Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Перейти до: навігація, пошук
Координати: 51°23′22.39″ пн. ш. 30°05′56.93″ сх. д. (G)
Четвертий енергоблок ЧАЕС після аварії
ЧАЕС на мапі Європи
Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема Валентини Семенівні Шевченко, тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики[2][3][4][1] до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
Чорнобиль. Місто, яке розташоване на правому березі р. Прип’ять при впаданні її правої притоки — річки Уж. Перша літописна згадка про Чорнобмль відноситься до 1193 року. В місті функціонували судноремонтний, чавунно-ливарний заводи, цегельня, фабрика народних промислів, річковий порт, широка мережа культурно-твітніх закладів, медичне училище.
Населння евакуйовано в 1986 році. До сьогодні багато дерев’яних будівель, цілі вулиці і квартали міста знесені. Будівництво ЧАЕС почалось у січні 1970 року. Перший енергоблок введено в дію у вересні 1977 року, другий — у грудні 1978 р., третій — у грудні 1981 р., четвертий — у грудні 1983 року.
Аварія на 4-му блоці ЧАЕС сталася вночі, о 1-й годині 30 хвилині 26 квітня 1986 року. В цей час в реакторі знаходилося 190 тонн палива. Під терміном “аварія” слід розуміти вибух активної зони реактора, що зруйнував сам реактор, захисні конструкції а також залізобетонні споруди, які знаходилися над і поряд з реактором. Залишки радіоактивного палива, продукти радіоактивного розпаду потрапили у навколишнє середовище. З метою герметизації зруйнованого реактора в жовтні 1986 року було закінчено будівництво захисної споруди “укриття”. Намагання повністю ізолювати вогнище витоку радіації не вдалося. Саркофаг є постійним джерелом небезпеки. Зона відчуження є вільною від населення територією. Проїзд туди можливий лише за спеціальними перепустками. В зоні знаходиться понад 800 радіаційно небезпечних об’єктів, а саме: сховищ радіоактивних відходів, поховання забрудненого майна евакуйованих жителів, техніка, яка використовувалась на першому етапі ліквідаційних робіт, знесенені населенні пункти.
Загальна площа території, яка зазнала радіоактивного забруднення, має особливий юридичний статус і складає близько 36 тис. км2 (5,96% території України). Ця територія поділяється на чотири зони:
— відчуження, яка не має постійного населення;
— зона безумовного відселення;
— зона гарантованого добровільного відселення;
— зона посиленого радіоекологічного контролю.
Небезпечного впливу аварії зазнають або ще будуть зазнавати близько 35 мллн. чоловік. У той же час певні групи населення потребують підвищеної уваги та медичного нагладу. Це стосується в першу чергу близько 150 тис. чоловік, які зазнали підвищеного впливу радіоактивного йоду, серед них близько 60 тисяч дітей.
Цікаво знати:
Мало хто знає, що в кінці першої декади вересня 1982 року в районі ЧАЕС працювала група дослідників із завданням, що полягало в оцінці радіаційного стану території, який склався після викиду із станції радіоактивних речовин. Лише два спеціалісти з Києва були допущені до роботи, і то лише в перший період, коли відбиралися зразки ґрунту та води.
Що ж сталося насправді? Ймовірніше всього, це було щось подібне до вибуху. Про це свідчила наявність у ґрунті гарячих мікроскопічних залишків оплавленого реакторного палива та графіту, які випали із радіоактивної хмари.
В той час стояла типова для поліської осені погода — низька хмарність, мряка, затяжний дощ. Все це сприяло досить швидкому осаду найбільш заряджених частинок. Північно-східний вітер сприяв формуванню так званого ближнього радіоактивного сліду. Він протягнувся приблизно на 10–11 км від АЕС у південно-західному напрямку, повністю покривши хутір Чистогалівка, який знаходився за 5 км від АЕС. На той час там проживало півсотні жителів. Для цього сліду сумарною радіоактивністю в 10 кюрі, характерним було випадання довгоживучих ізотопів, а також таких небезпечних і дуже довгоживучих елементів, як америцій-241, плутоній 239 та 240.
Найбільш гаряча і легка частина радіонуклідів, викинутих з реактора, швидко піднялася на значну висоту, за хмари і була рознесена вітром у протилежному, північно-східному напрямку. Так сформувався дальній слід, який протягнувся на декілька десятків кілометрів. Перетнувши частину Білорусії, він поширився на територію Чернігівської області.
