Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДИПЛОМНА РОБОТА
«ЛЬВІВ - МІСТО ЛЕВІВ»
Професія «4221.Агент з організації туризму.
4222 Адміністратор»
Керівник дипломної роботи
О.А.Багнета
Розробила студентка гр. АТА-22-11
Столяр Олена Вікторівна
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
2
Зміст
Розроб.
Перевір.
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.
Літ.
Акрушів
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….3
І Розділ
1.1. Львів – славетне місто.……………………………............................4
1.2. Лев – символ міста………………………………………..................7
1.2.1.Легенди львівських левів………………………………............10
1.2.2.Леви – покровителі……………………………………………..12
1.3. Культура ………………………………………………………….....15
1.4. Архітектура……………………………………………………….....21
1.5. Особливості міста…………………………………………………..23
ІІ Розділ
2.1. Готелі Львова….………………………………..…………………..37
2.2. Львівські кнайпи……………………………………………….…...42
2.3. Розваги для туристів…………………………………………......…46
ІІІ Розділ
3.1. Техніка безпеки……………………………………………………..53
Висновоки………………………………………………………………...58
Список використаних джерел…………………………………………59
Додатки
ВСТУП
Львів – це місто величних пам'яток архітектури, розкішних храмів, старовинних площ, затишних вуличок, музеїв та галерей з унікальними мистецькими скарбами різних історичних епох світової цивілізації.
Львів – це туристичний центр. У місті Лева дбайливо зберігають культурні надбання минулого та водночас намагаються відповідати вимогам сучасності. Саме у Львові вперше в Україні відступили від шаблонних відзначень свят та започаткували новий формат культурних заходів – різноманітних за тематикою фестивалів.
Старовинні вулички, таємнича атмосфера минулих століть, що застигли в камені, випромінюють невидимі, але дуже відчутні подихи. І все це – Львів, який є театральним, музичним, мистецьким центром, що продукує безліч напрямів розвитку сучасної культури і мистецтва, цікавих розваг та забав, котрі об'єднуються у різноманітних фестивалів.
А ще Львів - місто з особливою, властивою йому романтикою і шармом камерних міських пейзажів... людей... запахів... звуків... тіней... епох... легенд і міфів, і чогось ще, що можна лише відчути але годі передати словами. Романтизм Львова відчувається в старовинних вузеньких вуличках, у неповторних подвір'ях, в його парках та скверах, що додають свіжості та затишку; в чудових панорамних краєвидах, що відкриваються з львівських пагорбів і дозволяють обійняти місто з висоти пташиного лету, в особливій атмосфері львівських кнайп, що разом із запахом кави полонить ностальгією, навіює спогади і спонукає мріяти... Львів це місто інтимне, сентиментальне, що кличе до почуттів.
Непомітними не залишаються і леви які є невід’ємною частиною цього міста, без яких жителі Львова не уявляють свого життя, тому що це захисники та обереги міста Лева.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
3
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
4
І РОЗДІЛ
1.1. Львів – славетне місто Лева
Згадка про древній Львів (рисунок 1.1.1.) — у Галицько-Волинському літописі датується 1256 роком. Древній Львів розкинувся на 7 горбах. В давнину один з них уподобав князь Данило, який зі своїм сином Левом, повертаючись з походу, заклав заснування міста на одному з них. Легенда повідомляє, що якраз на честь свого сина Лева, який відрізнився доблестю в походах, і було названо це місто.
Рисунок 1.1.1 – Стародавній Львів
У давнину Львів складався з декількох частин, самою укріпленою і неприступною з яких був замок на Княжій горі, як показано на рисунку 1.1.2. Нині Львів'яни цю гору так і називають — Високий замок. У підніжжя гори місто і передмістя були розташовані півколом. Як і у всіх середньовічних містах в центрі міста знаходилася площа. Львів в цьому питанні — не виключення. Центром Львова, побудованого Данилом Галицьким, була площа під назвою Старий ринок.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5
Рисунок 1.1.2 – План старовинного Львову
Про розміри древнього Львова свідчать багато численні храми, розміщені на широкій території. Деякі з них були кам'яні, проте більшість — дерев'яні. Поруч на пагорбі, як окрема фортеця, підносився монастир і храм Св. Юра. Торгівельна дорога пролягала саме через центр міста, повз багато чисельних церков і костелів. Більшість з них були дерев'яні, тому до наших днів не збереглися. Адже Львів, як і всі древні міста, неодноразово горів.
Приблизно через сто років після входження Львова до складу Польського королівства, місто почало бурхливо розвиватися. На протязі XV-XVI ст. у Львові формуються національні общини — руська, польська, німецька, вірменська і єврейська, діяльність яких визначала життя і подобу міста в наступні століття. З'являються нові оборонні зміцнення і сакральні споруди.
У ХІІІ-ХІV століттях в місті розташовувалися німецька і татарська колонії. В середині ХІV ст. німцями було побудовано нове місто на території чотирикутної форми з центральною прямокутною площею. Вулиці були прямими і перетиналися під прямим кутом. Всі вулиці були густо заселені,будівлі були побудовані в основному в готичному стилі. Готичні храми також були побудовані в основному з дерева, тому після пожежі в 1517 р. були знищені. З тих часів зберігся лише греко-католицький кафедральний собор.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
6
За часів перебування Львова у складі Австро-угорської імперії (1772 – 1918 рр.) місто було перетворене в столицю Галичини і Лодомерії і отримав назву Лемберг.
Скориставшись розвалом імперії Габсбургів, 1 листопада 1918 р. українці проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Але це не надовго. У наслідку українсько-польського протистояння Львів знову опинився у складі Польщі.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. За умовами договору Молотова–Ріббентропа 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Під час Другої світової війни у Львові знаходилися німецькі війська до 1944 р.
Після Другої світової війни місто Лева відновлене і починає бурхливо розвиватися вже у складі Радянського Союзу. Впродовж цих років в місті з'явилися безліч промислових підприємств і наукових інститутів.
Починаючи з 1991 р. Львів — місто незалежної України.
Львів став Батьківщиною багатьох технічних нововведень і відкриттів на Україні. Тут був пущений в хід перший на території України кінний трамвай, а пізніше — перший електричний трамвай.
У 1574 р. Іваном Федоровим була видана перша східнослов'янська азбука. У місті була достатня кількість друкарень. А на початку Великої Вітчизняної війни в місті було близько 300 періодичних видань. З 1776 р. вийшла у друк перша українська газета — «Gazett d"Leopol».
У 1883 р. почав працювати перший міський телефонний зв'язок.
У 1853 р. львівські вчені Іван Зег і Ігнатій Лукасевич були нагороджені грамотою «за винахід газу шляхом хімічних перетворень», і, завдяки цьому, в тому ж році у львівському госпіталі була вперше зроблена термінова нічна операція, яка освітлювалась газовими лампами.
У 1854 р. була відкрита перша в Європі нафтова свердловина (с. Галявина).
У 1928 р. професор Львівського університету Рудольф Вайгль відкрив вакцину проти висипного тифу.
Львів — місто соборів, храмів, пам'ятників архітектури і нових районів. Центральна частина Львова оголошена історико-архітектурним заповідником і в
1998 р. внесена до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Під охороною знаходиться близько 2 тисяч історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Старе місто лежить в низині, яку оточують сім пагорбів, а також парки і сквери.
1.2. Лев – символ міста
Місто Лева вже багато віків носить свою історичну назву. І хоча ім’я місту дав князь Данило Галицький, назвавши його на честь свого сина Лева, мешканці Львова і його гості завжди асоціювали місто з левом – цим давнім символом сили, слави й могутності. Зображений він і на гербі Львова.
Лев – основний елемент герба Львова (рисунок 1.2.1.) – не вважався для Галичини екзотичною твариною. Цей звір давніше водився й на наших теренах, а в руські часи став символом військової доблесті. Від найдавніших часів лев, цар звірів, став найпоширенішим символом та уособленням вогненної сили й чутливості. З огляду на це його зображали сторожем біля входу до палаців, гробівців, на перснях і амулетах. На Личаківському цвинтарі таких скульптур чимало – їх світлини є в каталозі. У Біблії лев згадується понад сто разів. Тут він дістав подвійне трактування, з одного боку, як персоніфікація добра, а з другого – як уособлення диявола.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
7
Рисунок 1.2.1 –Герб м. Львів
У біблійних текстах лев символізує військову мужність і відвагу. Добре відома шанувальникам Львова скульптура «Мадонна з дитям» у дворику вірменської церкви. Біля ніг Матері Божої лежить лев – ілюстрація до відомого захисного 90-го псалма: «... На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!»
Коли придивляєшся до зображених на світлинах левів – чи то скульптурної постаті, чи то маски, - бачиш не тільки звірів, уловлюєш у них характерні людські риси. Очевидно, скульптори робили це зумисне, наділяючи левів образами городян. І от що вражає: маски-обличчя ніби не з далекого минулого, а з нашого сьогодення – одна нагадує зажуреного чоловіка, друга – улесливого і хитрого добродія, третя – якусь гнівну людську потвору, а левиця з кучерями на голові схожа на доброзичливу кицю-молодицю.
Яких зображень левів тут тільки немає! Один схожий на галицького красеня з його цнотою, прикритою пащею лева, з якої звисають грона солодких звабливих плодів, інші – з гривою медузи, декотрі з букетами квітів і винограду, з мордами кицьок і собак та навіть орла й диявола... І всі вони різні – чи то сплять, чи дрімають, чи ричать, чи сміються, чи біжать, чи стрибають, чи стоять на варті, чи підпирають балкони – всі живуть у музиці кам’яниць Львова.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
8
Рисунок 1.2.2 –Скульптура лева на будинку
Сентимент львів’ян до левів має своє продовження і в сучасній архітектурі (див. рисунок 1.2.2.).
