Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Обладнання кіно відео залів
Розділ: Технічні науки
Обладнання кіно відео залів
Вступ
Відеокомплекс—виконує важливу роль в культурному вихованні населення, це одна із ланок, яка не заміняє, а доповнює кіномистецтво.
Особливу роль відеотехніка відіграє в учбових процесах середніх та вищих учбових закладах. Наявність режиму «Стоп-кадр дає можливість зупинити відеопроекцію на будь-якій ділянці відеоплівки до 5 хвилин, а це дозволяє більш детально розглянути інформацію на екрані.
Перевагами відеотехніки в порівнянні з кінотехнікою, є:
Оперативний та більш спрощений спосіб виробництва відеофільмів, що дозволяє з мінімальними затратами фінансів та часу випускати нові фільми на компатних касетах. Простота і порівняно легка доставка відеокасет спрощує проблему транспортних витрат по доставці відеофільмів у віддаленні, мало населенні райони України.
Суттєвим недоліком відеотехніки є низька дозволяюча можливість електронно-променевої системи відеопроектора, внаслідок чого при проекції на екран немає чіткого зображення, що стримує збільшення розмірів екрану.
При проектуванні відеосалону необхідно врахувати, насамперед, якість відеопрекції та звуковідтворення, а також надати глядачам максимум комфорту і забезпечити умови безпечної евакуації глядачів із будівлі відеосалона. Щоб виконати ці вимоги необхідно дотримуватися вимог ВСН45-86, ПУЕ-86, а також: уточненими рекомендаціями по проектуванню відеозалів та відеотек і відеокомплексів та нормативно-технічною документацією по правилам технічної експлуатації відеопроекційних систем, техніці безпеки при роботі з ними. Керуючись вище сказаним та правилами ЕСКД розроблена відеотехнічна частина будівництва відеосалона.
Питання будівельної частини відеокомплекса в курсовому проекті не розглядаються рекомендації про:
-склад і площу приміщень відеокомплексу;
-будівництво підйому підлоги в залі для глядачів;
-планування приміщень відеотеки.
1.РОЗРАХУНКОВО—ПЛАНІРОВОЧНІ РІШЕННЯ ЗАЛУ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ
Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів.
Виходячи з умов завдання визначаємо площу залу для глядачів:
Sз=Дз x Шз (1.1)
|
= |
|
´ |
|
= |
|
S |
|
м |
|
14 |
|
8 |
|
112 |
|
2 |
де: Дз-довжина залу, м.
Попередню місткість визначаємо згідно питомої площі на одного глядача:
Де: пит-питома площа, м²; для відеозалу загального призначення складає:
Sпит=1,5м² .
1.2.Попередні розрахунки робочого поля екрану:
Визначаємо розрахункову довжину залу глядачів:
Д=Дз-Т (1.3)
де: Т-ширина заекранного простору, Т=0,2:
Д=14-0,2=13,8 м
Попередні розрахунки робочого поля екрану.
Розміри відеозображення на відеоекрані залежать від розрахункової довжини відеозалу (Д), та співвідношення сторін екрану.
Висота екрану залежить від розрахункової довжини залу і визначається за формулою:
де: (6,5…7,0)-коефіцієнт довжини залу, відносно розмірів екрану. При збільшенні довжини залу до 8хВе, глядачі останніх рядів не взмозі будуть прочитати текст на фільмі з субтитрами.
Виходячи з співвідношення сторін екрану визначаємо ширину екрану:
Ше=1,33 x Ве (1.5)
де: 1,33- співвідношення сторін екрану.
Ше=1,33 x 2,04=2,71м
1.3 Вибір та уточнення розмірів робочого поля екрану:
Згідно [-7] на ст. 13 таблиці І вибираємо стандартні розміри екрану 2,44 x 1.83
1.4. Визначення висоти залу для глядачів:
Визначаємо висоту залу:
Вз=Н+Ве+кр (1.6)
де: Н-відстань від підлоги в зоні розташування першого ряду
глядацьких місць до нижньої кромки екрану, нижня кромка зображення на екрані при відеопроекції повинна бути розташована на висоті Н=1,2…1,5м;
Кр – відстань від верхньої кромки екрану до стелі або виступаючих конструкцій оброблення залу, Кр повинно складати не менше 0,5м.
