Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
Тема 15(10). Облік власного капіталу
План
1.Власний капітал: зміст і структура.
2. Порядок формування та змін статутного капіталу на підприємствах різних форм власності: державне, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю.
3. Облік статутного капіталу на державному підприємстві і в товаристві з обмеженою відповідальністю(ТОВ).
4. Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах.
5. Облік емісії(випуску) та продажу акцій і неоплаченого капіталу.
6. Облік акцій власної емісії, викуплених у акціонерів.Вилучений капітал. Анулювання акцій.
7. Облік формування та використання додаткового капіталу.
8. Облік розрахунків з учасниками.
Література: [ 1, 12, 13, 17, 18, 19,20, 21, 23, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 36]
1.Власний капітал: зміст і структура.
Поняття "капітал" асоціюється з поняттям "власність". В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасника ми), і являє собою вартість майна підприємства.Майно підприємства складається з різноманітних матеріаль них, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів.
Власний капітал є гарантією організації бізнесу.
На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне това риство) ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула капіталу:
А = К, оскільки 3=0,
де А - актив (власність майна),
К - власний капітал,
З — боргові зобов'язання.
Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підпри ємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, звідси:
А = 3 + К.
З використанням залучених коштів власний капітал визна чається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями:
К = А - 3.
Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгова ності, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.
Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки вико нує такі функції:
— самостійності і влади — розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;
— відповідальності і захисту прав кредиторів — відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
— довгострокового кредитування — перебуває в розпо рядженні підприємства необмежений час;
— фінансування ризику — власний капітал використо вується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;
— кредитоспроможності — при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;
— компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;
— розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.
Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.
Власний капітал підприємства формується:
вкладеннями (інвестиціями) власників;
даруванням майна або коштів фізичними та юридичними особами;
дооцінкою активів підприємства за умови зростання їх ринкової вартості;
реінвестуванням нерозподіленого прибутку.
Вкладення власників здійснюються на невизначений період, що часто збігається з періодом діяльності підприємства. Власниками (учасниками) вноситься зареєст рований капітал, сума якого визначається статутними документами, а також мож ливе внесення додаткового капіталу. Якщо вартість реалізації випущених акцій пе ревищує їх номінальну вартість, а також якщо вартість майна, внесеного в статутний капітал, перевищує його справедливу вартість, затверджену засновника ми, па підприємстві виникає додатково вкладений капітал.
При даруванні майна або коштів фізичними або юридичними особами, прове денні дооцінки активів,іа в інших випадках на підприємстві виникає інший додат ковий капітал.
За умови, що власники не вилучають наявний нерозподілений прибуток шляхом отримання дивідендів або часток у власності, цей прибуток реінвестується в розви ток підприємства, оскільки вилучення грошових коштів не відбувається.
Розрізняють фінансову та фізичну концепцію капіталу.
За фінансовою концепцією капітал є синонімом чистих активні, або власного ка піталу підприємства.
За фізичною концепцією капітал розглядається як продуктивність підприємства (наприклад, в одиницях продукції за день).
За концепцією збереження фінансового капіталу прибуток вважається отрима ним, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих актиній на початок періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.
За концепцією збереження фізичного капіталу прибуток вважається заробле ним, якщо виробнича потужність або продуктивність підприємства на кінець пері оду перевищує виробничу потужність на початок періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.
Тільки надходження активів понад суми, необхідні для збереження капіталу, вважається прибутком і приводить до зростання власного капіталу. Якщо витрати перевищують доходи, то різниця є чистим збитком і зменшує суму власного капі талу.
Отже, розмір власного капіталу на дату балансу залежить від ефективності дія льності підприємства та вилучень власників.
СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та йо го виду. Наприклад, для акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відпові дальністю, заснованих на колективній формі власності, створення і поповнення ви значеного розміру статутного капіталу є необхідною умовою їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності. Підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи (приватне підприємство), створює статутний капітал лише за рішенням власника виходячи з необхідності забезпечення статутної діяльності.
За П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал включає такі елементи (рис. 1.1):
-—- статутний капітал;
пайовий капітал;
додатковий вкладений капітал;
-— інший додатковий капітал;
резервний капітал;
нерозподілений прибуток.
Рис. 1.1. Структура та взаємозв'язок окремих елементів власного капіталу
Формування власного капіталу на стадіях створення і функціонування підприємства структурно подано на рис.1.2.
Мінімальний розмір статутного капіталу визначається чинним законодавством для підприємств різних організаційно-правових форм. Наприклад, для акціонерних товариств він становить 1250 мінімальних заробітних плат, для товариств з обме женою відповідальністю — 100 мінімальних заробітних плат тощо.
Зменшують розмір власного капіталу непокритий збиток, неоплачений капітал та вилучений капітал.
Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Засновники (учасники) можуть вносити у статутний капітал грошові кошти, ос новні засоби, нематеріальні активи, цінні папери, запаси та інше майно.
Облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал». За кредитом рахунка відображають зареєстроване в органах виконавчої влади збіль шення статутного капіталу, за дебетом — зменшення.
Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним учасником.
Рис.1.2. Структура власного капіталу з врахуванням часу формування
Пайовий капітал відображає суму пайових внесків фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Прикладом може бути внесення паїв членами колективного сільсько господарського підприємства, внесення пайових внесків членами житлово-бу дівельного кооперативу, внесення пайових внесків членами кредитної спілки та ін ше. Внесення паїв проводиться для здійснення спільної фінансово-господарської діяльності.
Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 «Пайовий капітал». На кредиті рахунка 41 відображається надходження пайового капіталу, на дебеті — вибуття.
Аналітичний облік пайового капіталу ведеться за видами капіталу та за
власниками.
Додатковий вкладений капітал найчастіше виникає в акціонерних товариствах. Він є тією сумою, на яку вартість розміщення акцій перевищує їхню номінальну вартість. Емісійний дохід виникає лише у випадку, якщо вартість первинного роз міщення акцій перевищує їх номінальну вартість. Усі випадки дальшого їх обігу розглядаються як продаж. Для інших видів підприємств додатковий вкладений ка пітал — це будь-яке перевищення вартості внесків засновників понад зареєстрова ну суму, а також будь-які незареєстровані в установчих документах внески власни ків у підприємство.
