Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №1616/24148
Суттєво. Міндоходів затвердило нормативно-правові акти щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.
! Усім суб’єктам господарювання, які використовують РРО
Відповідно до статей 7 та 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з метою удосконалення процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, практичного впровадження Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис»
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), що додається.
2. Затвердити Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що додається.
3. Затвердити Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що додається.
4. Затвердити Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, що додається.
5. У пункті 1 наказу Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №105/5296, слова «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» виключити.
6. Визнати такими, що втратили чинність:
1) Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №107/5298;
2) Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №106/5297;
3) наказ Державної податкової адміністрації України від 12 лютого 2004 року №87 «Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2004 року за №234/8833.
7. Департаменту розвитку IT, електронних сервісів та обліку платників (Теньков О. В.):
1) забезпечити приведення функціонуючого програмного забезпечення у відповідність до цього наказу в порядку та строки, визначені для створення інформаційних систем;
2) в установленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
8. Інформаційно-комунікаційному департаменту (Семченко О. В.) забезпечити оприлюднення наказу на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України та в засобах масової інформації.
9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А. П.
Затверджений Наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №1616/24148
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
I. Загальні положення
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) та Податкового кодексу України.
Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.
Дія цього Порядку не поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
2. Цим Порядком визначаються форми:
заяви про реєстрацію РРО;
реєстраційного посвідчення;
довідки про резервування фіскального номера РРО;
заяви про скасування реєстрації РРО;
рішення про скасування реєстрації РРО;
довідки про скасування реєстрації РРО.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
автомат з продажу товарів (послуг) — РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості і створює контрольну стрічку в електронній формі (далі — КСЕФ);
адреса господарської одиниці — адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;
введення в експлуатацію — роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі — експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;
виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;
гарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період гарантійного строку експлуатації не з вини користувача;
гарантійний строк — строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання щодо здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;
господарська одиниця — стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО) — перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом;
електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;
засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;
зміна — період роботи РРО від реєстрації першої операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;
контрольна стрічка — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
місце проживання фізичної особи — житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;
місцезнаходження юридичної особи — фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку;
модем — окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій;
назва господарської одиниці — назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;
нефіскальний режим роботи — режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;
оперативна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;
персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ) / ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі — модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Міністерства доходів і зборів України (далі — Міндоходів);
післягарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу після закінчення гарантійного строку експлуатації;
постачальник — виробник або суб’єкт господарювання, який за договором з виробником організовує продаж, технічне обслуговування і ремонт РРО;
реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;
строк первинної реєстрації моделі РРО — граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах доходів і зборів конкретні моделі РРО, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення;
строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;
технічне обслуговування — комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;
фіскалізація — перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи РРО;
фіскальна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;
фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті;
фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;
фіскальна функція — здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;
X-звіт — денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті;
Z-звіт — денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.
Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
II. Порядок реєстрації РРО
1. Формування та застосування фіскального номера РРО
1. При реєстрації в органах доходів і зборів РРО присвоюється фіскальний номер.
2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Міндоходів (далі — інформаційна система Міндоходів), алгоритм формування якого встановлює Міндоходів.
3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Міндоходів при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування реєстрації РРО.
Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
4. Під час фіскалізації до фіскальної пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО.
5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.
6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО
1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи.
2. Реєстрації в органі доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
3. Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.
Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх філій та інших підрозділів, для функціонування яких відкриті окремі рахунки в установах банків:
Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» — за місцезнаходженням відділень;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» — за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
Державне підприємство спеціального зв’язку — за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
Публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (АТ «Укрзалізниця») та підприємства залізничного транспорту загального користування — за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:
заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);
копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.
6. У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.
При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.
7. Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.
До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначені пунктом 4 цієї глави.
У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.
8. Протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації РРО, якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;
ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
документи подано не в повному обсязі;
в органі доходів і зборів наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО (додаток 2) (далі — довідка про резервування фіскального номера).
Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі/надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання.
11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі Міндоходів.