Нещодавно на площі Ринок з’явилася чарівна лавочка для закоханих (рисунок 1.2.3.). Галицькі ковалі викували двох левів, які здавна уособлювали вогненну силу і чутливість.
Рисунок 1.2.3 –Лавка для закоханих
Майстри передали ці чари залізним левам, які в зубах тримають лавочку для закоханих. Якщо закохана парочка посидить тут у їхньому товаристві, то скріпить тим самим свої почуття на довгі щасливі роки.
Є у Львові й солодкі леви – у буквальному розумінні, тому що виготовлені вони із шоколаду (рисунок 1.2.4.). Тепер міцність кількох найбільш характерних міських царів звірів можна спробувати й на зуб.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
9
Рисунок 1.2.4 – Лев з шоколаду
1.2.1 Легенди львівських левів
Місто левів - так гордо називають Львів шанувальники його історії. І недарма, адже «королів звірів» у місті понад чотири тисячі. У кожного з них – своя історія, своє призначення, але єдина символіка – королівська гідність і благородство.
Якщо уважно придивитись до символів цього міста, можна помітити, що вони нагадують людей. І це не випадково — адже це колишні львів'яни, які в своєму житті щось зробили для свого міста. Серед них є правителі й прості городяни. Існує одна ніч у році, коли всі львівські леви збираються у потаємному місці. А на свої зібрання вони запрошують лише тих львів'ян, які творять добро для міста Лева, і розповідають їм свої історії.
Головує на цих зборах лев з Високого Замку, куди він потрапив з-під старої ратуші. Це поважний городянин, який, не шкодуючи власного життя, вступив у бій з розбійниками й врятував життя бургомістра. Після цього поруч із входом до ратуші, на високому кам'яному стовпі, з'явився лев, що тримав у лапах щит з написом: «Від вдячних львів'ян».
Усі затихають, коли з'являється Лев-віщун, який колись служив флюгером, а нині сумує у музеї. Золотий блиск і корона свідчать про його винятковість. А й справді, коли він ще був людиною, то заслужив повагу городян за те, що вмів передбачати повені, пожежі та інші лиха. А коли став левом — його розташували на шпилі ратушевої вежі, де він і надалі служив львів'янам. Якщо до міста наближа
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
10
лись вороги, то Лев-віщун падав з даху в той бік, звідки слід було очікувати небезпеку.
Він часто розповідає про свого помічника — маленького хлопчака, який одного разу, помітивши ворожі загони, що сунули на Львів, першим сповістив городян про небезпеку. І згодом, на старій ратуші, вони теж були поруч. Хлопчак був левом, у пащу якому вкладалась сигнальна сурма. Але відтоді, як завалилась вежа старої ратуші, його ніхто не бачив.
Вхід до потаємного місця пильнують два мармурові леви — колишні воїни, які загинули, боронячи вхід у місто. Трапилось так, що ворог вже декілька тижнів тримав Львів в облозі.
Однієї темної ночі зрадник відкрив один з входів у місто. Лише два мужні воїни вступили у бій. Вони не пропускали ворога, доки з міста не підійшла підмога.
На своїх зібраннях полюбляють леви покепкувати з двох братів-сідлярів, які за життя були настільки дружними, що й стали левом з однією головою та двома тулубами на розі вулиць Галицької та Староєврейської.
У найтемнішому кутку, наче привид, займає своє місце лев, який ніколи не бачить денного світла, — лев з печери Святоюрської гори. Колись він був воїном, володарем могутньої держави, але згодом відрікся від світу і став першим львівським монахом та оселився в одній з печер. Відтоді гору стали вважати святою, а згодом над печерами звели церкву Святого Юра.
Єдиним, хто не приходить, а прилітає на таємне місце, є крилатий лев-іноземець (рисунок 1.2.5.), що не випускає зі своїх лап книги. За людського життя він багато подорожував. Проте зі всіх міст світу він обрав Львів і оселився у ньому
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
11
Рисунок 1.2.5 – Зображення Лева-іноземця в міфологіі м. Львів
назавжди, і, будучи консулом, запрошував до Львова купців з цілого світу, які приводили сюди багаті каравани товарів.
Жодне зібрання не обходиться без частування. Пригощає всіх лев корчмар, який навіть при такій поважній публіці не випускає з пащі виноградне гроно. Це був чоловік веселої вдачі, він допомагав вбогим та годував голодних. Його корчму при вулиці Руській знало все місто. Мабуть, тому і серед левів у нього так багато друзів.
У всі часи особливо шановані леви - це будівничі Львова. На зібраннях вони ведуть суперечки про сучасне архітектурне обличчя міста. І сумують, коли хтось з їхнього кола не приходить, зникнувши назавжди разом з черговим зруйнованим будинком.
На відміну від левів-одинаків, представники багатьох львівських родин приходять цілими лев'ячими родинами. Кожна з них має свою багату та неповторну історію. Це меценати, духовні наставники, діячі культури, письменники, музиканти, художники… Ця строката публіка крокує кам'яними, дерев'яними, скляними, шовковими та паперовими ногами.
У цю ніч ненадовго вони покидають львівські площі, вулиці, музеї, квартири, щоб зранку знову зайняти своє місце.
1.2.2. Леви – покровителі
Виявляється , серед численного левового сімейства є особлива каста –
леви - покровителі. Тому, люди вважають, що кожен лев, який живе у Львові,
виконує свою важливу місію.
Лев «здоров'я і довголіття»
Маскарон (маска) крилатого лева з двома тулубами і жіночою головою знаходиться під вікнами третього поверху будинку № 1. За стародавніми повір'ями і легендами, цей кам'яний лев захищав жителів міста від хвороб і різних напастей, зміцнюючи їх здоров'я і продовжуючи їм життя.
Шкода, звичайно, що до зображення левів на високому австрійському будинку не дотягнутися, але, кажуть, що, якщо навіть тільки поглянути на левів і
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
12
попросити у них здоров'я та довголіття, вони стануть надійними покровителями і будуть зберігати від усіх недуг.
Лев, «покровує Дню Ангела»
Він так і називається «З Днем Ангела» (рисунок 1.2.6.), причому у Львові їх декілька: вул. Базарна, 12, де під вікнами другого поверху будинку на барельєфі зображені маскарони лева з ангелами. Вулиця Солодова, 1, з боку вулиці
Рисунок 1.2.6 – Один з барельєфів Лева-ангела
Малі левові барельєфи з ангелами (рисунок 1.2.7.) розташовані під вікнами третього поверху. А ще маскарони лева з ангелами є на вулиці Олени Степанівни, 28 (на другому поверсі), Б. Хмельницького, 47 (над вікнами 1го поверху), вулиці Шептицьких, 37 (над вікнами другого поверху).
Рисунок 1.2.7 – Барельєф левів з ангелами
Так що левів, які зберігають цих Ангелів у Львові 46 штук, адже на кожному будинку їх декілька. А це означає, що більшість з нас повинно бути щасливими людьми.
Лев «сімейного вогнища»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
13
Барельєфи з крилатими левами (рисунок 1.2.8.) розміщені над вікнами другого поверху.
Кажуть, вони протегують сімейному благополуччю і затишку. Тому всі бажаючі можуть добре їх розглянути і попросити у покровителів «погоди» в будинку.
Лев «жіночої чарівності»
Рисунок 1.2.8 – Барельєфи з крилатими левами
Маскарони лева розміщені на скульптурах каріатид (рисунок 1.2.9.) і наділяють, за повір'ями, представниць жіночої половини населення привабливістю і чарівністю. Тому у цього лева - оберега, не одна жінка просила допомоги.
Рисунок 1.2.9 – Маскарон лева розміщений на скульптурах каріатид
Кожен із 44 будинків площі Ринок має свої таємниці, свої перемоги, історії кохання і трагедії.. Розповідати про них можна ще довго. Але насамкінець хочеться сказати декілька слів про “лев´ячі рекорди” Левового міста:
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
14
Найбагатший на леви будинок – 99 зображень – проспект Свободи, 11
1.3. Культура
Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп.
Серед найбільш значних у всій Європі львівських музеїв є: Львівська галерея мистецтв (картинна галерея), національний музей, історичний музей, музей історії релігії, музей етнографії та художнього промислу, аптека-музей, літературно -
меморіальний музей І.Франка, літературно-меморіальний музей С. Крушельницької, музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), природознавчий музей, «Русалки Дністрової», музей арсенал. Розповімо лише про деяк із них.
Через те, що Галичина з 1918 по 1939 роки була територією Польщі, більшовицько-сталінські культурні репресії не зачепили її. Саме тому, якщо на українських землях СРСР знищено 80% культурного спадку, у Львові збереглися чи не найбагатші в Україні збірки книг, творів мистецтва. Більше половини архітектурних пам’яток України – у Львові.
