Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Пилипенко Надія Миколаївна
УДК 336.22:63
ПОДАТКОВО-ДОТАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
08.06.02. - Підприємництво, менеджмент і маркетинг
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми -1998
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Положій Володимир Миколайович,
Сумський державний аграрний університет,
кафедра організації с.-г. виробництва, основ підприємництва та агробізнесу, професор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мосіюк Пилип Омелянович
Національний аграрний університет, м. Київ,
кафедра економіки підприємств та аграрного
сервісу, завідувач кафедри
доктор економічних наук, професор
Москаленко Володимир Петрович
ВАТ “ Сумське МНВО ім. Фрунзе”,
начальник відділу економіки
Провідна установа: Львівський державний аграрний університет,
кафедра менеджменту і права, м. Львів
Захист відбудеться “ ” грудня 1998р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.815.01, Сумський державний аграрний університет, м. Суми, вул. Кірова, 160, ауд.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного аграрного університету за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 57.
Автореферат розісланий “ 25 ” листопада 1998р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к. е. н. О.О. Нєсвєтов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід від командно-адміністративної економіки до ринкових відносин, реформування відносин власності виявили безперспективність та недостатність лише адміністративних важелів впливу на діяльність економічних суб’єктів. На перший план висунулись економічні форми менеджменту, перш за все - фінансового. Фінансовий менеджмент, складовою частиною якого (особливо на макрорівні) є податковий менеджмент, з кожним роком набуває все більшої значущості і важливості, що зумовлює необхідність вивчення основних закономірностей фінансових взаємовідносин між підприємствами та державою. Ця проблема стала предметом наукових досліджень багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених: І. Балабанова, Ю.Брігхема, Б.Вільсона, О. Гудзинського, Й. Завадського, Р.Кларка, М.Мескона, В.Москаленка, Л.Павлової, А. Риндіна, В.Степаненка, В. Суторміної, В.Федосова, та інших. Податкова політика стала головним інструментом державного управління і регулювання діяльності підприємств в ринковій економіці, а податковий менеджмент набув особливої значущості.
Основу сучасних поглядів і теорій оподаткування заклали роботи А. Сміта, чотири базових принципи оподаткування якого не втратили значущості і актуальності і сьогодні. Значний вклад в розвиток теорії податків внесли А. Вагнер, К. Віксель, Д. Маршалл, Дж.С.Мілль, І Озеров, У. Петті, Д.Рікардо, Н. Тургенєв та інші. Серед сучасних українських економістів, які займаються проблемами податків слід відзначити В.Андрущенко, О. Василика, В. Галкіна, М. Дем’яненка, М. Кучерявенка, І.Лукінова, П. Мосіюка, В. Положія, А. Суторміну, В. Федосова.
Новий поштовх в розвиток теорії податків надав Дж. М. Кейнс, який кардинально змінив погляди на державу як суб’єкта економічної діяльності і наголосив на необхідності активного державного втручання в економіку через фіскально-податкову та грошово-кредитну політику. Кейнсіанські ідеї отримали свій подальший розвиток в працях П.Самуельсона, Р. Солоу, та інших провідних західних вчених. При вивченні податків наголос був перенесений на функції, які вони виконують, види та способи стягнення податків, механізми оподаткування різних галузей економіки.
