Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Завдання на проект:
3. 1. Вихідні данні для проектування
3. 2. Генплан
3. 3. Архітектурно – планувальне рішення
3. 4. Архітектурно – конструктивне рішення
3. 4. 1. Будівельні конструкції та вироби
3. 4. 2. Фундаменти
3. 4. 3. Стіни
3. 4. 4. Перекриття
3. 4. 5. Перегородки
3. 4. 6. Сходи
3. 4. 7. Покриття. Покрівлі
3. 4. 8. Вікна. Двері
3. 4. 9. Підлога
3. 5. Внутрішнє та зовнішнє оздоблення
3. 6. Інженерне обладнання
Список використаної літератури
Додатки
Одночасно із широким будівництвом багатоповерхових будинків у нашій країні будують багато малоповерхових будинків ( в основному у невеликих містечках).
Малоповерхове будівництво у таких населених пунктах відповідає попиту населення та економічній доцільності, не дивлячись на те, що зі зменшенням щільності забудови збільшується протяжність інженерних комунікацій та площа благоустрою.
Ця доцільність пояснюється можливістю використання простих полегшених конструкцій, дешевих місцевих будівельних матеріалів. Крім того в малоповерховому будівництві використовуються й дешевші засоби механізації.
Характерною особливістю малоповерхової забудови є наявність індивідуальних приватних ділянок. Квартира малоповерхового будинку пов’язана з присадибною ділянкою. Тому у більшості випадках доцільно робити два входи в один будинок – один зі сторони вулиці, інший - зі сторони ділянки. Перший зазвичай розташовується через передпокій, другий - через вітальню. У будинку передбачені криті і відкриті тераси, лоджії, балкони, веранди, які використовуються в якості додаткової житлової площі, в теплу пору року у якості місця для відпочинку.
Для захисту квартир від охолодження необхідно при вході передбачати внутрішній тамбур чи холодні сіні. Інколи в якості сіней використовують засклену веранду.
Особливістю селищного побуту є необхідним облаштуванням у квартирі кладових не тільки для домашніх речей, але й для продуктів.
У малоповерховому будівництві потрібно враховувати усі кліматичні особливості району, бо в цьому випадку зовнішня температура повітря діє на мікроклімат квартири не тільки через стіни, але й через дах та підлогу, тому необхідно максимально захиститися від дії навколишнього середовища.
|
Шифр аркуша |
Найменування креслень |
Примітка |
|
5. 0601021 01 |
Фасад 1-5, план на відмітці 0.000 Ген-план Перспектива |
|
|
5. 0601021 02 |
Фасад А-В, Фасад Фасад інтер’єр вiтальнi |
|
|
5. 0601021 03 |
інтер’єр спальнi інтер’єр спальнi інтер’єр ванноi кiмнати інтер’єр кухнi |
|
|
5. 0601021 03 |
Розріз 1-1, схема розташування елементів фундаментів, схема розташування елементів перекриття, схема розташування елементів покриття, план покрівлі, вузли. |
3. 1. Вихідні дані для проектування
Місце будівництва – місто Одеса
Згідно СНіП 2.01-82 «Строительная климатология и геофизика» визначено:
.Місто Одеса
розташовано на півдні України на березі Чорного моря.
У цілому клімат Одеси є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом.
Середньорічна температура повітря становить 10,1 °С, найнижча вона у січні (мінус 1,7 °С), найвища – в липні (21,4 °С).
Температура повітря по місяцях, (°С)
|
Температура |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
Середня |
-1,7 |
-1,0 |
2,6 |
9,0 |
15,1 |
19,4 |
21,4 |
21,2 |
17,1 |
11,1 |
5,9 |
1,4 |
10,1 |
|
Деннамаксимальна |
1 |
1 |
5 |
12 |
19 |
24 |
26 |
26 |
21 |
15 |
8 |
4 |
14 |
|
Нічна мінімальна |
-4 |
-4 |
0 |
6 |
12 |
16 |
18 |
17 |
13 |
8 |
3 |
-1 |
7 |
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 10,9 °С) зафіксована в 1861 р., найвища – (5,0 °С) в 2007 р.
Найнижча середньомісячна температура в липні (18,6 °С) спостерігалась у 1902 р., найвища (26,4 °С) – в 1936 р.
Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 29,0 °С) зафіксовано 10 лютого 1929 р., абсолютний максимум (38,3 °С) – у червні 1926 р.
Зміни середньорічної температури
повітря в Одесі за період з кінця XIX ст.
В останні 100–120 років температура повітря в Одесі, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С.
Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
Середньомісячна температура повітря:
ліві стовпчики – у 1961–1990 рр.,
праві – в 1991–2013рр.
У середньому за рік в Одесі випадає 464 мм атмосферних опадів, найменше – в жовтні, найбільше – в липні.
Середня кількість опадів, (мм)
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
42 |
41 |
31 |
34 |
39 |
42 |
49 |
34 |
36 |
26 |
42 |
48 |
464 |
Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1921 р., максимальна (765 мм) – в 2004 р.
Максимальну добову кількість опадів (103 мм) зафіксовано 8 червня 1926 р.
У середньому за рік у місті спостерігається 112 днів з опадами; найменше їх (6) у вересні, найбільше (14) – у грудні.
Відносна вологість повітря становить в середньому 76%, найменша вона в серпні (66%), найбільша – у грудні (84%).
Відносна вологість повітря, (%)
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
82 |
82 |
80 |
76 |
73 |
71 |
68 |
66 |
70 |
76 |
82 |
84 |
76 |
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.
Загальна хмарність, (бали)
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
7,6 |
7,6 |
7,3 |
6,5 |
5,8 |
5,2 |
4,5 |
4,0 |
4,4 |
5,6 |
7,6 |
7,9 |
6,2 |
Найбільшу повторюваність в Одесі мають вітри з півночі, найменшу – з південного сходу.
Повторюваність вітру різних напрямків, (%)
|
Пн |
ПнС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПнЗ |
Штиль |
|
18,3 |
12,1 |
8,6 |
7,0 |
14,3 |
10,9 |
14,7 |
14,1 |
2,0 |
|
I |
IV |
VII |
X |
Роза вітрів в Одесі
Найбільша швидкість вітру спостерігається в січні–лютому, найменша у червні–липні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні – 3,2 м/с.
Швидкість вітру по місяцях, (м/с)
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
4,6 |
4,6 |
4,3 |
3,8 |
3,4 |
3,2 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
3,9 |
4,3 |
4,3 |
3,9 |
Найбільше ясних днів спостерігається в серпні, найменше – у грудні.
Повторюваність ясних, хмарних і похмурів днів
|
Дні |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
Ясні |
2 |
3 |
3 |
3 |
5 |
5 |
7 |
10 |
9 |
6 |
2 |
2 |
53 |
|
Хмарні |
11 |
9 |
12 |
14 |
16 |
18 |
19 |
17 |
16 |
17 |
11 |
10 |
185 |
|
Похмурі |
17 |
16 |
16 |
12 |
10 |
7 |
4 |
4 |
5 |
8 |
17 |
19 |
128 |
Протягом року в Одесі спостерігаються різноманітні атмосферні явища: гроза, туман, роса, ожеледиця та ін. Зокрема туман найчастіше спостерігається у січні–березні, гроза – у червні та липні.
Повторюваність атмосферних явищ, (дні)
|
Явище |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
Сніг |
12 |
10 |
6 |
0,6 |
0,07 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,4 |
3 |
7 |
40 |
|
Туман |
6 |
7 |
6 |
5 |
3 |
0,9 |
0,6 |
0,4 |
1 |
3 |
6 |
5 |
43 |
|
Гроза |
0,03 |
0,03 |
0,07 |
0,8 |
4 |
7 |
6 |
4 |
2 |
0,4 |
0,3 |
0,03 |
24 |
|
Роса |
2 |
2 |
7 |
15 |
17 |
14 |
11 |
10 |
15 |
17 |
9 |
3 |
122 |
|
Заметіль |
1 |
1 |
0,6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,1 |
0,6 |
4 |
|
Ожеледиця |
3 |
3 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,3 |
2 |
9 |
Ділянка, яка відведена під забудову, має форму квадрата в плані з розмірами .
Рельєф місцевості спокійний. Для відведення атмосферних та талих вод передбачений невеликий ухил (і=0.02).
