Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Державний вищій навчальний заклад
«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Інститут економіки та менеджменту
Економічний факультет
Кафедра «Інноватики і управління»
СДЗ
З дисципліни: «Матеріально-технічне постачання»
Виконала:
Студентка 2 курсу
групи МН-12
Варіант 8
Перевірила:
Капранова Л. Г.
Маріуполь, 2013
ЗМІСТ
1.Вступ
Ринок виник одночасно з товарним виробництвом як його невід'ємна частина, товарне виробництво характеризується саме тим, що продукт виробляється не для власного споживання, а для інших, на продаж. Товарне виробництво регулюється механізмом купівлі-продажу на основі товарно-грошових відносин. Це процес руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Наявність обмінних відносин між виробником та споживачем через систему купівлі-продажу на основі вільного ціноутворення створює ринок. Ринок і поділ праці нероздільні. Ринок властивий здоровій економіці, він несумісний з монополією. Чим глибший поділ праці, тим більш розвинений ринок, а разом з ним усі його інструменти - гроші, кредит, прибуток. Ринкова економіка базується на 3-х засадах: свободі підприємництва; конкуренції; еквівалентному обміні.
Ринок засобів виробництва в Україні, як у всіх постсоціалістичних державах, є новим. Триває процес його створення, тобто перехід від централізованого розподілу засобів виробництва і прикріплення споживачів до постачальників до вільної торгівлі. Мета цього переходу полягає в: створенні реальних передумов активного впливу ринку засобів виробництва на їх виробників і споживачів; забезпеченні динамічної відповідності між попитом і пропозицією; наданні підприємствам можливості придбати матеріальні ресурси у відповідності з їх платоспроможним попитом; реалізації ними продукції, яка виробляється, керуючись стратегією і тактикою своєї діяльності, законами та нормами ринкового товарного обігу.
Ринок керується дією таких основних законів, як закон попиту і пропозиції, закон вартості, закон конкуренції та закон грошового обігу.
Створення ринку засобів виробництва означає перехід від фондового розподілу матеріальних ресурсів до застосування широкого спектру товарно-грошових відносин.
ринок засіб матеріальний ресурс
Ринок матеріальних ресурсів характеризується високим ступенем самозбалансованості і саморегулювання; сприяє високій соціальній активності підприємств з метою забезпечення виробництва.
Упаковка - місткість, оболонка, тара для зберігання та транспортування продукції. Невід'ємною частиною упаковки є маркування та друкована інформація, етикетки, вкладиші.
Етикетка (ярлик) містить рекламні матеріали, назву продукції, її склад, інструкції для зберігання та використання.
Вкладиші докладно знайомлять покупців з тим, як розібратися з конструкцією складного вузла, агрегату, або як приготувати за рецептом смачну страву.
Сучасна упаковка виконує такі функції:
- зберігає товар від псування та пошкоджень;
- забезпечує створення раціональних одиниць товару для продажу;
- забезпечує захист товару при транспортуванні, складуванні, навантаженні та розвантаженні;
- слугує носієм інформації про товар, виступає в ролі "рекламного агента" підприємства.
Основними матеріалами для виготовлення упаковки є: деревина, шерсть, тканина, скло, полімери, целофан, папір.
Деревина - застосовується для виготовлення великих та малих ящиків, піддонів для зберігання різних овочів та фруктів. Деревину використовують для виготовлення багаторазової тари.
Тканини - найчастіше використовують джут з рослин липових для виготовлення мішків під основні харчові продукти (зерно, борошно, картопля, рис). Такі мішки "дихають", що дає змогу зберігати в них продукти.
Скло - використовуються для зберігання парфумів та косметики, харчових продуктів, фармацевтики. Широке застосування скла пояснюється його здатністю протистояти дії хімічних речовин.
Папір - гнучкий, не розтягується, морозостійкий, недорогий, проте має погані бар'єрні властивості проти води, газу. Використовують для обгортання продуктів.
Целофан - плівка з целюлози. Його основні властивості - високий ступінь прозорості, глянець, термостійкий, можливість склеювання.
Використовується целофан при упаковці продуктів, які під час зберігання чи транспортування випаровують воду чи окислюються.
2.Відповідь на 1 питання
Функції ринку засобів виробництва. Вивчення ринку матеріальних ресурсів.