Особливо актуальною є проблема податкового менеджменту в сільському господарстві. Особливості сільського господарства як
галузі економіки, його специфіка, обумовлюють необхідність грунтовної розробки проблем оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, їх підтримки, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Розуміння важливості цієї проблеми викликало прийняття в останні роки багатьох законодавчих актів, постанов уряду стосовно регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств, державної підтримки аграрного сектору економіки, направлених на вирішення поставленої проблеми. Податкова політика по відношенню до сільськогосподарських підприємств має проводитись з урахуванням специфіки аграрного сектору, що викликає необхідність об'єктивного аналізу і достатнього теоретичного обгрунтування. До того ж проблеми оподаткування та підтримки сільськогосподарських підприємств, стимулювання ефективності виробництва держава намагається вирішити кожну окремо, в той час як вони потребують комплексного підходу. Необхідність розробки системного підходу до питань управління протилежноспрямованими фінансовими потоками між сільськогосподарськими підприємствами та бюджетом ( податки та дотації ) є надзвичайно актуальною, що й обумовлює вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Сумського державного аграрного університету: “Розробка рекомендацій по формуванню і функціонуванню інфраструктури аграрного сектору Східного регіону України (номер державної реєстрації 0196U017425); “Державне регулювання ринкових відносин в Україні” (номер державної реєстрації ДРІА 01008714Р).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є побудова оптимального податково-дотаційного механізму регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств. Для її досягнення необхідно було вирішити наступні задачі:
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна
одержаних в ході дослідження результатів полягає в тому, що:
Слід відзначити, що принципово відмінним є вплив запропонованого механізму формування та розподілу дотаційного фонду від нині діючого на ефективне використання наявних ресурсів, в першу чергу - землі. Важливою є пропозиція перенесення акценту з допомоги аграрному сектору взагалі - на диференційовану, в залежності від ефективності господарювання.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у випадку їх запровадження з’являється можливість формування сталого дотаційного фонду, який може досить оперативно розподілятися між окремими регіонами та видами продукції, що дозволить здійснювати стабілізаційні та підтримуючі заходи в умовах бюджетного дефіциту. Введення в дію запропонованого механізму формування, розподілу і повернення коштів дотаційного фонду в сільське господарство дозволить: вирівняти умови господарювання для підприємств, які працюють в різних природно-кліматичних зонах; стимулювати ефективне використання наявних природних і матеріальних ресурсів; прискорити процес реформування аграрних відносин.
Особистий внесок здобувача. Отримані в процесі дослідження результати, які задекларовано в підпункті “Наукова новизна одержаних результатів”, отримані автором особисто. Публікації автора підтверджують цей факт. Вперше розроблено: схему формування дотаційного фонду в сільському господарстві і його розподілу між різними регіонами та видами продукції; методику визначення розміру дотацій в розрахунку на одиницю продукції, та механізм нарахування дотацій сільськогосподарським підприємствам
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, принципові положення та результати дослідження були апробовані на 4-му конгресі Міжнародної української економічної асоціації (м. Київ, Інститут економіки НАН України, 1998 рік ) та науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського сільськогосподарського інституту (м. Суми, 1995, 1997рр. ) і Сумського державного аграрного університету ( м. Суми, 1998 рік).
Публікації. Результати дослідження були опубліковані у 4 наукових працях без співавторів загальним обсягом 2,6 умовних друк. аркушів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації –сторінки. Дисертація містить 14 таблиць, 4 рисунки, список використаних джерел, який налічує 159 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються мета та завдання дослідження, наукова новизна та практична цінність отриманих в дисертації результатів
В першому розділі “Ñóòí³ñòü ïîäàòêîâî-äîòàö³éíîãî ìåíåäæìåíòó” розкрито сутність податково-дотаційного менеджменту, уточнено класифікацію податків в залежності від їх функціональної спрямованості.