12. Органом доходів і зборів довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
13. Протягом п’яти робочих днів з дати видачі/надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.
14. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО (додаток 3) (далі — реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в органі доходів і зборів.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
15. Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.
16. У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, то оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до органу доходів і зборів поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.
18. Якщо орган доходів і зборів або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб суб’єкта господарювання, відмовою прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, то орган доходів і зборів оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в органі доходів і зборів до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.
19. Для інформування суб’єктів господарювання Міндоходів щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:
дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;
дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів доходів і зборів, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках — назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.
21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних Міндоходів за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з КСЕФ) або ідентифікаційний номер модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за №1744/22056 (далі — Порядок передачі).
Персоналізація РРО виконується ЦСО:
після присвоєння фіскального номера;
у разі зміни фіскального номера РРО або ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), або ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ), або ідентифікаційного номера модуля безпеки.
22. Інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
3. Перереєстрація РРО
1. У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в органі доходів і зборів.
2. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
3. При перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та, відповідно, відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО.
4. Скасування реєстрації РРО
1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, яке відбувається у випадках, якщо:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою №4-РРО (додаток 4) (далі — заява про скасування реєстрації);
2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО.
2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, на підставах, визначених у підпунктах 2 — 10 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
Рішення про скасування реєстрації РРО оформляється за формою №5-РРО (додаток 5).
3. Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6) (далі — довідка про скасування реєстрації): поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
4. Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
5. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 — 10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.
6. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
7. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
III. Порядок застосування РРО
1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
2. Порядок застосування РРО поширюється на РРО, які зареєстровані в установленому порядку.
3. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Застосування РРО, опломбованого засобами контролю центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
4. Суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:
застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції та програмного забезпечення РРО;
вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати РРО через ЦСО у встановленому порядку;
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
подавати до органів доходів і зборів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;
зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО;
друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;
проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів»;
друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи органу доходів і зборів;
зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;
при застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, друкувати контрольну стрічку в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.
5. Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
6. Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:
дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
8. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.
9. Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
10. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057 «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за №1743/22055.
Директор Департаменту розвитку IT, електронних сервісів та обліку платників О. В. Теньков
Додаток 1
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари(послуги)
(пункт 4 глави 2 розділу ІІ)
ЗАЯВА
про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій
Додаток 2
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(пункт 10 глави 2 розділу ІІ)
ДОВІДКА
про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій
Додаток 3
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(пункт 14 глави 2 розділу ІІ)
РЕЄСТРАЦІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ
Додаток 4
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(пункт 1 глави 4 розділу ІІ)
ЗАЯВА
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
Додаток 5
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(пункт 2 глави 4 розділу ІІ)
РІШЕННЯ № ___________
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
Додаток 6
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)
(пункт 3 глави 4 розділу ІІ)
ДОВІДКА
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 №417
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1618/24150
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
I. Загальні положення
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) та Податкового кодексу України.
Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Дія цього Порядку не поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), що застосовуються для реєстрації розрахунків за товари (послуги).
2. Цим Порядком визначаються форми:
заяви про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
довідки про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
реєстраційного посвідчення РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
заяви про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
довідки про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
рішення про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;
журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
аванс — одержання касиром цінностей від уповноваженої особи на початку зміни;
введення в експлуатацію — роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі — експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;
виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО) — перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом;
електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;
засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;
зміна — період роботи РРО від реєстрації першої валютно-обмінної операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;
контрольна стрічка — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі (далі — КСЕФ);
нефіскальний режим роботи — режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;
оперативна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;
персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ) / ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі — модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Міністерства доходів і зборів України (далі — Міндоходів);
реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;
строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;
технічне обслуговування — комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;
фіскальна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;
фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті;
фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;
фіскальна функція — здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;
Z-звіт — фіскальний звіт, під час друкування якого інформація про обсяги валютно-обмінних операцій заноситься до фіскальної пам’яті РРО.
Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
II. Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Формування та застосування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. При реєстрації РРО в органах доходів і зборів йому присвоюється фіскальний номер РРО.