Галерея мистецтв – яскравий взірець особливого культурного статусу Львова. Історія заснування галереї сягає кінця 19 ст., коли в середовищі львівської інтелігенції розгорнувся активний рух за створення музею західноєвропейського мистецтва. З цією метою в бюджеті міста запроваджено нову статтю – на закупку творів мистецтва”, а вже протягом 1903-1906 років на зібрані громадськістю кошти ініціативна група придбала десятки картин. Крім того, львівський магістрат закупив декілька приватних збірок, серед яких високим художнім рівнем вирізнялась колекція подільського землевласника Івана Яковича (рисунок 1.3.1.). Привезена до Львова в лютому 1907 року, ця збірка лягла в основу новоствореної Міської галереї. 14 лютого 1914 року прийнято вважати часом створення Львівської галереї мистецтв.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
15
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
16
Рисунок 1.3.1 – Експонат з Галереї мистецтв
Львівська галерея мистецтв – один з найбагатших музеїв України. Її колекцію складають понад 54 тис. Творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва європейських та вітчизняних майстрів 14-20 ст. Музей володіє рідкою за своєю значущістю колекцією творів австрійських та польських художників. Окрасою і гордістю постійної експозиції є твори Ж. де Латура, Ж. Е. Ліотара, А. Р. Менгса, П трогера, Ф. Маульберча, Г.ванХонтхорста, Я. Мальчевського та багатьох інших художників. До складу галереї входять біля десятка більших чи менших музеїв, які працюють як відділи або сектори: комплекси Олеського, Золочівського та Підгорецького замків, каплиця Боїмів, музей „Львівська сакральна барокова скульптура”, музей „Мистецтво давньої української книги”, музей „Русалки Дністрової” та ще декілька музеїв я кі входять до складу галереї.
Львівська галерея мистецтв – великий науково-просвітницький центр, в якому відбуваються наукові конференції, проходять стажування наукових працівників та реставраторів, ведеться активна виставкова робота. Щорічно в музеї готується понад 20 виставок – з фондових
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
17
збірок, персональних виставок львівських та закордонних митців. Багато років галерея бере участь в організації та проведенні міжнародних виставок, зокрема, у Польщі, США, Франції, Австрії.
Донедавна у просторих залах галереї можна було виставити на огляд лише 10% зібрання шедеврів. Інші у неймовірній тісноті зберігалися в запасниках. Тепер проблему майже вирішено – галереї передано приміщення палацу Потоцьких. Він поряд, сто кроків по вулиці Коперніка у бік центру.
На розі проспекту Свободи і вулиці Гнатюка, - поважний вхід до музею
етнографії та народного промислу, де тепер ще й Інститут українознавства. Цей будинок неквапно споруджувався з 1874 по 1891 роки за проектом архітектора Захарієвича та прикрашений роботами скульптора Марконі. Зведений за кошти міста, слугував міському промисловому музеєві, у якому львівські ремісники на гарних зразках могли б повчитися доброї роботи”.
Пізніше до колекції музею була прилучена велика збірка творів українського народного мистецтва та етнографії Наукового товариства імені Шевченка. Нині в експозиції та фондах музею – близько 80 000 пам’яток матеріальної і духовної культури народу.
На вершині фасаду, біля купола – скульптура Свободи (рисунок 1.3.2.). Одна із трьох, відомих у світі, але львівська єдина – сидить.
На площі Ринок в наріжному будинку вулиць Ставропігійської та друкарської розташована музей-аптека. Поряд з цілком сучасними препаратами тут віє таємницями старовинної медицини. Важко сказати, чи шукали тут філософський камінь, але одна з кімнат аптеки прикрашена поліхромними розписами чотирьох елементів Всесвіту: води, вогню, землі, повітря. Будинок зведено 1735 року (з 1775 року тут аптека) і в різний час належав різним господарям.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Рисунок 1.3.2 – Скульптура Свободи у м. Львові
Монастир домініканців – музей історії релігії. За легендою саме тут стояв терем князя Лева. Його дружина Констанція наприкінці 13 століття запросила до Львова отців домініканців. Спершу поставила для них невеличкий дерев’яний монастир, а 1405 року – костел Божого Тіла. Та за три роки костел згорів. Послідовні домініканці згодом відбудували його в готичному стилі з каменю та цегли.
У 1707 році у трапезній монастиря домініканців російський цар Петро І підписував угоду з польською шляхтою про спільну боротьбу проти шведів. У середині 18 століття старий костел знесли, а на його місці звели новий у стилі бароко. На фасаді – герб домініканців: пес лежить на книзі і тримає у пащі смолоскип. Латиною „dominicanes” значить „Пси Господні”. Нині в монастирі –
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
18
музей історії релігії. Храм віддано віруючим. Служба правиться інколи у супроводі органа, одного із трьох, що діють у Львові.
На хвилі комуністично-радянського атеїзму в 1970 році у частині приміщень костелу організували музей цієї агресивної науки. Ніби-то розвінчуючи «опіум для народу», вчені під цим приводом зуміли зберегти від знищення прекрасні взірці релігійної атрибутики, іконопису, скульптури, книгодрукування. Завдяки їм тепер маємо музей релігії, чи не єдиний в Україні.
Увесь комплекс костелу-монастиря оповитий таємницями та легендами. Храмом віддавна опікувався образ Руської Богородиці Переможниці. За переказами, ікону 10-ого століття до Києва з Візантії привезла дружина князя Володимира царівна Анна.
У різний час під склепіннями монастиря побували особи, трагічно пов’язані з долею: російський цар Петро І, шведський король Карл ХІІ та український гетьман Мазепа.
«Серцем» експозиції музею-храму є його вівтар. Тут розміщені розкішні дерев’яні скульптури – роботи відомого львівського скульптора 18 ст. Матея Полейовського. Вражають також скульптури святих розміщені колом над галереями. Крім них вражає чарівне звучання храмового органу 17 століття. Покалічений у радянські часи, він був відновлений 1985 року, щоб і надалі окрилювати людські душі. Інструмент порівняно невеликий, але саме на такому цілком могли грати Бах, Гендель, Букстехуде, чи Куперн.
Ліворуч Підвальної – фортечний рів, зубчаста стіна, дерев’яний хідник уздовж неї вже давно „загрузли” в пізніших насипах вулиць і нових валів. Зате червона цегляна стіна міського арсеналу досі виглядає грізно.
Опинившись перед стіною арсеналу, ворог був приречений, бо потрапляв під нищівний перехресний вогонь з бійниць. У трьох вежах арсеналу колись жили міський кат та його помічники з родинами, там же відбувалися катування й допити. З 18 ст. коли місто розрослося, а тодішня артилерія зробила недоречними товсті мури, в арсеналі облаштували в’язницю. Під вартою у ній тримали гайдамаків.
З плином століть арсенал занепав. Відновили його тільки в 70-их роках
минулого століття і відкрили єдиний у Східній Європі Музей зброї. Якщо будь-
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
19
якого львів’янина попросити назвати найцікавіші місця його міста, то музей в арсеналі обов’язково потрапить у першу десятку.
Якщо йти вулицями Круп’ярською, Стрілецькою та вулицею Чернеча гора, то врешті-решт потрапимо до Шевченківського гаю.
Віддавна місцина ця йменується Кайзервальдом. Колись гора Льва, названа, найпевніше, на честь князя Лева, згодом була перейменована на Піскову, бо добували там камінь й пісок. А ще кажуть ніби одного дня брів тут подорожній. Сніг заліпив обличчя, вітер хилив дерева. Раптом з гори піднявся стовп піску в подобі нерухомого лицаря при повних обладунках. Так народилась легенда про лицаря – вартового гори. Свого часу на горбах зеленіли виноградники й сади міщан. Отже, Львів виробляв власне вино. Якось побував тут цісар Йосиф ІІ. З приводу цієї епохальної події встановили статую Мінерви, яку, щоправда, за щось звалили на початку 20-ого століття. А зарослий лісом горб після візиту цісаря дістав назву Кайзервальд – «цісарський ліс».
Нині Кайзервальд – Шевченківський гай – одне з улюблених місць відпочинку львів’ян. Але головною метою сходження до гаю є музей народної архітектури та побуту, природно вписаний у ландшафт. Йдучи доріжками й стежинами, протоптаними ногами тисяч туристів, потрапляємо ніби до підкарпатського села 19 століття. Уже в наші часи зусиллями науковців у близьких та далеких селах Галичини знайдені, відновлені, обережно перенесені до гаю дерев’яні помешкання та церкви, типові для нашого краю. У цих помешканнях ще витає дух колишніх мешканців.
Площа Ринок сама по собі вже є своєрідним музеєм. Окрасою площі, найбагатшим експозиційним набутком є Історичний музей. Заснований, за однією з версій, 1893 року, він нині має у своїх експозиціях та сховищах понад 330 тис. Експонатів. Окремі пам’ятки та колекції є правдивими раритетами світового значення. Це, зокрема, стародруковані книги 12-17 ст., найдавніші графічні види Львова, його герби, турецькі військові шатра 17 ст., обладунки крилатих гусар та гуцульська зброя, старовинні ордени багатьох країн Європи та Азії.
Тут є експонати, що надовго позбавлять сну будь-якого поважного колекціонера, виставлені в Королівських залах кам’яниці Корнятка (пл. Ринок, 6),
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
20
де у 17 ст. була резиденція Яна ІІІ Собеського. Це старовинні меблі, картини, годинники. Окремо виставлені пам’ятники художнього срібла, монети та ордени. І наостанку можна зайти до знайомого нам італійського дворика та приємно посидіти, помилуватись скульптурами та попити чашку кави.
1.4. Архітектура
Якщо ви коли-небудь бували у Львові, ви не забудете красу цього міста, доброту його жителів і його особливу атмосферу. Унікальність Львова полягає в його архітектурі. Багато церков, будівель і інших архітектурних пам’яток датуються XIII століттям (рисунок 1.4.1.). Львів пережив багато вторгнень і воєн, які зруйнували інші українські міста. Архітектура Львова відображає різні європейські архітектурні стилі і періоди.
