Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім. М. В. ЛИСЕНКА
ЛАСТОВЕЦЬКА-СОЛАНСЬКА Зоряна Миколаївна
УДК 78.01:17.022.1:008](477Ук)
МУЗИЧНІ ЦІННОСТІ ТА ПОТРЕБИ
В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ КОНТИНУУМІ
УКРАЇНИ
17.00.01 –Теорія та історія культури
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка Міністерства культури і туризму України.
Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор
КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна
Львівська національна музична академія
імені М. В. Лисенка (м. Львів),
завідувач кафедри історії музики
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
ГУМЕНЮК Тетяна Костянтинівна
Національна музична академія України
імені П. І. Чайковського (м. Київ)
проректор з навчальної роботи,
професор кафедри історії та теорії культури
кандидат мистецтвознавства
ШВЕД Михайло Богданович
головний спеціаліст
відділу аналізу і прогнозування
соціокультурного розвитку регіонів
Міністерства культури і туризму України
Захист відбудеться “” грудня 2007 року о .00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка за адресою:
м. Львів, вул. Нижанківського, 5, 2-й поверх, Малий зал.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка за адресою:
м. Львів, вул. Нижанківського, 5.
Автореферат розіслано “”листопада 2007 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, О. Т. Катрич
кандидат мистецтвознавства,
доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність обраної теми. Сучасна доба висуває ряд проблем функціонування культури в суспільстві, в тому числі пов’язаних із розповсюдженням музики. В теперішньому гіперінформативному просторі істотно змінюється сама ситуація поширення і рецепції музики, що виявляється у взаємодії двох полярних тенденцій: з одного боку, це тяжіння до глобалізації музичної інформації, а з другого –актуалізація потреби в питомому, генетично закоріненому інтонаційному континуумі. При об’єктивно сформованій глибинній музичній ментальності, наявності багатої пісенної спадщини, спостерігається реальна перевага низькопробної продукції в ЗМІ, відсутність продуманої культурної політики як на загальноукраїнському, так і на регіональному рівні.
Реалізація мистецького потенціалу особистості детермінується її ціннісними преференціями. Однак, поки що не склалось системне уявлення про становлення і розвиток музичних потреб і запитів особистості, їх трансформації на новому етапі розвитку українського суспільства. Проблемам музичних цінностей та орієнтацій досі не приділялося достатньо уваги. Тож актуальність пропонованого дисертаційного дослідження обумовлена сучасним культурним буттям. Відсутність продуманої бази вивчення музичних цінностей, смаків, інтересів і потреб у вітчизняному соціумі спричинила необхідність їх глибшого дослідження та висвітлення.
Важливість даного дослідження зумовлюється ще й відсутністю музичних програм належного рівня у ЗМІ, з яких практично зникла серйозна музика. У таких умовах особливої актуальності набуває дослідження музичних запитів, потреб та інтересів на пострадянському етапі розвитку українського суспільства, який характеризується суттєвими соціальними, економічними, ідеологічними й політичними зрушеннями, що відбулися в українському суспільстві наприкінці ХХ –початку ХХІ ст. Особливо в ситуації постмодернізму, в якій суттєво змінилось сприйняття музики, коли основна увага у відомій тріаді “композитор –виконавець –слухач”змістилася в бік третьої ланки –слухача. Про переорієнтацію з композитороцентричного дослідницького спрямування в музичній науці на початку нового тисячоліття в бік реципієнта наголошується у працях ряду сучасних українських музикознавців.
Соціокультурологічні та національно-історичні дослідження є одним з актуальних питань сучасного музикознавства. Істотними постають проблеми вивчення зв’язків музики і суспільства, музики і нації, музики і регіонів, які включають також з’ясування соціоекономічних умов існування музикантів, визначення перспективності цієї професії, її ролі та функції в суспільстві, що збуджує ряд інтригуючих питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка та відповідає темі № 7 “Сучасна українська музика: соціокультурні аспекти дослідження”перспективного тематичного плану науково-дослідницької роботи ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради ЛНМА ім. М. В. Лисенка (протокол № 3 від 24 листопада 2004 р.).
Метою дисертаційної роботи є осмислення онтологічної сутності аксіологічних категорій в музикознавстві та соціології задля визначення соціокультурних функцій музики в сучасному культурному континуумі України.
Відповідно до поставленої мети, було визначено наступні завдання:
Об’єктом дисертаційної роботи є функціонування музики в сучасному культурному середовищі України.
Предмет дослідження –процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, інтересів та потреб в сучасному українському суспільстві.
Методологічна база. Для розв’язання поставлених завдань обрано комплексний системний підхід. Серед методів досліджень застосовано: музикознавчий –для аналізу творчості українських композиторів другої половини ХХ ст., аксіоматичний –для побудови наукової теорії, гіпотезу та припущення –для осмислення фактичного матеріалу, перевірки отриманих результатів та їх уточнення, історичний –для дослідження виникнення, розвитку і формування описуваних процесів та виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків і закономірностей, системний підхід –для комплексного опрацювання музикознавчої, культурологічної, філософської, соціологічної та довідкової літератури, аналіз і синтез –для дослідження властивостей і відношень предмету, метод моделювання –на прикладі запропонованої ідеальної моделі суспільних функцій музики, перенесеної на дані емпіричного дослідження. Використано такі методи емпіричного дослідження: спостереження –для систематичного вивчення об’єкта, порівняння –для встановлення подібності та відмінностей досліджуваних явищ, експеримент –для перевірки правильності теоретичних побудов проведено роздаткове анкетування студентів вищих навчальних закладів України та статистично опрацьовано отримані дані.