2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Міндоходів (далі — інформаційна система Міндоходів), алгоритм формування якого встановлює Міндоходів.
3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Міндоходів при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування реєстрації РРО.
Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
4. Під час фіскалізації до фіскальної пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО.
5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.
6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
2. Реєстрація та введення в експлуатацію реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, та їх агенти (далі — суб’єкти господарювання) для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи.
2. Реєстрації в органах доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти», за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.
3. Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Національний оператор поштового зв’язку, який на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій має право здійснювати валютно-обмінні операції, може реєструвати РРО за місцем обліку своїх відокремлених підрозділів, які мають право здійснювати зазначені операції на підставі наданого національним оператором поштового зв’язку дозволу на здійснення валютно-обмінних операцій.
4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:
заяву про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою №1-РРОВ (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);
копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання.
6. У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.
При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.
7. Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.
До реєстраційної заяви додаються скановані копії документів, визначені пунктом 4 цієї глави.
У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.
8. Протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє у реєстрації РРО, якщо:
РРО вже зареєстровано;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
не відповідає сфері застосування РРО, зазначеній в реєстраційній заяві;
ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
документи подано не в повному обсязі;
в органі доходів і зборів наявні відомості щодо відсутності реєстрації або скасування рішення про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти, де буде використовуватися РРО.
9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою №2-РРОВ (додаток 2) (далі — довідка про резервування фіскального номера).
Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі.
11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі Міндоходів.
12. Органом доходів і зборів довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
13. Протягом п’яти робочих днів з дати видачі / з дати надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам’яті та опломбування РРО в ЦСО.
14. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою №3-РРОВ (додаток 3) (далі — реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти в органі доходів і зборів.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
15. Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо місцезнаходження та номера пункту обміну іноземної валюти, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за місцезнаходженням такого пункту обміну іноземної валюти та дати початку обліку РРО у цьому органі.
16. У реєстраційній заяві зазначається спосіб отримання реєстраційного посвідчення: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, то оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до органу доходів і зборів поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та/або отримані керівником суб’єкта господарювання або через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.
18. Якщо орган доходів і зборів або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутністю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, то орган доходів і зборів оформляє довідку, в якій зазначає причину, що призвела до неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в органі доходів і зборів до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.
19. Для інформування суб’єктів господарювання Міндоходів щодекади оприлюднює на веб-сайті:
дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, дати реєстрації РРО, а також номера останнього журналу використання РРО, зареєстрованого на такий РРО, та дати його реєстрації;
дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів доходів і зборів, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну іноземної валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках — місцезнаходження всіх пунктів обміну іноземної валюти, де він може використовуватися.
21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних Міндоходів за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з КСЕФ) або ідентифікаційний номер модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за №1744/22056 (далі — Порядок передачі).
Персоналізація РРО виконується ЦСО:
після присвоєння фіскального номера;
у разі зміни фіскального номера РРО або ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), або ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ), або ідентифікаційного номера модуля безпеки.
22. Інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційної системи Міндоходів і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
3. Перереєстрація реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. У разі перереєстрації РРО з метою використання його в іншому пункті обміну іноземної валюти суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в органі доходів і зборів.
2. У разі зміни найменування суб’єкта господарювання або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, або виявлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
3. При перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та, відповідно, відображаються у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, потребує переопломбування РРО.
4. Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, яке відбувається у випадках, якщо:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою №4-РРОВ (додаток 4) (далі — заява про скасування реєстрації);
2) вичерпався строк служби РРО, визначений в паспорті (формулярі) РРО;
3) закінчились визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) припинено діяльність пункту обміну іноземної валюти за обставинами, визначеними законодавством;
10) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) відбулась зміна власника РРО.
2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2 — 10 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
3. Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
4. Посадова особа органу доходів і зборів протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою №5-РРОВ (додаток 5) (далі — довідка про скасування реєстрації), що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
5. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 — 10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишились актуальними.
6. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
7. Рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО оформляється за формою №6-РРОВ (додаток 6).
8. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та/або отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
5. Реєстрація журналів використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. На кожний РРО з купівлі-продажу іноземної валюти реєструється журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (далі — журнал використання РРО), за формою наведеною в додатку 7.
Журнал використання РРО має бути прошнурованим, з послідовною нумерацією сторінок та засобами контролю, установленими таким чином, щоб унеможливити розшнурування журналу або вилучення його аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
На титульній сторінці журналу використання РРО мають бути здійснені записи щодо суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
2. Реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО, другого та наступних — на підставі заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою №7-РРОВ (додаток 8) (далі — заява про реєстрацію журналу).
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати такі заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку. Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.
При проведенні реєстрації РРО або після отримання заяви про реєстрацію журналу та в разі відсутності підстав для відмови в реєстрації посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації журналу використання РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації журналу використання РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Фіскальний номер першого журналу використання РРО складається з фіскального номера РРО та літери «в».
Номер другого та наступних журналів використання РРО складається з номера першого журналу, зареєстрованого на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера журналу.
3. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання та/або уповноваженого банку (фінансової установи) або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в журналі використання РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці журналу використання РРО суб’єкт господарювання здійснює перереєстрацію журналу використання РРО.
Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації журналу використання РРО заяву про реєстрацію журналу із зазначенням причини перереєстрації та журнал використання РРО, який підлягає перереєстрації.
Після отримання заяви про реєстрацію журналу посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання такої заяви проводить перереєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та даних на титульній сторінці журналу використання РРО.
Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці журналу використання РРО засвідчуються підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою органу доходів і зборів.
4. Скасування журналу використання РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за письмовою заявою суб’єкта господарювання довільної форми (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).
Рішення про скасування реєстрації журналу використання РРО або його переопломбування може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на журнал використання РРО, та/або виявлено факт опломбування журналу підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у заяві про реєстрацію журналу.
Цілісність та справжність засобів контролю встановлюються за методикою їх виробника.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації журналу використання РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці журналу використання РРО (у разі його наявності) щодо скасування реєстрації журналу, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
При переопломбуванні журналу виправляються дані про встановлений засіб контролю та вноситься відповідний запис до інформаційної системи Міндоходів. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу доходів і зборів.
III. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
2. РРО може застосовуватись виключно після реєстрації в органах доходів і зборів і тільки в тому пункті обміну іноземної валюти, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Застосування РРО, опломбованого засобами контролю центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт господарювання не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
3. Суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані:
проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
подавати до органів доходів і зборів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;
зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
застосовувати у встановленому порядку лише РРО, що включені до Державного реєстру РРО;
видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку (фінансової установи);
забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
проводити технічне обслуговування і ремонт РРО у встановленому порядку;
забезпечувати цілісність пломб РРО, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
4. Реєстрація валютно-обмінної операції через РРО повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнту коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютно-обмінної операції, повинен видаватися клієнту не пізніше завершення операції.
5. Аванс, підкріплення та інкасація цінностей повинні реєструватись через РРО з використанням відповідних службових операцій безпосередньо після отримання (передання) цінностей. Крім того, такі службові операції повинні використовуватися для реєстрації цінностей, що зберігаються на місці проведення валютно-обмінних операцій на момент реєстрації першої валютно-обмінної операції після виконання Z-звіту.
6. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;
ведення в установленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну іноземної валюти попереднього журналу використання РРО;
зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;
друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну іноземної валюти на вимогу представника контролюючого органу;
зберігання на місці проведення валютно-обмінних операцій реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.
