Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реферат з предмету:
Історія України
на тему:
“Пакт Молотова-Ріббентропа”
Радянсько-німецький пакт
Серед “білих плям” історії, що їх має ліквідувати вітчизняна наука, одне з центральних місць посідає радянсько-німецький пакт про ненапад, підписаний у Москві 23 серпня 1939 р.
Власне, сам пакт загадки ніколи не становив. Його було опубліковано негайно після укладення. Таємницею залишався додатковий протокол, підписаний разом із пактом. Світова громадськість вперше дізналася про існування протоколу у січні
1948 р., після публікації державним департаментом США збірки трофейних документів з архівів міністерства закордонних справ гітлерівської Німеччини. Збірка мала назву “Нацистсько-радянські відносини, 1939 1941” і підводила читачів до висновку: підписавши з нацистською Німеччиною пакт про ненапад, Радянський Союз тим самим спричинив другу світову війну. Найголовнішим доказом слід було вважати, на думку укладачів, додатковий протокол, уміщений у збірці. В ньому йшлося про розмежування територіальних сфер впливу між СРСР і Німеччиною від Балтійського моря до Чорного, в тому числі й по території Польщі.
Плани Гітлера були широко відомі. Гітлерівська мета звучала так: завоювання життєвого простору для німецького “народу панів”.
Спочатку Гітлер заселяв німецький народ по Європі. На той час в Європі нараховувалося 80 мільйонів німців, але Гітлер планував збільшити цей показник до 250 мільйонів за 100 років. Тоді зовнішня політика могла б бути визнана правильною. Гітлер казав, що політичне керівництво Німецького рейху повинно спрямувати усі свої зусилля на придбання нової землі у Європі. І цієї мети можна досягнути тільки шляхом війни.
Та до завоювання “великого простору”, тобто території Радянського Союзу, підкреслював Гітлер, треба “остаточно порахуватися з Францією”.
Зразу після встановлення нацистської влади в Німеччині, уже в 1933 р., політику СРСР було спрямовано на створення системи колективної безпеки союзу європейських держав проти потенційного агресора. У 1935 р. ці зусилля увінчалися успіхом. Було укладено договори про взаємодопомогу СРСР з Францією та Чехословаччиною.
Укладення пакту “Молотова-Ріббентропа” відбувалося таким чином: 2 серпня 1939 р. сам Ріббентроп запросив Астахова, щоб запевнити: “Ми дуже прихильно ставимося до Москви…”
12 серпня Молотов повідомив Берлін, що радянський уряд готовий розпочати переговори з Німеччиною. 15 серпня посол Шуленбург зявився до Молотова з текстом довжелезного звернення Ріббентропа до радянського уряду. У тексті Ріббентроп без зайвих слів визнав, що раніше відносини двох країн були ворожими, а далі він розказував про те, що не існує ніяких загроз загарбання Радянського Союзу Німеччиною.
Деякий час Молотов висловлювався проти поспіху. Ріббентроп наполягав на своєму приїзді до Москви 20-21 серпня. Берлін наполягав на терміновому завершенні переговорів, тому що наближалася запланована дата нападу на Польщу, і Гітлеру потрібно було домогтися нейтралітету з СРСР. 20 серпня Гітлер звернувся до Сталіна з особистим посланням, у якому він висловлював бажання підписати мирний договір найближчим часом.
23 серпня у Москві відбулися переговори Ріббентропа з Сталіним і Молотовим. Того ж дня, пізно вночі, було підписано пакт про ненапад. Пакт укладався на 10 років із автоматичним продовженням на пять років, якщо жодна із сторін завчасно його не денонсує.
Сталінська “дружба” з Гітлером завдала величезної шкоди радянському народові в умовах, коли початок війни в Європі означав наближення фашистського нападу на СРСР.