Рисунок 1.4.1 – Вечірній Львів. Вид зверху
Дві пожежі в XVI столітті знищили 2 будівлі готичного стилю, але збереглося багато будівель в стилі ренесанс, бароко і в класичному стилі. Існують також творіння митців стилів «арт нуво», «арт деко» і «віденська сецесія».
Будівлі Львова прикрашають безліч кам'яних скульптур. Залишки старих церков вказують на вигляд центру міста в минулі часи. Деякі трьох -,
п'ятиповерхові будинки мають сховані затишні внутрішні дворики. За територією центру архітектурний стиль кардинально міняється - тут переважають радянські
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
21
житлові блоки. У центрі радянська архітектура представлена в основному декількома національними пам'ятками і скульптурами в сучасному стилі.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
22
У 1360 році недалеко від Ринкової площі міста був споруджений Римо-католицький собор (рисунок 1.4.2.), будівництво якого очолював Петро Штеєр. Це дивовижний собор з великим вівтарем зразка строгої готичної форми, яка властива Європейському готичному стилю. Собор св. Юра і Вірменська церква були побудовані в XIV столітті. Собор св. Юра не зберігся до наших часів в первозданному виді, і в XVIII столітті на його місці було зведено нову будівлю собору.
Рисунок 1.4.2 – Римо-католицький собор близько Ринкової площі
За останні століття Вірменська церква була прикрашена новими елементами архітектури, і тепер вона є справжнім шедевром Львівської архітектури.
У Львівській області розташовані багато замків різних архітектурних періодів і стилів. Серед найпопулярніших замків - замок в Старому Селі, замок у Бродах, замок в Жолкві, замок в Золочеві, замок в Підкамені, Олеський замок та ін.
1.5. Особливості міста
Історія середньовічного Львова нерозривно пов’язана із цією невеликою площею, розміри якої становлять 142 на 129м.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
23
Площа Ринок (рисунок 1.5.1.) – це своєрідний музей під відкритим небом, де витає дух середньовічного Львова, де кожен будинок є пам’ятником архітектури і оповитий власною легендою.
У центрі площі знаходиться – магістрат (будинок міського управління). Історія його походить з часів панування Володимира Опільського, який заклав першу ратушу Львова в кінці XIVст. Будинок міського управління неодноразово перебудовували протягом століть, а її сьогоднішній вигляд залишився з 1851 року.
Рисунок 1.5.1 – Площа Ринок
Довкола ратуші стоять чотири декорованих криниці – фонтани з фігурами богів грецького пантеону: Нептуна, Адоніса, Амфітрити та Діани. Це витвори мистецтва руки Гартмана Вітвера – видатного скульптора кінця XVIII – поч. XIX ст., які були поставлені по кутах площі у 1793 році.
В давні часи з західного боку площі Ринок можна було побачити ще одну кам’яну постать, що поєднувала у собі дві фігури, повернуті одна до одної спинами.
З одного боку була фігура чоловіка з мечем, з іншого – жінка з терезами.
Це був так званий прангер, біля якого виконували смертні вироки. У наш час цей пам’ятник зберігається у Львівському історичному музеї.
Всі будинки на Площі Ринок споріднені між собою, але кожен з них наділений своїм неповторним мистецьким образом. Найцікавішим з погляду
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
24
архітектури є східний бік площі. Найкращими взірцями ренесансу в громадській архітектурі Львова і справжньою гордістю львів’ян є будинки №4 („Чорна кам’яниця”) і №6 („Палац Корнякта”). Ці споруди є шедеврами не лише львівського, а й європейського зодчества епохи Відродження. Сьогодні в них розгорнуто цікаву експозицію Львівського історичного музею, яка налічує 300 тис. експонатів.
Львівський театр Опери та Балету ім. С. Крушельницької (рисунок 1.5.2.)– справжній витвір мистецтва стилю неоренесансну, що став окрасою не тільки Львова, а й усієї Європи.
Його архітектурний ансамбль вимагав особливого розташування, тому театр було споруджено на головному проспекті Львова, не дивлячись на те, що тут протікала ріка Полтава. Річку було взято у колектор, а під фундамент вперше у Європі були використані бетонні блоки.
Перший камінь у фундамент Оперного театру було закладено у 1897 році. Проектом театру займався, видатний на той час, архітектор у Європі – Зігмунт Горголєвскі. Будівництво театру триває близько трьох років на кошти міської казни і простих громадян тогочасного Львова і його околиць. Вартість будівництва театру становила 2,4 мільйона австрійських крон.
Над будівництвом та оздобленням працювали найкращі майстри Львова і всієї Європи: П. Війтович, Т. Баронч, А. Попель, Т. Попель, Е. Печ, Т.Рибковський, М. Герасимович, С.Дембіцький, З. Розвадовський, С. Рейхан.
Пишний фасад будівлі прикрашений багатим скульптурним декором: колонами, нішами, балюстрадами. Над головним карнизом фасаду здіймаються вісім муз, над ними - композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон завершується тріадою бронзових статуй Генія драми, комедії, трагедії та по центру – Слави, з золотою пальмовою гілкою у руках.
Інтер’єр театру теж вражає своєю красою. При оздоблені була використана позолота (пішло декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, розписи і чудові витвори скульптури. На прем’єрах спектаклів можна побачити чудову сценічну завісу «Парнас» (1900 рік), роботи відомого живописця Генріха Семирадського. Цей витвір – алегоричне трактування сенсу життя людини у
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
25
постатях Парнасу. Великий Міський театр (так Львівський Оперний театр називався до 1939 року) відкривається 4 жовтня 1900 року.
Рисунок 1.5.2 – Оперний театр м. Львова
На урочистому відкритті збирається уся еліта тогочасного мистецтва та делегації з різних європейських театрів. Цього дня на сцені театру відбувається прем'єра лірико-драматичної опери «Янек» В.Желенського – про життя карпатських верховинців. Головну партію співає видатний український тенор – Олександр Мишуга.
Протягом усієї історії Львівського театру Опери та Балету у різний час працювали видатні особистості, серед яких Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Генріх Семирадський та багато інших. Своєю мистецькою працею вони зробили внесок у національну культуру України та історію Львівського Оперного театру.
Бернардинський монастир (рисунок 1.5.3.) – давня історично - архітектурна пам’ятка XV століття, яка до сьогодні не перестає милувати око львів’ян та гостей нашого міста.
Перша згадка датується 1460 роком, де на місці сьогоднішнього монастиря стояла невелика дерев’яна церква. Монастир бернардинів був побудований поза міськими мурами, тому мав власну систему фортифікації, яка дозволяла витримати не одну жорстоку облогу. На сьогоднішній час з оборонних мурів
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
26
залишилася лише Глинянська вежа (побудована у 1618 році) та східна частина укріплень (зі сторони сучасної площі Митної).
Костел-базиліка св. Андрія будувався впродовж 1600-1630-х років у стилі італійського ренесансу. Поряд з костелом, з північної частини, будувалися келії монастиря.
Рисунок 1.5.3 – Бернардинський монастир м. Львова
Архітектором нижньої частини храму був найславетніший архітектор Львова італієць Павло Римлянин. Костел будується з тесаного каменю, у вигляді тринавної базиліки у стилі ренесансу. Висота храму – 22 м, довжина – 57,5 м.
У 1618 році Петро Римлянин помирає, його справу продовжує його учень і
послідовник швейцарський архітектор Амвросій Прихильний.
Йому та польському королю Сигізмунду ІІІ задум попереднього архітектора здається надто скромним, тому Амвросій складає новий план та будує щит-фронтон ускладненої, вигадливої форми. Ця частина є найціннішою пам’яткою Бернардинського монастиря.
Останній третій ярус костелу добудовує Вроцлавський архітектор Андреас Бемен. Існує припущення, що він є також автором 38-метрової вежі костелу, на якій у 1753році встановлений годинник з боєм. Вежа виконана в стилі
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
27
бароко, силует дуже складний, порізаний, але поряд з тим витончений і гармонійний. Він також завершує оздоблення фасаду.
На фасаді храму (рисунок 1.5.4.) стоять скульптурні статуї святих Ордену бернардинів, у нішах другого ярусу – скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла.
Рисунок 1.5.4 – Фасад Бернардинського монастиря
Інтер’єр храму багатий розписами 1738–1740-х рр та 18 дерев’яними різьбленими вівтарями 1630-1640-х рр. Спочатку підлога храму була зроблена з тесаного каменю, а в 1738 році перероблена на мармур.
У храм ведуть металеві двері XVII століття. Зліва від головного входу в храм стоїть криниця, яка оповита не однією цікавою легендою. Бернардинський монастир (церква Андрія) - одна з головних визначних пам'яток.
Будівництво палацу Потоцьких розпочалось у 1880 році, після того як родина Потоцьких продавши свій палац на площі Галицькій, придбала у 1822 році нерухомість по вул. Широкій. Старий палац (рисунок 1.5.5.) (невеличка садиба) був розібраний у 1860-1861 роках, однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
28
Рисунок 1.5.5 – Палац Потоцьких
Палац Потоцьких було збудовано за проектом французького архітектора Людвіга де Верні та англійського архітектора Юліана Цибульского у стилі барокового класицизму на місті старого палацу Потоцьких.