Облік додатково вкладеного капіталу здійснюється на рахунку 42 «Додатковий капітал» та на субрахунках 421 «Емісійний дохід», 422 «Інший вкладений капітал»
Інший додатковий капітал включає суму дооцінки необоротних активів, вар тість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізи чних осіб та інші види додаткового капіталу.
Облік іншого додаткового капіталу здійснюється також на рахунку 40 «Додат ковий капітал», але на інших субрахунках:
«Дооцінка активів» (дооцінка необоротних активів у випадках, передбаче них чинним законодавством);
«Безоплатно отримані необоротні активи» (вартість активів, безоплатно
одержаних від інших осіб без умови їх повернення);
«Інший додатковий капітал» (майно житлово-комунального господарства та
соціальної сфери, не передане на баланс муніципалітету, та ін.).
На кредиті субрахунків показується збільшення названого майна чи дооцінки, а на дебеті — його вибуття чи використання.
Резервний капітал складається із суми резервів, створених відповідно до чинно го законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Мінімальний розмір резервного капіталу, передбачений чинним законодавст вом, становить 25 % статутного капіталу. Підприємство може передбачити в уста новчих документах створення більшого розміру резервного фонду. Резервний капі тал використовується для покриття непередбачуваних збитків підприємства. Для обліку резервного капіталу використовується рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом цього рахунка відображається формування резервів, а за дебетом — їх використання. Залишок даного рахунка відображає суму невикористаного резерв ного капіталу на звітну дату.
Підприємства за участю іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів створюють резервний капітал. Він облічується на рахунку № 43 "Резервний капітал". Розмір відрахувань до цього капіталу передбачається в установчих (засновницьких) документах, але не більше 25% відповідно до сплаченого статутного капіталу. Джерело коштів — прибуток. Але сума відрахувань не повинна перевищувати 50% прибутку.
Підприємства, створені у формі акціонерного това риства, зараховують до цього капіталу також емісійний дохід. Використання коштів Резервного капіталу здійснюється за їх напрямками. Наприклад, на виплату дивідендів (доходів) засновникам, на покриття балансового збитку підприємства за звітний рік та ін.
Нерозподілений прибуток — це сума прибутку, реінвестована у підприємство. Він визначається як сума чистого прибутку, що залишається у підприємства після поповнення статутного капіталу, резервного фонду, нарахування дивідендів та про ведення інших виплат власникам.
За умови неефективної господарської діяльності підприємства та здійснення значних вилучень власниками підприємство може мати непокриті збитки, що змен шують розмір власного капіталу.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відповідно на субрахунках: прибуток — 441 «Прибуток нерозподілений», збиток — 442 «Непокриті збитки». За креди том рахунка 44 відображається збільшення прибутків, за дебетом — отримані збит ки та використання прибутку.
Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внес ками до статутного капіталу підприємства, які вони зобов'язалися здійснити на мо мент створення підприємства. Для реєстрації підприємства, наприклад товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно утворити статутний капітал, і на дату його створення слід внести грошима 30 % суми, визначеної установчими документами на спеціально відкритий у банку тимчасовий рахунок. Не внесена засновниками сума коштів або майно, яке вони зобов'язались передати у статутних капітал, ви знається їх заборгованістю перед товариством і відображається у складі нсоплаче-ного капіталу.
Після державної реєстрації підприємства засновники повинні в період до одного року погасити заборгованість за внесками до статутного капіталу. Для узагальнення інформації про розмір заборгованості засновників та її зміни використовується ра хунок 46 «Неоплачений капітал». За дебетом цього рахунка обліковується заборго ваність засновників товариства за внесками до капіталу підприємства, а за креди том — погашення заборгованості.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасни ком) товариства.
Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Акціонерне товариство може здійснювати викуп акцій власної емісії за ринковою, номінальною чи іншою вартіс тю для перепродажу чи анулювання. Якщо викуплені акції повторно не розміщу ються в період до 12 міс, товариство зобов'язане їх анулювати. Анулювання акцій може здійснюватись для зменшення кількості випущених акцій, розміру статутного капіталу та з іншою метою.
Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 «Вилучений капітал». За де бетом цього рахунка відображається фактична собівартість викуплених акцій влас ної емісії або часток, викуплених товариством у засновників, а за кредитом — вар тість анульованих або перепроданих акцій чи часток.
Непокриті збитки, неоплачений капітал, вилучений капітал зменшують розмір власного капіталу підприємства.
2. Порядок формування та змін статутного капіталу на підприємствах різних форм власності: державне, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю.
Статутний капітал на державному підприємстві являє собою державні кошти, виділені у постійне користування і розпорядження госпрозрахунковому підприємству у вигляді основних засобів та оборотних коштів. Розміри основних та оборотних коштів визначаються обсягом виробничої діяльності.
Оборотними коштами наділяються підприємства ви ходячи з необхідності мати мінімальні запаси товарно-матері альних цінностей, що забезпечують виконання плану. Ці мінімальні запаси оборотних коштів називаються нормативами. До них належать: сировина, основні та допоміжні матеріали, куповані та власного виробництва напівфабрикати, паливо, запасні частини для ремонту, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво - як промислове, так і непромислове, витрати майбутніх періодів, запаси сільського господарства, продукція, товари, інші нормовані кошти.
Подальше збільшення статутного капіталу підприєм ства по основних засобах здійснюється за рахунок об'єктів капітального будівництва, прийнятих до експлуатації у звіт ному році; вартості проектно-дослідницьких робіт по прийня тих до експлуатації об'єктах капітального будівництва; витрат на формування основного стада, зарахованих до основних фондів; дооцінки основних фондів, виявлених при інвентари зації', що раніше не були взяті на баланс.
У частині оборотних коштів статутний капітал збіль шується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповнення оборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановами та розпорядженнями Уряду України тощо.
