генетичного інституту ~Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення УААН і в лабораторії селекці.html
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Алелі в локусі Bmy 1
|
n |
Ar |
n |
Br |
Ar-Br |
||
|
1 |
Білковість зерна, % |
26 |
,10,2 |
,40,2 |
+0,7* |
|
|
Екстрактивність, % |
26 |
,70,3 |
,10,3 |
-1,4* |
||
|
Маса 1000 зерен, г |
26 |
,60,5 |
,10,7 |
+1,5 |
||
|
Плівчастість, % |
26 |
,70,1 |
,10,1 |
-0,4* |
||
|
2 |
Активність α-амілази, одиниці IACC |
37 |
8 |
7 |
-24* |
|
|
Відсоток насінин з корінцями після 3-денного пророщування |
43 |
,230,1 |
,510,07 |
-0,28* |
||
|
3 |
Відсоток проростків (5-ден.) з колеоптелями |
16 |
,70,2 |
,50,3 |
-0,7* |
|
|
Врожайність, т/га |
17 |
,260,36 |
,340,95 |
-0,08 |
||
|
4 |
Врожайність, т/га |
43 |
,090,12 |
,690,1 |
+0,4* |
|
|
Білковість зерна, % |
33 |
,70,1 |
,30,1 |
+0,4* |
||
|
5 |
Врожайність, т/га |
27 |
,080,03 |
,130,03 |
-0,05 |
Примітки. * –Р>0,95. 1 – р., 2 – р., 3 – р., 4 – р., 5 – р.
запобігання від засмічення. Крім цього відбір вели у користь алелів, спряжених з хорошими солодовими властивостями та високою продуктивністю рослин (HRD A2.B8.F2; AMY 1Vn).
ВИСНОВКИ
У результаті виконаної роботи проведено диференціацію культурного ячменю за альтернативними біохімічними ознаками –запасними білками зерна та ізоферментами α- і β-амілаз. Встановлено можливі зв’язки між алельними варіантами поліморфних білків (ізоферментів) та кількісними господарсько цінними ознаками в ячменю, що дозволяє використовувати їх як маркери в селекційній практиці.
. Показано, що поліакриламідний гель при рН 3,1 є оптимальним для ідентифікації алельних варіантів гордеїнів. Шляхом двоетапного одномірного електрофорезу в ПААГ, у мутантах із пригніченим синтезом проламінів Riso 56, Riso 1508 та їх батьківських сортах –Carlsberg II і Bomi, підтверджена приналежність компонентів цих білків до блоків A, B і F гордеїнів.
. Встановлено зчеплення між проламіновими маркерами хромосоми 5 ячменю і двома, із трьох виявлених, локусами, які кодують глютеліни Glu 1, Glu 2 і Glu 3. Розташування локусів на генетичній карті хромосоми 5: (5S) Hrd B –Hrd A –Glu 1 –Glu 2 (5L). Аналіз двох самозапилених популяцій (F) показав, що рекомбінація між гордеїновими локусами Hrd A і Hrd B коливалась від 22,413,34% до 14,022,34%.
. Серед 173 зразків колекції ярого ячменю ідентифіковано 28 алелів у локусі Hrd A і 32 –у локусі Hrd B. П’ять варіантів HRD А і три варіанти HRD B раніше не описані. Виявлено чотири та два підваріанти в найбільш поширених алелях HRD А2 (58,1%) і HRD A1 (7,2%), відповідно.
. Серед 212 сортів ярого ячменю знайдено дванадцять алелів у локусі Amy 1 та чотири –в локусі Amy 2. Генетичний поліморфізм β-амілази (локус Bmy 1) в культурі ярого ячменю, за даними аналізу 557 сортів, складав три алельні варіанти BMY 1Ar, Br, Al. Варіанти AMY 1, AMY 2 і BMY 1 мають різну частоту зустрічання, що пов’язано з їх адаптивними властивостями.
. На географічне розповсюдження варіантів β-амілази в ярого ячменю основний вплив мають кліматичні характеристики регіону. На частоту зустрічання алелю BMY 1Br здебільшого впливає температурний фактор. Геногеографія алелю BMY 1Ar обумовлена дією двох кліматичних факторів –температури та вологозабезпеченості.
