Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Поняття та ознаки держави,
Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин.
Ознаки дер-жави: 1) наявність апарату публічної влади (апарат примусу та управління);...
Ф-ії держави: зовнішні (співробітництво держави з іншими країнами з питань охорони, економічних відносин, культурних відносин, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціальна, культурновиховна, охоронна тощо).За розподілом влади: законавч, виконавч, судові, контрольно-наглядові.
2. Фо́рма держа́вного правлі́ння — Залежно від того, ким здійснюється державна влада (однією особою чи колегіальним виборним органом), визначається форма державного правління. Монархія—це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — монарха, передається у спадок по кровній лінії. Абсолютна монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є необмеженою. Обмежена монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією. Республіка— це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін. Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту. Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.
Змішана республіка- форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік,
3. Х-ка форм держ устрою і політ реж.
форма держ. устрою - порядок територіального поділу держ: унітарна (територ, одиниці не володіють озна-ками суверенітету, єдина конст, законодавство,громадянство...), федерація (держ, до яких входять декілька утворень на основі договору, або автономії), конфедерація (союз держав, для досягнення спільних цілей, вихід вільний), імперія (заснована на об'єднанні завойованих держав)
форма політичного режиму - сукупність методів здійснення держ. влади. Демократ. Реж. Характеризується державною владою,яка здійснюється з дотриманням основних прав людини. Різновидами демократ реж є ліберальний, консервативний, радикальний. Тоталітарний реж. Здійснення державної влади шляхом обмеження або порушення основних прав людини, зосередження держ влади в руках правлячої верхівки або 1 особи.
4. Теорії походження держави.
Теологічна (Фома Аквінський),
Патріахальна (Аристотель),
Договірна з людських угод. Мета цих договорів –
захист життя, власно-сті, свободи.
Насильства (Дюрінг)
Соціально-економічна (класо-ва) –шляхом історичного розвитку сус-во поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними.
Психологічна
Органічна – обгрунтував англ. філо-соф Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом.
Космічна і тех-нократична.
5. Поняття, ознаки та принципи права, його ф-ії.
Право – система загальнообов’язкових правил фіз поведінки – соц. норм, встановлених або санкціонов державою, які виражають волю певної частини соц неоднорідного с-ва і спрямовані на врегулювання сусп відносин відповідно до цієї волі; забезпечуються державою.
Ознаки права:
1) встановлюється і санкціонується державою;
2) право є системою норм;
3) право є загальнообов’язковим;
4) формальна визначеність права;
5) право має загальний характер;
6) право охороняється державою.
Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відносини..
загальносоціальні (гуманістичну, організаторсько-управлінську, інформаційну, оцінно-орієнтувальну, ідеологічно-виховну, пізнавальну), спеціальні юридичні (регулятивна (ста-тистична і динамічна), охоронна). Принципи права – закріплені у праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя. У суч. л-рі визнають принципи: демократизму, законності, гуманізму, рівності всіх перед законом, взаємної відповідальності держави та особи тощо.
6.право-вид соц. Норм. Соц норми –норми які визначають поведінку людини у сусп. І відповідно її ставлення до ін. людей. Види сой норм: Норми моралі-визнач ставлення людини до людини як індивіда і визначають у цих стосунках поняття добра і зла, обов’язку, справедливості. Звичай-норми які скл історично, закріпились у сусп. Практиці у разі багаторазового використання. Релігійні норми-норми встановлені для регулювання сусп. І особистої поведінки прихильників певного віровчення. Корпоративні норми-норми різних видів обєднань,спілок,обєднань людей по спільним інтересам.
7. . Поняття та ознаки правової норми.
Норма права – це формально обов’язкові правила фіз поведінки, які мають заг характер, встановлюються або санкціоновуються державою з метою регулювання сусп відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.Ознаки правових норм:
1) виникають разом із виникненням держ;
2)встановлюються чи санкціонуються держ;
3)виражають волю керівної частини с-ва;
4)утворюють єність (систему права);
5)формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків;
6) формально визначені за змістом; мають певні форми зовн. виразу і точно визн. межі дії. Структура норми права.
Гіпотеза - умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції.
Диспозиція - зазначає право або обов’язки суб’єктів, перед-бачає дозволену, обов’язкову і заборонену поведінку особи.
Санкція - в разі невиконання норми визначає заходи державного впливу, головним чином – у формі примусу.
8. Джерело права — це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, який засвідчує їх загальнообов'язковість. Види: Нормативно-прав акт-офіц письм документ,прийнятий уповноваженим на те суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі. Правовий прецедент-джерело права,що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу. Правовий звичай-санкціоноване державою правило поведінки, що склалося історично. Нормат-прав договір-двостороння або багатостороння угода,яка містить норми права. Релігійні тексти. Правова доктрина. Принципи права. Систематизація нормативних актів — це діяльність з впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників.
Систематизація здійснюється державою, її органами і посадовими особами та недержавними.
Інкорпорація — це вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти.
Кодифікація — це вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці і створенні зведеного нормативного акта.
9. Нормат-прав акт - офіц письм документ,прийнятий уповноваженим на те суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою,спрямований на регулювання сусп. Відносинн, що містять норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
10. Межі дії норм-прав актів. у просторі зв'язується з їхнім поширенням на державну територію. До неї відносяться земна територія, її надра, внутрішні і територіальні води, повітряний простір над земною і водяною територією. Дія в часі зв'язано з вступом нормативного акта в силу і моментом утрати їм юридичної чинності. Дія по колу осіб означає за загальним правилом поширення нормативних вимог на всіх адресатів у рамках територіальної сфери дії того чи іншого акта.
11. Систематиза́ція законодавства — впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників.. існують такі види систематизації: облік, кодифікація, інкорпорація і консолідація. Інкорпорація — це вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти.
Кодифікація — це вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці і створенні зведеного нормативного акта.
12. Галузі права та інститути права
Галузь права – це сукупність правових норм які є якісно однорідні і регулюють певну сферу сусп. відносин за допомогою тих чи інших методів.
Інститут права – сукупність юр норм, які регулюють однорідні сусп відносини і входять у відповідну галузь права. На відміну від галузі права Ін.п. об’єднують норми, що регулюють лише частину відносин певного виду. В деяких випадках Ін.п. можуть утворювати норми двох і більше галузей (конфіскація, представництво).
13. Система права– система усіх чинних юридичних норм певної держави. Структура системи права дістає вияв у єдності всіх юридичних норм та їх розподілі за галузями та інститутами права. Суть її в тому, що галузі поділяються на інститути. система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Різниця: 1) первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства — нормативно-правовий припис; 2) що система права формується об'єктивно, а система законодавства є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів;3) що система права має тільки галузеву структуру, а система законодавства крім галузевої ще й ієрархічну.
14. Реалізація норм права – процес втілення правових норм суб’єктами права. Форми: за к-стю суб’єктів:Індивідуальна, колективна;за складністю: проста(без участі держави),складна(за участю держави).
15.Застосування права-здійснювана компетентними держ органами або уповноваженими на те органами організаційна правова діяльність,яка полягає у встановленні формально обов’язкових правил поведінки індивідуал. Характера з метою забезпеч. Необх. Умов для належної реалізації юр норм.