Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 2
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Кафедра теорії і методики фізичного виховання
ЛЕКЦІЯ № 15
Тема: особливості організації і методики проведення уроків фізичної культури з учнями середнього та старшого шкільного віку
з дисципліни “ТіМФВ”
для студентів ІІІ курсу факультету фізичного виховання
Виконавець:
к.фіз.вих, старший викладач Соловей А.В.
Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри теорії і методики фізичного виховання (протокол № ___ від “___” ______________ 2006 року).
Зав. кафедрою,
к.пед.н., доцент Ю.В. Петришин
Література
На попередній лекції були розглянуті різноманітні форми ФВ учнів середнього та старшого шкільного віку, зокрема характерні риси урочної форми занять. Урок ФК є найбільш масовою формою систематичних занять фізичними вправами школярів, оскільки він є обов’язковим для всіх учні.
Згідно статті 12 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” ФВ шляхом проведення обов’язкових занять здійснюється у ЗОНЗ відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку.
Навчальна програма – це сукупність теоретичного і практичного матеріалу, спеціально підібраного для вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань ФВ.
У відповідності з “Державними вимогами до навчальних програм з фізичного виховання в процесі освіти” (Наказ Міністерства освіти України № 188 від 25.05.98 р.) повинні розроблятися програми трьох рівнів: базові, регіональні, робочі.
Базові програми визначають мінімальний рівень фізкультурної освіти, яку держава зобов’язується забезпечити всім учням незалежно від типу і форми власності навчально-виховного закладу, в якому вони навчаються.
Навчальні програми постійно вдосконалюються, періодично змінюються у зв’язку із наступними причинами:
Діюча базова навчальна програма з ФВ затверджена Міністерством освіти і науки України у листопаді 2001 р.
І. Аналіз навчальної програми з предмету ФК у 5-9 та 10-11 класах.
Базову програму підготувала група фахівців Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України під керівництвом канд. пед. наук М.Д. Зубалія.
Слід зауважити, що програма для загальноосвітніх навчальних закладів має назву “Основи здоров’я і фізична культура”. Саме так називається навчальний предмет в І-IV класах, який інтегрується з іншими предметами. В старших класах між предметні зв’язки поглиблюються, але головні функції покладаються на практичне виконання фізичних вправ. Відповідно до цього і дещо змінюється назва предмету: у 5-9 класах – “ФК і здоров’я”, а у 10-11 класах – “ФК”. Програма містить пояснювальну записку і складається із наступних розділів:
І – навчальний пріоритетний матеріал;
ІІ – матеріал для обов’язкового повторення і домашніх завдань;
ІІІ – контрольні навчальні нормативи і вимоги;
IV – орієнтовний комплексний тест оцінки стану фізичної підготовленості (наприкінці навчального року).
Пояснювальна записка є визначальною, оскільки в ній викладені мета і цілі предмету.
Мета має першорядне значення для визначення загальної стратегії ФВ учнів. В даній програмі вказані мета, цілі і завдання предмету.
У програмі вказується, що основна мета предмету збереження і зміцнення здоров’я, розвиток фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.
Мета конкретизована у навчальних, розвивальних, оздоровчих, пізнавальних та виховних цілях.
Аналіз змісту цілей предмету свідчить про наступне. Навчальні цілі передбачають вивчення учнями основ техніки різноманітних вправ, отримання знань, умінь і навичок, дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя (ЗСЖ).
Пізнавальні цілі полягають у розширенні і розвитку кругозору, уявлень про ФКіС, туризм, основи здоров’я та ЗСЖ в ознайомленні з українською народною ФК, спортивними традиціями, визначними спортивними діячами (вченими, тренерами, спортсменами) командами, їх виступами на олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи.
Вказані цілі на уроках ФК реалізуються шляхом постановки освітніх завдань.
Розвивальні та оздоровчі цілі предмету у програмі поєднані і полягають у розвитку учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей, умінь і навичок використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми, отриманні основ знань про ФК і власне здоров’я як важливі компоненти загальнолюдської культури.
Виховні цілі полягають у вихованні в учнів інтересу звички до занять фізичними вправами, бережливого ставлення до власного здоров’я, формування стійких мотиваційних установок на ЗСЖ.
Завдання предмету “Основи здоров’я і ФК”:
Вказані завдання є загальними для всіх учнів, незалежно від віку. Конкретний зміст цих завдань є зрозумілим при умові аналізу змісту навчального матеріалу, тобто розділів І і ІІ вказаної програми (“Навчальний пріоритетний матеріал і матеріал для обов’язкового повторення” і домашніх завдань).