. У селекції ярого пивоварного ячменю доцільно вести відбір на користь варіанту BMY 1Br, якому відповідають: низький вміст білка в зерні, висока амілолітична активність і, відповідно, більша екстрактивність солоду. В селекції кормового ячменю доцільніше вести відбір алелю BMY 1Ar.
. В комбінації F-8 Одеський 115 Гольф із використанням RAPD-маркерів і ізоферментів виявлено дві групи зчеплення 1S і 4L, які включали локуси Est 5 (Естераза 5) i Bmy 1 (β-ΰмілаза 1), відповідно. Знайдено молекулярний маркер тісно зчеплений з геном, що кодує β-амілазу.
. Виявлено зв’язок алелів у локусах Amy 2, Bmy 1, Sod S i Est 12 з наступними показниками технологічних властивостей зерна ячменю: вмістом білка, екстрактивністю, -амілолітичною акивністю, плівчастістю та індексом пивоварної цінності.
. Розбіжності в описі варіантів гордеїнів, α- і β-амілази в деякий сортів, що належать до різних колекцій, підтверджує необхідність реєстрації нових сортів ячменю за біохімічними молекулярними маркерами шляхом аналізу еталонних зразків, отриманих від селекціонерів. Така паспортизація нових сортів за біохімічними маркерами може бути реалізована в насінництві для контролю сортової чистоти.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
. Êàëåíäàðü Ð.Í., Ñèâîëàï Þ.Ì., Íåöâåòàåâ Â.Ï., ×àïëÿ À.Å. Ìàðêåðíûé àíàëèç íåêîòîðûõ QTL ÿ÷ìåíÿ ñ ïîìîùüþ RAPD è èçîôåðìåíòîâ // Öèòîëîãèÿ è ãåíåòèêà. –. –Ò. 31. –¹ 4. –Ñ. 39-45.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –îïðàöþâàííÿ ðîáî÷î¿ ñõåìè åêñïåðèìåíòó, àíàë³ç ë³òåðàòóðíèõ äàíèõ ³ âëàñíèõ ðåçóëüòàò³â, ó÷àñòü â îòðèìàíí³ ìàòåð³àëó, åêñïåðèìåíòàëüí³é ðîáîò³, íàïèñàíí³ òà îôîðìëåíí³ ñòàòò³. Çäîáóâà÷ åëåêòðîôîðåòè÷íî ðîçä³ëÿâ ³çîôåðìåíòè, âèçíà÷àâ îçíàêè ïðîäóêòèâíîñò³ â ÿ÷ìåí³).
. ×àïëÿ À.ª., Íåöâºòàºâ Â.Ï. Çâ’ÿçîê ãåíîòèï³÷íî¿ ì³íëèâîñò³ áåòà-àì³ëàçíîãî ëîêóñó Âmy 1 òà ê³ëüê³ñíèõ îçíàê ïðîäóêòèâíîñò³ ³ ïèâîâàðíîñò³ ÿðîãî ÿ÷ìåíþ (Íordeum vulgare L.) // Äîïîâ³ä³ Íàö³îíàëüíî¿ àêàäå쳿 íàóê Óêðà¿íè. –. –¹ 10. –Ñ. 198-202.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –ðîçðîáêà ðîáî÷î¿ ñõåìè åêñïåðèìåíòó, àíàë³ç ë³òåðàòóðíèõ ³ åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, ó÷àñòü â íàïèñàíí³ òà îôîðìëåíí³ ñòàòò³. Çäîáóâà÷ îñîáèñòî âèçíà÷àâ ïîêàçíèêè ïðîäóêòèâíîñò³ òà ïèâîâàðíî¿ ö³ííîñò³ â ÿðîìó ÿ÷ìåí³).
