Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 2: Порядок укладання та ведення страхової угоди
Лекція 2 Порядок укладання та ведення страхової угоди
План:
1) Страхова угода та її основні етапи
2) Поняття та зміст договору страхування
3) Укладання, ведення та припинення дії договору страхування
Питання для самостійного опрацювання:
1)Особливості андеррайтингу при укладанні різних видів договорів страхування.
2) Організація роботи страховика по обслуговуванню договорів страхування.
Згідно з нормами ЗУ «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страховиком і страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Будь-яка страхова угода проходить декілька етапів:
♦ подання страхувальником заяви про прийняття об'єкта на страхування;
♦ вирішення страховиком питання щодо прийняття даного об'єкта на страхування (андеррайтинг);
♦ укладання договору страхування (видача страхового полісу);
♦ відшкодування збитків за договором страхування (закінчення строку дії договору; дострокове розірвання договору). Оформленню заяви на страхування передує аквізиційна робота, яка полягає у залученні страховиком чи страховими посередниками нових клієнтів та стимулюванні наявних клієнтів до укладання договорів страхування.
Після проведеного маркетингового дослідження ринку та рекламної кампанії вибирають потенційного клієнта (конкретний громадянин чи представник юр. особи) і попередньо ознайомлюються з ним.
Робота починається зі складання заяви клієнтом, яка може бути в письмовій чи усній формі і має містити істотну інформацію про умови майбутнього страхового захисту.
Заява містить перелік питань, що стосуються об'єкта страхування.
На цьому етапі страховик розпочинає роботу з мінімізації ризику і розміру можливого збитку від страхового випадку. Водночас провадиться градація обставин, що можуть призвести до страхового випадку чи спричинити значні збитки. З метою мінімізації ризику та розвитку довготривалих ділових взаємовигідних стосунків з клієнтом здобуту інформацію доводять до його відома.
Одночасно приймаються принципові рішення, які в м/н страховій термінології називаються андеррайтингом - чи брати взагалі об'єкт на страхування, в яких межах відповідальності та за яких конкретних умов договору.
Процес андеррайтингу складається з таких етапів:
♦ оцінювання ризиків, притаманних об'єкту, що пропонується взяти на страхування;
♦ вироблення рішення про страхування об'єкта або відмову у страхуванні;
♦ визначення строків, умов та розміру страхового покриття;
♦ розрахунок розміру страхової премії;
♦ підготовка та подання пропозицій відповідним службам страховика за схемою перестрахування.
Завершальною стадією даного етапу є підписання договору страхування. Тільки після цього починає діяти страховий захист.
Основними елементами договору страхування є:
♦ об'єкт страхування;
♦ використання системи страхування;
♦ страхова сума;
♦ страховий тариф за узгодженням сторін;
♦ розмір страхової премії;
♦ термін (строк) страхування;
♦ порядок змін та припинення дії договору страхування;
♦ права, обов'язки та відповідальність сторін договору.
При складанні договору страхування страховикам необхідно керуватися положеннями ст. 16 ЗУ «Про страхування», де чітко визначені:
♦ дефініції договору страхування;
♦ необхідні реквізити та обов'язкова інформація;
♦ обов'язки страховика;
♦ обов'язки страхувальника;
♦ порядок виплати страхових сум;
♦ умови відмови у виплаті страховиком відшкодувань тощо. Особливість договорів страхування полягає в тому, що вони формально є двосторонніми, а в силу їх умов - по суті, тристоронніми і навіть в окремих випадках, багатосторонніми.
Договір страхування може бути укладений не тільки з власником, але й з користувачем майна.
Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом). Договір страхування набуває чинності з моменту внесення першого платежу, якщо інше не передбачене договором. Страховий поліс - це документ, іменний або на пред'явника, що видається страхувальнику і безпосередньо засвідчує факт страхування за договором добровільного страхування або підтверджує умови обов'язкового страхування відповідно до чинного законодавства (без укладення договору) та містить зобов'язання страховика виплатити страхувальнику в разі настання страхового випадку, визначеного умовами договору страхування, певну суму коштів (страхову компенсацію чи відшкодування).