Теоретичну базу дослідженнястановлять праці з питання ролі та функцій музичного мистецтва в сучасному суспільстві (Й. Кресанека, Н. Харнонкурта, С. Павлишин, С. Шипа, Л.Кияновської та ін.). Важливим джерелом були дослідження В. Яніва, М. Костомарова, М. Шлемкевича, С. Кримського С. Людкевича, О. Бенч-Шокало, Л. Кияновської, В. Шейка, В. Шаяна, В. Ващенюка, Я. Якубяка, С. Гатальської, Л. Сокурянської, О. Кислової та ін., присвячені культурно-історичним умовам формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні, а також беруться до уваги міркування з цього приводу М. Колесси, Г. Ващенка, Б.-І. Антонича. Концептотворчими для аналізу ціннісного підходу в музиці стали узагальнення Т. Чередниченко та ін., при дослідженні глобалізаційних процесів у ситуації постмодернізму визначальними виявились праці О. Шпенглера, Х. Ортеґи-і-Ґассета, К. Ясперса, Ж. Бодрійяра, Ф. Ліотара, П. Сорокіна, комплексні розробки Т. Гуменюк, Б. Сюти, І. Чернової, С. Удовіка, О. Тарасової, В. Попова, В. Лук’янця, О. Соболя та ін. Особливу вагомість мала методологічна база наукових праць, присвячена аксіологічним проблемам соціології Ф. Знанецького, У. Томаса, К. Клакхона, Т. Парсонса, М. Вебера, Е. Дюркгейма, Ф. Адлера, Р. Інглехарта, М. Рокіча, Ш. Шварца, А. Маслоу, А. Здравомислова, В. Ядова, А. Ручки, Є. Головахи, В. Танчера, А. Маковецькиого, Н. Черниш та ін.; висвітленню окремих аспектів музичної соціології Т. Адорно, К. Бляукопфа, С. Ерліха, Д. Кадвелла, Р. Фіннеган, П. Олівера, Я. Спінка, І. Супічіча, Б. Шеффера, Р. Інґардена, З. Лісси, А. Сохора, О. Бурліної, О. Фарбштейна, В. Фоміна, Л. Кадцина, Ю. Капустіна, О. Костюка, Б. Слющинського, О. Семашка, С. Грици, Л. Черкашиної та ін.
Наукова новизна дослідження. У дисертації вперше дається визначення категорії музичної цінності, інтересу і потреби в ракурсі музикознавчого й соціологічного вчення, з’ясовуються соціокультурні функції музики в сучасному духовному просторі України на межі тисячоліть, охарактеризовано специфіку сучасної молодіжної слухацької аудиторії на основі проведеного соціологічного анкетування, пропонуються конкретні рекомендації для застосування соціологічного аналізу сучасного музичного життя, виявлено тенденції розвитку вітчизняної музичної соціології.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 2004-2007 рр., який окреслює якісно новий етап розвитку українського суспільства, пов'язаний із глобалізацією, зміною суспільної свідомості, ціннісних орієнтацій та стрімким розвитком інформаційних технологій.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертації можна застосовувати при укладанні навчальних програм з музичної соціології, музичної психології, культурології, у міждисциплінарних семінарах і колоквіумах з спорідненої тематики, для розробки культурної стратегії окремих міст та регіонів, у практичній роботі викладачів і студентів різних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження відбувалась в обговореннях на засіданні кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Основні теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження були винесені у формі доповідей на міжнародні конференції “Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів”(Київ, 2004), “Молодіжна політика: проблеми і перспективи”(Дрогобич, 2004), “Людина і музика”(Львів, 2005), ювілейній конференції, присвяченій 250-річчю від дня народження В.А. Моцарта “В.А. Моцарт: погляд з ХХІ століття”(Львів, 2006); всеукраїнські конференції: “Молоді музикознавці України”(Київ, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006), “Музичне мистецтво: проблеми сучасності”(Київ, 2005), “Музикознавчі студії –”(Львів, 2005), “Музикознавчі студії –”(Львів, 2007), “Духовна культура України: традиції і сучасність”(Київ, 2007); студентські наукові конференції “Музика Тисячоліття”(Львів, 2000, 2001); і міжвузівські науково-практичні конференції “Українські композитори –дітям”(Дрогобич, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано сім статей у збірках, шість з яких затверджені ВАКом України.
Структура дисертації. Пропонована дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 288 позицій та додатків на 20 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок (основного тексту –сторінок).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету і завдання роботи, висвітлено в цілому об’єкт і предмет, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, її практичне значення, подано відомості щодо апробації результатів роботи та впровадження у практику основних її положень.
