Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ДАЦИШИН Маркіян Богданович
УДК 330.322:332.1 (477)
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
ТА ЇЇ ОЦІНКА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Спеціальність: 08.10.01 –Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.
|
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор |
|
кандидат економічних наук, доцент |
|
|
Провідна установа: |
Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення будівельно-виробничого комплексу |
Захист дисертації відбудеться 14 листопада 2003 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою:
, м.Львів, вул. Козельницька 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька 4.
Автореферат розісланий 13 жовтня 2003 року.
|
Вчений секретар |
Жовтанецький В.І. |
Актуальність теми. Підвищення ефективності функціонування економічної системи ринкового типу на національному та регіональному рівнях як у розвинених країнах, так і в країнах, економіки яких перебувають на перехідному етапі, нерозривно пов‘язане з ефективністю інвестиційної політики. В умовах глобалізації економічних процесів інвестиції відіграють все більшу роль у зростанні міжнародної конкурентоспроможності, модернізації як виробничих ресурсів, так і фінансових та нематеріальних активів. Особливої актуальності проблема залучення інвестицій в українську економіку набуває за умов посилення конкуренції на міжнародних фінансових ринках, зокрема, Центрально-Східної Європи, розширення Європейського Союзу та підготовки України до набуття членства у Світовій організації торгівлі.
Розробці наукових методів формування та реалізації інвестиційної політики у світовій та вітчизняній економічній науці приділялось і приділяється значна увага. Основи сучасних підходів до вивчення впливу інвестиційних процесів на економічний розвиток були закладені видатним українським вченим М.Туган-Барановським, який визначив причини промислових криз через особливості відтворення основного капіталу, зумовлені його технологічним рівнем. Розроблені на цій основі А.Шпітгофом та Й.Шумпетером теорії ендогенного економічного зростання довели, що вирішальна роль в економічному розвитку належить інноваціям.
Дослідження закономірностей розвитку економіки як у галузевому, так і в регіональному аспектах у залежності від інвестиційної політики знайшли своє відображення у роботах Дж.Кейнса, М.Фрідмена, М.Портера, Д.Тейлора та Х.Армстронга.
Вагомий внесок у вивчення проблем інвестиційних процесів як на національному рівні, так і у розрізі окремих регіонів зробили такі вітчизняні науковці: О.Амоша, Ю.Бажал, П.Бєлєнький, І.Бланк, Є.Бойко, В.Геєць, А.Гойко, Б.Губський, М.Долішній, В.Дубровський, А.Загородній, С.Злупко, М.Козоріз, О.Кузьмін, В.Лановий, О.Махмудов, А.Мерзляк, А.Мокій, В.Онищенко, С.Панчишин, А.Пересада, В.Письмак, Я.Побурко, С.Реверчук, О.Слюсаренко, А.Філіпенко та інші.
Водночас, не всі аспекти цієї багатогранної та складної проблеми з‘ясовано і обґрунтовано. Тому виникла потреба уточнити термінологічний апарат, класифікувати чинники географічного розміщення інвестицій, удосконалити методичний підхід до інтегральної оцінки інвестиційної привабливості окремих територій. Детальнішого опрацювання, на нашу думку, потребує дослідження практики реалізації державної інвестиційної політики на регіональному рівні в Україні, зокрема, на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальних економічних зонах. З огляду на диспропорції у розвитку окремих територій країни, доцільно запровадити систему постійного моніторингу та інтегрального оцінювання інвестиційних процесів на регіональному рівні. Впровадження сучасних методичних підходів забезпечить підґрунтя для прийняття адекватних управлінських рішень з метою підвищення інвестиційної привабливості окремих регіонів. Актуальність і наукова значимість окреслених питань зумовили вибір теми дисертації, визначили предмет, об‘єкт, мету і сформували структуру роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, теми „Розробка методології статистичної оцінки та порівняння соціально-економічного стану регіонів України на основі інтегральних показників” (номер державної реєстрації 0100U003876).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень щодо визначення тенденцій та оцінювання ефективності інвестиційної політики, зокрема, на регіональному рівні, та формування рекомендацій щодо підвищення її дієвості.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
Об‘єктом дисертаційного дослідження є сукупність економічних та інформаційних відносин, які виникають у процесі інвестиційної діяльності, у сфері державного управління та місцевого самоврядування, а також підприємницької діяльності.
Предметом дослідження є організаційно-економічні засади, методи та механізми управління інвестиційними процесами на регіональному рівні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять сучасні теорії менеджменту, маркетингу та логістики, економіко-математичних методів аналізу і прогнозування. Тенденції розвитку інвестиційних процесів вивчалися за допомогою статистичного аналізу та методів математичного програмування. Для визначення особливостей впливу місцевих органів влади на інвестиційну діяльність проводилося експертне опитування та анкетування державних службовців місцевого рівня. У процесі роботи також знайшли застосування загальнонаукові методи: методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, логічний та історичний методи, порівняльний і системний аналіз.