. Íåöâåòàåâ Â.Ï., Ïîìîðöåâ À.À., ×àïëÿ À.Å. Ñåëåêòèâíàÿ öåííîñòü è ãåíîãåîãðàôèÿ àëëåëåé áåòà-àìèëàçíîãî ëîêóñà Bmy 1 â êóëüòóðå ÿðîâîãî ÿ÷ìåíÿ // Ãåíåòèêà. –. –Ò. 36. –¹ 1. –Ñ. 62-70.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –ðîáîòà íàä ñõåìîþ åêñïåðèìåíòó, àíàë³ç ë³òåðàòóðíèõ äàíèõ ³ âëàñíèõ ðåçóëüòàò³â, ó÷àñòü â îòðèìàíí³ ìàòåð³àëó, åêñïåðèìåíòàëüí³é ðîáîò³ òà íàïèñàíí³ ñòàòò³. Çäîáóâà÷ îñîáèñòî â³â åëåêòðîôîðåòè÷íå ðîçä³ëåííÿ β-àì³ëàçè â ñîðòàõ ÿðîãî ÿ÷ìåíþ).
. ×àïëÿ À.ª. Êàòàëîã àëåëüíèõ âàð³àíò³â ãîðäå¿í³â ó êèñëîìó ïîë³àêðèëàì³äíîìó ãåë³ ñòîñîâíî íîìåíêëàòóðè êðîõìàëüíîãî ãåëþ // Íàóêîâî-òåõí³÷íèé áþëåòåíü ²íñòèòóòó çåìëåðîáñòâà ³ á³îëî㳿 òâàðèí. Ñåð. çåìëåðîáñòâî ³ ðîñëèííèöòâî. –. –Âèï. 1 (1). –Ñ. 61-64.
. ×àïëÿ À.Å., Êàëåíäàðü Ð.Í., Íåöâåòàåâ Â.Ï., Ñèâîëàï Þ.Ì. Ãåíåòè÷åñêèé êîíòðîëü -àìèëàç è ïðîäóêòîâ àìïëèôèêàöèè ñ åäèíè÷íûì ïðîèçâîëüíûì ïðàéìåðîì ó ÿ÷ìåíÿ // Òð. êîíô. “Ìîëåêóëÿðíî-ãåíåòè÷åñêèå ìàðêåðû è ñåëåêöèÿ ðàñòåíèé” (Êèåâ, 10-13 ìàÿ 1994 ã.). –Ê.: Àãðàðíà íàóêà, 1994. –Ñ. 73-74.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –âèçíà÷åííÿ åëåêòðîôîðåòè÷íèõ âàð³àíò³â α-àì³ëàçè, ó÷àñòü ó îïðàöþâàíí³ åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
. ×àïëÿ À.ª., Êàëåíäàð Ð.Ì. Êàðòóâàííÿ ãåíîìó ÿ÷ìåíþ òà ³äåíòèô³êàö³ÿ ëîêóñ³â ê³ëüê³ñíèõ îçíàê çà äîïîìîãîþ ³çîôåðìåíò³â òà ïîë³ìåðàçíî¿ ëàíöþãîâî¿ ðåàêö³¿ ç äîâ³ëüíèìè ïðàéìåðàìè // Ïð. ̳æíàð. êîíô. “Íàñë³äêè íàóêîâèõ ïîøóê³â ìîëîäèõ â÷åíèõ-àãðàðíèê³â â óìîâàõ ðåôîðìóâàííÿ ÀÏÊ”. –×àáàíè, 1996. –×. 1. –Ñ. 215.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –åëåêòðîôîðåòè÷íå äîñë³äæåííÿ ³çîôåðìåíò³â, àíàë³ç åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
. ×àïëÿ À.Å., Íåöâåòàåâ Â.Ï., Ïîïåðåëÿ Ô.À. Èäåíòèôèêàöèÿ àëëåëüíûõ âàðèàíòîâ ãîðäåèíîâ â êèñëîì ïîëèàêðèëàìèäíîì ãåëå // Òð. Ìåæäóíàð. êîíô. “Àêòóàëüíûå ïðîáëåìû áèîòåõíîëîãèè â ðàñòåíèåâîäñòâå, æèâîòíîâîäñòâå è âåòåðèíàðèè”. –Ì., 1996. –Ñ. 89.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –ó÷àñòü ó ìåòîäè÷í³é ðîçðîáö³ åêñïåðèìåíòó, âèêîíàííÿ åëåêòðîôîðåòè÷íîãî ðîçä³ëåííÿ ãîðäå¿í³â, îïðàöþâàííÿ òà àíàë³ç åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
