РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління.
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
НОВИЦЬКА ЖАННА АНАТОЛІЇВНА
УДК 338.24:330.341.1
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА
Спеціальність 25.00.02 –Механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Донецьк –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент
Омельянчук Анатолій Іванович,
Донецький державний університет управління
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри інноваційного менеджменту і управління проектами.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри міжнародної економіки;
кандидат наук з державного управління, доцент Долгальова Олена В’ячеславівна, Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка), доцент кафедри менеджменту організацій.
Провідна установа - Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, кафедра державного управління та менеджменту.
Захист дисертації відбудеться 23 червня 2005 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.
Автореферат розісланий 21 травня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Державне регулювання економіки України неможливо без активізації інноваційних та інвестиційних процесів. Здатність суб’єктів господарювання та державних органів влади визначати напрямки інноваційного розвитку і залучати необхідні для такого розвитку інвестиції є визначальною складовою успіху суб’єкта господарювання та території, на якій він розташований.
Стратегія розвитку інноваційної та інвестиційної діяльності забезпечує стабільне економічне зростання, збалансованість соціального розвитку, зростання добробуту населення території.
Значна диференціація природних умов, відмінності у рівні розвитку виробництв і їх спрямованості, різні соціальні умови вимагають різних підходів до розробки стратегії та визначення пріоритетних напрямків розвитку території.
Все це цілком стосується умов життя промислового міста, особливо великого міста з районним поділом. Тому особливої актуальності набуває активізація інноваційно-інвестиційних процесів на рівні підприємств як складових економічного життя адміністративно-територіальних одиниць (районів), та районів як складових частин міста.
Актуальність теми дослідження зумовлена впливом механізмів державного регулювання на рівень інвестиційної привабливості підприємств та територій, створення умов для розвитку інноваційно-інвестиційних процесів, пошуку резервів для впровадження нових проектів як основи програм соціально-економічного розвитку промислового міста.
Ґрунтовно аспекти державного регулювання інноваційного та інвестиційного розвитку досліджені у працях О. Амоши, Б. Адамова, І Бланка, В. Бернса, В. Геєця, В. Дорофієнка, М. Герасимчука, Б. Губського, О. Кузьміна, Г. Ковальова, О. Махмудова, А. Пересади, С.Поважного, В. Пурлика, В. Скубенка, Є. Савельєва, М. Чумаченка та інших.
Необхідність удосконалення методики державного регулювання у єдності інноваційних і інвестиційних процесів, дослідження підходів до оцінки ефективності цієї діяльності на рівні міста і його районів, розробка механізму формування програм соціально-економічного розвитку обумовили необхідність додаткових досліджень, вибір теми та завдань дисертаційної роботи.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики НДР Донецького державного університету управління, затвердженої на засіданні вченої ради ДонДУУ 28.01.1999 р. “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер держреєстрації 0100U003067). В рамках теми автором розроблено методику кількісної оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу економічного розвитку території, запропоновано механізм формування програми соціально-економічного розвитку міста і його адміністративних районів.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста.
Реалізація поставленої мети досягається через послідовне вирішення задач теоретичного і практичного характеру:
аналіз стану, особливостей і тенденцій інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста;
уточнення системи показників оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу територіальних одиниць;
розробка методичних підходів до використання логістичних принципів в регулюванні інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста;
визначення основних етапів формування інвестиційної стратегії міста;
визначення складників системи забезпечення стратегічної моделі розвитку території;
обґрунтування тенденцій розвитку території шляхом аналізу інноваційно-інвестиційних показників і формування моделі інноваційно-інвестиційного розвитку міста (району);
розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста і його адміністративно-територіальних одиниць;
розробка механізму формування програм соціально-економічного розвитку промислового міста і його адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням інноваційно-інвестиційного потенціалу.
Об’єктом дослідження є державне регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста. Предметом дослідження обрано механізм формування програм соціально-економічного розвитку з урахуванням інноваційно-інвестиційного потенціалу.
Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені висвітленню основних положень теорії і практики регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку, оцінювання привабливості та потенціалу підприємств і територій. Інформаційну базу дослідження становлять статистичні дані Держкомстату України, Донецького обласного та міського управління статистики, дані, зібрані особисто автором, статистична звітність суб’єктів господарювання, довідкова та монографічна вітчизняна і зарубіжна література.
Для вирішення поставлених задач застосовувались загально - і конкретно-наукові прийоми і методи дослідження:
Класифікації, аналізу і синтезу для визначення маркетингових підходів до методики оцінки і ранжирування інноваційних проектів; економіко-статистичного аналізу для дослідження інноваційно-інвестиційної діяльності у промисловому місті; математичного аналізу для оцінки інвестиційної привабливості територій; економіко-математичного моделювання для побудови моделей інноваційно-інвестиційного розвитку та обчислення інноваційно-інвестиційних потенціалів підприємств, адміністративно-територіальних одиниць і міста.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці науково-обґрунтованих методичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста на засадах розкриття його інноваційно-інвестиційного потенціалу. Він розкривається у наступних наукових результатах.
Вперше:
запропоновано механізм формування програм соціально-економічного розвитку промислового міста (району) з урахуванням інноваційно-інвестиційного потенціалу;
розроблено схему логістичного підходу до аналізу і управління інноваційною діяльністю підприємств, території, міста на засадах життєвого циклу інновації;
побудовано модель інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста.
Удосконалено:
методичний апарат створення стратегічних програм розвитку міста з урахуванням положень соціально-орієнтованого маркетингу;
теоретичні і методичні положення формування інноваційно-інвестиційного потенціалу розвитку території і його кількісної оцінки.
методику оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу адміністративно-територіальної одиниці з урахуванням показника рівня розвитку маркетингу на території;
Отримали подальший розвиток:
методичні підходи та інструменти державного регулювання інноваційних процесів у адміністративних районах міста як складових програми міського розвитку;
комплекс напрямів державного регулювання соціально-економічного розвитку міста на засадах формування стратегічних програм інноваційного розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у практиці роботи органів державної влади усіх рівнів, галузей і окремих підприємств при формуванні інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку міста відповідно до соціально-орієнтованої концепції маркетингу з використанням моделі інноваційно-інвестиційного розвитку міста; створенні програм соціально-економічного розвитку міста на засадах визначення і більш повного використання інноваційно-інвестиційного потенціалу його адміністративних районів і зближення рівнів їх соціально-економічного розвитку.
Практичну цінність має запропонована методика оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств і територій, на яких вони розташовані, що дозволяє сформувати стратегію активізації інноваційних процесів на території міста, узгоджену із стратегією організації інвестиційних потоків. Методичні підходи та рекомендації, сформульовані у дисертації, були використані при розробці Програм соціально-економічного розвитку м. Донецька на 2003 та на 2004 роки (довідка від 09.08.2004 р. № 01-14/582-а). Методика аналізу інвестиційної діяльності підприємств та прогнозування напрямків інвестування та шляхів інноваційної діяльності в програмі розвитку району, використані виконкомом Київської у м. Донецьку ради (довідка від 09.07.2004 р. № 01/19-1310).
Окремі результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Товарна інноваційна політика” і “Регіональний маркетинг” у Донецькому державному університеті управління (довідка від 20.01.2005 р. № 05/12-180).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до обґрунтування методологічних і методичних положень щодо державного регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у промисловому місті і вибору ефективних напрямів його соціально-економічного розвитку. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені у дисертаційній роботі, доповідалися і одержали позитивну оцінку на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління у 2000-2004 рр., ІІІ Міжнародній науковій конференції молодих вчених-економістів “Економіка третього тисячоліття” (м. Донецьк, 2000 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Ялта, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління у трансформаційному періоді” (м. Донецьк, 2001 р.).
Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження опубліковані у 11 роботах, з яких 4 статті - у наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць і 2 публікації - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,5 друк.арк., з яких автору належать 4,8 друк.арк.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 192 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 19 рисунків і 14 таблиць, список використаних джерел з 157 найменувань на 18 сторінках і 3 додатки на 3 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 1. Теоретичні основи регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста. На основі аналізу теоретичних засад територіального управління, висвітлених в літературі, встановлено, що сучасна модель інноваційного розвитку території передбачає системну інтеграцію науково-технічної сфери до процесів економічного і соціального розвитку суспільства. Така інтеграція означає формування системи інститутів, які створюють стимули для генерування стійкого потоку ефективних нововведень, здатних створювати нові ринки наукомісткої продукції і послуг, і завоювати традиційні.
Показано, що інноваційна діяльність в Україні характеризується різким розходженням між високим потенціалом для інновацій і вкрай низькими результуючими економічними показниками інноваційної діяльності. Виходячи з цього, позитивні зміни в економіці передбачають розробку довгострокової загальнонаціональної інноваційно-інвестиційної стратегії, створення цілісної нормативно-правової бази регулювання основних параметрів інноваційно-інвестиційного процесу, конкретних механізмів інвестиційної підтримки ключових секторів суспільного виробництва. Формування селективної інвестиційної політики має відбуватися на основі визначення основних пріоритетів довгострокової інвестиційної стратегії, узгодженої з основними напрямами активізації інноваційних процесів.
Вибір пріоритетів інноваційно-інвестиційного розвитку конкретної території здійснюється на основі моніторингу її стану і специфічних соціально-економічних рис і тенденцій, що його зумовлюють. У роботі показано, що висока ступінь урбанізації території України, особливості промислового розвитку і розселення, наявної ринкової інфраструктури, населення, а також прогнозування і планування територіального розвитку зумовлюють необхідність виділення великих промислових міст в окрему категорію територій, що потребують формування специфічних підходів, механізмів, форм і методів державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку у межах їх функціонування.
Аналіз показників соціально-економічного розвитку міста і його адміністративно-територіальних одиниць (районів) дозволяє зробити висновок про значні розбіжності стану соціальної інфраструктури і рівня та якості надання соціальних послуг населенню міських адміністративних районів, які значною мірою зумовлені різною інтенсивністю протікання інноваційно-інвестиційних процесів на рівні адміністративно-територіальних одиниць міста (рис1).
Рис. 1. Соціально-економічні показники розвитку адміністративно-територіальних одиниць (районів) м. Донецька, %
(райони: 1 - Київський; 2 –Ворошиловський; 3 –Ленінський; 4 –Калінінський; 5 –Кіровський; 6 –Петровський; 7 –Пролетарський; 8 –Куйбишевський; 9 –Будьонівський)
При цьому аналіз інвестиційного портфелю міста (кількості зареєстрованих інвестиційних проектів) дає підстави стверджувати, що він фактично не співвідноситься з фінансовими результатами діяльності суб’єктів адміністративно-територіальних одиниць (рис. 2.).
Рис. 2. Фінансові результати діяльності суб’єктів адміністративно-територіальних одиниць (районів) м. Донецька за 2003 р., млн. грн.
(райони: 1 - Київський; 2 –Ворошиловський;3 –Ленінський; 4 –Калінінський; 5 –Кіровський; 6 –Петровський; 7 –Пролетарський;8 –Куйбишевський; 9 –Будьонівский)
На підставі дослідження основних функцій, форм і методів державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста доведено, що його інноваційна та інвестиційна складові представляють собою окремі функціональні області, неузгодженість яких не дозволяє створити єдиний інноваційно-інвестиційний простір економічної діяльності. Тому виникає необхідність введення поняття і формування муніципальної інвестиційної політики на основі визначення пріоритетних напрямів інвестування у господарський комплекс міста на засадах інноваційної спрямованості його розвитку. При цьому збагачення соціального змісту управління соціально-економічним розвитком території (міста), сучасні вимоги підвищення рівня адаптації виробництва до соціальних змін з метою більш повного задоволення потреб і запитів населення території потребує застосування нових підходів, здатних забезпечити баланс інтересів окремих виробників, споживачів і суспільства в цілому. У якості такої специфічної функції соціального управління, особливого виду планової діяльності, специфічного інструменту соціалізації управління може виступати соціально-орієнтований маркетинг. Перехід до соціально-орієнтованої концепції маркетингу дозволяє забезпечити посилення соціального контролю за економічним розвитком території, зближення рівнів якості життя населення окремих адміністративно-територіальних одиниць, підвищення ефективності використання економічного потенціалу території.