Крім будівлі, що проектується, на території ділянки передбачені:
1. Альтанка(1)
2. Фонтани(2)
3 Лавки(5)
Проїзд до будівлі здійснюється дорогою з твердим покриттям (тротуарна плитка ). Вільна територія від забудови та твердих покриттів озеленена – влаштовані газони з багаторічних трав, квітники, чагарники, дерева різних фруктових порід.
Техніко – економічні показники до генплану
|
Найменування |
Одиниця виміру |
Кількість |
|
Площа ділянки |
м2 |
|
|
Площа забудови |
м2 |
|
|
Площа твердих покриттів |
м2 |
|
|
Площа озеленення |
м2 |
|
|
Відсоток забудови |
% |
|
|
Відсоток озелення |
% |
3. 3. Архітектурно – планувальне рішення
Будівля, що проектується, має форму прямокутника
Конструктивна схема будівлі комбінована.
Двоповерховий будинок вистою 8.8м, висота поверху 3.0 м.
Загальна кількість житлових кімнат будинку – ___.
Площа всіх приміщень будинку:
- спальня м2
- дитяча кімната м2
- дитяча кімната м2
- ванна кімната м2
- кухня і їдальня м2
- балкон м2
- гральна кімната м2
- гостьова кімната м2
- тамбур м2
- гардеробна м2
- котельня м2
- гараж м2
- коридор м2
Таблиця
3. 4. Архітектурно – конструктивне рішення
3. 4. 1. Будівельні конструкції та вироби
Конструктивна схема будівлі комбінована.
Конструктивна схема з поперечними і повздовжніми стінами .
Клас будівлі IV.
Нормативний ступінь вогнестійкості і довговічності - III.
У будинку влаштовані: водопровід, каналізація, децентралізоване опалення, газифікація, вентиляція, електропостачання, влаштування зв’язку (радіотрансляція, телеантени, телефонні води).
Стіни цегляні, перегородки - цегляні, перекриття – збірні багатопустотні плити перекриття.
Фундаменти – стрічкові бутобетонні.
Несучі стіни – повздовжні, поперечні.
Фундаменти – стрічкові бутобетонні.
Стіни зовнішні – цегляні, товщиною 510 мм.
Стіни внутрішні – цегляні, товщиною 380 мм.
Перегородки – цегляні 120 мм.
Перекриття - збірні багатопустотні плити перекриття з монолітними ділянками.
Сходи – з дерев’яних елементів.
Покриття – збірні багатопустотні плити з утеплювачем, з монолітними ділянками.
Дах плаский
Двері: зовнішні – дерев’яні, внутрішні –дерев’яні.
Вікна - металопластикові, одно- та двостулкові.
Підлога - керамічна плитка, ламінат.
3. 4. 2. Фундаменти
Фундаменти – це підземна частина будинку. Вони є найвідповідальнішою частиною будинку, бо від міцності та довговічності, а також стійкості фундаментів залежить міцність та довговічність будинку. Призначення фундаментів – передавати навантаження на грунт.
Фундамент влаштовується бутобетонний по опалубці, виготовляється він, додаючи до бетону 25-35% бута. Міцність доходить R=50-90 кг/см2.
Стрічкові фундаменти. Влаштовують під всі капітальні стіни. Являють собою заглиблені у грунт бутобетонні стрічки-стінки.
Глибина закладання фундаменту 2 м.
Відмітка обрізу -0,300 .
Підошви -1,300.
Для захисту стін від капілярної вологості влаштовують горизонтальну гідроізоляцію. Вона являє собою два шари толю на мастиці.
Цоколь будівлі – не виступаючий.
По периметру будівлі влаштовують асфальтобетонне вимощення шириною ___ м, з ухилом 3 %.
Склад вимощення:
Тротурана плитка ___м
3. 4. 3. Стіни
Стіни є основною структурною частиною будинку. Вони виконуються із цегляної кладки.
Враховуючи опирання перекриття, стіни виконуються товщиною: зовнішні – 510 мм, внутрішні несучі – 380 мм. Зовнішні та внутрішні стіни виконані зі звичайної керамічної цегли. По структурі стіни однорідні з зовнішнім утепленням пінополіуретановими плитами,товщиною 50мм з послідуючим опорядженням. Система прив’язки стін: зовнішніх - двобічна 200х310 мм, внутрішніх – центральна 190х190 мм. Товщина горизонтальних швів – 12 мм, вертикальних – 10 мм.