Ринок виконує такі функції:
— визначає суспільну цінність вироблених товарів;
— встановлює необхідні відтворювальні пропорції;
— забезпечує динамічну відповідність між попитом і пропозицією;
— ліквідує дефіцит матеріальних ресурсів;
— дає кожному підприємству реальну можливість у межах своїх фінансових ресурсів забезпечити себе матеріально-технічними засобами.
Ринок засобів виробництва сприяє:
— розвитку конкуренції між товаровиробниками і власниками ресурсів;
— вільному переливу капіталу між галузями і регіонами;
— реалізації товарів за цінами рівноваги, відображаючи реальне співвідношення між попитом і пропозицією.
Таким чином, ринок - це комплексне поняття, яке включає в себе сферу обміну товарів, економічний простір (місце), на якому відбувається обмін товарів та товарно-грошових відносин, систему вільного руху товарів.
В економічній системі суспільства ринок виконує такі функції:
1. Техніко-економічну. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити рух товарів і послуг від виробника до споживача. Виконання цієї функції пов'язане з відповідними затратами праці, засобів виробництва і коштів. Тому ринок є об'єктом господарювання. Продавці повинні покривати витрати з реалізації товарів та послуг власними доходами і мати від своєї діяльності реальний прибуток. Це вимагає ефективного господарювання.
2. Регулюючу. Ринок — найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, «що», «коли», «скільки» і «як» виробляти. Цю функцію ринок виконує, тому що він найбільш оперативно реагує на зміни, які відбуваються в економічному житті суспільства, а суб'єкти ринкових відносин, у свою чергу, реагують на зміни, що відбуваються на ринку.
3. Стимулюючу. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачам. Водночас складається така ціна, яка задовольняє і виробників, і споживачів. Якщо ціна зменшується, то виробники змушені не тільки скорочувати виробництво, але й шукати шляхи зменшення витрат. Конкурентна боротьба на ринку змушує підприємців оновлювати продукцію, розширювати її асортимент, поліпшувати її якість.
Отже, ринок засобів виробництва базується на зацікавленості товаровиробників у випуску високоякісної продукції і гарантує розвиток підприємницької діяльності, структурну перебудову економіки на основі цільових програм.
Розвиток нових галузей економіки, постійне розширення номенклатури матеріальних ресурсів, поява зовсім нових видів сировини з новими фізичними та хімічними властивостями — все це робить ринок розвинутих країн менш відомим, що вимагає його вивчення.
Вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає:
— системний збір, обробку, аналіз і оцінку інформації про потенціальних постачальників, асортимент матеріальних ресурсів, про нові технології виготовлення важливих матеріалів, ціни на сировину й матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію тощо;
— прогнозування тенденцій на перспективний період змін основних параметрів ринку: цін, обсягу виробництва матеріалів, сировини, енергії, запасів товароматеріальних цінностей, появи нових ресурсів, постачальників, можливостей імпорту ресурсів;
— розробку на цій основі ефективної політики закупок, яка б дозволила оптимізувати затрати на придбання матеріальних ресурсів.
Формуючи політику закупок, підприємство повинне вирішити: буде воно самостійно виробляти матеріали, деталі, напівфабрикати чи купувати їх.
При вирішенні цього питання визначними факторами є: стан ринку матеріальних ресурсів, рівень цін, виробничі можливості самого підприємства.
Розробка «політики забезпечення» здійснюється на основі порівняльного вартісного аналізу.
Закупки «на стороні» і відмова від власного виробництва пояснюються економічними перевагами, які може одержати підприємство, купуючи ресурси у вузькоспеціалізованих підприємствах за відносно низькими цінами.
За останній період у зв'язку зі зростанням світової конкуренції, тенденції на зниження витрат, розукрупнення компаній взято курс на пошук зовнішніх постачальників тих товарів і послуг, які раніше вироблялись підприємством.
Сучасний маркетинг рекомендує вивчати ринок матеріальних ресурсів за допомогою прямих і допоміжних методів.
Прямий метод передбачає одержання інформації про кон'юнктуру ринку безпосередньо від резидентів із чотирьох джерел:
— контакти з постачальниками;
— контакти з посередниками;
— відвідування ярмарків і виставок, що дає багату інформацію про технічні розробки, ціни, якість товарів і можливість використати каталоги ярмарок та виставок;
— поїздки напідприємства-постачальники, що дозволяє визначити їх можливості із забезпечення ресурсами.
Непрямий метод вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає використання інформації біржових бюлетенів, журналів, газет, каталогів, брошур, проспектів та інформації радіо й телебачення.