До 1879 року на місці палацу знаходився великий міський парк, в якому після 1980-х років побудували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю. В цей же час до палацу Потоцьких приєднали непривабливу прибудову, в якій в наш час знаходиться Музей мистецтва давньої український книги.
Палац Н-подібному плані, триповерховий. Фасади палацу (рисунок 1.5.6.) прикрашені фігурними обрамленнями вікон, ліпними консолями балконів та балюстрадами.
Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Загальна площа палацу становить 3100 кв.м.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
29
Рисунок 1.5.6 – Фасад палацу Потоцьких
З 1972 року до 2000-х років у палаці Потоцьких розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАГС). На початку нашого століття палац Потоцьких був переданий Львівській галереї мистецтв.
Домініканський Собор (Церква Пресвятої Євхаристії) - одна із кращих архітектурних пам'яток Львова, побудованих в стилі бароко (рисунок 1.5.7.).
У 1749 році на місці старого готичного храму на кошти гетьмана Юзефа Потоцького було розпочато будівництво монастирського костелу Божого Тіла чину домініканців. Над проектом його спорудження працював талановитий архітектор та військовий інженер Ян де Вітте – комендант Кам’янець-Подільської фортеці.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
30
Рисунок 1.5.7 – Фасад Домініканського собору
Будівництвом храму керував М.Урбаник, з 1764 року – К.Мурадович. У 1792-98рр. К.Фесінгером було закінчене скульптурне оформлення фасаду, а двоярусну дзвіницю прибудовано за проектом Ю.Захаревича у 1865 році.
Костел виконано у стилі пізнього бароко. У плані Домініканський собор нагадує хрест з овальною центральною частиною та двома дзвіницями по боках. Возвеличення костелу надає величезний еліптичний купол.
До кращих зразків львівської пластики XVIII ст. належать позолочені скульптури вівтаря Домініканського костелу, створені С. Фесінгером, а також 18 дерев’яних статуй святих домініканського чину, що знаходяться під куполом.
Інтер’єр Домініканського собору прикрашають мистецькі пам’ятки: скульптурні алебастрові надгробки XVI ст., перенесені з підземель давнього готичного костелу; мармуровий надгробок графині Ю. Дунін - Борковської, роботи видатного датського скульптора Б.Торвальдсена (1816 року); пам’ятники губернатору Ф. Фон Гауеру (1824 р. скульптор А.Шімзер) та відомому польському художнику А.Гроттгеру.
Домініканський Собор – одна із кращих барокових пам’яток Львова.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
31
Львів - Парк «Високий замок»
Парк «Високий замок» розташований на Замковій (Княжій) горі і є найулюбленішим місцем для романтичних прогулянок львів'ян та гостей міста (рисунок 1.5.8.).
Саме з цією горою пов'язана перша згадка про Львів в історичних літописах 1256 року.
За офіційними даними парк був заснований у 1835 році на місці фортеці “Високий замок”, яка розташовувалась на цій горі і була оборонним та спостережним пунктом, місцем для сховища воєнної зброї та амуніції, в підвалах фортеці тримали ув'язнених. Сьогодні від фортеці залишилась тільки частина південно-західної стіни.
Рисунок 1.5.8 – Парк «Високий замок»
Загальна площа парку — 36,2 га. Парк «Високий замок» складається з двох терас: нижньої та верхньої. На нижній терасі прокладено безліч паркових алей, а також саме тут находиться монумент на честь Максима Кривоноса — полковника, який за допомогою війська Б. Хмельницького, донських козаків і місцевого українського населення оволодів фортецею “Високий Замок”.
У 1841 році на нижній терасі був споруджений штучний грот (печера), який охороняють леви з колишньої міської ратуші.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
32
На верхній терасі знаходиться оглядовий майданчик, розташований на штучному кургані, насипаний у 1869 році польською общиною на честь святкування 300-річчя Люблінської унії (угоди про об'єднання Польського королівства та Литовського князівства у єдину федеративну державу - Річ Посполиту).
Для штучного кургану було використано каміння замкових будинків та стін.
У 1957 році на Замковій горі було збудовано Львівський телецентр та телевізійну вежу, яка має близько 200 метрів у висоту.
Личаківський цвинтар – одне з найстаріших кладовищ не тільки в Україні, а й у всій Європі. Історія не одного покоління львів'ян увічнена в кам'яних плитах і скульптурах цього кладовища (рисунок 1.5.9.).
Цей старовинний цвинтар було відкрито ще в 1786 році, і з цього часу ховали тут переважно політичну та культурну еліту Королівства Галичини і Лодомерії.
Рисунок 1.5.9 – Личаківське кладовище, центральний вхід
Стародавні гробниці Личаківського кладовища цього часу прикрашені скульптурами тодішніх класичних майстрів Гартмана Вітвера, Антона і Йоганна Шімзерів. Ці скульптори були відомі своїми роботами на цілу Європу.
Цікаво, що написи на гробах зустрічаються не лише українською і російською мовами, а й латинською, грецькою, польською, німецькою, голландською, румунською, вірменською.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
33
На кладовищі свій притулок знайшли громадські діячі, письменники, композитори, поети, політики, співаки. Перелік їх дуже великий, але найголовніших ми все-таки назвемо: відомий письменник-каменяр - Іван Франко, член «Руської Трійці» - М. Шашкевич, відома в усьому світі - співачка С.Крушельницька, відомий співак та поет - В.Івасюк , а також І.Вільде, І.Крип 'якевич, І.Труш, С.Людкевич, А.Гротгер, С.Банах та інші.
Не одну цікаву легенду зберігає Личаківське кладовище: Спляча красуня Марковського (рисунок 1.5.10.), гробниця Розалії та Ванди Замойських, пам'ятник з двома собаками Плутона та Нерона, пам’ятник А. Гротгеру.
Рисунок 1.5.10 – Статуя «Спляча красуня Марковського
Окреме слово потрібно сказати про військові меморіали: «Марсове поле» - де поховані солдати, що загинули в Першу Світову війну, Меморіал Січових Стрільців, польські поховання 1918-20рр, меморіал жертвам НКВС.
Личаківському цвинтарю в у 1990 році присвоєно статус історико-культурного заповідника. Тут налічується понад 3000 кам'яних надгробків, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками.
Пам'ятник засновнику міста Львова, сину князя Романа Мстиславовича, відомому політичному діячу і полководцю князю Данилу Романовичу Галицькому, з часом проголошеного першим королем галицько-волинських
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
34
земель — розташований в самому центрі міста на старовинній площі Галицькій (рисунок 1.5.11).
Пам'ятник був зведений в 2001 році на честь 800-річчя з дня народження Данила Галицького за проектом творчої групи - скульпторів В.Ярича і Р.Романовича, а також архітектора Я.Чурила. Проект виграв конкурс серед кількох десятків інших проектів.
Рисунок 1.5.11 – Пам’ятник Данилу Галицькому
На спорудження пам'ятника було витрачено 60 тонн граніту і 9 тонн бронзи. Сам пам'ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті. Висота пам'ятника 10 метрів
Шевченківський Гай – етнографічний музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, де зібралися архітектурні експонати та експонати народного побуду всієї Західної України (рисунок 1.5.12.).
Справжні українські вишиванки, давні дерев’яні церкви, унікальні архітектурні пам’ятки, наочна історія нашого українського села вабить сюди львів’ян та гостей нашого міста.
Етно - музей «Шевченківський Гай» знаходиться на території історико -ландшафтного парку „Знесіння” в північно-східній частині Львова. Ідея створення такого музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
35
церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.
На сьогоднішній день на території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об’єктів, що об’єднані в 54 садиби. Розподіл об’єктів – етнографічний. Поділ йде на історико - етнографічні області: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина.
Рисунок 1.5.12 – Шевченківський гай
Відвідувачам музею відкриється народний побут і етнографічні особливості західноукраїнського села. Храми, житлові та господарські будівлі наших предків, доповнені знаряддями праці, одягом і предметами побуту.
Проспект Свободи – одна із найпрестижніших та найкрасивіших вулиць Львова, центр культурного та ділового життя міста. Впродовж усієї історії назва проспекту змінювалася: Нижні вали, вул. Легіонів, Гетьманські Вали, вул. 1-го травня, Адольф Гітлер плац, проспект Леніна і тільки з 1990 року проспект отримав теперішню назву - проспект Свободи (рисунок 1.5.13.).
Протягом років змінювалася не лише назва, а й зовнішній вигляд проспекту. До 1772 року у Львові збереглися оборонні вали міста, а уже після їх ліквідації
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
36
почав утворюватись і сам проспект. На місці західних валів сформувалася парна сторона проспекту і прилеглі площі, непарна сторона проспекту залишилася малозаселеною з поодинокими передміськими будинками.
Теперішнього вигляду проспект Свободи набуває у 1800 році, коли було створено пішохідну алею, вздовж річки Полтви, та насаджено тополі вздовж неї. Вже тоді львів'яни полюбляли прогулюватись цим проспектом.
Рисунок 1.5.13 – Проспект Свободи
Наприкінці XIX століття було накрито річку Полтаву бетонними склепіннями, посаджено велику кількість дерев та квітів. У 1888 році по непарній стороні проспекту проклали лінії кінного трамваю.
ІІ РОЗДІЛ
2.1. Готелі міста Львів
Готель «Нобіліс»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
37
Розкішний п'ятизірковий готель “Нобіліс” (рисунок 2.1.1.) зайняв своє місце розташування серед древніх пам'яток міста, в п'яти хвилинах пішки від площі Ринок та Оперного театру.
