Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
81.Поняття та ознаки юридичної відповідальності Юр відповідальність – це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка вчинила правопорушення, засобів державного примусу, передбачених санкцією правової норми.ознаки: підставою відповідальності є правопорушення – тобто, юр відповідальність настає лише за дії, які передбачені нормами права. У процесі застосування відповідальності повинно бути доведено, що особа, яка притягується до відповідальності, вчинила правопорушення, ознаки якого вміщені у законі.наявність визначеного суб’єкта – фізичної чи юр особи, що може бути притягнутою до відповідальності (мати необхідний рівень дієздатності – для фізичної особи);застосовується лише за наявності вини особи, тобто визначеного психологічного ставлення до скоєного, хоча існують винятки, коли відповідальність може застосовуватись без вини особи (здебільшого в цивільному праві – відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником; відшкодування батьками (усинов-лювачами) шкоди, завданої малолітньою особою; також у випадках поручительства, гарантії та деяких інших випадках);юридична відповідальність спирається на державний примус; метою відповідальності є охорона правопорядку, що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав, припинення протиправного стану чи покарання правопорушника;відображається у настанні певних негативних наслідків для правопорушника. Юридична відповідальність є підставою виникнення у суб’єкта, винного у скоєнні правопорушення, додаткового обов’язку зазнати певних втрат відповідно до санкції норми права та рішення правозастосовчого органу держави;наявність особливої процесуальної форми покладення та реалізації відповідальності, що має відповідне нормативне закріплення та виявляється у наявності певних стадій відповідальності, кожна з яких має певне значення, межі та відповідає певним вимогам.
82.Принципи юридичної відповідальності – це положення та ідеї, що мають законодавче закріплення та визначають самостійний і реальний характер відповідальності як засобу гарантування і охорони об’єктивного і суб’єктивного права та суспільного порядку. 1. Принцип законності – забезпечує можливість визнання діяння правопорушенням лише за умови, якщо воно передбачене законом саме як протиправне; якщо цей закон вступив у законну силу2. Пр-п доцільності - що вид покарання і його величина повинні відповідати негативним наслідкам правопорушення та цілям юридичної відповідальності . Важливість принципу полягає у тому, що занадто м’які санкції до правопорушників можуть призвести до безкарності та зростання злочинності, а занадто тяжкі – до суспільного протесту.3. Пр-п невідворотності – полягає в неминучості настання відповідальності правопорушника; оперативності застосування заходів відповідальності за вчинені правопорушення; професіоналізмі і добро-совісності діяльності правоохоронних органів; ефективності заходів, застосовуваних до правопорушників.4. Пр-п справедливості забезпечує відповідність права в цілому та передбачених у ньому санкцій рівню соц справедливості суспільства. 5. Пр-п обґрунтованості відповідальності передбачає об’єктивне дослідження обставин справи, збирання та всебічну оцінку доказів, доведення наявності факту правопорушення до ступеня вини конкретної особи, визначення можливості застосування санкції, встановлення певної міри впливу відповідно до санкції норми та з врахуванням конкретних обставин справи і особистості правопорушника.6. Пр-п своєчасності відповідальності означає можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності. Це певний строк, протягом якого здійснюється пошук право-порушника з метою його покаран.7. Пр-п гуманізму забезпечує можливість повного або часткового звільнення від застосування санкції у випадку добровільного відшкодування збитків, щиросердного каяття, коли порушник своєю поведінкою довів факт виправлення, у випадку тяжкої хвороби.8. Пр-п правової регламентованості забезпечує законність, справедливість та індивідуальність відповідальності. Він здійснюється шляхом чіткого визначення видів, форм та засобів відповідальності у санкціях матеріальних норм, закріплення ознак та різновидів правопорушень нормами галузевого законодавства, нормативне визначення підстав юридичної відповідальності, визначення процедури встановлення правопорушення та розслідування умов його скоєння та закріплення процесу призначення відповідальності, а також її реалізації.9. Пр-п відповідальності лише за наявності вини означає, що адміністративній відповідальності підлягає тільки особа, винна у вчиненні правопорушення, тобто яка умисно або з необережності вчинила протиправне шкідливе діяння.
83.Функції юридичної відповідальності– це головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення. Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності: превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну)
84.Види юридичної відповідальностІснування різних видів правопорушень передбачає поділ юридичної відповідальності на самостійні види. Існують різні підстави для такого поділу. Залежно від суб'єктів органів, що накладають юридичну відпо-відальність, її поділяють на таку, що покладається: органами влади; виконавчими і розпорядчими органами; судовими та іншими юрисдик-ційними органами. Щодо правопорушників її поділяють на індивідуальну і колективну. Розрізняють також внутрішню державну і міжнародну юридичну відповідальність. Поширеною є класифікація юридичної відповідальності залежно від галузевої належності правової норми, що порушена. На цій підставі розрізняють: кримінально-правову; адміністра-тивну; цивільно-правову; трудову (дисциплінарну, матеріальну відпові-дальність робітників і службовців) тощо.
