Призначити антацидні засоби та мізопростол
  5.  Призначити гастроцепін та мізопростол

8. Хвора  64 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії, які виникають одразу після їжі, відчуття переповнення шлунка, відрижку, здуття живота. Об'єктивно:  при пальпації живота - помірна дифузна болючість в надчеревній ділянці. В загальному аналізі крові – макроцитарна гіперхромна анемія. При дослідженні шлункової секреції - анацидність. При фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) виявлена виражена атрофія  та тонкокишкова метаплазія І типу слизової оболонки тіла шлунка. Швидкий уреазний тест - негативний. Ваш діагноз?  

    A. Аутоімунний гастрит  та залізодефіцитна анемія  

    B. Рак шлунка та залізодефіцитна анемія  

    C. Аутоімунний гастрит та гемолітична анемія  

    D. Аутоімунний гастрит та В12-дефіцитна анемія  

    E. Гастрит Менетріє та В12-дефіцитна анемія   

9. Чоловік 27 років скаржиться на ниючі болі, дискомфорт в епігастрії, що знімаються прийомом їжі. При фіброгастроскопії виявлені гіперемія та набряклість слизової оболонки антрального відділу шлунка, дуоденогастральний рефлюкс з великою кількістю жовчі в порожнині шлунка. Хворому призначена антигелікобактерна терапія. Який препарат доцільно додатково призначити хворому?

           A. Мізопростол

В. Гастроцепін

     C. Урсодезоксіхолієву кислоту

     D. Смекту

     Е. Де-нол

10. Хвора 58 років перебуває  на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту зі зниженою секрецією та В12-дефіцитною анемією. При фіброгастроскопії з біопсією визначається потоншення слизової оболонки тіла шлунка, візуалізується судинний малюнок, згладжені складочки. Який діагноз найбільш імовірний?

          А. Хронічний гелікобактерний гастрит

          В. Хронічний лімфоцитарний гастрит

          С. Хронічний еозинофільний гастрит

          D. Хронічний аутоімунний гастрит

    Е. Хронічний гіпертрофічний гастрит




1. Налог на прибыль и анализ производственно-финансовой деятельности организации
2. Кинетика замедленной флуоресценции органических молекул в Н-парафинах при 77 К и ее математическая модель
3. тема США 3.2 Налоговая система Великобритании 3.html
4. тема включающая совокупность присущих ей специфических черт и особенностей а также элементов свойственных
5. Названия брэндов десять прогнозируемых тенденций
6. великого государя
7. Реферат- Особенности гражданско-правового регулирования
8. Описание технологии получения винилхлорида термическим пиролизом 12дихлорэтана Технология получени
9. .1. Налоговая декларация по налогу уплачиваемому в связи с применением упрощенной системы налогообложения д
10. переводом или переводческой деятельностью