Розділ І Загальнотеоретичні засади формування цінностей, потреб та інтересів. У п. 1.1. Ґенеза музично-соціологічної думки розглядається процес становлення різних напрямків музичної соціології як за кордоном, так і в Україні. Музика розглядається крізь призму соціальних завдань та функцій, які вона виконує на певному історичному етапі.
Подається ряд концептуальних позицій в загальному огляді досягнень західноєвропейської музичної соціології, як орієнтири у сферах дослідження, превалюючих в практичному застосуванні музичної науки. Привертає увагу відсутність звичного музикологічного аналізу (мелодики, гармонії, джерел тематизму, форми, тощо, які становлять квінтесенцію російських і українських музикознавчих досліджень). Натомість надзвичайно ретельно і дбайливо збирається весь фактаж: репертуар, програми, все, що входить в поняття музичної індустрії, музичного соціуму і звичаєвості. Виразна соціальна спрямованість накладає відбиток на трактування музичної творчості, виявляється дуже важливим чинником для її прогресу чи регресу практично на всіх стадіях суспільного розвитку, а соціальні форми буття музики в значній мірі обумовлюють природу сприйняття, поширення певних жанрів і форм музикування, також рівень та спрямованість виконавства.
В музикознавчій науці аксіологічна проблематика, в орбіту якої входить вивчення музичних цінностей, інтересів, потреб, смаків та запитів різних сегментів слухацької аудиторії, входить до компетенції музичної соціології, науки відносно молодої, яка є важливим розділом систематичного музикознавства.
На даний час виникає потреба отримання, аналізу і узагальнення емпіричного матеріалу, пов’язаного з формуванням музичних смаків та уподобань українського суспільства. Їх можна дослідити за допомогою різних методів соціологічного дослідження: інтерв’ю, голосування, тестування, спостереження, вербальної та звукової анкети, обговорення, шляхом аналізу музичних програм у ЗМІ тощо.
1.2. Аксіологічні категорії в структурі гуманітарних знань. Визначаються засадничі поняття цінності, ціннісних орієнтацій в гуманітарних науках, з’ясовуються відмінності у їхніх значеннях.
Кожна епоха та відповідна їй естетична домінанта приносила своє розуміння цінності. Особливо інтенсивно воно розроблялось в ХІХ ст. у межах самостійного розділу філософії –аксіології, який вивчає природу цінностей, їхні типи та взаємовідношення. Актуалізація ціннісного дискурсу на сучасному етапі детермінується потребою пізнання та осмислення нової соціокультурної реальності, яка характеризується кардинальною зміною культурної парадигми, деканонізацією попередніх ціннісних установок, аксіологічним плюралізмом.
Формування мотивів, установок на певні види музичних уподобань особистості відбувається поступово. Проблема музичної цінності є однією з найменш опрацьованих. Вивчення впливу ціннісних орієнтацій на формування мистецьких запитів особистості дозволяє визначити міру їх входження у цілісну систему способу життя, а також сформувати понятійний апарат музичного соціологічного дослідження, яке б адекватно відбивало реальні потреби особистості у сфері мистецтва загалом. У цьому ракурсі варто відштовхнутись від нормативного характеру цінностей (за І. Кантом), розглядати їх у тісному зв’язку з традиціями, як захисне ядро культури (В. Андрущенко, М. Горлач, З. Лісса), інтегральну ланку суспільного організму (Т. Парсонс). Особливо враховується відносний характер вартостей (Н. Черниш), їх змінний динамічний характер, а звідси можливість для коригування і подальшої трансформації ціннісної основи, яка набуває еталонного статусу (К. Шамлян).
Пропонується власна дефініція цінності в музиці, що визначається як поглиблений інтерес слухача до того чи іншого музичного явища, яке набуває для нього важливого змісту і здатне вплинути на ставлення до відображення реального і духовного світу в його художній ієрархії.
1.3. Термінологія та філософсько-історичні концепції потреб та інтересів. Розглядаються категорії потреб, запитів та інтересів в ракурсі різних дисциплін. Зазначено, що поки відсутня єдина позиція стосовно їх предметного змісту, деякі автори ототожнюють ці поняття.
Незважаючи на те, що однією з найбільш опрацьованих в гуманітарних науках є проблема суб’єктивних детермінант соціальної поведінки особистості, до яких належать потреби та інтереси, питання музичних потреб, типології слухацьких інтересів на сучасному етапі розвитку суспільства розглянуті менш ґрунтовно. Хоча специфіку появи та реалізації музично-естетичних інтересів свого часу досліджували як західні вчені (Р. Арвідсон, В. Твіттенгоф, К. Рейнольдс), так і радянські науковці (О.Я. Бурліна, С.П. Кудрявцева, Є.С. Чугунова, А.І. Бурова, В.С. Цукерман та ін.).
Музичні потреби належать до вищих художніх потреб особистості. Вони виникають через брак певних музичних вражень і виступають важливим моментом у реалізації її естетичного й духовного потенціалу, конкретизуються у формі тих чи інших соціальних функцій музики. На думку відомих психологів (А. Леонтьєва, Б. Теплова, Г. Костюка, В. М’ясищева), становлення інтересу до музики залежить від віку, досвіду сприйняття творів музичного мистецтва, соціально-демографічних особливостей, професії і т.д., часто інтерес до того чи іншого музичного явища може виникнути під впливом реклами, моди, суспільної думки тощо.
