Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
38. Органами гірничого нагляду проведена перевірка діяльності підприємства по видобуванню нафти й газу, яке мало 20 спеціальних дозволів на користування надрами. За поданоюдокументацією з' ясовано, що оголошені дані про запаси нафти на деяких родовищах не відповідають реальному стану їх розробки, у процесі видобутку також пошкоджене рідкісне мінералогічне утворення, визнане об'єктом природно-заповідного фонду. Крім того, експлуатація багатьох свердловин здійснювалася з порушенням вимог щодо охорони навколишнього середовища. Органи гірничого нагляду припинили видобувні роботи, скасували відповідні дозволи на користування надрами та звернулися до прокуратури.Визначте види правопорушень та юридичну відповідальність.
1.Визначення основних термінів
Кодекс про надра
Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин
Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове
значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Стаття 17. Гірничий відвід
Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
ЗУ «Про нафту і газ»
Стаття 1. Визначення термінів
газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією;
гірничий відвід - частина нафтогазоносних надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ нафти і газу або для створення та експлуатації підземних сховищ газу, нафти і продуктів їх переробки;
ділянка нафтогазоносних надр - обмежена по площі і глибині частина земної кори, на яку у встановленому порядку надається спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами;
угода про умови користування нафтогазоносними надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, - угода між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та заявником на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами про технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов'язання сторін та про порядок регулювання відносин між ними в процесі користування нафтогазоносними надрами на наданій ділянці надр;
нафта - корисна копалина, що являє собою суміш вуглеводнів та розчинених в них компонентів, які перебувають у рідкому стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C), і є товарною продукцією;
нафтогазоносні надра - розташована під поверхнею суші та дном водоймищ частина земної кори, що простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння, яка містить нафту, газ та супутні їм компоненти;
родовище нафти і газу - природне скупчення нафти і газу, що складається з одного чи кількох покладів, які в плані (горизонтальній проекції) частково або повністю збігаються між
собою;
спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі;
ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ
свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами;
шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.
Маркшейдерська служба – функціональний, структурний підрозділ гірничодобувного підприємства, об’єднання, холдингової компанії, департаменту, міністерства.
М.с. функціонує при розвідці родовищ корисних копалин, будівництві гірничодобувних підприємств, будівництві та експлуатації метрополітенів, тунелів та ін. Функціями М.с. відповідно рівня є виконання маркшейдерських робіт при освоєнні і розробці родовищ к.к. Маркшейдерське забезпечення гірничих робіт здійснюється згідно з чинним законодавством, положенням про маркшейдерську службу, нормативними документами. В структурному відношенні М.с. підприємства чи організації може бути як самостійною (маркшейдерський відділ, маркшейдерське управління, бюро спеціалізованих маркшейдерських робіт) так і входити складовою частиною до інших підрозділів (технічних, геолого-маркшейдерських та ін.). Структура та чисельність працівників М.с. розробляються і затверджуються відповідними міністерствами з урахуванням особливості їх діяльності.
2.Гірничі відводи .
Кодекс про надра
Стаття 17. Гірничий відвід
Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням
корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.
Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України ( 59-95-п ).
Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції шляхом оформлення відповідного акта, форма і зміст якого визначаються законодавством України.
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59
ПОЛОЖЕННЯ про порядок надання гірничих відводів
1. Це Положення встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.
4. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі -
підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
3.Державний фонд кор.коп.
П О С Т А Н О В А від 2 березня 1993 р. N 150 Київ
Про Державний фонд родовищ корисних копалин України
1. Створити Державний фонд родовищ корисних копалин України і покласти на Державну службу геології та надр функції щодо його формування.
2. Установити, що об'єктами обліку Державного фонду родовищ корисних копалин України є всі розроблювані та нерозроблювані родовища всіх видів корисних копалин з оціненими запасами. Резервом Фонду є попередньо оцінені родовища всіх видів корисних копалин незалежно від того, для яких цілей і якими підприємствами, установами та організаціями виконувалися роботи.