Вз=1,5+1,83+0,5=3,83
1.5. Планування глядацьких місць в залі:
(1.7.)
Визначаємо ширину евакуаційного проходу:
де: kпр-коефіцієнт ширини проходу, який залежить від ступеню вогнестійкості, kпр=0,6 для будівель 2 ступеню, kпр=1,0 для будівель 2 ступеню, kпр=1,0 для будівель 3 і 4 ступеню, kпр=2,0 для будівель 5 ступеню вогнестійкості;
N1-кількість глядачів, які проходять по даному проходу до найближчого виходу
Мінімальна ширина проходу складає 1,2м
Розраховуємо кількість вихідних дверей:
(1.8)
де: Шдв-ширина дверей.
Мінімальна кількість вихідних дверей Nдв=2.
Вибираємо кількість вихідних дверей-2.
Знаходимо відстань від першого ряду до екрану
Г:=(3,2…3,4)xВе=3,3x1.83=5,9м
Визначаємо оптимальну кількість рядів в залі для глядачів за формулою:
(1.9.)
де: d-відстань між спинками сидінь двох сусідніх рядів.
Вибираємо 8рядів
Визначаємо кількість місць в одному ряді за формулою:
(1.10.)
де: ∑ Шпр-сумарна ширина евакуаційних проходів;
Шс-ширина сидіння; Шс=0,6м
місць.
Вибираємо 9місць
(1.11)
Знаходимо фактичну кількість місць:
Уточнюємо відстань від екрану до спинки сидіння першого ряду:
(1.12.)
Уточнюєм фактичну ширину проходу:
1.6.Розрахунок підйому підлоги:
Визначається за допомогою графаналітичного методу розрахунку підйому підлоги, вихідними є:
α-середня висота сидячого глядача, згідно вимог ВСН 45-86, α =1,2м;
с-перевищення променя бачення направленого на нижню кронку екрану над рівнем очей глядача, що сидить попереду, с=0,15м;
Початок підйому підлоги починається з другого ряду, тоді підйому підлоги підлягають 7 рядів. Сумарне перевищення променя бачення буде складати:
(1.13)
=0,15x7=1,05м
Побудова підлоги на крутність підйому підлоги визначається співідношенням n:l, що визначає профіль підйому підлоги криволінійний або сходинками.
1,8 Визначення фактичної питомої площі та фактичного питомого об’єму залу для глядачів.
Визначаємо питому площу:
(1.15)
де:
Sз-площа залу
Nф-фактична кількість глядачів
Питомий об’єм залу на одного глядача (Vпит) складає:
(1.16)
де: Vз-об’єм залу для глядачів: Vз=Sз х Вз
Vз=112 х 3,8=425,6 м³
Отримані значення Sпит і Vпит відповідають вимогам ВСН45-86 та санітарно-технічним вимогам.
2.РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР КОМПЛЕКСУ ВІДЕОТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
Відеозали загального призначення місткістю 20…80 місць обладнується наступним відеотехнологічним обладнанням:
Основне відеотехнологічне обладнання
Табл 2.1
|
№ |
Найменування обладнання |
Тип обладнання |
Кількість |
|
1. |
Відеопроекційна система |
SANYO, PLC-750ME |
1 комплект |
|
2. |
Пристрій дистанційного керування |
ET-12R |
1 шт. |
|
3. |
Відеомагнітофон |
PANASONIC SD-25 |
2 шт. |
|
4. |
Відеоконтрольний пристрій |
PSN, BT-2000 |
1 шт. |
|
5. |
Відеомонітор |
VHS, AS-6100 |
2 шт. |
|
6. |
Екран |
H-2-Hcт |
1 шт. |
|
7. |
Пристрій звуковідтворення |
Т2*25х2 |
1 комплект |
|
8. |
Електророзподільний пристрій |
РУК2-1 |
1 шт. |
|
9. |
Комплект кабелів і проводів |
||
|
10. |
Комплект для кріплення відеопроекційної системи |
Допоміжне відеотехнологічне обладнання
|
№ |
Найменування обладнання |
Тип обладнання |
Кількість |
|
1. |
Пульт дистанційного керування |
55ПДУ-1 |
1 шт. |
|
2. |
Пристрій зашторювання екрану |
УЗП-1 |
1 комплект |
|
3. |
Полотно зашторювання |
тканина |
1 комплект |
|
4. |
Протипожежний інвентар |
1 комплект |
|
|
5. |
Крісло техніка-відеооператора |
1 шт. |
|
|
6 |
Робочий стіл |
1 шт. |
3.РОЗРАХУНКОВО-ПЛАНІРОВОЧНІ РІШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДЕОПОКАЗУ
3.1 Склад та площа приміщень технологічного забезпечення відеопоказу.