Розділ 2. Методичні основи регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста. В дисертаційній роботі на основі дослідження впливу життєвого циклу інноваційного товару на фази розвитку підприємства, економічної сутності інвестицій як джерела інноваційного розвитку підприємств і територій показано, що основою інтенсивного розвитку техніко-економічної системи будь-якого рівня виступає комплексне використання усіх фундаментальних факторів суспільного прогресу, ключове місце серед яких посідає наука, нові знання і технології. При цьому на перший план виступає задача максимального збалансування розміру і видів наявних інвестиційних ресурсів для реалізації потенціальних можливостей об’єкта до створення і реалізації інновацій. Здатність підприємства чи території на основі інноваційного розвитку досягти встановлених показників економічного стану при здійсненні інвестиційних вкладень певного розміру і виду визначається його інноваційно-інвестиційним потенціалом.
Дослідження і узагальнення існуючих методик визначення і обчислення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства і території показало, що традиційна система показників включає характеристики структури і стану основних фондів, товарно-матеріальних ресурсів, рівня науково-технічного прогресу, трудового потенціалу і системи управління, однак не враховує здатності потенційного реципієнта інвестицій до ефективного застосування ринкових інструментів і важелів господарювання, рівня розвитку маркетингу на території. На основі теоретичних і економіко-статистичних досліджень розроблено методику оцінки рівня розвитку маркетингу на території (підприємстві), шляхом кількісного визначення характеристик об’єкта за напрямками:
- повнота здійснення маркетингових задач;
- позиції служби маркетингу;
- служби, що керуються рекомендаціями маркетингового підрозділу;
- професійний рівень працівників служби маркетингу;
- спрямування витрат на маркетинг;
- метод фінансування служби маркетингу;
- здатність оцінювати наслідки маркетингових рішень;
- рівень маркетингової орієнтації.
Рівень виконання кожного із запропонованих напрямків оцінюється по п'ятибальній шкалі.
Узагальнена характеристика рівня розвитку маркетингу на території (підприємстві) розраховується за формулою:
,
де Хі - показник характеристики окремого напрямку маркетингу.
Чисельне значення синтетичного показника інноваційно-інвестиційного потенціалу (ІІП) підприємства і території розраховується як площа пелюсткової діаграми, утвореної окремими показниками ІІП, розрахована за формулою трикутників.
ІПП=0,433(Повф*Птмр+Птмр*Пнтп+Пнтп*Птп+Птп*Псу+Псу*Псрм+Псрм*Повф),
Де:
Повф - показник стану основних виробничих фондів підприємства;
Пнтп - показник рівня науково-технічного потенціалу на підприємстві;
Птп - показник трудового потенціалу;
Псу - показник рівня і якості системи управління;
Птмр - показник товарно-матеріальних ресурсів;
Псрм - показник рівня розвитку маркетингу на підприємстві.
Дослідження теоретичних засад і практики державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку на рівні території (міста) дозволило визначити цільові пріоритети усіх учасників територіального інноваційно-інвестиційного процесу.
На основі дослідження методів проектного аналізу виділено критерії оцінки інноваціно-інвестиційних проектів на стадіях концепції, розробки і відбору, до яких віднесено показники: економічні; соціальні; фінансові; впливу на бюджет; додаткових ефектів від реалізації; часові критерії; невизначеності і ризикованості проекту; кваліфікації учасників проекту; характеристики діючого підприємства (у тому числі, інноваційно-інвестиційний потенціал); ринкові; маркетингової орієнтації продукції.
Методика аналізу інноваційних проектів за запропонованою системою показників апробована на прикладі ЗАТ “Група “Норд”.