3. Державна служба геології та надр щорічно проводить узагальнення відомостей про хід промислового освоєння оцінених запасів по всіх розроблюваних родовищах, взятих на облік Державним фондом родовищ корисних копалин України.
4. Державній службі геології та надр включити до Державного фонду родовищ корисних копалин України всі розвідані родовища корисних копалин, які за станом на 1 січня 1993 р. не використовуються гірничодобувними підприємствами.
+ Кодекс(выше)
4.Першовідкривачі
Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин ( 80-95-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
П О С Т А Н О В А від 1 лютого 1995 р. N Київ
Про затвердження Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин
1. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні визнаються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність.
2. Першовідкривачам родовищ корисних копалин видається нагрудний знак "Першовідкривач родовища" та виплачується грошова винагорода.
3. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні можуть бути:
особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, п'єзооптичної сировини, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, самородної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, мінеральних і термальних вод, прісних підземних вод (далі - родовища); особи, які науково обгрунтували необхідність проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.
10. Порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а також повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин визначаються інструкцією про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення, затверджуваною Мінприроди за погодженням із Мінекономіки і Мінфіном.
Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 12 лютого 1998 р. за N 96/2536
Про затвердження Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення
1. Умови встановлення та виплати грошових винагород
1.1. Грошові винагороди видаються першовідкривачам:
а) за відкриття родовища, що має промислове значення;
б) за виявлення у раніше відомому родовищі додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують його промислову цінність;
в) за відкриття техногенного родовища, що має промислове значення;
г) за наукове обгрунтування необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.
1.3. Грошові винагороди виплачуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що ведуть геологорозвідувальні роботи, за рахунок коштів на їхнє виконання. Виплата грошових винагород першовідкривачам підприємств та організацій, у яких немає коштів на ведення геологорозвідувальних робіт, проводиться на загальних засадах, передбачених цією Інструкцією, геологічними підприємствами, на території діяльності
яких було відкрито та розвідано родовище корисної копалини.
1.4. Розмір грошових винагород за відкриття родовищ визначається, виходячи з оцінки значення родовища на основі перевірених та затверджених ДКЗ даних про кількість та якість
корисних копалин, про географо-економічні та гірничотехнічні умови розробки родовищ, а також якості і ефективності виконаних геологорозвідувальних робіт.
4. Органи гірничого нагляду , їх повноваження. Дозволи на видобуваня нафти і газу.
Кодекс Про надра
Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр
Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 391/2011
ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу геології та надр України
1. Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Кодекс Про надра
Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого
значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ), здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.
Стаття 19. Надання надр у користування
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Стаття 3-1. Особливості застосування норм цього Кодексу
Якщо законами про користування нафтогазоносними надрами, зокрема Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" ( 1392-17 ) та Законом України "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ), встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені у цьому Кодексі, то застосовуються норми цих законів.
Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних
копалин
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить
відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ
корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних
копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,
гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його
геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв
корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері геологічного вивчення та раціонального
використання надр.
Стаття 52. Квоти на видобуток корисних копалин
З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та
екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин
установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.
Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин
( 862-94-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про нафту і газ
Стаття 11. Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами
Користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними
надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.
Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами має містити зокрема:
відомості про отримувача спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, вид робіт, на проведення яких він видається;
визначення меж ділянки нафтогазоносних надр, що надаються в користування;
строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами;
перелік обов'язкових додатків, у тому числі угоду про умови користування нафтогазоносними надрами.
Стаття 12. Принципи надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами
Надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами здійснюється з додержанням принципів:
відкритості конкурсної системи при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами;
наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей для користування нафтогазоносними надрами;
забезпечення державою гарантій власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та захист їх інтересів відповідно до законодавства протягом усього строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами;
забезпечення власниками спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами взятих на себе зобов'язань, передбачених чинним законодавством та спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами;
забезпечення максимально ефективного і раціонального використання нафтогазоносних надр;
платності надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами;
погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр умов конкурсів по кожній ділянці нафтогазоносних надр з органами місцевого самоврядування, а на користування нафтогазоносними надрами з метою промислової розробки - і із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та державного гірничого нагляду.