План приміщень відеокомплексу з розташуванням обладнання показаний на кресленні, аркуш №1.
У відеокомплексі, що проектується передбачається надати відвідувачеві максимальний комфорт та якісний перегляд відеопрограм. Для досягнення цієї мети зал для глядачів обладнаний театральними кріслами. Передбачено затемнювач світла, механізм передекранної завіси, резервний відеомагнітофон та монітор. Щоб привабити більше глядачів при відеозалі споруджено відеотеку, обслуговуючий персонал якого входить в штат відеокомплексу.
Приміщення відеотеки поділяються на:
-виробничі приміщення (ділянка прийому та видачі відеокасет);
-приміщення для адміністративного персоналу;
-допоміжні приміщення
Розрахунок площі приміщень відеокомплексу
1.Визначаємо площу каси з розрахунку 0,01м² на 1 глядацьке місце:
Sк=0,01х70=0,7м²
2.Визначаємо площу касового вестибюлю з розрахунку 0,07м² на 1 глядацьке місце:
Sк.в.=0,07х70=4,9м²
3.Визначаємо площу фойе з розрахунку 0,55м² глядацьке місце:
Sф=0,55х70=40м²
4.Визначаємо площу дільниці видачі і прийому відеокасет з розрахунку 1 операція:
Sдв=0,15х70=10,5м²
5.Визначаємо площу відеосховища з розрахунку 0,005 на одну відеокасету:
Sв=0,005х21000=105м²
6.Визначаємо площу адміністративних приміщень з розрахунку 0,12 на 1 глядацьке місце:
Sадм=(0,12х70)+19м²=27,4м²
7.Визначаємо площу санітарних вузлів з розрахунку 0,05м² на 1 глядацьке місце:
S=0.05х70=3,5м²
|
№ п/п |
Найменування приміщень |
Довжина м |
Ширина м |
Висота м |
Площа м² |
|
|
фактична |
Згідно нормою |
|||||
|
1. |
Відеозал |
14 |
8 |
3,8 |
112 |
|
|
2. |
Відеооператорська |
3 |
3 |
3,8 |
9 |
Не менше 6 |
|
3. |
Фойе з бефетом |
5 |
8 |
3,8 |
40 |
|
|
4. |
Вестибюль |
5 |
3 |
3,8 |
17,5 |
0,6…0,7 але не менше 12,0 |
|
5. |
Директор |
3 |
3 |
3,8 |
9 |
|
|
6. |
Технічне помешкання |
1,7 |
2,7 |
3,8 |
3,5 |
|
|
7. |
Кімната персоналу |
4 |
3 |
3,8 |
12 |
|
|
8. |
Бугалтерія |
5 |
3 |
3,8 |
15 |
|
|
9. |
Дільниця прийому і видачі відеокасет |
2,7 |
2,7 |
3,8 |
7 |
0,15 але не менше 6,0 |
|
10. |
Каса |
2,7 |
2,8 |
3,8 |
7 |
|
|
11. |
Відеотека |
14 |
7 |
3,8 |
105 |
0,005 але не менше 8,0 |
|
12. |
Санвузол |
1,7 |
2,7 |
3,8 |
3,5 |
4. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
Розрахунок освітлення приміщень проводимо методом питомої потужності.
Необхідна кількість ламп в приміщенні визначається за формулою:
(4.1.)
де: W-питома потужність, Вт/м²;
S-площа приміщеня, м²;
Pл-потужність однієї лампи, Вт.
(4.2.)
де: Е-норма освітленості приміщення згідно ВСН45-86.
4.1 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в залі для глядачів.