Номерний фонд готелю налічує 49 номерів різних категорій, котрі об'єднали в собі домашній затишок та королівську розкіш.
Рисунок 2.1.1 – Готель «Нобіліс». Центральний вхід
Всім своїм гостям готель пропонує відвідати ресторан середземноморської та місцевої української кухонь “Нобіліс”, лоббі-бар з цілодобовим обслуговуванням, а також піано-бар, в якому готель пропонує насолодитись вишуканими напоями під супровід живої гри на роялі.
Для проведення корпоративних засідань чи конференцій пропонується конференц-зал на 60 осіб з бенкетною зоною, а також всією необхідною новітньою технікою.
Щоб відпочити та розслабитись після напруженого робочого дня, готель “Нобіліс” пропонує відвідати власний Spa-центр, де можна насолодитись різноманітними масажами, а також фітнес-клуб, де проводяться заняття з йоги та пілатесу.
Готель „Леополіс”
Готель „Леополіс” – це розкішний готель в самому серці Львова, що гармонійно поєднує у собі домашній затишок та передові новітні технології.
Розташування готелю між Площею Ринок та Оперним театром є чи не найвигіднішим для гостей Львова.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
38
В приміщенні готелю „Леополіс” (рисунок 2.2.) розташовані два ресторани, що вирізняються стильними інтер’єрами та смачною кухнею.
У ресторані «Світлиця Лева» пригощають стравами Європейської та Галицької кухні.
Рисунок 2.1.2 – Готель «Леополіс»
У „Пивниці Лева”, першому середньовічному ресторані у Львові, пригощають пікантними медовими реберцями на лікті, та запеченою свининою ляшкою. „Пивниця Лева” для справжніх лицарів та гурманів.
Якщо у клієнта виникне бажання розслабитися після робочого дня і почитати книгу, то можна відвідати бібліотеку у готелі, яка працює цілодобово.
Готель ”Леополіс” пропонує 43 комфортабельних номера, серед яких: 20 покращених номера, 19 півлюксів, 2 номери люкс, а також вишуканий люкс Короля Данила.
У кожному номері готелю „Леополіс” наявний сейф, міні-бар, 2 телефони, телевізор з супутниковим телебаченням, Wi–Fi Інтернет. У ванній кімнаті для гостей пропонуються банні халати, тапочки, фен, вишуканий косметичний набір.
Готель «Дністер»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
39
Рисунок 2.1.3 – Готель «Дністер»
Чотирьохзірковий готель „Дністер” (див. рисунок 2.1.3.) розташований в історичній частині міста поряд з славнозвісною пам’яткою архітектури XVIII століття – собором Святого Юра та університетом імені Івана Франка. З вікон готелю відкривається мальовничий вигляд на парк Івана Франка.
«Дністер» славиться тим, що у ньому відпочивало ряд відомих особистостей, серед яких Хіларі Клінтон, кардинальська світа Папи Римського, прем’єр-міністр Угорщини, президенти держав східної Європи (Самміт 1999 року). Окрім цього усі футбольні команди, котрі приїжджають до Львова полюбляють зупинятися саме тут.
Готель входить до складу першої української мережі «Прем’єр Готелі», що поєднує 6 готелів у різних куточках України.
До послуг гостей працює ресторан „Дністер”, що розташований на другому поверсі і одночасно вміщує 230 гостей. Шеф-кухар готує неперевершені страви європейської та української кухні.
Відпочиваючи у барі „Панорама” Ви зможете насолодитися філіжанкою запашної львівської кави та оглянути чудовий краєвид старовинного міста, що відкривається з дев’ятого поверху готелю „Дністер”.
На другому поверсі розташоване кафе-бар з двома більярдними столами, що працює цілодобово.
Додатково пропонується бізнес-центр, паркінг, салон краси, солярій, Wi-Fi Internet та кілька конференц-залів з усією необхідною технікою.
«Гранд Готель»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
40
Рисунок 2.1.4 – «Гранд Готель»
Споруда, у якій сьогодні розташувався «Гранд Готель» (див. рисунок 2.1.4.) збудована ще в середині ХІХ століття, тоді тут було відкрито перше громадське казино. У 1892-1893 роках будівлю реконструювали і надали їй того вигляду, який вона має нині. У грудні 1893 року тут відкрили готель, який згодом визнали найкращим у Львові. У «Гранд Готелі» завжди панує атмосфера затишку і гостинності. Авторські роботи відомих митців України та унікальні вітражі є невід’ємною частиною інтер’єру готелю (рисунок 2.1.5.). «Гранд Готель» пропонує своїм гостям одномісні та двомісні номери, а також номери напівлюкс, люкс та люкс вищої категорії. У вартість кожного із номерів включено сніданок. Усі кімнати готелю обладнані окремим санвузлом, телефоном, супутниковим телебаченням та безпровідним Інтернетом. За бажанням клієнта йому безкоштовно можуть бути надані послуги консьєржа, швейцара, прибирання номеру, чищення взуття, дрібного ремонту одягу та інші. «Гранд Готелю» вдається вдало поєднувати сучасний технічний рівень комфорту з естетичним рівнем проживанням.
Колектив готелю здатен задовольнити усі смаки та вимоги своїх гостей.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Рисунок 2.1.5 – Фойє «Гранд Готелю»
«Вінтаж Бутік Готель»
«Вінтаж Бутік Готель» - це готель зі своїм неповторним стилем, унікальною ідеєю та особливим дизайном. Знаходиться він на вулиці Староєврейській, 27. Інтер’єр кімнат тут оформлений у різних стилях, які відтворюють атмосферу Львова початку ХХ століття. «Вінтаж Бутік Готель» чудово підійде для тих, хто втомився від шуму та ритму робочих буднів та хоче відчути гостинність і справжнє тепло середньовічного Львова. Готель «Вінтаж» поєднує у собі розкіш та шарм старовини, і водночас зберігає комфорт та неповторну атмосферу сучасної оселі. Тут створено найкращі умови, як для ділових людей, так і для тих хто просто бажає відпочити від турбот. У готелі є ресторан та винний погреб, який пропонує своїм клієнтам чудову колекцію вин з усього світу. Номери «Вінтаж Бутік Готелю» своїм затишком та зручністю передають атмосферу галицького дому. «Вінтаж» пропонує своїм гостям одномісні, двомісні та люкс номери. Усі кімнати готелю обладнані електронним сейфом, безкоштовним
безпровідним Інтернетом, супутниковим телебаченням, мінібаром, феном,
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
41
телефоном та туалетними аксесуарами. У «Вінтаж Бутік Готелі» кожен клієнт відчує справжню турботу та увагу.
«Євроготель»
Євроготель» ідеально підійде як для ділових людей, так і для туристів. У «Євроготелі» (рисунок 2.1.6.) є кімната для переговорів, ресторан, конференц-зал, бар, словом все, що потрібно для хорошого відпочинку та успішної роботи. Знаходиться готель на вулиці Тершаковців, 6а. У «Євроготелі» для некурящих відведені окремі поверхи. Готель пропонує своїм гостям комфортабельні номери на будь-який смак (одномісні, двомісні стандарт, двомісні покращені, напівлюкс, люкс, апартаменти). Килимові покриття, м’які меблі та елементи декору з натуральних матеріалів зроблять відпочинок кожного клієнта комфортним та затишним. Колектив «Євроготелю» створює своїм клієнтам всі умови для ділових переговорів, повноцінної роботи, прекрасного відпочинку, проведення різноманітних урочистостей та свят. Серед гостей готелю часто можна зустріти відомих особистостей.
Рисунок 2.1.6 – «Євроготель»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
42
2.2. Львівські кнайпи
Чоколядова кав`ярня «Золотий дукат»
Один з найвідоміших кавових закладів Львова, що став улюбленим місцем відпочинку, зустрічей для львів’ян та гостей міста. Дизайн і атмосфера кав’ярні
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
43
витримана в давніх європейських традиціях, стала близькою не тільки львів’янам ,але туристам з різних куточків світу (рисунок 2.2.1.).
Каву у «Золотому дукаті» готують методом експрессо. Закуповуючи у Європі зелену не смажену каву кількадесят сортів, працівники кав’ярні смажать її
безпосередньо у своєму закладі, тому і називають свій бренд - «фреш кава». Неповторний аромат смаженої кави наповнює невеличкий зал кав`ярні (всього сім столиків) і відчувається навіть на вулиці.
Попитом у закладі користуються кава «Лемберг», «Варкаві» та фірмовий напій закладу - 100% арабіка, у яку входить королівська колекція індійських сортів кави. Тут готують також чудову гарячу чоколяду кількох видів, відновлену зі старовинних галицьких рецептів. Чого варті хоча б Чоколяда «Любов і журба» наполовину біла та «У криївці» - червоно-чорна чоколяда зі спогадами про національно-визвольні змагання.
Рисунок 2.2.1 – Кав’ярня «Золотий дукат»
Кав’ярня «Під синьою пляшкою»
Відвідавши кав’ярню «Під синьої пляшкою…» (рисунок 2.2.2.) ви потрапите у ті часи, коли Львів ще не був приєднаний до Радянської України.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
44
У цьому закладі час зупинився як для речей, так і для рецептів приготування страв та напоїв, які були популярними серед народів Австро-Угорської імперії. Знаходиться кав’ярня «Під синьою пляшкою…» недалеко від центру на вулиці Руській, 4.