Статутний капітал зменшується у частині основних засобів на суму вартості безкоштовно переданих основних засобів по розпорядженню вищих органів, зносу по безкош товно прийнятих засобах; списування об'єктів з балансу, уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (за лишкова вартість) тощо.
У частині оборотних коштів зменшення статутного капіталу відбувається за рахунок безкоштовно вилучених товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів;
витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів; сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами та розпоряд женнями Уряду України та ін.
Статутний капітал, виділений підприємству, а також його зміни збільшення. зменшення) обліковуються на пасивному рахунку № 40 "Статутннй капітал".
Формування і зміни статутного капіталу акціонерного товариства.
Для створення товариства засновники повинні оголосити свої наміри. Для цього збираються установчі збори засновників (акціонерів), на яких приймається рішення про створення товариства, затверджуються установчі документи. Якщо товариство створюється як акціонерне, засновники повинні здійснити передплату на акції.
Акціонерне товариство — це товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідаль ність за зобов'язаннями тільки своїм майном.
Акціонерні товариства можуть бути двох типів:
відкриті акціонерні товариства (ВАТ),акції яких розповсюджуються спо собом відкритої передплати та можуть перебувати у вільному обігу на фондовій біржі;
закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції(тільки іменні акції) яких розповсюджуються лише се ред засновників та не можуть перебувати у вільному обігу на фондовій біржі.
На момент створення акціонерного товариства його статутний капітал не може бути менший від 1250 мінімальних заробітних плат, що дає можливість забезпечи ти здійснення статутної діяльності товариства. В обліку та звітності відображається сума зареєстрованого статутного капіталу, який (власники) акціонери зобов'язались поповнити внесенням коштів або майна.
Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та установчими документами.
Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% від номінальної' вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування статутного капіталу - протягом року з моменту реєстрації.
Установчий баланс затверджується на зборах засновників.
Майно, внесене в натуральній формі у власність підприємства в рахунок вкладів до статутного капіталу (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, то визначена за домовленістю засновників.
Майно, яке орендується підприємством і передане підприємству» підприємству в рахунок вкладів до Статутного фонду (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, визначеній виходячи з орендної плати за користування цим майном, обчисленої за весь зазначений в установчих документах строк діяльності підприємства або інший строк, передбачений установчими документами-
Статутний капітал підприємства, що викуповується його ж колективом, розраховується як сума майна за залишковою вартістю (первісної, відновлювальної за мінусом зносу) наявності готівки, грошових коштів на розрахунковому та інших рахунках в банку, а також в дебіторській заборго ваності за мінусом кредиторської заборгованості.
При перетворенні підприємства на акціонерне това риство статутний капітал розраховується аналогічно, як при викупі підприємства, але на всю суму розрахованого статут ного капіталу випускаються акції, що розміщуються між членами колективу (якщо це акціонерне товариство закритого типу) або реалізуються усім бажаючим (якщо це акціонерне товариство відкритого типу).
Якщо не весь вклад внесено засновниками повністю, це має бути зафіксовано в установчих документах або відкрито підписку на акції.
Зменшення або збільшення статутного капіталу мож ливе у таких випадках:
— при зміні номінальної вартості акцій;
— при прийнятті нових членів до складу учасників (допоміжний випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів);
— при обміні облігацій на право участі у підприємстві (акції);
— при відрахуванні частини прибутку до статутного капіталу;
— при спрямуванні коштів резервного (страхового) капіталу до статутного капіталу.
Зміни статутного капіталу здійснюються за рішенням ради засновників, а бухгалтерські записи виконуються після пере реєстрації статутного капіталу з урахуванням його нового розміру.
Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішу вати питання про зменшення розміру статутного капіталу у випадках, коли у встановлений термін (6 місяців) підпискою на акції покрито не всю необхідну суму, зазначену у повідомленні.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше ніж на 1 /З може бути здійснене за рішенням правління за умови, шо це передбачено Статутом.
Зміни Статуту, пов'язані із збільшенням статутного майна, мають бути зареєстровані органом, який реєстрував Статут акціонерного товариства, після реєстрації додатково випуще них акцій.
Статутами банківських і страхових установ, які є акціонерними товариствами, може бути передбачено інший порядок збільшення Статутного капіталу.
Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що й при збільшенні статутного капіталу. Зменшення статутного капі талу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.
За рішенням акціонерного товариства про зменшення статутного капіталу акції, не представлені до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.
Розмір статутного капіталу, який фіксується в установчих документах, визначається внаслідок проведеної перед цим інвен таризації за методикою оцінки вартості об'єктів приватизації.
Порядок бухгалтерського обліку охоплює такі опе рації, що підлягають обов'язковому відображенню у бухгал терському обліку:
- оцінка вартості об'єктів інвентаризації;
- накопичення й використання коштів покупцем -юридичною особою;
- акціонування підприємств і викуп його акцій;
- взяття на баланс новим власником - юридичною особою майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу;
- виділення окремого структурного підрозділу дер жавного підприємства, яке приватизується, як самостійного майнового комплексу;
- передача в оренду цілісних майнових комплексів.
Після завершення оцінки майна підприємство здійснює операції по приведенню Статутного капіталу (капіталу) до розміру, який відповідає продажній вартості й фіксується в установчих документах.
Статутний капітал збільшується на суми:
- коштів резервного страхового капіталу;
- коштів цільового призначення;
- нерозподіленого прибутку минулого року;
- невикористаних коштів резерву сумнівних боргів, як» відносяться на прибуток, а потім спрямовуються на покриття збитків.
Зменшується статутний капітал:
- на суму вартості майна соціальної сфери, для якого встановлено пільги;
-на суму залишку використання позикових коштів, відображених на однойменному рахунку.
Формування і зміни статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю.
У товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) капітал формується внес ками учасників, розмір і частки яких (у відсотках) визначені в зареєстрованому статуті. Розмір статутного капіталу новоствореного ТОВ не повинен бути менший від 100 мінімальних заробітних плат на момент його створення. Обов'язковою умовою реєстрації такого товариства с внесення засновниками грошовими кош тами не менше ніж 30 % визначеного засновниками статутного капіталу. Внесена засновниками частка дас право на одержання дивідендів, отримання частини май на при виході учасника, на розподіл майна при ліквідації товариства. Виплати ди відендів і майна здійснюються пропорційно до розміру внесених часток. У межах своїх вкладів до статутного капіталу засновники несуть відповідальність за зо бов'язаннями товариства.
Учасники можуть робити внески в статутний капітал таким майном:
грошовими коштами та їх еквівалентами;
довгостроковими цінними паперами;
необоротними та оборотними матеріальними активами;
нематеріальними активами.
Не дозволяється формувати статутний капітал бюджетними коштами, позиками, векселями.
Облік статутного капіталу розпочинається з дня реєстрації підприємства в Єди ному державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності та завершується в день його вилучення з реєстру.
Внесення майна засновниками товариства з обмеженою відповідальністю до су ми, визначеної в реєстраційних документах, повинно завершитись у період до 1 ро ку з дня реєстрації. Майно вноситься до статутного капіталу за справедливою вар тістю, узгодженою засновниками.
У товариствах з обмеженою відповідальністю збільшення або зменшення статут ного капіталу відбувається при збільшенні кількості або вибутті учасників. Перере єстрація статутного капіталу в даному випадку, як і в інших випадках зміни статут ного капіталу, є обов'язковою.
3. Облік статутного капіталу на державному підприємстві і в товаристві з обмеженою відповідальністю(ТОВ).
Статутний капітал — основа власного капіталу. Це сума
основних засобів і оборотних коштів підприємства, сформованих при
його створенні, джерело формування коштів підприємства. Його стан
і рух відображають на рахунку 40 «Статутний капітал»
На державних підприємствах — це частина національного багатства, наданого підприємству у вигляді основних засобів і оборотних активів.
На дебеті рахунка 40 відображають зміни, пов'язані зі зменшенням
статутного капіталу, на кредиті — зі збільшенням. Сальдо кредитове
показує загальну вартість основних засобів і оборотних коштів,що належать підприємству.
Відображення в обліку змін у статутному капіталі ілюструє рис.3.1.
Рис.3.1.Зміни статутного капіталу державних підприємств, що відображаються на рахунку 40
При формуванні статутного капіталу ТОВ у бухгалтерському обліку здійсню ються такі записи:
2. На внесення ЗО % зареєстрованого статутного капіталу грошовим коштами:
Дебет 311 «Поточні рахунки в банках у національній валюті»;
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
3. Поповнення засновниками статутного капіталу після реєстрації ТОВ:
Дебет 10 «Основні засоби»;
Дебет 12 «Нематеріальні активи»;
Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
Дебет 20 «Виробничі запаси»;
Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
Дебет ЗО «Каса»;
Дебет 31 «Рахунки в банках»;
Дебет 35 «Поточні фінансові інвестиції»;
інше майно;
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
4. Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах.
Сума зареєстрованого статутного капіталу відображається в бухгалтерському обліку записами:
Дебет 46 «Неоплачений капітал»; Кредит 40 «Статутний капітал».
До статутного капіталу активи вносяться за справедливою вартістю, погодже ною засновниками.
На суму внесених активів у бухгалтерському обліку складається запис: Дебет 10 «Основні засоби»; Дебет 12 «Нематеріальні активи»; Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»; Дебет 20 «Виробничі запаси»;
Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Дебет 30 «Каса»; Дебет 31 «Рахунки в банках»; Дебет 35 «Поточні фінансові інвестиції»; інше майно;
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
Облік змін статутного капіталу акціонерного товариства
Зміни статутного капіталу можливі за рішенням загальних зборів учасників (ак ціонерів) у випадках, передбачених реєстраційними документами і за рішенням правління. У всіх випадках зміни статутного капіталу слід внести зміни в реєстра ційні документи. Порядок їх здійснення в акціонерних товариствах регулюється Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акці онерного товариства, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 № 44.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися за такими напрямками:
випуск нових акцій;
зростання номінальної вартості акції;
обмін облігацій на акції.
Порядок відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку роз глянемо нижче.
А. Способом випуску нових акцій. При цьому можуть виникати такі бухгалтер ські записи:
На суму додаткової емісії:
Дебет 46 «Неоплачений капітал»;
Кредит 40 «Статутний капітал».
При внесенні майна новими акціонерами:
Дебет (рахунки майна);
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
За рахунок індексації основних засобів
Дебет 423 «Дооцінка активів»;
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
За рахунок нерозподіленого прибутку:
Дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;
Кредит 46 «Неоплачений капітал».
Б. Способом зростання номінальної вартості акцій. Бухгалтерські записи в да ному випадку матимуть вигляд:
1. На загальну суму зростання номінальної вартості акцій:
Дебет 46 «Неоплачений капітал»;
Кредит 40 «Статутний капітал».
За рахунок індексації основних засобів
Дебет 423 «Дооцінка активів»;
Кредит 46 «Неоплачений капітал»,
За рахунок нерозподіленого прибутку:
Дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»; Кредит 46 «Неоплачений капітал».
В. Способом обміну акцій на облігації. У бухгалтерському обліку формуються записи:
1. На загальну суму зростання статутного капіталу:
Дебет 46 «Неоплачений капітал»;
Кредит 40 «Статутний капітал».
2. При обміні облігацій на акції:
Дебет 521 «Зобов'язання за облігаціями»; Кредит 46 «Неоплачений капітал».
5. Облік емісії(випуску) та продажу акцій і неоплаченого капіталу.
Акція — це цінний папір без визначеного строку обігу, який засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в ак ціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним; дає право його власни кові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також право на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
В обмін на внесені активи власники (акціонери) можуть отримувати акції (сер тифікати акцій). Дозвіл на випуск (емісію) акцій підприємствам надається Комісією з цінних паперів та фондового ринку.
За формами випуску акції поділяються на докуменарні і бездокументариі. За до кументарної форми випуску оформляється цінний папір — сертифікат акцій, за бездокументарної — випуск оформляється глобальним сертифікатом, який переда сться на зберігання депозитарію.