. ×àïëÿ À.Å., Íåöâåòàåâ Â.Ï. Èäåíòèôèêàöèÿ ïîëèìîðôíûõ ãëþòåëèíêîäèðóþùèõ ëîêóñîâ ó êóëüòóðíîãî ÿ÷ìåíÿ (Hordeum vulgare L.) ìåòîäîì SDS-ýëåêòðîôîðåçà // Òð. Ìåæäóíàð. êîíô. “Ìîëåêóëÿðíî-ãåíåòè÷åñêèå ìàðêåðû ðàñòåíèé” (ßëòà, 11-15 íîÿá. 1996 ã.). –Ê.: Àãðàðíà íàóêà, 1996. –Ñ. 41-42.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –ó÷àñòü ó ïðîâåäåíí³ åêñïåðèìåíòàëüíèõ äîñë³äæåíü –åëåêòðîôîðåòè÷íîìó ðîçä³ëåíí³ ãëþòåë³í³â, îïðàöþâàííÿ òà àíàë³ç îòðèìàíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
. ×àïëÿ À.Å., Êîï÷èê Ç.Ì., Ìàðóõíÿê À.ß. Ãåíîòèïè÷åñêàÿ èçìåí÷èâîñòü áåòà-àìèëàçíîãî ëîêóñà Âmy1 â ïîïóëÿöèè ÿðîâîãî ÿ÷ìåíÿ ëüâîâñêîé ñåëåêöèè // Òð. 7-é Ìåæäóíàð. êîíô. “Íåòðàäèöèîííîå ðàñòåíèåâîäñòâî, ýêîëîãèÿ è çäîðîâüå” (Àëóøòà, 8-14 ñåíò. 1998 ã.). –Ñèìôåðîïîëü, 1998. –Ñ. 340.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –âèçíà÷åííÿ åëåêòðîôîðåòè÷íèõ âàð³àíò³â β-àì³ëàçè, àíàë³ç åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
10. Vronska O., Chaplya A. Relation of Hordein’s Spectra with Genetic Resistance of Spring Barley to Powdery Mildew // Proc. International Conf. “Protection of Cereal Crops against Harmful Organisms” (Kroměřiž, 1-4 July 1997). –Kroměřiž (Ñzech Rep.), 1997. –P. 77.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –åëåêòðîôîðåòè÷í³ äîñë³äæåííÿ ãîðäå¿í³â, àíàë³ç åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, ó÷àñòü ó íàïèñàíí³ òà îôîðìëåíí³ òåç äîïîâ³ä³).
11. Chaplya A.E., Rybalka O.I. Two-step one-dimentional acid-page elctrophoresis of hordein – barley storage protein // Proc. Conf. on genetics and molecular biology for students and young scientists devoted to 100-th anniversary of genetics (L’viv, 20-22 Apr. 2000). –L’viv (Ukraine), 2000. –P. 115.
(Îñîáèñòèé âíåñîê çäîáóâà÷à –ó÷àñòü ó ìåòîäè÷í³é ðîçðîáö³ åêñïåðèìåíòó, îïðàöþâàííÿ åêñïåðèìåíòàëüíèõ äàíèõ, íàïèñàííÿ òà îôîðìëåííÿ òåç äîïîâ³ä³).
12. Kopchyk Z., Marukhnyak A., Kosylovich G., Chaplya A. Breeding development spring barley varieties in the Western Region of Ukraine // Proc. VIII-th International Barley Genet. Symp. (Barley Genetics VIII) (Adelaide, 22-27 Oct. 2000). –Adelaide (Australia), 2000. –Vol. 3. –P. 27-29.
(Особистий внесок здобувача –участь у проведенні досліджень, опрацювання та аналіз експериментальних даних, написання та оформлення тез доповіді).
. ßðèé ÿ÷ì³íü, ñîðò Êíÿæèé: À. ñ. ¹ 0599. Óêðà¿íà / Êîï÷èê Ç.Ì., Ìàðóõíÿê À.ß., Âðîíñüêà Î.Ò., Êîñèëîâè÷ Ã.Î., ×àïëÿ À.ª. –; Îïóáë. 2003.
(Особистий внесок здобувача –здійснення електрофоретичного контролю гордеїнів і ізоферментів, визначення показників продуктивності та пивоварної цінності).