7. Журнал використання РРО ведеться в такому порядку:
на початку використання журналу на титульній сторінці зазначається дата, на сторінках 3, 4 визначається повний перелік осіб, які мають право доступу до РРО;
підклеюються на відповідних сторінках усі Z-звіти в день їх друкування;
обліковуються в розділі 2 журналу перевірки з питань порядку проведення розрахунків при здійсненні валютно-обмінних операцій, при цьому посадова особа контролюючого органу заповнює графи 1 — 4 на початку проведення перевірки, графи 5, 6 — наприкінці перевірки, графу 7 заповнює наприкінці перевірки особа, у присутності якої проводилася перевірка;
обліковуються ремонти та технічне обслуговування в розділі 3 журналу, при цьому графи 1, 2 заповнює касир пункту обміну іноземної валюти безпосередньо після виходу РРО з ладу, графи 3 — 5 — представник ЦСО (у разі проведення ремонту чи технічного обслуговування) після відновлення використання РРО до початку реєстрації першої розрахункової операції, графи 6, 7 — касир пункту обміну іноземної валюти після виконання Z-звіту;
обліковуються в розділі 3 журналу відключення електроенергії, при цьому всі графи заповнює касир пункту обміну іноземної валюти;
після використання всіх сторінок у будь-якому розділі журналу закінчується використання журналу та на титульній сторінці зазначається відповідна дата.
8. У разі відмови клієнта від проведеної валютно-обмінної операції, реєстрації через РРО помилкової суми за валютно-обмінною операцією або технічного збою під час друкування розрахункового документа така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно».
9. Якщо сталася поломка РРО чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановлення відремонтованого РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнулення оперативної пам’яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютно-обмінної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).
Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Обидва звіти повинні зберігатися в журналі використання РРО. За потреби виконується службова операція згідно з вимогами пункту 5 цього розділу.
Директор Департаменту розвитку IT, електронних сервісів та обліку платників О. В. Теньков
Додаток 1
до Порядку реєстрації та застосуванняреєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажуіноземної валюти
(пункт 4 глави 2 розділу ІІ)
ЗАЯВА
про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 2
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 10 глави 2 розділу ІІ)
ДОВІДКА
про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 3
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 14 глави 2 розділу ІІ)
РЕЄСТРАЦІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ № _________
Додаток 4
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 1 глави 4 розділу ІІ)
ЗАЯВА
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 5
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 4 глави 4 розділу ІІ)
ДОВІДКА
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 6
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 7 глави 4 розділу ІІ)
РІШЕННЯ № ___________
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 7
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 1 глави 5 розділу ІІ)
ЖУРНАЛ
використання реєстратора розрахункових операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти
Додаток 8
до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,
що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
(пункт 2 глави 5 розділу ІІ)
ЗАЯВА
про реєстрацію журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 №417
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1618/24150
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій
I. Загальні положення
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) та Податкового кодексу України.
Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Дія цього Порядку не поширюється на розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, що використовуються суб’єктами господарювання для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
2. Цим Порядком визначаються форми:
книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій;
книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю;
заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки;
заяви про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій;
рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій;
реєстраційної сторінки розрахункової книжки.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
господарська одиниця — стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;
засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;
реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО) — пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
сума розрахунку — сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Терміни: розрахунковий документ, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, фіскальний звітній чек вживаються в значеннях, наведених у Законі.
Терміни: алкогольні напої, тютюнові вироби вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
II. Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій
1. Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій
1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО).
2. Реєстрація книг ОРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.
Національні оператори можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх філій та місцезнаходженням інших своїх підрозділів, для функціонування яких відкриті окремі рахунки в установах банків:
Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» — за місцезнаходженням відділень;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» — за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
Державне підприємство спеціального зв’язку — за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
Публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (АТ «Укрзалізниця») та підприємства залізничного транспорту загального користування — за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
3. Книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.
Кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
Форму книги ОРО на РРО наведено в додатку 1, форму книги ОРО на господарську одиницю — у додатку 2.
4. При реєстрації першої книги ОРО на окрему господарську одиницю в органах доходів і зборів їй присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер книги ОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Міністерства доходів і зборів України (далі — інформаційна система Міндоходів), алгоритм формування якого встановлює Міністерство доходів і зборів України, та літери «г».
Фіскальний номер книги ОРО на РРО складається з фіскального номера РРО та літери «р».