За категоріями акції поділяються на прості та привілейовані. Прості акції дають право утримувачам на участь в управлінні підприємством, на розподіл прибутку піс ля виплати дивідендів за привілейованими акціями та на участь у розподілі майна при ліквідації товариства. Привілейовані акції дають власникам переважне право на одержання дивідендів та на отримання частки майна при ліквідації товариства, од нак не дають права на участь в управлінні товариством.
Привілейовані акції, які випускаються в Україні, можуть бути конвертованими та відкличними.
Привілейовані акції будуть конвертованими, якщо за умовами емісії їх можна гарантовано обміняти на прості за визначеним коефіцієнтом. Відкличні привіле йовані акції дозволяють акціонерові отримати не тільки гарантований розмір ди відендів, а п прибуток у вигляді курсової різниці.
До статутного капіталу акції вносяться за номінально вартістю незалежно від ціни розміщення (продажу). Даний вид оцінки акцій наближений до їх реальної вар тості лише на момент створення товариства. Надалі ж у процесі господарської дія льності товариства, як правило, відбуваються зміни в сумі власного капіталу, які приводять до значних відхилень їх облікової оціьїки від номіналу. Ринкова ж оцінка акцій здебільшого випадків як від номінальної, так і від облікової. Тому надалі оцінка акцій за номінальною вартістю використовується тільки для визначення часток власників (акціонерів) у статутному капіталі товариства. Якщо розміщення акцій було здійснене за ціною вище від номінальної вартості, то при цьому виникає емі сійний дохід.
Акції акціонерного товариства можуть розміщуватись способом відкритої пе редплати у ВАТ або шляхом розподілу акцій між засновниками (ЗАТ).
Якщо передбачається частину акцій розмістити через відкритий продаж, необ хідно також подати органу реєстрації інформацію про випуск цих цінних паперів, яка підлягає обов'язковому опублікуванню в офіційних виданнях. Засновники по винні утримувати в даному випадку акцій не менше від 25 % статутного капіталу в період до двох років. Строк відкритої передплати на акції не перевищує 6 місяців.
До статутного капіталу оплачені акції відносяться за номінальною вартістю не залежно від ціни первинного розміщення. Перевищення ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю приводить до виникнення емісійного доходу, який збільшує додатково вкладений капітал. Якщо акції продаються за ціною нижчою від номіна льної вартості, то на різницю між номіналом та ціною продажу зменшується емі сійний дохід (за його наявності) або нерозподілений прибуток (зростають нерозпо ділені збитки).
Приклад. Акціонерним товариством «Мрія» було випущено в обіг 50 000 прос тих акцій номінально вартістю 10 грн. Акції були розміщені(продані) таким чином: 20 000 шт. за 12 гри, 10 000 шт. за 14 грн, 5000 шт. за 10 грн, 20 000 шт. за 9 грн.
У бухгалтерському обліку наведені операції оформляються такими записа ми, грн:
1. На вартість зареєстрованого статутного капіталу:
Дебеті 46 «Неоплачений капітал» 500 000
Кредит 40 «Статутний капітал» 500 000
2. На суму розміщення акцій за різною вартістю:
Дебет 311 «Поточні рахунки в банках у національній валюті» 240000
Кредит 46 «Неоплачений капітал» 200 000
Кредит421 «Емісійний дохід» 40 000
Дебет311 «Поточні рахунки в банках у національній валюті» 140 000
Креди г 46 «Неоплачений капітал» 100 000
Кредит 421 «Емісійний дохід» 40 000
Дебет З11 «Поточні рахунки в банках у національній валюті» 80 000
Дебет 421 «Емісійний дохід» 20 000
Кредит 46 «Неоплачений капітал» 200 000
Після завершення розміщення акцій отримуємо такі залишки на рахунках бухга лтерського обліку, грн:
Дебет З 11 «Поточні рахунки в банках 560 000
у національній валюті» 106 000
Дебет 421 «Емісійний дохід» 60 000
Кредит 40 «Статутний капітал» 500 000
Кредит 46 «Неоплачений капітал» 0
У разі продажу акцій за ціною нижчою від номінальної вартості вважається, що вони будуть реалізовані зі знижкою, яка покривається за рахунок емісійного доходу.
Якщо рахунок емісійного доходу не має залишку, то різниця між вартістю продажу і номінальною вартістю акцій відноситься за рахунок нерозподіленого прибутку.
Приклад. Товариством «Прилад» реалізовано 1000 акцій власної емісії за 8000 грн за номінальної вартості акції 10 грн. Залишку на рахунку 421 «Емісійний дохід» немає. Після завершення операції в обліку проводяться записи, грн:
Дебет 311 «Поточні рахунки в банках у національній валюті» 8000
Дебет 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 2000
Кредит 46 «Неоплачений капітал» 10 000
За умови, що всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновника ми, вони повинні до дати установчих зборів викупити не менше 50 % номінальної вартості акцій.
У разі непроведення акціонерами своєчасно й у необхідних розмірах передплати на акції, несвоєчасної оплати за акції, які акціонери передплатили, невиконання умов передплати та в деяких інших випадках, що призводять до порушення чинно го законодавства та визначених умов емісії акціонерам, що вже провели оплату за акції, повертаються суми здійсненої оплати, а також завданих збитків.
При поверненні грошових коштів чи інших активів складаються такі облікові записи:
Дебет 68 «Розрахунки за іншими операціями»; Кредит ЗО «Каса»; Кредит 31 «Рахунки в банках»; Кредит 10 «Основні засоби»; Кредит рахунків інших внесених ктивів.
Частка кожного акціонера в статутному капіталі товариства залежить від кілько сті придбаних акцій та загальної кількості акцій в обігу. Ціна продажу акцій не впливає на розмір частки акціонера. Акціонерне товариство не зобов'язане викупо вувати попередньо розміщені акції в акціонерів, хоча такої заборони не існує. Акці онер може самостійно продати ці акції на вторинному ринку за ринковою вартістю на дату продажу.