Матеріал програми розрахований на 3 і більше занять на тиждень. Згідно Закону України “Про фізичну культуру і спорт” в середніх загально освітніх навчальних закладах уроки ФК повинні проводитися не менше 3-х разів. Програма передбачає саме цю кількість годин в тиждень в інваріативній частині типового навчального плану спільний для всіх загальних освітніх навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Навчальний матеріал програми складений за темами.
У загальноприйнятому тлумаченні тема – це те, що покладено в основу, предмет опису, міркування, пояснення або практичної діяльності. Навчальна тема є первинною структурою програми, без якої процес навчання не може відбутися взагалі. Тільки при визначенні теми можна сформулювати конкретні навчальні цілі, підібрати відповідні засоби, методи навчання, встановити критерії оцінки, форми контролю. В.Ф.Новосельський наводить наступні приклади формулювання тем:
У діючій базовій програмі чомусь темами названі теоретико-методичні знання взагалі та види фізичних вправ: гімнастика, плавання, легка атлетика і т.д. (табл.. 1) (слайд.)
Умовна сітка розподілу навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу
|
№ |
Теми та елементи |
Класи |
||||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||
|
Інваріантна складова |
||||||||
|
1 |
Теоретико-методичні знання. |
На всіх уроках |
||||||
|
2 |
Гімнастика. |
12 |
8* |
8* |
8* |
8* |
10 |
10* |
|
3 |
Основні поняття та елементи спортивних ігор. Спортивні ігри (баскетбол, гандбол, волейбол, інші на вибір). Футбол |
26* 34 |
31 34 |
33 34 |
24* 34 |
21* 34 |
12* 34 |
12* 34 |
|
4 |
Легка атлетика. |
8 |
7* |
7* |
16 |
16 |
16 |
12* |
|
5 |
Плавання. |
|||||||
|
6 |
Кросова та лижна (ковзанярська підготовка). |
6 |
6 |
4* |
4* |
5 |
4* |
4* |
|
7 |
Туризм. |
4 |
4 |
4 |
4 |
6 |
||
|
8 |
Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка. |
10 |
12 |
|||||
|
9 |
Професійно-прикладна фізична підготовка. |
4 |
6 |
|||||
|
10 |
Вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
Примітка: Теми та елементи, які включені до розділу обов’язкового повторення і потребують закріплення, позначені знаком*
Згідно умовної сітки розподілу навчальних годин третина годин, тобто кожний 3-тій урок відводиться на заняття футболом (з 1 по 11 клас).
Пріоритет надається не тільки кількістю передбачених годин, але і викладом навчального змісту для учнів.
Так, для учнів 5-го класу з теми “Футбол” наводиться: зміст теоретичної підготовки, загальної та спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, тактичної підготовки, домашніх завдань. Даються з футболу контрольні навчальні нормативи і вимоги (по 3 для хлопчиків і дівчаток). В той же час в темах спортивні ігри, гандбол, волейбол для учнів 5 класів наводиться тільки загальний перелік вправ.
Подібна деталізація навчального матеріалу з футболу спостерігається з 1 по 11 клас. Нагадуємо, що це відноситься до ін варіативного розділу програми, який є обов’язковим.
В межах даної лекції немає необхідності обговорювати спробу “футболізації” ФВ учнів України, сподіваємося, що час розставить все по належних місцях.
Велика кількість годин (в межах 21-33 год.) відведена на пріоритетне вивчення в 5-9 класах інших спортивних ігор – баскетболу, гандболу, волейболу, інших на вибір. В 10-11 класах спортивні ігри за вибором (12 год.) розглядають як матеріал для обов’язкового повторення або як засіб спеціальної фізичної підготовки.
Для учнів 5-9 класів програма передбачає крім футболу та спортивних ігор (на вибір) гімнастику, легку атлетику, кросову та лижну підготовку, туризм.
Як свідчить сітка розподілу навчальних годин (див. умовні позначення) навчальний пріоритетний матеріал з гімнастики передбачається лише в 5 класі, з легкої атлетики в 5, 8 та 9 класах. В інших класах ці види вправ розглядаються як матеріал для обов’язкового повторення і домашніх завдань.
Для учнів 10-11 класів, крім футболу і спортивних ігор (на вибір) програма передбачає гімнастику; легку атлетику; кросову та лижну підготовку; атлетизм, загальну і спеціальну фізичну підготовку, професійно-прикладну підготовку.