5. Фіскальний номер другої та наступних книг ОРО складається з фіскального номера першої книги ОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю або РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги ОРО.
Після скасування книги ОРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
6. Книга ОРО має бути прошнурована, з послідовною нумерацією сторінок та належним чином установленими засобами контролю, щоб унеможливлювати розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
На титульній сторінці книги ОРО мають бути здійснені записи щодо суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
7. Для реєстрації першої та наступних книг ОРО на господарську одиницю в органі доходів і зборів суб’єкт господарювання подає до цього органу:
заяву про реєстрацію книги ОРО за формою №1-КОРО (додаток 3) (далі — реєстраційна заява);
копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися книга ОРО;
книгу ОРО на господарську одиницю.
При поданні реєстраційної заяви суб’єктом господарювання пред’являється оригінал документа.
8. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО.
Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.
Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в органі доходів і зборів є надходження до цього органу реєстраційної заяви.
Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання.
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.
9. Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації книги ОРО, якщо:
відсутня реєстрація РРО в органі доходів і зборів (у разі реєстрації книги ОРО на РРО);
документи подано не в повному обсязі;
в органі доходів і зборів наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
в органі доходів і зборів наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації книги ОРО на РРО);
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи;
припинено або скасовано документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де має використовуватись книга ОРО;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися книга ОРО.
10. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації книги ОРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації книги ОРО із зазначенням підстав для такої відмови.
11. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
При реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки книги ОРО (номер книги ОРО, сформований в інформаційній системі Міндоходів, дата реєстрації книги ОРО, найменування органу доходів і зборів, дані про посадову особу органу доходів і зборів).
Після реєстрації книги ОРО на РРО в органі доходів і зборів суб’єкт господарювання на титульну сторінку книги ОРО вносить запис щодо фіскального номера та найменування органу доходів і зборів, яким здійснено реєстрацію книги ОРО.
12. За бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших книг ОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі книги ОРО реєструються в інформаційній системі Міндоходів та отримують фіскальний номер на кожну книгу ОРО.
13. Для інформування суб’єктів господарювання Міндоходів щодекади оприлюднює на своєму веб-порталі:
дані щодо фіскальних номерів книг ОРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації книги ОРО, а також номера останньої книги ОРО, зареєстрованої таким суб’єктом господарювання;
дані щодо фіскальних номерів книг ОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів доходів і зборів, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації книги ОРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
2. Перереєстрація книги обліку розрахункових операцій
1. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у книзі ОРО (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується РРО, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці книги ОРО суб’єкт господарювання здійснює перереєстрацію книги ОРО.
Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та книгу ОРО, яка підлягає перереєстрації.
2. Після отримання документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію книги ОРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та здійснення відповідних записів на титульній сторінці книги ОРО.
Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці книги ОРО засвідчуються підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою органу доходів і зборів.
3. Скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій
1. Скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).
Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
2. Скасування реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, якщо:
1) суб’єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо);
2) книга ОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;
3) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
4) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
5) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
6) суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
7) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо державної реєстрації припинення;
8) книга ОРО непридатна для користування;
9) порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО;
10) виявлено факт опломбування книги ОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
Скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю на підставах, визначених у підпунктах 2 — 10 цього пункту, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО.
Орган доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю не пізніше місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації книги ОРО, визначених у підпунктах 2 — 7 цього пункту, приймає рішення про скасування реєстрації книги ОРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації книги ОРО за формою №2-КОРО (додаток 4) (далі — заява про скасування книги ОРО) та такі підстави залишились актуальними.
Рішення про скасування реєстрації книги ОРО приймається органом доходів і зборів за формою №3-КОРО (додаток 5) (далі — рішення про скасування книги ОРО) у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) суб’єкта господарювання, другий — надсилається за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта господарювання, реєстрацію книги ОРО якого скасовано.
3. Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
Посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
4. У разі порушення цілісності засобу контролю на книзі ОРО, виявлення факту опломбування книги ОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що зазначено в реєстраційній заяві, органом доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО може бути прийнято рішення про переопломбування такої книги.