6.Облік акцій власної емісії, викуплених у акціонерів.Вилучений капітал. Анулювання акцій.
Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства прийма ється аналогічно, як і про його збільшення. Зменшення статутного капіталу акціо нерного товариства може здійснюватись за такими напрямками:
— зменшення кількості акцій в обігу;
— зменшення номінальної вартості акцій;
• Зменшення кількості акцій в обігу через викуп їх товариством у власників та анулювання. При цьому виконують такі бухгалтерські записи:
Викуп акцій в акціонерів за ціною придбання:
Дебет 451 «Вилучені акції»; Кредит З11 «Поточні рахунки в банках в національній валюті».
2. Анулювання викуплених акцій супроводжується бухгалтерським записом:
Дебет 40 «Статутний капітал»;
Кредит 451 «Вилучені акції». У разі перевищення ціни придбання над номінальною вартістю здійснюється запис:
Дебет 421 «Емісійний дохід»;
Кредит 451 «Вилучені акції».
• Через зменшення номінальної вартості акцій. При цьому кількість акцій в обі гу не зменшується. Акціонери при зменшенні номінальної вартості акцій мають право на відшкодування втрат від їх знецінення.
При зменшенні номінальної варто сті акцій у бухгалтерському обліку складається запис:
Дебет 40 «Статутний капітал»;
Кредит 672 «Розрахунки з учасниками за іншими виплатами». При компенсації акціонерам втрат здійснюють запис:
Дебет 672 «Розрахунки з учасниками за іншими виплатами»;
Кредит 301 «Каса в національній валюті»;
Кредит 311 «Поточні рахунки в банках у національній валюті».
7. Облік формування та використання додаткового капіталу.
Для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених ак цій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, використовується рахунок 42 «Додатко вий капітал».
За кредитом рахунка 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додат кового капіталу, за дебетом — його зменшення.
Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:
«Емісійний дохід»;
«Інший вкладений капітал»;
«Дооцінка активів»;
«Безоплатно одержані необоротні активи»;
«Інший додатковий капітал».
На субрахунку 421 «Емісійний дохід» відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.
Емісійний дохід виникає тільки в разі перевищення ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю.
При виникненні емісійного доходу внаслідок відкритого первісного розміщеним акцій складається запис:
Дебет З11і «Рахунки в банках»; Кредит46 «Неоплачений капітал»; Кредит 421 «Емісійний дохід».
Емісійний дохід може бути використаний лише для погашення негативної різ ниці, яка виникає під час продажу акцій за ціною нижчою від їх номінальної варто сті, і не підлягає розподілу між акціонерами (засновниками) товариства.
На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капі талу
На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображається сума дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, яку здійснюють у випадках, перед бачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерською обліку. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується в разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності.
При проведенні дооцінки необоротних активів роблять запис: Дебет 10 «Основні засоби»; Дебет 11 «Інші необоротні матеріальні активи», Дебет 12 «Нематеріальні активи»; Кредит 423 «Дооцінка активів»;
При проведенні уцінки в межах попередньої дооцінки необоротних активів на рахунках обліку відображається зменшення власного капіталу, що виник унаслідок дооцінки:
Дебет 423 «Дооцінка активів»; Кредит 10 «Основні засоби»; Кредит 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; Кредит 12 «Нематеріальні активи».
На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму ви знаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об'єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі. Безоплатне отримання майна відображається таким бухгалтерським записом: Дебет 10 «Основні засоби»; Дебет 12 «Нематеріальні активи»; Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»; Кредит 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».
Зменшення власного капіталу, що виник унаслідок безоплатного одержання не оборотних активів, відбувається шляхом нарахування амортизації за безкоштовно одержаними необоротними активами:
Дебет Відповідний рахунок витрат класу 9; Кредит 13 «Знос необоротних активів». Одночасно:
Дебет 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»; Кредит745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».
На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додат кової о капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.
8. Облік розрахунків з учасниками.
Відносини підприємства з учасниками можна розглядати з двох сторін. З одного боку, учасники повинні повністю розрахуватись з підприємством по внесках до статутного капіталу. З іншого - підприємство зобов'язане сплачувати учасникам дивіденди.
Розглянемо економічну суть, визначення та види дивідендів,
Корпоративні права — це права власності на частку (пай) в статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, на управління та одержання відповідної частки прибутку такої юридичної особи.
Дивіденди - прибуток, одержаний платниками податку від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутних капіталів, за винятком доходів, одержаних від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами. По привілейованих акціях розмір дивідендів фіксується в проспекті емісії при їх випуску. Виплата дивідендів відбувається після виплати процентів по облігаціях. Якщо акціонерне товариство має прості і привілейовані акції, то оголошена сума дивідендів розподіляється між ними.
України "'Про цінні папери і фондову біржу" передбачено, що якщо розмір дивідендів, виплачених акціонерам по простих акціях, перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, то власникам останніх може проводитися доплата до розміру дивідендів, отриманих іншими акціонерами.
Причому спочатку виплачуються дивіденди по привілейованих акціях, а потім - по простих акціях. Розмір дивідендів встановлюється в процентах або в сумі на ! акцію. Не нараховуються дивіденди на акції, власником яких є саме акціонерне товариство. АТ не може приймати рішення про виплату дивідендів по акціях до повної сплати всього статутного капітал} за номінальною вартістю. Дивіденди по не повністю сплачених акціях (але не менше їх номінальної вартості) можуть нараховуватися пропорційно сплаченій частині їх продажної вартості. Наприклад, на дату проведення дивідендного перепису акціонер вніс 60 % вартості акцій. При розмірі дивідендів на 1 акцію 50 грн. він отримає ЗО грн. Дивіденди виплачуються не пізніше, ніж за ЗО днів до офіційно оголошеної дати їх виплати. Якщо облік власників іменних паперів веде регістратор, то він готує для емітента перелік осіб для виплати доходів. Емітент повідомляє реєстратору всі показники по кожній зареєстрованій особі.