АНОТАЦІЯ
Чапля А.Є. Генетична диференціація культурного ячменю (Hordeum vulgare L.) за альтернативними біохімічними ознаками. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 –генетика. –Інститут клітинної біології та генної інженерії Національної академії наук України, Київ, 2006.
Шляхом елекрофорезу гордеїнів –спирторозчинних запасних білків зерна ячменю –в поліакриламідному гелі з гліцин-ацетатною буферною системою (рН 3,1) ідентифіковано 28, 32 і 4 алельні варіанти цих білків, генетичний контроль яких здійснюють кластерні гордеїнкодуючі локуси Hrd A, Hrd B i Hrd F, відповідно. Виявлено 5 варіантів білків HRD A, та 3 –HRD B, не ідентифікованих раніше при використанні крохмального гелю, а також додаткову мінливість в межах вже відомих блоків. Встановлено зчеплення між проламіновими маркерами (5S) ячменю і двома, із трьох виявлених, поліморфних локусів глютеліну: Hrd A –Hrd B –Glu 1 –Glu 2; Glu 3. Генетичний контроль -амілази здійснюють 12 варіантів у локусі Amy 1 і 4 –Amy 2, контроль -амілази –алелі в локусі Bmy 1. Варіанти в локусах гордеїнів, - і -амілази мають неоднакову частоту зустрічання в культурі ярого ячменю. Дослідження географічного розподілу алелів BMY 1 показало, що на особливості частоти алелів -амілази основний вплив чинять кліматичні характеристики регіону. Загалом, генотипи, що володіють алелем BMY 1Br мають кращі солодові властивості, порівняно до BMY 1Ar, і можуть бути маркерами цих ознак у селекції ярого пивоварного ячменю. Показано можливість спільного використання ізоферментів і RAPD-маркерів для картування геному ячменю: у дві групи зчеплення, з шести встановлених, увійшли локуси ізоферментів Bmy 1 і Est 5.
Ключові слова: ячмінь; білок; ізофермент; гордеїн; амілаза; локус; алель; електрофоретичне розділення; генетичні маркери; пивоварна цінність.
АННОТАЦИЯ
Чапля А.Е. Генетическая дифференциация культурного ячменя (Hordeum vulgare L.) по альтернативным биохимическим признакам. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15 –генетика. –Институт клеточной биологии и генной инженерии Национальной академии наук Украины, Киев, 2006.
Методом электрофореза гордеинов –спирторастворимой фракции запасных белков зерна ячменя –в полиакриламидном геле (рН 3,1) идентифицированы 28, 32 и 4 аллельные варианты этих белков, генетический контроль которых осуществляют кластерные гордеинкодирующие локусы Hrd A, Hrd B и Hrd F, соответственно. Обнаружено 5 вариантов белков HRD A, и 3 –HRD B, не идентифицированных ранее с использованием крахмального геля, а также дополнительную изменчивость в пределах уже известных блоков. Показано сцепление между проламиновыми маркерами (5S) ячменя и двумя, из трех обнаруженных, полиморфных локусов глютелина: Hrd A –Hrd B –Glu 1 –Glu 2; Glu 3. Генетический контроль -амилазы осуществляют 12 вариантов в локусе Amy 1 и 4 –Amy 2, контроль -амилазы –аллеля в локусе Bmy 1. Варианты в локусах гордеинов, - и -амилазы имеют различную частоту в культуре ярового ячменя. Исследование географического распределения аллелей BMY 1 показало, что на особенности встречаемости аллелей -амилазы основное влияние оказывают климатические особенности региона. В целом, генотипы, обладающие аллелем BMY 1Br имеют лучшие солодовые свойства, по сравнению с BMY 1Ar, и могут быть маркерами этих признаков в селекции ярового пивоваренного ячменя. Показана возможность совместного использования изоферментов и RAPD-маркеров для картирования генома ячменя: в две группы сцепления, из шести показанных, вошли локусы изоферментов Bmy 1 и Est 5.
Ключевые слова: ячмень; белок; изофермент; гордеин; амилаза; локус; аллель; электрофоретическое разделение; генетические маркеры; пивоваренная ценность.
ABSTRACT
Chaplya A.G. Genetic differentiation of cultural barley (Hordeum vulgare L.) by its alternative biochemical characteristics. –Manuscript.
