Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
X арик геристи ка м е т оду Розчленування будь-якого складного явища на прості складові. Об’єктом розчленування можуть бути як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її з системою до декомпозиції.
ГІередбачас порівняння даної сію геми. явнша. процесу ч іншими, шо дає змогу виявити їхню специфіку.
Огрентовується сукупність нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що ліс змогу виявити характер відхилення від норми.
Перетворення вихідної моделі на модель ч меншим числом змінних чи обмежень, шо дас порівняно з вихідною моделлю наближений опис досліджуваною об'єкта чи процесу.
ГІередбачас доказ аналогії між двома об’є ктами і перенесення системи пояснень з одного об'єкта на інший.
Грунтесться на поступовому виключенні иіачної групи складових на піде гаві закону виключення третього, зміст якого полягає в тому, що справа має такий вигляд, як опису4сться у висловленні, чи такий, як мас заперечення, й іншого не дано.
Зводиться до висування, обі рунтування і доказу гіпотез.
Являє собою пощук стійкової і невипадково’] характеристики чи зв’язку
Це окремий випадок методу закономірності, що передбачає пошук мінімальних чи максимальних характеристик.
Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують
Упорядкування об’єктів на підставі істотних ознак за певними класами. Мрииюіння сукупності об’скіін певних числових величин на гіідсіаві і ні у і ції або відповідно до ступеня внразносі і певної ознаки.
Вибір із су купності певних об’єктів і їхнє випробування.
Обчисли» гься псина ссрсл-ія ьелечина і виявляються відхилення від неї.
Побудова моделі, що відбуває істотні сторони аналізованого об’єкта, спрощує його і заміна нею реального об’єкта аналізу.
Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явищо (ситність- голод, великий-маленький і т.п), пошук суперечностей, що визначають сутність явища.
Розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим управлінням.
Зведення наяних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу.
Поширення висновків, отриманих із спостереження за однію частиною явища, на його іншу частину.
Індукція передбачає побудову умовиводу, в якому пи підставі знань про частішу предметів класу робиться висновок про ье^ь клас. Дедукція - операція іноротною чаракіеру (на основі знань про весь клас робиіьсч висновок про один предмет класу).
Уявна процедура, пов’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і наступнимпорівнянням реального об’єкта з ідеалом.
Дослідження об'єкта шляхом проведення його якісних характеристик у певну ликову форму.
Зображення об'гкга > вигляді певної сплощеної моделі.
Спочатку виділяються головні характеристики об'єкта - осі. а поіо.м гю кожній і них записчю'іь усілякі варіатн.
Псредбачас складання списку питань, на які гоїуються відповіді.
Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дас змогу одержати їхнє оригінальне бачення.
Являє собою організовану систему обговорення проблеми за умови заборони критикувати висловлювання колег.
Здійснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності і тотожності об’єкта самому собі.
Аналітик входить в образ аналізованого об’єкта, уявляє себе досліджуваною “деталлю» і осмилює з її позиції здійснювані нею дії. Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише дякої частини, відібраної за певними правилами.
Являє собою зміну ситуації на діаметрально протилежну й осмислення її.
Література
Тема 10. Види інформаційно-анолітичної діяльності.
Тема 10.3 Оглядово-аналітична діяльність.
План
Таблиця
Таблиця
|
КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА ОГЛЯДІВ |
|||
|
Глибина |
|||
|
аналізу |
Бібліографічний |
Реферативний |
Аналітичний |
|
змісту |
огляд |
огляд |
огляд |
|
першоджерел |
|||
|
- наукових |
- науково- |
- науково- |
|
|
Цільове призначення огляду |
надходжень; |
технічний; ; |
технічний; |
|
- рекомендованої |
- виробничо- |
- виробничо- |
|
|
літератури; |
технологічний; |
технологічний; |
|
|
- джерелознавчий |
- техніко- |
- техніко- |
|
|
- інформаційних |
економічний; |
економічний; |
|
|
видань |
- комплексний |
- комплексний; |
|
|
- порівняльний; |
|||
|
- прогностичний; |
|||
|
- науково- |
|||
|
популярний |
|||
|
Форма |
|||
|
представлен |
|||
|
ня огляду, |
Оглядова довідка |
||
|
яка |
Щорічний огляд |
||
|
відображає |
Оглядова стаття |
||
|
оператив |
Огляд монографічного типу |
||
|
ність |
|||
|
інформації |
Таблиця
ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ
ДЖЕРЕЛ:
витяг з документів і систематизація відомостей та кількісних даних, які характеризують різні аспекти стану розглянутого об'єкта;
оцінка новизни, достовірності та взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточнення змісту;
логічна переробка отриманих даних з метою одержання нової інформації щодо стану певної галузі суспільної діяльності, тобто визначення досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.
Таблиця
Сприятливі і несприятливі умови виконання інформаційно-аналітичного замовлення
Неспріїн гливі
Відсітність системності в діях команди
Розбіжність серед виконавців щодо розуміння проблем
Наяність жорстких вимог до інформаційно- аналітичного замовлення, виконати які неможливо
Відсуїнісіь коштів і кваліфікованою персоналу з заданої проблеми Нечіткість у формуванні кінцевої мети
Наявність розходжень між замовником і виконавцями - аналітиками
Сприятливі
Доступ до інформації, одержання знань
стосовно проблеми
Можливість перевірки нових ідей
Прозорість відкритої і закритої мети
Наявність коштів і кваліфікованого персоналу
Наявність досвіду з виконання подібних замовлень
Готовність замовника до поетапних дискусій
Запитання для самоперевірки:
Література