Проміжні дивіденди - дивіденди, які можуть бути виплачені акціонерам у вигляді авансового платежу щоквартально або один раз в півроку. Кінцеві дивіденди оголошуються річними зборами акціонерів за результатами року з урахуванням виплати проміжних дивідендів. Наприклад, якщо акціонер отримав за І-ше півріччя проміжні дивіденди на 1 акцію в сумі 40 грн., а на загальних зборах акціонерів оголошена сума дивідендів склала 80 грн., то за результатами року йому видадуть ще 40 грн. на кожну акцію. Може бути і так, що за результатами року акціонерне товариство отримає збитки або меншу суму прибутку, ніж за півріччя, у зв'язку з невиробничими витратами та іншими причинами. В цьому випадку за рішенням загальних зборів надмірно сплачені дивіденди можуть бути повернуті акціонерам або зараховані в рахунок майбутньої виплати дивідендів.
Дивіденди нараховуються підприємствами з чистого прибутку після розрахунків з бюджетом, розподіляються відповідно до установчих документів і виплачуються акціонерам (юридичним особам) без утримання податку в джерела виплати.
Нарахування дивідендів ведеться у відомості обліку дивідендів, в якій наводяться такі дані: найменування акціонера, номер особового рахунку. прізвище, період, за який виплачуються дивіденди, категорія акцій. нарахована сума податку на дивіденди, сума до виплати і відмітка про отримання.
При недостачі прибутку нарахування дивідендів проводиться за рахунок резервного капіталу.
Виплата дивідендів здійснюється готівкою, чеком, платіжним дорученням або поштовим переказом. Проте вони можуть бути видані за рішенням АТ цінними паперами або товарно-матеріальними цінностями. Наприклад, акціонерне товариство виплачує дивіденди власними акціями. 10% на видачу акцій у формі дивідендів означає, що на кожні 10 акцій акціонерам видається безоплатно одна додаткова акція. Ці акції ще називають дивідендами-акціями.
Дивіденди по цінних паперах може виплачувати акціонерне товариство або банк-агент за його дорученням, якому сплачується комісійна винагорода. Витрати, пов'язані з виплатою дивідендів. здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні АТ. Якщо в акціонерному товаристві протягом року не отриманий прибуток І відсутній резервний капітал, то виплата дивідендів по простих акціях може і не проводитись. Водночас по привілейованих акціях дивіденди, що не сплачені в звітному році, повинні бути виплачені в наступні роки за рахунок прибутку або резервного капіталу.
Для обліку заборгованості учасників за внесками до капіталу призначений окремий рахунок 46 "Неоплачений капітал".
Нагадаємо, що сальдо рахунку 46 "Неоплачений капітал"
відображається у пасиві балансу у дужках, що означає знак мінус,
враховується при визначенні суми власного капіталу.
Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та і
засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом прибутку (дивіденди, тощо) призначено рахунок 67 "Розрахунки з учасниками".
За кредитом рахунку 67 відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом - її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо.
Рахунок 67 "Розрахунки з учасниками" має такі субрахунки:
671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами";
672 "Розрахунки за іншими виплатами".
На субрахунку 671 обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.
На субрахунку 672 підприємства ведуть облік Інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування майном, зокрема , земельним і майновим паєм, а також виплат у зв'язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства.
Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником, із видами виплат за джерелами виплати дивідендів.
Нарахування дивідендів від участі у підприємстві відбува ється за рахунок прибутку поточного року, що залишається у розпорядженні підприємства, або нерозподіленого прибутку минулих років, за рахунок Резервного капіталу (за відсутності або недостатності прибутку для виплати дивідендів, але при наявності зобов'язань, передбачених законодавством або ус тановчими документами).
Аналітичний облік на рахунку № 67 "Розрахунки з учасниками" ведеться за кожним засновником, за винятком обліку з акціоне рами—власниками акцій-сертифікатів, виданих на пред'явника.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" об'ява (оголошення") дивідендів за звітний період є подією після дати балансу. Тому примітки до фінансової звітності повинні містити відповідні пояснення.
Основні бухгалтерські проводки наведено нижче (табл. 8.1).
Таблиця8.1
Типові бухгалтерські проведення по розрахунках з учасниками
Нарахування дивідендів від участі у підприємстві відбува ється за рахунок прибутку поточного року, що залишається у розпорядженні підприємства, або нерозподіленого прибутку минулих років, за рахунок Резервного капіталу (за відсутності або недостатності прибутку для виплати дивідендів, але при наявності зобов'язань, передбачених законодавством або ус тановчими документами).
Аналітичний облік на рахунку № 67 "Розрахунки з учасниками" ведеться за кожним засновником, за винятком обліку з акціоне рами—власниками акцій-сертифікатів, виданих на пред'явника.
При нарахуванні дивідендів за акціями працівникам підприємства, зумовлених в установчих документах, а також його засновникам складають бухгалтерський запис:
Дебет рахунка № 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"
Кредит рахунка № 67 "Розрахунки з учасниками".
При сплаті нарахованих дивідендів від участі у підприємстві:
Кредит рахунка № ЗО "Каса"
Кредит рахунка № 311 "Поточні розрахунки в національній валюті".
Кредитове сальдо на рахунку № 67 "Розрахунки з учасниками" відображає суми, належні учасникам товариства.