При переопломбуванні книги ОРО виправляються дані про встановлений засіб контролю та вносяться відповідні зміни до інформаційної системи Міндоходів. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу доходів і зборів.
Цілісність та справжність засобів контролю встановлюються за методикою їх виробника.
5. Документи, визначені главами 1 — 3 цього розділу, можуть бути подані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності.
4. Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій
1. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги при її реєстрації/перереєстрації, та з тим РРО, до якого такі книги зареєстровані.
2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО. Зазначене не поширюється на транспортні засоби, об’єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі.
3. Якщо суб’єктом господарювання в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то за бажанням суб’єкта господарювання на всіх місцях проведення розрахунків у такій господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.
4. Перед початком використання книги ОРО слід зазначити на її титульній сторінці дату початку використання. Записи в книзі слід виконувати кульковою ручкою.
5. Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
6. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
7. У разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, то записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.
8. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
За бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 — 8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 3 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.
9. У розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
10. Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 — 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.
11. У розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 — 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 — працівник суб’єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник суб’єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.
12. Після закінчення використання книги ОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії на останній сторінці книги ОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.
13. Виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця.
14. Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші.
III. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок
1. Порядок реєстрації розрахункових книжок
1. Реєстрація розрахункових книжок здійснюється в органі доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО.
При реєстрації розрахунковій книжці присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої книги ОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к». При реєстрації розрахункової книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера розрахункової книжки додається літера «с».
Як приклад, для книги ОРО з номером ХХХХХХХХХХг номером другої реєстраційної книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером такої розрахункової книжки.
2. Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.
Форму реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведено в додатку 6.
Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
3. Перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 2 цієї глави;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
4. Реєстрація першої розрахункової книжки в органі доходів і зборів відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних — на підставі реєстраційної заяви.
Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.
5. Орган доходів і зборів у разі наявності підстав для відмови, визначених у пункті 9 глави 1 розділу II цього Порядку, відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.
У разі відсутності підстав для відмови посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію розрахункової книжки шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
6. Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки (номер книжки, дата реєстрації, найменування органу доходів і зборів, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.
7. Перед використанням розрахункової книжки суб’єкт господарювання забезпечує заповнення реквізитів (»Найменування / прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта господарювання», «Податковий номер / серія та номер паспорта» або «Податковий номер платника податку на додану вартість») в усіх розрахункових квитанціях.
Перед використанням розрахункової книжки, яка складається зі спрощених розрахункових квитанцій, суб’єкт господарювання повинен забезпечити заповнення реквізиту «Податковий номер / серія та номер паспорта» в усіх спрощених розрахункових квитанціях.
8. Перереєстрація розрахункової книжки здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 глави 2 розділу II цього Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання книги ОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО.
9. Скасування розрахункової книжки здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО.
2. Порядок ведення розрахункових книжок
1. Перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
2. У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну або друкарським способом.
Якщо суб’єкт господарювання є платником податку на додану вартість, то в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість.
Якщо сума за ставкою податку на додану вартість дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці зазначається тільки одна з цих сум. Записи у розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.
3. Якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка щодо вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою (»зн» або «нд»).
4. При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком «-» (мінус).
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:
дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
відомості про товар (послугу);
суму виданих коштів;
номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.
5. На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка податку на додану вартість у відсотках (для суб’єктів господарювання — платників податку на додану вартість), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці розрахункової квитанції.
6. Розрахункова книжка використовується в такому порядку:
на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована;
при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані в корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;
відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.
Розрахункові книжки, зареєстровані на окрему книгу ОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в книзі ОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.
7. Сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».
8. Не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині зробити помітку «Анульовано», яку засвідчити підписом особи, яка здійснює розрахунки.
9. Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями в книжці.
10. У разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник органу доходів і зборів приймає рішення про скасування її реєстрації.
У разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити орган доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Директор Департаменту розвитку IT, електронних сервісів та обліку платників О. В. Теньков