На основі існуючих пропонуються власні визначення музичної потреби як пріоритетів у виборі тих чи інших музичних творів для задоволення та компенсації певних індивідуальних вимог, а музичний інтерес дефініюється як внутрішня готовність індивідуума до знайомства з тим чи іншим музичним твором в очікуванні певних (позитивних) вражень від нього.
Розділ ІІ Особливості формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні. В п. 2.1. Культурно-історичні передумови розвитку проблеми висвітлюються в процесі осмислення як культурно-мистецьких, так і загальноісторичних реалій. З'ясовуються традиційні соціокультурні цінності, притаманні українцям, окреслюються константні риси української ментальності. Питомою рисою українців є вроджена музикальність, яскравий самопрояв у музичному мистецтві (Я. Ярема), “пісенна душа”як вияв української емоційності (М. Шлемкевич, М. Гоголь), тяжіння до колективного співу (Н. Кобрин), “міфо-релігійна свідомість”(О. Бенч), багаті фольклорні скарби (В. Шаян); для української ментальності характерна кордоцентричність, тобто самопізнання через “філософію серця”(О. Кульчицький, Б. Цимбалістий, С. Кримський та багато інших), самозаглибленість, толерантність, схильність до сенсуалізму (“розсіяно-сентиментальна вдача”за С. Людкевичем), естетизму (В. Янів), поетичність та мрійливість натури (М. Костомаров), сильне відчуття власного “я”, бажання зовнішнього самовияву (В. Янів), висока моральність (О. Бенч) тощо.
Загальновідомо, що мистецтво, як соціальний інститут, регулюється нормами, цінностями, традиціями і т.д., в яких втілені певні культурні парадигми. Вони передаються із покоління в покоління, утворюючи своєрідний культурний ареал, “ментальний інструментарій”(за М. Блоком і Л. Февром). Актуалізація понять, пов’язаних з культурною традицією, національною ідентичністю, вартостями певного етносу відбувається тоді, коли держава зазнає вагомих змін. Це спостерігається особливо зараз, коли відсутні чіткі духовні орієнтири та ідеали. Фольклорна традиція як “обличчя народу”(за Г. Ващенком) нині існує переважно в умовах родинних свят. В числі важливих творів сучасна молодь практично не називає народних пісень, а сімейні традиції щодо їх плекання і продовження значно послабилися.
При наявності багатої і тяглої української національної спадщини, при нуртуванні сильного творчого духу народу, на даний час констатується присутність низки негативних факторів у збереженні національної традиції. Виникає чимало об’єктивних історичних і соціальних чинників, як внутрішнього походження, так і зовнішнього (глобалізація, комерціалізація культурного буття, утворення американізованого ідеалу життя), котрі значно утруднюють ствердження аксіологічних парадигм, пов’язаних з естетикою національного музичного напрямку.
.2. Вплив соціального запиту на композиторську творчість. Соціальні цінності впливають на всі рівні існування музики в певному середовищі: на форми її буття, слухацьке сприйняття, на виконавську манеру, композиторську творчість тощо. Пропонується більш конкретизоване визначення сукупності очікувань, потреб, вимог, ціннісних установок соціального середовища як “соціального запиту”, який особливо координується з цінностями суспільного визнання й визначається партикулярними цінностями.
Практично кожен твір мистецтва поряд із значною часткою авторефлексії творця є соціально й історично детермінованим, несе певну мистецько-соціологічну інформацію. Виробляючи якусь образно-змістовну концепцію твору, композитор керується особистими імпульсами, але водночас він не може інтуїтивно не передбачати, який вплив справлятиме його твір на слухача. Подобатись публіці прагнуло багато композиторів в усі часи, відколи позиція композитора стала достатньо самостійною, а творча інвенція, здатність до реалізації оригінальних творчих ідей, увійшла в перелік “чеснот”музиканта-професіонала. Аналіз координації соціальних запитів із творчістю істотно допомагає зрозуміти сутність стилю композитора, його еволюцію, вибір жанрів, образів тощо.
Ескізно відзначено конкретні приклади інспірації композиторських задумів соціальними запитами середовища, в якому обертається митець. Основою для цього служать спостереження над діяльністю українських композиторів другої половини ХХ ст., яка характеризувалася занепадом традиційних духовних цінностей, викоріненням національних традицій, тотальною комуністичною ідеологізацією, появою під впливом офіційної доктрини великої кількості соціально заангажованих ура-патріотичних композицій. Зазначений період супроводжувався розквітом найбільш доступного та масового пісенного жанру, відгуком на “потреби режиму”стала поява в доробку композиторів великої кількості творів ідеологічного характеру, в тому числі музики до радянських кінофільмів, яку з тих чи інших причин створювали навіть провідні митці. Спостерігається, як в загальному суспільному бутті того періоду розчинялась творча особистість, нехтувалась індивідуальність митців, які не мали можливості вільного прояву композиторської фантазії. Водночас музичному вихованню надавалось широкого демократичного характеру, його значення не звужувалось до мистецтва, зрозумілого обраним одиницям. Лише після “хрущовської відлиги”у 60-х роках констатуються деякі зміни у суспільно-культурній ситуації, можливість відносно вільного вислову власного творчого єства, естетичних і аксіологічних переконань, що тривало недовго.