4.1.1 Розрахунок ламп робочого освітлення.
Для робочого освітлення залу для глядачів вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100Вт, напругою Uл=220В.
Норма освітленості в залі для глядачів при лампах розжарювання Ероб=30Лк.
Тоді:
Вибираємо 12 ламп.
Потужність робочого освітлення в залі для глядачів Рр=12 x 100=1200 Вт.
4.1.2 Розрахунок ламп чергового освітлення.
Кількість ламп чергового освітлення складає 25…30% від кількості ламп робочого освітлення. Вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100Вт, напругою Uл=220 В.
Тому, n=0.25x12=3шт.
Вибираємо n=3 лампи.
Потужність ламп чергового освітлення в залі для глядачів Рч=300Вт.
4.1.3 Роозрахунок ламп евакуаційного освітлення.
Для створення мінімальної освітленості при аварійних відключеннях вводів живлення автоматично вмикається евакуаційне освітлення залу для глядачів, яке повинно забезпечити освітленість на рівні підлоги евакуаційних проходів Еев=0,5 Лк. Для обладнання освітлення безпеки (в тому числі і для евакуаційного освітлення) застосовується електричні лампи потужністю 15 або 25 Вт, напругою 36 В.
Визначаємо питому потужність
Кількість ламп
Вибираємо n=1 лампа.
4.2 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в приміщеннях технологічного забезпечення відеопоказу.
4.2.1 Розрахунок ламп робочого освітлення.
Для робочого освітлення приміщення відеооператорської вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100 Вт, напругою Uл=220 В. Визначаємо питому потужність при нормі освітленості Е=75Лк:
Кількість ламп
Вибираємо n=2 лампи.
Потужність робочого освітлення Рап=2x100=200 Вт
4.2.2 Розрахунок ламп аварійного освітлення.
Для обладнання освітлення безпеки (в тому числі і для аварійного освітлення) застосовується електричні лампи потужністю 15 або 25 Вт напругою 36 В.
Визначаємо питому потужність
Кількість ламп
Вибираємо n=1 лампа.
4.3 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп робочого освітлення інших приміщень відеокомплексу.
Для касового вестибюля
а кількість ламп
Для приміщення каси кількість ламп .
Для фойє кількість ламп
Для дільниці видачі і прийому відеокасет кількість ламп
Для кабінету директора кількість ламп
Для відеосховища кількість ламп
Для бухгалтерії кількість ламп
Для кімнати персоналу кількість ламп
Для коридору кількість ламп
Визначаємо потужність робочого освітлення всіх приміщень, фасад реклами розраховується як сума потужностей робочого освітлення окремих приміщень збільшених на ≈15%.
Росв=(Рроб+0,15 x Рроб) (4.3.)
Росв=4645+0,15 x 4645=5341 Вт
5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА
5.1. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів, силових та освітлювальних ліній.
Розрахунок площі перетину проводів силових та освітлювальних ліній проводимо за допустимою втратою напруги в лініях, допустимому нагріву ліній струмом навантаження та вибираємо виходячі з умов механічної міцності.
Площу перетину струмопровідних жил проводів трифазних ліній визначаємо за формулою:
(5.1.),
де:
ρ – питомий опір матеріалу струмопровідної жили проводу, Ом мм².м;
l- довжина лінії, м;
Р- потужність навантаження, Вт;
ΔU- допустимий спад напруги в лінії;
Uл- лінійна напруга в лінії.
Для визначення площі перетину струмопровідної жили проводу за допустимим нагрівом лінії струмом навантаження необхідно: по-перше знайти силу струму в лінії, а по-друге вибрати площу перетину жили (S2) за довідковою таблицею ([5],c. 13, табл. 4).
. (5.2.),
Кінцеву площу перетину струмопровідної жили проводу вибираємо з отриманих двох (тобто S1 та S2), як найближче, але стандартне більше, яке відповідає умовам механічної міцності (Sст).
5.1.1. Розрахунок площі перетину струмопровідних жил проводів силового фідеру.