При вивченні ринку матеріальних ресурсів на підприємствах обов'язкова наявність архіву, структурно орієнтованого за видами матеріалів і постачальників. Поряд з цим досить корисною є карткова система, в яку були б занесені постачальники, номенклатура та ціни на ресурси.
Вивчення ринку сировини і матеріалів дозволяють відповісти на такі запитання:
— хто і що поставляє на ринок;
— які можливості постачальників;
— яка конкуренція між покупцями;
— чи є можливість заміни матеріалів;
— які можливі види транспортування/
При вивченні ринку матеріальних ресурсів проробляються варіанти закупки ресурсів з імпорту. Найбільш доцільно закуповувати матеріальні ресурси за кордоном лише тих видів сировини і матеріалів, які переробляються у великій кількості і придбання яких обходиться дешевше.
Для малих і середніх підприємств більш раціональними є закупки сировини і матеріалів за кордоном (якщо є така потреба) через посередників, які спеціалізуються на цьому імпорті.
Ринок виконує такі функції:
3.Відповідь на 2 питання
Упаковка товару. Упаковка: функції, види, проблеми.
У сучасному світі, трактування поняття «упаковка» змінювалася принципово важливі зміни. Ще порівняно недавно в науковій і технічній документації термін «упаковка» найчастіше визначався як засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень і втрат і полегшують процес обігу. Це, зрозуміло, занадто загальне визначення, а головне - воно не відбиває всього обсягу функцій і завдань, які в нинішніх умовах покладаються на упаковку. Узагальнення сучасних поглядів учених і ділових кіл багатьох країн на питання функціональних завдань упаковки (у тому числі й у роботах по логістиці), дає підставу виділити наступні характерні риси трактування цих завдань:
По-перше, одним з найважливіших призначень упаковки вважається збереження кількості і якості виробленої продукції, забезпечення зручності її навантаження, розвантаження, перевезення на всіх видах транспорту, підвищення ефективності й полегшення робіт, пов'язаних із зберіганням продукції на складах. Прямою функцією упаковки залишається, зрозуміло, і захист продукції від механічних впливів, псування і забруднення.
По-друге, зростаюче значення упаковки обумовлюється тим, що все більша кількість продукції ряду галузей просто не може випускатися без відповідної упаковки. При цьому в міру розвитку харчової і фармацевтичної галузей промисловості ця функція упаковки швидко зростає.
По-третє, визначення функції упаковки стає в нинішніх умовах невіддільним від розвитку сучасних форм самообслуговування, організації громадського харчування, продажу готових виробів по каталогах і т.п. Іншими словами, всі витрати по упаковці та фасування продукту, а також його перевезення та проміжного, зберігання стають в цьому випадку виробничими витратами, що збільшують вартість продукту.
По-четверте, висування на передній план завдання максимального задоволення запитів споживача призводить до того, що саме призначення упаковки і її роль на сучасному ринку виходять за колишні поняття. Загальновизнано, що упаковка надійна й ефективна лише в тому випадку, якщо відображає образ продукту (з точки зору споживача), якщо її кольори, матеріал, графіка й форма виражає суть і призначення продукту.
По-п'яте, до найважливіших функцій упаковки належать сьогодні її естетичність і інформативність. Графічне зображення на упаковці дає додаткову інформацію про продукт: про спосіб приготування, системі зберігання, правильних прийомах відкривання і закривання і т.д. При цьому важливо, щоб текст був максимально лаконічним і містив лише найнеобхідніші відомості або посилання на наявність докладного опису всередині упаковки.
По-шосте, все більш активно висуваються на передній план нові функції й додаткові вимоги до упаковки: упакований товар не повинен забруднювати навколишнє середовище, а пакувальні матеріали повинні бути придатні для переробки та повторного використання. Не буде перебільшенням сказати, що вже в найближчому майбутньому ця вимога може вийти на перше місце і стати абсолютно обов'язковим.
Такі головні функції сучасної упаковки, сформульовані на базі узагальнення наукових доповідей і практичних заходів розвинених країн. Вже просте їхнє перерахування дає підставу стверджувати, що пакувальне господарство вторглося практично в усі галузі економіки від виробництва до споживання, має великий вплив на соціальну сферу, функціонування ринку, структуру збуту і т.д. При цьому особливо важливе значення і найбільшого поширення (близько 75-80%) одержало виробництво й використання упаковки в АПК. Економія матеріальних витрат на упаковку, фасовку і т.п. обертається тут не тільки зниженням якості, а й величезними втратами продовольства, напівфабрикатів та готової продукції. Зрозуміло, в світі немає ще єдиного підходу вчених і ділових кіл до питань упаковки - до оцінки значущості її окремих функцій, взаємозв'язку з усіма етапами виробничого циклу, впливу на проблеми навколишнього середовища і т.п.