Стаття 13. Види спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами
На користування нафтогазоносними надрами надаються такі види спеціальних дозволів:
на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ;
на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ);
на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);
на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу та споруд для захоронення відходів виробництва нафтогазової галузі і супутніх вод.
Видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі та захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без спеціального дозволу на водокористування.
Придатність мінералізованих підземних вод для побутового та господарського використання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Користувач нафтогазоносними надрами, який має спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу, має право проводити в межах наданої йому ділянки надр пошук і розвідку нових покладів нафти і газу.
Користувач нафтогазоносними надрами, який має спеціальний дозвіл на створення і використання підземних сховищ газу, нафти та продуктів їх переробки, може без укладання додаткової угоди здійснювати на одержаній ділянці надр додаткове геологічне
вивчення (дорозвідку) об'єктів, у яких планується створити підземні сховища.
Стаття 14. Порядок надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами
Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами ( 594-2011-п) та порядок їх надання ( 615-2011-п ) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 травня 2011 р. № 615
ПОРЯДОК надання спеціальних дозволів на користування надрами
2. Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
3. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.
4. Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
5. Дозволи надаються на такі види користування надрами:
геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);
8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:
1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;\
12. Дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу.
У дозволі зазначаються:
реєстраційний номер і дата видачі;
підстави для надання дозволу;
вид користування надрами;
відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання;
вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 (ЗП України, 1995 р., № 2, ст. 42; Офіційний вісник України, 2005 р., № 33, ст. 1991), її запаси на час надання дозволу;
найменування органу, який затвердив (апробував) запаси корисної копалини, дата складення і номер протоколу (для дозволів на видобування корисних копалин);
мета користування надрами;
джерело фінансування робіт;
особливі умови;
відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта);
відомості про погодження надання дозволу;
строк дії дозволу.
Форма дозволу наведена у додатках 3 і 4.
ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу геології та надр України
4. Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань:
12) видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на:
геологічне вивчення родовищ корисних копалин;
геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин;
видобування корисних копалин;
геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі
дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням
нафти і газу (промисловою розробкою родовищ);
будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне та рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
13) зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію;
22) контролює додержання користувачами нафтогазоносних надр умов дозволів на введення родовища або окремого покладу нафти та газу в дослідно-промислову та промислову розробку;
6. Держгеонадра України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
6) зупиняти діяльність підприємств, установ та організацій, що здійснюють геологічне вивчення та використання надр без спеціальних дозволів та ліцензій або з порушенням умов, передбачених цими дозволами чи ліцензіями;
4.Наслідки порушення умов спеціального користування надрами, відповідальність.
Кодекс
Стаття 26. Припинення права користування надрами
Право користування надрами припиняється у разі:
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Стаття 59. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність
Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду.
У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи.
Стаття 53. Основні вимоги при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини
При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися:
1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;
2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;
3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;
4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;
5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;
6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;
7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.
При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися:
1) додержання технологічних схем переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів;
2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з мінеральної сировини;
3) вивчення технологічних властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідно-технологічних випробувань з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини;
4) раціональне використання відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);
5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються.
При розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Стаття 65. Відповідальність за порушення законодавства про надра
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:
знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
Стаття 67. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Про нафту і газ
Стаття 51. Відповідальність за порушення законодавства, що регулює діяльність у нафтогазовій сфері
Особи, винні у порушенні законодавства, що регулює діяльність у нафтогазовій галузі, несуть адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність за:
порушення умов та правил діяльності, що передбачені відповідним спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами та угодою про умови користування нафтогазоносними надрами;
ЗУ «ПРО ПЗФ»
Стаття 64. Види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів
територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;
КК
Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр
1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - караються штрафом від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.