85.Обставини що виключають юр відповідальність Невменяемость. Обумовлена хворобливим станом психіки або недоумством нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент здійснення правопорушення. Законодавець виділяє два критерію неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Під юридичним критерієм розуміється такий розлад психічної діяльності людини, при якому він втрачає здатність віддавати звіт у своїх діях або не здатна керувати своїми діями. Необхідна оборона. Вона має місце при захисті громадянином своїх прав і законних інтересів, а також прав і законних інтересів іншої особи, суспільства, держави від злочинного посягання, незалежно від можливості уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Захист від нападу, не сполученого з насильством, небезпечним для життя обороняється або іншої особи, або з погрозою застосування такого насильства, є теж правомірною, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Крайня необхідність. Цей вид протиправного діяння допустимо у випадках усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі або правам даної особи чи інших громадян, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяну шкода є менш значним, ніж відвернена.. Одна з умов крайньої необхідності - наявність небезпеки, загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особистості.(стихійні сили природи, тварини, різного роду механізми, людина і ін )малозначність правопорушення, що не представляє суспільної небезпеки. Питання про визнання діяння малозначним вирішується на основі сукупності фактичних обставин кожної конкретної справи. Тут враховується характер діяння, умови його здійснення, відсутність істотних шкідливих наслідків, незначність заподіяного збитку і т. д. Крім того, дія або бездіяльність визнається малозначним тільки в тому випадку, якщо вчинила його особа не тільки не завдало істотної шкоди громадським відносин, але й не мало наміру його заподіяти. Казус. У силу різноманіття суспільних відносин багато хто з них важко заздалегідь передбачити і закріпити законодавчо, тому вони не підпадають під дію права. Держава охоплює правовими рамками лише ті з них, які на сьогоднішній день є найбільш важливими і актуальними, т. тобто вимагають правового вирішення.
86. Підстави звільнення від юридичної відповідальності.1. Зміна обстановки на час розгляду справи в суді, коли діяння перестає бути суспільно небезпечним. Під зміною обстановки розуміються значні зміни життєвих умов в порівнянні з тими, які існували до моменту здійснення правопорушення. 2. Саме особа перестала бути суспільно небезпечним в силу подальшого бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці. Під бездоганним розуміється така поведінка, яку відповідає вимогам норм права. Бездоганність представляє собою, відсутність підстав для докору чи нарікань у процесі виробничих відносин, а також чесне виконання особою своїх трудових обов'язків. 3. Заміна кримінального покарання іншим (адміністративним, дисциплінарним) або передача особи на поруки, в товариський суд. Підставами настання не кримінальної, а інших видів відповідальності є обставини, характеризують як діяння, так і особа, яка його вчинила: а) злочин не представляє великої суспільної небезпеки; б) виправлення і. перевиховання можливе без застосування кримінального покарання. 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання. зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє виправлення, але після фактичного відбуття не менше половини призначеного строку покарання. 5. Звільнення від кримінальної відповідальності, особливо в щодо неповнолітніх. 6. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акта амністії. 7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акта помилування. 8. Звільнення від покарання за вчинення діяння, злочинність і караність якого були після набрання законної сили вироку суду, який призначив це покарання, усунені кримінальним законом.
87. Поняття, ознаки та структура правового статусу
Правови́й ста́тус — сукупність різних прав і обов'язків суб'єктів, закріплених нормами всіх галузей права.Норми конституційного права складають лише основоположну галузь законодавства. Тому конституційне право виконує специфічну роль в закріпленні правового статусу людини і громадянина. Вона закріплює основи правового статусу особи, визначне її становище у державі і в суспільстві, в той час як інші галузі права фіксують права і обов'язки в певних сферах життя: майновий, трудовий, сімейний тощо.Структура-правосуб'єктність людини; принципи конституційно-правового статусу людини; права і свободи людини і гарантії їх реалізації; обов'язки людини та гарантії їх виконання, громадянство
88. Правовий статус особистості (поняття, структура, види)
Різноманітні зв'язки права та особистості найповніше можуть бути охарактеризовані через поняття правового статусу. У найкоротшому вигляді правовий статус визначається в науці як юридично закріплене положення особистості в суспільстві. В основі правового статусу лежить фактичний соціальний статус, тобто реальне становище людини у певній системі суспільних відносин. Право лише закріплює це положення, вводить його в законодавчі рамки.
Структура правового статусу особистості:1)правові норми та принципи, що встановлюють це^статус;)2правосуб'єктність;3)основні права та обов'яз;4)законні інтереси;5)громадянство (або інше відношення до країни перебування — безгромадянство, іноземнегромадянство або підданство);юридична відповідальність.Види :Загальний правовий статус — це статус особистості як громадянина держави, члена суспільства.Спеціальний, або родовий, статус відображає особливості положення певних категорій громадян (наприклад, іноземних громадян, пенсіонерів, студентів,)Індивідуальний статус фіксує конкретику окремої особи (стать, вік, сімейний стан, виконувана робота, інші характеристики).