Умови полісу визначають відносини між сторонами, тому вони обов'язково містять права і обов'язки страховика та страхувальника.
При укладенні договорів страхування використовуються такі види забезпечення виконання зобов'язань, як: неустойка, застава, поручительство та гарантія.
3. Укладання, ведення та припинення дії договору страхування
Порядок укладання договору визначається цивільним законодавством. Процедура підготовки та укладення договору передбачає чітку домовленість щодо однозначного обумовлення предмету страхування, страхової премії, терміну дії та страхової суми.
Процес укладення договору передбачає дві стадії:
1) пропозицію одної сторони іншій вступити в договірні відносини (оферта);
2) одержання і прийняття пропозиції іншою стороною (акцепт), що -і вказує на згоду укласти договір на умовах, викладених у пропозиції.
Пропозиція щодо укладення договору однією або кількома конкретними сторонами є офертою, якщо вона достатньо визначена і відображає намір особи, що внесла пропозицію, вважати себе пов'язаною договором в разі її прийняття. Достатньо визначеною пропозиція є такою, коли:
♦ у ній зазначені достатні умови договору чи порядок їх визначення;
♦ якщо вона є дійсною на момент, коли інша особа має намір її прийняти.
До форми договору страхування застосовують загальні правила, установлені у формі угоди. Якщо згідно із законодавством або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, то він може бути укладений складанням одного документа, підписаного сторонами, обміну листами, телетайпограмами, а також підписаний стороною, яка їх надсилає.
Для укладання договору страхувальник подає страховикові письмову заяву встановленої форми або іншим способом повідомляє свій намір укласти договір страхування. Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, а письмова згода страховика на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.
У разі укладання договору з третьою особою оферент зобов'язаний компенсувати збитки стороні, якій раніше була зроблена пропозиція за умови, що остання акцептувала його і на виконання договору понесла витрати.
Супровід договору страхування. Укладання і підписання договору страхування являє собою певною мірою формальну процедуру. Проте можливі проблеми з отриманням внесків, якщо страхові платежі мають вноситися неодноразово, а щокварталу, щомісяця, чи в інші строки..
У разі відсутності страхової події протягом терміну страхового покриття страховик при потребі, в порядку сервісу, інформує про це клієнта, запрошуючи його до подальшої співпраці, і вносить відповідну інформацію в банки даних. Страховик може застосовувати систему знижок до страхових платежів якщо страхові випадки не настали.
Дії при настанні страхового випадку та страхове відшкодування.
Діяльність страховика в разі настання будь-якої події, котра має ознаки страхового випадку, є об'єктивним показником його надійності, компетенції та кваліфікації фахівців, а також найбільш вагомим критерієм у прийнятті клієнтом рішення щодо страхування і вибору страховика.
Права і зобов'язання сторін з кожного виду страхування - першочергові обов'язки клієнта при настанні страхового випадку мають бути сформульовані просто, коротко і точно, легко сприйматись і запам'ятовуватись.
З боку страховика основними вимогами до працівників служб урегулювання збитків мають бути глибоке знання правил страхування, достатня правова підготовка, оперативність, завбачливість і ввічливість.
Особливої уваги потребує організація аварійного комісаріату страховика, у тому числі його представництв у географічних регіонах страхового покриття.
Аварійний комісар - уповноважений експерт страховика, який проводить розслідування обставин події, котра заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходів до його зменшення, оформлює і подає висновок (аварійний сертифікат).
Підготовка і проведення суброгації - використання свого права на регресні вимоги до винуватця страхової події для часткової чи повної компенсації сплачених страхових відшкодувань.
З метою найраціональнішої організації праці на даному етапі в окремих страхових компаніях запроваджено спеціальний порядок врегулювання збитків і проходження відповідних документів.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін або згідно законодавства. Дія договору може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.
У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, здійснених за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страхових положень договору страхування, то він повертає страхувальнику всі сплачені страхові платежі повністю.
У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику всі страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Договір страхування вважається недійсним з часу його укладання у випадках, передбачених цивільним законодавством України.