Для визначення потужності навантаження та коефіцієнту потужності відеотехнологічного обладнання складаємо таблицю 5.1
Перелік відеотехнологічного обладнання
Табл. 5.1
|
№ |
Найменування обладнання |
Тип обладнання |
Р, кВт |
cosφ |
S, кВА |
Кіль- кість |
Рзаг кВт |
|
1 |
Відеопроекційна система |
SANYO, PLC-750ME |
0,26 |
0,9 |
0,28 |
1 |
0,26 |
|
2 |
Відеомагнітофон |
PANASONIC SD-25 |
0,32 |
0,9 |
0,35 |
2 |
0,64 |
|
3 |
Пристрій звуковідтворення |
T2 25x2 |
0,11 |
0,8 |
0,13 |
1 |
0,11 |
|
4 |
Відеоконтрольний пристрій |
PSN, BT-2000 |
0,4 |
0,9 |
0,44 |
1 |
0,4 |
|
5 |
Відеомонітор |
VHS, AS-6100 |
0,6 |
0,8 |
0,75 |
2 |
1,2 |
|
6 |
Пристрій зашторювання |
УЗП-1 |
0,18 |
0,74 |
0,24 |
1 |
0,18 |
|
7 |
Лампи чергового освітлення |
0,1 |
1 |
0,1 |
3 |
0,3 |
|
|
8 |
Лампи місцевого освітлення |
0,075 |
1 |
0,075 |
1 |
0,075 |
ΣР=1,65кВт ΣS=2,27кВА ΣРзаг=3,17кВт
При визначенні потужності навантаження необхідно врахувати коефіцієнт попиту електроенергії відеотехнологічним обладнанням. Цей коефіцієнт показує, яка частина електричної потужності від загальної одночасно споживається обладнанням кn=0,9.
Тоді: Рс=Рзаг x кп
Рс=3,17 x 0,9=2,86кВт. (5.3.)
Визначаємо площу перетину струмопровідної жили за допустимою втратою напруги в лінії по формулі ( ):
Визначаємо коефіцієнт потужності відеотехнологічного обладнання:
Знаходимо силу струму в лінії по формулі (5.2. )
згідно [5], с. 13, табл. 4, S2=1мм².
Тоді Scт=2,5 мм²
5.1.2 Розрахунок площі перетину струмопровідних жил проводів освітлювального фідеру
Площа перетину струмопровідної жили проводу освітлювального фідеру розраховується згідно формул (5.1.) та (5.2.). При цьому необхідно враховувати, що він може бути використаний як резервна електрична лінія живлення відеотехнологічного обладнання. Тому необхідно загальну потужність споживання освітлення залу для глядачів збільшити на половину потужності, яку споживає відеотехнологічне обладнання:
Росв=Рроб+1/2Рс (5.4.)
Росв=1200+1/2 x 2860=2630 Вт;
S2=1мм², згідно [5], с. 13. табл.4.
Sст=4 мм²
Провід марки
5.1.3. Розрахунок площі перетину струмо провідних жил проводів лінії живлення робочого освітлення залу для глядачів.
Площа перетину струмопровідної жили проводу лінії живлення робочого освітлення розраховується за формулами (5.1) та (5.2). Цю лінію можливо прокладати проводами з мідними струмопровідними жилами.
Тоді:
S2=1мм²
Sст=2,5мм²
Провід марки АПВ 4 (1 x 2,5)
5.2Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів звукових ліній до заекранних гучномовців.
Розрахунок площі перетину струмопровідних жил проводів звукових ліній до заекранних гучномовців проводимо за допустимою втратою потужності в лінії:
(5.5)
де: Рвих-вихідна потужність одного каналу підсилювача, Рвих=25Вт;
Р-допустима величина втрати потужності в лінії, Р=0,5Вт;
Rн-опір навантаження на виході підсилювача, Rн=6,25 Ом.
Згідно [6], c. 27, Sст=6мм².
5.3.Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил кабелю вводу живлення від трансформаторної підстанції до ГРЩ.
Електропостачання здійснюється від трансформаторної підстанції напругою 3~220В.
Для розрахунку площі перетину струмопровідних жил кабелю необхідно визначити сумарну потужність відеоустановки.