На нинішньому етапі мистецькі цінності успішно створюються на власному національному ґрунті, відбуваються пошуки творцями власного музичного слова як виразника національної ідеї (“пієтизм до народного”за Я. Якубяком), зросла вага суб’єктивного виразу, сучасна практика в ділянці музичної культури засвідчує яскравий і динамічний музичний поступ. Спостерігається відродження релігійної творчості, забороненої за атеїстичного режиму, а звідси поява на ниві національної музики численних сакральних композицій.
2.3. Соціокультурний контекст формування музичних потреб, запитів і цінностей в контексті процесів глобалізації. Аналізується вплив глобалізації на культурні процеси в Україні, встановлюється, якою мірою вона здатна трансформувати існуючі музичні вартості, якими є особливості інтеграції українського музичного мистецтва в світову культуру, визначаються як позитивний, так і негативний впливи.
Нині з’явилася можливість прилучитись до культурних традицій інших народів за допомогою Інтернету, мас-медіа, але в подальшому поряд із значним позитивним зарядом це може привести до часткового руйнування традиційних етнічних начал, більшого чи меншого нівелювання власної культури.
Констатується, що на сучасному етапі домінує модерністичний та постмодерністичний ціннісний дискурс, актуальними стають прагматичні цінності, пов’язані з високою матеріальною забезпеченістю, високоурбанізованим способом життя, формуються нові соціально-духовні потреби та уподобання. Поряд з виникненням нових культурних орієнтирів в українському музичному просторі простежується і певна нівеляція, деструкція смаків слухачів, зниження активності сприйняття, відчуження слухача від серйозної музики, з іншого боку –стандартизація музичних уподобань. Симулякром високого мистецтва з усіма його атрибутами виконавства, професійної репрезентації тощо починає виступати масове мистецтво.
Розділ ІІІ Аналіз музичних запитів і цінностей у студентському молодіжному середовищі України. У п. 3.1. Функції музичного мистецтва в соціальному середовищі простежується, як змінювалась роль музики в суспільстві, умови її побутування залежно від цілого комплексу соціально-історичних причин.
На основі вивчених джерел пропонується власна модель музичних потреб, запитів і цінностей, яка сприяла б знаходженню практичних суспільних виходів музичного мистецтва в соціокультурному житті. Вона виступає як гіпотетична для порівняння з практичними результатами експерименту. Міркується, що на даному історичному етапі музичне виховання мало б виконувати такі соціокультурні функції у становленні особистості: морально-виховну (сприяти становленню етичних засад і переконань особистості, вдосконалювати її духовний світ; А. Сохор назвав її “надфункцією”мистецтва загалом), яка включає в себе як складовий елемент також функцію катарсису; пізнавальну функцію (пізнання навколишнього світу і себе самого через специфічні форми музики, крізь призму високих духовних цінностей мистецтва); автокоригуючу функцію (сприяти розвитку творчих здібностей, підвищенню креативного потенціалу особистості, її самоактуалізації); репрезентативну функцію (усвідомлення престижності причетності до високої музичної культури, соціальної вагомості знання і відвідування музичних акцій найвищого рівня, в сучасних умовах це інколи сприймається представниками бізнесу та влади як елітарний PR-захід); терапевтичну функцію (за допомогою музики можна ефективно коректувати та врівноважувати психофізіологічний, емоційний стан людини, допомагати долати стреси, втому, депресію тощо); патріотичну функцію (чи функцію національної самоідентифікації –усвідомлення приналежності до історії і культури нації через її музичні надбання); суспільно-комунікативну функцію (як ефективний засіб об’єднання і спілкування людей (форми домашнього музикування, хори, оркестри тощо), музика сприяє соціалізації особистості, її інтеграції в суспільстві); розважальну функцію (коли музика задовольняє практичну потребу як засіб відпочинку та розрядки); комунікативна функція (музика як форма міжособистісного спілкування завдяки специфічній соціально-обумовленій та соціально-спрямованій природі музичної комунікації сприяє реалізації певних суспільних запитів); естетична функція(засобами музичного мистецтва задовольняються естетичні потреби слухачів, що сприяє розвитку їхньої художньої свідомості, гармонізації внутрішнього світу).
Неодмінною умовою доцільної структури музичних потреб, запитів і цінностей є пропорційність описаних вище функцій у суспільстві, насамперед щодо розвиваюче-виховних та розважальної функцій, причому остання, в ідеалі, не повинна виступати на перший план та витісняти інші.
.2. Експериментальне дослідження місця музичних цінностей в системі ціннісних орієнтацій молоді. Порівнюється умовну ідеальну модель потреб і запитів з реальною ситуацією музичних запитів і цінностей в студентському молодіжному середовищі України, яке характеризується порівняно високим освітнім і культурним рівнем. З цією метою було проведено експериментальне дослідження “Музичні інтереси молоді”. Спеціально обрано молодіжний прошарок, тому що він найбільш безпосередньо та неупереджено всотує музичну інформацію з навколишнього простору і на прикладі цього вікового періоду найпростіше простежити особливості музичної соціалізації. Основним методом одержання емпіричної інформації стало анкетне опитування. В експерименті 2004 р. взяли участь 804 особи з 12 навчальних закладів, а в 2007 р. – респондентів з 20 вузів України.