Під час радіоактивного викиду була забруднена і річка Прип’ять. Так, проба води, зроблена для м. Чорнобиля показала наявність цезію-137, вміст якого в кілька разів перевищував фоновий. Якщо оцінити масштаб викиду за стронцієм-89, то він був еквівалентним п’яти річним нормам допустимого викиду на один реактор.
их жінок з хутораЧистогалівка. Але ці побажання так і залишилися на папері — в звіті, засекреченому і схованому в архіві. Населення хутора, як і широкий загал, звісно, проінформовано не було.
Радіонуклідні вітри над світом:
Основна частина радіоактивних речовин, що були викинуті вибухом реактора, починаючи з 26.04.86 р. створила зони інтенсивного забруднення на найближчих до ЧАЕС територіях України, Білорусії і Росії.
Радіоактивне забруднення території України відбувалось у декілька етапів. Перший викид, зумовлений вибухом, руйнацією оболонки реактора в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р., утворив ближню частину західного сліду. В межах 30 км зони цей слід має складний радіонуклідний характер. За межами зони продовження сліду має характерний вузький смегоподібний абрис по лінії Янів–Вільча–Журба.
Тогочасна метеорологічна обстановка зумовила розширення продуктів вибуху в західному і північно-західному напрямках.
Через це зони забруднення на територіях Житомирської та Рівненської областей України. Ці забруднення складалися головним чином з радіоактивних ізотопів йоду, телуру та цезію. З 28 по 30 квітня реактор охолоджувався, зменшувалась потужність викидів, що співпало зі зміною метереологічної обстановки. В цей час напрямок переміщення повітряних мас зупинився на північний, північно-східний з поворотом на південь, у результаті чого були забруднені північні і північно-західні райони Чернігівської області, а також значні площі білоруських і російських земель. 30 квітня радіоактивне повітря досягло Києва і продовжувало переміщатися в південному і південно-західному напрямках до Черкас і Вінниці.
На початку травня почалося різке підвищення температури в активній зоні зруйнованого реактора, що призвело до зміни радіоактивного складу вітрів. з 5 травня потужність викидів збільшилась, у результаті чого остаточно сформувалися зони забруднення на території Київської, Черкаської, Вінницької областей. У наступні дні потужність викидів зменшилась, 6 травня — в 100 разів, а до 23 травня — ще в 1000 разів.
Радіонукліди, що потрапили в атмосферне повітря в період з 26 квітня по 10–12 травня, завдали дуже великої шкоди здоров’ю населення України. Негативна дія короткоживучих радіонуклідів була підсилена режимом секретності, що панував тоді в радянському суспільстві.
Найбільш уразливі — діти:
Внаслідок незрілості, несформованості усіх систем організму, діти є найбільш вразливим контингентом. Рівень хворобливості дітей швидко реагує на зміни екологічної ситуації.
Погіршення здоров’я дітей відбувається в Україні нерівномірно в різних регіонах. На її еренах утворилася система регіональних аномалій підвищеного ризику хворобливості дітей. Більшість регіональних аномалій є комплексними, стосуються кількох груп захворювань і локалізуються на півночі, в центрі та на заході України — переважно в зоні, яка зазнала найбільшого впливу від Чорнобильської катастрофи. Саме у зоні радіаційних випадань аварійної ЧАЕС знаходяться найбільш сформовані й інтенсивні аномалії погіршення здоров’я дітей.
У 1989–1993 рр. відбувся спалах “близьких наслідків” — синдромів і симптомів, сума яких отримала назву “комплекс дезадапційних порушень регуляції функціональних систем організму” (загальне послаблення здоров’я, зниження імунного статусу, ендокринні порушення, у т.ч. гіперплазія щитовидної залози I–II степеня; порушення формули крові; розвиток вегетосудинної дистонії; дискінезія жовчовивідних проток, послаблення діяльності серця). Спалах загальної хворобливості дітей розпочався у найближчих до ЧАЕС районах, потім на периферії, особливо південного сліду забруднення.
Відомий російський еколог заявляє, що наслідки Чорнобильської аварії відчуватимуться ще 150 років, а реальний вплив цієї катастрофи влада замовчує.
"Принаймні, ще 150 років наслідки цієї аварії відчуватимуться. Це сім поколінь", - сказав Інтерфаксу лідер фракції "Зелена Росія" демократичної партії "Яблуко" Олексій Яблоков.