Зал у кафе досить маленький, у ньому розміщена всього п’ять столиків, певною мірою це сприяє тиші та затишку. Тут все нагадує про давні часи: цегляні стіни, потерта підлога, різноманітні стільці, а також криво повішена вивіска над дверима закладу. Кав’ярня освічується лише за рахунок свічок на столі та старовинних гравюр, які підсвічуються.
Рисунок 2.2.2 – Кав’ярня «Під синьою пляшкою»
В якості музичного фону у кафе використовуються довоєнні українські та польські пісні. Фірмовими стравами кав’ярні є різноманітне фондю (сирне, м’ясне, шоколадне) і кава з вогнем. Також тут подають різні коктейлі. Ціни у цьому закладі відносно не високі.
Мазох – кафе
Мазох – кафе (рисунок 2.2.3.) входить до числа найбільш оригінальних і незвичайних закладів Львова. Розташований цей заклад на вулиці Сербській, 7.
Перед входом у кафе встановлений перший у світі пам’ятник у повний ріст всесвітньо відомому письменнику Леопольду фон Захер - Мазоху.
Саме йому належить відкриття у письменництві течії, що описує сексуальне задоволення через приниження особистості. Стіни цього закладу прикрашені атрибутами мазахістських втіх: шкіряні батоги, мотузки, наручники, ланцюги (які
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
45
відвідувачам дозволяється зняти і випробувати в дії), а також еротичні фотографії. У підвальному приміщенні цього закладу представлені шпалери з оголеними тілами та розставлені гіпсові частини тіла.
Обслуговуючий персонал тут також одягнений у відповідне мазохістське вбрання: шкіряний одяг, ремені та ошийники.
Рисунок 2.2.3 – Мазох-кафе
Загалом у закладі не так вже й все похмуро і «по - збоченськи», як може здатись на перший погляд. Він більше нагадує маленьке французьке кафе з м’якими стільчиками та диванчиками, міні-столиками і червонястим освітленням. Також тут діє магазин так званих «сувенірів», у якому можна придбати батоги, наручники, кайдани та багато іншого. Кухня у Мазох - кафе досить смачна і різноманітна, хоча ціни тут не малі. Назви і компоненти майже всіх страв пов’язані із мазохізмом і творчістю Леопольда Мазоха.
Ресторан-цукерня «Кентавр»
«Українська кухня по-європейськи» — таким девізом зустрічає ресторан-цукерня «Кентавр» (рисунок 2.2.4.), що на площі Ринок. Рестораційний заклад на цьому місці приймає відвідувачів вже 160 років.
Водночас це абсолютно новий заклад (за духом, сервісом, кухнею та загальною концепцією), що органічно вписавсь в ансамбль площі, заманюючи відвідувачів стильно декорованим літнім майданчиком під навісом.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
На назву ресторану вказує велика емблема при вході. На фасаді будинку зі сторони вул. Краківської можна побачити і скульптурне зображення кентавра з
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
46
келихом у руці. Затишні, охайні інтер'єри ресторану та негучна мелодійна музика налаштовують на позитив.
Рисунок 2.2.4 – Ресторан-цукерня «Кентавр»
Кухня ресторану має задовольнити найвибагливіших гурманів. Однією із кулінарних «фішок» є ... українські вареники - їх тут з десяток видів, серед яких можна натрапити і на справжню екзотику - взяти хоча б вареники з трюфелями. Кавове меню включає 25 позицій. До кави тут подадуть великий вибір солодощів. Серед десертних фішок можна назвати пахлаву.
Кафе «Кабінет»
Затишне кафе-читальня «Кабінет» (рисунок 2.2.5.) на 3 зали розташувалося в центрі міста. Верхній зал називають Читальний, інтер'єр якого виконаний в стилі кабінету, де можна послухати спокійну джазову музику та почитати свіжу добірку преси. Нижній зал більше нагадує підпілля, ховаючись за дверима, замаскованою під шафу. Окрім залів є літній майданчик на 3 столика.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
47
Рисунок 2.2.5 – Кафе «Кабінет»
У меню кафе «Кабінет» варто відзначити Крокети (картопляні кульки з начинкою з сиру чи грибів), великий вибір млинців і салати, а також широкий асортимент алкогольних напоїв.
У кафе проводяться постійні літературні зустрічі, є більярд. Тут можна провести банкет, фуршет, презентацію і дитяче свято.
2.3. Розваги для туристів
Національне Свято шоколаду
Дата проведення: 14-16 лютого 2014 року.
Вже чимало століть місто Лева тішить своїх мешканців та гостей унікальною аурою з ароматом кави та шоколаду. Вишукані львівські солодощі мають давню історію – львів'яни відкрили для себе шоколад ще в Середньовіччі.
Відтоді у Львові з'явилися східні солодощі та французькі десерти. Потім місцеві майстри – пекарі та кондитери – самі почали виготовляти розмаїті солодкі смаколики (рисунок 2.3.1.). З початком ХХст. майже в кожному будинку теперішніх проспектів Свободи і Шевченка були цукерні. У той же час Львів став, після швейцарського Берна, другою європейською столицею шоколаду.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
48
Рисунок 2.3.1 – Експонати зі свята шоколаду у м. Львові
А для наймолодших відвідувачів щодень працюватиме Дитяча шоколадна країна – арт-майстерня, де діти зможуть створити шоколадні скульптури та малюнки своїми руками.
Впродовж чотирьох днів відвідувачі «шоколадного дійства» матимуть змогу побувати на ярмарку-презентації шоколадних виробів найкращих представників цієї індустрії, взяти участь у майстер-класах від професійних шоколатьє, поласувати шоколадними виробами ручної роботи, які запрезентують найкращі кондитерські Львова та всієї України, стати свідком створення близько півсотні
унікальних скульптур з величезних брил шоколаду, побувати на показі шоколадних суконь за участі українських дизайнерів - ШокоFashionта долучитись до різноманітних шоколадних майстер-класів – найсолодше свято дарує найсолодші враження!
Кінотеатр «Планета-кіно»
Сучасний мультимедійний комплекс (рисунок 2.3.2.) з 7 залами може вмістити більше 1600 глядачів одночасно. Сеанси у кінотеатрі починаються кожні 15 хвилин. Особливою перевагою є робота кінотеатру до 2 години ночі.
Новий кіно комплекс – еталон затишку та комфорту. Для кінопоказу використовуються всі найновіші технології та обладнання, що дозволяє д
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
49
емонструвати кіно у форматах 2D, 3D i 3D IMAX. У комплексі продумано все до дрібниць, починаючи від зручних крісел у залах фойє, закінчуючи різноманітними барами, щоб відвідувачі могли не просто побачити довгоочікувану прем’єру, але й добре відпочити у компанії друзів або у родинному колі.
Рисунок 2.3.2 – Кінотеатр «Планета-кіно»
Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
50
Рисунок 2.3.3 – Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»
Театр-студію (див. рисунок 2.3.3.) було засновано Львівським відділенням Національної спілки театральних діячів України у 1990 році.
Особливістю театру є те, що у виставах приймають участь актори і ляльки. Своєю діяльністю театр пропагує народну національну казку, лялькове мистецтво, сприяє естетичному вихованню та духовному розвитку дітей. Театр створює вистави, які б не залишали байдужими дітей та їх батьків, також використовує новітню драматургію, знайомить з досягненнями лялькового мистецтва. У театрі практикуються творчі зустрічі з глядачами, обговорення вистав, поїздки на фестивалі, гастролі та виїзні вистави.
За роки свого існування театр неодноразово брав участь у міжнародних фестивалях театрів ляльок, де представляв вистави: «Топ-топ шоу» (багато років саме ця вистава була візитною карткою театру), «Журавлине пір'я», «Теремок», «Шовкова косиця», «Хто сказав «Няв?», «Пригоди Каштанчика», «Півонієвий ліхтар» та ін.
У репертуарі театру є постановки для дошкільнят, школярів та для дорослих.
Львівський іподром
Львівський іподром (рисунок 2.3.4.) – єдиний в Україні, який спеціалізується на проведенні випробувань (скачок) коней верхових порід. Щорічно тут
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
51
проходять тренінг та випробування близько 150 голів коней англійської чистокровної та української верхової порід.
Рисунок 2.3.4 – Львівський іподром. Центральний вхід
Іподром був відкритий у 1977 році. В 2011 році тут пройшов 28-й скаковий сезон. Сезон починається у травні і завершується в кінці вересня. На протязі скакового сезону проводиться десять днів випробувань. За сезон відбувається біля 60 скачок. Розігрується більше 20-ти традиційних призів, головним з яких є Великий Український Приз (Дербі) для коней 3-х років чистокровної верхової породи на дистанцію 2400 метрів.
Львівський іподром (рисунок 2.3.5.) знаходиться на південній околиці міста вздовж Стрийського шосе. Поруч розташований найбільший у західній Україні торговий центр Кінг Крос Леополіс. Площа іподрому складає майже 90 гектарів. Для проведення тренінгу та випробувань(скачок) коней верхових порід на території іподрому розміщені тренерські конюшні на 200 голів та чотири скакові доріжки.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
52
Рисунок 2.3.5 – Львівський іподром
В розпорядженні відвідувачів іподрому є трибуна на 300 місць, кафе, бар, місце для паркування автомобілів. Вхід на іподром вільний.
