Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Приклад оформлення проекту
Міністерство освіти і науки України
Антрацитівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 3
Обласний конкурс-огляд екологічних та природоохоронних творчих робіт учнівської молоді
«МОЯ ЛУГАНЩИНА»
НАЗВА РОБОТИ
Роботу виконав:
П.І.П. учня
навчальний заклад
Науковий керівник:
П.І.П.
Звання, місце роботи, посада
м. Антрацит
…. рік
Структура проекту
Проект може містити:
1. Лише описову частину, в якій подаються конкретні пропозиції певних дій та їх наукове обґрунтування, а також результати реалізації цих дій (звіт про їх виконання) – у випадку, коли результат проекту неможливо представити в аудиторії фізично;
2. Описову частину та власноруч створені моделі, макети та інструменти для реалізації проекту.
Макети, моделі, зразки інструментів чи механізмів та інші об’єкти, виготовлені власноруч для реалізації екологічного проекту, можуть бути представлені на захисті проекту фізично або на слайдах чи фотографіях, де разом із ними повинен бути сфотографований і автор проекту. Демонстраційні моделі або макети повинні відповідати правилам техніки безпеки.
Загальні положення
1. Текст роботи друкується державною мовою з одного боку аркуша А4, шрифт Тіmes New Roman – 14 через 1,5 інтервали. Поля: ліворуч – 20-30мм, праворуч – 10мм, зверху та знизу – 20мм.
2. Оптимальний обсяг – 5-10 сторінок.
3. Вступ, розділи, висновки, список використаної літератури, додатки друкувати з нової сторінки. Назва та заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП і т.ін.) виконуються великими літерами та напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (перша велика) з абзацу (5 знаків). Крапка в кінці заголовка не ставиться.
4. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті без крапки в кінці. Починається нумерація з цифри «3», тобто титульна сторінка та зміст не нумеруються – номер розділу необхідно проставляти після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставити, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Назву розділу друкують великими літерами напівжирним шрифтом. – підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу (за такими ж правилами).
Оформлення структурних елементів проекту
Титульний аркуш.
На титульному аркуші вказуються: відомості про базовий науковий, вищий навчальний або навчальний заклад (школа, позашкільний заклад), у якому виконаний проект. Нижче – посередині аркуша – назва роботи без лапок. (Назва повинна бути лаконічною, повністю відповідати змісту екологічного проекту.) Ще нижче – відомості про виконавця роботи (прізвище, ім'я по батькові, клас і місце навчання) та керівника проекту. Внизу – місце написання та рік написання роботи.
Зіст.
Зміст є другою сторінкою, де визначено структуру наукової роботи з послідовною назвою всіх розділів, підрозділів, висновків, використаних джерел, назви додатків та номери сторінок, з яких вони починаються (див. приклад). Зміст зручно друкувати у таблиці, рамки якої невидимі при друкуванні на принтері.
Перелік умовних позначень або скорочень (у разі потреби).
У випадку вживання у проекті специфічної термінології, умовних позначень, скорочень і т. ін., необхідно навести їх перелік. Друкувати слід з нової сторінки двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці – скорочення, у другій – розшифровку.
Вступ.