Встановлено, що у довгостроковому періоді усі сукупні ресурси інновації можуть бути представлені у вигляді потоків, що існують на деякому часовому інтервалі і вимірюються за певний проміжок часу. Ресурси, які залучаються до процесу здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності на рівні підприємства і території, об’єктивно зводяться до п’яти видів: трудові, природні, інформаційні, інвестиційні, організаційно-управлінські. Учасниками інноваційно-інвестиційного процесу на будь-якому рівні техніко-економічної системи мають бути визнані: держава; НДІ, ВНЗ, наукові організації; інноватор; інвестор; підприємство; органи місцевого самоврядування. В роботі визначено загальні особливості системи інноваційних комунікацій підприємства і території:
- цілісність сукупності економічних взаємин суб’єктів інновації;
- наявність зв’язків, які визначають інтегративні якості системи;
- впорядкованість комунікацій між суб’єктами інновації.
Виділені якості комунікацій проявляються завжди, коли вони наповнені інноваційними потоками, які мають певну цільову спрямованість і динаміку, на основі чого розроблено схему взаємодії учасників інноваційно-інвестиційного процесу на стадіях життєвого циклу інновації (рис. 3).
Обґрунтовано необхідність організації практичної діяльності з ефективного управління сукупністю матеріальних, фінансових, інформаційних, організаційних і кадрових ресурсів на засадах застосування логістичних принципів формування територіальних інноваційно-інвестиційних процесів.
Визначено основні характеристики логістичної системи територіального управління інноваційно-інвестиційною діяльністю: системність; раціональність; комплексність; конкретність; наукова обґрунтованість; надійність.
Розділ 3. Удосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста. В роботі на основі дослідження інноваційно-інвестиційних аспектів державного регулювання територіального розвитку виділено основні етапи формування муніципальної інвестиційної стратегії:
|
Учасники |
Стадії й етапи життєвого циклу інновації |
|
Зародження інновації |
Створення нововведення |
Комерціалізація нововведення |
Соціально-економічні наслідки |
|
Фундаментальні дослідження |
Народження ідеї інновації |
Дослідження |
Розробка |
Патентування |
Створення досвідченого зразка |
Активний пошук ринку |
Освоєння виробництва |
Виробництво |
Просування нового товару на ринок |
Оцінка споживача |
Вплив на економіку регіону |
|
|
Держава |
||||||||||||
|
НДІ, ВНЗ, наукові організації |
|
Інноватор |
||||||||||||
|
Інвестор |
||||||||||||
|
Підприємство |
|
Органи місцевого самоврядування |
Дії в інноваційному процесі
Комунікаційні взаємодії
Рис. 3 . Схема взаємодії учасників інноваційно-інвестиційного процесу на стадіях життєвого циклу інновації
- визначення конкретних об’єктів регулювання і цілей трансформації їх стану;
- виявлення факторів, що піддаються управлінському впливу;
- вибір методів впливу на фактори управління;
- визначення сукупності необхідних ресурсів управління.
Процес створення муніципальної інвестиційної стратегії потребує створення критеріїв, у якості яких запропоновано досягнення стійкої позитивної динаміки розвитку міста за показниками:
- темпів росту інвестицій;
- підвищення ефективності структури виробництва і споживання;
- підвищення ефективності господарських зв’язків на ринку товарів, послуг, капіталу, зниження фінансового ризику в економіці міста;
- динаміки зростання доходної частини міського бюджету;
- динаміки зростання заробітної платні;
- динаміки зростання зайнятості населення;
- динаміки фізичного споживання на душу населення;
- динаміки доходу на душу населення.
Ступінь узгодженості критеріїв і факторів регулювання оцінюється шляхом співставлення планових і фактично досягнутих соціально-економічних показників міста, забезпечених мобілізацією цих факторів.
На основі виділення стратегічних моделей розвитку територіального утворення обґрунтовано основні напрями інноваційно-інвестиційної політики у муніципальному управлінні відповідно до кожної моделі:
- модель стійкого розвитку –комплекс використання сировини і матеріалів; безвідходне виробництво; реалізація замкнених циклів виробництва; реалізація критичних технологій; реалізація ноу-хау;
- модель інтенсивного розвитку –реалізація комплексних ресурсо- і енергозберігаючих технологій; збільшення обсягів товарів для населення; збільшення обсягів експорту; реалізація програм соціально-економічного розвитку;
- інтеграційного розвитку –участь у діяльності транснаціональних структур; регулювання діяльності національних структур; створення холдингів, концернів, фінансово-промислових груп тощо; формування інтеграційних структур;
- диверсифікація –створення нових видів продукції; вихід на нові ринки збуту; створення спільних підприємств.