Thesis for Degree of Candidate of Biological Sciences, speciality 03.00.15 –Genetics. –The Institute of Cell Biology and Genetic Ingineering of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
By means of electrophoresis of hordeins –alcohol soluble reserve proteins of barley grain in polyacrylamide gel with glycine-acetate buffer system (pH 3.1) 28, 32 and 4 allele variants of these proteins have been identified, the genetic control of which is carried out by hordein coding cluster of loci Hrd A, Hrd B and Hrd F, respectively. 5 variants of HRD A and 3 variants of HRD B proteins not identified in the case of using starch gel earlier as well as additional variability within the known blocks were identified. By means of two-stage one-dimentional electrophoresis using mutants with depressed synthesis of prolamines Riso 56 and Riso 1508 as well as their varieties, the predecessors Carlsberg II and Bomi, the correspondence of these proteins components in PAAG (pH 3.1) to A, B and F hordeins blocks has been confirmed. In the population of selfpollinated line (F) of Maya Winner combination the cohesion between hordein loci Hrd A and Hrd B made up 22.41±3.34 % of recombination. The cohesion between prolamine markers of the short arm of the barley chromosome 5 and two of three polymorphic gluteline loci Hrd A –Hrd B –Glu 1 –Glu 2; Glu 3 was demonstrated. The variants of hordein coding loci had different occurrence among the varieties of spring barley. Frequency of the most distributed variants A2, A1 and A12 made up 58,1 %, 7,2 % and 6,4 %; B8, B19 and B1 –,9 %, 20,7% and 14,9 %, respectively, in the investigated collection of the varieties of spring barley (173 samples). Discovered by using PAAG (pH 3.1) additional hordein variability concerns the variants A1 and A2.
The genetic variability of -amylase controlled by the loci Amy 1 and Amy 2, and -amylase –by Bmy 1 was determined by 12 electrophoretic variants AMY 1 (Vn, Sn, Dn, Sv, Es, Gr, Ds, Nt, Bt, Dk, Db, Am), 4 –AMY 2 (Vi, Su, Ne, Da), 3 BMY 3 (Ar, Br, Al). Mentioned loci variants of - and -amylases had different frequency in the barley culture. The investigation of geographical distribution of BMY 1 alleles in different soil-climatic zones showed that the climatic characteristics of the region exert main influence on the -amylase alleles distribution peculiarities. The temperature factor chiefly influences the frequency of BMY 1Br allele occurrence. Variation of BMY 1Ar allele frequency in the spring barley culture is mainly determined by the action of two factors –temperature and humidity. In general genotypes possessing BMY 1Br in comparison to BMY 1Ar have better malting properties and can be used as markers for these properties in selection of spring brewing barley.
Discovered alternative versions in the description of different samples of the same barley varieties which are in different collections according to the variants of the investigated hordein loci and isoenzymes confirm the necessity of proper registration of new variety samples according to genetic molecular markers.
Key words: barley, protein, isoenzyme, hordein, amylase, locus, allele, electrophoretic division, genetic markers, brewing value.
2. тематичних наук Харків 2001 Дисертацiєю є рукопис
3. Технология высококачественного оштукатуривания кирпичных поверхностей
4. тема отсчета координат точка отрезок прямая плоскость вектор
5. СОГАСОВАНО Руководитель Управы ЛАО Администрации г
6. Тема 25. Инновационный менеджмент Инновационный менеджмент сравнительно новое понятие для научной общест.
7. Положення про підготовку та захист магістерської роботи у Національному університеті біоресурсів і природ.html
8. интереснейшее и значительное явление национальной культуры
9. Прочность Наполнители для полимеров
10. О развитии малого и среднего предпринимательства в Российской Федерации
11. Американское Просвещение XVIII века представляло собой общественное течение тесно связанное с национальн
12. Тема- Лидерство в системе менеджмента
13. вариант 1. Какие наружные размеры соответствуют нормальному гинекоидному тазу 23252920 25283120.html
14. . на рекламные цели оформление витрин либо торгового зала см
15. Модуль уск.я- направляющ.html
16. Реферат- Освещение в видеосъёмке
17. тема права Содержание категорического императива И.
18. Античные традиции в византийской культуре.html
19. і Державною програмою розвитку туризму в Україні до 2010 р
20. Метрология и измерительная техника