Виконується шестирядна кладка, де п’ять послідовно укладених з перев’язкою в площині стіни, ложкових рядів перев’язують з шостим поперечним рядом.
3. 4. 4. Перекриття
Міжповерхові перекриття запроектовано із збірних багато порожнистих плит з монолітними ділянками, товщина плити 220мм. Плити перекриття укладають на стіни на цементно-піщаному розчині М50Величина спирання на зовнішні стіни 140мм, на внутрішні – 120мм.Шви ретельно заповнюються цементно-піщаним розчином М100.На внутрішніх стінах плити перекриття зв’язують між собою анкерами,які приварюють до монтажних петель. На зовнішніх стінах анкетування плит здійснюється за допомогою «Г» подібних анкерів, один кінець якого приварюють до монтажної петлі, а інший закладають у кладку. Кінці порожнин панелей заповнюють легким бетоном. Анкерування виконують через один шов, монтажні петлі після анкетування відігнути. Анкери захистити від корозії шляхом оцинкування і покриттям цементно-піщаним розчином М100.
3. 4. 5. Перегородки
Перегородки запроектовано глухі із прорізами зі звичайної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині. Товщина перегородок – 65 мм, 120 мм.
Перегородки армуються сітками через кожні 6 рядів кладки. Система кладки – однорядна під послідуюче опорядження. Перемички в перегородках над дверними прорізами - брускові, залізобетонні.
3. 4. 6. Сходи
Сходи гвинтові дерев’яні. Складаються з наступних елементів – майданчикових балок та східців.
Марші дерев’яних сходів запроектовані відкритими (без заповнення підсходинок). Проступи по обидва боки опираються на тятиви маршу за допомогою вирізаних із внутрішніх сторін пазів. При цьому довжина опорної частини пазів повинна строго відповідати ширині проступів.
Тятиви виконуються товщиною 60 мм.
З метою безпеки експлуатації дерев'яних сходів у конструкції такого типу першу й останню щаблі врізають у шип і заклинюють. Ще більш надійний спосіб зміцнення маршу конструкції дерев'яних сходів - стягування тятив у декількох місцях металевими болтами.
Огородження дерев’яних сходів виконується з врізкою балясин в поручень і нижній лежень, якій скріплюють з стійками і тятивами.
Плоска кровля —має незначний ухил (1 %) .бесчердачной (в цьому випадку додається теплоізоляція). Водостоки крівлі внутрішні; по периметру влаштовується парапет. Плоскі крівлі, як правило, дешевші, витримують великі вітрові навантаження, проте випробовують і велике снігове навантаження в порівнянні із скатними.
Пристрій теплоізоляції в плоских дахах
Для плоских покрівель без горищ прийнятні і зовнішній, і внутрішній способи утеплення. Однак , у зв'язку з простотою виконання , зовнішній спосіб більш поширений. Таким чином утеплена покрівля у споруджуваному будинку
Конструкція плоскихоi покрівелi передбачено рішення шарів теплоізоляції - одношарове.
4. 8. Вікна .
Вікна металопластиковi дво- та тристулкові виготовленими за індивідуальним замовленням фірмою «WINTECH».
Відкривання вікон всередину приміщень.
Заскління вікон потрійне товщиною 30мм. Простір між віконною коробкою та стіною заповнюється монтажною MACROFLEX.
З внутрішньої сторони стіни встановлюють пластиковi підвіконники на монтажній піні.
Двері.
Двері – рухомі огородження в стінах чи перегородках. Використовуються одно та двостулкові.
Конструкція дверей складається з П-подібної коробки та полотна, що підвішується на петлі: коробки мають четверті 15 мм. Четверті потрібні для розміщення петель.
Дерев’яна дверна коробка по периметру обгортається толем і прибивається до чотирьох антисептованих пробок, які закладені у кладку. Додаткова дверна коробка фіксується монтажною піною.
Двері розмірами 900, 1800 мм.
Зовнішні двері
1.136-10, наступних марок:
-вхідні марки ДГ 21-9 одностулкові глухі з притвором в чверть;
-двері в санузли марки ДГ 21-7 глухі, одностулкові;
- двері в кухні, одностулкові марки, ДГ 21-7.