Сформовано систему забезпечення стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку міста, яка включає складові:
- методичного і організаційного забезпечення: створення і розвиток системи бізнес-інкубаторів; формування міського венчурного фонду; створення умов для виникнення і функціонування нового бізнесу;
- інформаційного забезпечення: створення сучасних систем і каналів комунікацій; створення науково-аналітичного підрозділу;
- нормативно-правового забезпечення;
- інвестиційного забезпечення.
За результатами дослідження інноваційної діяльності та інвестиційної активності підприємств міста за розробленою автором методикою обчислено кількісні показники інноваційно-інвестиційного потенціалу адміністративних районів міста (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристики окремих складових і інтегрального показника інноваційно-інвестиційного потенціалу адміністративних районів м. Донецька
|
Адміністративний район |
Складові інноваційно-інвестиційного потенціалу, бал. |
У % до міста |
|
Повф |
Пнтп |
Птп |
Псу |
Птмр |
Псрм |
ІІП |
||
|
Будьоновський |
3,1 |
,3 |
,0 |
2,8 |
,1 |
,8 |
,17 |
,9 |
|
Ворошиловський |
4,2 |
,4 |
,0 |
,8 |
,9 |
,9 |
,41 |
,4 |
|
Калінінський |
3,6 |
,7 |
,3 |
,5 |
,6 |
,1 |
,56 |
,6 |
|
Київський |
4,0 |
,3 |
,6 |
,0 |
,7 |
,8 |
,23 |
,5 |
|
Кіровський |
3,7 |
,1 |
,6 |
,3 |
,6 |
,6 |
,01 |
,5 |
|
Куйбишевський |
3,3 |
,0 |
,0 |
,1 |
,4 |
,4 |
,09 |
,4 |
|
Ленінський |
5,0 |
,0 |
,5 |
,7 |
,0 |
,0 |
,55 |
,8 |
|
Петровський |
3,0 |
,0 |
,3 |
,8 |
,0 |
,2 |
,66 |
,9 |
|
Пролетарський |
2,8 |
,8 |
,7 |
,3 |
,8 |
,3 |
,39 |
,1 |
|
По місту* |
3,63 |
,73 |
,89 |
,03 |
,46 |
,12 |
,15 |
,4 |
* Середньозважена величина за показниками усіх районів міста.
d1 - ()
cf
ca
cf
c0
2. Тема 1. Сутність і особливості планування на підприємстві Об~єкт планування на підприємстві
3. Ресурс Номинация конкурса- Организация праздников и мероприятий в средних учебных заведениях
4. прежний владелец и паспорт серия выдан
5. Архивная практика
6. Макротурбулентные структуры в крупномасштабных потоках жидкости
7. Fondul Evreiesc l Moldovei ~nregistrt~ l 10 februrie 2011
8. Кавказского социального института Рецензенты- Зав
9. лекциях по работе в системе 1С-Предприятие 8
10. Вредное влияние компьютера на здоровье человека
11. Знакомство с Windows XP
12. і Пластикалы~ облыс айма~ында~ы ~атты денелерді~ деформациялануы мен кернеу
13. Общей газеты по Украине
14. ТЕМАТИЧЕСКИЙ ПЛАН по дисциплине Деньги
15. Хитроу 2 день В 0715 утра будет организован трансфер от отеля до Аэропорта Хитро
16. тема Биогеоценоз система включающая сообщество живых организмов и тесно связанную с ним совокупность
17. Страхование строительства
18. Танцевально-обрядовая культура мордовского народа
19. Понятие функции нескольких переменных Определение
20. 1затаривание 2распасовка 3хранение товаров на складаххолодильниках 4 информационное обеспечение продвиже