За винятком атлетизму в усіх видах вправ навчальний матеріал викладається окремо для хлопців і дівчат. Для дівчат передбачається оволодіння елементами ритмічної та художньої гімнастики. Хто на разі повинен оволодіти пауерліфтінгом – силовим триборством (присідання зі штангою на плечах; жим штанги лежачи на лаві, станова тяга) та боді-білдінгом в програмі не вказано.
За результатами медичного огляду школярі тимчасово поділяються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі і коригувальні вправи з різним фізичним навантаження та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медичної групи організуються додаткові заняття за спеціальною програмою. Контрольні навчальні нормативи і вимоги передбачені для тем:
Протягом навчального року учні виконують вправи орієнтовного комплексного типу оцінки фізичної підготовленості (6 вправ впродовж року і 6 наприкінці). Він складається з вправ, які визначають рівень розвитку фізичних якостей:
Головними критеріями виставлення оцінки за виконану рухову дію є комплексне оцінювання знань, техніки виконання (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника.
В програмі наводиться зміст домашніх завдань для учнів всіх класів у вигляді комплексів вправ для розвитку певних рухових якостей, участі в спортивних іграх в позаурочний час, виконанні окремих вправ з теми “Легка атлетика” тощо.
В пояснювальній записці наголошується, що основним організаційно-педагогічним принципом програми є диференційоване використання засобів ФК на заняттях зі школярами різної статі та віку з урахуванням стану їхнього здоров’я, ступені фізичного розвитку та рівня фізичної підготовленості.
2. Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості учнів середнього шкільного віку.
Вибір методичних прийомів навчання, підбір фізичних вправ і дозування фізичного навантаження повинен обов’язково здійснюватись із врахуванням особливостей розвитку організму підлітків. Вплив фізичних вправ на організм, що росте є благотворним лише тоді, коли вони застосовуються відповідно до вимог і можливостей, які визначаються біологічним станом організму в цілому, а також окремих його органів і систем.
Процес росту і розвитку організму відбувається безперервно і нерівномірно: в окремі вікові періоди темп збільшення маси і розмірів тіла, диференціювання тканин і органів неоднаковий. Крім того, в кожному віковому періоді нерівномірно протікає ріст і розвиток окремих органів і систем по відношенню один до одного. Особливою складністю і характером морфо-функціонального розвитку організму дітей відзначається період 11-15 років, період переходу від дитинства до юнацтва.
У середньому шкільному віці посилено починають функціонувати залози внутрішньої секреції, які стимулюють діяльність усіх органів і систем, викликають перебудову усього організму. Наслідок цього – значне прискорення росту організму і поява ознак статевого дозрівання.
Розглянемо коротко основні анатомо-фізіологічні та психологічні особливості підлітків та обумовлені ними загальні рекомендації з методики ФВ учнів 5-9 класів.
Показники фізичного розвитку у підлітковому віці відрізняються більшими, ніж у молодшому шкільному віці щорічними добавками.
До 10 років діти в середньому виростають за рік на 3-4 см. У підлітковому періоді темпи росту значно підвищуються. Так дівчата в середньому з 11 до 13 років додають у зрості від 8 до 10 см, а у масі тіла-4,5-9 кг при 2-3,5 кг за рік у молодших класах. Хлопчики теж виростають у рік на 8-10 см. Ріст тіла у довжину переважає над ростом в ширину, кінцівки ростуть швидше, ніж тулуб, внаслідок чого змінюються пропорції тіла.
До 11 років у дівчат і до 12 років у хлопчиків приріст зросту перевищує приріст маси тіла. До 13 років у дівчат і до 14 років у хлопчиків приріст зросту перевищує приріст обсягу грудної клітки. В 11-13 років у дівчат і 12-14 років у хлопчиків приріст обсягу грудної клітки перевищує приріст маси тіла. Таким чином, для підліткового віку характерний період видовження.
Процес окостеніння ще не закінчено. Разом з ростом кісток інтенсивно видовжуються і сухожилки. Ріст м'язових волокон не встигає за більш швидким ростом трубчастих кісток в довжину. Відбувається натягування м'язів, вони стають довгими і тонкими.
Відбуваються структурні зміни у м’язах:
збільшується кількість м’язових волокон (міофібрил);
збільшується кількість внутрішньом’язових сполучно-тканинних волокон (саркоплазми);
м’язові волокна потовщуються.
Розміри серця у дітей швидко збільшуються, поліпшується його іннервація. Але розвиток кровоносних судин дещо відстає від розвитку серця, через що співвідношення просвітів судин і маси серця зменшується. Тік крові зазнає значного опору, збільшується величина кров’яного тиску.
