тема раціоналістичних аргументів що має на меті довести істинність тієї чи іншої релігії системи вірувань
Работа добавлена на сайт samzan.net:
4
Аналіз праці Платона «Апологія Сократа»
аспірант кафедри міжнародних відносин
Дмитро Черната
Апологія — це система раціоналістичних аргументів, що має на меті довести істинність тієї чи іншої релігії, системи вірувань чи поглядів. Апологет — особа, що розробляє таку систему, захищає певну систему поглядів за допомогою логічної, раціоналістичної аргументації.
Спочатку, в давньогрецькому праві, апологія - це захисна промова на суді.
Постійне прагнення Сократа аналізувати традиційні людські поняття, домагатися їх ясності, намагатися зберегти все найкраще і зруйнувати все найгірше, природно викликало у багатьох його сучасників подив або страх, а деякі навіть відчували страх перед такого роду ще небувалим в Греції критицизмом. Сократа стали звинувачувати в безбожництві, в розбещенні молоді, в підриві існуючого державного ладу і навіть у введенні якихось нових божеств.
Платон вкладає в уста Сократа велику промову, яка в свою чергу складається з трьох окремих промов.
Сократ виголошує свою виправдувальну промову в Афінах, де, власне, і відбувається суд.
Після звинувачення, але перед вироком.
"Сократ преступает закон, тщетно испытуя то, что под землею, и то, что в небесах, с выдавая ложь за правду и других научая тому же".
На це звинувачення Сократ гордо відповідає суддям, що це наклеп, і що він, Сократ, всього лише дуже мудрий, а всі, кого він обійшов, не такі вже й мудрі. Сократ запевняє, що не він сам наштовхнув себе на думку, що він мудрий, а це йому розповів оракул.
"Сократ преступает закон тем, что богов, которых признает город, не признает, а признает другие, новые божественные знамения".
На це звинувачення Сократ відповідає своїм фірмовим способом: він починає з обвинувачем діалог відповідаючи питанням на питання. На питання, чи є настільки улюблені Сократом генії нащадками богів, Сократ цікавиться: "Любий друже, а як же можна вірити в нащадків богів, не вірячи при цьому в самих богів?". Обвинувач не знаходить відповіді на питання, тому Сократ доводить невинність і в цьому.
В першій частині Сократ сам собі дає загальну характеристику, так:
- Сократ не боїться смерті, а боїться лише малодушності і ганьби.
- Якби навіть його і відпустили за умови, що він не стане займатися філософією, то він все одно продовжував би займатися нею до кінця своїх днів.
- Вбивство Сократа буде страшне не для нього самого, а для його вбивць, тому що після смерті Сократа вони навряд чи знайдуть таку людину, яка б постійно змушувала їх прагнути до істини.
- Внутрішній голос завжди перешкоджав Сократові брати участь у громадських справах, що і сам Сократ вважає цілком правильним, бо, на його думку, справедливій і чесній людині не можна ужитися з тієї нескінченної несправедливістю, якої сповнені громадські справи.
- Сократ ніколи нікого нічому не вчив, він лише не перешкоджав іншим в тому, щоб вони ставили йому питання. Це доручено Сократові богом. І не можна привести жодного свідка, який би стверджував, що в питаннях і відповідях Сократа було що-небудь погане або розбещуюче, в той час як свідків, які дають показання протилежного роду, можна було б привести скільки завгодно.
Мова Сократа після загального звинувачення
Перше, що зробив Сократ, коли його провину визнали, - висловив подяку всім, хто його підтримав, не забувши облаяти тих, хто висловився проти нього.
Далі слідує просторові роздуми Сократа про те, яке ж покарання стане кращим для нього. З точки зору Сократа, його покарання не може бути у вигляді тюремного ув'язнення (бо він не хоче бути чиїмось рабом), ні у вигнанні (бо він не хоче бути в жалюгідному й гнаному стані), ні в накладенні штрафу (бо у нього немає ніяких грошей), ні бути відданим на поруки заможним учням, які внесли б за нього заставу (бо він в силу веління бога і заради людської користі все одно ніколи не припинить своїх досліджень чесноти і настанови в ній всіх людей).
Сократ приходить до висновку, що найбільш страшним покаранням для нього став би ... безкоштовний обід в пританії (будівля давньогрецького виконавчого органу). Само собою, навіть найбільш терплячі із суддів не витримали такого хамства з боку Сократа і під гарячу руку присудили йому смертну кару замість обіду.
Мова Сократа після смертного вироку
Дізнавшись свою долю, Сократ зрозумів, що тепер можна абсолютно безкарно облаяти тих, хто його завжди дратував. Ті, хто голосував за страту Сократа, заподіяли зло не йому, тому що він, як старий чоловік, і без того скоро мав би померти, а собі самим, бо їх всі будуть звинувачувати, а Сократа будуть вважати мудрецем.
Нехай не думають, що у Сократа не вистачило слів для захисту: у нього не вистачило безсоромності і зухвалості для приниження перед суддями, які не розуміють його. Від смерті легко піти і на війні, і на суді, якщо тільки принизитися до повного морального падіння. Але Сократ собі цього не дозволить.
Звертаючись до тих, хто хотів його виправдати, Сократ говорить, що внутрішній голос, завжди зупиняв його перед вчиненням проступків, але на цей раз голос весь час мовчав і не вимагав приймати будь-яких заходів для уникнення смерті, яка в даному випадку є благо. Фінальні слова Сократа були такими: Но вот уже время идти отсюда, мне чтобы умереть, вам - чтобы жить, а кто из нас идет на лучшее, это ни для кого не ясно, кроме бога.
2. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук1
3. 1 Понятие прав и свобод человека [4
4. Гимнастика
5. документооборот.html
6. Общая характеристика и способы защиты авторских и смежных прав
7. Распределительная логистика и ее задачи Под распределительной сбытовой логистикой понимают часть обще
8. Риск и его виды
9. Тема 13 32. ВЫБОР ЭФФЕКТИВНОГО СТИЛЯ РУКОВОДСТВА Вопросы Факторы и элементы эффективного стиля руковод
10. От технологии к технософии Прогресс между верой и разочарованием
11. ОЧИСТКА СТОЧНЫХ ВОД ОТ ИОНОВ ЦВЕТНЫХ МЕТАЛЛОВ С ПРИМЕНЕНИЕМ РАЗРАБОТАННЫХ УГОЛЬНЫХ АДСОРБЕНТОВ
12. Экономика организации Основная- Сергеев И
13. Взгляд философии на политическую и духовную жизнь общества
14. Проблемы российской внешней торговли
15. Тема дружбы в лирике А С Пушкина
16. Ода на 1747 Дерзайте ныне ободренны Раченьем вашим показать Что может собственных Платонов И быс
17. Величайший и славнейший более всех градов на свете град Святого Петра.html
18. Задание {{371}} 144 На рисунке представлена схема вертикального редуктора передаточное число которого U4
19. Реферат- Федерико Гарсия Лорка
20. Учение Чарльза Дарвина