Морально-виховна функція–виражена не надто яскраво: лише 16 % сприймають музику як засіб самовираження, 33 % респондентів назвали музику внутрішньою необхідністю.
Пізнавальна функція –виражена відносно непогано, позаяк найбільше значення для студентів має інтелектуальне задоволення потреб через музику (29 %), понад 30 % вважають за потрібне слухати шедеври класичної музики. 75 % респондентів черпають інформацію про музику із ЗМІ.
Автокоригуюча функція –виражена більше, ніж морально-виховна: 23 % респондентів потребують музики для зняття стресу, сюди ж включені наведені дані про ставлення до музики як до внутрішньої необхідності. Репрезентативна функція виражена дуже слабко, всього 4 % сприймають відвідування музичних акцій як елемент престижу.
Терапевтична функція в дослідженні співпадає з автокоригуючою, оскільки реально відсутні кабінети музикотерапії, хоча подані відповіді сигналізують про актуалізацію потреби їх появи.
Патріотична функція виражена найслабше: народній музиці віддають перевагу найменше відсотків (7 %), українські композитори займають останнє місце в ряду відомих класичних композиторів, українська естрада опинилась на останньому місті проти західної і російської (24 % проти 41 % і 35 %). Яскраву реалізацію цієї функції засвідчила доленосна для новітньої української історії “Помаранчева”революція, коли музичне мистецтво опинилось у вирі суспільно-історичних зрушень, виразно реагуючи на зміни навколо.
Суспільно –комунікативна функціявиражена доволі слабко: незначний відсоток респондентів постійно відвідує концерти і музичні акції, на запитання про участь в музичних колективах (інформація про себе на закінчення анкети) більшість відповіла, що брала участь лише в школі (хор, гуртки, музична школа тощо). На даний час в них бере участь не більше 2– % респондентів. Водночас простежується прямий зв’язок участі батьків в музичних колективах, їх музичної освіти (навіть початкової) на музичне виховання дітей.
Комунікативна функція(музика як форма міжособистісного спілкування, наближена до розважальної, а не громадянської, як попередня), є вельми популярною: 55 % респондентів полюбляють слухати музику в гарній компанії і віддають цьому виду сприйняття перевагу над іншими.
Розважальна функціявиявиласьоднією з найактуальніших: 27 % визначили розвагу як основну особисту потребу, яку задовольняє музика, опосередковано про це ж свідчить і відповідь на попереднє запитання. Констатується високий ранг естрадної музики в системі запитів сучасної молоді (42 %), вирішальний вплив ЗМІ (20 %) у формах і способах спілкування із звуковим мистецтвом.
Естетична функція в керунку класичної музики виражена достатньо слабко. Хоча той факт, що домінуючою виявилась розважальна функція музики і пріоритет отримала популярна музика, свідчить про те, що слухачі задовольняються в першу чергу естетичним аспектом цієї музики, шукаючи в ній лише ““прекрасне”, яке лестить нашим вухам”(за Н. Харнонкуртом).
Як показали результати соціологічного дослідження, з точки зору доцільності застосування музики в суспільстві, оптимальної самореалізації особистості, –структура сучасного музичного життя відповідає ідеальній моделі приблизно на 27 – %.
В опитуванні незаперечну першість отримали композитори класики (Й.С. Бах – %, Л. Бетховен – %, В.А. Моцарт – %). Респонденти вказували їх, тому що творчість цих композиторів хрестоматійно вивчається в школах на уроках музики. З іншого боку, уривки з їхніх творів часто звучать в утилітарному вжитку (як музичний супровід у рекламах, у якості рінґтону на мобільних телефонах тощо).
Проведене соціологічне дослідження дозволяє стверджувати, що визначальним “ядром”аудиторії концертів класичної музики є гуманітарна інтелектуальна “підростаюча еліта”, основною характеристикою якої є пізнавально-мистецька потреба. Основна ж частина молодіжної аудиторії віддає перевагу естрадно-розважальній музиці, “усереднено-глобалізованому західному е-музичному продуктові”(за Б. Сютою).
Дані емпіричного дослідження засвідчили, що коефіцієнт корисної дії системи музичних інституцій є незначним у формуванні доцільних з точки зору ідеальної моделі музичних потреб, запитів і цінностей.
3.3. Перспективи застосування соціологічного аналізу музичного життя в Україні (практичний аспект). Активний розвиток музичної соціології міг би забезпечити більш точні та глибші уявлення про сучасне музичне життя. Ці знання могли б знадобитися при розв’язанні проблем планування і управління музичною освітою. У пошуку власної автентичності музична соціологія в Україні потребує вироблення власної методологічної бази, новітнього понятійно-категоріального апарату.