Морфологічна структура грудної клітки у дітей така, що рухомість ребер обмежена, внаслідок чого дихання у дітей середнього віку часте і поверхневе. З часом Збільшується сила грудних м’язів, і після 14 років дихання стає повним. Поступово зменшується частота дихання (22-26 уд/хв).
Прискорення росту та поява ознак статевої зрілості у дівчаток починається на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків. Ця обставина істотним чином впливає на різницю в розмірах тіла, а також у функціональних можливостях хлопчиків і дівчаток.
До 11 років пропорції тіла дівчаток і хлопчиків однакові, але обсяг грудної клітки у дівчаток менший на 1,2-2 см, і ЖЄЛ менша на 100-200 куб.см.
З 11до 13 років дівчатка випереджають хлопчиків за показниками ваги, зросту, ОГК, але серце дівчат менше за вагою і обсягом, грудна клітка менш розвинена, ЖЄЛ дівчат становить 60-70% ЖЄЛ хлопчиків, дихання частіше і глибше, але сила дихальних м’язів менша. У дівчаток відносно довгий тулуб, короткі ноги, масивніший тазовий пояс.
Серед рухових якостей більшу увагу слід приділяти розвитку бистрості на початку і всередині вікового періоду і швидкісно-силовим якостям – в кінці періоду.
У цьому періоді не рекомендують великі силові навантаження. Останні прискорюють процес окостеніння і можуть негативно позначитися на рості трубчастих кісток в довжину.
При виконанні вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, треба стежити за тим, щоб вони не виконувались надто різкою. Перед вправами на гнучкість слід проводити ретельну розминку, а після їх закінчення - застосовувати вправи на закріплення зв'язок та м'язів, а також їх послаблення. Слід продовжувати роботу на формування постави.
У зв’язку із збільшенням величина кров’яного тиску нерідко виникає задишка, відчуття стиснення в області серця. У результаті цього підлітки не спроможні витримувати тривалого часу інтенсивні навантаження щодо бігу, плавання. Вправи, які спричинюють значне навантаження на серце треба чергувати з спеціальними заспокійливими вправами. Наприклад - інтенсивний біг рекомендується чергувати з ходьбою.
Зважаючи на поверхневе дихання, корисно давати спеціальні дихальні вправи для розвитку грудної клітки. За їх допомогою амплітуда дихальних рухів може бути значно підвищена. Треба вчити дихати глибоко, ритмічно, без різких змін темпу.
Відносно довгий тулуб, короткі ноги, масивніший тазовий пояс у дівчаток погіршують їх досягнення в бігу, стрибках та в інших вправах порівняно з хлопчиками. Менший розвиток м'язової системи в дівчаток, особливо плечового пояса позначається на можливостях виконувати вправу у метанні, підтягуванні, упорах, лазінні. Проте, як правило, їм краще вдаються вправи, пов'язані з додержанням ритму, пластичності, точності рухів.
У фізичному вихованні підлітків важливо враховувати статеві відмінності хлопчиків і дівчаток: вправи, однакові для хлопчиків і дівчаток, виконуються з різним числом повторень або в різних умовах.
Рухова діяльність підлітків має бути диференційована не лише відповідно до статі, а й із урахуванням їх біологічного віку. Звідси перевага на уроках з фізичного виховання групового та індивідуального методів організації учнів.
Вирішальне значення для правильної організації ФВ має врахування особливостей розвитку ЦНС, якій належить провідна роль у регуляції життєдіяльності всього організму.
В 12-13 років відбувається найінтенсивніший розвиток кори головного мозку, зокрема посилюється аналітико-синтезуюча діяльність кори. У дітей цього віку збільшується здатність до утворення міцних умовних рефлексів. В 13-14 років досягає високого рівня зрілості руховий аналізатор – у підлітків підвищується здатність аналізувати і точно сприймати різні рухи. Це створює сприятливі умови для успішного навчання учнів різним руховим діям.
Підлітковий вік – один з найсприятливіших періодів розвитку рухових можливостей людини. Необхідно навчити учнів 5-9 класів методикам розвитку основних рухових здібностей, організувати їх використання в процесі самостійних занять.
Статевий розвиток призводить до значних змін в поведінці підлітків. Для них характерні неврівноваженість, схильність до конфліктів з оточуючими: товаришами, батьками, педагогами.