Дерев’яні коробки по периметру обгортаються толем і прибиваються до 4-х дерев’яних пробок.
3. 4. 9. Підлога
Для житлових кімнат, коридорів, санвузлів влаштовують підлогу зі штучних матеріалів. У санвузлах влаштовується підлога із керамічної плитки.
|
Назва приміщення |
Тип під- логи |
Схема підлоги |
Елементи підлоги та їх товщина |
Площа підлоги, м2 |
|
Житлові кімнати, кухні, коридори |
І 1 |
Підлоги першого поверху: 1)ламінат на теплій основі 5 мм 2)ГКЛ на холодній бітумній мастиці – 10 мм 3)стяжка ц/п розчином М100 -45 мм 4)водо непроникливий папір – 1 шар 5) теплоізоляція пінополістирол = 70 кг/м3 50 мм 6)монолітне перекриття 220 мм |
218,8 |
|
|
Санвузли |
2 |
1)керамічна плитка – 10 мм 2)ц/п розчин М100-15 мм 3)2 шари гідроізолу на бітумній мастиці – 5 мм 4) ц/п розчин М100-20 мм 5) шар водонепроникного паперу 6)плити мінераловатні м`які р=100кг/м3 7)монолітне перекриття 220 мм |
28,8 |
|
|
Житлові кімнати, кухні коридори |
3 3 |
Підлоги на міжповерховому перекритті : 1)лінолеум на теплій основі 5 мм М100-25 мм 2)стяжка ц/п розчином М100 25 мм 3)пінополістирол р=70кг/м3-50 мм 4)монолітне перекриття 220 мм 5) шпаклівка 2 мм |
159,4 |
3. 5. Внутрішнє та зовнішнє оздоблення
Зовнішнє оздоблення. Кладка стін штукатуриться та фарбується. Поверхня цоколю – природний камінь. Над Дверимата на парампетi також оздоблення камінням. На другому поверсі проміжки мiж вікнами заповненi оздобленням з кирпича
Внутрішнє оздоблення. У житлових приміщеннях – покращена штукатурка та оклейка шпалерами. У санвузлах та на кухніглазурована плитка
|
Назва приміщення |
Стеля. Вид опорядження |
Стіни, перегородки |
Примітка |
|
|
Висота |
Вид опорядження |
|||
|
Житлові кімнати, коридор |
Поліпшене водно-дисперсійне фарбування |
2,7 2,7 2,7 |
Штукатурка Шпаклювання Оклеювання шпалерами |
Поліпш. «АВС» Світлих тонів |
|
Кухні |
Поліпшене водно-дисперсійне фарбування |
2,7 |
Облицювання керамічною плиткою |
Поліпш. «АВС» Кольору світлого тону «Тріора» |
|
Санвузли |
Поліпшене водно-дисперсійне фарбування |
2,7 |
Облицювання керамічною плиткою |
Світлий тон |
|
Сходова клітина |
Поліпшене водно-дисперсійне фарбування |
2,7 |
Штукатурка Шпаклювання Олійне фарбування Воднодисперсійне фарбування |
Поліпш. «АВС» Кольору світлого тону «Тріора» Білий колір |
3. 6. Інженерне обладнання
Водопровід – автономний, бак ємкістю 0,45м3.
Каналізація – пристрій люфт - клозета.
Опалення – автономне. Від індивідуального генератора тепла.
Вентиляція – природна.
Газопостачання – централізоване.
Освітлення –лампи денного світла.
Засоби зв’язку – телефонізація, радіотрансляція, забезпечення прийому телепрограм.
Обладнання кухонь і санвузлів – газові плити,унітази, ванни, умивальники.
На вулиці змінний контейнер для збирання сміття.
Список використаної літератури:
1.Буга Г.П. Громадянські, промислові та сільськогосподарські будівлі
м. вища шкала , 1983 – с.216-307.
2.Коников А.С. Путілін В.В. Громадянські та сільськогосподарські
будівлі – м. вища школа, 1975- 319 с 3 іп.
3.Сербінович П.П. Громадські будівлі масового будівництва та с/х – М:
стройиздат. 1980 – 476с.
4.Тусунова, М.М.Гаврилова, Архитектурное проектирование, - Москва,
«Высшая школа», 1988г.
5.Благовещенский Ф.А., Архитектурные конструкции.