Інформаційною базою дослідження були статистичні дані і нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Національного банку України, місцевих державних адміністрацій.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у наступному:
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці і апробації методичного підходу до рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України, на основі якого протягом 1999-2003 рр. аналітичним центром “Інститут Реформ” розробляється відповідний рейтинг регіонів (довідка №10 від 02.02.2003р.). Окрім того, пропозиції здобувача використані Головним управлінням з питань економічної політики Адміністрації Президента України при вдосконаленні методики комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України (довідка №10-08/1450 від 02.07.2003р.). Рекомендації щодо реалізації функцій державного управління інвестиційними процесами на певній території знайшли практичне застосування у діяльності обласних державних адміністрацій, зокрема, Львівської області (довідка №34-1/1-324 від 27.03.2003р.), та відображені у рішеннях Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (довідка №523/3699 від 24.06.2003р.). Результати дослідження були використані під час формування навчального курсу “Основи системного підходу до розгляду складних соціально-економічних рішень” для слухачів Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Чернігівської облдержадміністрації (довідка №01-02/122 від 29.04.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародному форумі “Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів” (16.11.2001р., м.Київ), міжнародному форумі “Ринок капіталу України-2002” (12-14.06.2002р., м.Київ), під час Національної конференції з питань регіонального та місцевого розвитку (11-13.06.2003р., м.Харків), щорічних зборів Ради директорів Western NIS Enterprise Fund на тему: “Роль державного та приватного сектора у покращанні інвестиційного клімату в Україні” (20.04.2002р., м.Київ), на конференції “Оптимізація роботи філійної мережі банків” (25.01.2002р., м.Київ), а також круглого столу “Привабливий інвестиційний клімат в Україні як необхідна умова економічного зростання” (5.06.2001р., м.Київ) та семінару “Методи і форми підвищення інноваційного потенціалу території” (19-21.03.2003р., м.Полтава). Положення, які становлять наукову новизну роботи, були обговорені на міжнародних конференціях „Підприємництво в умовах перехідної економіки” (4.07.2003р., м.Київ) та “Європейські моделі регіональної співпраці. Веймарський Трикутник і Україна” (17-18.05.2003р., м.Краків, Польща).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 8,2 д.а., з них 4 статті обсягом 1,6 д.а. –у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 207 сторінок комп‘ютерного тексту, включає 22 таблиць, 23 рисунки, 6 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел містить 177 позицій.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретичні засади формування та оцінювання інвестиційної політики” розглянуто суть поняття “інвестиції” та їх вплив на економічний розвиток; конкретизовано визначення регіональної інвестиційної політики; проаналізовано підходи до оцінювання інвестиційної політики на національному та регіональному рівні.
Аналіз підходів до вивчення інвестиційних процесів дозволив встановити неоднозначність класифікації інвестицій за різними ознаками, що зумовило доцільність їх кодифікації (табл. 1).
Таблиця 1
Основні ознаки класифікації інвестицій
|
Ознака класифікації |
Види інвестицій за ознакою класифікації |
|
За об`єктами вкладення |
Реальні; фінансові інвестиції; інновації |
|
За характером участі |
Прямі та портфельні |
|
За тривалістю |
Коротко-, середньо- та довготермінові |
|
За формою власності |
Державні; комунальні; приватні; спільні (змішані) |
|
За джерелами фінансування |
Власні кошти; позикові кошти; залучені кошти |
|
За походженням |
Внутрішні та зовнішні; національні та іноземні |
|
За мотивацією інвестора |
Горизонтальні(імпортозамінні),вертикальні (експортоорієнтовані) |
З огляду на визначальну роль інноваційних процесів у структурній перебудові національної економіки, розглянуто поняття “інновація”, відзначено її вплив на циклічність економічного розвитку. У ринкових умовах через реалізацію відтворювальної, інвестиційної та стимулюючої функцій інновації виступають інструментом підвищення конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і економічної системи в цілому.
Розглянуто роль інвестицій в економічному розвитку окремих територій шляхом реалізації ефекту мультиплікатора (наступне збільшення інвестицій) і акселератора (наступне збільшення споживчих витрат, які, у свою чергу, стимулюють зростання інвестицій) (рис. 1).