Економічна криза народного господарства України зумовлена багатьма факторами, але особливе місце серед них належить управлінню. В останні роки у вітчизняній літературі замість терміну “управління” почали вживати термін “менеджмент”, під яким розуміють систему управління економікою ринкового типу, що поєднує в собі теорію, кращу практику і мистецтво управляти інтересами і поведінкою людей, потоками матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. В умовах переходу до ринкової економіки роль
менеджменту зростає, особливо в сільському господарстві, яке в умовах ринку займає особливе становище, що не дозволяє в повній мірі і на рівних приймати участь в міжгалузевій конкуренції. З урахуванням цього в більшості країн з ринковою економікою діють розвинуті системи державного управління. Ігнорування цих обставин вченими, які заперечують роль таких функцій менеджменту як державне регулювання, координування, виходячи з того, що в умовах ринку ці функції втратили своє значення, є, на наш погляд, значною помилкою. Складовою частиною менеджменту є фінансовий менеджмент, який має дві сфери застосування: внутрішньогосподарську, в якій управління фінансовими ресурсами і капіталом здійснюється на основі рішень адміністрації всередині підприємств, і зовнішню, де управління фінансовими ресурсами здійснюється в процесі встановлення фінансових відносин між підприємством і іншими господарюючими суб’єктами, а також між підприємством і державою. Складовою частиною фінансового менеджменту в сільському господарстві є податково-дотаційний менеджмент, який можна визначити як систему методів і засобів регулювання діяльністю сільськогосподарських підприємств за допомогою податкового та дотаційного механізмів. Необхідність одночасно оподатковувати сільське господарство з метою підвищення ефективності виробництва та забезпечення належних фінансових ресурсів, і дотувати сільське господарство з метою його підтримки, викликає потребу в розробці взаємопов’язаної комплексної, системної політики оподаткування і дотування сільськогосподарських підприємств, тобто в розвитку податково-дотаційного менеджменту. Суб’єктом податково-дотаційного менеджменту є держава в особі уповноважених нею органів управління. Об’єктом виступають підприємства та відносини між ними і державою з приводу сплати податків та виплати дотацій. Функції податково-дотаційного менеджменту в сільському господарстві зумовлені його специфікою. Основними з них будуть:
-забезпечення через систему оподаткування рівних умов всім суб’єктам господарювання в сільському господарстві незалежно від форм власності і господарювання;
-забезпечення необхідної кількості фінансових ресурсів для підтримки виробництва стратегічно важливих продуктів, розвитку програм раціонального землекористування, впровадження досягнень науково-технічного прогресу тощо.
- управління фінансовими потоками в напрямку підприємство - бюджет ( збір податків) і бюджет - підприємство (виплата дотацій );
- стимулювання ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств;
- економічний механізм заміни неефективного господаря через банкрутство;
- поєднання суспільних інтересів ( раціональне використання землі та інших матеріальних і людських ресурсів ) та індивідуальних і групових ( отримання максимального прибутку ).
Тож необхідно визначити, яким чином побудувати оптимальний податковий механізм в поєднанні з проблемою дотування аграрного сектору економіки.
В основі податкової системи лежать принципи, які були закладені ще А.Смiтом: всезагальність податків i їх пропорційність, визначеність, простота i зручність оподаткування, мінімізація витрат на стягування податків. Підсумовуючи різні точки зору, можна зробити висновок, що практично всі вони солідарні в основних положеннях, які були висунуті ще А. Смітом, і подальший свій розвиток отримали в напрямку їх деталізації. Для аналізу податкової системи, її структури важливе значення мають систематизація i класифікація податків. Узагальнюючи думки різних вчених щодо видів податків, принципів їх класифікації ми вважаємо, що слід в першу чергу спиратись на функції, які виконують податки, тобто в залежності від функціональної орієнтації ми пропонуємо всі види податків та обов’язкових платежів, які тепер сплачують сільськогосподарські підприємства поділити на такі групи:
1.Суто фіскальні, які забезпечують доходну частину бюджету. До них слід віднести в першу чергу прибутковий податок з заробітної плати, податок на прибуток підприємств. Запропонована нами фіксована частина земельного податку теж відноситься до цієї групи;
. Цільові, які призначені для фінансування цільових витрат, передбачених бюджетом України. До них слід віднести збір до фонду для здійснення заходів щодо наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
. Рентні платежі, які стягуються за використані природні ресурси.
. Регулюючі, до яких відноситься податок на додану вартість. До них слід віднести і запропоновану нами диференційовану частину земельного податку;
5. Соціальні, до яких відносять збір на обов’язкове соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Податки як важлива категорія фінансів є економічною базою функціонування держави, ефективним знаряддям реалізації державної політики. Найбільш повно розкриваються значення i властивості податків у функціях, які вони виконують. Стосовно функцій податків існують різні точки зору. Однi вчені виділяють дві функції податку, інші - три, трапляються i досить розширені класифікації функцій. Узагальнюючи різні погляди, ми пропонуємо уточнити функції податків в залежності від цілей та завдань, заради вирішення яких вони і стягуються. Запропонована залежність представлена на рис. 1 .
,
,
(, , ..)
'