і. Цю програму підтримала козацька старшина з нею солідаризувалися народні маси
Работа добавлена на сайт samzan.net:
19. Центральні органи влади та управління в українській Гетьманській державі в часи Богдана Хмельницького
В ході війни 1648-1654рр. повсталий український народ домігся визнання своїх прав і вольностей і в першу чергу права на власну державність. Проблема побудови держави постала уже на першому етапі війни. Б.Хмельницький рішуче і сміливо висуває програму створення держави, в основі якої була ідея української соборності. Цю програму підтримала козацька старшина, з нею солідаризувалися народні маси. Але перші невдачі під Зборовом 15-16 серпня 1649р. змусили Б.Хмельницького укласти договір про мир, визнати владу короля. Король Ян Казимир підписав “Декларацію ласки ’’ __ Війська Запорозького”, якою визнавав право лише на автономію в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
Домігшись автономії і визнання Війська Запорозького, козацтво під проводом Б.Хмельницького почало створювати свою адміністрацію й розмежовувати країну на територіальні одиниці – полки і сотні. Полковники, сотники й городові отамани стали здійснювати не лише військову, а й адміністративну владу. В реєстрі Війська Запорозького (1649р.) названо 16 полків: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Київський, Переяславський, Кропив’янський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський. В них нараховувалося 271 сотня з населенням до 1 млн. чоловік. Найменшою адміністративною одиницею був курінь на базі міста, села або декількох сіл.
Найвищим органом автономії за звичаєм вважалися загальнокозацькі збори. Фактично органом державної влади стала рада козацької старшини під головуванням гетьмана. Він же був і головою виконавчої та судової влади, очолював адміністрацію, військо, видавав універсали, вів дипломатичні переговори, скликав козацьку раду. Для організації виконання своїх функцій гетьман утворив уряд – Генеральну канцелярію, до складу якої входили генеральні старшини, яких обирали за звичаєм на козацькій раді (генеральний писар, генеральний суддя, осавули, генеральний хорунжий, довбуш, генеральний обозний, військовий підскарбій, товмач, кантарлей).
В козацькій автономії стала складатися власна економічна і фінансові системи.
Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював осо-бисто, а з 1654 р. була введена посада гетьманського підскарбія. Поповнення державної скарбниці здійснювалося із чотирьох основ-них джерел: із земельного фонду, з прикордонного торгового мита, з доходів від промислів, торгівлі та з податків.
Національна армія сформувалася на організаційних принципах Запорозької Січі, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об''''єдналося повстале ("покозачене") селянство та міське населення.
2. Формирование ключевых компетенций обучающихся на уроках географии посредством технологии критического мышления
3. Меж двух зо
4. ПОНЯТИЕ И ПРИЗНАКИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ ПО РОССИЙСКОМУ УГОЛОВНОМУ ПРАВУ
5. БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА МЫШЦЫ СОКРАЩЕНИЕ ЗА СЧЁТ МЫШЕЧНЫХ КЛЕТОК И КАЛЬЦИЯ
6. Международный туризм как разновидность внешнеэкономических связей
7. В мире бактерий
8. Родители как первые учителя ребёнка
9. Теория трансактного анализа.html
10. Разбор рассказа Л Андреева В тумане
11. жави а також розвиток головних галузей права
12. это неравенство статусов вытекающее как из способностей индивидов выполнять ту или иную социальную роль т
13. Організація сільськогосп.html
14. День знаний Школа встречала новых учеников а учителя новых детей
15. Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка Факультет специального
16. Основу запоминания составляет связь материала со смыслом в одно целое.html
17. Учасники фінансового ринку на ринку цінних паперів в Україні.html
18. по теме- НОВОЕ ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО
19. 2013 ж
20. Виды и назначение индикаторов эко-эффективности