Учнів цього віку відрізняє велика нервова збудливість, бурхливі прояви почуттів, часта зміна настрою. Особливо чутливі вони до несприятливих рішень, дій. Так, нечітке суддівство в іграх нерідко сприймається ними як підсуджування. У цих випадках вони можуть нагрубити товаришам, педагогу. Педагогу слід терпляче та наполегливо формувати в учнів витримку, вміння володіти своїми емоціями. Найкраще це досягається в процесі гри. В цьому віці групові ігри відходять на другий план, їх змінюють командні та спортивні. Крім розвитку рухових навичок гри потребують обов'язкового додержання дисципліни, виконання правил, а також формують вольові та моральні якості.
Хлопчики-підлітки часто переоцінюють свої рухові можливості. Вони намагаються розібратися в усьому самі, зробити все своїми силами. У дівчаток, навпаки, спостерігається невіра у свої сили. Тому, на гімнастичних уроках треба чітко налагодити а забезпечити страхування. Для дівчаток завдання мають бути посильними, з ретельним виконанням підвідних вправ.
Підлітки дуже чутливі до оцінки дорослими їх особистості, діяльності. Вони гостро реагують на будь-яке обмеження їхньої гідності, не терплять повчань, особливо тривалих. Тому не слід поспішати з покаранням учнів. Їм треба надати можливість заспокоїтись, інакше покарання не дасть бажаного результату. Педагогу треба також мати почуття міри у використанні заохочення.
Особливістю розвитку школярів 11-15 років є те, що прискорення росту та поява ознак статевої зрілості у дівчаток починається на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків. Ця обставина істотним чином впливає на різницю в розмірах тіла, функціональні можливості. Відносно довгий тулуб, короткі ноги, масивніший таз погіршують досягнення дівчаток в бігу, стрибках та інших вправах у порівнянні з хлопчиками. Менший розвиток м’язової системи, особливо плечового пояса, позначається на можливостях дівчаток у виконанні метальних вправ, підтягуванні, упорах, лазінні. Проте їм краще вдаються вправи, пов’язані з додержанням ритму, пластичності, точності рухів. Необхідно враховувати статеві відмінності хлопчиків і дівчаток: вправи, однакові для хлопчиків і дівчаток, виконуються з різною кількістю повторень або в різних умовах.
Рухова діяльність учнів середнього шкільного віку повинна бути диференційована не лише відповідно до статі, але й з урахуванням їх біологічного віку. В зв’язку з цим перевага надається груповому та індивідуальному методам організації учнів.
3. Особливості методики проведення уроків ФК у 5-9 класах.
Основне завдання уроків ФК – забезпечити учням сприятливі умови для успішного оволодіння програми ФВ.
Урок ФК – складне педагогічне утворення. Зміст уроку включає в себе:
Змістовну сторону уроку складає навчальна програма, в якій визначені навчальні теми з теоретичної і практичної підготовки учнів.
Другий елемент змісту уроку – це різноманітна діяльність вчителя, яка включає в себе постановку завдань уроку, організацію умов для успішного навчання, мотивацію, регулювання та контроль навчальної діяльності учнів, цілеспрямоване виховання суспільно-важливих якостей особистості.
Для того, щоб засвоїти зміст програми учні повинні прикладати на уроках інтелектуальні, вольові і фізичні зусилля, які у сукупності складають навчальну працю. При проведенні уроків ФК з учнями середнього шкільного віку слід прагнути, щоб рухова діяльність учнів на уроках чинила стимулюючий вплив на організм, сприяла його росту і розвитку. Не повинно бути надмірних фізичних навантажень, оскільки енергетичні ресурси у цьому віці витрачаються на пластичні процеси, а інтенсивна і тривала робота гальмує ріст і розвиток дитини. Фізичні вправи, які застосовуються на уроках ФК, повинні чинити різнобічний вплив на організм учнів: сприяти розвитку опорно-рухового апарату, формуванню правильної постави, підвищенню дієздатності кардіореспіраторної системи, зміцненню нервової системи у відповідності із потребами організму, що росте.
Біологічні закономірності функціонування організму визначають його працездатність.
Існують 4 зони працездатності:
В зв’язку з цим, побудова уроку ФК повинна передбачати поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності, забезпечення оптимального після робочого стану організму, який сприяв би успішній наступній діяльності учнів. Цьому сприяє побудова уроку з 3 частин: підготовча (припадає на перші дві зони працездатності), основна (відповідає фазі вирішення основних завдань уроку), заключна (покликана забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій). Завдання кожної частини уроку, типовий зміст їх вивчалися на попередніх курсах.
В педагогічній діяльності з учнями 5-9 класів вчитель повинен гнучко використовувати існуючу структуру уроку. В залежності від конкретних умов тривалість окремих частин уроку може бути різною. Уроки ФК в 5-9 класах мають яскраво виражений навчальний характер (5). Тому необхідно звертати особливу увагу на побудову уроків різних типів – по вивченню нового матеріалу, повторенню, перевірці вивченого, уроків змішаного типу.