Вступ повинен мати обсяг до 10 % загального обсягу (1–2 сторінки). Вступ має відповідні складові частини, що розташовуються у певній послідовності:
• актуальність теми: автор дослідження дає пояснення, чому, на його думку, обрана тема стала об’єктом екологічного проекту, обґрунтовує доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність;
• предмет та об’єкт дослідження визначаються на основі аналізу стану вивчення тієї чи іншої наукової проблеми і відображають, яку саме частину проблеми буде розглянуто. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (наприклад: флора пасовиськ). Предмет дослідження – це частина об’єкту, що вивчається автором роботи, його якості. (наприклад: особливості поширення агресивних видів рослин на пасовиськах Білоцерківського району.); Потрібно вказати, чи є предмет новим, чи традиційним
• мета екологічного проекту дає можливість окреслити коло завдань, які повинні бути реалізовані в проекті. Мета формулюється чітко та зрозуміло і передбачає висвітлення трьох аспектів: кінцевий результат проекту, об’єкт дослідження і шлях досягнення кінцевого результату. Мета може бути спрямована на виявлення зв’язків, закономірностей та залежностей між певними явищами, на розкриття можливостей удосконалення процесів, наукових технологій тощо. Слід уникати таких висловлювань: «Досягнення…», «Вивчення…», оскільки це засіб досягнення мети, а не власне мета. Тому варто дотримуватись таких формулювань: «З’ясувати можливості…», «Довести, що…», «Продемонструвати на прикладах…», «Показати перспективи…» тощо;
• виходячи з поставленої мети, визначають завдання проекту, яких повинно бути не менше, ніж 3–4 (проаналізувати, розглянути, висвітлити, дослідити, рекомендувати тощо. Вирішення кожного поставленого завдання – це етап дослідження. Завдання визначають зміст дослідження і структуру тексту роботи. Вони можуть передбачати формулювання проблеми, виявлення нових фактів, встановлення нових зв’язків, нову постановку відомої проблеми, оригінальні висновки та рекомендації щодо впровадження отриманих експериментальних даних;
• новизна екологічного проекту повинна бути обґрунтована та логічно доведена із зазначенням відмінностей порівняно з аналогічними проектами (якщо такі виявлені), які були відомі раніше;
• у вступі потрібно також відобразити практичне або теоретичне зна чення проекту для екологічної освіти населення окремого регіону або України. Крім того, слід повідомити про те, на яких конкурсах, науково–практичних конференціях, інших заходах оприлюднений проект (апробація результатів).
Висновки.
У висновках, які повинні мати обсяг до 5% від усієї роботи, тезисно, у порядку виконання задач, викладаються найважливіші результати екологічного проекту. Висновки – це короткий (без зайвих слів) виклад розв’язання завдань, які ставились при створенні проекту. Сукупність висновків є доведенням повноти досягнення поставленої мети.
ПРИКЛАД!!!!!!!
Мета: (приклад)
~ звернути увагу учнів, їхніх батьків, вчителів до необхідності благоустрою пришкільної території;
~ покращити естетичний вигляд шкільного подвір’я;
~ формування у дітей екологічної культури, дбайливого ставлення до природи;
~ залучати учнів до активного громадського життя в рамках проекту;
Завдання: (приклад)
~ об’єднати зусилля педагогів, учнів, батьків, націлених на благоустрій, естетичне оформлення та озеленення території школи;
~ розмежувати зони пришкільної території з метою створення найбільш приємної екологічної обстановки;
~ перетворити пришкільну територію на таку, яка б вирізнялася оригінальністю, неповторністю, цікавими формами та ідеями;
~ навчати учнів різним уміння і навичкам, збагачуючи їх новими знаннями про рослини та технології вирощування.
Етапи реалізації проекту .(приклад)
Пропонується познайомитись з основами ландшафтного дизайну, підібрати та проаналізувати матеріал для висадки, провести віртуальні екскурсії до ботанічного саду, створити план подальших дій.
Пропонується вивчити ландшафт шкільного подвір’я, зробити аналіз зовнішнього вигляду існуючих квітників, алей, дослідити придатність ґрунтів біля школи щодо різних видів озеленення. Підібрати види дерев,кущів, квіти для клумби та альпінарію відповідно до необхідних умов.
Площа ділянки шкільного двору, яка проектується, становить 8514 кв.м. Пропонується розробити схеми висадження рослин, провести конкурс ескізів «Наше шкільне подвір’я» та висадити садовий матеріал.
4. Просвітницький етап:
~ Випуск газети «Екологічний вісник»
~ Створення фільму «Квітуче шкільне подвір’я»
5. Аналітико - корекційний етап:
Пропонується проектувати об’єкти ландшафтного дизайну в планах та на місцевості, аналізувати проміжні результати роботи та вносити зміни, порівнювати наявні результати роботи з очікуваними та створити підсумковий опис екологічного стану пришкільної території.
Додатки: креслення, малюнки, фото, оповідання, вірші, картосхеми, відео и т.д.