Перелік споживачів електроенергії в відеокомплексі
Табл. 5.2
|
№ п/п |
Найменування електроспоживачів |
Р, кВт |
сosφ |
S, кВА |
|
1. |
Відеотехнологічне обладнання |
3,17 |
0,73 |
4,34 |
|
2. |
Електросилове обладнання |
5,0 |
0,81 |
6.17 |
|
3. |
Освітлення залу для глядачів |
1,2 |
1 |
1,2 |
|
4. |
Освітлення інших приміщень, фасаду, реклами |
5.341 |
1 |
5,341 |
∑P=14,71кВт ∑S=17.05кВА
Знаходимо сумарний коефіцієнт потужності:
Згідно формул (5.1.), (5.2) знаходимо площу перетину струмопровідних жил
S2= 8 мм² згідно [5], с. 13, табл. 5
Sст=25 мм².
Для живлення електроспоживачів проектом передбачено прокласти дві взаєморезервуючі лінії від трансформаторної підстанції.
Електричні вводи прокладаються за допомогою кабелю марки ААБ
Примітка:
Решта електричних ліній зовнішніх електричних з’єднань відеотехнологічного обладнання виконується, як правило, проводами ПВ1 або ПВ2, площа перетину струмопровідних жил не розраховується, а вибирається з умови достатньої механічної міцності. Необхідно зауважити, що від вибраних проводів залежить пожежна безпека та електробезпека.
Площа перетину струмопровідної жили робочих нульових проводів або жил кабелів при рівномірному навантаженні фаз в електричних лініях може бути зменшена на 50% від площі перетину струмопровідних жил фазних проводів.
6. ЗАХИСНЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ
6.1. Призначення та побудова захисного заземлення
Для захисту обслуговуючого персоналу відеокомплексу від враження електричним струмом при пошкодженні ізоляції та забезпечення нормальної роботи відеообладнання, необхідно заземлети всі металеві труби монтажа та металеві не струмопровідні частини відеообладнання. Для заземлення використовується загальний заземлюючий пристрій.
Лінії заземлення під’єднують до спільної лінії ГРЩ і далі до розподільчого пристрою відеооператорської. Корпус підсилювача заземлюється до зовнішнього заземлення, обминаючи розподільний пристрій. В якості заземлюючих електродів використовуємо стальні труби діаметром 50мм довжиною 2,5м вертикально занурених в грунт.
Електроди розміщенні в один ряд на відстанні 2,5 метра один від одного. Труби з’єднуються між собою стальною полосою розміром 4 x 40 мм, довжина стальної
полоси 10м.
6.2. Розрахунок необхідної кількості електродів заземлення.
Розрахунок необхідної кількості заземлюючих електродів ведемо за формулою:
(6.1)
де:
R-опір заземлення одиночного електроду заземлення;
Rз-величина опору заземлення, Rз`=4 Ом;
ρ-коефіцієнт використання електродів, який залежить від способу розташування електродів в грунті, їх кількості, та співвідношення відстані між електродами до їх довжини.
R=0,00308 x ρ (6.2.)
Де:
ρ-питомий опір грунту.
Для грунту-суглинок-питомий опір згідно [5], с. 55, табл. 9 складає ρ=10000 Ом/см.
R=0,00308 x 10000=30,8 Ом.
Попередньо приймаємо кількість електродів заземлення- 6шт., тоді згідно [5].с.55, табл. 10 η=0,77.
Отримані значення підставляємо в формулу (6.1.):
штук.
Приймаємо кількість електродів заземлення n=11штук.
Визначаємо фактичний опір заземлення відеоустановки:
(6.3.)
Отримане значення відповідає вимогам.
6.3. Схема заземлення відеотехнологічного обладнання.
Магістральний провід заземлення – мідний, без ізоляції, типу М10 довжиною 40 м.
Для заземлення пристрою звуковідтворення застосовують мідний ізольований провід типу ПВ1 з площею перетину струмопровідної жили 4 мм² довжиною 44 м.
Для заземлення іншого відеотехнологічного обладнання застосовують мідний провід з площею перетину струмопровідної жили 2,5 мм². Провода заземлення прокладають скрито. Якщо заземлення змонтоване добре, то опір між корпусом обладнання і землею повинен дорівнювати 0 Ом. Якщо провід заземлення відімкнути від клеми “земля”, то опір ізоляції повинен складати не менше 1мОм.