На уроках вивчення нового матеріалу основна увага приділяється ретельному поясненню і взірцевому показу нових фізичних вправ і спробам учнів виконати їх. Підготовча частина такого уроку максимально коротка. Вчитель попередньо проводить з учнями відповідну розминку, причому вона може декілька раз повторюватися по ходу основної частини уроку. Моторна щільність на таких уроках значно нижча, ніж на уроках іншого типу.
На уроках повторення підготовча частина більш тривала у порівнянні з уроками інших типів, в ній приділяється більша увага на підготовку організму учнів до фізичного навантаження в основній частині. Моторна щільність на таких уроках найбільш висока.
Урок змішаного типу, на якому одночасно відбувається вивчення нового і повторення пройденого навчального матеріалу є найбільш складним як по побудові, так і по проведенню. Вчитель повинен вирішити, які види вправ із загальної програми повинні сполучатися в одному уроці. Якщо вивчення вправи пов’язано з значним фізичним навантаженням (біг із старту – декілька повторень), то наступні фізичні вправи не повинні бути пов’язані із точністю рухів і рівновагою.
Не завжди доцільно для уроків ФК у 5-9 класах дотримуватися рекомендацій відносно вивчення нового матеріалу на початку основної частини уроку. Це доречно тільки для випадку, коли новий матеріал пояснюється в перший раз. Програма з предмету “ФК і здоров’я” для учнів 5-9 класів містить складніший навчальний матеріал, ніж в 1-4 класах. Тому новий навчальний матеріал, при вивченні якого у значній мірі залучаються до роботи серцево-судинна та дихальна системи, доцільно вводити після повторення навчального матеріалу, який пов’язаний із проявом спритності, точності рухів, рівноваги, орієнтуванням в просторі.
На уроках ФК використовуються індивідуальний, фронтальний, та груповий способи організації учнів. Най економнішим є фронтальний спосіб, але головний його недолік – ігнорування індивідуальних відмінностей. Тому він застосовується на етапі закріплення і вдосконалення рухових навичок. З IV-VI класу починають використовувати груповий метод. Учні розподіляються на групи із врахуванням статі, рівня фізичної підготовленості, стану здоров’я. Щоб не принижувати гідність учнів, пропонується забезпечувати можливість міграції учнів із групи в групу (залежно від навчальних успіхів), формувати нові групи для вивчення кожного нового розділу програми (5). Груповий метод сприяє розвитку самодіяльності учнів, їх активізації.
В груповому методі використовують також формування малих груп, команд і пар. Формуючи пари на ігрових уроках, партнерами до слабо підготовлених учнів ставлять кращих.
Навчальна програма передбачає вирішення такого завдання, як виховання в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами. Тому необхідно прагнути, щоб кожний урок був цікавим.
За даними А.Ц. Пуні (1973), інтерес містить в собі 3 компоненти:
Аналіз свідчить, що з 3 необхідних для виховання інтересу компонентів на уроках ФК відносно добре є представленим лише один – практична діяльність. Не приділяється належної уваги знанням, а надії, що емоційне задоволення з’явиться в учнів і без допомоги вчителя.
До основних методичних прийомів формування інтересу до навчального матеріалу відносяться наступні:
4. Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості учнів старшого шкільного віку.
Старший шкільний вік відрізняється від підліткового тим, що в цей період завершується статеве дозрівання.
До 17 років в основному закінчується окостеніння більшої частини скелета. Ріст тіла в довжину уповільнюється та змінюється збільшенням поперекових розмірів. Пропорції тіла наближаються до показників дорослих.
Спостерігається швидкий приріст м'язової маси. М'язи еластичні, мають гарну нервову регуляцію.
Продовжується ріст маси серця, збільшується скоротлива здатність серцевого м'яза, збільшується ударний і хвилинний об'єми крові, поліпшується нервова та гуморальна регуляція серцево-судинної систем.
У старшому шкільному віці дівчата та хлопці за основними антропометричними показниками мають не тільки зовнішні, але і внутрішні відмінності. Так, дівчата старшого шкільного віку мають зріст у середньому на 10-12 см нижчий, а масу тіла - на 5-8 кг меншу ніж хлопці. Існує велика різниця у розвитку мускулатури (маса м'язів стосовно маси тіла у дівчаток приблизно на 13% менша, ніж у хлопців) і в розвитку підшкірної тканини (на 10% більша).