Характеристика сучасного підходу вчених до функцій, значенням і перспективам розвитку упаковки була дана в доповіді Рочестерського технологічного інституту в 1994 р. на конференції з проблем сучасної упаковки. У ньому констатувалося таке. Упаковка являє собою життєво важливий компонент підприємницької діяльності будь-якої компанії, що виробляє яку-небудь продукцію. По суті, вона все більше перетворюється на сполучну ланку, без якого стає неможливим переміщення товарів від виробника до споживача. При цьому її функції постійно розширюються - від збереження і захисту продукту від пошкоджень до задоволення запитів покупця.
У суспільному розумінні упаковка все ще іноді виглядає як небажана і, можливо, непотрібна річ. Життя, на думку мало обізнаних людей, була б легше і простіше, якби товари надходили до магазину без додаткових турбот і збільшення їх вартості. Більше того, навіть в деяких компаніях упаковка досі розглядається як якийсь другорядний питання, яке можна розглядати при створенні нового продукту в останню хвилину.
При всьому своєму різноманітті сучасна упаковка класифікується зазвичай на три основні групи, обумовлені як своїм призначенням, так і характером товару:
- Споживча упаковка - до цієї групи відноситься упаковка товарів, вироблених для рядового споживача, тобто для індивідуального використання упакованих товарів будинку. Всередині цієї споживчої упаковки деякі автори виділяють ще кілька підгруп, ґрунтуючись вже на категоріях товарів: харчова упаковка, упаковка для напоїв, для хлібобулочних виробів, для гігієнічних товарів і косметики, для ліків і фармацевтичних товарів, апаратури тощо.
- Транспортна тара - упаковка більших товарів або великої кількості товарів, що направляються, в основному, від одного заводу до іншого. Кінцевий споживач із транспортною тарою зазвичай не знайомий, тому що він її не бачить.
- Громадська упаковка - упаковка для продуктів, що використовуються в лікарнях, школах, державних установах, в'язницях. Вона зазвичай асоціюється з харчовим обслуговуванням великих відособлених груп населення або із забезпеченням суспільства медичними запасами.
Класифікація форм і видів упаковки на ці три групи носить, зрозуміло, умовний характер, тому що призначення їх (упаковок) у багатьох випадках досить схоже. І в той же час кожна з цих груп має свої особливі характеристики, кожна з них орієнтована на свого споживача. Однак всі ці групи повинні донести необхідну інформацію до свого споживача. Для того щоб сприяти збуту продукції упаковка повинна виконувати кілька функцій, кількість і цілі яких окремі експерти визначають по-різному. Зазвичай в дослідженнях формулюється від 3 до 7 таких функцій упаковки. Однак якщо виходити із самих необхідних вимог до упаковки, то слід виділити чотири функції: локалізація продукту, захист його від зовнішнього середовища, забезпечення зручності використання продукту та інформативність.
Локалізаційно функція (The Containment Function). Фактично, будь-яка упаковка означає, насамперед, обмеження в деякому обсязі певної кількості продукції. Головна мета такого обмеження - уможливити проходження продукту через систему розподілу. Виробництво, вантажно-розвантажувальні роботи, складування й транспортна мережа як розвинених, так і країн, що розвиваються в однаковій мірі мають потребу в такій функції упаковки для того, щоб переміщувати промислові й сільськогосподарські вироби з одного місця на інше. У підсумку, продукт знаходить можливість бути ефективно доставленим до місця торгівельної угоди, що дозволяє покупцям купувати його там, де це їм найбільш зручно. При цьому для багатьох товарів стає зовсім необхідним мати спеціальну упаковку, що забезпечує цю можливість. Важко уявити собі й те, що азотна кислота, тринітротолуол, радіоактивні ізотопи або інфекційні біологічні матеріали можуть проходити через торгівельну мережу без належної упаковки. Іншими словами, сучасне суспільство вимагає, щоб як сільськогосподарські, так і промислові товари були упаковані таким чином, щоб їх можна було транспортувати, зберігати, вантажити й реалізовувати на зручному для продажу місці.