- До роковин Чорнобиля ООН приготувала проект вартістю 2,5 млн доларів
"Реальні наукові дані не публікують. Насправді, реальна картина дуже несприятлива. Наслідки набагато страшніші, ніж кажуть атомники. Вони закликають забути Чорнобиль. Забути Чорнобиль не можна", - сказав Яблоков.
Еколог повідомив, що незалежні експерти фіксують наслідки чорнобильської катастрофи в багатьох регіонах світу.
"Не лише в Білорусі, Росії та Україні. У Швеції, у Великій Британії є місця, де заборонено вживати м'ясо. У Швейцарії в горах бігають радіоактивні кабани, якщо ви їх підстрелите і з'їсте, то отримаєте пристойну дозу радіації. Маловідомо, що насправді робиться за Уралом - там також було багато радіоактивних плям", - сказав Яблоков.
Примітно, що сьогодні російські інформагентства публікували інтерв'ю з російським дослідником Чорнобиля Олександром Боровим. Експерт, зокрема, заявив: "Наслідки аварії і кількість постраждалих у спогадах і заявах цих людей ("свідків та ліквідаторів аварії - ред.), й особливо в Україні явно політизуються і перебільшені".
В екологічній організації "Екозахист" заявили, що внаслідок чорнобильської аварії постраждали більше 9 млн людей у десятках країн. На боротьбу з наслідками тільки в Білорусі, яка найбільше постраждала від вибуху, було витрачено понад 235 млрд доларів, а в усьому світі - близько 500 млрд доларів.
"Чорнобильська аварія продемонструвала, наскільки небезпечною і руйнівною є атомна енергетика. На території Росії досі працюють радянські атомні реактори першого покоління, зокрема 11 блоків типу РБМК, аналогічних тому, який вибухнув 26 квітня 1986 року в Чорнобилі", - заявили Інтерфаксу в "Екозахисті".
У цій організації заявили, що наразі в Росії працює 31 атомний реактор на 10 АЕС. За даними екологів, всі атомні станції забезпечують менше 16% потреб росіян в електроенергії.
"За 60 років розвитку атомної енергетики так і не розроблено повністю безпечного способу поховання ядерних відходів, адже вони зберігають смертельно небезпечний рівень радіації впродовж сотень тисяч років. Повністю безпечних атомних реакторів також не існує", - сказав співголова "Екозахисту" Володимир Сливяк.
"На сучасному рівні науково-технічного розвитку цілком можливо замінити небезпечні АЕС на безпечні екологічно чисті станції, що працюють на основі поновлюваних джерел", - повідомив Сливяк.
Зазначимо, що сьогодні керівник Ростехнагляду Микола Кутьін презентував дещо іншу картину. За його словами, "після аварії на Чорнобильській АЕС було вжито заходів, які виключили можливість подібної катастрофи... На кожному з реакторів чорнобильського типу введено три незалежні схеми забезпечення безпеки. У разі виникнення якої-небудь загрози автомат блокує роботу реактора".
Повторення Чорнобильської катастрофи на АЕС Росії сьогодні "фізично неможливе", - заявляє він.
З ним згоден директор Інституту проблем безпечного розвитку атомної енергетики Россійської академії наук Леонід Большов. За його словами, "наразі вірогідність аварії на (російських) АЕС практично виключена", оскільки такого протиаварійного кризового центру, як в РФ, "немає ні у однієї країни світу".
Найбільша ядерна техногенна катастрофа в світі - аварія на Чорнобильській АЕС, розташованій на півночі Київської області, - сталася в ніч проти 26 квітня 1986 року.
Було забруднено територію площею 160 тисяч квадратних кілометрів. Постраждали північна частина України, захід Росії та Білорусь. 15 грудня 2000 року станція була зупинена.
На думку експертів, вирішити проблеми безпеки зруйнованого чорнобильського блоку, може споруда "Укриття-2", яку називають НКБ ("новим безпечним конфайнментом").
Згідно з проектом, він являтиме собою сталеве арочне перекриття заввишки 100 і завдовжки 250 м. Термін служби такої споруди - 100 років, вартість проекту перевищує 1 млрд доларів.
Засоби для реалізації проекту "Укриття-2" за ініціативою МАГАТЕ практично зібрані країнами-донорами і роботи з його зведення незабаром повинні початися.