В сучасній музичній термінології все частіше залучаються дефініції зі сфери комерції: паблік-рілейшенз, промоутер, промоушен та ін., а також маркетинг, менеджмент тощо. У вітчизняній науці натомість практично відсутні дослідження, які заторкують проблеми поширення музичної продукції на ринку культурних товарів і послуг. Комерціалізація приводить до того, що цілеспрямовано здійснюється гомогенізація слухачів шляхом нав’язування стандартизованої музичної продукції, перетворення їх в “єдиного типу людську особистість”(за А. Хаузером).
В теперішніх ринкових умовах запити публіки значною мірою створюють і формують пропозицію музиканта, тому це вимагає від останнього пошуків засобів адаптації до нинішньої культурної ситуації. Нові соціокультурні реалії вимагають від академічних музикантів для популяризації своєї творчості застосування нових підходів.
Варто було б створити спеціальний координуючий центр при Інституті соціології чи інших закладах, готувати кваліфікованих музичних соціологів, проводити семінари та конференції для з’ясування проблем, методів і результатів дослідження масових музичних смаків, потреб суспільства у певній музиці тощо. Корисно було б зробити і широкомасштабний всеукраїнський зріз музичних інтересів і запитів, бо те, що пропонує, а радше нав’язує мас-медіа, дуже часто далеке від реальних уподобань слухачів.
Висновки. Практика функціонування класичного музичного мистецтва в суспільстві за умов нової культурної парадигми, у навколишньому гіперінформативному соціокультурному просторі супроводжується значним зниженням інтересу в пересічного слухача до класичної музики, її витісненням пластом розважальної популярної музики. Значною мірою це відбувається під впливом ЗМІ, які шляхом масового тиражування пропагують виключно популярну розважальну музику, створюючи орієнтацію на фактор її моди та соціальний престиж, а також через брак адекватного музичного-естетичного виховання. В такій ситуації спостерігається ескалація поверхових шлягерів естрадної музики, мінімальна зацікавленість іншими музичними стилями і напрямками, стереотипізація музичної свідомості. Водночас констатуються суттєві зміни в курсах викладання музики в школах.
Класичному музичному мистецтву необхідна фінансова підтримка, більша популяризація у мас-медіа, бюджетні асигнування з боку держави і різноманітних фондів. Відстоюється позиція, що музичне виховання повинне стати важливою частиною національної культурної політики, при формуванні музичних смаків необхідно орієнтуватись на традиції, актуалізовувати та культивувати історично складені культурні цінності, сприяти усвідомленню їх соціальної, культурної та охоронної значимості, а не слідувати безликій моді, котра переважно позбавлена цінності індивідуального.
Простежуються ознаки девальвації, деформації культурних цінностей в окремих верствах стратифікованого українського суспільства, що відбувається під впливом широкомасштабних глобалізаційних процесів, зменшення ролі традиційних соціокультурних парадигм, швидкої зміни пульсу та динаміки соціального життя. На підставі аналізу отриманих результатів виявлено, що в основної частини публіки домінує зниження художніх потреб, орієнтація на західну масову індустрію (вестернізація), втрата інтересу до вітчизняного фольклору, слабке знайомство з творчим спадком українських та зарубіжних композиторів.
Взірці елітарної культури, які формують і примножують національні надбання, неспроможні конкурувати з продуктами стандартизованої масової культури, яка купується і “споживається”широкими верствами населення. Любителі естрадної музики кількісно є більш численними, на відміну від поціновувачів академічного музичного мистецтва.
В результаті експерименту доведено, що спостерігається гіпертрофія насамперед розважально-гедоністичної функції музичного мистецтва, на відміну від морально-виховної чи пізнавальної, а звідси обмежуються духовні потреби особистості, які виступають квінтесенцією культури загалом. В такій атмосфері постають проблеми з утвердженням духовних цінностей, національно-конотованого світоглядного змісту.
Незважаючи на несприятливі соціальні обставини формування музичних запитів і потреб, відсутність спрямованості на етично-виховну роль музики в ЗМІ, генеральну позитивну роль у цій ситуації можуть відіграти особистості педагогів та вихователів. На даному етапі це видається оптимальним шляхом соціальної переорієнтації ролі музики в українському суспільстві.
Таким чином, варто впровадити і реалізувати в розмаїтих формах мистецького буття українські музично –соціологічні дослідження як теоретичного, так і суто практичного спрямування, які сприяли б належній популяризації існуючих шедеврів української музичної культури минулого і сучасності та інспірували б появу нових.
У Додатку наведено взірець анкети опитування, проведеного у 2004 і 2007 рр. серед студентів вищих навчальних закладів України та висвітлено його результати.
Основні положення дисертації викладено в
таких публікаціях:
АНОТАЦІЯ
Ластовецька-Соланська З.М. Музичні цінності та потреби в сучасному культурному континуумі України. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 –Теорія та історія культури. –Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Міністерство культури та туризму України. –Львів, 2007.
Дисертація присвячена проблемі функціонування музики в сучасному культурному середовищі України. Метою праці є осмислення онтологічної сутності аксіологічних категорій в музикознавстві та соціології задля визначення соціокультурних функцій музики в сучасному культурному континуумі України.