У дівчат тулуб відносно довший, а руки і ноги – коротші, грудна клітка коротша і ширша, тип дихання грудний ( у хлопців – черевний).
Поступаючись юнакам у силі, дівчата перевершують їх у точності координації рухів.
Серце дівчат на 10-15% менше за масою та об'ємом, а ЧСС більше на 6-8 уд/хв. Життєва місткість легень теж на 1000 см кубічних менша. У зв'язку з менструаціями для них характерне періодичне послаблення працездатності організму.
У 15-17 років завершується розвиток центральної нервової системи, зокрема, набагато поліпшується аналітична діяльність кори головного мозку, сприйняття стає більш осмисленим. Підвищується здатність до розуміння структури рухових дій і до точного відтворення рухів. Учні старших класів здатні виконувати за завданням вчителя різні фізичні вправи на основі лише словесних вказівок.
У цьому віці спостерігається також і велика різниця основних антропометричних показників між учнями однієї статі і одного віку (табл. 2 за даними досліджень В.П. Неделько і О.М. Циборовським).
Антропометричні показники фізичного розвитку
учнів старшого шкільного віку центральних областей України
|
Показники |
Вік |
Хлопці |
Дівчата |
||||
|
Min |
Max |
Min |
Max |
||||
|
Ріст, см |
16 |
150 |
192 |
172,0 |
145 |
184 |
162,2 |
|
17 |
151 |
196 |
174,8 |
145 |
186 |
163,0 |
|
|
Вага, кг |
16 |
36 |
92 |
61,5 |
37 |
80 |
59,4 |
|
17 |
36 |
96 |
65,9 |
38 |
82 |
83,0 |
|
|
Обвід грудної клітки |
16 |
71 |
100 |
84,7 |
70 |
98 |
83,0 |
|
17 |
72 |
103 |
86,4 |
70 |
101 |
83,0 |
Необхідно проводити індивідуальну оцінку фізичного розвитку старших школярів, щоб виявити серед них осіб із негармонійним фізичним розвитком і розробити для них рекомендації з оптимізації рухового режиму, харчування, оздоровленню режиму побуту, навчання і відпочинку.
У цей період акцентується увага не стільки на навчання новим руховим діям, скільки на вдосконалення раніше вивчених фізичних вправ. Пріоритет у хлопців надається атлетичній гімнастиці, спортивним іграм, циклічним видам фізичних вправ. Пріоритет у дівчаток надається ритмічній гімнастиці, спортивним іграм, циклічним видам фізичних вправ.
Щодо здатності до самостійного аналізу фізичних вправ у старшокласників, то її вчитель повинен всебічно розвивати. Навчання фізичних вправ він може будувати, спираючись на знання, зокрема набуті учнями на уроках фізики, біології, хімії.
У старшому шкільному віці існують сприятливі умови для розвитку силових можливостей юнаків і дівчат. В зв’язку з швидким приростом м'язової маси, опорно-руховий апарат здатний витримувати значні навантаження. Виправдане застосування великих навантажень і вправ, що потребують статичних зусиль. Найбільш корисні вправи з обтяженням, що виконуються з прискоренням. Вони сприяють найбільшому приросту швидкісно-силових якостей. Дівчата повинні обережно підходити до виконання вправ з елементами натужування, які створюють великий внутрішньочеревний тиск, шкідливо впливають на органи малого таза (наприклад, піднімання й перенесення великої ваги, стрибки з великої висоти тощо).
У даний період виникають сприятливі умови і для розвитку витривалості школярів до динамічної праці, оскільки продовжується ріст маси серця, збільшується скоротлива здатність серцевого м'яза, збільшується ударний і хвилинний об'єми крові, поліпшується нервова та гуморальна регуляція серцево-судинної систем. Вправи для тренувань загальної та швидкісної витривалості служать основою підвищення працездатності школярів, розвивають вольові якості. Важливо розвивати динамічну витривалість не тільки юнакам, а й дівчатам. Недостатність і нерегулярне застосування вправ на витривалість призводять до послаблення серцевого м'яза, і будь-яка інтенсивна праця може зумовити перевантаження і хворобу серця.
Методика проведення уроку мало чим відрізняється від занять з дорослими. Динаміка навантажень у багатьох випадках набуває рис, характерних для спортивного тренування. Зміст уроків, дозування навантажень, оцінка фізичної підготовки мають бути диференційовані з урахуванням статі учнів.
Юнаки та дівчата дуже чутливі до сприйняття своєї зовнішності, будови тіла. Вони зіставляють свої фізичні дані з даними одноліток, оцінюють, наскільки їхня зовнішність відповідає стереотипу чоловіка чи жінки. Необхідно пробуджувати та підтримувати інтерес учнів до фізичної досконалості, до занять різноманітними видами спорту.