Аквапарк »Пляж»
Рисунок 2.3.6 – Аквапарк «Пляж»
Аквапарк «Пляж» (див. рисунок 2.2.3.), що у Львові, є найбільшим критим аквапарком на території Західної України. Загальна площа комплексу складає 14 тис. кв. м. і поєднує в собі умови, для різних видів відпочинку, як розважального, так і спортивно-оздоровчого. За високий рівень безпеки, для відпочиваючих у водному комплексі, відповідає найсучасніше обладнання, всі атракціони мають сертифікати якості, а в басейнах встановлені новітні системи очистки води.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
53
Аквапарк «Пляж» подарує велику кількість різноманітних водних розваг, а також пропонує багато розважальних, спортивних та оздоровчих програм як для дорослих, так і для маленьких відвідувачів.
Квест по Львову
Тема квесту – «Знайди свого Лева». У Львові близько 4500 різноманітних левів. І їхнє число постійно зростає. Серед них є вельми оригінальні. Ми пропонуємо учасникам впіймати в об’єктив свого фотоапарату чи мобільного телефону найвідоміших та найцікавіших львівських левів: «левів – коханців», «лева під бріоліном», «п’яного лева», «кавового лева», «лева двухпопого» або наша відповідь російському і австрійському орлам. По дорозі, шукаючи ту чи іншу фігуру, учасники в ігровій та симпатичній формі відкривають для себе місто. Старт квесту від Порохової Башти та двох сплячих левів, котрих розбудить лише той, хто збере повну «карту левів».
Схема проведення квесту – спочатку гід робить для групи коротку на 1,5 год. ознайомчу екскурсію, котра в загальних рисах знайомить групу з незвичайною історією міста. Увага зосереджена на темі різноманітних пригод та незвичайних подій, котрі траплялись з львівськими городянами.
Після закінчення першої частини екскурсії пропонуємо групі випити запашної львівської кави, і після цього учасники діляться на дві команди. Кожна отримує два однакові завдання, в яких вказано мобільний номер гіда. За цим телефоном у випадку необхідності учасники можуть отримати додаткову підказку чи викликати гіда на
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
54
консультацію. Проте, кожна така підказка зменшує в учасників шанси на перемогу. Встановлюємо місце, де відбувається фіксація часу квесту та ставиться відмітка нашою печаткою на фірмовій карті з центральною частиною міста.
«Картинг-клуб Арена Львів»
Найбільший картодром на Західній Україні запрошує у гості! Тут ви обов’язково проведете незабутній час, отримаєте захоплюючі враження та купу адреналіну!
Траса довжиною близько 1000 метрів дає простір для найскладніших і найвіртуозніших водійських маневрів. Швидкісні нідерландські карти з японськими двигунами дозволяють розігнатися до 70 км/год.
Рисунок 2.3.7 – Картинг-клуб м. Львова
Корпоративні розваги чи відпочинок з друзями – на картодромі завжди можна організувати цікаве дозвілля для компанії будь-якого розміру та віку. Для дітей передбачені спеціальний інструктаж і можливість проїхатися з досвідченим інструктором.
Нічний клуб «Занзібар»
Нічний клуб «Занзібар» - це найвагоміше відкриття 2006 року у місті Львові. А у 2007 році цей заклад вже отримав звання найкращого клубу міста. Невеличкий затишний комплекс зумів поєднати у собі всі види нічного відпочинку: активний (disco), пасивний (кальян-чіл-аут) і спортивно-ігровий (більярд). Знаходиться цей заклад на вулиці Липинського, 36. Discopartybar – це одне із найулюбленіших місць модної молоді. Тут завжди звучить ексклюзивна та найбільш популярна клубна музика таких напрямків, як House, Electro, R’nB. У меню клу
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
55
бу «Занзібар» представлені різноманітні страви японської та середземноморської кухонь.
Рисунок 2.3.7 – Нічний клуб «Занзібар»
Також тут присутня найбільша у місті карта коктейлів та вин. Для повної насолоди «Занзібар» пропонує своїм відвідувачам масажери, кальян, більярд та доступ до Wi-Fi. Біля клубу розташований зручний паркінг, який вміщує до 20 автомобілів.
ІІІ РОЗДІЛ
3.1. Техніка безпеки
Правила поведінки під час проведення екскурсії і в екскурсійному автобусі
1. Ви входит
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
56
е в чистий автобус. Вийти ви повинні з чистого автобуса. У зв'язку з цим в автобусі забороняється залишати сміття, лузати насіння, залишати порожні пляшки, фантики, очищення від фруктів і т.д.
2. Для безпеки руху під час прямування автобуса за маршрутом забороняється ходіння по автобусу, не можна висовувати голову, руки в вікна. Не можна відкривати вікна без особливої необхідності і без дозволу керівника групи.
3. Щоб не відволікати увагу водія при керуванні транспортним засобом (автобуса), забороняється голосно розмовляти, кричати.
4. Під час екстреного гальмування треба впертися ногами і руками в попереду стоїть крісло.
5. У разі аварії необхідно чітко виконувати інструкції водія, керівника групи або осіб що їх заміняють.
6. Під час зупинки автобуса не вставати з місць до особливого розпорядження керівника групи або екскурсовода. Виходити з автобуса треба по черзі, не штовхаючись. Також, по черзі, треба заходити в автобус. Останнім у автобус заходить керівник групи, щоб перевірити її чисельність.
7. Екскурсія проводиться для групи. Під час проведення екскурсії потрібно
уважно слухати екскурсовода, не розмовляти, не заважати оточуючим. Якщо екскурсія пов'язана з відвідуванням виробництва, необхідно суворо дотримуватися групи, не чіпати нічого без дозволу щоб уникнути травми (попадання в рухомі механізми машин, опік і т.д.).
8. Якщо вам необхідно відлучитися в туалет або ви відчули себе погано під час проведення екскурсії, потрібно звернутися до керівника групи.
9. При відвідуванні магазину при підприємстві для придбання сувенірів не натовп і не штовхайтесь, дотримуйтесь чергу, будьте чемні, щоб не залишити погане враження про себе.
Правила безпеки на залізничному транспорті
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
57
Правила безпеки для пішоходів:
• Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).
• На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики «Перехід через колії».
• Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо).
• При наближенні потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
• Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі.
• При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається потяг (або локомотив, вагон, дрезина тощо).
Пішоходам забороняється:
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
58
• Ходити по залізничних коліях.
• Переходити і перебігати через залізничні колії перед потягом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.
• Переходити колію зразу після проходу потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.
• Переходити залізничні переїзди при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора переїзної сигналізації.
• На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.
• Проходити вздовж залізничної колії ближче п'яти метрів від крайньої рейки.
• Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.
• Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.
• На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.
• Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 метрів.
• Підніматися на дах потягів, локомотивів, вагонів тощо.
• Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети
• Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття потяга до його повної зупинки.
Правила безпеки пасажирів
• Підніматися у
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
59
вагон і виходити з вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга.
• Посадку пасажирів у вагон і вихід їх з вагона необхідно проводити тільки з боку перонів або посадочних платформ. Дітей під час посадки у вагон і висадки із вагона слід тримати за руку або на руках.
• Виходити із вагона під час зупинки можна тільки з дозволу провідника.
Пасажирам забороняється:
• Проїжджати на дахах, підніжках,перехідних площадках вагонів.
• Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху потяга.
• Висуватися із вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху потяга.
• Стояти на підніжках і перехідних площадках, відчиняти двері вагонів під час руху потяга, затримувати автоматичні двері вагонів під час їх зачинення і відчинення.
• Проїжджати у вантажних потягах без спеціального дозволу.
• Знаходитись в потязі у нетверезому стані.
• Залишати дітей без нагляду на вокзалі та в потязі.
• Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.
• Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху потяга.
• Стрибати з платформи на залізничні колії.
• Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.
• Палити у вагонах (в тому числі в тамбурах) приміських потягів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських потягів.
• Бігти по платформі поруч із вагоном потяга, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу потяга без зупинки.
• Підходити до вагона до повної зупинки потяга.
• Без потреби самовільно зупиняти потяг.
Правила безпеки життєдіяльності під час проведення екскурсій
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
60
Забороняється:
ВИСНОВКИ
Львів може розповісти про себе сам набагато більше, ніж про нього написано. Це старовинне місто-музей, де збуваються найзаповітніші мрії. Місто, в якому кожна вулиця живе легендою. Кожен, хто хоч раз побував у місті Лева, неодмінно приїжджає сюди знову і знову, немов якась невидима сила старовинного міста притягує до себе.
Знайомство з основними історичними та культурними віхами Львова через призму його будівель, історії людей і подій які створювали обличчя міста протягом багатьох століть.
Також неможливо не сказати про захисників цього міста – левів. Які покірно служать та охороняють жителів оберігаючи їхній спокій.
Протягом сторіччя Львів був одним з найбільших за кількістю населення містом України, осередком ремесел, промислів, і, звичайно, центром культури.
Усі, хто вперше приїжджає до Львова хочуть побачити його площу Ринок і насамперед прямують до неї. Та й не дивно. Згадаймо скільки трагедій пронеслось над містом,скільки потрясінь випало на його долю. Наше знайомство з пам’ятками історико - архітектурного заповідника починається розповіддю про площу Ринок і найстаровинніші пам’ятки міста.
Старовинний й молодий. Ті означення якнайповніше характеризують Львів – місто пам’ятник, місто – музей під відкритим небом,місто в якому переплелися минуле і сучасне.
Пам’ятки сивої давнини в сукупності з новим лицем Львова це великий всенародний скарб. І тому обов’язок кожного громадянина України зберегти цей скарб для прийдешніх поколінь. Бережливе ставлення до пам’яток історії та культури – патріотичний обов’язок кожного громадянина України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
Додаток Е