В ній досліджено процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів в сучасному українському суспільстві, проаналізовано вплив соціального запиту на творчість українських композиторів другої половини ХХ ст., виявлено культурно-історичні передумови формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні, вивчено вплив процесів глобалізації на аксіологічні категорії у сфері музики, визначено соціокультурні функції музики, їх спрямування, особливості сучасної молодіжної аудиторії, описано конкретно-соціологічне дослідження.
Ключові слова: музична соціологія, музичні цінності, ціннісні орієнтації, потреби, запити, інтереси, смаки, глобалізація, соціокультурні функції.
АННОТАЦИЯ
Ластовецкая-Соланская З.Н. Музыкальные ценности и потребности в современном культурном континууме Украины. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.01 –Теория и история культуры. –Львовская национальная музыкальная академия имени Н. В. Лысенко, Министерство культуры и туризма Украины. –Львов, 2007.
Диссертация посвящена проблеме функционирования музыки в современной культурной среде Украины. Основной целью работы стало осмысление онтологической сути аксиологических категорий в музыковедении и социологии для определения социокультурных функций музыки в современном культурном континууме Украины.
Подчеркивается, что актуальность исследования предопределена самой практикой функционирования классического музыкального искусства в современном обществе, которая сопровождается снижением интереса у рядового слушателя к академической музыке при новой культурной парадигме, ее вытеснением из масс-медиа пластом развлекательной популярной музыки.
В результате исследовано влияние социального запроса на творчество украинских композиторов второй половины ХХ века, выявлены культурно-исторические предпосылки формирования музыкальных ценностных ориентаций в Украине, определены основные социокультурные функции современном этапе, проанализировано основы формирования оценочных суждений, специфику становления музыкальной социологии в Украине, за рубежом и в СССР, установлено воздействие глобализационных процессов на аксиологические категории в сфере музыки, описано конкретно-социологическое исследование, предлагаются перспективные пути использования социологического анализа музыкальной жизни в Украине. На основе ключевых музыковедческих и социологических исследований предлагается собственное определение категорий музыкальных ценностей, потребности и интереса. В диссертации рассмотрены также объективные и субъективные факторы, которые формируют музыкальные приоритеты современной личности, влияют на установление ее музыкальных вкусов, потребностей и интересов.
Предлагается собственная модель музыкальных потребностей, запросов и ценностей, направленная на музыкальное воспитание, которое должно было бы исполнять такие социокультурные функции в становлении молодой личности: этическую (морально-воспитательную, эстетическую и познавательную); социально-объединяющую (репрезентативную, патриотическую и общественно-коммуникативную); корректирующую (автокорректирующую и терапевтическую); компенсаторную (развлекательную и коммуникативную). На примере социологического опроса “Музыкальные интересы молодежи”, проведенного диссертантом в 2004 и 2007 годах в высших учебных заведениях Украины, установлено, что на данном этапе доминирует развлекательно-гедонистическая функция музыкального искусства. В модернистическом и постмодернистическом ценностных дискурсах констатируется некоторое нивелирование вкусов слушателей, снижение активности восприятия, стандартизация музыкальных предпочтений.
Новая социокультурная действительность требует от академических музыкантов для успешной популяризации своего творчества использование новых подходов, в т.ч. теоретически обусловленных, междисциплинарных, инновационных, интегрирующих.
Результаты исследования могут использоваться при формировании музыкальных молодежных программ в средствах массовой информации, при разработке культурной стратегии отдельных регионов и городов, могут применяться в практической работе в процессе преподавания курсов и спецкурсов по музыкальной социологии, музыкальной психологии, культурологии, в междисциплинарных семинарах представителей разных отраслей научного познания.
Ключевые слова: музыкальная социология, музыкальные ценности, ценностные ориентации, потребности, запросы, интересы, вкусы, глобализация, социокультурные функции.
ANNOTATION
Lastovetska-Solanska Z.M. Musical values and needs in modern cultural continuum of Ukraine. –Manuscript.
The dissertation for a scientific degree of the Сandidate of art sciences, speciality 17.00.01 –Theory and History of Culture. – M. Lysenko Lviv National Academy of Music, the Ministry of Culture and Tourism of Ukraine. –Lviv, 2007.
The dissertation is dedicated to the problem of function of music art in modern cultural environment of Ukraine. The main objective of the research is conceiving the ontological substance of the axiological categories in musicology and sociology with the purpose of formation the sociocultural functions of music in modern cultural continuum of Ukraine.
The process of formation of musical values, values orientation, needs and interests in modern Ukrainian society is being analyzed; the impact of social requirement on creation of Ukrainian composers of the second half of the XX-th century, the cultural and historic peculiarities of formation of musical values orientation in Ukraine, the influence of globalization processes on axiological music categories, the sociocultural functions of music, their address relatedness, the peculiarities of the modern students’surroundings have been investigated. The research is done on the basis of sociologic testing and its results.
Key words:musical sociology, musical values, values orientation, needs, requirements, interests, tastes, globalization, sociocultural functions.
Підп. до друку 12.11.2007 р. Формат 60х90/16.
Папір ксероксний. Гарнітура Times New Roman. Друк на різографі.
Ум. друк.арк. 0,9. Наклад 100 прим.
Друкарня ПП "Арал"
, м. Львів, вул. Козельницького, 4
тел. (032) 298-03-80