Захисна функція (The Protection Function). Це призначення упаковки має двояку сутність - з одного боку воно повинно забезпечити охорону пакується продукту від шкідливого впливу навколишнього середовища, а з іншого - охорону людей і навколишнього середовища від агресивних і небезпечних продуктів за допомогою їхнього особливого упакування Відомо, що більша частина продуктів піддається такого роду впливу: для господарського відбілювача це може бути захист від втрати хлору, для картопляних чіпсів - запобігання від підвищення вологості повітря (що робить чіпси в'язкими і тягучими), для комп'ютерних мікропроцесорів - запобігання впливу електростатичних розрядів, які деформують їхні електричні ланцюги, для друкарської машинки - це може бути захист від фізичних ударів, які призводять до розладі її механізму.
Також, треба відзначити, що різні проблеми упаковки останнім часом все більше привертають увагу громадськості в провідних країнах світу. До головних з таких проблем слід віднести наступні:
Надмірна вартість упаковки. Критика вартості упаковки пов'язана з тим, що вона є причиною збільшення ціни товару, що не рідко вартість упаковки перевищує вартість міститься в ній товару, а також зовнішня упаковка зазвичай розрахована на разове користування і призначається «на викид».
Відображення істини на упаковці та у маркуванні. Ця група проблем включає, зокрема, різнобій у розмірах і формах упаковки, у вказівці термінів зберігання і придатності продукції; наявність брехливою і вводить в оману інформації за умов згадування ціни, сортності, а також процентного складу основних компонентів. У цьому зв'язку в США, наприклад, ще в 1996 р. був прийнятий Закон про відображення істини на упаковці та у маркуванні товарів.
Забруднення навколишнього середовища, наприклад, за даними американських фахівців, близько 40% всіх твердих відходів складає в США викинута упаковка, яка створює проблему утилізації твердих відходів, що стоїть величезних витрат. У Росії ця цифра становить близько 20%.
Використання дефіцитних ресурсів. Упаковка часто проводиться з матеріалів, у яких відчувається нестача (папір, дерево, алюміній та ін.). Необґрунтована розтрата енергоресурсів в умовах постійного зростання вартості енергоносіїв.
Іншими словами, упаковка знаходиться фактично між продуктом і навколишнім середовищем. Суттєво те, що список факторів навколишнього середовища, які можуть заподіяти шкоду товару, з кожним днем стає все більше і більше.
4.Відповідь на 3 питання
Умови поставки товару
Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування і страхування товарів на шляху їх руху від експортера до імпортера.
Використання базисних умов спрощує укладання і погодження контрактів, допомогає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності і розв’язання розбіжностей, що виникають. Міжнародна торговельна палата розробила й опубліковала збірник тлумачень базисних умов поставок. Цей збірник дістав назву ІНКОТЕРМС. Перший збірник був опублікований у 1936 р. З того часу збірник доповнювався і передруковувався кілька разів. Остання його редакція вийшла у 2000 р.
У базисних умовах визначені обов’язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставляння вантажу у відповідну географічну точку або відвантажити товар на транспортні засоби, чи передати його транспортній установі.
Базисні умови визначають і інші обов’язки продавців і покупців, а саме:
У комерційній роботі зовнішньоторговельних установ, як правило, виникає необхідність детального розгляду взаємних зобов’язань продавців і покупців, що випливають із базисних умов поставок. Для цього необхідно користуватися збірником тлумачень торговельних звичаїв ІНКОТЕРМС-90 (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ІНКОТЕРМС ЗА ОБОВ’ЯЗКАМИ ПРОДАВЦЯ
|
№ з/п |
Назва умов |
Група |
Обов’язки продавця |
Вид транспорту |
|
|
Англійська мова |
Українська мова |
||||
|
1 |
EXW.Ex Works |
Франко-завод |
Е |
Відправлення товару |
Будь-який вид |
|
2 |
FCA, Frce Carrier |
Франко-перевізник |
F |
Основні витрати за вантажем не сплачені |
Повітряний Залізничний |
|
3 |
FAS, Free Alongside Ship |
Франко уздовж борту судна, ФАС |
F |
– « – |
Морський Річковий |
|
4 |
FOB, Froc On Board |
Франко-Борт, ФОБ |
F |
– « – |
– « – |
|
5 |
CFR, Cost and Freight |
Вартість і фрахт |
C |
Витрати за вантажем сплачені |
Морський Річковий |
|
6 |
CIF, Cost, Insurance and Freight |
Вартість, страхування і фрахт, СІФ |
C |
– « – |
– « – |
|
7 |
CPT, Carriage Paid To |
Перевезення сплачено до |
C |
– « – |
Будь-який вид |
|
8 |
CIP, Carriage and Insurance Paid To |
Перевезення і страхування сплачені до |
C |
– « – |
– « – |
|
9 |
DAF, Delivered At Fronntier |
Поставлено на кордон |
D |
Поставка товару |
– « – |
|
10 |
DES, Delivered Ex Ship |
Поставлено франко-судно |
D |
– « – |
Морський Річковий |
|
11 |
DEQ, Delivered Ex Qiay |
Поставлено франко-причал |
D |
– « – |
– « – |
|
12 |
DDU, Delivered Duty Unpaid |
Поставлено, мито не сплачено |
D |
– « – |
Будь-який вид |
|
13 |
DDP, Delivered Duty Paid |
Поставлено, мито сплачено |
D |
– « – |
– « – |
За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-90 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різниця в обсягах обов’язків контрагентів з доставлення товару.