Юнаки тяжіють до переоцінки своїх фізичних можливостей. На початку бігу, наприклад, вони часто беруть надто високий темп, що несприятливо діє на організм. Дівчата частіше недооцінюють свої сили, недостатньо впевнені в собі при виконанні вправ, які потребують сміливості, рішучості. До того ж дівчата відрізняються більшою, ніж юнаки, емоційною збудливістю, їм властива підвищена чутливість. Вчитель повинен роз'яснювати школярам шкідливість перенапруження сил. Ніколи не слід примушувати учнів тренуватися з максимальною інтенсивністю. Навантаження при тривалих вправах не повинно перевищувати 80-85% змагального. Важливо ретельно добирати вирази під час спілкування зі старшокласниками.
Необхідно враховувати, що більшість старшокласників мають більш-менш стійкі інтереси. Знання їх посилює ефект виховних впливів.
5. Особливості методики проведення уроків ФК у 10-11 класах.
Методика проведення уроку ФК у 10-11 класах мало чим відрізняється від занять з дорослими. Динаміка навантажень у багатьох випадках набуває ознак, що характерні для спортивного тренування. Навчальні уроки в старших класах становлять 25-35%, тренувальні – 60%. Найбільш характерні риси методики ФВ зі старшокласниками – широка самостійність, як у доборі засобів, та і в організації занять. Уроки ФК набувають інструктивних функцій.
Існує думка, що структура уроку з 3-х частин неповністю відповідає вирішенню завдань фізичної підготовки старших школярів, бо в ній фактично немає місця для цілеспрямованого розвитку в учнів сили, бистроті, витривалості. Виникає необхідність структурного вдосконалення уроку ФК.
На кожному уроці ФК, вкінці основної частини уроку необхідно виділяти час для розвитку рухових якостей. Здійснювати це можливо за рахунок оперативного проведення підготовчої і заключної частини уроку, а також виключення з уроку двосторонніх ігор по волейболу, баскетболу і гандболу.
Проведені дослідження свідчать, що максимальний час, який виділяється на основну частину уроку, може бути збільшений до 36 хв, на підготовчу частину виділяється 6 хв, на заключну – 3 хв.
Економії часу у підготовчій частині сприяють наступні організаційно-методичні заходи:
Щоб встигнути за 3 хвилини виконати ряд вправ на розслаблення, відновлення дихання, підвести підсумки уроку, дати домашнє завдання, пропонується наступна організація заключної частини уроку. На початку заключної частини всі учні лягають на мати і виконують вправи на розслаблення під спеціальну музику із магнітофонного запису. В цей час вчитель підводить підсумки уроку. Встановлено, що при розслабленні лежачи, працездатність відновлюється швидше, ніж при повільній ходьбі із виконанням вправ на розслаблення.
Для підвищення ефективності основної частини уроку пропонується збільшити кількість навчальних груп: замість традиційних 3 – 6. 2 відділення працюють паралельно на кожному снаряді (гімнастика, атлетизм), на 2 бігових доріжках. Якщо паралельна робота 2 відділень є неможливою, створюють нестандартне обладнання.
18 хв. основної частини відводиться на технічну підготовку, 18- на загальну фізичну підготовку. Умови уроку ФК обмежують час виконання вправ на розвиток рухових якостей, тому для збільшення тренувальних навантажень збільшують їх інтенсивність. Навчальні відділення (групи) в класі можна створювати за принципом взаємних симпатій і демократичного вибору командира групи.
Практикуються наступні варіанти організації навчальної роботи на уроках ФК в старших класах:
Широко використовується на уроках ФК у 10-11 класах індивідуальний метод навчальної праці школярів. Він використовується в усіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному учню темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи. При визначенні завдань самостійної роботи учня інструктують під час інструктування учні ознайомлюються зі способами діяльності, спрямованими на вирішення поставлених завдань. Інструктування може бути викладено письмово – у вигляді спеціальної інструкції. Усні та письмово викладені інструкції бажано супроводжувати малюнками, фотографіями тощо.
У ході або по закінченні вправи використовують поточну інструкцію для додаткових вказівок. При необхідності урок завершується заключним інструктуванням: аналізуються типові та індивідуальні помилки, їх причини і способи виправлення. Для окремих учнів інструктування проводять після уроку у вигляді індивідуальних консультацій. У ході засвоєння вправи кращим учням доручають інструктувати товаришів.
Література