і. Цю програму підтримала козацька старшина з нею солідаризувалися народні маси
Работа добавлена на сайт samzan.net:
19. Центральні органи влади та управління в українській Гетьманській державі в часи Богдана Хмельницького
В ході війни 1648-1654рр. повсталий український народ домігся визнання своїх прав і вольностей і в першу чергу права на власну державність. Проблема побудови держави постала уже на першому етапі війни. Б.Хмельницький рішуче і сміливо висуває програму створення держави, в основі якої була ідея української соборності. Цю програму підтримала козацька старшина, з нею солідаризувалися народні маси. Але перші невдачі під Зборовом 15-16 серпня 1649р. змусили Б.Хмельницького укласти договір про мир, визнати владу короля. Король Ян Казимир підписав “Декларацію ласки ’’ __ Війська Запорозького”, якою визнавав право лише на автономію в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
Домігшись автономії і визнання Війська Запорозького, козацтво під проводом Б.Хмельницького почало створювати свою адміністрацію й розмежовувати країну на територіальні одиниці – полки і сотні. Полковники, сотники й городові отамани стали здійснювати не лише військову, а й адміністративну владу. В реєстрі Війська Запорозького (1649р.) названо 16 полків: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Київський, Переяславський, Кропив’янський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський. В них нараховувалося 271 сотня з населенням до 1 млн. чоловік. Найменшою адміністративною одиницею був курінь на базі міста, села або декількох сіл.
Найвищим органом автономії за звичаєм вважалися загальнокозацькі збори. Фактично органом державної влади стала рада козацької старшини під головуванням гетьмана. Він же був і головою виконавчої та судової влади, очолював адміністрацію, військо, видавав універсали, вів дипломатичні переговори, скликав козацьку раду. Для організації виконання своїх функцій гетьман утворив уряд – Генеральну канцелярію, до складу якої входили генеральні старшини, яких обирали за звичаєм на козацькій раді (генеральний писар, генеральний суддя, осавули, генеральний хорунжий, довбуш, генеральний обозний, військовий підскарбій, товмач, кантарлей).
В козацькій автономії стала складатися власна економічна і фінансові системи.
Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював осо-бисто, а з 1654 р. була введена посада гетьманського підскарбія. Поповнення державної скарбниці здійснювалося із чотирьох основ-них джерел: із земельного фонду, з прикордонного торгового мита, з доходів від промислів, торгівлі та з податків.
Національна армія сформувалася на організаційних принципах Запорозької Січі, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об''''єдналося повстале ("покозачене") селянство та міське населення.
2. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Донецьк 2000 Д
3. Задание- Даны тип взрывной камеры и ее внутренние размеры
4. 00 SUPER SCULPT АННА П
5. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Вінниця ~ Дисе
6. методичної літератури аудит
7. ContentType CONTENTtext-html; chrsetwindows1251
8. СМАЙЛ пр
9. не всегда плохо Новые технологии на основе применения высококонденсированных источников энергии Асгат
10. Биологические ритмы здоровья
11. Оптимизация отношений в семье- проблема удовлетворенности семейно-брачными отношениями
12. Лабораторная работа 3 ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЗАЩИТНОГО ЗАЗЕМЛЕНИЯ Цель работа- оценка эффективности з
13. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Черкаси ~ Дис
14. 11.13. по 30.11.13. зав.отд
15. Речевые технологии
16. Пермский государственный технический университет Чайковский филиал Кафедра экономики управления и
17. Особенности оценки рыночной стоимости коммерческого банка
18. Кинематическая схема механизма
19. Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст 296 КК України)
20. Управление образованием г