Перша група «Е» має умову «франко-завод», яка передбачає мінімум обов’язків для продавця і полягає лише у наданні товару для покупця в місці знаходження продавця.
До групи «F» включаються умови, які вимагають від продавця зобов’язань передати товар перевізникові, що вказаний покупцем (ФОБ, ФАС, «франко-перевізник»).
У третій групі «С» об’єднані умови, за якими продавець повинен забезпечити перевезення продукції, але не зобов’язаний брати на себе ризик випадкової загибелі чи псування товару, або нести будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару («Вартість і фрахт», СІФ, СІР).
Четверта група «D» включає умови поставки, які передбачають зобов’язання продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути під час доставляння товару в країну призначення — «Поставлено на кордон», «Поставлено франко-судно», «Поставлено франко-причал», «Поставлено, мито не сплачено», «Поставлено, мито сплачено».
5. Висновок
Ринок виник одночасно з товарним виробництвом як його невід'ємна частина, товарне виробництво характеризується саме тим, що продукт виробляється не для власного споживання, а для інших, на продаж. Товарне виробництво регулюється механізмом купівлі-продажу на основі товарно-грошових відносин. Це процес руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Наявність обмінних відносин між виробником та споживачем через систему купівлі-продажу на основі вільного ціноутворення створює ринок. Ринок і поділ праці нероздільні. Ринок властивий здоровій економіці, він несумісний з монополією. Чим глибший поділ праці, тим більш розвинений ринок, а разом з ним усі його інструменти - гроші, кредит, прибуток. Ринкова економіка базується на 3-х засадах:
свободі підприємництва;
конкуренції;
еквівалентному обміні.
Ринок засобів виробництва в Україні, як у всіх постсоціалістичних державах, є новим. Триває процес його створення, тобто перехід від централізованого розподілу засобів виробництва і прикріплення споживачів до постачальників до вільної торгівлі.
Базисні умови поставок є сукупність основних обов'язків контрагентів з транспортування і страхуванню товарів по дорозі руху їхню відмінність від експортера до імпортера. Протягом тривалої міжнародної торгової практики усталилися певні умови обміну товарами, і навіть відповідні цим умови, сукупність яких формує торгові звичаї.
У сучасному практиці міжнародної торгівлі отримав певне визнання і досить широке застосування "Інкотермс", оскільки запропоноване у ньому тлумачення окремих термінів відповідає найпоширенішим торговим звичаям і політичним правилам торгівлі, сформованим на світовому ринку.
У базисних умовах визначено обов'язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставку вантажу на певну географічну крапку чи завантажити товар на транспортні засоби, або його транспортної організації.
Отже, мета упаковки — привернути увагу людини і водночас примусити її довіряти тому, що знаходиться всередині. Упаковкою є все те, що не є товаром. Але більшість упаковок товарів — це передовсім гармонічна єдність матеріалу, інформації і тари. Роль кожної складової є дуже важлива. Дуже часто саме упаковка породжує нові потреби, бо без неї ніхто не звертав би уваги на ні товари і не споживав їх. З погляду філософії, упаковка — це виражальний засіб ізасіб передавання знань.
Ознайомити з товаром і допомогти швидко прийняти рішення щодо його купівлі— ось завдання, яке виконує упаковка, одночасно приховуючи та демонструючи товар. Демонстрація — це її очевидна функція. Але фахівці наголошують на Іншому — на задоволенні, яке покупець отримує від товару.