Незважаючи на те, що питання інвестиційної політики знаходиться у полі зору багатьох вітчизняних науковців, на державному рівні досі не вироблено єдиного підходу до розуміння суті та інструментів регулювання інвестиційних процесів, у тому числі на регіональному рівні. Дослідження сучасних теоретичних підходів до вивчення інвестиційних процесів та їх ролі у забезпеченні економічного зростання (теорії ендогенного економічного зростання, неокласичного та інституціонального напрямків) виявило, що в повному обсязі жоден з них не може бути покладений в основу сучасної інвестиційної політики в Україні. Водночас, їх позитивні елементи (визначальність інноваційного розвитку, порівняння граничного доходу з граничними витратами, необхідність інституціонального середовища та ін.) слід врахувати у процесі вдосконалення національної моделі регулювання інвестиційними процесами.
|
Інвестиція |
|
Об’єкти інфраструктури |
Підприємство |
Торговельна мережа |
||||||
|
Податкові |
Заробітна |
|||||||
|
платежі |
плата |
|||||||
|
Надходження до бюджету |
Соціальні відрахування |
|||||||
|
Розвиток інфраструктури |
Соціальні виплати |
|||||||
Рис. 1. Мультиплікаційний ефект здійснення інвестиції
Встановлено, що забезпечити стале економічне зростання можливо лише задіявши у синхронному режимі такі компоненти економічної політики: фіскальну, бюджетну, регіональну, кредитно-грошову, інституціональну та інвестиційну. При цьому вирішальним чинником повинна бути мобілізація внутрішніх заощаджень в інвестиційний ресурс. Натомість іноземні інвестиції виконують роль каталізатора структурної перебудови економіки через стимулювання розвитку ринкових відносин та інтеграцію національних ринків у міжнародний контекст.
Автором встановлено, що з активізацією іноземних інвесторів на внутрішньому ринку виникає ряд ризиків як для вітчизняних підприємств, так і для економічної безпеки держави загалом. Саме тому необхідною є розробка інвестиційної політики, яка б органічно поєднувала форми іноземного і національного (приватного та державного) інвестування, оптимізувала взаємозв‘язки суб‘єктів інвестиційного процесу, вдосконалила нормативно-правову базу всіх рівнів.
Як показав аналіз світового досвіду, роль держави у залученні приватних інвестицій полягає у створенні комплексу організаційно-правових умов, які відіграють роль рамкових у системі мотивацій інвесторів щодо місця здійснення капіталовкладень. Відповідно, поняття „регіональна інвестиційна політика” у роботі визначено як комплекс дій місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію конкурентних переваг території, мінімізацію комерційних, соціальних та інших ризиків, що генеруються на місцевому рівні, та стимулювання вкладення капіталів у пріоритетні сектори економіки (рис. 2).
Сформульовано комплекс теоретичних засад регіональної інвестиційної політики, основні з яких полягають у наступному: відповідність стратегічному плану розвитку території; забезпечення інноваційної спрямованості інвестиційних процесів; ефективне використання внутрішніх (регіональних) ресурсів; сприяння розвитку конкурентних переваг місцевих підприємств; забезпечення позитивного соціального ефекту інвестиційних процесів. Встановлено, що розвитку регіону найбільшою мірою сприяють конкурентні переваги місцевих підприємств, а не фіскальні пільги. Відтак, завдання регіональної інвестиційної політики полягає у використанні конкурентних переваг –з одного боку, та у розвитку компонентів, які створюють ці переваги, - з іншого.
У результаті аналізу світових тенденцій виявлено, що особлива роль у регіональній інвестиційній політиці належить транскордонній співпраці регіонів, у результаті якої з‘являються можливості для поєднання потенціалу та ресурсів прикордонних територій двох або більше країн.
Метою формування методики рейтингового оцінювання в інвестиційній сфері є кількісне відображення багаторівневої системи чинників, що впливають на мотивацію суб’єктів господарської діяльності до інвестування, та оцінювання інтенсивності їх впливу. Рейтингом є певна ієрархічна система, між складовими якої встановлено якісне відношення переваги шляхом зведення первинних даних в інтегральний показник. Таким чином, на основі шкали умовних значень проводиться узагальнена оцінка об‘єкту за певний період або станом на певну дату.
У роботі розглянуто методичні підходи Адміністрації Президента України, Ради з вивчення продуктивних сил НАН України та Інституту регіональних досліджень НАН України до оцінювання окремих чинників інвестиційної привабливості територій. Критично проаналізовано підходи до рейтингового оцінювання агенцій Moody’s, Standard&Poors’та Fitch; Світового економічного форуму у Давосі, Фонду Heritage, Transparency International, Конференції ООН з торгівлі та розвитку. Зроблено висновок про відсутність єдиної системи критеріїв та їх неадекватність для оцінювання перехідних економік.
d0. 2.
c4
cf
c0
cd
c2