Новий світ2000 2001.
Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ
План
- Проблема людини у філософії
2. Людська діяльність і мова.
3. Людина, індивід, особа. Цінності людського буття.
Література:
- Щерба С.П. Філософія. – К., 2003. – с. 212-222.
- Філософія. Навчально-методичний посібник. – Х., Одіссея, 2004. – с. 184-212;
- Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій. – К., Каравела, Львів «Новий світ-2000», 2001. – с. 277-301.
- Причепій Є.М., А.М.Черній, Л.А.Чекаль. Філософія. – К., Академія, 2007. – с. 342-367.
- Проблема людини у філософії
Філософія осмислює питання про природу буття людини, її сутність.
Людина – частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним особливостям. У той же час вона – істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством не існує як людина. На цьому базується проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.
Аспекти людського буття:
- неспеціалізованість
- вільність
- універсальність
- розумність
- вміння оцінювати дійсність
Для того, щоб стати людиною, недостатньо мати людський організм. Лише свідоме, активне прилучення до культури робить нас людьми.
Елементи буття людини:
- включення в соціально-культурні процеси;
- опанування людськими способам діяльності;
- вміння самостійно осмислювати та оцінювати ситуації життя;
- виведення людського мислення на рівень творіння духовного універсаму.
2. Людська діяльність і мова.
Діяльність є основою людського способу буття, дає можливість визначити сутність людини, специфіку людського існування.
Особливості людської діяльності
- Людська діяльність має перетворювальний, а не пристосувальний характер; людина, створюючи культуру, змінює природу;
- Людська діяльність спрямована до певної мети, а тому вона надає своїм результатам певних функцій та певного призначення;
- Людська діяльність предметна, тобто вона вилучає з природно-космічної якості, сили, характеристики речей та процесів, залучати їх до змісту діяльності та людського пізнання
- Людська діяльність антропомірна
- Людська діяльність соціально організована
- Людська діяльність свідома, тобто духовно зумовлена
Таким чином, людська діяльність має свідомий, осмислений, цілеспрямований характер. Форми її різноманітні, вони залежать не лише від властивостей самої людини, але й від властивостей тих предметів, з якими вона має справу. Форми і засоби діяльності закріплюються в колективному досвіді. За своєю сутністю діяльність соціальна. Люди виконують її або спільно, або так, що діяльність окремої людини є певною частиною, ланкою діяльності суспільства.
Аналізуючи діяльність, ми виділяємо такі моменти:
- потреби;
- інтереси;
- мотиви;
- цілі;
- засоби;
- процес діяльності;
- результати.
Залежно від предмету та створених нею цінностей діяльність поділяється на матеріальну та духовну.
Види практичної діяльності поділяються за своїми об’єктами, сферами здійснення, місцем і роллю в житті суспільства.
Можна виділити такі види:
- Матеріальне виробництво – вплив на природу з метою одержання необхідних матеріальних цінностей;
- Соціально-перетворююча діяльність – впалив людини на суспільство, його системи, структуру, вдосконалення або зміни;
- Науковий експеримент – підпорядкований духовним, пізнавальним цілям;
- Естетична діяльність – творчість за законами краси, продуктами є твори мистецтва.
- Управлінська;
- Адміністративна;
- Навчально-виховна;
- Релігійна (культова);
- Побутова практика.
Особливим видом людської діяльності є мова.
Мова – це спеціалізована, інформаційно-знакова діяльність із вираження думки, мислення, свідомості.
Функції мови:
- Мова позначає, називає предмет, явище та дію, виділені людиною із тотальності сущого;
- Мова є засобом мислення, виразу предметного змісту знання;
- Об’єктивує ідеальну за своїм способом існування свідомість;
- Мова є засобом спілкування людей, обміну досвідом, переживаннями, почуттями;
- Зберігає та передає інформацію для прийдешніх поколінь, тим самим сприяючи соціально-історичному розвитку
- Мова є засобом управління як поведінкою людини, так і колективними діями.
Існує три мовні форми:
- вербальна;
- зображення
- музична
Мова концентрує в собі ті смисли й значення, які віднаходить і стверджує в світі людина. Тому мова щодо свідомості є її безпосереднім оточенням, яке впливає на неї змістом, внутрішньою спрямованістю. У цьому аспекті важливе значення має національна мова, оскільки, за словами Гумбольдта, різні мови не просто дають різні позначення одного й того ж предмета, а й його різне бачення.
Мова подолала вузькі часово-просторові рамки, в якій перебувають люди
3. Людина, індивід, особа. Цінності людського буття.
Людина – вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії (сукупності) живих організмів (homo sapiens).
- особлива розумна істота, що принципово відрізняється від інших;
- ступінь відповідності певної конкретної істоти нашим уявленням про сутність людини.
Індивід – одиничний представник роду;
– є носієм важливих рис, притаманних роду в цілому.
Особа – суб’єкт і об’єкт соціальних стосунків;
- неповторний внутрішній світ людини з її характером, знаннями, цінностями;
- людська свідомість, вісь, центр, зосередження усіх вольових та ін..
Особистість – людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, сої вади та переваги.
Індивідуальність – особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне це реалізувати.
Для людської індивідуальності велике значення мають ціннісні орієнтири.
Цінність – це значущість чогось для людини.
Хоча цінності мають індивідуалізований характер, до найголовніших цінностей відносять:
- людське життя;
- життєве призначення;
- свобода.
Творчість і свобода надають сенсу видам людської діяльності і є передумовами самореалізації особистості. Прагнення здійснити сенс життя є основним мотивом людської поведінки, який не виводиться з інших потреб, а навпаки – визначає їх. Він притаманний усім людям і є рушійною силою розвитку особистості.
Запитання. Завдання
- Розкрийте зміст натуралістичної та ідеалістичної тенденцій у дослідженні поняття «людина».
- Основні філософські концепції про людину та її буття.
- Назвіть основні аспекти людського буття
- Що таке діяльність У чому специфіка людської діяльності
- Назвіть основні елементи та види людської діяльності
- Охарактеризуйте мову як особливий вид людської діяльності
- Співставте поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість», «особистість».
- У чому, на вашу думку, полягає сенс життя людини Чи можне його реалізувати
- Напишіть міні-твір, у якому розкриватиметься Ваше уявлення про щастя людини.
PAGE 4
Людина
Натуралістична тенденція сутність людини – взаємозв’язок природного і соціального
деалістична тенденція – акцентує увагу на духовному вимірі людини
- Психологізм – психологічна природа людини
- Конвенціалізм – поведінка людини, умовні норми в різних суспільствах
- Релігійний антропологізм – мета людини – вдосконалення світу і наближення до ідеалу, задуманого Богом, протиставлення душі та плоті (Соловйов, Бердяєв)
- Екзистенціалізм – людина вкорінена в своїй суб’єктивній реальності, що призначення людини – самореалізація (Сартр, Фромм, Хайдеггер, Гуссерль)
- Антропологічний матеріалізм – Людина – конкретна індивідуальність, яка перебуває в живому спілкуванні з іншими людьми (Фейєрбах)
- Марксизм – людина – людина - істота природна і водночас протистоїть природі
- Ірраціоналізм – людина – модифікація ірраціональних прагнень волі (Шопенгауер, Ніцше)
- Психоаналіз – важливість підсвідомого (Фройд)
- Антропологічний раціоналізм (Декарт)
- Дуалізм – людина належить природній необхідності й абсолютним цінностям (Кант)
-