Таблиця 4.1
Кореспонденція рахунків з обліку власного капіталу акціонерного підприємства
|
№ пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Здійснена підписка на акції відкритого акціонерного під приємства (ВАТ): а) на но мінальну вартість акцій |
46 "Неоплаче-ний капітал" |
40 "Статутний капітал" |
||
|
б) на суму емісійного доходу |
46 "Неоплачений капітал" |
421 "Емісійний дохід" |
||
|
2. |
Внески від акціонерів до статутного капіталу: а) гро шовими коштами |
31 "Рахунки в банках" |
46 "Неоплачений капітал" |
|
|
б) основними засобами |
152 "Придбання (виготовлення) основних засо бів" |
46 "Неоплачений капітал" |
||
|
в) об'єктами незавершеного виробництва |
151 "Капітальне будівництво" |
46 "Неоплачений капітал" |
||
|
г) нематеріальними актива ми |
154 "Придбання (створення) не матеріальних ак тивів" |
46 "Неоплачений капітал" |
||
|
д) виробничими запасами |
20 "Виробничі запаси" |
46 "Неоплачений капітал" |
||
|
е) цінними паперами (обліга ціями) інших підприємств |
14 "Довгостроко ві фінансові ін вестиції" |
46 "Неоплачений капітал" |
||
|
3. |
Збільшено статутний капі тал за рахунок збільшення номінальної вартості акцій |
443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" |
40 "Статутний капітал" |
|
|
4. |
Збільшено статутний капі тал за рахунок обміну облі гацій на акції |
425 "Інший до датковий капі тал" |
40 "Статутний капітал" |
|
|
5. 6. |
Зменшено статутний капітал у зв'язку із зменшенням номі нальної вартості акцій |
40 "Статутний капітал" |
672 "Розрахун ки за іншими виплатами" |
|
|
Викуплено акції в акціоне рів (за номіналом, за ціною, вищою чи нижчою за номі нальну вартість) |
451 "Вилучені акції" |
31 "Рахунки в банках" |
||
|
|
||||
|
2 |
3 |
4 |
||
|
7. |
Анульовано акції,що були викуплені : а) на суму номіналь ної вартості |
40 “Статутний капітал" |
451 "Вилучені акції" 451 "Вилучені акції" |
|
|
б) на суму, що перевищує номінальну вартість |
421 "Емісійний дохід" |
|||
|
8. |
Здійснені відрахування до резервного капіталу |
443 "Прибуток. використаний у звітному періоді" |
43 "Резервний капітал" |
|
|
9. |
Нараховані дивіденди за акці ями |
443 "Прибуток, використаний у звітному” періоді" |
671 "Розрахун ки за нарахова ними дивідендами" |
|
|
10. |
Прибуток, використаний у звітному періоді, списано за рахунок нерозподіленого при бутку |
441 "Прибуток нерозподілений" |
443 "Прибуток. використаний у звітному періоді" |
Формування пайового капіталу
Пайовий капітал — це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.
Дані про "Пайовий капітал" використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами спо живчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу
•формується у вигляді пайових внесків.
Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та Колективних членів акціонерного товариства.
Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обо в'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'яз кові пайові внески при вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов'язань підприємства та його фінансового стану.
Пайовиками можуть вноситись додаткові пайові внески на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку госпо дарської діяльності підприємства, які підлягають повному або частковому поверненню згідно із заявою пайовика.
При розподілі прибутку, щорічно, за рішенням зборів пайовиків, на обов'язкові й додаткові пайові внески нарахо вуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення Паю за згодою власників.
Формування додаткового капіталу
Додатковий капітал — це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додат ковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.
Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшуєть ся на суму дооцінки необоротних активів, на суму безкош товно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.
В обліку і балансі сума додаткового капіталу відображається окремо: "Додатковий оплачений капітал" та "Інший додатко вий капітал".
Формування Резервного капіталу
Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих доку ментів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Створюється Резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% Статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення Резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5% його загальної вартості.
Призначається Резервний капітал на покриття непередба чених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів Резервного капі талу переходять на наступний рік.
Вилучений капітал
Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товарист вом у його учасників.
Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені н-им акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій.
Викуплені акції відображаються за ціною придбання:
Дебет субрахунка № 451 "Вилучені акції""
Кредит рахунка № ЗО "Каса" або
Кредит рахунка № 31 "Рахунки в банках".
Якщо вилучені акції анулюються — зменшується Статутний капітал і на суму номінальної вартості акцій здійснюється запис:
Дебет рахунка № 40 "Стлтутний капітал" Кредит рахунка № 45 "[вилучений капітал".
Неоплачений капітал
Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.
; При створенні акціонерного товариства та після прийняття рішення про випуск акцій і оголошення передплати на них вся сума зареєстрованого Статутного капіталу відображається за новою методологією (порівняно з тією, що існувала до 2000 р.) бухгалтерського обліку як Неоплачений капітал записом:
Дебет рахунка № 46 "Неоплачений капітал" Кредит рахунка № 40 "Статутний капітал". Зменшується заборгованість за акції (неоплаченого капіта лу) внаслідок фактичного надходження внесків засновників ' та учасників акціонерного товариства, на які вони підписались. У фінансовому обліку ця операція відображається на кредиті рахунка 46 "Неоплачений капітал". Рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у наці ональній або іноземній валюті) дебетуються.
Майно, передане в натуральній формі у власність підпри ємства в рахунок оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників. Підставою для відповідних записів у бухгалтерсь кому обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів акціонерному товариству. Ці операції відображаються в обліку такими проводками.
В оплату передплати акцій надійшли активи (за ^відповідними сумами).
Дебет рахунка № 10 "Основні засоби" Дебет рахунка № 15 "Капітальні інвестиції" Дебет рахунка № 12 "Нематеріальні активи" Дебет рахунка № 20 "Виробничі запаси" Дебет рахунка № ЗО "Каса" Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках" Кредит рахунка № 46 "Неоплачений капітал".
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це
сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.
Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу.
Розраховується сума нерозподіленого прибутку по точного року за такою методикою:
ПНпр = ПНмр + ЧПпр - Дір - В, де ПНпр - прибуток нерозподілений поточного року;
ПНмр - прибуток непрозподілений за попередній (минулий) рік;
ЧПцр - чистий прибуток поточного року;
Дір - дивіденди за поточний рік;
В - внески на поповнення Резервного капіталу. Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вирахо вується при визначенні підсумку власного капіталу.
Слі-і зазначити, що методика визначення прибутку на українських підприємствах не відповідає Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО). Витрати українських підприємств значно занижені, оскільки частина витрат розглядається як використання прибутку. Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку використанням прибутку є розподіл його між власни ками (учасниками) підприємства (нарахування і ви плата дивідендів), створення Резервного капіталу та різні види реінвестування. Тому є випадки, коли при переході на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку прибуткові підприємства стають збитковими.